Ставлення студентів до вивчення англійської мови та критичного читання як складника читацької компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ставлення студентів до вивчення англійської мови та критичного читання як складника читацької компетентності

Громова Наталія Михайлівна,

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри романо-германських мов

Навчально-наукового центру мовної підготовки,

Національна академія Служби безпеки України

Статтю присвячено виявленню ставлення студентів до вивчення англійської мови та критичного читання як складника читацької компетентності. Опитування студентів з'ясувало переважання зовнішніх мотивів вивчення англійської мови над внутрішніми, а також відсутність зацікавленості в читанні різних джерел інформації. Найпоширенішими типами текстових завдань визнано оцінку правильності/неправильності тверджень та відповіді на фактологічні запитання до змісту тексту. Завдання критичного характеру отримали низьку оцінку серед уподобань студентів. Перспективами подальшого дослідження визнано створення та впровадження спеціальної програми навчання критичного читання іншомовних текстів для формування у студентів читацької компетентності.

Ключові слова: критичне читання, мотивація, ставлення, текст.

STUDENTS' ATTITUDE TOWARDS EFL LEARNING AND CRITICAL READING AS THE READING COMPETENCE COMPONENT

Nataliia M. Hromova,

PhD (Candidate in Psychological Sciences), Associate Professor,

Associate Professor at the Chair of Romance and Germanic Languages,

National Academy of Security Service of Ukraine

The article is devoted to the research of students ' attitude towards learning English and critical reading as the reading competence component. The aim of this study is to define the students ' motives and attitude to learning English as well as to reading and completing tasks to the texts. The tasks of this paper are: 1) to carry out the constating experiment to find out the motives to learning English; 2) to research their reading culture of different sources of information; 3) to establish the students' attitude towards reading tasks and critical reading tasks in particular.

42 Choreography students took part in the constating stage of an experimental study which included two questionnaires in writing and an oral interview. The first questionnaire aimed at defining the students ' attitude towards learning English and contained 13 items to mark the agreement with. The results of the questionnaire revealed the prevalence of instrumental motives over the integrative ones with communication with foreigners, travel and career being the most significant ones. Studying the English literature appeared to be the least valuable motive for students. The second questionnaire on frequency of reading different sources of information aimed at showing the students' reading experience. The results demonstrated low frequency of reading books and the lack of interest in reading in general with the Internet sources having the highest mention and newspapers the lowest. The following interview carried out to find out the commonest and the most favorite reading tasks the students had to deal with at the English lessons revealed that they chose defining true/false statements and answering fact questions which do not usually require analytical skills. Expressing standpoints and opinion tasks were mentioned as the least favorite ones. The main reasons why the students found them complicated were stated as insufficient level of command of English vocabulary, the lack of critical reading skills and questioning the reliability of information.

Thus, the study showed that the students have poor experience in dealing with critical reading tasks which leads to the lack of curiosity while reading texts. Designing of aforeign texts critical reading training course to develop students 'general reading competence is considered to be perspective for the following research.

Key words: critical reading, motivation, attitude, text.

Постановка проблеми

Формування навичок критичного читання - обов'язкова вимога сучасної вищої освіти. Ці навички потребують спеціального навчання в умовах традиційної підходу до освіти й мають на меті виховати свідомих особистостей із високим метарівнем розуміння мови, зокрема іноземної, та толерантного ставлення до багатонаціонального суспільства.

Критичне читання передбачає аналітичне та скептичне прочитання інформації з подальшою оцінкою її важливості. Такий підхід потрібний в умовах великої кількості інтернет-ресурсів та інших медійних джерел, які оточують читачів. Навчання іноземних мов, яке супроводжується читанням багатьох текстів, як навчальних, так і наукових, тісно пов'язане з опануванням та використанням навичок критичного читання, тому має містити формування читацької компетентності як складника навчальної компетентності [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

студент вивчення англійська мова

Як уважає К. Воллес, навчання критичному читанню та розумінню тексту має відбуватися на лінгвістичному, концептуальному (критичному) та культурному рівнях. Лінгвістична мета критичного читання передбачає розуміння сутності значень у тексті, висловлених за допомогою мовних засобів. Читання з критичною метою розвиває когнітивні й аналітичні вміння знаходити зв'язок між текстом і прикладами з власного життя. Культурний аспект критичного читання допомагає читачеві зрозуміти особливості та звичаї, схожі риси та відмінності в полікультурному просторі [8].

Критичний читач завжди аналітично ставиться до інформації та намагається поєднати попередній досвід з інформацією в тексті за допомогою процесів інтерпретації, оцінювання, ураховуючи можливі альтернативні відповіді на запитання. Тому головна мета освітнього процесу - не завантажувати пам'ять студентів інформацією та знаннями, а заохочувати їх створювати знання замість простого відтворення.

У своєму дослідженні A. Сіаадіа виокремлює такі завдання, які викликають найбільші труднощі у студентів під час навчання критичному читанню: визначення головної думки тексту та мети автора тексту [4]. Успішне виконання цих завдань передбачає наявність сформованих навичок критичного читання та критичного мислення, набуття яких можливе за умови впровадження спеціального підходу навчання критичному читанню, як свідчать результати дослідження Султан та ін. [6].

Т. Томасек уважає, що критичному читанню можна навчити, упроваджуючи систему завдань, які стимулюють читачів активно сприймати текст, допомагають їм дослідити власний процес мислення щодо проблемних питань у тексті, а також розширити, змінити та визначити наявні ментальні структури. Основними групами завдань автор визначає такі: 1) визначення проблемного питання, 2) установлення зв'язків між поставленою проблемою в тексті та власним досвідом із цього питання, 3) інтерпретація наданих доказів або фактів у тексті, 4) перевірка та піддавання сумніву власних висновків і припущень, 5) практична оцінка інформації, 6) опрацювання інформації з різних поглядів [7].

Критичне читання тісно пов'язане з критичним мисленням, а отже, навички критичного мислення застосовують під час читання текстів. Основними навичками критичного мислення П. Фачоне зазначає навички інтерпретації, аналізу, висновків, оцінки, пояснення та самооцінки. Читачі, які схильні до критичного мислення, як правило, допитливі, спостережливі, відкриті до інших поглядів, гнучкі та толе-рантні у сприйнятті думок інших, справедливі та чесні щодо оцінки власних упереджень і помилок, упевнені у власних судженнях, обережні в судженнях, готові переглянути судження та висновк тощо. Навпаки, читач із відсутністю навичок критичного мислення вирізняється певною байдужістю до фактів і подій у житті, не довіряє міркуванню як способу вирішення проблемних питань, не вірить у власну здатність до міркування, негнучкий і закритий у міркуванні, не сприймає думок інших людей, не визнає власних помилок та упереджень, несправедливий в оцінці аргументів, поспіхом робить висновки або довго й нерішуче формулює судження, а також не готовий переглядати ухвалене раніше рішення [2].

Мета і завдання дослідження

Ця робота становить першу частину серії експериментів, присвячених формуванню навичок критичного читання у студентів немовних вищих навчальних закладів. Мета дослідження - визначити мотиви та ставлення студентів до вивчення англійської мови, а також до читання та виконання текстових завдань. Основні завдання дослідження такі: 1) провести констатувальний експеримент та визначити мотиви студентів до вивчення англійської мови; 2) виявити досвід читання різних джерел інформації; 3) з'ясувати ставлення студентів до текстових завдань і до критичних завдань зокрема.

Виклад основного матеріалу

В експерименті брали участь 42 студенти 1 курсу спеціальності «Хореографія» Київського університету імені Бориса Грінченка, з-поміж яких 38 дівчат та 4 хлопці віком18 років. Студентам пропонували такі завдання: 1) письмово відповісти на запитання анкети, щоб з'ясувати мотиви вивчення англійської мови та види джерел, які вони найчастіше обирають для читання, та 2) усно оцінити різні типи завдань для читання, які вони зазвичай виконують під час занять з англійської мови. Анкети було складено на основі методики С. Ікмез [3] і перекладено українською мовою, щоб забезпечити повне розуміння запитань.

До початку опитування було визначено рівень володіння студентами англійською мовою за допомогою лексико-граматичного тесту GeneralEnglishTestз електронного ресурсу CambridgeAssessmentEnglish, який спеціалізується на проведенні екзаменів та оцінюванні рівня володіння англійською мовою. Оцінювання відбувалося на занятті з іноземної мови та передбачало надання відповідей на 25 питань формату множинного вибору. На виконання тесту було дано 25 хвилин.

Результати визначення рівня володіння англійською мовою засвідчили, що на початковому рівні перебували 11 студентів (26%), на середньому - 28 (67%), на високому - 3 студенти (7%).

Наступний крок - опитування студентів щодо їхніх мотивів вивчення англійської мови. Анкета містила12 тверджень, навпроти яких студенти мали поставити позначку, якщо твердження збігається з їхньою думкою. Пункт 13 передбачав висловлення власних мотивів вивчення англійської мови. Результати цього анкетування подано в таблиці 1.

Таблиця 1