Сучасні підходи до навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

„Q„p„x„}„u„‹„u„~„Ђ „~„p http://www.allbest.ru/

Сучасні підходи до навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі

Бахмат Наталія Валеріївна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії та методики початкової освіти, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Кравчук Оксана Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Анотація

методика початкова освіта школяр

У статті досліджуються методичні особливості навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей як один із важливих аспектів у процесі реалізації сучасної системи початкової освіти у відповідності до тенденцій світового освітнього суспільства та загальновизнаних міжнародних та європейських стандартів. Встановлено, що початковий рівень освіти є основним етапом шкільного навчання, де закладається фундамент для формування особистості майбутнього громадянина. Визначено, що українська початкова школа буде успішна за таких умов, коли до неї прийде умотивований, творчий, відповідальний учитель. Проаналізовано цикли початкової освіти в Україні, які поділяються на дві фази: основну фазу 1 (перший та другий класи), яка зосереджена на адаптації до школи за допомогою гри, тоді як друга фаза (третій та четвертий класи) зосереджена на розвитку відповідальності та незалежності. Встановлено, що методична система навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є прикладом інтеграції принципово диференційованих галузевих методичних підсистем першого рівня. Визначено, що навчальний курс «Я досліджую світ», у якому інтегруються 3 (7) освітніх галузей, володіє значними можливостями для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Проаналізовано Типові освітні програми двох авторських колективів: НУШ 1 (під керівництвом О. Савченко) та НУШ 2 (під керівництвом Р. Шияна). Схарактеризовано методичні особливості навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей. Проаналізовано етапи проведення дослідження на уроках «Я досліджую світ», методики навчання та приклади використання атласу «Я досліджую світ» в освітньому процесі 1 -го класу на певних темах уроків, які стосуються природничої, громадянської та історичної освітніх галузей за двома Типовими освітніми програмами. Встановлено, що цінним доповненням у роботі з атласом «Я досліджую світ» є орієнтація на принципи та методи розвивального й проблемного навчання.

Ключові слова: Нова українська школа, соціокультурна компетентність, «Я досліджую світ», змістові лінії, типові освітні програмами, дослідницька діяльність, атлас.

Abstract

Bakhmat Nataliia Valeriivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Kamianets-Poddskyi National Ivan Ohiienko University

Kravchuk Oksana Volodymyrivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Professional Methods and Innovative Technologies in Primary School, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

MODERN APPROACHES TO TEACHING NATURAL, CIVIC AND HISTORICAL EDUCATIONAL INDUSTRIES IN PRIMARY SCHOOL

Key words: New Ukrainian school, socio-cultural competence, "I explore the world", content lines, typical educational programs, research activities, atlas.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями

За сучасних цивілізаційних викликів, трансформацій у політичному, економічному та культурному житті українського суспільства, загострення конкуренції в усіх сферах діяльності важливим вектором державної політики є реформування освіти з врахуванням європейських пріоритетів. Сьогодні однією з визначальних реформ у галузі освіти є створення Нової української школи, яка покликана сформувати цілісну, всебічно розвинену особистість із активною життєвою позицією, здатну змінювати навколишній світ, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж усього життя. Особлива роль у реалізації цієї реформи належить початковій освіті, яка має як прямий, так і опосередкований вплив на попередній і наступні рівні освіти та є базою для входження дитини в соціокультурний та освітній простір, який орієнтований на формування ключових і предметних компетентностей, котрі необхідні для подальшого успішного навчання та самореалізації особистості.

Соціокультурна компетентність сприяє загальнокультурному розвитку молодших школярів, їх соціалізації, спілкуванню та взаємодії з оточуючими. Кожна дитина повинна знати про свою державу Україну, її національну культуру, історію, звичаї, традиції, свята; успішно використовувати мову в процесі виконання різноманітних соціальних ролей; практично володіти національним мовленнєвим етикетом і дотримуватися етикетних правил спілкування з різними людьми. Ці аспекти є складовими соціокультурної компетентності, основи якої закладаються в дошкільному та молодшому шкільному віці.

Державний стандарт, типові навчальні програми Нової української школи, зміст навчальних предметів спрямовані на формування соціокультурної компетентності молодших школярів, оскільки включає загальнокультурний розвиток учнів, їх адаптацію до життя в певному соціальному середовищі, громадянське, патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання. З метою розвитку вміння особистості сприймати, аналізувати, оцінювати почуте, прочитане, побачене, а також висловлювати свої думки про рідний край, родину, історію рідного краю, звичаї, культуру, мистецтво, загальнолюдські цінності в різноманітних комунікативних ситуація вчителі початкових класів реалізують соціокультурну змістову лінію в процесі навчання кожного предмета.

Через кондиції дистанційного навчання вчителі більше дбають про засвоєння знань з кожного предмета, а формуванню інших компетентностей і всебічний розвиток та навчання молодших школярів приділяється менше уваги. Оскільки соціокультурна компетентність тісно пов'язана з комунікативною,

природничою, загальнокультурною вважаємо важливим проаналізувати методичні особливості навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми. Проблему особливостей навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей досліджує незначна кількість науковців. Зокрема, наукові праці А. Романчука, А. Штурба, В. Кременя, В. Остроуха, І. Вікторенка, І. Іщука, І. Федя, М. Єпіхіної, М. Скиби, Т. Васютіної, Ю. Попелишина, A. Shturba присвячені аналізу особливостей організації навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі.

Проте, незважаючи на велику кількість оригінальних і змістових досліджень вітчизняних учених з проблеми, варто зазначити, що недостатньо висвітлено ті, що присвячені методичним особливостям навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у реаліях Нової української школи.

Мета статті. Метою роботи є дослідження методичних особливостей навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей. Для досягнення мети визначено такі завдання: в загальних рисах проаналізувати початкову освіту в реаліях Нової української школи; проаналізувати Типові освітні програми двох авторських колективів: НУШ 1 (під керівництвом О. Савченко) та НУШ 2 (під керівництвом Р. Шияна); схарактеризувати методичні особливості навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей. Під час проведення дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення та системно-структурний аналіз.

Виклад основного матеріалу

Початковий рівень освіти є основним етапом шкільного навчання, адже саме тут закладається фундамент для формування особистості майбутнього громадянина. Початкова освіта покликана забезпечити подальше формування та всебічний розвиток дитини, цілеспрямовано виявити та розвинути її здібності в різних видах діяльності, створити умови для повного оволодіння базовим рівнем освіти та здатністю навчатися впродовж усього життя [1, с. 180-181]. Для того, щоби сформувати в учнів уміння вчитися, раціонально здобувати знаннями, важливо розвивати в них цілий комплекс різноманітних організаційних та інтелектуальних навичок, які забезпечують самостійність у навчанні [2, с. 62].

Згідно з Концепцією «Нова українська школа» українська початкова школа буде успішна за таких умов, коли до неї прийде вмотивований, творчий, відповідальний педагог, який постійно працює над персональним розвитком, який зможе розробляти власні авторські навчальні програми, самостійно обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання в початковій школі [3].

Головна роль педагога початкової школи - не надавати здобувачам освіти готові знання, а навчити їх здобувати, формуючи в їхній особистості

наполегливість, цілеспрямованість, бажання і здатність учитися самостійно, з інтересом і задоволенням. Спільна робота педагога та школярів сьогодні - це не пояснення та запам'ятовування, а пошук істини, життєвих цінностей і смислів в умовах навчального діалогу, співробітництва та взаєморозуміння [4, с. 7].

На сучасному етапі реформування освітньої сфери встановлено, що докорінні зміни та інновації реалізуються в системі початкової освіти України. Українські першокласники з 1 вересня 2018 року навчаються за новим Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Кабінетом Міністрів від 21 лютого 2018 р. № 87 [5]. Стандарт розроблено в рамках реформи «Нова українська школа» відповідно до Закону України «Про освіту» та визначає основні вимоги до початкової освіти в країні [6]. М. Скиба зазначає, що Нова українська школа працює на основі педагогіки партнерства, яка ґрунтується на спілкуванні, взаємодії та співпраці між учителем, учнем та батьками [7].

З 2018 року в Україні запроваджено інтегрований курс «Я досліджую світ» для початкової школи, який об'єднав у собі низку освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти. Зміст предмету визначається Типовими освітніми програмами двох авторських колективів: НУШ 1 (під керівництвом О. Савченко) та НУШ 2 (під керівництвом Р. Шияна) [8].

У початковій школі є обов'язкові предмети, які викладаються щороку, та пропоновано кількість годин на тиждень для кожного класу, що відображено в таблиці 1.

Таблиця 1.Обов'язкові предмети в початковій школі України

Примітки: сформовано авторами на основі джерела: [9].

З переліку обов'язкових предметів в українській початковій школі можна відзначити, що передбачається достатній обсяг обов'язкових дисциплін, однак вбачаємо необхідність в удосконаленні цієї системи шляхом включення в навчальну програму додаткових дисциплін для загального розвитку особистості молодшого школяра [10, с. 370].

Навчальний курс «Я досліджую світ» поєднує навчальний зміст кількох освітніх галузей (див. рис. 1).

Рис. 1. Структура навчального курсу «Я досліджую світ»

Примітки: сформовано авторами на основі джерела: [11].

Методична система навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є прикладом інтеграції принципово диференційованих галузевих методичних підсистем першого рівня (умовно позначимо ГМПС «МОВ», ГМПС «МАО» та ін.; у лапках наводимо скорочення, яке застосовується в індексі державних вимог до обов'язкових результатів навчання); у відповідності до:

- типової програми НУШ-1 (О. Савченко) таких методичних підсистем буде три: МПС «ПРО» - природнича, МПС «ГІО» - громадянська та історична, МПС «СЗО» - соціальна та здоров'язбережувальна;

- типової програми НУШ-2 (Р. Шиян) даних методичних підсистем буде сім: МПС «МОВ» - мовно-літературна, МПС «МАО» - математична, МПС «ПРО» - природнича, МПС «ТЕО» - технологічна, МПС «ГІО» - громадянська та історична, МПС «СЗО» - соціальна та здоров'язбережувальна, МПС «ІФО» - інформатична.

Кожна методична підсистема, яка була зазначена, містить у собі МПС нижчого, другого рівня - навчання змістових ліній (МПС-ЗМ1, МПС-ЗМ2, МПС-ЗМп). Чисельність методичних підсистем нижчого, другого, рівня знаходиться в залежності від:

1) типової програми: кожна програма у відповідності до Закону України «Про освіту» та Державного стандарту початкової освіти має свою мету, ціль, завдання, де коротко окреслено відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу, запропоновано форми організації освітнього процесу та загальні результати навчання здобувачів освіти загалом. За програмами впорядковано обов'язкові результати навчання здобувачів освіти,

які є базою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти;

2) освітньої галузі: в кожній галузі у відповідності до визначеної мети і завдань виокремлено специфічні для дисципліни змістові лінії, які мають певні дидактичні цілі і підцілі, пропонується зміст та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Кожна змістова лінія як методична підсистема нижчого рівня являється структурним компонентом для формування методичних підсистем ще нижчого - третього рівня - на рівні опанування змісту конктретних тем. Методика формування загальних умінь, передбачених змістовими лініями, які охоплюють структурні компоненти зазначених вище галузей в їх інтегрованій суті, імплементуються через методичні системи навчання конкретних тем (МПС-Т1, МПС-Т2, МПС-Tn), які у свою чергу мають певну мету, зміст, форми, методи і засоби формування окремих умінь, а, отже, організують методичну підсистему навчання. Варто відзначити певну ієрархічну залежність між структурними компонентами методичної системи і її підсистемами: МС навчання «ЯДС» - галузева МПС - МПС змістових модулів - МПС навчання конкретних тем; при чому, кожна первинна методична система є системотвірною для наступної [12].

В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» молодшими школярами розглядаються поняття, явища, проблеми з точок зору декількох освітніх галузей, що сприяє формуванню системного мислення в школярів. Цей курс має на меті сформувати в учнів соціальний досвід, який базується на системі знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в диференційованих сферах життєдіяльності, способи дослідницької діяльності, який в результаті сприяє активному розвитку наукової та технологічної грамотності на основі конкретного досвіду вирішення проблем [13].

Головною освітньою галуззю в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» визначено природничу освітню галузь, у зв'язку з тим, що вона гармонійно інтегрується майже з усіма освітніми галузями, визначеними у Державному стандарті початкової освіти, через те, що природа є одним із найцінніших чинників розумового, патріотичного, трудового й естетичного розвитку особистості дитини.

Навчальний курс «Я досліджую світ», в якому інтегруються 3 (7) освітніх галузей, має значні можливості для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Це спричинено тим, що вивчення навчального предмету базується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об'єктами природи, елементарних дослідженнях, які проводять учні. Інтегрований курс зорієнтовує педагога на організацію дослідницької діяльності молодших школярів, оскільки вони є надзвичайно допитливими, а тому дослідницький інтерес молодшого школяра при ознайомленні з багатогранністю навколишнього світу визначається наявністю таких запитань до педагога, які вимагають передусім визначення причинно-наслідкових зв'язків і розкриття відповідних закономірностей.

Рис. 2. Рівні навчання на основі запитів та запитання, що засновуються на запитах Примітки: сформовано авторами на основі джерела: [14].

За допомогою застосування американської стратегії навчання Inquri-based learning (навчання-дослідження на основі запитів школярів) можна вирішити це завдання. Сутність цієї стратегії навчання полягає у процесі конструювання учнями знань на базі формулювання власних запитів та пошуку відповідей на них.

Як зазначає І. Большакова, під час навчання за стратегією Inquri-based learning, педагог не подає школярам теоретичну інформацію, а скеровує освітню діяльність таким чином, щоби школяр самостійно ставив запитання; проводив дослідження, спостерігав, експериментував; робив узагальнення та висновки; формулював, обговорював та розвивав персональні ідеї, опираючись на наукові факти; розвивав критичне мислення тощо. Можна констатувати факт, що в поцесі такого навчання вчитель виступає в ролі фасилітатора, модератора [14].

На рис. 2 відображено рівні навчання на основі запитів та запитання, що засновуються на запитах. Важливим є те, що запитання, які постають перед школярем початкової школи повинні бути важливими і цікавими, а також такими, щоби на них можна було знайти відповідь. Як стверджує тренер НУШ І. Большакова, не всі запитання повинні опиратися на факти, деякі запитання повинні бути скеровані на об'єктивні чинники, навчання на основі запитів

завжди має починатися з непростої цікавої задачі. В результаті чого виходить, що перед педагогом і школярем постає проблема, вирішити яку потрібно відразу. Якщо учні не знайомі з якоюсь ситуацією, педагог її детально описує. У більшості випадків педагог просто розкриває цю проблематику школярам, цікаво описуючи її, не коментуючи деталі та не наштовхуючи їх на спосіб вирішення [14].

На уроках «Я досліджую світ» учні здійснюють етапи дослідження, які відображені на рис. 3.

Рис. 3. Етапи дослідження на уроках «Я досліджую світ» Примітки: сформовано авторами на основі джерела: [15].

Розповідаючи про світовий досвід успішних педагогів, Ю. Гайдученко відзначає, що освітнє середовище є тією моделлю, яка формує у дитині певну поведінку.

Якщо педагогічний колектив працює на засадах гуманної педагогіки, в таких школах немає проблем з поведінкою дітей, агресією.

На думку Ю. Гайдученка, навчальний процес за педагогікою партнерства не може бути однобоким, тобто лише навчальним, тут має застосуватись комплексний підхід до навчання і виховання [15].

Вміло використовуючи інструменти педагогіки партнерства, педагог формує таке середовище, в якому школярі можуть вільно висловлювати власні думки, конструктивно дискутувати стосовно ідеї один одного, мають право на помилкові дії тощо. Завдання педагога - підтримати школярів під час самостійного вибору шляху, яким вони підуть для пошуку відповідей на запитання [11].

Рекомендуємо педагогам застосовувати групу завдань, які скеровані на формування дослідницьких умінь (практична робота (заповнення контурної карти), вимірювання температури повітря за допомогою термометра, встановлення часу за пташиним і квітковим годинниками); роботу з контурною картою («Перевір свої знання») для застосування учнями своїх знань («Людина», «Світ живої та неживої природи», «Свійські та дикі тварини», «Прилади для вимірювання», «Материки», «Україна», «Водойми України», «Височини і низовини України»); виховання активної позиції стосовно громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання природи своєї країни («Що виробляють в Україні», «Моя країна - Україна» тощо); формування кондицій для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості (видатні постаті та відомі юні українці тощо). У таблиці 2. відображено види роботи та приклади використання атласу «Я досліджую світ» в освітньому процесі 1 -го класу на темах уроків, які стосуються природничої, громадянської та історичної освітніх галузей за двома Типовими освітніми програмами [16].

Таблиця 2.Види роботи на уроках за Типовими програмами НУШ на основі застосування атласу «Я досліджую світ»

Примітки: сформовано авторами на основі джерел: [17; 18].

Цінним доповненням у роботі з атласом «Я досліджую світ» є орієнтація на принципи та методи розвивального й проблемного навчання, деякі методи дидактичної евристики, щоб школярі краще сприймали навчальний матеріал і якомога довше його зберігали у пам'яті.

Як показують результати спостереження за освітнім процесом класів, де застосовувались атласи «Я досліджую світ», у школярів було більше можливостей для формування соціальних, комунікативних навичок через дидактичні ігри та нетрадиційні уроки з цим дидактичним засобом [17; 18].

Таким чином, встановлено, що сучасна початкова школа як соціально - педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які відповідали б цілям розвитку особистості та сучасним вимогам суспільства.

Висновки

методика початкова освіта школяр

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що в умовах інтенсифікації інтеграційних процесів дослідження методичних особливостей навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей набуває все більшої актуальності. Встановлено, що важливість розвитку галузі освіти та послідовна державна освітня політика, сконцентрована на отримання якісно нового результату в галузі початкової освіти, який відповідав би стану та тенденціям світового освітнього суспільства та загальновизнаним міжнародним та європейським стандартам у цій галузі.

Виявлено, що початкова школа має допомогти учням опанувати технології створення життя, створити умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, самореалізації та інтеграції у соціокультурний простір. Тому перед початковою школою стоять важливі завдання навчання дітей грамотно обирати свій життєвий шлях, враховуючи їхні здібності та можливості. Державна освітня політика повинна реалізовуватися поетапно для формування якісної початкової освіти на основі застосування ефективних методик навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей.

Отримані результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методики навчання молодших школярів природничої, громадянської та історичної освітніх галузей в умовах інтеграційних процесів, що дасть змогу стимулювати інноваційну та освітню діяльність та підвищити рівень надання освітніх послуг й покращити поточну якість початкової освіти.

Література

1. Романчук А. І. Актуальні проблеми реформування початкової освіти України в сучасних умовах. Наукові записки [Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова/ Серія : Педагогічні науки. 2018. Вип. 140. С. 180-185. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzped_2018_140_24 (дата звернення 11.04.2021).

2. Shturba A. Review of pan-canadian global competencies in the context of the reforming of primary education in Ukraine. Pedagogy and Education Management Review, 2021, (2), 60-67. URL: https://doi.org/10.36690/2733-2039-2021-2-60 (дата звернення 11.04.2021).

3. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року: Розпорядження КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р /Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text (дата звернення 11.04.2021).

4. Кремень В. Підготовка вчителя в умовах переходу загальноосвітньої школи на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання. Вища школа. 2003. № 1. С. 3-11.

5. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти: Постанова КМУ 21 лютого 2018 р. № 87 /Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87- 2018-%D0%BF#Text (дата звернення 11.04.2021).

6. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII / Верховна Ради України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення 11.04.2021).

7. Скиба М. Краще разом. Що таке педагогіка партнерства і навіщо вона в НУШ. 2019. URL: https://nus.org.ua/articles/pedagogika-partnerstva-shho-tse-take-ta-yak-zrozumity-chy- vona-ye-u-shkoli/ (дата звернення 11.04.2021).

8. Васютіна Т., Саєнко Ю. Методика організації роботи учнів 1-го класу З

картографічними посібниками в процесі вивчення курсу «Я досліджую світ». Актуальш питання гумаштарних наук. Вип 36, том 1, 2021. С. 239-244. DOI

https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-1-38 (дата звернення 11.04.2021).

9. Міністерство освіти і науки України. Навчальні програми для 1-4 класів. Програми Нової української школи. 2021. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni- programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli (дата звернення 11.04.2021).

10. Попелишин Ю. П. Особливості організації навчання у початкових класах Канади та перспективи їх запровадження в український освітній простір. Інтеграція освіти, науки та бізнесу в сучасному середовищі: літні диспути: тези доп. II Міжнародної науково-практичної інтернет- конференції, 17-18 серпня 2020 р. Педагогічні науки. Дніпро, 2020. С. 370-372.

11. Єпіхіна М. А. Особливості викладання інтегрованого курсу "Я досліджую світ" у новій українській школі в контексті педагогіки партнерства. Науковий вісник Ужгородського національного університету : серія: Педагогіка. Соціальна робота / голов. ред. І.В. Козубовська. Ужгород : Говерла, 2019. Вип. 1 (44). С. 67-70.

12. Вікторенко І., Федь І. Обґрунтування методичної системи навчання учнів

початкової школи інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 2021, 1(14), 56-67. URL: https://doi.org/10.31865/2414-

9292.14.2021.236448 (дата звернення 11.04.2021).

13. Інтегрований курс «Я досліджую світ». Навчання на основі запитів. 2018. URL: https://edera.gitbook.io/glossary/metodikivikladannya-u-1-klasi/world (дата звернення 11.04.2021).

14. Большакова І. Студія онлайн-освіти EdEra. Інтегрований курс «Я досліджую світ». Навчання на основі запитів. 2018. URL: https://edera.gitbooks.io/glossary/6/world.htm (дата звернення 11.04.2021).

15. Якими можуть бути українські вчителі майбутнього: досвід переможців «Global teacher Prize». 2018. URL: http://lviv1256. com/news/yakymy-mozhut-buty-ukrajinski- vchyteli-majbutnoho-dosvid-peremozhtsiv-global-teacher-prize (дата звернення 11.04.2021).

16. Васютіна Т., Іщук І., Остроух В. Дидактичні можливості атласу з природознавства до курсу «Я досліджую світ» (1-2 клас) для навчання молодших школярів. Початкова школа. 2019. № 5. С. 38-42.

17. Атлас. Природознавство з контурними картами до курсу «Я досліджую світ». Київ : ДНВП «Картографія», 2020. 16 с.

18. Атлас «Я досліджую світ» з контурними картами. Суспільство. Історія. Культура. Київ : ДНВП «Картографія», 2020. 18 с.

References

1. Romanchuk, A. I. (2018). Aktualni problemy reformuvannia pochatkovoi osvity Ukrainy v suchasnykh umovakh. Naukovi zapysky [Actual problems of reforming primary education in Ukraine in modern conditions. Scientific notes]. Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. M. P. Drahomanova. Seriia : Pedahohichni nauky. Vol. 140. pp. 180-185. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzped_2018_140_24 [in Ukrainian].

2. Shturba, A. (2021). Review of pan-canadian global competencies in the context of the reforming of primary education in Ukraine. Pedagogy and Education Management Review, (2), 60-67. Retrieved from: https://doi.org/10.36690/2733-2039-2021-2-60 [in English].

3. Pro skhvalennia Kontseptsii realizatsii derzhavnoi polityky u sferi reformuvannia zahalnoi serednoi osvity “Nova ukrainska shkola” na period do 2029 roku. (2016). [On approval of the Concept of implementation of state policy in the field of reforming general secondary education "New Ukrainian School" for the period up to 2029]: Rozporiadzhennia KMU vid 14 hrudnia 2016 r. № 988-r /Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988- 2016-%D1%80#Text [in Ukrainian].

4. Kremen, V. (2003). Pidhotovka vchytelia v umovakh perekhodu zahalnoosvitnoi shkoly na novyi zmist, strukturu i 12-richnyi termin navchannia [Teacher training in the transition of secondary school to a new content, structure and 12-year term of study]. Vyshcha shkola. № 1. рр. 3-11 [in Ukrainian].

5. Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi osvity. (2018). [On approval of the State standard of primary education]: Postanova KMU 21 liutoho 2018 r. № 87 / Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

6. Pro osvitu. (2017). [On education]: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 № 2145-VIII / Verkhovna Rady Ukrainy. Retrieved from: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

7. Skyba, M. (2019). Krashche razom. Shcho take pedahohika partnerstva i navishcho vona v NUSh. [Better together. What is the pedagogy of partnership and why is it in NUS]. 2019. Retrieved from: https://nus.org.ua/articles/pedagogika-partnerstva-shho-tse-take-ta-yak-zrozumity- chy-vona-ye-u-shkoli/ [in Ukrainian].

8. Vasiutina, T., Saienko, Yu. (2021). Metodyka orhanizatsii roboty uchniv 1-ho klasu z kartohrafichnymy posibnykamy v protsesi vyvchennia kursu «Ia doslidzhuiu svit» [Methods of organizing the work of 1st grade students with cartographic manuals in the process of studying the course "I explore the world"]. Aktualnipytannia humanitarnykh nauk. Vyp 36, Tom 1, рр. 239-244. Retrieved from: https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-1-38 [in Ukrainian].

9. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. Navchalni prohramy dlia 1-4 klasiv. ProhramyNovoi ukrainskoi shkoly. (2021). [Curricula for grades 1-4. New Ukrainian school programs]. Retrieved from: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-

programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli [in Ukrainian].

10. Popelyshyn, Y. P. (2020). Osoblyvosti orhanizatsii navchannia u pochatkovykh klasakh Kanady ta perspektyvy yikh zaprovadzhennia v ukrainskyi osvitnii prostir. [Features of the organization of education in the primary grades of Canada and prospects for their introduction into the Ukrainian educational space]. Intehratsiia osvity, nauky ta biznesu v suchasnomu seredovyshchi: litni dysputy: tezy dop. II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii, 17-18 serpnia 2020 r. Pedahohichni nauky. Dnipro. рр. 370-372. [in Ukrainian].

11. Iepikhina, M. A. (2019). Osoblyvosti vykladannia intehrovanoho kursu "Ia doslidzhuiu svit" u novii ukrainskii shkoli v konteksti pedahohiky partnerstva. [Features of teaching an integrated course "I explore the world" in the new Ukrainian school in the context of partnership pedagogy]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu : seriia: Pedahohika. Sotsialna robota / holov. red. I.V. Kozubovska. Uzhhorod : Hoverla, Vyp. 1 (44). рр. 67-70 [in Ukrainian].

12. Viktorenko, I., Fed, I. (2021). Obgruntuvannia metodychnoi systemy navchannia uchniv pochatkovoi shkoly intehrovanoho kursu «Ia doslidzhuiu svit». [Substantiation of the methodical system of teaching primary school students integrated course "I explore the world"]. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni aspekty, 1(14), 56-67. Retrieved from: https://doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236448 [in Ukrainian].

13. Intehrovanyi kurs «Ia doslidzhuiu svit». Navchannia na osnovi zapytiv. (2018). [Integrated course "I explore the world". Inquiry-based learning]. Retrieved from: https://edera.gitbook.io/glossary/metodikivikladannya-u-1-klasi/world [in Ukrainian].

14. Bolshakova, I. (2018). Studiia onlain-osvity EdEra. Intehrovanyi kurs «Ia doslidzhuiu

svit». Navchannia na osnovi zapytiv. [EdEra online education studio. Integrated course "I explore the world". Inquiry-based learning]. Retrieved from: https://edera.gitbooks.io/glossary/6/world.htm [in

Ukrainian].

15. Iakymy mozhut buty ukrainski vchyteli maibutnoho: dosvid peremozhtsiv «Global teacher Prize». (2018). [What can be the Ukrainian teachers of the future: the experience of the winners of the Global Teacher Prize]. Retrieved from: http://lviv1256. com/news/yakymy-mozhut- buty-ukrajinski-vchyteli-majbutnoho-dosvid-peremozhtsiv-global-teacher-prize [in Ukrainian].

16. Vasiutina, T., Ishchuk, I., Ostroukh, V. (2019). Dydaktychni mozhlyvosti atlasu z pryrodoznavstva do kursu «Ia doslidzhuiu svit» (1-2 klas) dlia navchannia molodshykh shkoliariv. [Didactic possibilities of the atlas of natural sciences for the course "I explore the world" (1-2 class) for teaching junior high school students]. Pochatkova shkola. № 5. рр. 38-42 [in Ukrainian].

17. Atlas. Pryrodoznavstvo z konturnymy kartamy do kursu «Ia doslidzhuiu svit». (2020). [Atlas. Natural science with contour maps for the course "I explore the world"]. Kyiv : DNVP «Kartohrafiia», 16 s. [in Ukrainian].

18. Atlas «Ia doslidzhuiu svit» z konturnymy kartamy. Suspilstvo. Istoriia. Kultura. (2020). [Atlas "I explore the world" with contour maps. Society. History. Culture]. Kyiv : DNVP «Kartohrafiia», 18 s. [in Ukrainian].

„Q„p„x„}„u„‹„u„~„Ђ „~„p Allbest.ru