Інноваційні підходи у формуванні уявлень про історичну персоналію на уроках історії України в умовах реалізації концепції Нової української школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні підходи у формуванні уявлень про історичну персоналію на уроках історії України в умовах реалізації концепції Нової української школи

Ігор Коляда, Ігор Ільницький

У статті аналізуються можливості інноваційних технологій при вивченні курсу історії України в закладі середньої освіти. Акцентується увага на підходах щодо формування уявлень про історичну особу з використанням елементів інформаційно-комунікаційних технологій.

Ключові слова: історія України, історична особа, здобувач освіти, інноваційні технології, масмедіа, навчальний фільм.

В статье анализируются возможности инновационных технологий при изучении курса истории Украины в учреждении среднего образования. Акцентируется внимание на подходах по формированию представлений об исторической личности с использованием элементов информационно-коммуникационных технологий.

Ключевые слова: история Украины, историческая личность, учащиеся, инновационные технологии, мас-медиа, учебный фильм.

Освітні тенденції, характерні для сучасних закладів загальної середньої освіти, крім спрямованості на особистісно-орієнтоване навчання, ретельно зберігають у собі позитивні ідеї традиціоналізму в дидактиці, консервативної ролі історичної освіти, як ретранслятора молодим поколінням універсальних елементів культури минулого, їх практичної адаптації, через освіту до культурних ідолам і ідеалам суспільства.

Існуючі навчальні програми з історії несуть у собі завдання як інтелектуального, так і морального виховання здобувачів освіти, є свого роду джерелами формування духовності та гуманності, патріотизму, і громадянськості.

Актуальність цієї роботи визначається висвітленням можливостей педагогічних інновацій у навчанні історії України, а зокрема під час формування уявлень про історичну особистість, які надзвичайно ефективні і здатні перевершити можливості традиційних способів навчання.

Теоретичною основою дослідження інновацій у навчанні стали положення, викладені в роботах: К. Баханова, Г. Кастюка, О. Леонтьева, В. Мошенко, С. Рубінштейна, О. Пометун та інших. Враховувалися також роботи зарубіжних учених з проблем безперервної освіти педагогічних кадрів, інноваційних технологій у галузі освіти, зокрема К. Атеновскі, Д. Брауна, Д. Спокса, Х. Хоржес та інших.

Мета закладів загальної середньої освіти - виховати покоління думаючих, відповідальних, які вміють самостійно добувати і застосовувати знання громадян.

Відомий український педагог Г. Ващенко писав: «Педагог майбутнього - це педагог-психолог. Навчальний заклад майбутнього - це, в першу чергу, творчий навчальний заклад. Завдання його полягає в тому, щоб розвивати творчі сили молоді, виховувати з неї носіїв культурних цінностей, людей, котрі в творчій роботі для суспільства будуть знаходити і своє особисте життя».

Історія - предмет, перш за все, морально-етичного характеру та його завдання - виховувати через співпереживання учасників історичного процесу, які вміють аналізувати факти історії людства, що творять історичні особистості.

Одним з важливих завдань курсу історії України є створення відповідних образів минулого у здобувачів освіти. Чим ширше коло і багатше зміст образів і картин минулого, що зафіксували у пам'яті здобувачі освіти, тим змістовніша і гнучкіша система понять, розроблена на їх основі, тим краще ці поняття можуть служити інструментом подальшого пізнання. Чим бідніша і вже наявні в здобувачів освіти уявлення про минуле, тим більше небезпека вербалізму, тобто чисто словесних, сприйнятих понять, за якими немає відповідних живих уявлень, і які в силу цього являють собою порожні беззмістовні формули.

Часткового вирішення цього завдання сприяє застосування в процесі навчання нових інформаційно-комунікативних технологій для формування уявлень про історичних особистостей у здобувачів освіти.

Характеристика історичного діяча має стимулювати обговорення на уроках моральних проблем, зокрема питань політичної етики. Історична особистість часто виявляється перед моральної дилемою: або приймати жорстокі рішення і непопулярні заходи, або, відмовившись від них, сприяти погіршенню ситуації в країні. Аналіз поведінки особистості у подібній ситуації вибору, звичайно, будується з урахуванням конкретної історичної обстановки.

У результаті вивчення життя та діяльності історичних особистостей здобувачі освіти осмислюють головне - що ніякі географічні, природні, економічні, зовнішньополітичні та інші умови не «запрацюють», якщо їх не приведуть у дію люди, в першу чергу лідери, відомі діячі тієї чи іншої країни.

Інноваційний характер освітніх технологій, які використовуються в процесі організації освітнього процесу під час вивчення курсів історії, стає одним з найважливіших інструментів у закладах загальної середньої освіти. Впровадження інноваційних технологій в освітню діяльність, у кінцевому рахунку, приведе до підвищення якості підготовки майбутніх фахівців. У свою чергу, підвищення якості, доступності, ефективності освіти, його безперервний і інноваційний характер, зростання соціальної мобільності й активності здобувачів освіти роблять систему освіти важливим фактором забезпечення національної безпеки країни, зростання добробуту її громадян.

Упровадження інноваційних технологій у освітній процес є найважливішою рисою сучасної освіти. Вибір ідей неминучий тому, що для досягнення одних і тих же цілей та результатів відбираються різного роду інновації, кожна з яких має персональні сильні сторони.

Урок залишається основним елементом освітнього процесу, однак його функції, форма організації можуть варіюватися.

Методична мета запровадження інноваційних підходів - створення на уроці умов для прояву пізнавальної активності здобувачів освіти. Вона досягається такими шляхами: учитель створює проблемні ситуації, колізії; використовує різноманітні форми і методи організації навчальної діяльності, що забезпечують ефективні шляхи уявлень про формування історичної особистості у здобувачів освіти; складає і обговорює план уроку разом із здобувачами освіти; стимулює їх до висловлювань аргументованої власної думки, використання різних способів виконання завдань без остраху помилитися; оцінює не стільки кінцевий результат, а процес самостійної пізнавальної діяльності кожного здобувача освіти¹.

Застосування інноваційних технологій на уроках історії дозволяє:

• зробити урок більш цікавим, занурити здобувача освіти в атмосферу будь-якої епохи;

• інтегрально представляти історичні факти і явища та історичних особистостей;

• співвідносити знання людства, накопичені в різні історичні епохи і часи;

• надати змісту освітнього процесу творчий, проблемний, дослідницький характер;

• розкрити предмет з різних сторін².

Створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному здобувачу освіти виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи - умови продуктивної та ефективної діяльності вчителя історії при формуванні уявлень про історичну персоналію на уроці.

Виділені загальні цілі та засоби організації уроку в технології інноваційного навчання конкретизуються учителем у залежності від призначення уроку, його тематичного змісту та формування про ту історичну особистість, вивчення якої буде закладено в зміст окремої теми.

Таким чином, залучаючи здобувача освіти до освітньої діяльності, орієнтовану з урахуванням його потенційних можливостей, учитель має знати, якими способами діяльності опанував здобувач освіти в ході попереднього навчання, які психологічні особливості цього процесу і ступінь осмислення здобувачами освіти власної діяльності в ході інноваційних підходів при формуванні уявлень про історичну особистість.

У процесі вибору методів і прийомів вивчення історичних особистостей, учитель має забезпечити реалізацію освітніх і виховних цілей курсу історії України у закладах загальної середньої освіти.

Формування уявлень про історичну особистість передбачає необхідність показати її в ключі часу і головних історичних умов та обставин, виділивши психологічні, соціальні, географічні, політичні чинники, що зумовили вирішальну роль у процесі формування її поглядів, рис особистості, визначали поведінкові моделі. Способи такого відображення безпосередньо залежать від самої історичної персоналії: в деяких випадках буде достатньо лише стислих відомостей, одиничного висловлювання або зіставлення дат. Однак, найчастіше, необхідно подати розгорнуту характеристику історичної обстановки, в якій склалася ця історична особистість. Важливо продемонструвати здобувачам освіти, що причини вчинків, завдання, які вирішуються особистістю, обумовлені попереднім історичним подіям, відобразити зв'язок конкретної людини з попередниками і оточуючим його світом.

Уводячи в освітній процес для вивчення історичну особистість, учитель стежить за тим, щоб ця персоналія відклалася у пам'яті здобувача освіти не лише фактом свого існування, одним тільки ім'ям. Важливо, «щоб жодна особистість не залишалася в голові учня пустим словом, а неодмінно порушувала його думку, уяву, навіть приваблювала його сердечну участь», - стверджував Л. Гринін³.

Здобувач освіти, зустрічаючи в навчальному тексті підручника інформацію про історичну персоналію, має сформувати у своїй уяві живий образ особистості історичного діяча, зі своїм характером, індивідуальними рисами. А це можливо лише через конкретні штрихи портрета його особистості. В якості таких штрихів можуть бути ілюстрації, спогади і відгуки сучасників і, звичайно, слова самого діяча. Необхідно створювати дидактичні умови, в яких у здобувачів освіти формується усвідомлена потреба до самостійного пошуку в додаткових матеріалах, які б розширювали уявлення про історичну персоналію на основі маловідомих фактів з його життя та діяльності.

Здебільшого, опис конкретної історичної особистості займає другорядне місце в процесі уроку, крім випадків історичних образів діячів, чиї діяння і заслуги розкриваються на ряді уроків або навіть тем. Незважаючи на це, будь-які значущі вчинки, діяння і звершення необхідно транслювати як результат спільної діяльності особистості і її оточення, соратників, які діяли в тому ж руслі і переслідували ті ж цілі.

На сучасному етапі масмедіа - «комплексний засіб освоєння людиною навколишнього світу (в його соціальних, моральних, психологічних, художніх, інтелектуальних аспектах). Глибоке наукове узагальнення проблема наочності знайшла у роботах Я. Коменського, який говорив: «Що різноманітніші чуттєві сприйняття навчального матеріалу, то міцніше він засвоюється».

Сучасна дидактика трактує наочність як принцип навчання, який ґрунтується на демонстрації конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень. Ідея наочності навчання у сучасному закладі вищої освіти реалізується засобами використання наочних посібників, комп'ютерної підтримки освітнього процесу, широкого впровадження ШТЕЕЕЕТ, залучення студентів до діяльності, пов'язаної з моделюванням, експериментуванням та демонструванням.

Потенціал медіакультури в сучасному освітньому процесі визначається широким спектром розвитку людської особистості: емоціями, інтелектом, самостійністю творчого і критичного мислення, світогляду, уяви, естетичного свідомості (сприйняття, умінь художнього аналізу та ін.), активізації знань»⁴.

При формуванні уявлень про історичних особистостей необхідно забезпечити здобувачів освіти «даними спостережень», образами, створити умови для «живого споглядання». Це завдання і вирішують екранно-звукові засоби навчання - навчально- освітні фільми, документальні фільми, науково-популярні фільми, відеофільми, анімаційні серіали, мультимедійні презентації. Серед них: цикл навчально-освітніх фільмів «Країна. Історія українських земель» (проєкт каналу Інтер), серіал документальних фільмів «Гра долі» (студія «ВІАТЕЛ»), український історичний ек- шен «Захар Беркут» (американсько-український художній фільм 2019 р.), український радянський кольоровий широкоформатний стереофонічний художній фільм «Захар Беркут» (1971 р.), український фільм - епопея «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006 р.), мультимедіа-проєкт «Моя історія» (Громадське радіо), Мультимедійний проєкт Vkraina.com (Київстар) тощо.

Відображаючи дійсність, вони дозволяють у класі, на уроці оперувати безпосередньо фактами життя історичних особистостей. Фільм не містить повноцінного знання про об'єкт, а є лише джерелом, що дає матеріал для формування уяви та історичного мислення у здобувачів освіти.

Використання у процесі навчання історії навчальних фільмів дає ряд переваг і в психологічному плані:

• більш повне використання слухового і особливо зорового каналу отримання навчальної інформації, різноманітні і змістовні образи фільмів включаються в судження і умовиводи, підвищують інтерес до досліджуваного матеріалу;

• якісне використання навчальних фільмів впливає на формування і засвоєння понять, доказовість і обґрунтованість суджень і умовиводів, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, спрямовує думку здобувачів освіти на підтвердження теоретичних положень уроку, на засвоєння формулювань, правил, законів⁵.

Використання на уроці кінофільмів має такі переваги перед традиційним веденням уроку:

• можливість забезпечити візуальне сприйняття інформації;

• забезпечує послідовність розгляду теми;

• зображення на екрані дає можливість розглянути дрібні деталі, гідність художнього твору;

• застосування нових комп'ютерних технологій дозволяє прискорити освітній процес і зацікавити здобувачів освіти.

Аргументи «проти»: суб'єктивність фільмів і трактувань у них історичних сюжетів, час, який витрачається на перегляд фрагментів, художній вимисел, обов'язково присутній у фільмі.

Використовувати фрагменти художніх фільмів можна на різних етапах уроку:

1) на початку уроку - з метою актуалізації, мотивації, постановки проблеми або проблемної ситуації;

2) у ході вивчення нового матеріалу - пошук необхідної інформації, рішення проблеми;

3) наприкінці заняття - з метою закріплення отриманих знань;

4) як форму домашнього завдання;

5) на узагальнюючих заняттях.

Робота з відеоматеріалами на уроці історії буде найбільш продуктивною при дотриманні ряду умов:

• тривалість відеоблоку не має перевищувати 10-15 хвилин (в іншому випадку успішно організувати роботу буде досить складно);

• звернення до тексту підручника після закінчення роботи з ві- деоматеріалом (з метою коригування спостережень і висновків, які навчаються зробили самостійно);

• облік рівня підготовленості здобувачів освіти до сприйняття відеоматеріалів при розробці питань для обговорення.

Крім того, результативність роботи здобувачів освіти з такими відеоматеріалами збільшується у разі опори на знання, вміння і навички, отримані в ході вивчення політичного життя сучасного суспільства на уроках історії.

Можна виділити такі дидактичні особливості уроку із застосуванням аудіовізуальних засобів навчання історії:

• цей урок ведуть як би два вчителі - поряд з учителем у поясненні, бесіді, опитуванні використовуються технічні засоби;

• звичайно, головним залишається учитель, він надає слово до свого «колеги», через нього здійснюється зв'язок «здобувач освіти-учитель», без якої неможливо уявити урок. Однак у певні моменти вчитель в класі може поступитися місцем фільму як джерелу навчальної інформації, як засобу навчання;

• техніка на уроці використовується у комплексі з традиційними засобами навчання - картиною, підручником, таблицями, дошкою, екскурсією і словом вчителя⁶.

Навчальні фільми з історії - це тематичні або оглядові звукові фільми, забезпечені дикторським текстом. Кожен з них з більшою або меншою повнотою висвітлює цілу тему програми або має самостійне значення питання. Учитель викладає матеріал, організовує та перевіряє самостійну роботу здобувачів освіти в проміжках між демонстрацією частин або фрагментів фільму й після демонстрації.

Таким чином, вплив аудіовізуальних засобів навчання історії України при формуванні образного мислення в учнів є важливою складовою у освітньому процесі. Хоча на основі одного і того ж наочного посібника у здобувачів освіти може виникнути різний рівень і характер відображення образів минулого в чуттєвих образах історичних діячів. Образне мислення стає однією з важливих компонентів у пізнавальній діяльності на уроках історії України в умовах Нової української школи, сприяє формуванню креативності мислення у здобувачів освіти на уроках історії України при формуванні уявлень про історичного діяча.

Організація пізнавальної діяльності при розв'язанні дидактичних завдань при організації освітньої діяльності пов'язаної з аудіовізуальними засобами навчання історії України (перегляд художніх кінокартин, науково-освітніх, відео/фільмів, відеофільмів, анімаційних серіалів) здобувач освіти формує ідеї, що відображають його бачення теми, ставлення до історичного діяча, виражають його емоційне сприйняття діяча з історії України. У відповідях учень демонструє прагнення до логічного та креативного мислення, відтворюючи логіку викладу матеріалу, до художнього опису (пошук виразних літературних засобів, епітетів, метафор, порівнянь) свого уявлення про історичну персоналію. Застосування сучасних аудіовізуальних засобів навчання забезпечує вчителю історії України на основі засвоєння історичного матеріалу ефективно і продуктивно організувати освітню діяльність здобувачів освіти при формуванні уявлень про історичну персоналію в контексті реалізації завдань Нової української школи.

історія мультимедійний інновація навчання

Примітки

1. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игр, дискуссии: анализ зарубежного опыта. М.: Эксперимент, 2013. С. 68.

2. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. Київ: Генеза, 2006. С. 67.

3. Гринин Л.Е. Личность в истории: эволюция взглядов // История и современность. 2010. № 2. С .9.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. VIII. С. 318.

5. Настільна книга молодого вчителя історії та правознавства / автори-укладачі І.П. Нікітіна, О.В. Галегова, Ю.О. Нікітін. Xарків: Вид-во «Ранок», 2010. С. 107.

6. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. Харків. 2003. С. 46.

Размещено на Allbest.ru