Практико-орієнтоване навчання юриспруденції в умовах сучасних українських реалій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практикоорієнтоване навчання юриспруденції в умовах сучасних українських реалій

Голубош В.В., кандидат юридичних наук, доцент, генерал поліції третього рангу, начальник Головного управління; доцент кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія»; Кіцелюк В.М., кандидат юридичних наук, доцент, державний службовець ІІІрангу, заступник начальника, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики Івано-Франківського юридичного інституту, Національного університету «Одеська юридична академія»; Бондюк А.Ф., кандидат юридичних наук, майор поліції, начальник управління кадрового забезпечення; Кріцак І.В., кандидат юридичних наук, підполковник поліції, помічник начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області

«Знищення будь-якої нації не вимагає атомних бомб або використання ракет дальнього радіусу дії. Потрібно лише зниження якості освіти і дозвіл шахрайства на іспитах. Пацієнти вмирають від рук таких лікарів. Будинки руйнуються від рук таких інженерів. Гроші губляться від рук таких економістів і бухгалтерів. Справедливість втрачається в руках таких юристів і суддів. Крах освіти - це крах нації».

(Вислів біля входу в Стелленбоський університет)

Сучасна юридична освіта повинна йти в ногу з часом, швидкими темпами підлаштовуватися під умови та виклики сьогодення, враховувати мінливість соціальних процесів заради її стрімкого та прогресивного розвитку. З урахуванням модернізаційного стану багатьох технологічних процесів слід використовувати усю гаму педагогічних методів навчання студентів, курсантів, практикуючих юристів. Більше того, така самоосвіта може вийти далеко за рамки національних кордонів та розповсюдитись на країни близького та далекого зарубіжжя.

Впровадження в освітню діяльність методів практико-орієнтованого навчання, освоєння його азів є вимогою часу ще й у зв'язку з поширенням пандемії COVID-19. Така сукупність знань і навичок, з урахуванням доступного сприйняття теоретичних напрацювань і досягнень, сприятиме скорішому набуттю і розвитку практичного досвіду, спрямованого на отримання якісних показників.

Франческо Петрарка говорив: «Яка користь у тому, що ти багато знав, раз ти не умів застосовувати свої знання до твоїх потреб». Практика працевлаштування випускників в останні роки показує, що роботодавці при підборі фахівців зацікавлені в кадрах, які вже мають, крім спеціальної освіти, і досвід роботи. Професійне становлення займає ще кілька років після закінчення навчального закладу і вимагає додаткових зусиль від самих молодих фахівців. Основною проблемою невисокої професійної компетенції випускників та їх неконкурентоспроможності на ринку праці є недостатній обсяг практики та відсутність досвіду роботи. Тому для її розв'язання та професійного становлення студентів слід зробити акцент на практико-орієнтований підхід до процесу навчання [1, с. 62].

Новим елементом практико-орієнтованого навчання на кафедрах з методики викладання юриспруденції є впровадження телеюриспруденції шляхом створення різноманітних відеолекцій, онлайн-академій, ютуб-каналів за участю видатних науковців, кандидатів та докторів наук, з метою швидкого навчання кожного бажаючого. У ЗВО навчання студентів має здійснюватись з використанням сучасних засобів мультимедійного та дистанційного навчання. Нині, коли людський персонал став уразливим у зв'язку з поширенням пандемії, важливо соціально дистанціюватися, при цьому освіта і наука повинні розвиватись на належному рівні.

Так, молодь більшість часу проводить у різного роду соціальних мережах, виховується на відеопублікаціях сучасних блогерів з «Тік-Току», які задурманюють її абсолютно непотрібною інформацією та забирають дорогоцінний час. Звідси держава, суспільство, батьківські комітети повинні втрутитись у ці процеси. На загальнодержавному рівні виникає необхідність створення Всеукраїнського батьківського комітету з метою захисту прав учнів, студентів та батьків від бюрократичних, корупційних впливів чи інших негативних тенденцій.

У зв'язку з шаленими темпами розвитку соціальних мереж, юридична спільнота повинна активізуватись та виробити адекватні методи навчання у соцмережах, щоб використовувати час раціонально. Йдеться про елементарне користування онлайн-бібліотеками, з якими більшість не знайома. Серед таких можна виокремити Google Академію чи Бібліотеку Вернадського, де тисячі наукових статей залишаються непрочитаними, не говорячи вже про іноземні бібліотечні ресурси.

Визначення пріоритетів освіти необхідно прописати в національних та загальнодержавних програмах з відповідною підтримкою та преміюванням викладацького складу, який має значні наукові успіхи та широку глядацьку аудиторію і, відповідно, зможе зацікавити навіть найбільш байдужих і незацікавлених в юриспруденції осіб. Саме такій діяльності юридичної спільноти під силу кинути клич новим перспективам реалізації можливостей викладацького складу, науковому співтовариству усіх галузей знань. Практико-орієнтована освіта вже давно стала пріоритетом провідних європейських та світових навчальних закладів, тому у ХХІ столітті вона є визначальною і в національному освітньому середовищі.

Видатна дослідниця цивілістики Наталія Кузнєцова в одному з інтерв'ю наголошує, що потрібно навчати правовій грамоті людей ще з дитячих садочків. Водночас наші школярі практично не отримують інформацію у сфері права. Як можна реалізувати якісь права, коли ти їх взагалі не знаєш? Для основ правознавства в шкільній програмі, на жаль, не знайшлося місця [2]. Вважаємо, що міркування вченої повинні стати пріоритетом розвитку освіти.

Висока якість надання правових послуг населенню, особливо людям, в яких немає змоги ефективно вирішити складні питання, є прерогативою волонтерської діяльності юридичної спільноти з урахуванням соціального стану тієї чи іншої особистості. А для цього мають функціонувати юридичні клініки на всій території держави. На думку А.Ю. Мамкіна, завдання правової клініки полягає в тому, щоб допомогти освоїти нескладні правові компетенції і дати можливість реалізувати їх на практиці, щоб підвищити мотивацію і закріпити знання. Безперечно, правова клініка не в змозі замінити собою роботу професіоналів, але із завданням підвищення рівня правової грамотності і надання нескладних правових послуг населенню вона цілком справляється. Сьогодні більшість вчених сходиться на тому, що професія юриста може зникнути в найближчі десятиліття, у міру підвищення якості діяльності штучних інтелектів і довідкових правових систем [3, с. 34].

Ймовірно, саме завдяки активному впровадженню в юридичну освіту сучасних інноваційних методів викладання і навчання є можливість досягти чималих успіхів у питанні освіченості нації, у тому, щоб розібратись у всіх складнощах юриспруденції. Така діяльність повинна спрямовуватись на зацікавленість студентів, слід взяти орієнтир на безперервну освіту та самоосвіту, направлену на підготовку практикуючих юристів високого рівня та широти кругозору мислення.

Сьогодні впровадження інноваційних методів навчання є пріоритетним і сприяє формуванню і розвитку юридичного мислення, правової освіти, підвищенню рівня правової свідомості. Це передусім вміння швидко приймати рішення щодо особливостей навчання студентства, проводити моніторинг законодавства та аналізувати наукові праці різних періодів, з метою запобігання можливих негативних прогнозів, уникнення складностей та негативних тенденцій, до яких таке законодавство може призвести. Йдеться про неможливість та недопущення легалізації зла як норми, великі смертні гріхи і все, що спрямоване на порочність існування людського роду, на спотворення людської особистості чи загалом суперечить природному стану речей.

Використання сучасних інформаційних технологій в юридичній освіті активно впроваджується впродовж останніх років. Незважаючи на негативи інформаційного простору, слід наповнювати його добрими напрацюваннями. Наукова спільнота має глибоко усвідомити, що більшість часу людство перебуває в соціальному інформаційному онлайн-середовищі, а отже, треба охопити цю сферу високими духовно-культурними цінностями, ідеалами життя, бажанням і прагненням до високих цілей життєвого устрою. Саме через сучасні медіаресурси є можливість оперативної поінформованості великої кількості людей. Згодом така діяльність може давати свої плоди, особливо коли йдеться про отримання надзвичайно цікавої та актуальної інформації на початкових етапах її розповсюдження.

Також слід наголосити, що практико-орієнтований підхід до навчання підвищує у студентів творчу, пізнавальну та науково-дослідницьку діяльність, в результаті підготовки до майбутньої спеціальності він стає ефективнішим. Виконання практико-орієнтованих проєктів формує професійне мислення студента, здатного відповідати вимогам сучасного ринку праці, бути затребуваним фахівцем багатопрофільного рівня. «Атлас нових професій» прогнозує, що до 2030 р. зникне 57 «традиційних» професій і при цьому з'явиться 186 нових [4].

Підготовка компетентного фахівця є основною метою навчального процесу в будь-якому навчальному закладі, а це неможливо без створення у слухачів мотивованого позитивного ставлення до такої діяльності. Формувати готовність в учнів до майбутньої професії в умовах середніх спеціальних навчальних закладів слід через практико -орієнтоване навчання з урахуванням оновлення змісту освітніх програм підготовки і методичного їх супроводу, що моделює різні професійні ситуації. В сукупності перспектива, успішність професійної діяльності та формування професійної компетентності визначаються в процесі практико-орієнтованого навчання, що передбачає орієнтир на подальше успішне просування в соціально стійкому освітньому середовищі [5, с. 156].

В якості прикладів хотілось би розглянути практико-орієнтований підхід до процесу навчання на прикладі математики та гуманітарної сфери у загальноосвітній школі. Слід попередньо відзначити, що наведені нижче міркування абсолютною мірою стосуються юриспруденції, адже ще Гегель свого часу писав, що будь-яке юридичне знання повинно ґрунтуватись на математичних дослідженнях здатних розвивати логічне мислення. Тому учитель не повинен забувати, що вирішення математичних задач є не самоціллю, а засобом навчання. Завданням педагога на кожному уроці є не вирішення якомога більшої кількості задач за відомим алгоритмом, а організація дослідницької роботи над завданням, спрямованим на формування у школярів загальних прийомів роботи над текстовою задачею. Пошук та обговорення способів рішення, закріплення в пам'яті використаних прийомів, виявлення умов, можливість застосування цих прийомів, узагальнення даного завдання - все це веде до формування і розвитку інтелектуальних умінь школярів. У навчальних посібниках підібрано велику кількість цікавих, розвиваючих математичне мислення завдань, але завжди з великим інтересом школярі сприймають завдання саме практичної спрямованості [6]. Математику слід розглядати не як систему істин, які треба заучувати, а як систему міркувань, що вимагає творчого мислення. Ще Сократ говорив: «Учень - не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який потрібно запалити!» Уміння зацікавити математикою - справа непроста. Багато що залежить від того, як поставити навіть очевидне запитання, як залучити всіх учнів до обговорення ситуації, що склалася. Успіх уроку і творча активність учнів цілком залежать від методичних прийомів, які обирає вчитель [7, с. 284].

Дослідниця Е.Г. Усманова наголошує, що муніципальний бюджетний загальноосвітній заклад - гімназія - спочатку, з моменту свого заснування, мав яскраво виражену спрямованість на формування всебічно освіченої особистості зі стійкими духовно-моральними цінностями. Саме гуманітарна складова освіти стала в гімназії пріоритетною, і для цього є кілька причин:

а) гуманітарна освіта покликана не тільки забезпечувати передачу наукових знань і уявлень новим поколінням, але і формувати їх ціннісні орієнтири в моральному вимірі;

б) гуманітарні знання - це можливість орієнтуватися в сенсі того, що відбувається в світі, це можливість розуміти, що з нами відбувається і для чого нам потрібні ті чи інші новації. Ф.М. Достоєвський у своєму щоденнику писав: «Дурний лист студента про відокремлення юридичного та медичного факультету від філологічного». А все тому, що юристи і медики - лише спеціальності, а в спеціальностях немає духу науки, у вищому сенсі - освіти, культури. [8].

Прагматики стверджують: істина - все, що корисно, приносить вигоду, служить дії. Актуальне 100 років тому і затребуване сьогодні, це формулювання підтверджує гіпотезу про те, що педагогічна спадщина філософії прагматизму містить положення, застосування яких у сучасній освіті дозволяє вирішувати проблему формування творчо активної особистості, знаходити шляхи і способи її самореалізації, підвищує ефективність практико-орієнтованого підходу в навчанні [1, с. 6].

Отож, підбиваючи підсумки, слід відзначити, що тотальна цифровізація, чипізація, електронізація, смартфоналізація є невід'ємними елементами напрямку побудови «електронної держави». Причому процес навчання практичних працівників в їх рутинній діяльності є досить складним у зв'язку з безперервною зайнятістю. Тому в умовах такої ситуації використання цифрових ресурсів є пріоритетним у всіх сферах суспільного життя. За допомогою мережі Інтернет усі бажаючі можуть отримувати телеконсультації у провідних юристів, викладачів. Як показує практика, можливості Zoom-платформи, Viber чи WhatsApp для онлайн-аудиторій також колосальні. У такий спосіб відбуватиметься популяризація юридичної освіти. Тому соціальне дистанціювання, безсумнівно, прискорило процес розвитку телеюриспруденції у світі і залишиться на цій ніші і після подолання пандемії. Інформаційні технології забезпечують безперервність юридичної освіти на загальнодоступних засадах. Безперечно, і держава повинна втрутитись у ці процеси. За допомогою віддалених консультацій, постійного моніторингу та навчання юристів з використанням теле- та відеозв'язку є можливість досягти успіхів.

юридичний освіта практико-орієнтований

Література

1. Смирнов А.Ю. Формирование профессиональных и социальных компетенций студентов посредством использования практико-ориентированных подходов к процессу обучения профессиональных модулей. В сборнике: Наука, образование, общество: тенденции и перспективы развития. Сборник материалов XV Международной научно-практической конференции. Редколлегия: О.Н. Широков [и др.]. 2019. С. 62-64.

2. Кузнєцова Наталія. Нам потрібно навчати правовій грамоті людей ще з дитячих садочків. Словопис. Українська - сучасно і своєчасно. Проект університету Грінченка.

3. Мамкин А. Ю. Правовая клиника как форма практико-ориентированного обучения студентов техникума. Психолого-педагогический журнал Гаудеамус. 2019. Т. 18. № 2 (40). С. 33-37.

4. Атлас новых профессий - «Профессии-пенсионеры». 2015.

5. Адольф В.А., Савчук А.Н., Кройтор А.С. Практикоориентированное обучение специалистов среднего специального учебного заведения в сфере физической культуры. Научно-педагогическое обозрение. 2019. № 4 (26). С. 156-161.

6. Старовойтова Е.Л. Развитие познавательного интереса учащихся к математике посредством материала прикладного характера. Матэматыка. - 2013. № 1. С. 3-13.

7. Блинникова И.В. Эффективный опыт использования современных технологий, способов и приемов в практико-ориентированном обучении математике. В сборнике: Материалы Международной научной конференции. 2019. С. 281-285.

8. Усманова Е.Г. Практико-ориентированное содержание гуманитарной подготовки обучающихся в условиях профильного обучения. Экономика и политика. 2019. № 1 (13). С. 38-43.

9. Величкина О.В. Прагматизм как методологическая основа практико-ориентированного обучения будущего продюсера телевидения. Вестник Краснодарского государственного института культуры. 2019. № 2 (19). С. 1-7.

Размещено на Allbest.ru