Науково-педагогічні аспекти самоосвіти майбутнього вчителя початкових класів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Науково-педагогічні аспекти самоосвіти майбутнього вчителя початкових класів

Гловюк В.

Анотація

У статті розглянуто науково-педагогічні аспекти самоосвіти та самовдосконалення майбутнього вчителя початкових класів; проаналізовано роль самоосвіти у професійному розвитку майбутніх вчителів. Також розкрито суть поняття «самоосвіта» та внутрішні фактори, які сприяють самовдосконаленню. У статті наведено аргументи, чому самоосвіта є необхідною та важливою для вчителя початкових класів.

Ключові слова: самоосвіта, організація самоосвітньої діяльності, вчителі початкових класів.

Annotation

Gloviuk V. Scientific and pedagogical aspects of self-enlightenment of a future teacher of primary classes

The article considers the scientific and pedagogical aspects of self-education and self-improvement of future primary school teachers; analyzed the role of self-education in the professional development of future teachers. Also revealed the essence of the concept of "self-education" and internal factors that contribute to self-improvement. The article presents arguments why self-education is necessary and important for primary school teachers.

Key words: self-education, organization of self-illuminating activities, teachers of the first class.

Постановка проблеми

Соціально-економічні потреби суспільства вимагають оновлення освіти. Існуючі методи й засоби надання освітніх послуг нерідко відстають від потреб швидкоплинного життя, від інновацій у науці й виробництві, у практиці самого загальноосвітнього навчального закладу. Насамперед, недостатнє вивчення проблеми в самоосвітній дидактиці та теорії внутрішкільного управління. Проте у Державній національній програмі «Освіта» одним із головних принципів її реалізації проголошується неперервність освіти, що «відкриває можливість для 2 постійного поглиблення загальноосвітньої й фахової підготовки, досягнення цілісності й наступності у навчанні та вихованні; перетворення набуття освіти у процесі, що триває упродовж всього життя людини» [1, с. 9].

М. Солдатенко стверджує, що неперервність освіти полягає у «…довічному процесі набуття знань; постійному оновленні його змісту; єдності підготовки до життя і самого життя; перманентному характері зміни в освіті; неперервному процесі перетворення освіти в самоосвіту» [4, c. 242]. Таким чином, самоосвіта є вершиною творчої діяльності особистості. Тому, на наш погляд, саме самоосвіта є однією з форм, за допомогою якої відбудеться оновлення освіти у найкоротший та ефективний шлях.

Сьогодні, як правило, успішними та професійно компетентними майбутніми педагогами, стають люди здатні до саморозвитку, самоосвіти, які вміють адаптуватися до нових умов, ініціативні. Згідно із Законом України «Про освіту» «педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру» [2]. Тому обрана тема є актуальною й своєчасною.

Метою статті є аналіз науково-педагогічних аспектів самоосвіти майбутнього вчителя початкових класів та аналіз ролі самоосвіти у професійному розвитку майбутніх вчителів початкових класів.

Виклад основного матеріалу

професійний психологічний самоосвіта початковий вчитель

Ефективна професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів неможлива без самоосвіти, самовиховання та саморозвитку. А це потребує не лише знання форм і методів аудиторної роботи, роботи з книгою та іншими сучасними джерелами інформації, а й застосування вольових зусиль, розвитку певних особистісних і професійних якостей, володіння технологією професійного самовиховання. Досвід загального самовиховання є необхідною передумовою професійного самовиховання, яке передбачає свідому роботу з розвитку професійно значущих якостей, формування педагогічних умінь і здібностей.

Варто зазначити науковців та дослідників, які займалися даною проблематикою: Ю. Бабанський, В. Беспалько, В. Паламарчук, І. Богданов, Ю. Господарик, О. Дмитриєва, Є. Полат.

Самоосвіта - це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів. Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань та практичних умінь. Завданням методичних служб на даному етапі є максимальне використання творчого потенціалу педагогів, яких, за твердженням В. Пікельної, сьогодні треба повернути від виконавчої дисципліни до дисципліни самостійного творчого мислення. Відмітною ознакою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає розвиток учнів, як наслідок особистісного самовдосконалення й професіонального. Тому вчитель має постійно оновлюватися, розвиватися індивідуально. Самоосвіта є об'єктивною потребою, яка мотивується такими чинниками: щоденна робота з інформацією; творча атмосфера; конкуренція;- зміни в суспільстві; громадська, суспільна думка.

Процес самоосвіти містить такі мотивуючі аспекти: вона є продовженням логічного ланцюга професійної освіти (школа, ВНЗ, післядипломна освіта), а також наслідком «незадоволення» професійною освітою. Тому актуальність самоосвіти педагога зумовлена психологічними аспектами та специфікою вчительської праці: по-перше, самоосвіта повідомляє істину, яка інтерпретується відповідно до власних, часто застарілих поглядів; по-друге, педагоги обмежені у часі для отримання інформації в порівнянні з учнями [5].

Самоосвітню діяльність молодого педагога , на думку І. Клариної, можна розглядати як сукупність декількох «само-»: самооцінювання - уміння оцінювати свої можливості; самооблік - уміння брати до уваги наявність своїх якостей; самовизначення - уміння вибрати своє місце в житті, суспільстві, усвідомлювати свої інтереси; самоорганізація - уміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність; самореалізація - реалізація особистістю своїх можливостей; самокритичність - уміння критично оцінювати переваги й недоліки власної роботи; самоконтроль - здатність контролювати свою діяльність; саморозвиток - результат самоосвіти [3, с. 125].

Саме сукупність «само-» передбачає свідому самоосвітню діяльність майбутнього учителя початкових класів. Таким чином, узагальнена концепція самореалізації індивідуальності не може не позначатися на підходах до сучасних технологій самонавчання й саморозвитку. Сьогодні майбутні педагоги мають розуміти: бути гарним професіоналом означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку. Працю педагога відрізняє висока мобільність, надзвичайна складність, глибокі й різнобічні науково-професійні знання, уміння, навички, що становлять основу професійної компетентності.

Науково-педагогічні аспекти поділяються, здебільшого, на керовані із зовні й інтегровані форми самоосвіти. До внутрішніх факторів, що містять спонукання до вершин самопізнання, можна віднести:

а) активність педагога у виборі професійних і загальнокультурних тем самодослідження;

б) джерела постійного потоку необхідної інформації; в) обов'язкове чітке всебічне планування роботи (визначення мети, складання програм і плану ставить учителя в жорсткі рамки необхідності їх виконання);

г) самостійне проведення запланованого;

д) отримання результатів;

є) самоаналіз, що допомагає осмислити свій педагогічний досвід, є умовою оптимального вибору педагогічних рішень, методів навчання і виховання, найбільш успішних дій; дозволяє здійснювати корекцію шляхів досягнення цілей у зв'язку зі змінами об'єктивних умов; виступає як умова саморегуляції професійної поведінки майбутнього вчителя, росту його педагогічної майстерності; стимулює формування дослідницького підходу до педагогічних явищ і 4 процесів, що складають зміст професійної діяльності; активізує самоосвітню діяльність;

ж) самокорекція;

з) постановка нового завдання.

Важливою умовою, що мотивує майбутніх вчителів до самоосвітньої діяльності, є засоби управлінського впливу, які здебільшого відносяться до зовнішніх факторів. Під ними розуміємо систему чинників, завдяки яким особистість педагога буде саморозвиватися й самовдосконалюватися. Вони можуть бути різноплановими за змістом, цілеспрямованістю, тривалістю тощо.

Якщо розглядати категорію майбутніх вчителів початкових класів, то на основі нашого дослідження можна зазначити, що їх самоосвітня діяльність базується на двох аспектах: соціально-професійній основі й психологічній зумовленості самоосвіти.

Отже, самоосвітня діяльність як засіб особисто-професійного самовдосконалення майбутніх вчителів початкових класів на сучасному етапі інноваційних змін в освітньому середовищі буде продуктивною за наявності наступних аспектів: закріплення професійних знань і засвоєння вже відомої наукової інформації; безупинне поповнення нових методичних знань на основі попередньої підготовки; застосовування професійних знань у власній практичній діяльності.

Список використаних джерел

1. Державна національна програма «Освіта («Україна XXI століття») // Освіта. - 1993. - Спец. випуск. - С. 2-12.

2. Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, №38-39, ст.380).

3. Кларин М. Инновации в мировой педагогике / М. Кларин. - М., Рига, 1998. - 306 с.

4. Методические рекомендации по педагогическому самообразованию учителей-воспитателей / Сост. П.Г. Пшебыльский, В.Д. Лутанский. - Л., 1978. - 102 с.

5. Самоосвітня діяльність - важлива складова підвищення професійної майстерності вчителя.

Размещено на allbest.ru