Проблеми дистанційного навчання осіб з особливими освітніми потребами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми дистанційного навчання осіб з особливими освітніми потребами

Засенко В.В., доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, почесний директор; Прохоренко Л.І., доктор психологічних наук, професор, директор; Ярмола Н.А., кандидат педагогічних наук, заступник директора, Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка, Національної академії педагогічних наук України

дистанційний навчання сенсорний порушення

З часу набуття незалежності одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики України стало сприяння реалізації прав на особистісний розвиток, рівний доступ до якісної освіти громадян з особливими освітніми потребами, значна частина яких має інвалідність.

Триває динамічний процес переоцінки цінностей, долання усталених стереотипів, які заважають формуванню нової філософії суспільства щодо сприймання людини з інвалідністю як суб'єкта життєтворчості, спроможного виробляти свій життєвий проект, відповідально ставитись до громадянських обов'язків, впевнено приймати виклики ХХІ століття.

Тож, освіта осіб з особливими потребами перебуває у фокусі постійної уваги і є одним з головних пріоритетів сучасних освітніх реформ, які визначено законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепцією «Нова українська школа» та ін.

Важливим при цьому було й залишається не лише забезпечення права альтернативного вибору такими особами відповідного закладу освіти, а й запровадження сучасних інноваційних технологій і форм навчання.

Однією з таких форм, яка набуває нині поширення, є дистанційне навчання. Особливої ваги це має нині, в період різних неординарних ситуацій і, зокрема, пандемій.

Карантин став випробуванням та викликом для всіх закладів освіти. В умовах пандемії гостро постало питання дистанційного навчання задля збереження здоров'я населення України. Педагоги виявилися не готовими як морально, так і практично до роботи дистанційно. Особливо це стосується надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.

З початком активного впровадження дистанційного навчання у педагогів виникає ціла низка питань: «Як реалізувати таке навчання?», «Чи зможуть діти працювати дистанційно, засвоювати нові знання?». Але найпоказовішим є невпевненість педагогів у собі, їхня психологічна неготовність. Насамперед це вплинуло на вчителів, які працюють в умовах інклюзії, що, безумовно, непокоїть.

Адже за даними Міністерства освіти і науки України, у 2015-2016 році в інклюзивних класах навчалося 2,7 тис. дітей з особливими освітніми потребами або 5,8 % від їхньої загальної кількості. Станом на 1 січня 2020 року в інклюзивних класах навчалося 19,3 тис. учнів, а у 2020-2021 навчальному році в таких класах розпочало навчання 25,1 тис. учнів з особливими освітніми потребами.

Загалом у школах створено близько 18,7 тис. інклюзивних класів. Цього навчального року майже 43% від загальної кількості шкіл організували інклюзивне навчання. Тобто, майже кожна друга школа в Україні навчає дітей з особливими освітніми потребами.

З 1 вересня 2021 року близько 8 тис. дітей з особливими освітніми потребами пішло до інклюзивних груп закладів дошкільної освіти, а кількість груп, які розпочали працювати сягає майже 4 тис.

Водночас в Україні налічується 319 спеціальних закладів освіти з контингентом у 42,3 тис. учнів з особливими освітніми потребами:

- для дітей з порушеннями слуху;

- для дітей з порушеннями зору;

- для дітей з тяжкими порушеннями мовлення;

- для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату;

- для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, що також потребує своєї, дещо відмінної, системи організації дистанційного навчання означеної категорії учнів.

Окрім неготовності вчителів існують відомі труднощі провадження дистанційного навчання й змістового та етичного характеру.

Насамперед, йдеться про осіб, котрі мають сенсорні порушення розвитку (слуху, зору). Саме такі учні (студенти) у процесі навчання зазвичай потребують безпосередньої присутності корекційного педагога, оскільки йдеться про рельєфно-крапковий шрифт Брайля, жестову мову та ін.

Існують проблеми й при проведенні корекційно-розвивальних занять з таких спеціальних предметів як «Розвиток слухового сприймання», «Орієнтація в навколишньому середовищі» та ін.

Як відомо, систематичність та багаторазове повторення - один з основних принципів корекційного навчання дітей з особливими освітніми потребами. Ця категорія учнів потребує щоденного навчання задля розвитку, адже йдеться не лише про засвоєння нових знань, а й про підтримку, повторення раніше набутих знань, умінь та навичок для їх збереження. Педагоги мають підтримувати знання та навички дітей з особливими потребами в постійній діяльності, бо кілька пропущених занять - це беззаперечний рух назад.

Слід зазначити, що зважаючи на вимоги часу та запити практиків, наразі, значна увага науковців Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України спрямована на питання дистанційного навчання, розроблення його методичного і змістового наповнення, що є принципово важливим в нинішніх умовах.

Зокрема, розроблено порадники батькам та вчителям щодо дистанційного навчання дітей з інтелектуальними порушеннями, з порушеннями зору, слуху, мовлення. Проведено низку навчальних вебінарів для вчителів спеціальних закладів освіти та загальноосвітніх закладів освіти з інклюзивним навчанням, навчально-реабілітаційних центрів.

Науковцями Інституту успішно запроваджено дистанційні технології навчання, у т.ч., дистанційні курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників. За допомогою Scype зв'язку, організації on-line форумів відбувається навчання слухачів курсів, висвітлюються основні питання та проблеми, пов'язані з психолого-педагогічним та корекційно-розвивальним супроводом осіб з особливими потребами, в тому числі, в умовах дистанційного навчання.

Так, протягом 2020-2021 року на базі Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка понад 300 слухачів із числа психолого-педагогічних працівників закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, управлінців підвищили свій фаховий рівень та отримали свідоцтво державного зразка.

Окрім наукових відділів важливу роль у впровадженні дистанційної форми навчання відіграє створений в Інституті Психологічний консультативно-тренінговий центр, де системно і систематично проводяться освітні масові заходи, надаються консультації практичним працівникам та батькам дітей з особливими потребами щодо специфіки проведення дистанційного навчання з дотриманням усталених етичних норм.

Тож, реальне здійснення роботи за означеними напрямами дасть змогу, з одного боку, наблизити освітні вимоги до загальноприйнятих освітніх стандартів, а з іншого - забезпечити можливість усім дітям з особливими освітніми потребами здобувати освіту бажаного рівня за умов альтернативного вибору не лише типу освітнього закладу, а й форми навчання.

Размещено на Allbest.ru