Особливості професійно-педагогічного становлення вчителя початкової ланки освіти на сучасному етапі розвитку освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості професійно-педагогічного становлення вчителя початкової ланки освіти на сучасному етапі розвитку освіти

Дорож Ірина Анатоліївна,

кандидат педагогічних наук,

Ковальчук Анатолій Федорович,

старший викладач кафедри теорії та методик початкової освіти

Анотація

У статті розглянуто особливості професійно-педагогічного становлення вчителя початкової ланки освіти на сучасному етапі розвитку освіти. Проаналізовано сучасні вимоги до професійної підготовки вчителів початкової ланки освіти, етапи становлення вчителя початкових класів, формування професійних компетентностей; уточнено зміст понять "професіоналізм", "педагогічна майстерність", "професійний розвиток", "професійна орієнтація і адаптація".

Проблема визначення становлення та розвитку професійної педагогічної підготовки вчителів початкової школи актуальна, оскільки у процесі підготовки педагогічних кадрів нової генерації акцентується на розкритті особливостей етапів становлення та розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні. Проаналізовано підходи вчених до визначення розвитку та становлення професійно-педагогічної підготовки вчителів початкової школи в Україні. Уточнено: адаптація вчителів до професійної діяльності являє собою складний динамічний тривалий процес систематичного занурення педагога в професію, що передбачає формування професійних знань, умінь, професійно важливих якостей, необхідних для подальшого розвитку; педагогічна майстерність - це вищий рівень педагогічної діяльності і прояв творчої активності особистості педагога, тобто, комплекс якостей особистості, який забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності; професійний розвиток педагога полягає не тільки у зростанні і вдосконаленні професійних якостей особистості, але і руйнуванні і професійних деструкціях, які характеризуються змінами психологічної структури особистості в процесі педагогічної діяльності. професійний педагогічний вчитель

З'ясовано, що на етапі становлення вчителя початкових класів професійна активність поступово стабілізується, рівень її прояву індивідуалізується залежно від психологічних особливостей.

Ключові слова: професійно-педагогічне становлення; педагог; педагогічна майстерність; початкова ланка освіти; розвиток освіти.

SPECIFITIES OF PROFESSIONAL AND PEDAGOGICAL DEVELOPMENT OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS AT THE PRESENT STAGE OF EDUCATIONAL DEVELOPMENT

Iryna A. Dorozh,

Сandidate of pedagogical sciences

Senior Lecturer of the theory and methods of primary education department

Kamianets-Podilsky Ivan Ohiienko National University

Kamianets-Podilsky, Ukraine

Anatoliy F. Kovalchuk,

Senior Lecturer of the theory and methods of primary education department

Kamianets-Podilsky Ivan Ohiienko National University

Kamianets-Podilsky, Ukraine

In the article, the features of professional and pedagogical development of primary school teachers at the present stage of educational advancement are reviewed. The modern requirements to the professional training of primary school teachers, the stages of becoming a primary school teacher and the formation of professional competencies are analysed; the content of the concepts "professionalism", "pedagogical skill", "professional development" and "professional orientation and adaptation" is considered.

The problem of determining the formation and development of professional pedagogical training of primary school teachers is relevant, because in the process of preparation of the national pedagogical cadres of the new generation is focused on the disclosure of the specifics of stages of formation and development of professional- pedagogical education in Ukraine.

The approaches of the scholars to the definition of development of professional- pedagogical preparation of teachers of primary schools in Ukraine are reviewed.

The following concepts were construed, notably the fact that adaptation of teachers to professional activities is a complex dynamic long process of systematic immersion of the teacher into the profession, which involves the formation of professional knowledge, skills, professionally important qualities necessary for further development; pedagogical mastery is the highest level of pedagogical activity and manifestation of creative activities of the teacher's personality, that is, a complex of personality qualities, which provides self-organization of a high level of professional activity; professional development of a teacher is not only the growth and improvement of professional qualities of the individual, but also the breakdown and professional destruction, which are characterized by changes in the psychological structure of the individual in the process of teaching.

It is established that at the stage of becoming a primary school teacher, professional activities are gradually stabilizing and the level of their manifestation is individualized depending on psychological characteristics.

Keywords: professional and pedagogical formation; teacher; pedagogical mastery; primary educational level; advancement of education.

Вступ / introduction

Постановка проблеми у загальному вигляді. Триваюча в нашій країні модернізація освіти робить актуальними багато науково-теоретичних та практичних проблеми, до числа яких належить і проблема вдосконалення професійної підготовки педагогічних кадрів. Це тим більш важливо у зв'язку з тим, що в будь-якій ланці системи освіти педагог є ідейним і організаційним центром усіх нововведень.

Серед педагогічних і, зокрема, вчительських професій особливе місце займає професія вчителя початкової ланки освіти. Перший шкільний учитель покликаний провести дітей за початковими ступенями систематичного навчання, забезпечити високу якість початкової освіти і тим самим закласти основи для подальшої освіти підростаючого покоління. Він не тільки навчає азам предметних знань, навчальним та предметним умінням, а й здійснює всебічне формування і розвиток особистості учнів. Тому від учителя початкових класів потрібно, щоб він був і компетентним професіоналом, і багатогранною особистістю, яка служила б еталоном і прикладом для дітей.

У даний час в початковій школі працює чимало висококваліфікованих учителів, в їх числі відомі на всю країну педагоги-новатори та місцеві передовики педагогічної праці, які домагаються великих успіхів в навчанні і вихованні школярів.

Для вдосконалення професійної підготовки вчителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах впроваджуються оновлені державні стандарти професійної освіти, але якісна реалізація цих стандартів стримується недостатністю фінансово-матеріальної бази реформи освіти і низкою інших чинників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методолого-теоретичною основою дослідження служать філософські роботи про сутність і роль праці в житті людини і суспільства (П. Блонський, JI. Виготський, М. Каган, Е. Климов, Б. Ломов, К. Платонов та ін.); теорії життєвого шляху і соціалізації людини (К. Абульханова- Славська, Б. Ананьєв, В. Дружинін, Н. Логінова, А. Мудрик, М. Рожков, С. Рубінштейн,

B. Франкл, Е. Фромм, Е. Еріксон, К. Ясперс та ін.); теорії активності, діяльності та спілкування (Л. Виготський, А. Леонтьєв, О. Леонтьєв, А. Петровський,

C. Рубінштейн); теорії особистості і її онтогенетичного розвитку (Г. Абрамова, Л. Божович, Р. Кеттел, А. Маслоу, К. Платонов, К. Роджерс, М. Рокіч, К. Юнг та ін.); теорії професіоналізації (Д. Голланд, Т. Бурлаєнко, О. Дубініна, О. Онаць та ін.); теорії педагогічної праці і вчительської професії (Ф. Гоноболін, В. Кан-Калик, Н. Кузьміна, в. Мельник, Л. Мітіна, В. Сластьонін, К. Ушинський та ін.); теорії загальних і спеціальних здібностей (Б. Ананьєв, А. Бодальов, К. Платонов, С. Рубінштейн, Б. Теплов, В. Шадриков та ін.); теорії системного підходу (Г. Дмитренко, В. Маслов, І. Блауберг, Є. Юдін і ін.); теорії діяльнісного, комунікативного, індивідуально - особистісного, екзистенціального підходів (К. Абульханова-Славська, Л. Божович, В. Дружинін, Л. Даниленко, А. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Ж.-П. Сартр, Е. Фромм та ін.).

Як видно з робіт вище перерахованих авторів, дана тема є актуальною і представляє великий інтерес для подальших досліджень.

Мета та завдання / aim and tasks

Мета статті проаналізувати наукові здобутки у галузі професійно- педагогічного становлення вчителя початкової ланки освіти на сучасному етапі розвитку освіти.

Відповідно до мети визначено такі завдання статті: здійснити аналіз наукових здобутків у галузі професійно-педагогічного становлення вчителя початкової ланки освіти на сучасному етапі розвитку освіти з урахуванням особливостей сьогодення.

Результати дослідження / research findings

Сучасна освіта повинна в повній мірі та швидко реагувати на виклики часу, розвивати людину, здатну жити і ефективно діяти в глобальному середовищі. Актуальною проблемою в цьому контексті є особистість учителя, який повинен бути провідником ідей людиноцентризму і демократичності, толерантності і поміркованості. Невідкладним і беззастережним сьогодні є питання професійного розвитку вчителя, формування його професійної успішності.

Загально відомо, що процес навчання може тривати упродовж життя людини, він є невід'ємною складовою успішного життя. Але навчання не повинно бути примусовим, інакше професійний розвиток відбуватися не буде, або буде здійснюватися повільно [1].

Аналіз психолого-педагогічних досліджень Н. Кузьміної, В. Кричевського та інший класиків свідчить, що "...найуспішніший професійний розвиток вчителя здійснюється тоді, коли реалізується низка умов, таких як: вчителі мають однакове матеріально-технічне забезпечення, хороші соціально-побутові умови, можливості реалізації власних ідей; наявність перспективи службового зростання; організація освітнього процесу таким чином, щоб результати праці вчителя початкових класів залежали, в першу чергу, від самого вчителя, його здібностей і особливостей." [2].

На думку психолога сучасності Е. Помиткіна ".специфіка педагогічної майстерності полягає, зокрема, в тому, що для успішної професійної діяльності особистісні якості викладача мають першочергове значення по відношенню до рівня його обізнаності, професійної компетентності, яку можливо сформувати лише на базі достатнього рівня розвиненості цих якостей. Цю особливість легко спостерігати на прикладі, коли улюблений викладач студентів формує і відповідне позитивне ставлення до свого предмету. Ще більше ця тенденція спостерігається в умовах початкової школи, коли перший вчитель стає для учнів "людиною на все життя", а від успішності стосунків з ним залежить успішність встановлення стосунків з дорослими взагалі" [3].

На думку С. Сисоєвої "професійний розвиток - необхідна умова зростання професіоналізму педагогів. Саме тому існує потреба теоретичного обґрунтування етапів професійного розвитку вчителя початкових класів, що й обумовлює актуальність даної теми" [4].

У педагогічному словнику С. Гончаренко зазначено, що "професійний розвиток - це безперервний процес придбання учителем нових компетенцій, які він використовує у своїй професійній діяльності. Генезис поняття професійний розвиток поєднує етапи професійного розвитку. Окремо, розрізняють наступні етапи професійного розвитку вчителя початкових класів: професійна орієнтація, професійна підготовка, професійна адаптація, первинна та вторинна професіоналізація і, нарешті, професійну майстерність" [5].

Професійна орієнтація і адаптація - складові елементи системи професійного розвитку вчителя початкових класів, які є регулятором зв'язку між системою освіти професійною діяльністю. Професійна адаптація - повне і успішне оволодіння новою професією, тобто звикання, пристосування до змісту і характеру праці, його умов та організації [5].

Отже, результатом професійної адаптації вчителя початкових класів є адаптованість, що виявляється у включенні людини в соціальне середовище в процесі її діяльності, інтеграції зі спільнотою і самовизначення в ній.

Адаптована особистість готова до професійної діяльності, не відчуває психологічного дискомфорту, має позитивне ставлення до навколишнього світу і самого себе. Від успішної діяльності в період адаптації залежить зміцнення професійної мотивації, подальший професійний розвиток педагога. Некомпетентність вчителя, відсутність досвіду, небажання прийняти допомогу з боку керівництва можуть призвести до дезадаптації, що проявляється в незацікавленості в професії, психологічний дискомфорт, конфліктності, що може привести до зміни робочого місця та професійної діяльності в цілому.

Успішність адаптації залежить від низки умов, головними з яких є: якісний рівень роботи з профорієнтації педагогів; об'єктивність ділової оцінки вчителів; організаційні механізми управління процесом адаптації; особливості організації праці, які реалізують мотиваційні установки вчителя; наявність відпрацьованої системи впровадження нововведень; гнучкість системи навчання та кваліфікації вчителів; особливості соціально-психологічного клімату, що склався в колективі; особистісні якості вчителя, пов'язані з його психологічними особливостями, віком, сімейним станом тощо.

Таким чином, адаптація вчителів до професійної діяльності являє собою складний динамічний тривалий процес систематичного занурення педагога в професію, що передбачає формування професійних знань, умінь, професійно важливих якостей, необхідних для подальшого розвитку. Тому період професійної адаптації є необхідною умовою на етапі професійного становлення і розвитку професіонала, на якому відбувається засвоєння ним професійних цінностей, оволодіння професійною діяльністю, формування готовності до успішної самореалізації.

Становлення професіонала - другий етап професійного розвитку вчителя початкових класів - це процес прогресивної зміни особистості внаслідок соціальних впливів, професійної діяльності і власної активності, спрямованої на самовдосконалення; це формування професійної спрямованості, компетентності, соціально значущих і професійно важливих якостей особистості та їх інтеграція, готовність до постійного професійного зростання, пошук оптимальних прийомів якісного і творчого виконання діяльності відповідно до індивідуально психологічних особливостей людини.

Отже, на етапі становлення вчителя початкових класів професійна активність поступово стабілізується, рівень її прояву індивідуалізується залежно від психологічних особливостей.