Розроблення методологічної основи для формування змісту професійної підготовки здобувачів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Розроблення методологічної основи для формування змісту професійної підготовки здобувачів освіти

Бєляєв Сергій Борисович,

доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту

Ільїна Олена Олексіївна,

кандидат педагогічних наук, викладач кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту

Анотація

У статті розглянуто питання розроблення змісту освітньо-професійної підготовки фахівців. Приведено ретроспективний аналіз еволюції методологічних підходів у вирішенні питання розроблення змісту освітньо-професійної підготовки фахівців, що використовувались для розроблення стандартів освіти. Визначено причини змін у методологічних підходах до розроблення змісту освітньо-професійної підготовки. Розкрито переваги та недоліки компетентнісного підходу, який згідно із нормативними документами виступає основою для розроблення стандартів освіти на сучасному етапі розвитку ідей формування змісту освітньо-професійної підготовки. Визначено можливості коригування виявлених недоліків компетентнісного підходу у розробленні змісту освітньо-професійної підготовки фахівців. Визначено перспективні можливості надання освітньо-професійній підготовці фахівців ознак цілісної системи з гнучкими механізмами реагування на зовнішні та внутрішні чинники реформування змісту освіти у разі використання положень системного підходу. Описано потенційні можливості технологічного підходу у вирішенні завдання внутрішнього забезпечення вибору комбінацій «метод - форма» для реалізації змісту освітньо-професійної підготовки. Визначено механізм поєднання положень методологічних підходів у вирішенні завдання розроблення змісту освітньо-професійної підготовки на підставі використання змістовно-процедурної інтеграції методологічних підходів. Інтеграція положень системного підходу забезпечує розроблення механізмів внутрішнього контролю та коригування змісту освітньо-професійної підготовки шляхом делегування у відповідності до «процесного підходу» частини питань встановлення відповідності отриманих результатів визначним критеріям та показникам якості підготовки фахівців. Впровадження положень технологічного підходу забезпечує визначення інструментарію для реалізації змісту освітньо-професійної підготовки на підставі діагностованих характеристик прогнозованих результатів.

Ключові слова: освітно-професійна підготовка, компетентнісний підхід, системний підхід, технологічний підхід, інтеграція методологічних підходів.

Abstract

Development of a methodological basis for the formation of the content of professional training of students

Bieliaiev Serhii Borisovich Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of The Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Education Management Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian - Pedagogical Academy» of Kharkiv regional Council

Ilina Olena Alekseevna Candidate of Pedagogical Sciences, Teacher of The Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Education Management Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy» of Kharkiv regional Council

The issues of developing the content of educational and professional training of specialists are considered in the article. A retrospective analysis of the evolution of methodological approaches to the development of the content of educational and professional training of specialists, which were used to develop educational standards, is carried out. The reasons for the change in methodological approaches to the development of the content of educational and vocational training are determined

The advantages and disadvantages of the competence-based approach, which, in accordance with regulatory documents, is the main one for the development of educational standards at the present stage of development of ideas for the formation of the content of educational and vocational training, are revealed. The possibilities for correcting the identified shortcomings of the competence-based approach in the development of the content of educational and vocational training are determined.

The promising possibilities of imparting the properties of an integral system with flexible mechanisms of response to external and internal factors of reforming the content of education in the case of using the tools of the system approach have been determined. Potential possibilities of the technological approach in solving the problem of internal provision of the choice of combinations «method-form» for the implementation of the content of educational and professional training are described.

The mechanism of combining the toolkit of methodological approaches for solving the problem of developing the content of educational and professional training based on the use of content-procedural integration of methodological approaches has been determined.

The integration of the tools of the systematic approach ensures the development of mechanisms for internal control and correction of the content of educational and vocational training by delegating, in accordance with the «process approach», some of the issues of bringing the results obtained in line with certain criteria and indicators of the quality of training specialists. The implementation of the provisions of the technological approach provides the definition of tools for the implementation of the content of educational and vocational training based on the diagnosed characteristics of the predicted results.

Keywords: educational and vocational training, competence-based approach, systems approach, technological approach, integration of methodological approaches.

Основна частина

Постановка проблеми. Якісна професійна підготовка фахівців у закладі вищої освіти забезпечується шляхом розроблення освітньо-професійної програми відповідного напряму підготовки та спеціальності у відповідності до чинних діючих нормативних вимог щодо розроблення стандартів вищої освіти [4]. Освітньо-професійна програма підготовки фахівця повинна мати характеристики гнучкої та відкритої до змін системи, яка під впливом зовнішніх вимог та результатів внутрішнього моніторингу якості підготовки постійно вдосконалюється. Для сучасних освітньо-професійних програм у відповідності до викладених у «Методичних рекомендаціях щодо розроблення стандартів вищої освіти» [4] визначальною характеристикою стає безперервність процесу оновлення її змісту, що у порівнянні з попередніми нормами перегляду стандартів освіти (Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060XII [2] у статі 15 увів норму систематичного перегляду та оновлення державних стандартів вищої освіти з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня не рідше як один раз на 10 років) слід вважати важливою еволюційною зміною процедури приведення стандарту освіти у відповідність до сучасних вимог ринку праці. У той же час констатуємо невизначеність у виборі методологічної основи для розроблення стандартів вищої освіти оскільки паралельно відбувається запровадження гуманістичної парадигми організації освітнього процесу, впровадження концептуальних основ компетентнісного підходу, реалізація індивідуальної освітньої траєкторії у відповідності до ідей особистісно-орієнтованого підходу та концепції навчання впродовж життя. Як результат, вимоги щодо розроблення стандартів вищої освіти здебільшого розкривають процедурні питання розроблення та оновлення освітньо-професійної програми та одночасно залишають невирішеними питання вибору методології розроблення стандартів освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Визначення змісту освітньо-професійної підготовки традиційно базується на сформованому упродовж останніх десятиліть уніфікованому підході, універсальність якого доведено у роботах І. Глазкової, С. Калаур, О. Мороза, В. Сластьоніна та ін. Їх спільною ознакою є намагання виділити універсальні критерії визначення якості професійної підготовки, що одночасно можуть бути використані під час розроблення освітньо-професійних програм з різних спеціальностей певного напряму підготовки. Одночасно із цим проблема визначення методологічної основи для розроблення змісту освітньо-професійної підготовки частково вирішувалась у межах семантико-типологічного, блочно-модульного, змістовно-компонентного та особистісного підходів.

Беручи до уваги нові властивості стандартів освіти, що стосуються їх гнучкого реагування на зовнішні та внутрішні передумови для внесення змін до змісту освітньо-професійних програм підготовки фахівців, актуальним є використання положень загальної теорії систем у вирішенні питання розроблення та своєчасного адаптивного керування змінами в змісті освітньо-професійних програм. Загальна теорія систем визначає провідні аспекти управління освітніми системами, які прослідковуються в психолого-педагогічних дослідженнях теоретико-історичних аспектів соціального управління (І. Блауберг, Д. Макгрегор); управління закладом освіти (Т. Давиденко, М. Поташнік); психологічних аспектів управління (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, А. Маслоу); управління освітнім процесом з позиції визнання його в якості цілісної системи (С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Беспалько).

Одночасно із цим сучасні підходи до розроблення змісту освіти, що викладені у межах сучасних концепцій реформування системи освіти, спираються на ідею доцільності використання компетентнісного підходу в якості сучасного уніфікованого інструментарію визначення характеристик результату професійної підготовки, (В. Байденко, В. Краєвський, О. Овчарук, О. Пометун).

Зважаючи на накопичені теоретичні та практичні доробки у сфері розроблення змісту освітньо-професійної підготовки фахівців констатуємо, що використання спектру методологічних підходів призводить до виникнення певних розбіжностей позицій науковців щодо вирішення зазначеного завдання, оскільки у кожного методологічного підходу виділяють власні переваги та недоліки.

Метою статі є визначення алгоритму інтеграції методологічних підходів під час розроблення складових змісту освітньо-професійної підготовки фахівців.

Виклад основного матеріалу. Розроблення змісту освітньо-професійної підготовки фахівців потребує використання надійного інструментарію, який вирізняється гнучкістю та валідністю. Таким інструментарієм традиційно слугують методологічні підходи для розроблення змісту освітньо-професійної підготовки, які упродовж останніх 50 років постійно змінюються під впливом розвитку нових наукових течій, освітніх парадигм, накопичення досвіду використання наукових підходів до розроблення змісту освітньо-професійної підготовки. Порівняльний ретроспективний аналіз процесу змін у виборі методологічних підходів до розроблення змісту освітньо-професійної підготовки дає можливість виділити основні чинники таких змін, а також визначити основні переваги вже відомих підходів для опису перспективних напрямів вибору методологічної основи для розроблення змісту освітньо-професійної підготовки фахівців.

Історично першим із зазначених методологічних підходів вважається семантико-типологічний, який виник у 70-х роках ХХ століття і спирався на ідею Х. Зенгера та К. Нестлера дослідження раціонального використання термінів та понять, що забезпечувало об'єднання семантично близьких за змістом навчальних програм. Програми навчальних дисциплін розглядались в якості текстового документу, що давало підстави для введення специфічних коефіцієнтів, таких як довжина тезаурусу та повнота тезаурусу. На підставі таких порівнянь встановлювалась семантична близькість та однорідність їх понятійних рядів. Встановлення для кожної пари дисциплін коефіцієнту семантичної зв'язаності слугувало основою для визначення загального коефіцієнту зв'язаності стандарту освіти за окремою спеціальністю. У такий спосіб інструментарій семантико-типологічного підходу забезпечував формування стандарту освіти шляхом формування переліку семантично близьких за змістом навчальних дисциплін, які обирались серед вже розроблених та запроваджених в освітній процес.

Наступним кроком в еволюції методологічних підходів до розроблення змісту освітньо-професійної підготовки фахівців стало впровадження запропонованого В. Гавриловим блочно-модульного підходу, який передбачав виділення модулів професії (одиниці аналізу професії, типового елементу), що давало принципово нові прогресивні можливості орієнтуватись на професійні функції у процесі формування змісту освітньо-професійної програми. Як результат, на підставі аналізу завдань професійної діяльності та вимог до якості її виконання формувався перелік елементів професійної діяльності, а модулі професійної діяльності формували блоки споріднених навчальних дисциплін загальної та професійної підготовки (роботи С. Батишева, Н. Борисової, В. Гаврилова, В. Ермоленко, Т. Новікової, М. Чошанова, П. Юцявічєнє). Додатковою перевагою блочно-модульного підходу виділялась можливості гнучкого варіювання змісту освітньо-професійної програми на основі аналізу характеристик первинних посад шляхом дотичного підбору сукупності навчальних дисциплін за умов уніфікації підготовки за блоком соціально - економічних дисциплін (дисципліни циклу загальної підготовки).

Посилення тенденції забезпечення якісної професійно орієнтованої підготовки спричинило виникнення політехнічного підходу до формування змісту освітньо-професійної підготовки (роботи Т. Сєліхової, П. Атутова). Його характерною ознакою було вивчення починаючи з перших курсів спеціальних дисциплін, що дозволяє забезпечити поетапну професійну підготовку з поступовим ускладненням та поглибленням фахових знань та вмінь. Політехнічний підхід дозволяє раціонально розподіляти час на підготовку за окремою освітньо-професійною програмою за умов посиленої інтеграції блоків гуманітарної, соціально-економічної та професійної підготовки, що на практиці має недоліком виникнення значної академічної різниці за рахунок вивчення професійно орієнтованих навчальних дисциплін починаючи з перших років навчання.

Сучасний етап розвитку методології розроблення стандартів освіти спирається на положення компетентнісного підходу, який ґрунтується на розумінні змісту компетентності в якості сукупності індивідуальних характеристик особистості (знання, уміння, погляди, особистісні аспекти), які забезпечують основу для продуктивної діяльності в певній сфері. Функціонально компетентнісний підхід відповідає сучасним вимогам гнучкого реагування на зміни в соціумі в аспекті визначення якісних показників підготовки випускника, що стосуються життєвих навичок з позиції соціальних, економічних, політичних та культурних вимог до професійної підготовки. Соціально-орієнтований характер показників ефективності освітньо-професійної підготовки в межах компетентнісного підходу пояснюється тривалою історією його розвитку, адже еволюція компетентнісного підходу починається від започаткованої 1972 року ЮНЕСКО концепції навчання впродовж життя («A memorandum on Lifelong Learning» [6]), яка з 2000 року визначає уніфіковані характеристики професійної підготовки, що втілюються у формуванні здатності до працевлаштування, пристосованості, підприємництва, усвідомлення рівних можливостей. Компетентнісний підхід акцентував увагу на вагомих життєво необхідних навичках, що призвело до виділення в якості критеріїв результативності освіти здатності до практичного застосування отриманих компетентностей (Van Loo J., Semeijn J. [8]). Сучасною основою для визначення характеристик якості професійної підготовки слугують сформульовані організацією економічної співпраці та розвитку (OECD) положення програми визначення та вибору ключових компетентностей («Definition and selection of competencies - DeSeCo» [7]), що торкаються трьох ключових категорій: автономності діяльності, інтерактивності у діяльності, здатності діяти у соціально гетерогенних групах.

Використання компетентнісного підходу дозволяє вирішити одне з ключових завдань вдосконалення процесу оновлення змісту освітньо-професійної підготовки фахівця, що стосується приведення її у відповідність до суспільних вимог. Критерій автономності дає характеристику відповідальності та готовності приймати рішення, брати участь у проектах. Інтерактивність характеризує здатність користуватись знаннями й інформацією в інтерактивному режимі. Готовність до діяльності у соціально гетерогенних групах характеризує діяльність у вимірах здатності до комунікації з різними людьми, налагодження співпраці та вирішення конфліктних ситуацій.

Зазначені уніфіковані критерії дають можливість здійснювати гнучке реагування на зміни у соціальних вимогах до ключових характеристик підготовки фахівців. Одночасно із цим зазначений підхід залишає невирішеним питання визначення переліку навчальних предметів, що забезпечували б формування змісту освітньо-професійної підготовки та внутрішнє регулювання якості підготовки фахівців. Пошук методологічних підходів, які мають інструментарій для створення ефективних інструментів для налагодження саморегуляції освітньо-професійної підготовки, однозначно вказує на доцільність використання системного підходу (праці В. Беспалька, С. Архангєльського, Ю. Конаржевського, М. Поташніка), в межах якого освітня система може бути представленою в якості гнучкої та здатної до самовдосконалення системи окремих компонентів, які знаходяться між собою в постійному взаємозв'язку.

Для вирішення питання формування змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця з властивістю своєчасного коригування її змісту продуктивним є використання Міждержавного стандарту системи менеджменту якості «Вимоги (ISO 9001:2008, IDT) Quality management systems. Requirements ГОСТ ISO 9001:2011» [3], який описує умови самостійного функціонування педагогічної системи у відповідності до принципів теорії цілісних систем і забезпечує розроблення механізмів самоуправління з метою забезпечення бажаного результату функціонування.

Впровадження в практику розроблення та коригування змісту освітньо-професійної підготовки описаного в Міждержавному стандарті системи менеджменту якості «Вимоги (ISO 9001:2008, IDT) Quality management systems. Requirements ГОСТ ISO 9001:2011» «процесного підходу» забезпечує безперервність в організації контролю та оцінювання функціонування педагогічної системи шляхом часткового делегування функцій контролю та коригування результату суб'єкту освітнього процесу за умов розуміння ним характеристичних ознак очікуваних результатів. Це вказує на необхідність делегування частини функцій управління якістю професійної підготовки здобувачам освіти. У такий спосіб відбувається оцінювання наявного стану професійної підготовки, встановлення ступеня його відповідності сучасним реаліям, що створює передумови для пролонгованого оцінювання та коригування стану професійної підготовки у подальшій професійній педагогічній діяльності.

Наступним питанням, що потребує визначення ефективного методологічного рішення, є створення гнучкого механізму відбору навчальних предметів у відповідності до характеристик прогнозованих результатів освітньо-професійної підготовки, а також визначення форм та методів організації освітнього процесу в межах вивчення окремих навчальних дисциплін.

Для вирішення зазначеного завдання потенціал закладено в технологічного підходу, методологія якого побудована на ідеї визначення оптимальних та ефективних педагогічних засобів гарантування досягнення наперед визначених конкретизованих результатів освітнього процесу. Завдяки зазначеним характеристикам технологічний підхід містить ефективні інструменти вибору оптимальних комбінацій «метод-форма», як альтернативу традиційним уніфікованим підходам до реалізації змісту освіти, що використовуються без здійснення додаткових налаштувань у відповідності до змін у змісті освіти чи характеристиках прогнозованих результатів. Для кожної складової змісту освітньо-професійної підготовки інструментарій технологічного підходу визначає оптимальні форми та методи навчання, що гарантовано забезпечують досягнення запланованих цілей.

Поєднання методологічних підходів у вирішення завдання розроблення змісту освітньо-професійної підготовки потребує спеціально розробленого інструментарію, яким виступає системна змістовно-процедурна інтеграція методологічних підходів [5]. Використання алгоритмів змістовно-процедурної інтеграції методологічних підходів у розробленні змісту освітньо-професійної підготовки фахівців об'єднує їх потенціал у визначенні механізмів зовнішнього коригування (положення компетентнісного підходу), налагодження внутрішньої системи гнучкого управління та коригування ефективності освітнього процесу, вибору оптимальних та ефективних форм організації професійної підготовки з відповідною системою методів навчання (методологія технологічного підходу).

Висновки. Формування змісту освітньо-професійної підготовки фахівців законодавчо спирається на положення технологічного підходу в освіті, але одночасно із цим потребує додаткових уточнень та налаштувань. Визначення методологічної основи для розроблення стандартів освіти у відповідності до сучасних вимог приведення їх до стану гнучкої адаптивної системи з набором валідних форм та методів реалізації цілей та змісту освітньо-професійної підготовки засвідчує необхідність поєднання положень системного та технологічного підходів. Зазначене завдання має реалізовуватись шляхом змістовно-процедурної інтеграції компетентнісного, системного та технологічного підходів.

Література

компетентнісний освіта професійний

1. Дубасенюк О.А. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: Монографія - Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. - 193 с.

2. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. №1060-XII (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.kultura.pl.ua/index.php

3. Межгосударственный стандарт системы менеджмента качества. Требования (ISO 9001:2008, IDT) Quality management systems. Requirements ГОСТ ISO 90o1:2011: Федерал. агентства по технич. регулиров. И метрологии от 22.12.2011 г. №1575-ст. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.testexpert.ru/uploadedfiles/File/GOST_ISO_9001-2011_RUS.pdf.

4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.06.2017 р. №600 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 30.04.2020 р. №584) Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/proekty % 20standartiv % 20vishcha % 20osvita/1648.pdf

5. Бєляєв С.Б. Професійна підготовка майбутніх учителів до розробки і використання педагогічних технологій. Монографія. Харків: Видавець СПД ФО Захаренко В.В., 2019. 410 с.

6. A memorandum on Lifelong Learning: commission staff working paper. Brussels, 2000. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://arhiv.acs.si/dokumenti/Memorandum_on_ Lifelong_Learning.pdf

7. The definition and selection of key competencies. Executive Summary URL: http://www.oecd.org/pisa/35070367.pdf.

8. Van Loo J., Semeijn J. Defining and measuring competences: An application to graduate surveys. Research Centre for Education and the Labour Market/ Maastricht University. 2004. Р. 10.

References

1. Dubaseniuk, O.A. (2003). Profesiina pidhotovka maibutnoho vchytelia do pedahohichnoi diialnosti [Professional training of future teachers for pedagogical activities]. Zhytomyr: Zhytomyr. derzh. ped. un-t [in Ukrainian]

2. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» vid 23 travnia 1991 r. №1060-XII (iz zminamy I dopovnenniamy) [Law of Ukraine «On Education» from May 23, 1991 №1060-XII (as amended)]. Retrieved from http://www.kultura.pl.ua/index.php [in Ukrainian]

3. Mezhgosudarstvennyiy standart sistemyi menedzhmenta kachestva. Trebovaniya ISO 9001: 2008, IDT) Quality management systems. Requirements GOST ISO 9001: 2011: Federal. agency for technical. regulation And metrology from 22.12.2011. №1575-st [Interstate quality management system standard. Requirements (ISO 9001: 2008, IDT) Quality management systems. Requirements GOST ISO 9001: 2011: Federal. agency for technical. regulation And metrology from 22.12.2011. №1575-st.] Retrieved from http://www.testexpert.ru/uploadedfiles/File/GOST_ISO_9001-2011_RUS.pdf. [in Russian]

4. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 01.06.2017 r. №600 (u redaktsii nakazu Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 30.04.2020 r. №584) Metodychni rekomendatsii shchodo rozroblennia standartiv vyshchoi osvity. [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 01.06.2017 №600 (as amended by the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 30.04.2020 №584) Methodical recommendations for the development of standards of higher education]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/proekty% 20standartiv % 20vishcha % 20osvita/1648.pdf [in Ukrainian]

5. Bieliaiev, S.B. (2019). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv do rozrobky I vykorystannia pedahohichnykh tekhnolohii [Professional training of future teachers for the development and use of pedagogical technologies]. Kharkiv: Vydavets SPD FO Zakharenko V.V. [in Ukrainian]

6. A memorandum on Lifelong Learning: commission staff working paper. (2000). Brussels, Retrieved from http://arhiv.acs.si/dokumenti/Memorandum_on_Lifelong_Learning.pdf

7. The definition and selection of key competencies. Executive Summary Retrieved from http://www.oecd.org/pisa/35070367.pdf

8. Van Loo J., Semeijn J. (2004). Defining and measuring competences: An application to graduate surveys. Research Centre for Education and the Labour Market/ Maastricht University.

Размещено на Allbest.ru