Професійна підготовка майбутніх педагогів у закладах вищої освіти Норвегії: нормативно-правове забезпечення

У статті порушено проблему дослідження професійної підготовки майбутніх педагогів. Зазначено, що удосконаленню системи української вищої педагогічної освіти сприятиме вивчення не тільки вітчизняних наукових надбань, але й аналіз зарубіжного досвіду.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.08.2022
Размер файла 21,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна підготовка майбутніх педагогів у закладах вищої освіти Норвегії: нормативно-правове забезпечення

Граб М.В.

Анотація

У статті порушено проблему дослідження професійної підготовки майбутніх педагогів. Зазначено, що удосконаленню системи української вищої педагогічної освіти сприятиме вивчення не тільки вітчизняних наукових надбань, але й аналіз зарубіжного досвіду щодо підготовки вчителів у високорозвинених країнах світу, Цікавим для автора є досвід Норвегії. Особливої уваги заслуговує нормативно-правове забезпечення, що регламентує освітній процес. педагог освіта професійний

Ключові слова: Норвегія, фахова підготовка, майбутні педагоги, нормативно- правове забезпечення.

PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS IN NORWEGIAN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS: REGULATORY PROVISION

Grab Maryana

The article raises the issue of professional training of future teachers. The author emphasizes that the humanization of education, its focus on the development of personal potential of students requires significant improvement of the content and methods of psychological and pedagogical training of modern teachers. It is noted that the improvement of the system of Ukrainian higher pedagogical education will be facilitated not only by the study of domestic scientific achievements, but also by the analysis of foreign experience in teacher training in highly developed countries. The experience of Norway is interesting for the author. It is determined that the success of this country in teacher training is due to the effectiveness of the system of pedagogical education, in particular: multilevel, differentiation, creating conditions necessary for successful educational problems ofpersonal and professional development of students, introduction of active teaching methods and forms, orientation of educational institutions. on the use ofpositive world experience, quality practical training. Special attention should be paid to the legal framework governing the educational process: Laws on Education, educational programs, curricula, etc.

Key words: Norway, professional training, future teachers, legal support.

Сьогодні в Україні триває процес розробки нових стандартів вищої освіти, а також широке обговорення науковцями, педагогами-практиками, стейкхолдерами необхідних інтегральних, загальних та фахових компетентностей майбутніх учителів. Сучасна трансформація освітньої парадигми зумовлює переорієнтацію освітнього процесу із зовнішніх характеристик гармонійно розвиненої особистості на її внутрішній розвиток. У царині освіти цей процес супроводжується, зокрема відмовою від монополії однієї ідеології чи однієї історичної концепції в тлумаченні минулого, утвердженням принципів плюралізму, свободи думки та багатовекторності наукового пошуку [1]. У зв'язку із цим професійна підготовка вчителів в Україні вимагає якісного змістового та методичного оновлення, через використання практично-діяльнісних і творчих методик та технологій навчання, орієнтуючись на європейські цінності, полікультурність та, при цьому, зберігаючи національні здобутки. Удосконаленню системи української вищої педагогічної освіти сприятиме вивчення не тільки вітчизняних надбань у педагогічній науці, але й науковий аналіз зарубіжного досвіду щодо організації педагогічної освіти у високорозвинених країнах світу. Досвід Норвегії у цій сфері по праву вартий уваги.

До аналізу зарубіжного досвіду у педагогічній освіті сьогодні звертається чимало науковців. Заслуговують на увагу наукові праці Р. Грана, І. Луговської, що присвячені розвитку шкільної освіти; Н. Вишневської, яка розкриває теоретичні та практичні аспекти проблеми реформування вищої освіти; О. Ємельянової то В. Семілетко, які висвітлюють проблему підготовки вчителів [4]. Цікавими для нас є наукові доробки учених, що досліджували норвезьку систему освіти (Г. Васьківська, І. Берньє, Н. Гарм, І. Іванюк, К. Карлсен, Л. Ронінсбак) тощо.

Мета - здійснити аналіз нормативно-правового забезпечення підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти Норвегії.

Загальновідомо, що будь-яка діяльність, в тому числі і освітня, регламентується нормативно-правовою базою. Аналіз літератури з проблеми дослідження дає можливість виокремити нормативні документи, якими керуються при підготовці вчителів у Норвегії. Зокрема, це: "Новий закон про університети та коледжі" (2020 р); "Закон про освіту", "Закон про незалежні школи", "Закон про професійні школи", "Закон про народну середню школу", " Закон про університети та університетські коледжі", "Закон про підтримку освіти", "Закон про професійні школи" та "Закону про професійні кваліфікації", "Закон про вищу освіту" тощо.

Становлення і розвиток педагогічної освіти Норвегії пройшов декілька періодів, які несли за собою ряд змін що стали ключовими при підготовці майбутніх педагогів. Серед них пріоритетним вважаємо підготовку національного плану підвищення кваліфікації вчителів. В даний час професія вчителя є досить престижною у Норвегії. Про це свідчать документ Міністерства освіти науки і церкви Норвегії "Щорічна статистика в освіті" в якій знаходимо що велика кількість вчителів зайняті в різних ланках освіти. Уряд Норвегії контролює діяльність освітніх закладів які здійснюють професійно-педагогічну підготовку вчителів. Сьогодні міністерство освіти науки і церкви визначаючи стратегії реформування педагогічної освіти керується реальною інформацією про потреби суспільства. Сучасний розвиток педагогічної освіти у Норвегії зумовлений положеннями Білої книги - "Вчитель - його ролі та освіта". У якій уряд пропонує нову програму підготовки вчителя з орієнтацією на підготовку "рефлексуючого практика" [2, 5].

Підготовка майбутніх педагогів Норвегії здійснюється в закладах вищої освіти, серед яких Університет Осло, Осломет - Осло Метрополітен Університет, Норвезький університет науки і техніки, Університет прикладних наук Західної Норвегії тощо.

Як показує практика, серед важливих нормативних документів для надання освітніх послуг є освітня програма. В контексті дослідження нами проаналізовано освітню програму "Професійна вчительська освіта -Бакалаврат" Норвезького університету науки і техніки. На основі цього можна зробити певні узагальнення та висновки.

План навчання розроблено відповідно до таких нормативних актів та національних рекомендацій: Положення про рамковий план професійно-технічної освіти вчителів для 8-13 рівнів (2013 р.); Положення про внесення змін до положення про рамковий план професійно- технічної освіти вчителів 8-13 ступенів (2016 р.); Національні рекомендації щодо 3-річної професійно-технічної освіти вчителів (2018 р.). Очікується, що студент, який завершив програму, досягне результатів навчання, визначених у знаннях, навичках та загальній компетенції: володіння чинним законодавством та відповідними управлінськими документами у сфері професійно-технічної освіти та навчання, професійно-технічного предмета та фахового предмета в професійно-технічній освіті; володіння знаннями з професійно-технічних предметів, педагогіки та професійної дидактики та знайомий з національними та міжнародними науково-дослідними роботами; володіє знаннями про мандат школи, цінності освіти від старшого середнього рівня до закінчення професійно-технічної освіти (8-13-й клас); володіє знаннями про молодіжну культуру, розвиток та навчання молоді в різних соціальних і полікультурних контекстах; володіє знаннями про дітей та молодь, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, у тому числі знання їхніх прав у національній та міжнародній перспективі; має знання про етичний та сталий розвиток і виробництво в рамках різних професій. Загальними компетентностями визначено, що майбутні педагоги:

- мають уявлення про професійну, професійну етику та питання професійної етики та може донести відповідні професійні та етичні проблеми в навчанні;

- можуть передати ключову тему письмово, усно;

- можуть мотивувати навчання учнів, професійну гордість та професійну ідентичність

- можуть оцінити власні потреби у розвитку компетенції та мають здатність змінювати та розвивати, щоб задовольнити майбутні потреби у школі, роботі та суспільстві

- можуть сприяти розвитку підприємництва, інновацій та інновацій, і через це сприяти розвитку передової практики, яка робить акцент на сталому розвитку, демократії та різноманітності

- можуть побудувати добрі стосунки зі студентами/учнями та створити конструктивне та інклюзивне навчальне середовище з точки зору різноманітності та рівності.

Цікавим є той факт, що професійна вчительська освіта має 180 кредитів і складається з: професійних предметів (60 кредитів) з керованою професійно-педагогічною практикою: 30 кредитів з педагогіки та 30 кредитів з професійної дидактики.

Професійна вчительська освіта - це групове навчання, яке підкреслює зв'язок між професійним предметом і професійним предметом, де контрольована педагогічна та професійна практична підготовка включається до кожного з цих навчальних підрозділів. Основним принципом є те, що навчання має бути професійно орієнтованим і відповідним, грунтуватися на практиці. Обсяг практичного навчання становить не менше 130 днів, розділених на 70 днів контрольної професійно-педагогічної практики (кроки 8-13) та 60 днів контрольної професійної практики, пов'язаної з трудовим життям. Професійно-педагогічна практика в основному здійснюється у старших класах середньої школи і розподіляється на різних етапах. Принаймні 10 днів має бути закінчено на рівні молодшої середньої освіти (рівні 8-10). Досвід практики в школі та компанії дає підстави майбутнім фахівцям для складання структури та змістового наповнення своєї науково-дослідної роботи.

Освіта вчителя початкових класів - Магістр. Навчання вчителя початкової школи 1-7 класи - це п'ятирічна професійна освіта з інтегрованим ступенем магістра, що дає можливість майбутнім педагогам отримати викладацьку компетенцію від 1 по 7 клас. План підготовки розроблений і підтримується циркуляром F0616, національні рекомендації щодо початкової та молодшої середньої освіти вчителів 1-7 кроків (2016 р.) та національної рамки кваліфікацій [3]. Очікується, що студент, який завершив програму, досягне результатів навчання, визначених у знаннях, навичках та загальних компетенціях. Зокрема, знання:

- має передові знання або з обраного навчального предмета та дидактики предмета, або з професійно-орієнтованої педагогіки / спеціальної педагогіки;

- має спеціалізоване розуміння обмеженої предметної області (магістерська робота);

- має широкі професійні знання з інших предметів, що входять до складу освіти;

- має глибокі знання з відповідних досліджень і теорії, а також наукове мислення;

- має глибокі знання про чинне законодавство та планування базової освіти, про зв'язок у навчальному курсі "дитячий садок-школа" та про перехід від дитячого садка до школи і від початкової до середньої школи;

- має глибокі знання про освіту для початківців, базові навички, інструменти оцінювання та картографування, керування класом та оцінювання навчальних досягнень учнів;

- має глибокі знання з теорії навчання та розвитку, формування та навчання дітей у різних соціальних, мовних та культурних контекстах;

- володіє знаннями про дітей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, включаючи знання про булінг, насильство та сексуальне насильство над дітьми, чинне законодавство та права дитини в національній та міжнародній перспективі

- має широкі знання про професію вчителя, природу та історію предметів, а також розуміння розвитку школи як організації, її мандату, цінностей та місця в суспільстві; навички

- може навчати на основі досліджень і досвіду, самостійно та з іншими;

- може аналізувати, адаптувати та використовувати поточні навчальні програми;

- може ініціювати раннє втручання та забезпечити прогрес у розвитку учня базових навичок та професійної компетентності, з особливим акцентом на навчання початківців читанню, письму та арифметиці;

- може створювати інклюзивні та сприятливі для здоров'я навчальні середовища, які сприяють гарному академічному, соціальному та естетичному навчанню;

- може аналізувати, оцінювати та документувати навчання студентів, надавати зворотний зв'язок, що сприяє навчанню, адаптувати освіту до передумов і потреб учнів, використовувати різноманітні методи навчання та допомагати учням замислитися над власним навчанням та розвитком;

- може оцінювати та використовувати відповідні засоби навчання, цифрові інструменти та ресурси під час навчання, а також надавати студентам навчання цифровим навичкам;

- може аналізувати та критично ставитися до національних та міжнародних досліджень та застосовувати ці знання у практиці;

- може самостійно та у співпраці з іншими використовувати відповідні методи науково- дослідницької роботи для постійного розвитку власної та колективної практики школи, а також виконувати обмежені дослідницькі проєкти під керівництвом;

- може виявити ознаки булінгу, насильства та сексуального насильства. На основі професійних оцінок майбутній фахівець повинен вміти швидко реалізувати необхідні заходи та вміти налагоджувати співпрацю з відповідними професійними органами.

Загальна компетентність майбутнього педагога:

- може зміцнити міжнародні та багатокультурні перспективи в роботі школи;

- може ініціювати та підтримувати хорошу співпрацю школи та сім'ї, а також співпрацювати з громадськістю;

- володіє норвезькою усно та письмово і може кваліфіковано використовувати цю мову у професійному контексті;

- може на високому рівні передавати інформацію та спілкуватися про професійні питання, пов'язані з практикою педагога, і володіє професійною цифровою компетенцією тощо.

В контексті дослідження, для порівняння, варто закцентувати увагу, що підготовка майбутніх педагогів в Україні регламентується такими нормативно-правовими актами: "Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір", Національна доктрина розвитку освіти, закони України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про вищу освіту", Державна програма "Вчитель" тощо. Кожен ЗВО відповідно до спеціальності розробляє освітню програму і визначає загальні, фахові та інтегральні компетентності.

Таким чином, навчання у закладах вищої освіти Норвегії зосереджено і націлено на підготовку висококваліфікованих педагогів, які мають грунтовні теоретичні та практичні навички, сформовані загальні та фахові компетентності, що відображені в освітніх програмах та нормативних документах.

Список використаних джерел

1. Вишневська Н.Ю. Реформування шкільної освіти в Норвегії у 80-90-х роках ХХ століття: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / Н.Ю. Вишневська. - К., 2000. - 20 с.

2. Огієнко О. І. Педагогічна освіта Норвегії: генеза і тенденції розвитку [Текст] / О. І. Огієнко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка; [редкол.: А.А. Сбруєва, М.О. Лазарев, О. І. Огієнко та ін.]. - Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2010. - № 4 (6). - С. 86-96.

3. Положення про рамковий план початкової та нижчої середньої освіти для 1-7 класів (Норвегія) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lovdata.no/forskrift/2016-06- 07-860.

4. Семілетко В. І. Система підготовки педагогічних кадрів у Норвегії: дис канд. пед. наук: 13.00.01 / Семілетко Вячеслав Іванович; Луганський держ. педагогічний ін-т. - Луганськ, 1996. - 162 с.

5. The Royal Ministry of Education, research and Church Affairs [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.regjeringen.no/no/dokument/id2000006/?isfilteropen=True&topic=930&term=& page=2.

6. References

7. Vyshnevs'ka, N. Yu., 2000. Reformuvannya shkil'noyi osvity v Norvehiyi u 80-90-kh rokakh XX stolittya [Reforming school education in Norway in the 80-90s of the twentieth century]. Abstract of the dissertation. Candidate of Pedagogical Sciences. Kyiv.

8. Ohiyenko, O. I. 2010. Pedahohichna osvita Norvehiyi: heneza i tendentsiyi rozvytku [Norwegian pedagogical education: genesis and development trends]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 4 (6), pp. 86-96.

9. Polozhennya pro ramkovyy plan pochatkovoyi ta nyzhchoyi seredn'oyi osvity dlya 1-7 klasiv (Norvehiya) [Regulations on the framework plan for primary and lower secondary education for grades 1-7 (Norway)]. Available at: https://lovdata.no/forskrift/2016-06-07- 860.

10. Semiletko, V. I., 1996. Systema pidhotovky pedahohichnykh kadriv u Norvehiyi [Teacher training system in Norway]. Candidate of Pedagogical Sciences. Lugansk.

11. The Royal Ministry of Education, research and Church Affairs. Available at: https://www.regjeringen.no/no/dokument/id2000006/?isfilteropen=True&topic=930&term= &page=2.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.