Кластерний підхід до розвитку інноваційних закладів освіти

Результати дослідження / Research findings

Соціокультурний простір пов'язаний з компонентами життєдіяльності людини, категорія ймовірних сенсів її життя, це педагогічна реальність, яка виявляється там, де освіта є системотворчим і ресурсозберігаючим чинником розвитку людини [9]. Відповідаючи на виклики сучасного соціуму, заклади освіти стають реальними співтворцями цілісного соціокультурного простору певного регіону, а не просто установами, де реалізуються визначені стандарти або ж інноваційні концепції освітньої діяльності.

Адже освітній простір - це конкретний, близький для кожної дитини простір, за допомогою якого вона включається в культурні зв'язки суспільства і де набуває перший досвід самостійної дослідницько-пошукової діяльності та формування предметної компетентності. Це сукупність різних умов виховання: у сім'ї, в школі, в культурному середовищі регіону чи міста, країни загалом [15, с. 258].

На рівні конкретного регіону проходить об'єднання - кластеризація закладів вищої освіти, закладів загальної середньої та позашкільної освіти з метою ширшого використання наукового потенціалу, місцевих ресурсів та спрямування зусиль на вирішення конкретних практико-зорієнтованих викликів та завдань сталого розвитку регіону.

Зазначене дає підстави стверджувати, що система відкритої освіти - це кластерне новоутворення, яке складає основу соціокультурного простору загальноосвітнього закладу в гірській місцевості, де здійснюється всебічна, професійно-спрямована підготовка учнів-випускників до вибору майбутньої професії. Термін «кластер» походить від слова «clustrer», що в перекладі з англійської мови означає гроно, кущ, загальний двір, або його розуміють як групу, скупчення, зосередження людей або предметів. За іншою версією - бджолиний рій , або ж - «зростати разом» [5]. Під кластером також розуміють математичний термін, який характеризує певне розміщення взаємопов'язаних об'єктів, які діють у межах однієї галузі. Підтримуємо думку Н. Корчагіної, що «освітній кластер - це група закладів освіти, що перебувають у партнерських відносинах з підприємствами галузі і локалізовані на одній території, кінцевим продуктом діяльності яких є освітня послуга [5, с. 78-84].

Основним завданням освітнього кластера в гірській місцевості є послідовне формування гармонійної особистості, підготовці її до свідомого вибору професії, оволодінні певним ремеслом, професією, яка затребувана на цій території.

Діяльність освітнього кластера за таких умов спрямована на охоплення закладів освіти всіх рівнів та напрямів підготовки, натомість науковий (або дослідницький) та науково-освітній кластери з об'єктивних причин можуть включати лише ті заклади освіти, де учні долучаються до дослідницько-пошукової роботи за певним фахом (наприклад, учні середніх та старших класів ЗЗСО, професійно-технічних закладів освіти, які беруть участь у виконанні наукових проектів, висувають раціоналізаторські ідеї щодо вдосконалення виробництва, розробляють різні інноваційні продукти тощо, зокрема ті, які є членами Малої академії наук України; вчителі - як слухачі інститутів підвищення кваліфікації тощо) [7, с. 191].

Прикладами інноваційних освітніх кластерів назвемо освітній кластер «Бюро кар'єр»; «Освітній кластер як середовище профільного навчання»; освітній кластер «Музеї Українських Карпат»; «Освітній кластер як форма соціального партнерства»; «STEM-освіта»; освітній кластер-проект «Дерево мого родоводу».

В освітній сфері виокремлюємо два види кластерів: кластер як сукупність соціально-освітніх структур, зосереджених у соціокультурному просторі, що забезпечують цілісну діяльність комплексу освітніх послуг (Львівський кластер розвитку освіти та креативності, освітній кластер «Час освітніх змін: у пошуках балансу традицій та інновацій» (Ліцей ім. Б. Лепкого м. Дрогобича); кластер як сукупність соціально-культурних структур, зосереджених у певному соціокультурному просторі, що впродовж певного часу забезпечують надання комплексних культурно-просвітницьких послуг [6]. Концепція кластерного розвитку регіональної системи освіти є відносно новою, розкриває інноваційні ролі закладів освіти як соціально-економічних систем, які прагнуть до підвищення власної конкурентоспроможності.

Як наголошують Г. Семенов та О. Богма, кластери розподіляють «за географічним або територіальним розподілом; на регіональні, що створюються в межах одного регіону й орієнтуються на наявну географічну концентрацію; державні або національні, що включають організації і установи, розташовані в різних регіонах країни і спрямовані на встановлення міжрегіональної кооперації; міжнародні, що створюються на основі ефективного використання природних і людських ресурсів та інноваційних технологій. Місія освітнього кластера полягає у відборі фахівців високого класу, готових після здобуття належної освіти, повернутися в рідний район для покращення його інфраструктури та сталого розвитку» [10, с. 128-129].

У регіоні Українських Карпат перші кластерні структури з'явилися на початку 2000-х років. Здебільшого вони спеціалізувалися на виготовленні різноманітної сувенірної продукції (кластер «Сузір'я»), виробництві виробів з овечої вовни (кластер «Ліжникарство»), з виготовленні художніх промислів (м. Косів, с. Космач Івано-Франківської обл., с. Іза, с. Лазещина Закарпатської області; с. Рівня, с. Підзахаричі, смт. Путила Чернівецької обл.). До діяльності кластера «Сузір'я» активно залучаються учні Косівського ліцею імені І. Пилипейка, Яворівського ліцею «Гуцульщина» та інші заклади освіти регіону. В Яворівському ліцеї запроваджено уроки ліжникарства. Логічним продовженням діяльності кластера є міжнародний фестиваль ліжникарства «Барви карпатського ліжника», який проводиться у с. Яворів за активної участі педагогічного та учнівського колективів Яворівського ліцею «Гуцульщина». У фестивалі беруть участь народні майстри з Івано-Франківської, Закарпатської обл. та гірських районів Румунії. Мета фестивалю - популяризація виробів з овечої шерсті, які споконвіку виготовляють у високогір'ї Карпат.

Проведення фестивалів такого формату є однією з інноваційних форм організації освітнього процесу, дієвим способом залучення учасників соціокультурного простору ЗЗСО у гірській місцевості до інноваційної освітньої діяльності шляхом використання осучаснених підходів до етнокультурної спадщини, адже розвиток та відродження матеріальної культури країни неможливий без народних ремесел. Широко розвинені народні промисли свідчать про працелюбність та мистецьку обдарованість жителів регіону Українських Карпат, серед яких потужним центром народної творчості здавна вважається Гуцульщина. На розвиток освітніх кластерів з виготовлення художніх промислів мали значний вплив науковці, підприємці, представники районних та обласних держадміністрацій.

Формою розвитку народних промислів обрано об'єднання на добровільних засадах одноосібних виробників, підприємців, членів науково-дослідних установ, державних та місцевих органів влади у межах певної територіально сформованої громади задля високоефективної співпраці, яка повною мірою відповідає сутності кластера.

Як зазначає Л. Ганущак-Єфіменко, «кластер «Сузір'я» об'єднує 19 майстрів ліжникарської справи з с. Яворова та 16 - з м. Косова. У 2005 році кластер став переможцем Всеукраїнського конкурсу на право одержання знаку екологічного маркування «Екологічно чисто та безпечно», а у 2010 р. Івано-Франківську обл. визнано базовою для впровадження кластерної моделі розвитку таких промислів з наступним поширенням досвіду створення кластерів в інших регіонах України» [1].

Аналогічні фестивалі, пов'язані з розвитком народних промислів та ремесел, проводять і в інших областях регіону. Фестиваль ковальського мистецтва і народних промислів «Гамора» організовують у с. Лисичево (Закарпаття). Програма фестивалю включає майстер-класи з ковальського мистецтва, роботу з ковальськими технологіями, яким понад 1000 років, конкурси, проведення рицарських боїв клубу історичної реконструкції «Меч Оріона» [12].

Гастрономічний етнофестиваль «Гуцульська бриндза» проводиться у м. Рахів Закарпатської обл. Він спрямований не лише на розвиток вівчарства і туризму, а й на популяризацію культури жителів гірського регіону, представників різних етносів та народів - бойків, лемків, гуцулів, а також румунів, поляків, угорців тощо. Значущими в етнокультурному та етновиховному спрямуванні є етнографічні фестивалі «Проводи отар на полонину» (смт. Міжгір'я), «Лемківська ватра» (с. Кострино Закарпатської обл.), на яких можна побачити виступи творчих аматорських колективів, виставки виробів народних майстрів з дерева, металу, глини, шкіри, тканини, різноманітні конкурси - найкращого ватага, трембітаря та коломийкаря.

Фестивалі такого формату можуть бути варіантом інноваційної моделі освітньо-культурного кластера (ЗЗСО, центр дозвілля, творча майстерня, заклад вищої освіти, школа народних ремесел. Унікальними прикладами збереження автентичної спадщини горян є фестиваль середньовічної культури «ТуСтань» (с. Урич Сколівського району Львівської обл.); Міжнародний дитячий телевізійний фестиваль «Пісенне джерело» (Сторожинецький район), обласний етнографічний фестиваль «Маланка- Фест», регіональний фестиваль українознавства «Калинові обереги» (Іспаська ЗОШ І- ІІІ ст. імені М. Марфієвича Вижницький район Чернівецької обл.) [3].

Проаналізуємо роботу фольклорно-етнографічного фестивалю-ярмарку «Захарецький Гарчик», оскільки вважаємо, що досвід діяльності педагогічного колективу школи спільно з громадою села Підзахаричі щодо становлення та розвитку соціокультурного простору навчально-виховного комплексу «Перлина Гуцульщини» заслуговує на поширення в інших закладах освіти регіону Українських Карпат (досвід роботи з проблеми «Інноваційний розвиток сільської школи: регіональний компонент» відзначено золотою медаллю V Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти - 2014»). школа освіта інноваційний кластерний

Враховуючи унікальність етнокультурної спадщини та природного середовища, творча інтелігенція с. Підзахарчі, яку очолює Ф. Томюк, директор навчально-виховного комплексу «Перлина Гуцульщини» виступила ініціатором збору матеріалів про етнічні джерела гуцульських національних традицій і створила 5 музеїв. У селі функціонує музей народних ремесел, музей етнографії та ремісництва Гуцульщини, музей односельчанки Ксенії Колотило з секретами гуцульської вишивки, родинні школи мистецтв, народний етнографічний колектив «Черемош». Тут збережено автентичні народні традиції (гуцульські свята, родинні забави), а історія гуцульського роду пізнається не лише за підручниками та музейними експонатами, а через безпосередню участь школярів місцевого закладу освіти в побудові генеалогічного дерева роду, опануванні певним видом народної творчості, ремесла, виготовленні різних ремісницьких виробів. На базі цих музейних комплексів з 2001 року проводиться фольклорно-етнографічний фестиваль- ярмарок «Захарецький Гарчик» [11, с. 333].

У рамках фестивалю відбувається міжнародний форум «Партнерство без кордонів», девізом якого є: «Сталий розвиток - це розвиток, який забезпечує потреби нинішнього покоління без втрат для майбутніх поколінь». У формі дискусій, експозицій, вернісажів, доповідей, презентацій, пленарних засідань науковці, педагогічні працівники, керівники центрів дозвілля, лідери громад і громадських організацій, власники садиб сільського зеленого туризму та іншого бізнес-середовища, представники влади й благодійних фондів Румунії, Польщі, Молдови та України напрацьовують стратегію розумного поводження людини в довкіллі з метою сталого розвитку регіону [11, с. 334]. Проведення таких заходів сприяє збереженню етнічної культури горян, розвитку народних промислів та ремесел, залучення до їх створення учнів місцевих шкіл та їхніх батьків. Підзахаричівський НВК «Перлина Гуцульщини» Путильського району Чернівецької області бере участь у міжнародному проекті «Шкільна академія підприємництва», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства Закордонних справ Республіки Польща у межах програми закордонної допомоги (2012). У рамках проекту діє шкільний клуб підприємництва «УСПІХ +», метою роботи якого є впровадження в діяльність НВК сучасних психолого-педагогічних технологій з розвитку підприємництва та проективності учнів старших класів (керівник проекту - вчитель економіки Н. Різун, психологічний супровід - Н. Томнюк) [2]. Цілями шкільного клубу підприємництва «УСПІХ +» визначено формування навичок конкурентоспроможності; самопрезентація навичок підприємницького хисту; розвиток умінь роботи в команді; збагачення та поглиблення знань і вмінь учнів з економічних та сумісних наук; створення сприятливих умов для виховання рішучості, вміння брати на себе відповідальність; розширення співпраці з органами місцевого самоврядування, бізнесовими структурами та громадськими організаціями; формування економічного мислення.

Приклади налагодження співпраці закладу освіти, народних умільців, етнокультурної спадщини і природного середовища засвідчують організацію соціокультурного простору ЗЗСО у гірській місцевості. Однією з найбільш ефективних моделей функціонування системи освіти стане, на думку Н. Клокар, «створення освітніх кластерів, центрами яких є опорні школи. Освітній кластер розглядається як сукупність суб'єктів освітньої, господарської, громадської діяльності, які добровільно об'єднуються в єдину організаційну структуру, зберігаючи статус юридичних осіб, знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності з метою створення повноцінних умов навчання, виховання й розвитку учнів закладу, забезпечення інноваційного розвитку опорної школи» [4, с. 63].

Враховуючи статутні засади діяльності опорних закладів освіти в гірській місцевості, визначимо провідні принципи організації освітнього кластера гірської школи: автономність і відповідальність; гуманістична спрямованість, колегіальність і публічність прийняття управлінських рішень; громадсько-державне управління; узгодженість та партнерська взаємодія; зворотний зв'язок та комунікація; особистісно орієнтовний підхід [8].

Висновки та перспективи подальших досліджень / conclusions and prospects for further research

Саме за розбудовою освітніх, культурних кластерів, створенням чітко зорієнтованих на регіональну самобутність освітньо-культурних кластерів, раціональними способами співпраці всіх суб'єктів кластера вбачаємо майбутнє розвитку та збереження автентичної освітньо-культурної спадщини регіону Українських Карпат як окремого культурного регіону, який визначають «як простір, необхідний і достатній для здійснення і самовідтворення людської життєдіяльності, що має культурний аспект, який представляє собою цілісну ландшафтну систему (що включає природно-географічні, техніко-виробничі та інформаційно-комунікативні компоненти, які взаємодіють між собою), в якій здійснюється первинна ментальна самоідентифікація і духовне самовизначення територіальної громади» [12].

Опорна школа як освітній кластер повинна сприяти налагодженню ефективної співпраці органів місцевої влади і громади; усвідомленню освітньо-виховної місії і цінності опорної школи як центру консолідації зусиль громади, школи і місцевих підприємств з метою проведення демократичних перетворень у громаді. Перспективи подальших наукових розвідок пов'язуємо з підготовкою педагогів до організації освітніх кластерів.

Список використаних джерел та транслітерація / references (translated and transliterated)

1. Ганущак-Єфіменко, Л. М., 2009. Формування промислових кластерів як ефективний напрям розвитку економіки регіону. Актуальні проблеми економіки, 11, 151-158.

2. Захарецький гарчик, 2009. Версії, 40 (300), 16.

3. Історична та етнографічна спадщина - частина сталого розвитку туризму на Україні, 2014. Доступно: <http://heritage-ua-ro.org/objects>.