Деякі аспекти етики дистанційного викладання для магістрів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЕТИКИ ДИСТАНЦІЙНОГО ВИКЛАДАННЯ ДЛЯ МАГІСТРІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ

Долинська М.С.

доктор юридичних наук, професор, завідувачка кафедри господарсько-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ м. Львів, Україна

Розглядаючи питання етики дистанційного викладання для магістрів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання варто виходити з того, що, передусім, науково - педагогічні працівники повинні керуватися Стандартом вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти, затвердженого наказом МОН України від 17 серпня 2020 року за № 1053.

Зокрема викладачі, які викладають навчальні дисципліни для магістрів, що навчаються у Інституті права ЛьвДУВС, повинні керуватися Освітньо-професійною програмою «Право» другого (магістерського) рівня вищої освіти, що затверджена наказом ректора Львівського державного університету внутрішніх справ 02 вересня 2020 року за № 196.

Дійсно, науково-педагогічний працівник, це не тільки професія, але й соціальний статус, що включає, в тому числі, володіння, в повному обсязі, педагогічною етикою [1, с. 130].

Ми погоджуємося з думкою науковців, які відзначають прогресивну практику викладання у вищій освіті Німеччини, відповідно до якої, викладач повинен не тільки мати необхідні особистісні якості, а також є педагогом -професіоналом, та має здатність та вміння застосовувати відповідний інструментарій у своїй діяльності [2, с. 133].

При дистанційному викладанні, в основному, науково - педагогічним працівником використовується монологічне мовлення, в тому числі при викладанні змісту лекційного заняття та поясненні завдань на семінарському чи практичному занятті, однак відчувається недостатність «живого» спілкування як між здобувачами вищої освіти між собою, так і їхнім викладачем.

В окремих випадках студенти, при відвідуванні дистанційного практичного заняття, намагаються самі «створити» дискусію з метою по спілкування між колегами.

Варто наголосити на тому, що науково-педагогічний працівник, враховуючи дистанційне навчання, повинен усвідомлювати, що таку лекцію чи практичне заняття дистанційно можуть дивитися та брати участь (прямо або опосередковано) не лише здобувачі вищої освіти, для яких призначено заняття, але й члени їх сімей, співробітники по роботі та інше.

Отже, такий викладач не тільки демонструє своє вміння та навички, але й тим самим представляє навчальний заклад, в тому числі заклад вищої освіти зі специфічними умовами навчання, де він працює.

На нашу думку, науково-педагогічний працівник при проведенні лекційного чи практичного заняття дистанційно, повинен використовувати в основному такі ж правила, як і при проведенні аудиторного заняття, застосовуючи повному обсязі комунікативну компетентність, психологічні, мовленнєві та інші прийоми та засоби, а також передові технологій онлайн-навчання. педагогічний дистанційний аудиторний мовленнєвий

Зокрема, ми вважаємо, що викладач повинен вести заняття:

1. врівноважено, спокійно та нейтрально, при цьому враховуючи:

а) вмотивований темп мовлення,

б) професійну компетентність,

в) застосовуючи науково -професійну лексику, ерудицію та імпровізацію;

2. на засадах взаємоповаги та вживанні прийнятих формул етикету;

3. використовуючи засоби електронних сервісів - різні типи комунікативної взаємодії в мережі «Інтернет», в тому числі, на платформах Zoom та Moodle, Google Meet та інших;

4. варто уникати при веденні заняття:

а) іронічних зауважень, агресії (мовленнєвої та мімічної),

б) різких оціночних суджень, осуду та звинувачення,

в) скептицизму та нестриманості, а також інше.

Окремо наголошуємо на тому, що при викладання певних дисциплін щодо правового регулювання здійснення нотаріального процесу, викладач також повинен дотримуватися як нотаріальної таємниці, так і «нотаріальної етики». Зокрема, це передбачено вимогами Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року та Правилами професійної етики 10 нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 7 червня 2021 року за № 2039/5.

Етика науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти, в тому числі зі специфічними умовами навчання, на нашу думку, складається з наступних основних складових:

1. усвідомлення професійного педагогічного обов'язку:

а) перед собою, як науковцем та спеціалістом у певній галузі,

б) перед здобувачами вищої освіти,

в) перед колегами-освітянами,

г) перед закладом вищої освіти, де він працює;

2. використання знань (професійних та наукових) при викладанні або інформуванні здобувачів вищої освіти;

3. оволодіння педагогічною майстерністю та професійною культурою;

4. дотримання педагогічної справедливості та педагогічної честі (об'єктивність та неупередженість),

5. дотримання академічної доброчесності,

6. любов до професії, моральність та гуманізм,

7. постійна самоосвіта та самовдосконалення і т. д

Ціллю заняття, незалежно від того, чи це звичайне аудиторне заняття чи дистанційне, є спонукання здобувача вищої освіти до бажання вивчати навчальну дисципліну, поглиблювати самостійно набуті знання, в тому числі шляхом наведення науково-педагогічним працівником прикладів практичного застосування отриманих у результаті знань, а також запрошуючи, в онлайн-режимі, до проведення заняття провідних науковців та практиків.

Науково-педагогічний працівник повинен постійно здійснювати пошуки шляхів та засобів щодо вдосконалення викладання кожної конкретної навчальної дисципліни, зокрема, враховуючи власний індивідуальний стиль, творчу індивідуальність, в тому числі наукові здобутки та інтереси, життєвий досвід та випадку наявності - професійну діяльність, а також педагогічну етику.

Література

1. Якимчук Мирослава, Степанюк Наталія. Стан сформованості педагогічної етики як феномену професійної культури викладача медичного коледжу. Нова педагогічна думка. 2018. № 4(96). С. 129-132

2. Каленський А.А. Професійно-педагогічна етика майбутніх викладачів в зарубіжних дослідженнях. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Педагогіка, психологія, філософія. 2015. Вип. 220. С. 37-42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_ ped_2015_220_8

Размещено на Allbest.ru