Дотримання принципів академічної доброчесності як запорука підвищення якості вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Національний університет «Львівська політехніка»

Дотримання принципів академічної доброчесності як запорука підвищення якості вищої освіти

Гузик Надія Миколаївна,

кандидат фізико-математичних наук, доцент, професор кафедри інженерної механіки (озброєння та техніки інженерних військ)

Ліщинська Христина Іванівна,

кандидат технічних наук, доцент, старший викладач кафедри інженерної механіки (озброєння та техніки інженерних військ)

Бродяк Оксана Ярославівна,

кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри вищої математики

м. Львів

Анотація

навчання академічний доброчесність військовий

Ключовим завданням сучасних закладів вищої освіти є підготовка висококваліфікованих спеціалістів. Це повинні бути не просто фахівці в своїй предметній галузі, але ті, що володіють діловими якостями, комунікаційні, здатні до самовдосконалення та розвитку. Ці завдання та й умови, в яких вони виконуються сьогодні, ставлять перед закладами освіти нові вимоги, що стосуються підвищення якості самого викладання та навчання. Вони можуть бути реалізовані після формування нової академічної культури, основою якої є принципи академічної доброчесності такі як свобода, повага до людської гідності, справедливість, довіра, відповідальність, сумлінність, професіоналізм. Забезпечення цих принципів є тією основою, від якої бере початок академічна досконалість. Зрозуміло, що відповідальність за дотримання та впровадження цих принципів у навчальний процес залежить як від викладачів, так і здобувачів вищої освіти. У роботі проведено дослідження ефективності впровадження цих принципів у навчальному процесі з метою підвищення якості підготовки майбутніх спеціалістів, зокрема військових.

Для забезпечення основних принципів академічної доброчесності пропонується впровадження викладачами у навчальний процес інноваційних, зокрема інтерактивних, методів навчання та відповідне оцінювання результатів навчання. Обґрунтовується це тим, що якість освіти забезпечується удосконаленням методів навчання та надійним зворотнім зв'язком як засобом управління навчальним процесом, що реалізується через навчальну та практичну діяльність здобувачів освіти. У роботі наведена класифікація інтерактивних методів навчання залежно від мети заняття та форм його організації. У кожній з чотирьох груп цієї класифікації виокремлено конкретні методи, подано їх базові положення та продемонстровано застосування при вивченні певних тем дисципліни «Вища математика» для курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Окрім того, висвітлено ключові моменти, необхідні для об'єктивного оцінювання навчальних досягнень, адже лише одночасне впровадження цих методів та дотримання принципів об'єктивного оцінювання зможуть позитивно вплинути на навчальний процес з метою підвищення якості вищої освіти.

Ключові слова: академічна доброчесність, інтерактивні методи навчання, оцінювання.

Abstract

Adherence of the principles of academic integrity as a guarantee of improving the quality of higher education

Huzyk Nadiia Mykolayivna PhD in Physics and Mathematics Sciences, Docent, Professor of the Department of Engineering Mechanics of Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Lviv

Lishchynska Khrystyna Ivanivna PhD in Technical Sciences, Docent, Senior Lecturer of the Department of Engineering Mechanics of Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Lviv

Brodyak Oksana Yaroslavivna PhD in Physics and Mathematics Sciences, Docent, Associate Professor of the Department of Mathematics of Lviv Politechnic National University, Lviv,

The key task of modern higher education institutions is to train highly qualified specialists. These should be not just specialists in their field, but those who have business skills, communication, capable of self-improvement and development. These tasks and the conditions in which they are performed today set new demands on educational institutions to improve the quality of teaching and learning. They can be realized after the formation of a new academic culture, which is based on the principles of academic integrity such as freedom, respect for human dignity, justice, trust, responsibility, honesty, professionalism. Ensuring these principles is the foundation from which academic excellence originates. It is clear that the responsibility for the observance and implementation of these principles in the educational process depends on both teachers and students. In the paper it is investigated the effectiveness of the implementation of these principles in the educational process in order to improve the quality of training of future professionals, including the military.

To ensure the basic principles of academic integrity, it is proposed that teachers introduce innovative, in particular interactive, teaching methods into the educational process and appropriate evaluation of learning outcomes. This is justified by the fact that the quality of education is ensured by improving teaching methods and reliable feedback as a means of managing the learning process, which is realized through the educational and practical activities of students. The paper presents a classification of interactive teaching methods depending on the purpose of the classes and the forms of its organization. In each of the four groups of this classification specific methods are identified, their basic provisions are presented and the application of the discipline «Mathematics» for cadets of the Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy is demonstrated. In addition, the key points necessary for the objective assessment of educational achievements are highlighted, because only the simultaneous implementation of these methods and adherence to the principles of objective assessment will have a positive impact on the educational process to improve the quality of higher education.

Keywords: academic integrity, interactive teaching methods, assessment.

Основна частина

Постановка проблеми. Події сьогодення посилюють виклики, що стоять перед закладами вищої освіти України. Вони висувають нові вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема військових. Сьогодні суспільству необхідні не просто високоосвічені працівники, а професіонали, які здатні нестандартно мислити, самостійно приймати рішення, мобільні, конкурентоспроможні. За словами Малколма Ноулза «Головним сьогоднішнім завданням освіти дорослих є виробництво компетентних людей - людей, які були б здатні застосовувати свої знання в умовах, що змінюються, і… чия основна компетенція полягала б в умінні включатися в постійне самонавчання протягом всього свого життя». Отже, основне завдання педагога сьогодні - бути спеціалістом з людського розвитку, а не просто викладачем-предметником, тобто фахівцем окремої галузі знань.

Постановка задачі. Одним з чинників, який забезпечує сталий науковий розвиток закладів вищої освіти та виступає дієвим інструментом забезпечення якості вищої освіти, є академічна доброчесність. На думку Юнгсупа Кіма «Академічна доброчесність є способом змінити цей світ. Але спочатку змініть університет, а вже потім - світ». Виникає питання, як саме змінювати університет?

За визначенням академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. (Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-УШ).

До основних принципів академічної доброчесності та етики академічних взаємовідносин відносять [1]:

- чесність та порядність - просування пошуку істини й знання через інтелектуальну та особисту чесність у процесі навчання, викладання та наукових дослідженнях;

- прозорість - зобов'язання всіх учасників освітнього процесу діяти відкрито, передбачувано та зрозуміло;

- справедливість - неупереджене однакове ставлення до усіх учасників освітнього процесу, позбавлене дискримінації та нечесності;

- довіра - встановлення клімату взаємної довіри, що заохочує і підтримує вільний обмін ідеями, який у свою чергу дає можливість науковим пошукам реалізуватися найповнішою мірою;

- відповідальність - вміння брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності, виконувати взяті на себе певні зобов'язання, підтримувати взаємно узгоджені стандарти;

- сумлінність - використання належним чином учасниками освітнього процесу делегованих повноважень без перевищення їх виконання;

- самовдосконалення та вдосконалення - визнання важливості учасниками освітнього процесу необхідності постійного вдосконалення освітньої системи, зокрема через власний професійний розвиток;

- професіоналізм - підтримання високого рівня компетентності кожним учасником освітнього процесу.

У закладах вищої освіти слід розрізняти академічну доброчесність з погляду викладача та здобувача вищої освіти. Дотримання трьох останніх принципів академічної доброчесності викладачами передбачає:

- впровадження та використання в освітньому процесі новітніх методів навчання, зокрема інтерактивних;

- посилання на достовірні джерела інформації у випадку використання ідей, розробок, тверджень, відомостей з дотриманням норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об'єктивне оцінювання результатів навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні проблеми впровадження принципів академічної доброчесності в українському навчальному просторі - питання багатогранне і досліджуване багатьма авторами (див. наприклад [2], [3] та бібліографію у них), хоча й недостатньо вивчене на сьогодні. Що стосується інтерактивних методів навчання, їх ключових засад, характеристик та прикладів впровадження у навчальний процес, то варто відзначити, на наш погляд, роботи [4] - [8]. Деякі проблемні питання оцінювання, загальні його принципи, відомі методи висвітлено у [9], [10].

Мета статті полягає у дослідженні ефективності впровадження цих принципів у навчальному процесі з метою підвищення якості підготовки майбутніх спеціалістів, зокрема військових.

Виклад основного матеріалу. Стрімкий розвиток комп'ютерної техніки, застосування її в різних сферах людської діяльності, повсякденному житті зумовило також її використання в освітній діяльності. З іншого боку, широкомасштабний розвиток педагогіки співпраці, активізація та індивідуалізація навчання змінили роль і місце викладача в освітньому процесі.

Результатом цих змін є необхідність заміни авторитарної системи синхронного управління навчальною аудиторією асинхронним навчанням, а також впровадження та застосування інтерактивних методів в освітній діяльності. Це абсолютно не означає, що потрібно відмовитися від використання відомих класичних методів, коли курсанти засвоюють матеріал зі слів лектора чи з тексту підручника. Мова йде про залучення курсантів до активної участі в обговоренні, до взаємодії між собою та викладачем, до побудови конструктивних відносин в колективі, до розвитку навичок індивідуальної проектної та творчої діяльності.

Інтерактивні методи навчання залежно від мети заняття та форм його організації можна розподілити на чотири групи [6]:

- інтерактивні методи колективно-групового навчання;

- інтерактивні методи кооперативного навчання;

- методи ситуативного моделювання;

- методи опрацювання дискусійних питань.

Наведемо приклади деяких інтерактивних методів з наведених груп, що застосовуються при викладанні вищої математики в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

До першої групи відносять методи, які передбачають одночасну спільну роботу всіх слухачів аудиторії. Одними з найпростіших та найбільш вживаних серед них є «питання-відповідь», «продовжити речення», «мікрофон», «навчаючи-вчуся», «брейнстормінг» тощо. Зазвичай вони застосовується для перевірки засвоєння знань (курсанти коротко відповідають на питання викладача або продовжують почате ним речення) та при підведенні його підсумків (викладач відповідає на питання курсантів). Так за допомогою перших трьох зазначених методів можна, наприклад, перевірити теоретичні знання курсантів базових математичних термінів, формулювань основних положень та теорем; визначити вміння розв'язувати елементарні практичні завдання, зокрема, знаходити елементи добутку двох матриць, довжину вектора за відомими координатами, похідні від найпростіших функцій тощо.

Метод «навчаючи-вчуся» найкраще проявляє себе при виконанні курсантами індивідуальних самостійних робіт з окремих тем дисципліни. У цей час вони мають можливість звертатися один до одного за допомогою та консультацією, переглядати роботи один одного, виправляти побачені помилки. Допомігши колезі справитись з завданнями, якість власного засвоєного матеріалу значно підвищується. Однак тут безумовно потрібно дотримуватись принципів академічної доброчесності з точки зору здобувача вищої освіти. Мова йде в першу чергу про таке поняття як аутсорсинг завдань, коли курсант звертається до одногрупника чи будь якої третьої особи аби та виконала за нього завдання, що буде оцінюватися викладачем, та видає його як виконане самостійно. Зауважимо, що цією третьою особою може виступати не лише спеціаліст з відповідної галузі, а й відповідні сайти у вільному доступі з аутсорсингом завдань.

«Брейнстормінг» (від англ. brainstorming - мозковий штурм)

застосовується у процесі обговорення конкретної ситуації, яка потребує колективного прийняття ефективного рішення. Цей метод спрямований на спонтанне генерування великої кількості ідей для вирішення конкретної проблеми і вибір з наявних пропозицій найбільш вдалих. Для прикладу, це може бути вибір методу для розв'язування системи лінійних рівнянь (Гауса, Крамера, матричний), найефективнішої заміни змінної, для обчислення інтеграла, правильних гіпотез для застосування формули повної ймовірності тощо. Завдання викладача полягає у вмінні спрямувати ці ідеї у правильне русло, відділити істину від ілюзій, конструктивні рішення, які будуть працювати, від тих, які будуть неефективними і, таким чином, наблизити курсанта до результату. Це в свою чергу вимагає як від викладача, так і від курсантів поваги до свободи та гідності інших, до інтелектуальної власності та авторських прав, що є важливою складовою академічної доброчесності.

До методів кооперативного навчання належать «робота в парах», «карусель», «акваріум», «ажурна пилка», «два-чотири-всі разом», «навчання в команді», «синтез думок» тощо. Навчальна діяльність із застосуванням кооперативних методів передбачає роботу курсантів у малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання викладач керує роботою кожного курсанта через завдання, над якими працює група. Поділяємо думки американських вчених Д. Джонсон і Р. Джонсон, що виділяють п'ять основних критеріїв успішного застосування методів кооперативного навчання:

- позитивна залежність (виховує взаємну відповідальність та вміння роботи в команді);

- пряма підтримка (передбачає безпосередню підтримку один одного, обмін думками, матеріалами, оцінку внеску один одного з метою отримання спільного результату роботи);

- відповідальність (кожен, хто бере участь у роботі групи, несе відповідальність за результат групової діяльності);

- соціальна компетентність (курсанти вчаться довірі та повазі, набувають навичок чітко та ясно висловлювати свої думки й вирішувати конфлікти, які виникають);

- власна оцінка (дається можливість оцінити власний внесок в успіх групової роботи, а також спільну роботу групи, при потребі виділяти причини невдач).

Застосування методів кооперативного навчання на заняттях з вищої математики покажемо на прикладі теми «Обернені матриці». Курсанти розділяються на невеликі групки по 5 осіб. Спочатку використовуємо метод «синтез думок», коли курсанти у своїх групах обговорюють теоретичний матеріал, необхідних для визначення матриці, оберненої до заданої: згадують методи обчислення визначників матриць, правила обчислень мінорів та алгебраїчних доповнень елементів матриць, основні операції над матрицями (транспонування, множення на число, додавання та множення матриць). Потім обмінюються думками з курсантами інших груп, і як результат, всі разом обговорюють алгоритм знаходження оберненої матриці.

Далі використовуємо метод «навчання у команді». Цей метод надає особливе значення досягненню групової цілі, а, отже, і успіху групи загалом. Успіх групи у досягненні поставленої мети є можливим лише завдяки продуктивній індивідуальній роботі кожного члена групи у взаємодії з іншими членами. Курсантам пропонується однакове закодоване повідомлення у вигляді матриці третього порядку. Їхнє завдання полягає у якнайшвидшому розкодуванні вихідного повідомлення. Для цього потрібно спочатку обчислити матрицю декодування - це матриця, обернена до заданої в умові матриці кодування; далі обчислити добуток матриці декодування на матрицю, що задає закодоване повідомлення. Потім, використовуючи українську абетку, відтворити текст повідомлення. Зауважимо, що незважаючи на те, що закодоване повідомлення у всіх однакове, проте обчислення у кожної групи різні, оскільки кожній групі надається інша матриця кодування. Роль курсантів у групі можна розділити, наприклад, так: перший учасник знаходить визначник матриці кодування; другий, третій та четвертий - алгебраїчні доповнення елементів відповідно першого, другого та третього рядків цієї матриці; п'ятий виконує операцію транспонування, множення на число та записує обернену матрицю (матрицю декодування). Далі перших троє учасників групи знаходять елементи добутку матриць декодування та вихідного закодованого повідомлення відповідно по рядках; четвертий та п'ятий учасники записують матрицю закодованого повідомлення і відповідно до абетки, записують текст вихідного повідомлення.

Очевидно, що переможе та команда, в якій всі її учасники вдало виконують свою частку роботи, адже кожен проміжний результат буде використаний наступним курсантом у групі Проявом академічної доброчесності викладача при цьому є поділ курсантів на групи з приблизно рівним потенціалом, а з боку курсанта - наполеглива індивідуальна робота для успіху команди.

Застосування цих методів кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його смислення, засвоєння і закріплення. При цьому курсанти зіштовхуються з необхідністю вербалізації своїх думок і аргументації своїх висловлювань. Вони вчаться дивитися на поставлену проблему з іншої точки зору, працювати з думками, які часто розходяться зі їхніми власними, закріплюють навички співпраці та мистецтва компромісу. Очевидно, що результат застосування цих методів кооперативного навчання напряму залежить від вміння дотримуватись таких принципів академічної доброчесності зі сторони здобувача освіти як толерування думок інших, взаємоповага і підтримка.

Методи ситуативного моделювання передбачають застосування елементів гри в процесі навчання. До них відносяться «гейміфікація», «рольові ігри», «ділові ігри» тощо. Застосування цих методів передбачає максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретним правилами гри. Курсанти самі обирають свою роль у грі, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Викладач в ігровій моделі виступає як: інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення); суддя (коригування і поради стосовно розподілу ролей); тренер (підказки курсантам з метою прискорення проведення гри); ведучий (організатор обговорення).

Особливо актуальним сьогодні є метод «гейміфікації», який полягає у використанні ігрових практик та механізмів у навчальному процесі. Його основна мета - зробити навчання більш захопливим. Найбільш ефективним цей метод є на етапі проведення поточного контролю знань. Полягає він у застосуванні сучасних інтернет платформ таких як КгЬоо^ AhaSlides, Matem.com.ua, Qasstime тощо для створення опитування, тестів і завдань з вибором відповіді. Так, наприклад, за допомогою платформ Kahoot чи ЛЬаЗІМеБ можна перевірити вміння курантів знаходити похідні чи первісні елементарних функцій. Недоліками застосування цієї платформи є прив'язка до аудиторій з підключенням до інтернету та клопітка робота викладача у процесі підготовки таких вікторин, а перевагами - заощадження часу на перевірку письмових робіт і спроможність оцінити одразу ж усіх курсантів. Паралельно платформу Matem.com.ua зручно використати на самопідготовці для закріплення вивченого матеріалу, оскільки вона дає можливість самому перевірити свій рівень знань з певної теми та визначити прогалини у знаннях певного матеріалу.

Навчання із застосуванням ігрових методик формує особистість в цілому, розвиває її інтелект, відчуття і волю. Гра вимагає дотримання певних правил поведінки, що мають істотне значення для розвитку спостережливості, вміння підпорядковувати свої дії поставленій меті. Знову ж для досягнення максимального результату від здобувачів освіти вимагається дотримання таких принципів академічної доброчесності як самостійне виконання поставлених завдань, надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

До групи методів опрацювання дискусійних питань належать «прес», «обери позицію», «зміни позицію», «безперервна шкала думок», «дебати» тощо.

Метод «прес» застосовують під час обговорення дискусійних питань та виконання завдань, у яких необхідно чітко вказати свою позицію, довести свою точку зору. Зокрема, на заняттях з вищої математики його можна використати для вибору методу обчислення визначників третього порядку: правило трикутника, розклад за певним рядком чи стовпцем, зведення до трикутного вигляду. Цей метод виховує у курсантів вміння переконувати у своїй точці зору, висловлювати свої думки тощо.

«Дебати» - надзвичайно складний спосіб обговорення дискусійних питань. Використовуємо тоді, коли метою є спільний пошук істини, найкращого виходу із ситуації, прийняття правильного рішення. Дебати передбачають поділ курсантів на дві когорти з протилежними точками зору. Складність його застосування полягає в тому, що він потребує попередньої підготовки, щоб публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група повинна переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Відчутнішого результату досягне той, хто вміє виявляти суперечності, формулювати переконливі твердження й обстоювати їх і, водночас, уважно прислуховуватись до контраргументів та обмірковувати відповіді. Завдання викладача при використанні цього методу - створити в аудиторії атмосферу довіри та взаємоповаги, заохочувати до участі в дискусії інших. Академічна доброчесність зі сторони курсанта: говорити по черзі, а не всі одночасно; не переривати того, хто говорить; критикувати ідеї, а не того, хто їх висловлює; не сміятися, коли хтось говорить; не змінювати тему дебатів. На заняттях з вищої математики часто практикуємо дебати щодо висловлювання «математика навколо нас». Зокрема дебати на практичному занятті про застосування визначеного інтеграла передбачають дискусію двох груп курсантів, що наводять аргументи «за» та «проти» щодо доцільності використання інтеграла при визначенні площ територій, довжини дуги кривої, об'єму тіла обертання тощо при розв'язуванні реальних прикладних задач.

Нагромаджений власний досвід та досвід колег в Україні та за її межами дають право стверджувати, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу. Вони дозволяють:

- зробити засвоєння знань більш доступним;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;

- навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

- моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації та переживати їх;

- вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв'язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;

-

- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

- знаходити спільне розв'язання проблеми;

- розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Однак варто зауважити, що максимальний ефект буде при одночасному впровадженні цих методів у навчальний процес та дотриманні одного з ключових для педагога принципів академічної доброчесності - об'єктивного оцінювання. Не зупиняючись на детальній класифікації, методах та формах оцінювання навчальних досягнень, відзначимо, що вони повинні сприяти розкриттю особистості, активізації її творчого та духовно-психологічного потенціалів. Важливо, щоб оцінка мала мотивований, індивідуально направлений характер, орієнтувала на власний розвиток. Тож викладачеві варто сфокусувати свою увагу на так званому формувальному оцінюванні - оцінюванні під час навчання, яке одразу впливає на нього. Воно приділяє увагу тому, яким чином курсант досяг результатів навчання, враховує спільну роботу кількох курсантів. При цьому наголошується, що оцінка за заняття буде виставлена не лише за правильність виконання самостійної роботи, але і за практичні досягнення протягом заняття, що включає виправлення помилок на дошці, активну роботу в групах, участь в дискусіях тощо. Центральна роль у формувальному оцінюванні належить якісному зворотному зв'язкові. Тут важить не так оцінка у балах, як змістовні коментарі, можливість ретельно доопрацювати перший драфт роботи на основі отриманих рекомендацій тощо.

Прояв академічної доброчесності викладача в оцінюванні бачимо в дотриманні ним таких загальновідомих правил:

- доведення до курсантів критеріїв оцінювання на кожному занятті;

- застосування індивідуального та диференційованого підходів;

- оцінювання не особистості, а її діяльності;

- недопускання відсутності оцінки, оскільки недооцінювання веде до невпевненості у власних знаннях;

- неврахування власного емоційного чи фізичного стану, симпатії та стереотипів.

Недоброчесне оцінювання негативно позначається на формуванні відповідальності за власні дії, може привести до втрати мотивації та зниження результатів навчання.

Висновки. Поєднання різноманіття традиційних та інноваційних методів проведення навчальних занять та оцінювання набутих знань, розвивають в курсантів розуміння необхідності отримання знань, заохочують до активізації пізнавальної діяльності, пошуку самостійних шляхів вирішення конкретних завдань, критичного мислення, пізнання себе як особистості через оцінку своїх досягнень іншими, виховують вміння поводитись та знайти себе в колективі, сприяють примноженню професійних та інтелектуальних здібностей. Для досягнення максимального ефекту курсантам доцільно дотримуватись принципів академічної доброчесності здобувача освіти.

У своїй педагогічній діяльності кожен педагог обирає той з методів викладання та оцінювання, що ближчий саме йому, однак справжня майстерність полягає у вмінні застосовувати їх різноманітність на кожному із проведених занять. Це не лише один зі способів підтримки принципів академічної доброчесності зі сторони викладача, але й запорука підвищення якості освіти, зокрема й військової.

Література

1. Фундаментальні цінності академічної доброчесності. Пер. з англ. // Міжнародний центр академічної доброчесності. - 2019. - 39 с. https://www.donnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/8/2019/08/Fundam.czinnosti-Akad.dobroch_.pdf

2. Академічна доброчесність: виклики сучасності // Збірник наукових есе учасників дистанційного етапу наукового стажування для освітян (Республіка Польща, Варшава, 28.01 - 08.02.2019). - Варшава, 2019. - 171 с. https://www.iiasc.org/wp-content/uploads/2020/02/iiasc_academic_integrity_12_2019.pdf

3. Колесніков А. Академічна доброчесність в українському освітньо-науковому просторі: проблеми та соціальні загрози // Регіональні аспекти продуктивних сил України. - 2019. - Вип. 24. - С. - 122-128.

4. Зеленська Л.Д., Зеленський Б.Р. Теоретичні і методичні засади організації кооперативного навчання у закладах вищої освіти // Інженерні та освітні технології. - 2019. - Т. 7, №2. - С. 19-29. https://doi.org/10.30929/2307-9770.2019.07.02.02

5. Інтерактивні методи навчання: навчальний посібник // За заг. ред. П. Шевчука і П. Фенриха. - Щецін: Вид-во WSAP, 2005. - 170 с.

6. Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник // НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. - К.: ВД «ЕКМО», 2011. - 324 с.

7. Бродяк О.Я., Гузик Н.М., Ліщинська Х.І., Петрученко О.С., Пінчук І.В., Терещук О.В. Шляхи підвищення якості військової освіти // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - 2019. - Вип. 177. Ч. 1. - С. 72-77.

8. Гузик Н., Ліщинська Х. Роль інтерактивного навчання в процесі підготовки військових фахівців. // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2020. - Вип. 191. Ч. 1. - С. 62-65. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-191-62-65

9. Як підвищити якість оцінювання? // Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність». - 2020. - №7. https://www.skeptic.in.ua/wp-content/uploads/Integrity-bulletin-07.pdf

10. Ільчишин Н.М. Загальні принципи і методології оцінювання // Імідж сучасного педагога. - 2018. - №3 (180). - С. 9-13. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-3 (180) - 9-13

References

1. Fishman, T. (Ed.) (2019) The fundamental values of academic integrity. Trans. from English International Center for Academic Integrity. [in Ukrainian]. https://www.donnu.edu.ua/wp - content/uploads/sites/8/2019/08/Fundam.czinnosti-Akad.dobroch_.pdf

2. Academic integrity: challenges of the present (2019) Zbirnyk naukovykh ese uchasnykiv dystantsiynoho etapu naukovoho stazhuvannya dlya osvityan. - Warsaw, Poland. [in Ukrainian].

3. Kolesnikov, A. (2019). Academic integrity in the Ukrainian educational and scientific space: problems and social threats. Rehional'ni aspektyproduktyvnykh syl Ukrayiny, 24, 122-128 [in Ukrainian].

4. Zelenska, L.D, & Zelenskyi, B.R. (2019). Theoretical and methodical bases of organization of cooperative education in higher educational institutions. Inzhenerni ta osvitni tekhnolohiyi, 7 (2), 19-29. DOI: https://doi.org/10.30929/2307-9770.2019.07.02.02 [in Ukrainian].

5. Shevchuk, P, & Fenrich, P. (Eds.). (2005). Interactive teaching methods: a textbook. Szczecin: WSAP [in Ukrainian].

6. Sysoeva, S.O. (2011) Interactive technologies of adult learning: a textbook. Kyiv: EKMO [in Ukrainian].

7. Brodyak, O. Ya., Huzyk, N.M., Lishchynska Kh.I., Petruchenko, O.S., Pinchuk, I.V., & Tereshchuk, O.V. (2019). Ways to improve the quality of military education. Naukovi zapysky. Seriya: Pedahohichni nauky, 177, part 1, P. 72-77. [in Ukrainian].

8. Huzyk, N., & Lishchynska, Kh. (2020). The role of interactive methods in the training of military specialists. Naukovi zapysky. Seriya: Pedahohichni nauky, 191, part 1, P. 62-65. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-191-62-65 [in Ukrainian].

9. How to improve the quality of education? (2020) Newsletter «Academic Integrity», 7. [in Ukrainian] https://www.skeptic.in.ua/wp-content/uploads/Integrity-bulletin-07.pdf

10. Ilchyshyn, N.M. (2018). General principles and the evaluation of metodology. Imidzh suchasnoho pedahoha, 3 (180), 9-13. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-3 (180) - 9-13 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru