Розвиток управлінської компетентності майбутніх педагогів до профорієнтаційної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти

Розвиток управлінської компетентності майбутніх педагогів до профорієнтаційної роботи

Тарарук Дарина Павлівна,

аспірантка кафедри педагогіки

Брик Роман Степанович,

кандидат педагогічних наук, доцент, В.о. завідувача кафедри менеджменту і методології освіти

Анотація

У статті зазначено важливість використання в педагогічній практиці двох управлінських функцій: планування і контролю та виконання педагогом нових управлінських ролей: лідера, аналітика, тренера, консультанта. Описано основні рівні управління освітнім закладом: а) освітньою установою для забезпечення ефективної діяльності освітньої установи шляхом розвитку та саморозвитку творчого потенціалу педагогічних працівників, та б) освітнім процесом для здійснення його оптимального управління з метою максимального розвитку творчих можливостей та здібностей кожного учня під час профорієнтаційної роботи. Проаналізовані основні функції управлінської діяльності педагога: інформаційно-аналітичну, мотиваційно-цільову, організаційно-виконавчу, прогностичну та регулятивно-корекційну. Розкрито управлінську компетентність як комплексну систему, що містить мету, випереджувальне планування, прогнозування результатів і рефлексію управлінської діяльності. Виявлено та науково обґрунтовано систему розвитку управлінської компетентності майбутнього педагога, в тому числі профорієнтаційну. Обґрунтовано, що формування та розвиток управлінської компетентності у магістрів сповна відбувається на практичних заняттях за дієвої системи її наукового і методичного забезпечення. Зазначено, що науково - теоретична готовність педагога до управлінської діяльності передбачає її науково-теоретичну складову і, що включає в себе необхідний обсяг психолого-педагогічних та спеціальних знань з профорієнтаційної роботи. Зроблено висновок про значимість у формуванні управлінської компетентності майбутнього педагога взаємодії технологічної складової управлінської компетентності та професійно-значущих якостей особистості для успішного проведення з школярами професійної орієнтації.

Ключові слова: освітній процес, управління, компетентність, майбутні фахівці, педагоги, вища школа, профорієнтаційна робота.

Abstract

Development of management competence of future teachers to professional work

Tararuk Daryna Pavlivna Graduate student of the Department of Pedagogy, Khmelnytskyi Humanitarian and Pedagogical Academy

Bryk Roman Stepanovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Acting Head of the Department of Management and Educational Methodology, Ternopil Regional Communal Institute of Postgraduate Pedagogical Education

The article points out the importance of using two managing functions in pedagogical practice: planning and control and performance of new managing roles by a teacher: leader, analyst, coach and consultant. The main levels of management of an educational institution are described: a) educational establishment to ensure the effective operation of the educational establishment through the development and self-development of creative potential of teachers, and b) educational process for its optimal management to maximize the creative potential of each student during career guidance. The main functions of managing activity of the teacher are analyzed: information-analytical, motivational-target, organizational - executive, prognostic and regulatory-corrective. Management competence is revealed as a complex system that contains the goal, advance planning, forecasting results and reflection of management activities. The system of development of managerial competence of the future teacher, including vocational guidance, is revealed and scientifically substantiated. It is substantiated that the formation and development of managerial competence in masters fully takes place in practical classes under an effective system of its scientific and methodological support. It is noted that the scientific and theoretical readiness of the teacher for management activities involves its scientific and theoretical component which includes the necessary amount of psychological, pedagogical and special knowledge of career guidance work. The conclusion is made about the importance in the formation of managing competence of the future teacher of the interaction of the technological component of managing competence and professionally significant personality qualities for successful professional orientation with students.

Keywords: educational process, management, competence, future specialists, teachers, higher school, career guidance work.

Основна частина

Постановка проблеми. Велика роль у формуванні цілей освіти відводиться управлінню. Поняття «управління» довгий час інтерпретувалося як адміністративна діяльність, обмежена розпорядженнями, директивами, наказами. У сфері управління освітою використовувався однотипний підхід. Управлінці освітніх закладів розглядали викладачів лише як виконавців управлінських рішень. Відповідно сьогодні більшість педагогічних працівників не вміють формувати команду, вибудувати свою професійну діяльність з орієнтацією на отримання кінцевого дієвого результату, організовувати привабливе освітнє середовище, використовувати мотивацію до навчання, що призвело до втрати зацікавленістю освітнім процесом у значної частини підростаючого покоління країни. Проте сучасний педагог в освітньому процесу завжди має виступати як суб'єкт та об'єкт управління, що не спостерігається у педагогічних працівників із низьким рівнем виконавчої і управлінської культури та відсутністю розуміння відповідальності за професійні наслідки, особливо в процесі проведення профорієнтаційної роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науково-педагогічній літературі розглядаються різні аспекти модернізації вищої освіти. Так науковці В. Введенський, О. Дубасенюк, Н. Кузьміна, М. Лук'янова, С. Стрельбицька, В. Стрельніков, Л. Хоружа та ін. досліджували формування педагогічних компетентностей у фахівців освіти; Л. Алексєєева, Т. Бугайчук, М. Головань, Д. Дзвінчук, О. Кондур, В. Стрельніков, І. Ярмола та ін. вивчали структуру та зміст професійної компетентності викладача закладу вищої освіти; Н. Благун, О. Мармаза, О. Пристай, І. Семикін, Д. Сєріков та ін. розглядали питання управління у системі освіти та управлінську компетентність керівників освітніх закладів, однак не пов'язували її з профорієнтаційною роботою.

З урахуванням теоретичної та практичної значущості даної проблеми та необхідності пошуку ефективних шляхів їх вирішення нами окреслено тему статті: «Розвиток управлінської компетентності майбутніх педагогів до профорієнтаційної роботи».

Мета статті полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні розвитку управлінської компетентності майбутнього педагога до профорієнтаційної роботи.

Виклад основного матеріалу. Під управлінської діяльністю розуміємо безперервний процес послідовних дій, що здійснюються суб'єктом управління, внаслідок чого формується та змінюється тип керованого об'єкта, встановлюються цілі спільної діяльності суб'єкта управління та керованого об'єкта, визначаються способи досягнення цих цілей, поділяється робота між учасниками діяльності та інтегруються зусилля.

У контексті освітньої діяльності педагога ним здійснюється інформаційно-аналітична, мотиваційно-цільова, прогностична, організаційно - виконавча, регулятивно-корекційна функції управління [2]. Змістове наповнення кожної функції управління визначається специфікою розв'язуваних у її межах завдань:

- інформаційно-аналітична функція сприяє створенню інформаційної бази, де зазначається стан об'єкта управління, умови та параметри освітнього процесу та його учасників;

- мотиваційно-цільова функція пов'язана з умінням педагога ставити перед собою і формувати в учнів цілі навчання, які можуть бути сповна виміряні та оцінені виходячи зі ступеня досягнення запланованих результатів;

- прогностична функція пов'язана із концептуальною розробкою педагогом його освітньої діяльності;

- організаційно-виконавча функція полягає у встановленні постійних та тимчасових взаємин між усіма суб'єктами управління, визначенні порядку та умов функціонування задіяних до управління осіб;

- регулятивно-корекційна функція забезпечує підтримку педагогічної системи у спроектованому стані. Вона включає в себе поточне регулювання компонентів освітнього процесу та корекцію отриманих результатів.

Важливо, що метою управлінської діяльності педагогічних працівників є здійснення оптимального управління профорієнтаційним процесом при максимальному розкритті та розвитку творчих можливостей та здібностей кожного учня [1, с. 5-6]. У педагогів, які виконують управлінську діяльність, особливим предметом їхньої діяльності слугує інформація. Розв'язання освітніх завдань передбачає використання ефективних методів та прийомів перетворення інформації, що лежить в основі прийняття рішень, необхідних для зміни керованого об'єкта.

Результат управлінської діяльності педагога оцінюється по досягненню ним поставленої мети, яка є стратегічною, тобто направлена на отримання учнями якісної освіти та тактичною, де за такого управління відбувається чітке планування освітнього процесу, раціональна організація навчальної та виховної діяльності педагога та навчально-пізнавальна діяльність учнів, виховна діяльність педагога та колективу педагогів у цілому, активна самостійна діяльність учнів на заняттях.

Останнім часом до рівня кваліфікації та професіоналізму фахівця використовуються поняття «компетентність» та «компетенція». У процесі професійної підготовки майбутнього педагога у вищій школі формується та розвивається компетентність шляхом оволодіння ним знань та умінь з відповідних дисциплін, тим самим професійна компетентність залучає змістовний (знання) і процесуальний (уміння) компоненти щодо проведення в тому числі профорієнтаційної роботи.

Управлінська компетентність педагога розглядається як складова набутої ним у закладі вищої освіти професійної компетентності. Відповідно діяльність педагога в майбутньому потребує розширення його професійної компетентності, оскільки в межах щоденного управління постають прогностична та моделююча діяльність, що розвиває традиційне планування; процедури, пов'язані з прийняттям управлінських рішень на основі

діагностування та освітнього моніторингу загалом; регулятивні механізми, які сприяють навчальній діяльності учнів та розвитку у них рефлексивних процесів [4, с. 433-435].

Управлінська компетентність педагога нині слугує системою внутрішніх ресурсів, необхідних для організації ефективного керівництва учнями відповідно до всіх складових його діяльності: цілей, принципів, змісту, технологій та ін.

Управлінську компетентність розглядають науковці [1; 2; 5] як комплексну систему, що залучає науково-теоретичні, технологічні, соціальні та психолого-педагогічні характеристики управлінської компетентності. Педагог оволодіває управлінською компетентністю з умов набуття вмінь виконувати управлінські функції. Саме ці здібності, особистісні якості та професійний досвід виступають головним показником його готовності до здійснення управлінської діяльності на високому рівні. Разом з тим технологічна характеристика управлінської компетентності вчителя підсилює розуміння процесу навчання, постановку конкретних завдань для досягнення освітніх цілей, сприяє визначенню пріоритетності дій у розв'язанні цих завдань.

Науково-теоретична характеристика передбачає науково-теоретичну готовність педагога до управлінської діяльності, що включає в себе необхідний обсяг психолого-педагогічних, спеціальних знань та, при потребі, організацію їх набуття для розвитку розумових здібностей.

Соціальна та психолого-педагогічна характеристика управлінської компетентності педагога відображається у гнучкості керівництва, належному особистісному сприйнятті освітніх подій та ефективній міжособистісній взаємодії; вміннях ефективно попереджати конфліктні ситуації; здатності встановлювати та підтримувати необхідні контакти з іншими індивідами під час проведення профорієнтаційної роботи [7, с. 23-25]. Сутнісна значимість даної характеристики визначається мірою зв'язку між об'єктивними завданнями управлінської діяльності та суб'єктивними можливостями особистості педагога.

При дослідженні професійної компетентності фахівців освітньої галузі науковці використовують результатами досліджень британського психолога Дж. Равена, який описав та обґрунтував 37 її різних видів. Узагальнюючи наукові доробки вчених [5; 6], під професійною компетентністю фахівця освітньої галузі розуміють «синтез когнітивного, науково-практичного й особистісного досвіду» [3, с. 96], де ключовими її складовими є інтелектуальні, психологічні, мотиваційні, проективні та методичні навички.

В освітньому процесі вищої школи важливим для набуття знань щодо проведення профорієнтаційної роботи є компетентнісний підхід. Заснований на науково-методичному забезпеченні, цей підхід сприяє розвитку управлінської компетентності майбутніх педагогів. За даного підходу підготовка студентів до управлінської діяльності уможливлена за розвитку двох груп факторів: суб'єктивного, що включає когнітивні та діяльнісно-управлінські аспекти

розвитку особистості, та об'єктивного, до якого належать управлінська соціальна ситуація розвитку і соціальне мікросередовище [8, с. 70-71].

Важливо відзначити вагомість освітньої програми у розвитку управлінської компетентності особистості. Розвиток зазначеної компетентності студентів магістратури Західноукраїнського національного університету освітньо-професійної програми «Управління закладами освіти» забезпечується наявністю у ній дисциплін управлінського циклу: «Управління освітнім процесом у закладах освіти», «Професійно-педагогічна комунікація» та «Інноваційні технології в освіті та науці» [див. https://www.wunu.edu.ua/master-sgf-op]. Структура та змістове наповнення освітньо-професійної програми «Управління закладами освіти» дозволяє майбутнім педагогам успішно вирішувати проблеми освіти за допомогою інноваційних освітніх технологій та вибудовувати особливі форми взаємовідносин між учнями і вчителями, використовуючи у своїй діяльності різні стилі управління.

До провідних принципів, що лежать в основі проектування освітнього процесу майбутніх фахівців нами віднесено інтеграцію теоретичної підготовки в практично-зорієнтовану діяльність студентів, можливість вибору ними змісту та форм навчання, діагностику та самодіагностику розвитку управлінських здібностей та умінь майбутніх фахівців.

Навчання на даній програмі дозволяє майбутньому фахівцю закладу освіти досягти високого рівня розвитку саме управлінської компетентності. Слід зауважити, що центральне місце у цій програмі займає вивчення дисципліни «Управління освітнім процесом у закладах освіти». Загальними цілями дисципліни є підготовка педагога, здатного в процесі професійної діяльності:

- самостійно вирішувати управлінські та педагогічні завдання;

- успішно використовувати в освітньому процесі технології управління;

- розуміти сутність соціально-економічних процесів, що відбуваються в країні та світі, та їхній вплив на систему освіти;

- уміло застосовувати управлінські техніки, що пов'язані із стратегічним мисленням, плануванням дій та прогнозуванням управлінських наслідків;

- добре володіти системою навичок та професійних цінностей (цілеспрямованість, активність, комунікабельність, здатність до інновацій та ін.) для успішного самозреалізування в освітньому управлінні.

Вивчається дана дисципліна всіма студентами в межах освітньої програми «Управління закладами освіти». Змістове наповнення навчальної дисципліни включає основи теорії управління, стратегічне управління освітнім закладом, управлінську профорієнтаційну роботу, управління персоналом, управління якістю освіти та ін.

Структура змісту дисципліни «Управління освітнім процесом у закладах освіти» представлена у вигляді двох взаємопов'язаних між собою модулів: загальні засади управління освітньою діяльністю та забезпечення якості управління освітньою діяльністю. Зміст першого модуля дозволяє зрозуміти стратегічні цілі освітньої установи та підходи до управління його розвитком; сутність планування управлінською діяльністю та керівництво колективом; шляхи мотивації вчителів та надання оцінки педагогічним кадрам. Важливо, що перший модуль закінчується ознайомленням студентів із науковими підходами до управління розвитком освітнього закладу та основ управління якістю освіти. Для підвищення якості освіти необхідна цілеспрямована робота всіх педагогів освітнього закладу з удосконалення як внутрішніх, так і його зовнішніх компонент.

Зміст другого модуля включає теми із науково-методичного та нормативного забезпечення управління діяльністю закладу освіти, управління діяльністю дошкільних, позашкільних, професійно-технічних та вищих закладів освіти, професійне мовлення управлінця закладу освіти, керівник як лідер освітнього закладу, мистецтво розв'язання конфліктів у структурі управлінської діяльності. Опанування другої частини змістового модуля сприяє розвитку здатності майбутнього фахівця успішно застосовувати у своїй професійній діяльності основні принципи, методи і засоби управління. Всі запропоновані теми змістових модулів сприяють швидкій адаптації молодих педагогів до майбутнього освітнього закладу та системи управління освітою загалом.

Важливо, що розвиток управлінських умінь і навичок у студентів відбувається на практичних заняттях з усіх дисциплін.

Висновки. Розвиток управлінської компетентності майбутнього педагога відбувається не лише при взаємодії суб'єктивних факторів, що включають когнітивні та діяльні аспекти особистості, та об'єктивних факторів, які містять не тільки змістовні та організаційні аспекти процесу освіти, але й соціальну ситуацію та соціальне мікросередовище, котрі разом впливають на ефективну профорієнтаційну діяльність. Важливо, що навчання у вищій школі та його організація з підготовки студентів до майбутньої управлінської діяльності, в тому числі профорієнтаційної, дозволяє оцінити вагомий вплив навчальної дисципліни «Управління освітнім процесом у закладах освіти» на формування та розвиток управлінської компетентності у майбутніх педагогів.

Разом з тим, поза межами виконаного дослідження залишилася оцінка управлінської компетентності як інтегративного результату навчання з усіх навчальних дисциплін управлінського циклу. Таке дослідження, на нашу думку, є перспективним.

Література

управлінський педагог контроль

1. Бех В.П. Державна освітня політика, регулювання й управління освітянською галуззю як предмет наукового аналізу. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. 2014. №1. С. 5-7.

2. Жигірь В.І. Управлінська компетентність менеджера освіти. Молодь і ринок. 2011. №02 (73). 152 с.

3. Кондур O. Управлінська компонента професійної компетентності фахівця в освітній системі. Витоки педагогічної майстерності. 2018. №21. С. 95-99.

4. Коса Т.Г. Забезпечення інтерактивного освітнього середовища як дидактична умова ефективності управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації. Освітній вимір. 2011. №33. C. 433-437.

5. Кулик О.І. Управління якістю надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами на основі інформаційних технологій: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.06. Київ, 2017. 20 с.

6. Лунячек В.Е. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти: дис…. д-ра пед. наук: 13.00.04. Харків, 2012. 572.

7. Пономарьов О.С. Філософія спілкування в контексті культури соціального управління. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. 2011. №1. С. 23-30.

8. Ребуха Л.З. Гносеологічні основи миследіяльності майбутніх фахівців-управлінців закладів освіти. Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку: зб. наук. праць: матеріали Всеукр. наук.-практ. інтер.-конф. (Переяслав, 12 лют. 2021 р.) Переяслав. 2021. Вип. 67. С. 70-72.

References

1. Beh V.P. (2014). Derzhavna osvitnia polityka, rehuliuvannia y upravlinnia osvitianskoiu haluzziu yak predmet naukovoho analizu. [State educational policy, regulation and management of the educational industry as a subject of scientific analysis]. Bulletin of the National Aviation University. Series: Philosophy. Culturology, 1, 5-7 [in Ukrainian].

2. Zhigir V.I. (2011). Upravlinska kompetentnist menedzhera osvity. [Managerial competence of the education manager]. Molodi rynok - Youth and the market, 02 (73), 152 p. [in Ukrainian].

3. Kondur O. (2018). Upravlinska komponenta profesiinoi kompetentnosti fakhivtsia v osvitnii systemi. [The managerial component of professional competence of a specialist in the educational system]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti - Origins of pedagogical skills, 21, 95-99 [in Ukrainian].

4. Kosa T.G. (2011). Zabezpechennia interaktyvnoho osvitnoho seredovyshcha yak dydaktychna umova efektyvnosti upravlinnia navchalno-piznavalnoiu diialnistiu studentiv VNZ I-II rivnia akredytatsii. [Provision of an interactive educational environment as a didactic condition for the effectiveness of management of educational and cognitive activities of students of universities of the I-II level of accreditation]. Educational dimension, 33, 433-437 [in Ukrainian].

5. Kulyk O.I (2017). Upravlinnia yakistiu nadannia osvitnikh posluh zahalnoosvitnimy navchalnymy zakladamy na osnovi informatsiinykh tekhnolohii. [Management of the quality of provision of educational services by general educational institutions based on information technologies] author's abstract. thesis… candidate ped. Science. Kyiv [in Ukrainian].

6. Lunyachek V.E. (2012). Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky kerivnykh kadriv v umovakh mahistratury do upravlinnia yakistiu osvity [Theoretical and methodological principles of professional training of managerial personnel in the conditions of the master's degree in the management of the quality of education]. diss…. Dr. Ped. Sciences. Kharkiv [in Ukrainian].

7. Ponomaryov O.S. (2011). Filosofiia spilkuvannia v konteksti kultury sotsialnoho upravlinnia. [Philosophy of communication in the context of social management culture]. Theory and practice of managing social systems: philosophy, psychology, pedagogy, sociology, 1, 23-30 [in Ukrainian].

8. Rebukha L.Z. (2021). Hnoseolohichni osnovy myslediialnosti maibutnikh fakhivtsiv - upravlintsiv zakladiv osvity. [Epistemological foundations of thinking of future specialists - managers of educational institutions. Domestic science at the turn of the era: problems and prospects for development: coll. of science works: materials of the All-Ukrainian science and practice inter.-conf.] Pereyaslav. Issue 67. pp. 70-72 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru