Практичне стажування у навчанні юристів та практикоорієнтованість наукових досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАКТИЧНЕ СТАЖУВАННЯ У НАВЧАННІ ЮРИСТІВ ТА ПРАКТИКООРІЄНТОВАНІСТЬ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Смерницький Д.В., доктор юридичних наук, старший дослідник,

заступник директора Державного науково-дослідного інституту

Міністерства внутрішніх справ України м. Київ, Україна

О. Жорнова та О. Жорнова зазначають, що двадцять перше століття пойменовано ерою професіоналів. Цим підкреслено, що підготовка фахівців у закладах вищої освіти - це чинник суспільних змін [1, с. 1].

Підготовка кваліфікованих правників вимагає не тільки вивчення загальних теоретичних основ права а й набуття практичних знань та навиків. На наше переконання, основним питанням підготовки юристів є проходження практичної підготовки (стажування).

В. Луппа зазначає, що можна виділити традиційні (лекції, дискусії, різноманітні практики, демонстрації) та інноваційні методики навчання (активні та інтерактивні), до яких належать навчальні судові процеси, ділові ігри, участь у роботі клінік та інтернатур, де студенти отримують професійні навички захисту інтересів клієнта у суді першої інстанції або в апеляційному суді, розв'язання спорів, консультування, ведення інтерв'ю та переговорів, розв'язання задач, дослідження фактів, організації правової роботи, керування нею при розробці законопроектів [2, с. 189-190].

Але в перелічених методах майже завжди відсутній наголос на проходженні практичної підготовки у відповідних установах різних напрямів діяльності, тобто стажуванні. Набуті навики допомагають дипломованому фахівцю у подальшій роботі, а також при виконанні наукових досліджень, в тому числі при проведенні дисертаційних дослідження за відповідною тематикою. Тільки проведена практична робота під час стажування дає змогу закріпити отриманні під час занять теоретичні основи спеціальності, а також забезпечить їх більш глибоке осмислення.

Отже, на наш погляд, при підготовці юристів у закладах вищої освіти, необхідно системно запроваджувати практику проведення стажування з відривом від навчання в установах, підприємствах та організаціях різних напрямів діяльності. Майбутні юристи можуть проходити стажування у юридичних підрозділах медичних закладів, закладів технічного спрямування, у відповідних підрозділах органів виконавчої влади, наукових установах різного спрямування, забезпечуючи на практиці отримання досвіду з правового регулювання відповідних суспільних відносин.

По завершенню стажування під час продовження навчання можуть проводитися семінари, конференції, інтерактивні заняття за результатами проходження стажування з загальним обговоренням набутого досвіду та моделюванням відповідних практичних завдань з пошуком шляхів їх вирішення.

Набуваючи практичного досвіду майбутні юристи по завершенню навчання зможуть більш професійно виконувати свою роботу в органах виконавчої влади, на підприємствах та установах.

Крім того, цей досвід допоможе краще виконувати науково-педагогічну роботу тим фахівцям які виявлять бажання працювати у закладах вищої освіти. Особливий досвід знадобиться при викладанні правознавства студентам, які вчаться за іншим фахом (за технічними спеціальностями, військовими, медичними тощо). Практичний досвід дасть можливість викладачу більш повно розуміти потреби такої категорії студентів та виокремлювати певну необхідну тільки їм тематику.

Розглянемо питання застосування у педагогічній діяльності (навчальному процесі) наукових знань.

Якщо звернутися до еволюції поняття «педагогічна технологія», можна виокремити два напрями в педагогіці: один орієнтується на потужні можливості технічних засобів у навчальному процесі, що постійно розширюються (його можна назвати «технологія в освіті» або «технологія в навчанні»); а інший означає технологію побудови самого навчального процесу і має назву «технологія навчання» або «педагогічна технологія» [3, с. 93]. Тобто наукові знання можна використовувати для їх доведення до суб'єктів, які навчаються, або для застосування у навчальному процесі чи поліпшення (удосконалення) самої організації навчального процесу. Ці три напрями використання наукових знань у навчальному процесі доволі повно окреслюють зазначену сферу, враховуючи і визначені два напрями в педагогіці щодо «педагогічних технологій». Але, на нашу думку, є ще четвертий напрям застосування наукових знань у навчальному процесі, а саме залучення суб'єктів, які навчаються, до наукових досліджень. Адже студенти, ад'юнкти, аспіранти, докторанти можуть та мають бути невід'ємною складовою наукового процесу [4, с. 146].

Крім того, проведення відповідних дисертаційних досліджень з метою отримання вченого ступеня доктор філософії чи доктора наук є ще один напрямом підготовки висококваліфікованих фахівців -правників.

Проводячи загальний розгляд тем дисертацій, які на цей час захищаються, слід відмітити, що вони в багатьох випадках є повторюваними та обмежуються певними напрямами у відповідності до отриманих здобувачами знань у вищих закладах освіти. Переважно це викликано відсутністю практичного досвіду з правового регулювання відповідних суспільних відносин. Отже, ми можемо спостерігати певний дисбаланс коли за одним напрямом є досить багато досліджень, а за специфічними напрямами які не вивчалися у закладах вищої освіти дисертаційних досліджень обмаль. правник стажування установа юрист

І хоча інтелектуальну творчу діяльність не варто обмежувати якимись рамками, все ж, на наш погляд, необхідно спрямовувати здобувачів на вивчення та підготовку відповідних наукових результатів за різними напрямами суспільних відносин, забезпечуючи тим самим науковий підхід до їх правового регулювання.

Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють відповідну організацію та правове регулювання певних суспільних відносин, та мають у своєму підпорядкування науково-дослідні установи та заклади вищої освіти повинні координувати наукову діяльність зазначених закладів щодо дисертаційних досліджень забезпечуючи суспільно-необхідні тематики шляхом затвердження рекомендованих напрямів наукової діяльності. За таким принципом підготовлені фахівці будуть затребуваними у певній сфері, а отримані наукові результати можна буде більш повноцінно впроваджувати в практичну діяльність.

Література