Забезпечення якості вищої юридичної освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Забезпечення якості вищої юридичної освіти в Україні

Мельничук О.Ф.,

доктор юридичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри публічно-правових дисциплін

Уже багато років поспіль в українському суспільстві спостерігається підвищений попит на підготовку юристів. Закономірно, що цей процес супроводжується утворенням правничих кафедр та запровадженням у ряді закладів вищої освіти (далі - ЗВО), зокрема й непрофільних, спеціальності Право. Надання освітніх послуг за місцем проживання абітурієнтів, лояльна цінова політика щодо вартості навчання зумовили відтік абітурієнтів із провідних правничих шкіл та надання ними пере - ваг ЗВО того чи іншого регіону. В умовах низьких заробітних плат та високого розміру оплати за навчання освітні програми, які пропонують ЗВО, не стали тим критерієм, який мав би забезпечувати конкурентоздатність на ринку освітніх послуг. Натомість абітурієнти та їхні батьки орієнтуються на більш комфортні умови для здобуття вищої юридичної освіти, які включають територіальну близькість і помірний розмір вартості навчання. Отже, відсутність монополії у сфері вищої юридичної освіти, принаймні, є тим чинником, що забезпечує абітурієнтам вибір ЗВО. Цей вибір не завжди є вільним. На жаль, він часто обумовлюється об'єктивними умовами і передусім - низьким рівнем матеріального забезпечення абітурієнта. Запровадження індикативної вартості оплати за навчання ускладнило ситуацію, що особливо відчутно в окремих «сільськогосподарських» регіонах України. За таких умов студенти більше часу приділяють не навчанню, а пошуку роботи, щоб оплатити освітню послугу ЗВО.

В результаті маємо, з одного боку, перенасичений ринок випускників спеціальності Право, а з іншого - низький рівень їхньої підготовки, який не задовольняє запити роботодавців. Такий стан речей небезпідставно викликає стурбованість у суспільстві. Тому з метою забезпечення більш якісного конкурсного відбору абітурієнтів для здобуття вищої юридичної освіти освітнього ступеня «бакалавр» Міністерство освіти і науки України встановило мінімальний конкурсний бал не нижче 140. Для здобуття освіти за другим (магістерським) рівнем випускники-бакалаври складають, крім єдиного вступного іспиту з іноземної мови, ще й єдине вступне фахове випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей у формі ЗНО. 8 жовтня 2021 р. Міністерство освіти і науки України затвердило програму єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Запровадження посилених умов вступу для здобуття вищої юридичної освіти із синхронним зменшенням державою бюджетних місць навчання за спеціальністю «Право» складають враження про створення перешкод тим, хто бажає набути знань, умінь і навичок у сфері юриспруденції. Вважаємо невиправданим і недоцільним зменшення бюджетного фінансування для підготовки студентів-юристів. Адже головним стимулом успішності навчання студентів завжди була академічна стипендія та упевненість у працевлаштуванні. Усвідомлене навчання можливе лише тоді, коли є розуміння його практичної потреби. Тоді й будуть дотримуватися учасниками освітнього процесу принципи академічної доброчесності, за таких умов дбатимуть вони про рівень знань.

З метою удосконалення підготовки правників робочою групою розроблено проект Концепції розвитку юридичної освіти (далі - Концепція) [1], яка активно обговорюється у наукових та освітянських колах. Одним із дискусійних положень цього 45 стратегічного документа є пропозиція запровадження наскрізної магістратури. Основним аргументом на користь її запровадження є недостатність кваліфікації випускників першого (бакалаврського) рівня вищої юридичної освіти для виконання професійних завдань і обов'язків у сфері юриспруденції. Насправді, це так, адже для того, щоб обіймати відповідні посади (адвоката, судді, прокурора, нотаріуса) потрібно мати повну вищу юридичну освіту. Запровадження наскрізної магістратури вигідно для студентів, оскільки їм не доведеться складати єдиний вступний іспит з іноземної мови та єдине вступне фахове випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей для вступу в магістратуру, а також для правничих шкіл, які не будуть втрачати студентів на перехідному етапі від бакалаврату до магістратури. Логічним є запровадження наскрізної магістра - тури в умовах єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» на другому (магістерському) рівні вищої освіти, оскільки це дасть змогу краще структурувати освітню програму, яка буде розроблятися на всі роки навчання студента. Крім того, наскрізна магістратура стане додатковим стимулом для удосконалення кадрового складу ЗВО, підвищення кваліфікації викладачів, які забезпечуватимуть підготовку магістрів за певною освітньою програмою. Але для того, щоб Концепція не суперечила Закону України «Про вищу освіту» необхідно доповнити частину 5 статті 5 цього закону абзацом про здобуття ступеня магістра юридичного спрямування на основі повної загальної середньої освіти [2]. Відтак, надавати освітні послуги студентам юридичного спрямування зможуть лише ті правничі школи, які матимуть у своєму складі потужні кафедри, які відповідатимуть за підготовку магістрів, що загалом вплине на якість вищої юридичної освіти.

Підвищення якості вищої юридичної освіти невід'ємне від проблеми зростання розміру заробітних плат науково - педагогічних працівників на конкурентних засадах, залежно від рівня їхньої наукової та професійної активності. Забезпечення ліцензійних умов науково-педагогічними працівниками потребує знач - них затрат часу, коштів, фізичних та розумових зусиль, які не співрозмірні із заробітними платами викладачів. З огляду на інвестиції, які необхідно внести для забезпечення наукової та професійної активності науково - педагогічних працівників, 46 вважаємо вирішення проблеми підвищення заробітної плати викладачам суттєвою мотиваційною умовою їхнього зростання [3, с. 197].

Отже, підвищення рівня якості вищої юридичної освіти є актуальною проблемою сучасності, що безпосередньо залежить від багатьох чинників: забезпечення балансу між теоретичною та практичною підготовкою студентів-юристів, наявності сучасної матеріально-технічної бази та високопрофесійного кадрового складу тощо. Запровадження наскрізної магістратури в умовах ЄДКІ буде додатковим засобом впливу на якість вищої юридичної освіти. Та все ж, важливо, щоб в умовах проведення реформи вищої юридичної освіти не зменшувалися державні гарантії підготовки юристів в аспекті забезпечення бюджетними місцями, створення умов для майбутнього працевлаштування випускників юридичних ЗВО, удосконалення оплати праці науково - педагогічних працівників, адже це ті критерії, які, передусім, впливають на розвиток мотивованого студента та викладача, а отже і підвищення рівня якості вищої юридичної освіти загалом.

Література

юрист випускник освіта право

1. Концепція розвитку юридичної освіти. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/koncepciya-vdosko-nalennya-pravnichoyi-yuridichnoyi-osviti-dlya-fahovoyi-pidgotovki - pravnika

2. Про вищу освіту: Закон України від 1 липня 2014 р. №1556-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014. №37-38. Ст. 2004.

3. Мельничук О.Ф., Мельничук М.О. Трансформація правjвого статусу науково-педагогічних працівників в умовах про - ведення освітньої реформи. Електронне наукове фахове видання «Порівняльно-аналітичне право». 2019. №5. С. 195-198. URL: http://pap-journal.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/PAP_5_ 2019.pdf

Размещено на Allbest.ru