Формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності в процесі проведення навчально-польової практики з зоології безхребетних

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ З ЗООЛОГІЇ БЕЗХРЕБЕТНИХ

Трускавецька Ірина Ярославівна, кандидат історичних наук,

доцент кафедри біології, методології і методики навчання,

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Шапран Юрій Петрович, доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри біології, методології і методики навчання,

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Анотація

У статті розглянуто особливості навчально-польової практики з зоології безхребетних у процесі формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Доведено, що навчально-польова практика є ефективною формою залучення здобувачів вищої освіти до науково-дослідницької діяльності засобами пізнавальних екскурсій, організацією самостійного наукового пошуку, оволодіння методиками проведення біологічних досліджень тощо. Зазначено структуру й організацію проведення навчальної практики в польових умовах правобережжя Канівського водосховища в межах Черкаської області, окреслено експедиційні маршрути досліджуваної території, досліджено найтиповіших представників безхребетних тварин ґрунту, лісу, луків, прісних водойм, агроценозів (плодового саду, городу та поля).

Наведено приклади організованих екскурсій у період практики, під час яких здобувачі вищої освіти набувають умінь розпізнавати види місцевої фауни безхребетних, досліджувати особливості їх екології, територіальний розподіл і структуру поселень, міжвидові зв'язки тощо. Виокремлено домінуючі види фауни безхребетних в окремих біотопах досліджуваної території, з'ясовано видове різноманіття шкідників плодово-ягідних й овочевих культур. Результати досліджень засвідчили, що найбільш превалюючими є комахи, із числа яких домінуючими об'єктами є види рядів Coleoptera, Hymenoptera, Odonata та Lepidoptera. У лісових екосистемах обліковано чотири види жуків родини Короїди Ipidae, зокрема: Blastophagus piniperda і Blastophagus minor, Ips acuminatus і Ips sexdentatus, які заселяли життєздатні дерева хвойних порід, що призводить до загибелі цілих лісових масивів. Проаналізовано біотопічну приуроченість представників усіх досліджуваних екологічних груп безхребетних і їхні трофічні зв'язки; визначено комах-домінантів та з'ясовано види, що занесені до Червоної книги України.

Запропоновано науково-дослідницькі проєкти, які презентовано на Всеукраїнський конкурс наукових робіт з біології та упроваджено в освітній процес закладів освіти та обговорюється ефективність інтерактивних методів навчання, зокрема переваги кейс-методу в польових умовах.

Доведено, що навчально-польова практика належить до дослідницько- практичної діяльності, тематичні екскурсії та самостійна робота є одними з важливих форм діяльності практики, а тому має важливе значення в професійній підготовці майбутніх учителів біології.

Ключові слова: навчально-польова практика, зоологія безхребетних, екскурсія, готовність майбутніх учителів біології, дослідницький проєкт.

Abstract

Truskavetska Iryna Yaroslavivna, Ph.D. in Historical Sciences,Associate Professor at the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav.

Shapran Yurii Petrovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav.

FORMING THE READYNESS OF FUTURE BIOLOGY TEACHERS TO PROFESSIONAL ACTIVITY IN THE PROCESS OF TEACHING AND FIELD PRACTICE ON INVERTEBRATE ZOOLOGY.

The article considers the peculiarities of teaching and field practice in invertebrate zoology in the process of forming the readiness of future biology teachers for professional activity in general secondary education institutions. It is proved that teaching and field practice is an effective form of involving higher education students in research activities by means of cognitive excursions, organization of independent scientific research, mastering the methods of biological research and more. The structure and organization of training practice in the field of the right bank of the Kaniv Reservoir within the Cherkasy region, outlines the expedition routes of the study area, studied the most typical invertebrates soil, forests, meadows, freshwater, agrocenoses (orchards, gardens and fields).

Examples of organized excursions during the internship are given, during which higher education students acquire the ability to recognize species of local invertebrate

fauna, study the peculiarities of their ecology, territorial distribution and structure of settlements, interspecific connections, etc. The dominant species of invertebrate fauna in certain biotopes of the study area have been identified, the species diversity of fruit and berry and vegetable pests has been clarified. Research results has shown that insects are the most prevalent, with Coleoptera, Hymenoptera, Odonata and Lepidoptera being the dominant species. Four species of beetles of the bark beetle Ipidae have been recorded in forest ecosystems, including Blastophagus piniperda and Blastophagus minor, Ips acuminatus and Ips sexdentatus, which inhabited viable coniferous trees, leading to the death of entire forests. The biotope confinement of the representatives of all studied ecological groups of invertebrates and their trophic connections are analyzed; dominant insects have been identified and species listed in the Red Data Book of Ukraine have been identified.

Research projects presented at the All-Ukrainian competition of scientific works on biology and introduced into the educational process of educational institutions are proposed and the effectiveness of interactive teaching methods is discussed, in particular the advantages of the case method in the field conditions.

It is proved that teaching and field practice belongs to research and practical activities, thematic excursions and independent work are one of the important forms of practice, and therefore is important in the training of future biology teachers.

Keywords: teaching and field practice, invertebrate zoology, excursions, readiness of future biology teachers, research activities, observations.

Постановка проблеми

Проблема дослідження обумовлена наявністю суперечності між об'єктивним розвитком суспільно-економічних вимог до біологічної та природничої освіти людини й недостатнім використанням сучасних інноваційних підходів при формуванні готовності майбутніх фахівців у галузі освіти вибудувати власну освітню траєкторію.

Із огляду на вище зазначене можна стверджувати, що формування готовності майбутнього вчителя біології до професійної діяльності спрямоване на здатність шукати ефективні засоби, форми, методи фахової підготовки, застосовувати вміння проводити екскурсії в природу, фенологічні спостереження, біологічні експерименти, аналізувати гіпотези тощо [6, с. 202]. Найбільш ефективним у цьому контексті є організація і проведення навчально- польових практик із ботаніки та зоології, які тісно пов'язані з дослідницькою роботою і формуванням практичного досвіду майбутнього вчителя біології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасних наукових розвідок засвідчує, що навчально-польова практика належить до дослідницько- практичної діяльності, а тому має важливе значення у професійній підготовці майбутніх учителів біології. Основні аспекти, що пов'язані з організацією і проведенням навчально-польових практик із зоології, презентовані в дослідженнях О. Бойко, І. Омері, В. Оніпко, В. Кваша, О. Матвійчук, Л. Титаренко, Ю. Шапрана та ін. Зокрема, в зазначених працях особлива увага акцентується на реалізації компетентнісного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх учителів біології. В. Оніпко розглядає особливості підготовки майбутнього педагога природничої галузі, в умовах профілізації старшої школи [9, с. 44]. Юрій Шапран стверджує, що дослідницька робота, спостереження й екскурсії в природу не можуть бути замінені ніякою іншою формою навчання: вони завжди методично індивідуальні й практично майже неповторні [13, с. 359].

Метою статті є розкриття організаційно-процесуальних можливостей навчально-польової практики з зоології безхребетних у процесі формування готовності майбутнього вчителя біології до професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу

При формуванні готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності, навчально-польова практика з зоології безхребетних є важливим освітнім компонентом ОПП «Середня освіта (Біологія та здоров'я людини)», що входить до нормативних дисциплін циклу професійної підготовки та є завершальним етапом курсу «Зоологія. Систематика та філогенія безхребетних тварин». Саме у процесі проведення навчально-польових практик здобувачі вищої освіти мають можливість реалізувати здобуті теоретичні знання під час аудиторних занять на практиці в польових умовах. Тільки за допомогою спостережень у природі, експериментів, збору фактичного матеріалу можна ознайомитися із видовою різноманітністю досліджуваної території (місцевою фауною), пізнати основні еколого-біологічні особливості безхребетних, дослідити рідкісні та зникаючі види, оволодіти методами збору безхребетних тварин, навчитись проводити екскурсії та фенологічні спостереження за розвитком тварин тощо [3, с. 32].

Мета навчально-польової практики з зоології безхребетних полягає у поглибленні та закріпленні знань і вмінь, здобутих студентами під час оволодіння теоретичного курсу, засвоєнні методик польових досліджень, набутті навичок та досвіду організації дослідницької і проєктної діяльності, створенні ентомологічних колекцій та вихованні дбайливого ставлення до довкілля [5, с. 52].

У процесі проведення навчально-польової практики з зоології безхребетних здобувачам вищої освіти пропонують до розв'язання ряд дослідницьких завдань, а саме: ознайомитися з основними біотопами досліджуваної території та вивчити таксономічний склад безхребетних із подальшим складанням анотованого списку та аналізом ступеня поширеності безхребетних; дослідити еколого-біологічні особливості ендемічних, рідкісних і зникаючих видів безхребетних; з'ясувати види тварин охоронного статусу; визначити особливості морфології й екології фонових видів тварин, їх ролі в природі та житті людини.

Організація і проведення навчально-польової практики з зоології безхребетних у відповідності до освітньо-професійної програми й освітньо-кваліфікаційної характеристики передбачає оволодіння здобувачами вищої освіти наступними фаховими компетентностями:

- здатність розкривати сутнісні ознаки біологічних явищ, процесів і технологій, розв'язувати біологічні задачі;

- здатність здійснювати збір й аналіз емпіричних даних за допомогою спеціальних методів, прийомів і засобів, ідентифікувати видове різноманіття і встановлювати його взаємозв'язки з довкіллям.

Такі компетентності дозволять майбутнім фахівцям продемонструвати результати професійної діяльності, а саме: готовність застосовувати знання сучасних теоретичних основ із метою з'ясування будови й функціональних особливостей організмів на різних рівнях організації живої матерії, їхні взаємозв'язки, походження, класифікацію, значення, використання та поширення; виконувати експериментальні польові та лабораторні дослідження, інтерпретувати результати емпіричних досліджень; виготовляти біологічні препарати, ентомологічні колекції тощо; аналізувати й систематизувати матеріали власних фенологічних спостережень, проводити зоологічні екскурсії шкільного типу та розробити дослідницькі проєкти [7, с. 29]. навчальна практика польовий біотопічний безхребетний

Здобувачі вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) Університету Григорія Сковороди в Переяславі, проходять навчально-польову практику з зоології безхребетних з відривом від навчання у червні місяці, що є невід'ємною й обов'язковою дисципліною при підготовці майбутнього фахівця біології.

Базою проходження навчально-польової практики є околиці правобережжя Канівського водосховища в межах Черкаської області, а саме (Бучацьке лісництво, урочище Рожена криниця, урочище Бабина Гора) та околиці Переяславщини (заплавні луки р. Трубіж, Студениківське лісництво Державного Підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство», урочище «Куряче горло», водойми та прибережні ділянки р. Трубіж, р. Альта, о. Лісове, р. Дніпро).

Правобережжя Канівського водосховища знаходиться на узгір'ях Дніпра, де посеред лісів розташоване Бучацьке лісництво. Територія вважається природним комплексом, що вирізняється біогеографічними, екологічними, природоохоронними особливостями. Дана територія багата природними ландшафтами, серед яких лучні ділянки, мішані ліси, поле, сади та городні ділянки. Ліси в основному представлені дубово-сосновими, грабовими та сосново-грабовими насадженнями, а в низовинах - грабово-дубовими та вільховими формаціями [1, с.23].

Досліджувана територія багата видовим біорізноманіттям, із поміж яких зустрічаються червонокнижні види та види, які перебувають під загрозою зникнення. Ентомофауна правобережжя Канівського водосховища в межах Черкаської області багата представниками рядів: Coleoptera, Hymenoptera, Odonata та Lepidoptera.

Навчальна практика в польових умовах включає такі форми роботи: групові тематичні екскурсії, групові заняття у лабораторії з камеральної обробки матеріалу, самостійна робота з виконання індивідуальних тем і проведення самостійних спостережень над тваринами. Робочий день практики з зоології безхребетних складає вісім годин, з них: шість годин - екскурсії і дві години камерального обробітку (ідентифікація зібраного матеріалу, його препарування та монтування колекцій), оформлення щоденників тощо.

У період навчально-польової практики (упродовж 2 тижнів), студенти разом із керівником практики проводять екскурсії у вранішній та вечірній час, у процесі яких набувають уміння розпізнавати типових представників безхребетних регіональної фауни, вивчають особливості їх біології, знайомляться із територіальним розподілом і структурою поселень, міжвидовими зв'язками тощо, використовуючи при цьому різноманітні методи збору й вилову безхребетних тварин.

Так, для прикладу, в околицях правобережжя Канівського водосховища в межах Черкаської області в період навчально -польової практики разом із здобувачами вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) Університету Григорія Сковороди в Переяславі проведено екскурсії в природу, а саме:

- Екскурсія до урочища Рожена Криниця. Метою екскурсії є вивчення безхребетних тварини ґрунту, у процесі якої дослідники опановують класичним методом розкопки ґрунту та методикою обліку чисельності ґрунтових безхребетних на визначеній площі (1 м²) [10, с. 12]. Для цього обирають майданчик розміром 50x50 см і викопують яму глибиною 40 см, ґрунтових мешканців фіксують окремо по шарах ґрунту (0-10 см, 10-20 см, 20-30 см, 30-40 см). За результатами проведених спостережень з'ясовано, що типовими представниками ґрунту урочища Рожена Криниця є: дощові черви, мокриці, нематоди, кістянки, ківсяки, ковалики, гнойовики, мертвоїди, капустянки, личинки мурашиного лева, хрущів, бронзівки тощо.

- Екскурсія до річки Дніпро, озера Бучак (Голубе озеро). Метою та завданням екскурсії є ознайомлення студентів із типами водойм правобережжя Канівського водосховища в межах Черкаської області, вивчити видовий склад безхребетних тварин водної місцевості та їх головні пристосування до умов середовища; опанувати основними методами відлову водних безхребетних та проведення їх кількісного обліку. В основному водних безхребетних тварин студенти виловлюють гідробіологічним сачком та планктонною сіткою. У водоймах досліджуваної території найчастіше зустрічаються такі види: молюски двостулкові (беззубка звичайна - Anodonta cygnea, дрейссена річкова - Dreissena polymorpha) і черевоногі (ставковик звичайний або озерний - Lymnaea stagnalis, котушка рогова - Planorbis corneus), із комах: водяний скорпіон - Nepa cinerea, плавунець облямований - Dytiscus marginalis, водолюб великий чорний - Hydrophilus aterrimus), комар звичайний - Culexpipiens та ін [2].

Під час екскурсій до різних типів лісових екосистем (хвойний, листяний, мішаний, зруби, лісосіки тощо) студенти мали змогу здійснити порівняльний аналіз видової різноманітності безхребетних регіональної фауни, дослідити та з'ясувати (на конкретних прикладах) значення комах як шкідників лісу так і корисне значення. Дослідження проводили на території Бучацького лісництва, що охоплює урочище Рожена криниця та в лісових екосистемах урочища Бабина гора. На досліджуваній території нами зафіксовано такі види: тарган лісовий - Ectobius sylvestris, богомол звичайний - Mantis religios, коник зелений -Tettigonia viridissima, попелиці - Aphididae, листоїд тополевий - Chrysomela populi, довгоносик сосновий - Hylobius abietis, жужелиця лісова - Carabus hortensis, ковалик чорний - Athous niger, світляки (Lampyridae), жук- олень -Lucanus cervus, шпанська мушка - Lytta vesicatoria, гнойовик звичайний -Geotrupes stercorarius тощо.

У результаті проведених спостережень упродовж 2018-2020 рр. встановлено, що життєздатні дерева хвойних порід Бучацького лісництва Черкаської області заселяли переважно чотири види короїдів (лубоїд сосновий великий - Blastophagus piniperda, лубоїд сосновий малий - Blastophagus minor, верхівковий короїд - Ips acuminatus, шестизубчастий короїд - Ips sexdentatus), які завдають шкоди здоровим деревам хвойних порід (сосна, модрина, ялина). Усихання сосни звичайної відбувається за верхівковим типом - короїд спочатку заселяє товсті гілки та частину стовбура з тонкою корою. Після проникнення жуків під кору, прогризання маточних ходів, відкладання яєць, вилуплення личинок і початку їхнього живлення, хвоя заселених дерев починає змінювати колір від зеленого на тьмяно-сіро-зелений, а згодом - на рудий, відтак гілки відмирають, дерево гине.

Екскурсія на луки та лучні ділянки мала свої особливості. Найбільш сприятливий період для екскурсій на луки - період цвітіння значної частини рослин (травень-червень). В околицях Бучака луки характеризуються наявністю травостою та дернини, й, зазвичай, використовуються як пасовисько для худоби. Для трав'янистої рослинності характерні квітучі види, серед яких: ромашка лікарська (Matricaria recutita), алтей лікарський (Althaea officinalis), конюшина лучна (Trifolium pratense), люпин вузьколистий (Lupinus angustifolius), копитняк європейський (Asarum europaeum), волошка синя (Centaurea cyanus), підмаренник чіпкий (Galium aparine) тощо. Основним завданням у проведенні даної екскурсії було вивчення різновидності й чисельності комах, з'ясування їх залежності від факторів середовища, зв'язків із іншими компонентами біогеоценозу та практичне значення [8, с. 4]. При вивченні ентомофауни лучних ділянок студенти засвоїли такі методи, як: ловіння сачком літаючих комах (переважно метеликів), відловлювання комах на квітах рослин (огляд рослин), метод «косіння» для збору мешканців трав'яного ярусу й частково кущів. Разом із практикантами дослідили, що найбільше комах-запилювачів зустрічається саме на лучних ділянках. Ми припускаємо, що це пов'язано з великою кольоровою гамою рослин, які зростають у даному біотопі, в порівнянні з рослинами лісу чи прибережних ділянках водойм. Найпоширенішими компонентами біоценозу луків є різноманітні безхребетні тварини: бабка-красуня, бабка - дозорець імператор та коромисло синє, видове різноманіття метеликів, бджіл, джмелів тощо.

Мета екскурсії в агроценози (плодовий сад та городні ділянки с. Бучак) полягала у всебічному вивченні видового різноманіття фауни безхребетних плодово-ягідних й овочевих культур на присадибних ділянках досліджуваної території, виявленні шкідників й опануванні методами боротьби з ними. Для досягнення поставленої мети перед здобувачами вищої освіти поставлено ряд наукових завдань, а саме: ознайомитись із шкідниками плодово-ягідних культур і зібрати зразки пошкоджених ними рослин; вивчити біологію шкідників і методи боротьби з ними; звернути увагу на корисну роль комах, що знищують багатьох шкідників; підготувати колекцію шкідливої ентомофауни плодово - ягідних культур. Найбільш поширеними шкідливими об'єктами плодового розсадника є такі види: яблуневий квіткоїд (Anthonomus pomorum), букарка (Coenorrhinus pauxillus), яблунева плодожерка (Carpocapsa pomonella), яблуневий плодовий пильщик (Hoplocampa testudinea), зелена яблунева попелиця (Aphis pomi), яблунева листоблішка (Psylla mali), павутинний кліщ (Tetranychidae), бурий плодовий кліщ (Bryobia redicorzeui) тощо. На городніх ділянках за шкодочинністю овочевих культур домінують колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata) та білан капустяний (Pieris brassicae).

- Екскурсія в поле передбачала ознайомлення студентів із екологічними особливостями та практичним значенням безхребетних тварин, що заселяють польові культури; дослідження шкідників й опанування методами боротьби з ними. Поля в околицях с. Бучак засіяні злаковими й бобовими культурами, а саме: пшеницею, кукурудзою, соєю та соняшником. Під час екскурсії студенти ознайомилися із різними типами пошкодження рослин - міновані листки, об'їдені квітки й листки, пошкоджені зав'язі тощо. Зразки пошкоджених рослин було зібрано в гербарні папки й зберігаються в кабінеті зоології та використовуються на лабораторних заняттях. Встановлено найбільш поширені комахи-шкідники польових культур, а саме: цвіркун польовий (Gryllus campestris), совка озима (Agrotis segetum), клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps), блішка смугаста хлібна (Phyllotreta vittula) та ін [2].

Екскурсії є основною формою групових занять упродовж яких студенти оволодівають і набувають практичного досвіду та формують такі уміння, як: документування результатів проведених спостережень; ведення індивідуальних польових щоденників; використання методів кількісного обліку безхребетних у природних умовах і збору матеріалу для лабораторних занять і наукових досліджень (пастки Барбера, Мерікке, косіння ентомологічним сачком, метод стаціонарного обліку, огляд крони дерев у період вегетації тощо); користуватися польовими визначниками (Ю. Некрутенка, В. Єрмоленка) та відповідним обладнанням (морилки, ентомологічні й гідробіологічні сачки, ексгаустери, екскурсійні коробки, препарувальні голки, матрасики, ентомологічні конвертики, планктонні сітки тощо).

Варто зауважити, що самостійна робота студентів під час практики в польових умовах є не менш важливою формою діяльності ніж екскурсії. На початку практики кожен із здобувачів вищої освіти отримує індивідуальне завдання, що є засобом формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології і передбачає такі види діяльності у вільний час від екскурсій: оформлення польових щоденників, камеральна обробка зібраних об'єктів, робота з визначниками, проведення самостійних досліджень тощо [12, с. 421].

Виконані індивідуальні навчально-дослідницькі завдання студенти презентують у вигляді науково-дослідницького проєктів, які можуть бути впроваджені в освітній процес закладів вищої і середньої освіти, використані на Всеукраїнських конкурсах-захистах наукових робіт із біології, при написанні кваліфікаційних робіт магістерського рівня.

Наприклад, дослідники Університету Григорія Сковороди в Переяславі спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) розробили такі науково-дослідницькі проєкти: «Еколого-фауністичні особливості лускокрилих правобережжя Канівського водосховища в межах Черкаської області». Результати даного дослідження мають практичну цінність й упроваджено в освітній процес ЗВО в Переяславі при формуванні готовності фахівців до професійної діяльності, зокрема, окремі аспекти дослідження використовуються при викладанні освітніх компонентів: «Зоологія. Екологія та філогенія безхребетних», «Ентомологія» та «Флора та фауна України», а також матеріали досліджень було апробовано на уроках біології із учнями 7 класу Шоломківського ліцею Овруцької міської ради: «Особливості біології та розселення мурах на території урочища Бабина Гора», «Фенологічні спостереження білана капустяного - Plutella maculipennis в агроценозах капусти білоголової (с. Бучак, Черкаська область)», «Еколого-біологічні особливості жуків родини Короїди у лісових екосистемах Бучацького лісництва»; «Видова різноманітність лускокрилих родини Бражники в урочищі Рожена Криниця, Черкаської області» тощо. Усі зазначені науково - дослідницькі проєкти віднайшли своє віддзеркалення у кваліфікаційних роботах магістерського рівня.

Отже, виконуючи індивідуальне навчально-дослідне завдання студенти набувають досвіду проведення наукових досліджень, визначаючи основні його етапи, а саме: встановлення проблематики, постановка мети та завдань, вибір методик, проведення спостережень (експериментів), обробка даних, аналіз результатів, формування висновків та презентація результатів проведеної дослідницької роботи.

Як засвідчують результати наших досліджень, у процесі організації навчально-польової практики активній співпраці викладача та студентів, комунікації між самими здобувачами, роботі в малих групах (парах) сприяють інтерактивні методи навчання [14, с. 105]. Під час такого спілкування дослідники навчаються бути демократичними, комунікувати між собою, критично мислити, ухвалювати обґрунтовані рішення тощо. Ефективним у польових умовах є використання кейс-методу, наприклад при обговоренні правил техніки безпеки та поведінки студентів на екскурсіях. Перевагою кейс - методу під час навчально-польової практики є вільний час від занять й невимушена атмосфера для колективного обговорення запропонованих ситуацій та можливість перевірки їх розв'язання, а відсутність інтернет- ресурсів, бібліотечного фонду при виконанні завдань збільшує рівень їхньої креативності й оригінальності, сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми тощо [11, с. 47].

Власний досвід дає змогу стверджувати, що в процесі проведення виїзних навчально-польових практик корисно використовувати активно дозвілля студентів, що сприяє пізнавальній діяльності та формує творчі й організаційні здібності майбутньої педагогічної діяльності. Серед проведених заходів, варто відмітити «Що? Де? Коли?» «КВК», «Королева Бучака», «Літературний вечір» тощо, тренінги та майстер-класи з набуття додаткових навичок (плавання, водне поле, орієнтування на місцевості тощо).

По завершенню навчальної практики в польових умовах, здобувачі вищої освіти складають залік у стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі у формі звітної конференції, для чого мають знати: українські та латинські назви безхребетних тварин (100 видів); їх систематичне положення, біолого - екологічні властивості; роль у природі й житті людини;-методи боротьби з шкідливими видами; рідкісні й зникаючі види досліджуваного регіону, що занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного Списку, основні заходи їх охорони; оформляється виставка найкращих науково - дослідницьких проєктів і ентомологічних колекцій.

Висновки

Отже, навчально-польова практика з зоології безхребетних є важливим освітнім компонентом при формуванні готовності до професійної діяльності майбутнього вчителя біології. У ході практики здобувачі вищої освіти набувають досвіду практичної діяльності та розвивають такі риси, як спостережливість, уважність, відповідальність, ініціативність, організаторські навички та впевненість у своїх можливостях. Окрім того, дослідницька діяльність студентів у польових умовах виховує у них чуйність і дбайливе ставлення до довкілля.

Література

1. Бащенко М.І., Гончар О.Ф. Біорізноманіття екомережі Черкащини та оптимізація співвідношення угідь: монографія. Черкаси: Черкаський інститут АПФ, 2010. 185 с.

2. Єрмоленко В.Н., Ключко З.В. Визначник комах: навч.посіб. Київ: Радянська школа, 1971. 177с.

3. Кваша В. І. Зоологія. Навчально-польовий практикум: навч. посіб. для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти, вчителів ЗОШ, викладачів коледжів. Тернопіль: Вектор, 2015. 165 с.

4. Клименко М. О. Навчальні польові практики: навч. посіб. Київ: Кондор, 2004. 204 с.

5. Лаврентьева О. О. Фундаментальна підготовка вчителя природничих дисциплін: стан, проблеми і тенденції. Педагогіка вищої та середньої школи. 2015. Вип. 45. С. 52-58

6. Москалюк Н. В. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів у процесі вивчення біологічних дисциплін. Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 5. 2010. C. 202 - 208

7. Нікітченко Л. О., Левчук Н. В. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі фахової практики: монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 296 с.

8. Омері І. Д., Маруненко І. М. Організація польової практики для спеціальності 6.010102 Початкова освіта (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»), методичні рекомендації. Київ: Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2015. 251 с.

9. Оніпко В. В. Компетентісний підхід до підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін для профільної школи. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2012. № 22(6). С. 44 - 55

10. Павлюченко О. В. Зоологія безхребетних. Навчально-польова практика: навч. посіб. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 356 с.

11. Перерва В.В. Навчально-польова практика як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Електронне наукове фахове видання «Адаптивнеуправління: теорія і практика» Серія «Педагогіка». Вип. 4. 2018. С. 46 - 52

12. Пташенчук О.О. Навчально-польова практика із зоології хребетних як засіб формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2017. С. 420 - 429

13. Шапран Ю.П. Формування професійної компетентності майбутніх учителів біології у процесі проведення польової практики. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав- Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2012. Вип. 26. С. 359 - 363.

14. Шевчик Л.О. Сучасні підходи до навчання зоології засобами навчальної практики. Підготовка майбутніх учителів фізики, хімії. Біології та природничих наук у контексті вимог Нової української школи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Тернопіль: Вектор, 2019. С.104 - 106

References

1. Bashchenko M.I. & Honchar O.F. (2010). Bioriznomanittia ekomerezhi Cherkashchyny ta optymizatsiia spivvidnoshennia uhid [Biodiversity of Cherkasy region ecological network and optimization of land ratio]. Cherkasy: Cherkaskyi instytut APF [in Ukrainian].

2. Iermolenko V.N. & Kliuchko Z.V. (1971). Vyznachnyk komakh [Determinant of insects]. Kyiv: Radianska shkola [in Ukrainian].

3. Kvasha V. I. (2015). Zoolohiia. Navchalno-polovyi praktykum [Zoology. Training and field workshop]. Ternopil: Vektor [in Ukrainian].

4. Klymenko M. O. (2004). Navchalni polovi praktyky [Educational field practices]. Kyiv: Kondor [in Ukrainian].

5. Lavrentieva O. O. (2015). Fundamentalna pidhotovka vchytelia pryrodnychykh dystsyplin: stan, problemy i tendentsii [Fundamental training of a teacher of natural sciences: status, problems and trends]. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly - Higher and secondary school pedagogy, 45, 55-58 [in Ukrainian].

6. Moskaliuk N. V. (2010).Formuvannia doslidnytskykh umin maibutnikh uchyteliv u protsesi vyvchennia biolohichnykh dystsyplin [Formation of research skills of future teachers in the process of studying biological disciplines]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho un-tu - Scientific Bulletin of Chernivtsi University, 5, 202 - 208 [in Ukrainian].

7. Nikitchenko L. O. & Levchuk N. V. (2017). Teoretyko-metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u protsesi fakhovoi praktyky [Theoretical and methodological principles of training future teachers of natural sciences in the process of professional practice]. Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD» [in Ukrainian].

8. Omeri I. D. & Marunenko I. M. (2015). Orhanizatsiia polovoi praktyky dlia 8.spetsialnosti 6.010102 Pochatkova osvita (osvitno-kvalifikatsiinyi riven «bakalavr») [Organization of field practice for the specialty 6.010102 Primary education (educational qualification level «bachelor»)]. Kyiv: Kyivsk. un-t imeni Borysa Hrinchenka [in Ukrainian].

9. Onipko V. V. (2012). Kompetentisnyi pidkhid do pidhotovky maibutnoho vchytelia pryrodnychykh dystsyplin dlia profilnoi shkoly [Competent approach to the training of future teachers of natural sciences for the profile school]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky - Bulletin of Taras Shevchenko National University of Luhansk. Pedagogical sciences, 22, 44 - 48 [in Ukrainian].

10. Pavliuchenko O. V. (2014). Zoolohiia bezkhrebetnykh. Navchalno-polova praktyka [Zoology of invertebrates. Training and field practice]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka [in Ukrainian].

11. Pererva V.V. (2018). Navchalno-polova praktyka yak zasib formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia biolohii [Educational field practice as a means of forming the professional competence of a future biology teacher]. Elektronne naukove fakhove vydannia «Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka» - Seriia «Pedahohika» - Electronic scientific professional publication «Adaptive control: theory andpractice « Series «Pedagogy», 4, 46 - 52 [in Ukrainian].

12. Ptashenchuk O.O. (2017). Navchalno-polova praktyka iz zoolohii khrebetnykh yak zasib formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv biolohii [Educational field practice in vertebrate zoology as a means of forming research competence of future biology teachers]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and general education schools, 420 - 429 [in Ukrainian].

13. Shapran Yu.P. (2012). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv biolohii u protsesi provedennia polovoi praktyky [Formation of professional competence of future biology teachers in the process of field practice]. Humanitarnyi visnyk DVNZ «Pereiaslav- Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody» - Humanitarian Bulletin of Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda, 26, 359 - 363 [in Ukrainian].

14. Shevchyk L.O. (2019). Suchasni pidkhody do navchannia zoolohii zasobamy navchalnoi praktyky [Modern approaches to teaching zoology by means of educational practice]. Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizyky, khimii. Biolohii ta pryrodnychykh nauk u konteksti vymoh Novoi ukrainskoi shkoly - Training of future teachers of physics and chemistry. Biology and Natural Sciences in the Context of the Requirements of the New Ukrainian School, 104 - 106 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru