Критерії відбору навчальних онлайн-платформ для підготовки майбутніх перекладачів

Размещено на http://allbest.ru

Критерії відбору навчальних онлайн-платформ для підготовки майбутніх перекладачів

Мартиненко Олена Євгенівна Мартиненко Олена Євгенівна, кандидат педагогічних наук, доцент доцент кафедри іноземної філології та перекладу, Національний транспортний університет

Шевелько Катерина Олександрівна Шевелько Катерина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології та перекладу, Київський національний торговельно-економічний університет

Анотація

Проблема використання технічних засобів навчання, зокрема інтернет-технологій, у закладах вищої освіти є особливо актуальною у контексті стрімкого розвитку технологій та останніх подій у світі. Викладачі багатьох країн, включно з Україною, постали перед необхідністю швидкого переходу від очного навчання до його змішаної та дистанційної форм.

Усе це викликало цілу низку запитань в усіх учасників освітнього процесу, особливо викладачів, яким довелося безпосередньо опановувати нові, часто складні, інструменти для максимально повного відтворення освітнього процесу, який передбачає багатоетапність та різноманіття форм, ролей та цілей навчання.

Ключовою проблемою, на думку авторів, стало визначення теоретичної основи відбору навчальних онлайн-платформ для підготовки студентів закладів вищої освіти, зокрема майбутніх перекладачів.

З метою її більш глибокого вивчення було проведено опитування викладачів низки українських закладів вищої освіти щодо факторів, від яких безпосередньо залежить вибір онлайн-інструментів для проведення теоретичних і практичних занять. Це, у свою чергу, дало підстави для розробки відповідних критеріїв відбору навчальних онлайн-платформ для підготовки фахівців з перекладу в умовах дистанційного навчання.

Запропоновано п'ять критеріїв, до яких увійшли: простий доступ і навігація, можливість створення навчального контенту, можливість двосторонньої комунікації, можливість автоматизованого оцінювання та дотримання принципів академічної доброчесності.

Усі критерії розроблені з урахуванням технічних можливостей онлайн-платформ, які здатні забезпечити повноту, академічний характер і ергономіку організації освітнього процесу. Окрім цього, вони з урахуванням специфіки навчання майбутніх перекладачів і відповідають особливостям підготовки та проведення теоретичних і практичних занять.

Ключові слова: критерії відбору; навчальні онлайн-платформи; підготовка перекладачів; дистанційне навчання.

Аннотация

Abstract

Educational online platforms selection criteria for prospective interpreters training

Olena Martynenko, PhD in pedagogical sciences, Associate Professor Associate Professor of the Department of Foreign Philology and Translation, National Transport University

Kateryna Shevelko, PhD in pedagogical sciences, Associate Professor of the Department of Foreign Philology and Translation, Kyiv National University of Trade and Economics

The problem of using technologies in the teaching and learning process, in particular, internet technology, in higher educational establishments has been crucial in the context of rapid technology development and latest world events. Teachers from all over the world, including Ukraine, face the necessity of fast transfer from full-time learning to its blended and distance forms.

Keywords: criteria of selection; educational online platforms; prospective interpreters' training; distant education.

Вступ

Постановка проблеми. Проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті вивчається не перше десятиліття. До початку 2020 року в більшості досліджень й у безпосередньому процесі навчання майбутніх перекладачів в Україні та за кордоном ішлося про варіанти змішаного навчання, яке передбачає часткове застосування інтернет-технологій одночасно з очним навчанням у різних співвідношеннях. Так, вже декілька років поспіль викладачі низки університетів Австралії, Азії, Північної Америки та Європи використовують онлайн-інструмент Aropa, розроблений для здійснення сліпого взаєморецензування студентами власних письмових робіт у режимі онлайн (aropa.gla.ac.uk/docs). Студенти приватного університету Wyzsza Szkola Biznesu - National Louis University (WSB-NLU) у м. Новий Сонч, Польща, вивчають теоретичні та практичні дисципліни, зокрема, практику основної іноземної мови (англійської), засобами онлайн-платформи CloudA (https://wsb-nlu.clouda.edu.pl/), створеній спеціально для студентів та викладачів цього закладу (Мартиненко, 2019). Онлайн-компонент роботи студентів Київського національного лінгвістичного університету та Київського національного торговельно- економічного університету організований в системі управління навчанням Moodle (http://m.knlu.edu.ua/ і http://ldn.knute.edu.ua/ відповідно) (Писанко & Мартиненко, 2020).

Іншим інструментом для навчання іншомовного спілкування є MyEnglishLab (https://myenglishlab. pearson-intl.com/) - онлайн платформа, розроблена як мовленнєвий інтерактивний тренажер із широким функціоналом, який відповідає змісту навчально- методичного комплексу, за якими проводяться заняття.

Однак, у березні 2020 року в умовах глобальних подій, пов'язаних зі світовою пандемією, уряди багатьох країн світу, включно з Україною, повідомили про екстрену необхідність переходу на дистанційну форму навчання в закладах І-IV ступенів акредитації, через що багато викладачів були вимушені обирати, вивчати та розпочати користуватися дистанційними технологіями у надзвичайно стислі строки. Такий поспіх не лише загострив прояви технофобії у значної групи викладачів, а й викликав багато запитань щодо доцільності, зручності та відповідності рекомендованих онлайн-інструментів для забезпечення освітнього процесу, що спричинило потребу в науково обґрунтованому підході до відбору онлайн-платформ і розробці критеріїв для такого відбору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми впровадження дистанційних форм навчання в закладах вищої освіти (ЗВО) вивчалися дослідниками з часів початку активного використання комп'ютерних технологій та мережі Інтернет учасниками освітнього процесу. Так, досліджено особливості онлайн-сервісів для трансформації традиційних форматів навчання та завдань в дистанційну форму проведення уроків, лекцій, семінарів і практичних занять з іноземних мов. Серед таких онлайн-засобів: Mindmap, Prezi.com, Voicethread, Voxopop, Skype, Moodle, Teacherpage, Wikispaces, LanguageManagementSystem, SurveyMonkey, Eliademy.com, Schoology.com, Английский пациент; Conversationexchange.com, Linguisticsedu (Кузнецов, 2016).

У результаті порівняльного аналізу платформ для дистанційного навчання на основі досвіду користувачів з'ясовано, що найбільш популярними системами управління навчанням є Looop, iSpringLearn, Skolera, NEOLMS, Moodle, OpenedX, BrightspaceforEducation. Водночас, для академічного спрямування варто виділити саме NEO LMS і Moodle (Манукян, 2018).

Науковцями Марокко було вивчено та проаналізовано чотири навчальні онлайн-платформи (Atutor, Claroline Connect, Moodle, Sakai) із 600 представлених у THOT CURSUS - довіднику онлайн-платформ (Ouadoud, Chkouri & Nejjari, 2016).

У дослідженнях з проблем відбору й оцінки навчальних онлайн платформ заслуговують на увагу роботи з розробки та запровадження математичної моделі аналізу SCORM, яка зосереджена на оцінці інтерфейсу, контенту та середовища навчальних систем (серверів) (Buendia & Hervas, 2006), і методу аналіза ієрархії (Analytic Hierarchy Process) (Wu & Chen, 2013). Окремі роботи описують основні характеристики навчальних онлайн-платформ, їх переваги та недоліки, надають рекомендації щодо вибору віртуального навчального середовища для застосування у ЗВО (Fernandez-Piqueras, Gil, Palacios & Devece, 2011).

В українському науковому просторі спостерігається інтерес до використання онлайн-інструментів і в контексті підготовки фахівців з перекладу. Так, розглянуті питання організації аудиторних і поза- аудиторних занять з допомогою соціальної мережі Facebook та онлайн-інструментів Google (Nikolaeva, Shevelko & Fabrychna, 2020), навчання аудіювання з використанням платформи Moodle (Писанко & Мартиненко, 2020), аналізу та характеристики різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій для навчання англійської мови (Ольховська, 2020).

Однак, на нашу думку, усім згаданим дослідженням бракує чітких методичних критеріїв для відбору онлайн-платформ, які б стали підґрунтям для подальших розробок з питань дистанційної підготовки фахівців з перекладу, зокрема, у викладанні теоретичних і практичних дисциплін.

Мета статті - розробити критерії відбору онлайн- платформ для навчання майбутніх перекладачів в умовах дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження

До переліку, запропонованому Міністерством освіти і науки України для організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів освіти із застосуванням дистанційних технологій (Лист МОН № 1/9-249, 2020) увійшли засоби комунікації, вбудовані до системи управління навчанням (LMS), електронна пошта, месенджери (Viber, Telegram тощо), відеоконференції (MSTeams, ZOOМ, GoogleMeet, Skype тощо). Тому перед викладацьким складом університетів постало завдання відбору тих засобів, які б були здатні якнайповніше відтворити навчальний процес у дистанційній формі, порівнюючи з очним і змішаним навчанням.

Спираючись на власний досвід, викладачі оцінили низку інструментів за певними факторами, що стало основою їхнього вибору на користь тієї чи іншої платформи. навчання переклад мова дистанційний

Відповідно до аналізу попередніх досліджень щодо використання навчальних онлайн-платформ для викладання різних дисциплін у ЗВО, їхній вибір залежить від низки факторів, які можна віднести до таких груп: користувачі, дисципліна, технічні характеристики платформи, організація та реалізація освітнього процесу, процесу навчання, засоби комунікації (Fernandez-Piqueras, Gil, Palacios & Devece, 2011).

У межах дослідження ми зосереджуємося на факторах, актуальних для підготовки фахівців з перекладу в умовах дистанційного навчання. Для цього протягом липня-серпня 2020 року нами було організовано та проведено анкетування серед викладачів ЗВО Києва, Сум і Чернігова на тему «Відбір навчальних онлайн-платформ для підготовки майбутніх перекладачів» (доступ за адресою: https://forms.gle/ BJEP1qPNWHu8oweh9). Серед 48 респондентів були викладачі як теоретичних, так і практичних дисциплін з таких закладів:

Національний транспортний університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський університет імені Бориса Грінченка, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації, Київський національний лінгвістичний університет, Національний університет харчових технологій, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т Г Шевченка.

Вирішальну роль у виборі навчальної онлайн-платформи для викладання теоретичних дисциплін, а саме, вступу до перекладознавства, методології перекладознавчих досліджень, історії англійської мови, порівняльної граматики англійської та української мов, теоретичної граматики, теорії та практики усного послідовного перекладу, лексикології, методології і організації лінгвістичних досліджень, основ наукового письма, стилістики сучасної англійської мови стали такі чинники: швидкість / безперебійність роботи за будь-якої якості інтернет-сигналу (64.3%), легкість в опануванні (60.7%), миттєвий зворотній зв'язок зі студентами (60.7%), легка навігація (53.6%), а також безоплатність (50%), зручний інтерфейс (50%), можливість автоматизованого тестування та підрахунку результатів (50%), можливість попереджувати порушення принципів академічної доброчесності студентами (встановлення таймеру, кінцевих термінів виконання завдань тощо) (50%).

Серед ключових чинників, яким викладачі ЗВО віддають перевагу під час дистанційного викладання практичних дисциплін, зокрема, практики усного та писемного мовлення, англійської як першої іноземної мови, практичного курсу англійської мови, усного послідовного перекладу, усного двостороннього перекладу, практичного курсу перекладу, практичної граматики, стратегій усного та письмового перекладу, практичної фонетики, такі: миттєвий зворотній зв'язок зі студентами (76.6%), можливість автоматизованого тестування та підрахунку результатів (63.8%), легка навігація (63.8%), зручний інтерфейс (63.8%), автоматична система оцінювання знань студентів (63.8%), наявність мобільної версії та/або мобільного додатку (59.6%), швидкість/ безперебійність роботи за будь-якої якості інтернет сигналу (57.4%), можливість створення контенту (наявність конструктора курсів) (57.4%).

Співставивши дані відповідей на запитання 1 і 2 та 3 і 4, ми з'ясували, що спостерігається певна залежність між видом дисципліни та вимогами до онлайн-платформ, які використовуються для її викладання.

Так, відповідно до результатів анкетування, як для викладання теоретичних, так і для викладання практичних дисциплін, важливими спільними чинниками, які впливають на вибір онлайн-платформи викладачами, є: миттєвий зворотній зв'язок зі студентами, можливість автоматизованого тестування та підрахунку результатів, легка навігація, зручний інтерфейс, швидкість/безперебійність роботи за будь-якої якості інтернет сигналу.

Водночас специфічними для викладання теоретичних дисциплін, на думку викладачів, є значущими такі чинники: легкість в опануванні онлайн-платформою, безоплатність, можливість попереджувати порушення принципів академічної доброчесності студентами (встановлення таймеру, кінцевих термінів виконання завдань тощо).

Тоді як специфічними чинниками вибору онлайн-платформ для викладання практичних дисциплін є: автоматична система оцінювання знань студентів, наявність мобільної версії та/або мобільного додатку, можливість створення контенту (наявність конструктора курсів).

Як свідчать відповіді викладачів, 75% респондентів використовують електронну пошту для дистанційного навчання, найпопулярнішими месенджерами для викладання стали Viber (82.2%), Telegram (64.4%) і Skype (40%).

Під час дистанційного навчання викладачі ЗВО України використовують такі відеоконференції: ZOOM (79.2%), Viber (39.6%), Skype (39.6%), MicrosoftTeams (22.9%), GoogleMeet (18.8%), WhatsApp (2.1%), Telegram (2.1%) та WebExMeeting (2.1%). За результатами анкетування серед онлайн-платформ, які викладачі використовують найчастіше для викладання теоретичних і практичних дисциплін, ми виділили такі: GoogleClassroom (44.4%), Moodle (44.4%), MyEnglishLab (35.6%) та MicrosoftTeams (28.9%). Варто зазначити, що вибір вищезгаданих онлайн-платформ, відповідно до відповідей респондентів, обумовлений особистим рішенням викладачів, розпорядженням керівництва закладу або власним попереднім досвідом (55.3%, 53.2%, 51.1% відповідно). При цьому на рекомендації колег спиралися 38.3% опитаних.

Результати дослідження

Взявши до уваги критерії дослідження онлайн-платформ, які здатні трансформувати традиційні форми навчання у дистанційну, зберігаючи академічний характер взаємодії між викладачем і студентами ЗВО (Кузнецов, 2016; Манукян, 2018; Fernandez-Piqueras, Gil, Palacios & Devece, 2011), а також враховуючи дані опитування, подані вище, вважаємо, що для відбору інтернет- платформ, які здатні забезпечити успішне для навчання майбутніх перекладачів, необхідними є такі критерії:

1. Простого доступу та навігації.

2. Можливості створення навчального контенту.

3. Можливості двосторонньої комунікації.

4. Можливості автоматизованого оцінювання.

5. Дотримання принципів академічної доброчесності.

Критерій простого доступу та навігації є першочерговим, оскільки саме він забезпечує ергономіку роботи викладача та студента в онлайн-просторі, а це також впливає на безпечність та ефективність навчального процесу. Саме цей критерій з технічної точки зору відповідає за початок і процес роботи в онлайн-сервісі. Як свідчить власний досвід авторів, переважна платформ надають доступ через реєстрацію, яка вимагає якнайменше створення імені користувача (іноді достатньо введення адреси електронної пошти) та паролю. Деякі розробники дозволили користувачам прискорити початок роботи зі своїм сервісом через сканування QR-коду (MyEnglishLab) або входом на платформу за даними створеного раніше облікового запису (Google Classroom). До цього ж критерію відносимо зручність, простоту та інтуїтивність орієнтування в інтерфейсі онлайн-платформи.

Можливість створення навчального контенту передбачає наявність технічної можливості завантажувати на платформу, упорядковувати та керувати навчальними матеріалами у вигляді файлів різного формату на свій розсуд. Така функція, зокрема, представлена на сервісах Moodle, MSTeams, Google Classroom, де викладач може бути (спів-)автором онлайн-курсу, а також частково на платформі MyEnglishLab, контент якої створено та представлено авторами навчально-методичних комплексів заздалегідь, а викладачеві надано повноваження обирати та призначати завдання, визначати їхній порядок й умови виконання. Крім цього, в платформу вбудовано функцію файлообмінника за потреби доповнити курс, який вже існує.

Можливості двосторонньої комунікації можуть бути реалізовані засобами навчальної платформи в декількох режимах. По-перше, це двосторонній зв'язок під час відеоконференції (якщо платформа має у своєму складі функціонал відео- чи аудіодзвінка окремим учасникам процесу навчання чи в групі, як, наприклад, у Microsoft Teams). По-друге, це вбудований месенджер, який дає можливість обмінюватися текстовими повідомленнями та медіафайлами в режимі реального часу (наприклад, Google Classroom, Microsoft Teams). В цілому, відповідність онлайн- платформи цьому критерію свідчить про те, наскільки вона дозволяє відмовитися від використання сторонніх засобів комунікації (програм чи додатків), включивши їхні функції у свій перелік.

Можливості автоматизованого оцінювання є ще одним показником ергономічності навчального онлайн-інструменту з огляду на вбудований функціонал. Ідеться не лише про швидкий і зручний перехід до онлайн-сервісів зі створення завдань, які дають можливість викладачу автоматизовано контролювати й оцінювати студентів (наприклад, Google Forms або Microsoft Forms), а й інтеграція таких завдань і результатів їхнього виконання студентами в інтерфейс основної онлайн-платформи (наприклад, Google Classroom, Microsoft Teams та MyEnglishLab). Остання опція може виконувати функцію електронного журналу навчальних досягнень студентів і дозволяє автоматично формувати електронні звіти за різними показниками (групові, індивідуальні, за датою або завданням тощо).

Дотримання принципів академічної доброчесності є питанням морально-етичного характеру, яке, на нашу думку, стало особливо актуальним в умовах дистанційного навчання. Окрім можливості перевірки письмових робіт студентів на плагіат, викладачі можуть скористатися окремими функціями онлайн- платформ для забезпечення певного рівня «прозорості» та відкритості під час освітнього процесу, а також екзаменів і заліків, які передбачають усний режим роботи. До них можна віднести онлайн- присутність студентів на іспиті з увімкненою камерою (Microsoft Teams), таймер відліку часу на виконання завдань (MyEnglishLab), кінцевий термін здачі контрольного завдання, випадковий порядок видачі завдань студентам, призначення індивідуальних завдань тощо (Google Classroom, Microsoft Teams та MyEnglishLab).

Отже, в основі запропонованих вище критеріїв лежать технічні можливості онлайн-платформ, які здатні забезпечити повноту, академічний характер і ергономіку організації освітнього процесу. Усі перелічені критерії враховують специфіку навчання майбутніх перекладачів і відповідають особливостям підготовки і проведення теоретичних та практичних занять.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у визначенні ефективності та раціональності використання онлайн-платформ, які найчастіше використовуються у процесі теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців з перекладу. Вважаємо також доцільними охарактеризувати, проаналізувати та відібрати онлайн-платформи, які б найповніше відповідали критеріям, запропонованим у цьому дослідженні, в умовах дистанційної підготовки перекладачів. Аналіз і розробка критеріїв відбору навчальних онлайн-платформ може також вважатися актуальною в межах підготовки філологів та інших спеціалістів ЗВО України.

Список посилань

Кузнецов, А. А. (2016). Моделирование и реализация мульти- платформенных онлайн курсов. Взято с https://cyberleninka.ru/ article/n/modelirovanie-i-realizatsiya-multiplatformennyh- onlayn-kursov/viewer

Лист МОН № 1/9-249 “Щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів освіти із застосуванням дистанційних технологій”. (2020). Взято з https://mon.gov.ua/ ua/npa/shodo-organizaciyi-potochnogo-semestrovogo- kontrolyu-ta-atestaciyi-zdobuvachiv-osviti-iz-zastosuvannyam- di stancij nih-tehnologij

Манукян, Л. А. (2018). Сравнительный анализ платформ для дистанционного обучения. Взято с http://tambov.rosmu.ru/ activity/attach/events/ 1461/12.pdf

Мартиненко, О. Є. (2019). Використання систем управління навчанням для розвитку вмінь англомовного аудіювання у закладах вищої освіти Польщі і України. Взято з https://www.cuspu.edu.ua/en/archive-of-publications/568-general- information/naukovi-chasopysy-tsdpu/pedahohichni-nauky/ publikatsii/10592-vykorystannya-system-upravlinnya- navchannyam-dlya-rozvytku-vmin-anhlomovnoho-audiyuvannya- u-zakladakh-vyshchoyi-osvity-polshchi-i-ukrayiny).

Ольховська, A. С. (2020). Дистанційне навчання майбутніх перекладачів: засоби та досвід упровадження. DOI: 10.26565/ 2227-8877-2020-91-20.

Писанко, М. Л., Мартиненко О. Є. (2020). MOODLE як засіб дистанційного навчання майбутніх перекладачів аудіювання англійською мовою. Informational Technologies and Learning Tools, 1 (75), 237-252. DOI: https://doi.org/10.33407/ itlt.v75i1.2644

Buendia, F. and Hervas, A. (2006). Evaluating e-learning platforms through SCORMspecifications. DOI: 10.1109/ICALT.2006.1652400 Fernandez-Piqueras, R., Gil, I., Palacios, D., Devece, C. (2011).

Technology platforms in distance learning Functions, characteristics and selection criteria for use in higher education. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/290096909_Technology _platforms_in_distance_learning_Functions_characteristics_and _selection_criteria_for_use_in_higher_education

Nikolaeva, S. Yu., Shevelko, K., O., Fabrychna, Ya., H. (2020). ICT- supported extra-curricular activities for university students majoring in translation studies. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v77i3.2937.

Ouadoud, M., Chkouri, M., Nejjari, A. (2016). Studying and comparing the free e-learning platforms. Взято з https://www.researchgate.net/publication/312113861_Studying_and_comparing_the_ free_e-learning_platforms

Wu, I., Chen, W. (2013). Evaluating the E-Learning Platform from the Perspective of Knowledge Management: The AHP Approach. Journal of Library and Information Studies. DOI: 10.6182/ jlis.2013.11(1).001.

References

Kuznetsov, A. A. (2016). Modelyrovanye y realy'zacy'ya mul'ty platformennykh onlajn kursov. Retrieved from https://cyberleninka. ru/article/n/modelirovanie-i-realizatsiya-multiplatformennyh- onlayn-kursov/viewer

Lyst MON # 1/9-249 “Shhodo organizaciyi potochnogo, semestrovogo kontrolyu ta atestaciyi zdobuvachiv osvity iz zastosuvannyam dystancijnykh tekhnologij” (2020). Retrieved from https://mon. gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-potochnogo-semestrovogo- kontrolyu-ta-atestaciyi-zdobuvachiv-osviti-iz-zastosuvannyam- distancijnih-tehnologij

Manukyan, L. A. (2018). Sravnytelnyj analyz platform dlya dystancyonnogo obuchenyya. Retrieved from http://tambov. rosmu.ru/activity/attach/events/1461/12.pdf

Martynenko, O. Ye. (2019). Vykorystannya system upravlinnya navchannyam dlya rozvytku vminanglomovnogo audiyuvannya u zakladax vyshhoyi osvity Polshhi i Ukrayiny. Retrieved from https://www.cuspu.edu.ua/en/archive-of-publications/568-general- information/naukovi-chasopysy-tsdpu/pedahohichni-nauky/ publikatsii/10592-vykorystannya-system-upravlinnya-navchanyam- dlya-rozvytku-vmin-anhlomovnoho-audiyuvannya-u-zakladakh- vyshchoyi-osvity-polshchi-i-ukrayiny).

Olkhovs'ka, A. S. (2020). Dystancijne navchannya majbutnix perekladachiv: zasoby ta dosviduprovadzhennya. DOI: 10.26565/ 2227-8877-2020-91-20.

Pysanko, M., Martynenko, O. (2020). MOODLE yak zasib dystantsiinoho navchannia maibutnikh perekladachiv audiyuvannia anhliiskoyu movoyu. Informational Technologies and Learning Tools, 75 (1), 237-252. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2644

Buendia, F. and Hervas, A. (2006). Evaluating e-learning platforms through SCORM specifications. DOI: 10.1109/ICALT.2006. 1652400

Fernandez-Piqueras, R., Gil, I., Palacios, D., Devece, C. (2011). Technology platforms in distance learning: Functions, characteristics and selection criteria for use in higher education. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/290096909_Technology _platforms_in_distance_learning_Functions_characteristics_and _selection_criteria_for_use_in_higher_education

Nikolaeva, S. Yu., Shevelko, K., O., Fabrychna, Ya., H. (2020). ICT- supported extra-curricular activities for university students majoring in translation studies. DOI: 175-185. 10.33407/itlt.v77i3.2937.

Ouadoud, M., Chkouri, M., Nejjari, A. (2016). Studying and comparing the free e-learning platforms. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/312113861_ Studying_ and_comparing_the_free_e-learning_platforms

Wu, I., Chen, W. (2013). Evaluating the E-Learning Platform from the Perspective of Knowledge Management: The AHP Approach. Journal of Library and Information Studies. DOI: 10.6182/ jlis.2013.11(1).001.

Размещено на Allbest.ru