Використання засобів арт-педагогіки та арт-терапії у соціально-педагогічній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання засобів арт-педагогіки та арт-терапії у соціально-педагогічній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Логвиненко Тетяна Олександрівна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної педагогіки та корекційної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті висвітлюються наукові засади застосування інноваційних технологій з використанням арт-педагогіки та арт-терапії в соціально-педагогічній сфері, розглядаються умови успішної соціальної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами.

Аналізуються сучасні наукові публікації, які засвідчують зростання інтересу дослідників до застосування арт-педагогіки та арт-терапії у навчально- виховному процесі дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзії. Розкриваються мета і сутність арт-педагогіки та арт-терапії, як засобів розвитку та гармонізації особистісної сфери дитини.

Узагальнюються основні арт-педагогічні та арт-терапевтичні методи, які широко застосовуються соціальними педагогами та соціальними працівниками у роботі з дітьми з обмеженими функціональними можливостями, а саме: бібліотерапія, вокалотерапія та музикотерапія, драматерапія, імаготерапія, казкотерапія, танцетерапія та інші.

Розглядаються діагностичні арт-педагогічні та арт-терапевтичні техніки, які використовуються у соціально-педагогічній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Подається характеристика сучасного досвіду застосування засобів арт-педагогіки та арт-терапії у практичній корекційно- реабілітаційній роботі.

Аналізуються критерії, які визначають ефективність вибору арт- педагогічних та арт-терапевтичних методів і прийомів. Акцентується увага на значущості обраних арт-терапевтичних технік, які слугують інструментом соціалізації та соціальної адаптації особистості з особливостями психофізичного розвитку. педагогічний інтеграція освітній

Розкривається роль педагога у створенні сприятливих умов старновлення і розвитку дитини з особливими освітніми потребами та зазначається, що саме мистецтво виступає важливим чинником позитивного впливу на процес її соціалізації.

Ключові слова: арт-педагогіка, арт-терапія, діти з особливими освітніми потребами, методи арт-педагогіки та арт-терапії, арт-техніки.

Lohvynenko Tetyana Oleksandrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Social Pedagogy and Correctional Education Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

USE OF ART-PEDAGOGY AND ART-THERAPY IN SOCIO- PEDAGOGICAL WORK WITH CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS

The article highlights the scientific ideas about the peculiarities of owning the latest technologies in the socio-pedagogical sphere, describes the conditions for successful social integration of children with special educational needs.

Modern publications that testify to the growing scientific interest in the creation of art pedagogy and art therapy are analyzed. The main purpose and essence of art pedagogy and art therapy as a means of development and harmonization of the child's personal sphere are substantiated.

The main methods of art pedagogy and art therapy, which are widely popular among social educators and social workers in working with children with disabilities, are summarized, namely: bibliotherapy, vocal therapy and music therapy, drama therapy, isotherapy, imagotherapy, dance therapy.

The components of art pedagogy and art therapy used as primary diagnostics applied to children with special educational needs are considered. The current practical state of application of art pedagogy and art therapy in correctional and rehabilitation work is characterized.

The criteria that determine the choice of methods and techniques of art pedagogy and art therapy are indicated. The importance of selected art-therapeutic techniques, which act as a tool of socialization and social adaptation is emphasized.

The role of the teacher who creates optimal conditions for the normal realization of the opportunities of each child with special educational needs is analyzed. It is stated that art itself is an integral part of the lives of children with special educational needs.

Keywords: art pedagogy, art therapy, children with special educational needs, methods of art pedagogy and art therapy, art techniques.

Постановка проблеми. Питання забезпечення повноцінного життя та усунення чинників обмеженого залучення осіб з особливостями психофізичного розвитку до суспільних відносин потребує різноаспектного вивчення та вирішення на державному рівні. Основним завданням соціально- педагогічної роботи в цьому напрямку є інтеграція осіб з інвалідністю у суспільство та встановлення або відновлення втрачених раніше соціальних зв'язків. Сьогодні існує певний світовий та вітчизняний досвід використання арт-педагогіки та арт-терапії у здійсненні соціальної роботи з різними віковими групами дітей і молоді, котрі мають особливі освітні потреби. Арт-педагогіка та арт-терапія відіграють особливо важливу роль у наданні допомоги особам з обмеженими функціональними можливостями, які через фізичні та психічні особливості свого стану є здебільшого соціально дезадаптованими та суттєво обмеженими в соціальних контактах. Практичний досвід життєдіяльності, розвиток нових навичок і вмінь дають змогу таким дітям і молоді більш активно й самостійно брати участь у житті суспільства, розширюють діапазон їх соціального та професійного вибору, що є надзвичайно важливою умовою подальшої активної життєдіяльності осіб з проблемами у стані здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні питання використання засобів і можливостей арт-педагогіки та арт-терапії в роботі педагогів і психологів досліджують А. Бреусенко-Кузнєцов, О. Вознесенська, Н. Волкова, В. Газолишин, Н. Єщенко, А. Колупаєва, З. Ленів, О. Любарець, Н. Полякова, Н. Простакова, О. Пинчук, Т. Яценко, А. Старовойтов, О. Тарарина, А. Чуприков та інші. У своїх працях науковці відзначають, що арт-терапія спрямована, в основному, на роботу з емоціями, почуттями, переживаннями, тобто - проекціями внутрішнього світу, а не на раціональну складову. Дослідники розкривають можливості надання необхідної корекційно-розвиткової допомоги засобами арт-педагогіки та арт-терапії в умовах роботи інклюзивно-ресурсних центрів і освітніх закладів з інклюзивною формою навчання.

Мета статті - розкрити особливості використання засобів арт-педагогіки та арт-терапії в соціально-педагогічній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Виклад основного матеріалу. Арт-педагогіка та арт-терапія завжди були одними із найбільш ефективних та конструктивних форм і засобів корекції емоційно нестабільної поведінки, зняття психічної напруги, заспокоєння чи зосередження дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Використання елементів арт-педагогічного та арт-терапевтичного впливу у процесі терапевтичного заняття, дає можливість краще візуалізувати та висловлювати внутрішні почуття, переживання, сумніви, усувати конфлікти, переживати важливі події в найбільш емоційно прийнятній формі. Важливо, щоб процес арт-педагогічного та арт-терапевтичного впливу здійснювався на засадах особистісно-орієнтованого підхіду до кожної дитини та максимально враховував як особливості фізичного й психічного розвитку особистості, так і її реального психо-емоційного стану. Саме за дотримання таких умов буде забезпечуватися можливість упровадження інноваційних технологій, які доповнюючи класичні методи, допомагатимуть більш ефективній соціалізації дитини, у тому числі, з особливими освітніми потребами.

За останні десятиліття методи арт-педагогіки та арт-терапії стали активно поширюватися у професійній діяльності соціальних педагогів та соціальних працівників, зокрема у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Запровадження інклюзивної форми освіти поставило перед сучасними соціальними педагогами як актуальну вимогу оволодіння новітніми техніками й технологіями роботи, серед яких і арт-педагогічні. Щороку збільшується кількість освітніх закладів різного рівня (дошкільних, середніх, вищих), в яких із запровадженням інклюзивної форми освіти все активніше застосовуються арт-педагогічні та арт-терапевтичні методики.

Зазначимо, що сутність арт-педагогіки та арт-терапії полягає в сприянні гармонізації особистісної сфери дитини, розвитку здібностей, самовираженні та самопізнанні, створенні комфортного середовища для навчально-виховного процесу та розвитку особистості за допомогою засобів мистецтва та художньо- творчої діяльності учнів. Інтерес до результатів творчості з боку оточуючих підвищує самооцінку та ступінь самоприйняття й самоцінності особистості. Звідси випливає найважливіший принцип арт-педагогіки та арт-терапії - схвалення та прийняття всіх продуктів творчої мистецької діяльності незалежно від їхнього змісту, форми та якості. Їхню привабливість можна пояснити тим, що на відміну від основних корекційно-розвиткових напрямів, у яких використовуються в основному вербальні канали комунікації, арт-педагогіка та арт-терапія використовує "мову" візуальної та пластичної експресії. Це особливо актуально в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, що робить її цінним інструментом дослідження, розвитку та гармонізації особистості у тих випадках, коли дитині важко на вербальному рівні розкрити свій емоційний стан.

Слід наголосити, що арт-педагогіка та арт-терапія є одними із найбільш ефективних методів впливу на особистість у роботі соціальних педагогів з дітьми з особливими освітніми потребами незалежно від їхнього віку та типу порушень. Поділяємо наукову позицію Н. Кальки та З. Ковальчук, які основною метою арт-педагогіки та арт-терапії вважають гармонізацію внутрішнього стану дитини, відновлення її здатності знаходити оптимальний стан, що сприяє активному продовженню життя, набуттю рівноваги [1, с. 7].

Сучасний процес реабілітації дітей з особливими освітніми потребами у значній мірі залежить від уміння фахівця обирати доцільні методи впливу та професійно застосовувати арт-терапевтичні технології на практиці. Оскільки мистецтво є невід'ємною частиною життя кожної дитини, залученння до безпосередньої взаємодії з художніми творами за допомогою малювання, музики, танцю тощо, дають можливість налагоджувати плідну співпрацю з навколишнім світом, незважаючи на проблеми з моторикою, когнітивними розладами чи проблемами в емоційно-вольовій сфері.

Очевидними перевагами застосування мистецьких технологій є те, що арт-педагогіка та арт-терапія не вимагають обов'язкового використання слів, а надають можливість передавати почуття й емоційний стан різними засобами та видами мистецтва. Наголосимо, що це вкрай важливо в роботі з дітьми, котрі мають порушення мовлення, а також із тими, хто внаслідок пережитої травми (фізичної чи психічної) втратив здатність нормально виражати себе, для кого словесний опис є неприйнятним через когнітивні розлади.

Відзначимо, що арт-педагогіка та арт-терапія спрямовані здебільшого на внутрішній світ дитини, але одночасно вони створюють передумови для встановлення атмосфери довіри між педагогом і дитиною. Маємо наголосити, що немає неталановитих дітей, а є (в силу різних обставин) діти з недостатньо розвинутими здібностями, що часто є наслідком педагогічних помилок, результатом педагогічної занедбаності та недостатнього батьківського впливу на дитину. Тому засоби арт-педагогіки та арт-терапії націлюють дитину на ту творчість, яка їй доступна, цікава та може тривалий час захоплювати її, врівноважуючи механізми збудження і гальмування, а тому допомагають в ефективній реабілітації дітей з особливими освітніми потребами [2, с. 37].

Соціальні педагоги та соціальні працівники використовують у своїй професійні діяльності різні методи, але мистецтво об'єднує їхні зусилля в пошуку оптимальних шляхів допомоги дітям з особливими освітніми потребами. Загальновідомо, що для виявлення душевних устремлінь треба малювати - що-небудь, не задумуючись, автоматично, олівцем, фарбою, піском, крейдою. Тобто потрібно дати волю фантазії, яка надихає і спрямовує на певний шлях. Тут абсолютно неважливо, в якій формі відбувається художня діяльність, яким способом проявляються образи і сюжети, які віддзеркалюють бажання чи прагнення, оскільки в них знаходить відгук підсвідомість дитини, установки і норми моралі, емоційний стан [3, с. 55].

Відзначимо, як усталену в сучасній педагогічній теорії думку про те, що арт-педагогіка та арт-терапія певним характерним для них чином зцілюють, оскільки спрямовані на лікування без ліків, тобто вони не потребують додаткових фармацевтичних препаратів. Це - просте малювання, ліплення, танець, спів, театр тощо, які створюють потужну базу для реабілітації дитини. І хоча психотерапевти переконують, що вони першими помітили позитивний вплив мистецтва на хворих, слід визнати, що і в соціальній роботі, і навіть у стародавньому світі мистецтво було одним із найдоступніших методів лікування [4, с. 60].

Великою перевагою арт-педагогіки та арт-терапії є їхні практично безмежні можливості щодо вдосконалення особистості та простота застосування і в освіті, і в медицині, і в економіці, і в роботі соціального педагога чи психолога. Сучасні мистецькі проекти активно залучають абсолютно різних людей - і дорослих, і дітей; і здорових, і з особливими освітніми потребами, оскільки використовують засоби, універсальність яких підтверджена роками практики. Це - малюнки, фотографії, конструювання, скульптури, оповідання, вистави тощо. Всі перелічені види діяльності доступні кожному, незалежно від стану здоров'я, настрою чи соціального становища особистості.

Погоджуємося з думкою дослідників про те, що, як правило, бажання займатись певним видом художньої діяльності проявляється в самостійній, спонтанній творчості, яка не обмежена правилами, установками й жорсткими рамками. Для нормального, адекватного функціонування психіки дитини її підсвідомість позбувається страхів, фобій, стресових спогадів у вигляді художніх творів. І чим яскравішими вони є, тим легше відбувається самоідентифікація особистості [5, с. 39].

Слід наголосити, що арт-педагогіка та арт-терапія активно сприяють розвитку художніх здібностей і смаків у дітей з різними розладами психіки та рухової сфери. На початкових етапах роботи з дітьми вони допомагають у виявленні та корегуванні негативних переживань, зменшенні та усуненні травмуючих спогадів на психіку дитини, відновленні внутрішнього балансу між процесами збудження і гальмування. Часто виникають такі життєві ситуації, коли дитина, налагоджуючи свою діяльність відповідно до засвоєних установок, опиняється в обставинах, що вимагають правильного спрямування, яке можна здійснити за допомогою арт-педагогічних і арт-терапевтичних засобів. Таким чином мистецтво допомагає в покращенні когнітивної сфери психіки. Під його впливом внутрішні образи набирають конкретної форми і з'являються у вигляді конкретних творів, що є свідченням усвідомлення проблеми або навпаки - свідченням потреби поділитися з іншими своїм внутрішнім світом переживань.

Використання арт-педагогіки та арт-терапії у корекційній роботі є актуальним ще й тому, що воно забезпечує можливість всебічного, комплексного впливу на розвиток дітей і молоді з особливими освітніми потребами. Арт-педагогіка та арт-терапія здебільшого існують у формі вільної творчості, яка дозволяє пізнати дитину, її внутрішній світ, життєві цінності та допомагає виявити певні психічні проблеми й позбутись негативних переживань і страхів. Творча діяльність включає виховні, навчальні, діагностичні та корекційні процеси, які якісно впливають на розвиток, зцілення та корекцію дитини.

Важливим аспектом проблеми є доцільний вибір методів і прийомів арт- педагогіки та арт-терапії в соціально-педагогічній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, який має враховувати вікові та індивідуальні особливості та можливості дітей; їхні інтереси, нахили і здібності; особливості та ступінь проявів відхилень у їхньому розвитку; цілі та завдання корекції; специфіку впливу конкретного виду мистецтва; форми організації художньої діяльності; об'єм і якість художньої інформації; майстерність арт-терапевта чи педагога у володінні спеціальними педагогічними технологіями та технологіями художнього розвитку тощо. Серед них: художнє слово, малювання, скульптура, музика, спорт, танець, гра та багато інших видів діяльності, які є доступними практично для всіх категорій осіб з інвалідністю.

Одночасно потрібно зазначити, що основною метою застосування арт- педагогічних і арт-терапевтичних методів і технік є створення умов для емоційного благополуччя дітей з особливими освітніми потребами, розкриття творчого потенціалу та гармонізація особистості.

Основними завданнями використання цих технік є:

• сприяння самопізнанню дитини, усвідомленню своїх характерних рис і переваг;

• вироблення позитивних рис характеру, що сприяють кращому взаєморозумінню у процесі спілкування;

• навчання позитивному сприйняттю себе та інших людей;

• сприяння успішній адаптації;

• коригування небажаних рис характеру та поведінки: страх, тривожність, агресія, сором'язливість, повільність, швидка стомлюваність та виснаження;

• допомога у розвитку творчих здібностей, уяви, фантазії та креативності;

• стабілізація емоційної сфери дитини та гармонізація її внутрішнього світу;

• розвиток вищих психічних функцій: сприйняття, уваги, пам'яті, мислення.

Важливою умовою успішного соціально-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в закладах з інклюзивною формою освіти є застосування особистісно-орієнтованого та глибоко індивідуалізованого підхіду у використанні методів арт-педагогіки та арт-терапії. У процесі роботи з учнями з інвалідністю він дасть змогу глибше зрозуміти їх внутрішній світ, існуючі проблеми та переживання. За допомогою адекватних наявній проблемі арт-терапевтичних методів буде забезпечуватися гармонізація соціальних відносин, формуватися втрачені соціальні навички та, як результат такого впливу, - покращуватися психічне і соціальне здоров'я дітей та забезпечуватися сприятливі умови для оптимального процесу їхньої інтеграції у соціум.

Педагогам, котрі працюють в умовах інклюзії, потрібно враховувати, що арт-педагогічні та арт-терапевтичні техніки містять природну інформацію, яка формує активну життєву позицію, впливають на діяльність дитини, узгоджуючи її індивідуальні можливості й вимоги суспільства. Слід також враховувати, що потреби дітей з особливими освітніми потребами дозволяють зрозуміти недосконалість певних освітніх і виховних програм та дають поштовх до їхнього вдосконалення й інтеграції в сучасну освітню практику [6].

Саме тому, педагогам потрібно коректно і професійно підходити до вибору засобів і методів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, щоб не нашкодити їхньому розвитку, а спрямовувати їхній вплив на покращення пізнавальної діяльності та якості життя учнів. Для успішного становлення особистості слід прагнути до прояву дітьми самостійності, креативності, власної волі та цілеспрямованості, у чому засоби арт-педагогіки та арт-терапії дають практично безмежні можливості. Відзначимо, що ключовою у цьому процесі є роль педагога, який створює оптимальні умови для нормальної реалізації можливостей кожної дитини, розвитку її схильностей та допомагає адекватно сприймати свої особливості, вчитися співіснувати з іншими членами соціуму.

Висновки

Таким чином, арт-педагогічні та арт-терапевтичні технології, які стрімко розвиваються та поширюються в сучасній соціально-педагогічній практиці, змінюють саму структуру і характер сучасної освіти. Вони спрямовані на різні категорії осіб - обдарованих, з нормотиповим розвитком і тих, котрі мають особливі освітні потреби. Використання арт-педагогічних і арт-терапевтичних методів забезпечує сприятливе освітнє середовище в умовах інклюзії, полегшує навчальний та корекційно-розвитковий процес, сприяє більш повному розкриттю та розвитку індивідуальних задатків, нахилів і здібностей особистості, формує толерантне ставлення до таких дітей з боку суспільства тощо. Пакет соціальних послуг, що надаються в Україні, вимагає широкого впровадження арт-педагогічних і арт-терапевтичних технологій, як чинників створення сприятливих умов успішної соціалізації дітей і молоді.

Література

1. Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арт-терапії: навч.-метод. посібник / Н. Калька., З. Ковальчук. Ч. 1. Львів: ЛьвДУВС, 2020. 232 с.

2. Іваннікова С. Подолання труднощів у стосунках. Психолог. 2012. № 7. С. 43-45.

3. Коробко С., Коробко О. Робота психолога з молодшими школярами. К.: Літера ЛТД, 2014. 416 с.

4. Тараріна О. Практикум з арт-терапії в роботі з дітьми. К.: Астамір-В, 2018. 256 с.

5. Колісник О. Знайома незнайомка - арт-терапія. Психолог. 2013. № 22. С. 22-25.

6. Бєляєва М. Арт-педагогіка для вчителя. Освіта України. Київ, 2014. №1-2. С. 12.

7. References:

8. Kalka, N., Kovalchuk, Z. (2020). Praktykum z art-terapii [Workshop on art therapy]. Ch. 1. Lviv: LvDUVS [in Ukrainian].

9. Ivannikova, S. (2012). Podolannia trudnoshchiv u stosunkakh [Overcoming difficulties in relationships]. Psykholoh - Psychologist, 7, 43-45 [in Ukrainian].

10. Korobko S., Korobko O. (2014). Robota psykholoha z molodshymy shkoliaramy [The work of a psychologist with younger puplis]. Kyiv: Litera LTD [in Ukrainian].

11. Tararina O. (2018). Praktykum z art-terapii v roboti z ditmy [Workshop on art therapy in working with children]. Kyiv: Astamir-V [in Ukrainian].

12. Kolisnyk, O. (2013). Znaioma neznaiomka - art-terapiia [Familiar stranger - art-therapy]. Psykholoh - Psychologist, 22, 22-25 [in Ukrainian].

13. Bieliaieva, M. (2014). Art-pedahohika dlia vchytelia [Art-pedagogy for teachers]. Osvita Ukrainy - Education of Ukraine, 1-2, 12 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru