Експериментування дошкільника з живою і неживою природою як один з важливих аспектів формування пізнавально-дослідницької активності дитини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Експериментування дошкільника з живою і неживою природою як один з важливих аспектів формування пізнавально-дослідницької активності дитини

Порохнавець І.В.,

здобувач вищої освіти ОС Бакалавр, спеціальність 012 «Дошкільна освіта»

Черепаня Н.І.,

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

У статті розглянуто експериментування дошкільника з живою і неживою природою як один з важливих аспектів формування пізнавально-дослідницької активності дитини. Проаналізовано первинні уявлення про навколишній світ і ставлення до нього. Визначено зміст та умови формування пізнавально-дослідницької діяльності у дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти.

Ключові слова: заклад дошкільної освіти, дитина дошкільного віку, жива і нежива природа, формування пізнавально-дослідницької активності дитини, проблемне навчання, пошукова активність.

Abstract

Key words: preschool education institution, preschool child, animate and inanimate nature, formation of cognitive-research activity of a child, problem-based learning, search activity.

Основна частина

Формування дослідницьких умінь дошкільнят - одне з найважливіших завдань сучасної освітньої практики рамках нових державних освітніх стандартів. Сучасний світ настільки динамічний і змінюється він так швидко, що вижити в ньому, спираючись лише на напрацьовані стереотипи, неможливо. Сучасна людина повинна постійно проявляти дослідницьку, пошукову активність. Тому і нам, педагогам, необхідно постійно знаходитися у пошуку нових форм та методів, нових програм та технологій.

На сучасному етапі найбільший інтерес педагогів та батьків привертає до себе технологія STEM-освіти. Вона ґрунтується на проектно-орієнтованому підході до навчання дітей, формуванні інноваційного мислення з метою розвитку інтелектуальних здібностей у процесі пізнавальної діяльності та залучення до науково-технічної творчості [1, с. 67].

Звичайно, застосування в роботі STEM-технології передбачає наявність сучасного предметно-просторового середовища, що розвиває, модулів - які дозволяють дітям займатися самостійною творчістю, індивідуальною та колективною діяльністю.

Докладніше хочеться зупинитися на освітньому модулі «Експериментування з живою та неживою природою». Тут особливо важливою є технологія проблемного навчання, тобто постановка ігрових проблемних ситуацій, проблемних завдань для розвитку пізнавально-дослідницької активності дитини.

В експериментуванні з живою і неживою природою дитина стає в позицію вченого, першовідкривача. Перевіряти ті чи інші явища на практиці самостійно дошкільнику дуже цікаво, він може не тільки побачити, але й зрозуміти, чому відбувається саме так, а не інакше. Дитина багато дізнається про навколишній світ у вигляді чуттєвого сприйняття і через джерела інформації (батьки, друзі, ЗМІ, література, самостійні експерименти). Акцентуючи увагу дітей на протиріччях між їх життєвим досвідом і даними дорослим уявленнями про навколишній світ, ми спонукаємо дітей до постановки проблемних питань, розгляду тієї чи іншої проблеми з різних позицій. Заохочуємо дітей до порівняння, узагальнення, висновків. Цікава та захоплююча ігрова проблемна ситуація є найефективнішим засобом для ознайомлення дошкільників зі світом живої та неживої природи, уточнення та систематизації знань про навколишній світ.

Завдання педагогів полягає в тому, щоб дати можливість дитині відчути себе справжнім дослідником, винахідливим експериментатором. Не потрібно давати відразу готову відповідь, дуже важливо, щоб дитина обґрунтувала, пояснила свою знахідку. Обговорюючи з дитиною її відповіді, ми намагаємося дати можливість самоствердитися, підкреслюючи при цьому її роль як автора. У роботі дітьми ми дотримуємося суті висловлювання В.А. Сухомлинського: «Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв усіма кольорами веселки. Залишайте завжди щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще й ще раз повернутися до того, що вона дізналася».

Намагаючись, щоб діяльність дітей зберігала самостійний пошуковий характер, ми створюємо умови виникнення зацікавленості, щоб процес експериментування був не тільки розвагою, а й пізнанням. Зацікавити можна вже лише однією фразою: «Хлопці, а де може ховатися повітря?» або «Звідки з'являються камені?»; можна провести дослідження у вигляді фокусів «Що не має тіні?», «Піднімання води» і т.д. Головна перевага експериментування з живою та неживою природою полягає в тому, що саме воно дає дітям реальні уявлення про різні сторони предметів, явищ, про їхні стосунки з іншими явищами та предметами, а також середовищем, в якому вони перебувають [2, с. 49].

Підвищити інтерес дітей до пізнавально-дослідницької діяльності дає можливість запровадження в освітній процес модульної дитячої цифрової лабораторії. Працюючи в лабораторії, дитина бере участь у формулюванні проблеми, усвідомлює мету пошуку, активізує накопичені раніше нею самою знання, бере участь в обговоренні, розмірковує, проводить пошукову діяльність, самостійно застосовує отримані знання. Лабораторія є ефективним доповненням до класичних посібників для організації пізнавально-дослідницької діяльності.

Щоб розширити знання дітей про навколишні явища, зрозуміти їх взаємозв'язок і взаємозалежність, розвинути пізнавальні здібності і підвищити інтерес до природничих наук педагоги закладів дошкільної освіти можуть поєднати проведення дослідів з різними об'єктами живої неживої природи з дослідами в комп'ютерній лабораторії. Діти за своєю природою - дослідники. Дослідницька, пошукова активність - природний стан дитини. І тому підтвердженням є їх допитливість, постійне прагнення експерименту, бажання самостійно знаходити рішення в проблемній ситуації. Уміння та навички дослідника, отримані в дитячих іграх і в спеціально організованій діяльності, легко закріплюються і переносяться надалі у всі види діяльності. Найцінніші і найміцніші знання - не ті, що засвоєні шляхом вивчання, а ті, що здобуті

самостійно, під час власних творчих досліджень. І наше завдання не припиняти цю діяльність, а, навпаки, активно допомагати [4, с. 98].

Поява в дитини інтересу до експериментування безпосередньо залежить від особистої зацікавленості педагога, від його бажання дати дітям можливість діяти самостійно відповідно до заданого алгоритму, від вміння «занурюватися» у значущі для дитини суперечливі ситуації. Звичайно, у виборі експериментів необхідно орієнтуватися на інтереси дітей.

Знання та враження, отримані дітьми в процесі експериментування з живою та неживою природою, створюють не лише базу для розвитку та формування правильних уявлень, а й є певним підґрунтям для ознайомлення та уточнення знань про природне середовище, а якщо подивитися ширше - ознайомлення дітей з світом. У процесі експериментування в змодельованих педагогічних ситуаціях дитині легше спланувати свою діяльність, засвоїти норму поведінки в навколишньому світі. На етапі розвитку суспільства потрібен новий тип особистості, що володіє глибокими знаннями про навколишній світ, уміє вибирати правильну поведінку у природі.

Ми прагнемо того, щоб у кожної дитини було сформовано первинне уявлення про світ і ставлення до нього було:

- пізнавальне - «світ дивовижний, сповнений таємниць і загадок, і я хочу їх дізнатися і розгадати»;

- дбайливе - «світ прекрасний і ніжний, він вимагає до себе розумного підходу та охорони, йому не можна шкодити»;

- творче - «світ такий прекрасний, і я хочу зберегти і примножити цю красу» [3, с. 56].

Працюючи з дошкільнятами, важливо пам'ятати: чим би ми з ними не займалися, про що б не розповідали, - завжди йде процес формування ставлення дитини до світу, в якому ми живемо, і зрештою саме це ставлення і визначатиме, на що в майбутньому дитина, направить свої знання та здібності: на марнотратство та руйнування або на творення.

Список використаних джерел

1. Доронова Т.М. Пізнавально-дослідницька діяльність старших дошкільників / Т.М. Доронова, Н.А. Короткова // Дитина в дитячому садку. - 2003. - №3.

2. Зикова О.А. Експериментування з живою та неживою природою / О.А. Зикова. - М.: ЗАТ «Елті-Кудіц», 2017.

3. Організація експериментальної діяльності дошкільнят: методичні рекомендації / за ред. Л.М. Прохоровий. - М.: АРКТІ, 2003. - 64 с.

4. Тугушева Г.П. Експериментальна діяльність дітей середнього та старшого дошкільного віку: методичний посібник / Г.П. Тугушева, А. Є. Чистякова. - СПб.: Дитинство-Прес, 2007. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru