Основні теорії та концепції професійної підготовки майбутніх вчителів математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні теорії та концепції професійної підготовки майбутніх вчителів математики

Криштанович Мирослав Франкович доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Інститут права, психології та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»

Гродзь Наталія Миколаївна аспірантка кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Національний університет "Львівська політехніка"

Анотація

Доведено важливість дослідження основних теорій та концепцій професійної підготовки майбутніх вчителів математики. Актуальності дослідження добавляє факт того, шо що робота вчителя у вищій школі вимагає постійного вдосконалення та розширення обсягів професійних знань та умінь, а також тим, що система вищої освіти в нашій країні, попри всі негаразди та проблеми, з якими стикнулась наша держава, перебуває у стані якісної та кількісної реформації у відповідності до сучасних європейських та світових стандартів вищої освіти. У зв'язку з цим, завданням сучасної професійної підготовки вчителя закладу вищої освіти є формування та підготовка вчителів нового покоління, які здатні оперативно та ефективно використовувати власні знання, володіти інноваційними методами викладання та усвідомлювати важливість професійного саморозвитку протягом усього життя. Метою дослідження є дослідження теорій і концепцій системи професійної підготовки майбутніх вчителів. Визначено, що основною метою професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти слід розуміти як можливість вплинути на їх розвиток та ріс через передання відповідних теоретичних та практичних навичок щодо навчально-виховного процесу для роботи з дітьми в тій чи іншій сфері, будь це історія, математика. Встановлено, що сьогодні, кризис, який спричинила пандемія в всьому світі, вимагає нового підходу професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти , саме система професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти і те, що усі зміни, які відбулися вже залишаться назавжди. Результати дослідження показали, що теоретико-методична база дослідження різноманітних теорій постковідний підхід. Його слід розглядати через призму того, як змінилася системи професійної підготовки майбутніх вчителів сьогодні велика і має значну кількість напрацювань. В контексті того, що усвідомити, які сьогодні кроки по розвитку системи професійної підготовки майбутніх вчителів в умовах COVID-19 здійснює увесь світ, слід провести аналіз зарубіжного досвіду в подальшому.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутні вчителі, освіта, заклади освіти, система підготовки.

Kryshtanovych Myroslav Frankovych Doctor of Science in Public Administration, Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University

Grodz Natalia Mykolayivna Postgraduate student of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education of Lviv Polytechnic National University

BASIC THEORIES AND CONCEPTS OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE MATHEMATICS TEACHERS

Abstract. The importance of studying the basic theories and concepts of professional training of future teachers of mathematics is proved. The relevance of the study is added by the fact that the work of a teacher in higher education requires constant improvement and expansion of professional knowledge and skills, as well as the fact that the system of higher education in our country, despite all the problems and problems faced by our state, is in state of qualitative and quantitative reformation in accordance with modern European and world standards of higher education. In this regard, the task of modern professional training of teachers of higher education is the formation and training of teachers of a new generation who are able to quickly and effectively use their own knowledge, master innovative teaching methods and realize the importance of professional self-development throughout life. The purpose of the study is to study the theories and concepts of the professional training system for future teachers. It is determined that the main goal of professional training of teachers in higher educational institutions should be understood as an opportunity to influence their development and growth through the transfer of relevant theoretical and practical skills regarding the educational process for working with children in a particular area, be it history, mathematics. It has been established that today, the crisis caused by the pandemic around the world requires a new approach to the professional training of teachers in higher education institutions, namely the post-COVID approach. It should be viewed through the prism of how the system of professional

training of teachers in higher education institutions has changed and the fact that all the changes that have already taken place will remain forever. The results of the study showed that the theoretical and methodological basis for the study of various theories of the system of professional training of future teachers today is large and has a large number of developments. In the context of realizing what steps the whole world is taking to develop the system of professional training of future teachers in the context of COVID-19, it is necessary to analyze foreign experience in the future.

Keywords: professional training, future teachers, education, educational institutions, training system.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день професія викладача рахується однією з найбільш давніх. Історично, дана професія виникла ще на найбільш ранніх етапах розвитку людської цивілізації. Професійна підготовка викладача завжди була важливим питанням подальшого розвитку держави, її культурного та науково-технічного прогресу. З огляду на це, вчитель сучасного часу повинен не лише володіти широким обсягом знань, а і проходити постійну професійну підготовку, розвиваючи власні професійні та особистісні компетентності, культурний та духовно-моральний потенціал, а також власний рівень конкурентоспроможності та здатності до безперервного саморозвитку.

Важливість професійної підготовки будь-якого спеціаліста, в тому числі і викладача математичного профілю зумовлена тим, що на сьогоднішній день всі сфери нашого життя знаходяться в статусі швидкого розвитку, трансформації та реформації, з огляду на це лише актуальна та повноцінна професійна підготовка дає можливість в повній мірі забезпечити успішну підготовку та подальшу професійну діяльність майбутніх викладачів математики. Саме тому, ця тематика є актуальною і потребує детальної уваги. covid навчальний виховного освіта

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти системи професійної підготовки майбутніх вчителів розкривалися в роботах таких вчених як як М. Блаут, Т. Боголіб, В. Бородюк, Х. Боуен, А. Віфлеємський, О. Грішнова, та інші. Однак ряд теорії і концепцій досі залишаються не розкритими в повній мірі, що і зумовило вибір даної тематики і її сучасну актуальність.

Метою дослідження є дослідження теорій і концепцій системи професійної підготовки майбутніх вчителів.

Виклад основного матеріалу

Першим етапом в історичному генезі професійної підготовки майбутніх вчителів вважають донауковий етап, в якому існували дві основні концепції професійної підготовки майбутніх вчителів. Відповідно першій концепції більшу частину інформації майбутні вчителі засвоювали шляхом передачі емпіричного досвіду старшого покоління у формі народної мудрості, яка передавалась вербально та стосувалась особливостей навчально-виховного процесу на конкретній території проживання людей, доцільності чи недоцільності включення окремих дисциплін у навчальний процес, утвердження окремих норм поведінки, субординаційних обмежень у спілкування вчителя та учня, що в наступному набували вигляду статичних норм, правил та рекомендацій. Відповідно другої концепції донаукового етапу, професійна підготовка майбутніх вчителів формувалась на базі сучасної на кожен історичний період часу філософської думки та теорії. Так у філософії питання професійної підготовки почало активно вивчатись з тих часів, коли філософи-науковці усвідомили критичну важливість ролі вчителя у розвитку суспільного ладу та людського потенціалу країни.

Більшість науковців схиляються до думки, що метою професійної підготовки вчителів є надання останнім наступних можливостей [1-5]:

1. Можливість оптимальної та оперативної адаптації до будь-якого навчального середовища та специфіки навчально-виховного процесу, який існує у закладах вищої освіти;

2. Здатності формувати та представляти чітку власну позицію та вміти комунікувати як з педагогічним колективом, так і з учнями;

3. Вмінню в повній мірі розвивати та реалізовувати власний професійний потенціал, спрямовувати свої здібності та таланти на збагачення педагогічного процесу та професійний саморозвиток;

4. Здатність до постійного саморозвитку своїх професійних педагогічних умінь та знань.

На нашу думку, основною метою професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти слід розуміти як можливість вплинути на їх розвиток та ріс через передання відповідних теоретичних та практичних навичок щодо навчально-виховного процесу для роботи з дітьми в тій чи іншій сфері, будь це історія, математика, тощо.

Професійна підготовка вчителів активно обговорюється серед сучасних науково-педагогічних спільнот. Актуальність та важливість цього питання зумовлена тим, що робота вчителя у вищій школі вимагає постійного вдосконалення та розширення обсягів професійних знань та умінь, а також тим, що система вищої освіти в нашій країні, попри всі негаразди та проблеми, з якими стикнулась наша держава, перебуває у стані якісної та кількісної реформації у відповідності до сучасних європейських та світових стандартів вищої освіти. У зв'язку з цим, завданням сучасної професійної підготовки вчителя закладу вищої освіти є формування та підготовка вчителів нового покоління, які здатні оперативно та ефективно використовувати власні знання, володіти інноваційними методами викладання та усвідомлювати важливість професійного саморозвитку протягом усього життя.

Для повноцінної підготовки таких вчителів у закладах вищої освіти , в системі педагогічної освіти вже не одне десятиріччя існують усталені підходи, на основі яких формується весь навчально-виховний процес. Та з огляду на те, що наше суспільство пережило та продовжує переживати значні соціально-суспільні та культурні зрушення, усталені підходи вже попросту не можуть в повній мірі виконувати свої функції, що, в свою чергу, зумовлює необхідність формування нових підходів до професійної підготовки майбутніх вчителів у закладах вищої освіти . Так, основними передумовами до формування якісно нових підходів до професійної підготовки майбутніх вчителів у закладах вищої освіти є такі групи чинників:

- соціально-економічні, до яких прийнято відносити сьогодення світоглядні зміни у світосприйнятті з боку суспільства та окремо взятої особи, відповідно яким індивідуальні інтереси стать більш важливими за усталені програми та навчальні плани, а також формування нових умов життєдіяльності, в яких людина, її індивідуальність, бажання та психологічні та фізичні потреби стають найбільш важливими для суспільства та державних інститутів влади;

- практичні, до яких відносяться поява нових видів та типів навчальних закладів, які висувають нові вимоги для вищих педагогічних закладів в контексті підготовки вчителів з новим типом мислення, здатністю до постійної освіти та самоорганізації, високим комунікативним рівнем та емпатією до учнів;

- теоретичні, які зумовлені новими соціально-економічними та суспільними реаліями в системі вищої педагогічної освіти, відповідно яким в застарілі та статичні навчальні програми та плани потребують видозміни та трансформації в контексті частки практичного компоненту навчання, акцентування на розвиток критично важливі для вчителя професійних компетенцій, а також створення студентоорієнтованого навчального простору.

Якщо розглядати питання визначення основних підходів до формування сучасної системи професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти , то на сьогоднішній день більшість зарубіжних та вітчизняних науковців виділяють наступні закономірності [1-5]:

- формування акценту на етичні та моральні цінності педагогічної діяльності в процесі навчання майбутніх вчителів у закладах вищої освіти;

- існування чіткої системи вимог до абітурієнтів у закладах вищої освіти , що включає в себе такі критерії як: існування чітко усвідомленої мотивації до майбутньої педагогічної діяльності, готовність до безперервного навчання, наявність високого рівня стресостійкості, врівноваженості; відсутність серйозних кримінальних та адміністративних проваджень;

- найбільш оптимальне поєднання практичного та теоретичного компонентів професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти . Так в більшості лідируючих закладів вищої освіти Європи практичний компонент професійної підготовки вчителів становить 30-50% від всього навчального курсу:

- реалізація процесу пожиттєвої професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти у вигляді семінарів, курсів підвищення кваліфікації та тренінгів;

- використання в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів у закладах вищої освіти інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій та розвивальних механізмів в процесі формування професійних педагогічних компетенцій та готовності існувати в сучасному соціально-культурному середовищі.

Післядипломний етап професійної підготовки вчителя, в тому числі вчителя математики у закладах вищої освіти полягає у періодичному проходження навчання на курсах підвищення кваліфікації, систематичне ознайомлення та вивчення профільної літератури, в якій представляються нова інформація стосовно предмету викладання, а також інноваційні методи викладання та організації навчально-виховного процесу. Окрім того до цього етапу входять такі форми професійної підготовки вчителя як відвідування спеціалізованих семінарів, конференцій, симпозіумів та елективних курсів протягом усієї професійної діяльності.

Системний підхід полягає в тому, що вся професійна підготовка майбутніх вчителів у закладах вищої освіти представляє собою злагоджену систему, в якій всі елементи існують у чіткій взаємодії та взаємозалежності. Відповідно цьому підходу, кожний елемент системи професійної підготовки майбутніх вчителів не можна розглядати ізольовано, а лише як компонент цілісної системи. Системний підхід в педагогічній науці дає можливість в повній мірі навчити майбутнього вчителя у закладах вищої освіти всіх основ його майбутньої професії, при чому всі знання, які він буде отримувати, будуть підкріплюватись та взаємопов'язуватись з уже існуючими до цього.

Сьогодні, кризис, який спричинила пандемія в всьому світі, вимагає нового підходу професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти , саме система професійної підготовки вчителів у закладах вищої освіти і те, що усі зміни, які відбулися вже залишаться назавжди. Так, постковідний підхід передбачає, що професійна підготовка вчителів у закладах вищої освіти тепер враховує протипандемічні заходи безпеки під час роботи зі студентами та дітьми і інтегрування системи дистанційного навчання в базові елементи даного процесу. Постковідний підхід повинен навчити майбутнього вчителя усіх елементів дотримання умов захисту здоров'я дітей та основам дистанційного навчання. Через COVID-19 ми маємо змогу назавжди інтегрувати сучасні технології в систему професійної підготовки студентів.

постковідний підхід. Його слід розглядати через призму того, як змінилася

Висновки

Слід зазначити, що розглядаючи ключові аспекти професійної підготовки майбутніх вчителів математики в сучасних умовах, коли пандемія дуже негативно торкнулася систему освіти, ми не можемо це ігнорувати і повинні шукати основні шляхи розвитку підготовки студентів в умовах COVID-19. Результати проведеного дослідження показують, що теоретико-методична база дослідження різноманітних теорій системи професійної підготовки майбутніх вчителів сьогодні велика і має значну кількість напрацювань. В контексті того, що усвідомити, які сьогодні кроки по розвитку системи професійної підготовки майбутніх вчителів в умовах COVID-19 здійснює увесь світ, слід провести аналіз зарубіжного досвіду в подальшому.

Література:

1. Семченко Н. О. Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у позааудиторній діяльності : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти. X., 2005. 20 с.

2. Радкевич, В.О. 2000. Роль інноваційних процесів у підготовці майбутніх фахівців. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / Вінницький держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. Київ-Вінниця, с. 196-200.

3. Левовицький Т.Професійна підготовка і праця вчителів: наукове видання / Тадеуш Левовицький ; переклад з польского. А. Івашко. Київ-Маріуполь : Видавництво “Рената”, 2011. 119 с.

4. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти).- Харків: Основа, 1998. 300 с.

5. Історія зарубіжної педагогіки: конспект лекцій / Упорядники: Л.В. Маляр,М.І. Кухта. Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2020. 64 с.