Роль викладача у процесі дистанційного навчання майбутніх юристів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський регіональний центр Національної академії правових наук України

Роль викладача у процесі дистанційного навчання майбутніх юристів

Міловська Н.В. доктор юридичних наук, доцент, головний науковий співробітник відділу забезпечення інтеграції академічної та університетської правової науки та розвитку юридичної освіти

В умовах сьогодення дистанційне навчання з використанням різних веб-серверів, платформ і ресурсів стає невід'ємним елементом вищої юридичної освіти. Під дистанційним навчанням у науковій літературі розуміється сукупність технологій, що забезпечують надання тим, хто навчається, основного обсягу досліджуваного матеріалу; інтерактивна взаємодія студентів і викладачів у процесі навчання, надання студентам можливості самостійної роботи з освоєння досліджуваного матеріалу [1, с. 182].

Інформаційно-комунікативні технології нині можуть забезпечити освітню діяльність різноплановими, компактними й оперативними засобами, що слугують активному пізнавально-творчому розв'язанню студентом-юристом суперечностей у теорії і практиці. Водночас юридична освіта потребує оволодіння навичками комунікативності, ораторської майстерності, діалогу, медіації тощо, що є можливим лише при особистому спілкуванні між здобувачами вищої юридичної освіти та викладачем. Сучасні технології не замінять викладача та його функції також як організатора навчальної діяльності, який створює психолого-педагогічні умови для тих, хто навчається [2, с. 258]. Більше того, дослідники вказують на оновлену роль викладача, що стає наставником-консультантом, який координує процес навчання, постійно вдосконалюючи власні курси та навички [3].

За підтримки закладу вищої юридичної освіти саме викладач має встановлювати межі, створювати програми, розробляти завдання, організовувати спілкування в мережі, консультувати на всіх етапах діяльності й, урешті, оцінювати навчальні досягнення 39 студентів [4, с. 3], адже результатом підготовки фахівця у галузі права є його професійна компетентність, рівень якої безпосередньо залежить від якості організації освітнього процесу. Водночас в умовах дистанційного навчання відбувається суттєва зміна ролі й самих студентів-юристів, адже дистанційна навчальна робота вимагає від них прояву більшої пізнавальної активності, самостійності й відповідальності.

Однією із умов підвищення ефективності процесу формування професійних компетентностей майбутніх юристів у процесі дистанційного навчання є забезпечення різнорівневої інтерактивної взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Студент постає вже не об'єктом цілеспрямованого педагогічного впливу, а рівноправним суб'єктом освітнього процесу. Відбувається перехід від трансляції знань викладачем до інтерактивної взаємодії суб'єктів освітнього дистанційного процесу, яка забезпечується наявністю посередника відповідного веб-середовища [5, с. 363]. Студенти при цьому отримують можливість узяти на себе частину активності викладача, що сприяє підвищенню їхньої мотивації до навчання й забезпечує його продуктивність.

Ефективним засобом забезпечення інтерактивної суб'єктної взаємодії в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі права є практико-орієнтовані інтерактивні форми й методи навчання. Практико-орієнтований підхід дозволяє моделювати предметний зміст професійної діяльності, тим самим забезпечуючи умови трансформації навчальної діяльності студента в професійну діяльність фахівця. При цьому вихідними позиціями практико-орієнтованих технологій взаємодії суб'єктів освітнього процесу є: перехід від інформативних до активних методів і форм навчання з включенням у діяльність студентів -юристів елементів проблемності, наукового пошуку, різноманітних форм самостійної роботи; перехід від відтворення матеріалу до його розуміння, мислення; перехід до такої організації взаємодії викладача та студента, при якій акцент переноситься з навчальної діяльності викладача на пізнавальну діяльність студента.

Важливою умовою дистанційного навчання майбутніх юристів є також організація індивідуалізованого педагогічного супроводу самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Дійсно, незважаючи на активне застосування інформаційно-комунікаційних технологій, незамінну роль у процесі організації дистанційного навчання зберігає викладач, основним завданням якого в умовах дистанційної освіти визнається управління самостійною роботою студентів. До функцій викладача в системі дистанційної освіти також належать: формування спонукальних мотивів; постановка цілей і завдань; передача знань, досвіду й формування умінь; організаційно-розпорядча діяльність; організація взаємодії між слухачами; контроль процесу навчання; контроль якості знань і професійних навичок [5, с. 364].

Під час роботи з навчальним середовищем саме викладач супроводжує індивідуальну освітню програму студента, виконуючи проектну функцію розробку навчального матеріалу та індивідуальної програми навчання. Окрім того, за потребою він здійснює індивідуальне консультування студента з лекційного матеріалу, відповідає на запитання студентів, організовує лекційні, практичні заняття, тестування, здійснює керівництво курсовими, магістерськими роботами тощо. Зміна функції викладача у випадку зміни форми освіти з традиційної на дистанційну полягає насамперед у тому, що дистанційний викладач досягає поставленої навчальної мети засобами автоматизованої навчальної системи, у розробці якої він бере безпосередню участь. У зв'язку з цим важливим принципом організації педагогічного супроводу самостійної пізнавальної діяльності майбутніх юристів у процесі дистанційного навчання є його індивідуалізація.

Індивідуалізований педагогічний супровід самостійної пізнавальної діяльності майбутніх юристів у процесі дистанційного навчання визначається як інтегративна технологія, що містить комплекс превентивних, просвітницьких, діагностичних і корекційних заходів, спрямованих на проектування й реалізацію умов для успішної адаптації й самостійної пізнавальної активності студентів в інформаційно -освітньому середовищі дистанційного навчання з урахуванням індивідуальних особливостей і потреб кожного з них [5, с. 365]. Ефективність індивідуалізованого педагогічного супроводу самостійної пізнавальної діяльності майбутніх юристів у процесі дистанційного навчання забезпечується різноманітністю й доцільністю використання мультимедійних засобів, цінність яких полягає в можливості найкраще представити навчальну інформацію й забезпечити індивідуальний підхід до кожного з тих, хто навчається. Крім цього, необхідним елементом педагогічного супроводу самостійної діяльності студентів у процесі дистанційного навчання є контроль якості знань. Викладач повинен переглянути виконану студентом роботу, прокоментувати та оцінити її [6, с. 235]. При цьому результати контролю та оцінки знань у дистанційному навчанні повинні бути об'єктивними та стабільними, доступними для студентів. юридичний освіта дистанційний навчання

Отже, застосування технологій дистанційного навчання у процесі професійної підготовки майбутніх юристів висуває нові вимоги до викладачів, які забезпечують навчальний процес і повинні володіти необхідними компетенціями для якісної організації дистанційного навчання (предметною, методичною, комунікативною тощо). З цією метою доречними є організація та проведення тренінг-курсів для викладачів з основ організації дистанційного навчання за допомогою інформаційних платформ, а також розробка методичних рекомендацій щодо організації педагогічного супроводу самостійної пізнавальної діяльності студентів-юристів у процесі дистанційного навчання, за допомогою яких викладачі матимуть змогу поглибити їхні знання, уміння й навички щодо використання інформаційно -комунікаційних технологій у педагогічних цілях, освоїти технологію організації суб'єктної взаємодії учасників освітнього процесу засобами дистанційного навчання, ознайомитись з можливостями передачі та прийому інформації, організації самостійної роботи студентів, контролю й оцінки рівня засвоєння ними навчального матеріалу тощо.

Формування професійних компетентностей майбутніх юристів у процесі дистанційного навчання має здійснюватись на основі системного, компетентнісного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного та практико-орієнтованого підходів з урахуванням принципів системності, відкритості, безперервності, послідовності, зв'язку теорії з практикою, доступності, наочності, інтерактивності, єдності навчальної й дослідницької діяльності, індивідуалізації педагогічного супроводу. Крім цього, необхідною умовою забезпечення якості дистанційної вищої юридичної освіти є вивчення й упровадження в практику ефективних педагогічних технологій, розроблених фахівцями різних країн у цій галузі, а також подальший розвиток теоретико-методологічної бази дистанційного навчання відповідно до нових умов існування суспільства, які постійно та швидко змінюються.

Література

1. Смокович М. Юридична освіта в умовах дистанційного навчання. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 2. С. 181-184.

2. Кухаренко В. М., Бондаренко В. В. Екстрене дистанційне навчання в Україні: монографія. Харків: Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. 409 с.

3. Berezhna S., Prokopenko І. Higher Education Institutions in Ukraine during the Coronavirus, or COVID-19. Outbreak: New Challenges vs New Opportunities. URL: https://lumenpublishing.com/journals/index.php /rrem/article/ view/2771 (дата звернення: 02.09.2021).

4. Davydova N., Sabodash R., Mendzhul M., Milovska N., Lukasevych-Krutnyk, I. Civil Law Status of the Institution of Higher Education in Ukraine. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2020. Volume 23. P. 1-9.

5. Свідовська В. А. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх юристів засобами дистанційного навчання. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Сер. «Педагогіка і психологія». 2016. № 2. С. 361-367.

6. Технологія створення дистанційного курсу: навч. посіб. / за ред. В. Ю. Бикова, В. М. Кухаренка. К.: Міленіум, 2008. 324 с.

Размещено на Allbest.ru