Образне мислення в структурі вітчизняної дизайн - освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Образне мислення в структурі вітчизняної дизайн - освіти

Креденець Н. Д., Семко А. О.

Львівський коледж індустрії моди Київського національного університету технологій та дизайну ШПИРАЛО-ЗАПОТОЧНА Л. Р.

Львівська національна академія мистецтв

Мета. Виявити особливості та складові образного мислення в контексті навчальних завдань мистецьких дисциплін з професійної підготовки дизайнерів на сучасному етапі розвитку вітчизняної дизайн-освіти.

Методика. У дослідженні застосовані такі методи: аналітичний, систематизації та узагальнення, що забезпечило достовірність та обґрунтованість результатів дослідження.

Результати. Розглянуто особливості підготовки дизайнерів в освітній сфері в контексті опанування ними образотворчої бази як важливої складової комплексу навчальних дисциплін в структурі вітчизняної дизайн-освіти. Увагу приділено аспектам розвитку образного мислення, його внутрішній природі та сутнісним характеристикам. На прикладі вирішення декоративного натюрморту висвітлюються різні рівні завдань, які ставляться перед студентами-дизайнерами з метою оволодіння ними образотворчими знаннями. З'ясовано роль цього початкового курсу, введеного в навчальний процес, в плані професійної підготовки та особистісної реалізації творчих здібностей дизайнерів. професійна підготовка дизайнер освіта

Наукова новизна полягає у визначенні та висвітленні основних складових образного мислення, що дозволило окреслити шляхи та методи формування образотворчої грамотності в структурі сучасної дизайн-освіти.

Практична значущість. Система живописно-графічних завдань може стати основою для подальшого вдосконалення учбових програм „Живопис", „Основи художньої графіки". Матеріали дослідження можуть враховуватися при вивченні суміжних проблем з підготовки студентів- дизайнерів і викладачів художніх і педагогічних закладів освіти.

Ключові слова: творчий процес, образне мислення, уява, дизайнер, дизайн-освіта, проектна культура.

THE IMAGINATIVE THINKING IN THE STRUCTURE OF NATIVE DESIGN EDUCATION

KREDENETS N. D., SEMKO A.O.

Lviv College of Fashion Industry, Kyiv National University of Technologies and Design SHPYRALO-ZAPOTOCHNA L. R.

Lviv National Academy of Arts Purpose. Toidentifythefeatures, peculiaritiesandcomponentsofimaginativethinkinginthecontextofeducationaltasksfortheprofessionaldesigner'strainingandmoderndevelopmenttrendsofnativedesigneducation. Methodology. Theresearchappliedfollowingmethods:analytical, systematizationand

generalization. A complexoftheserelatedmethodsprovidedtheauthenticityandvalidityofresearchresult.

Results. Thepeculiaritiesofdesigner'strainingintheeducationalsphereinthecontextofmasteringthegraphicliteracyasanimportantcomponentofthecomplexeducationaldisciplinesinthestructureofdesigneducation. Theattentionispaidtotheaspectsofdevelopmentofcreativethinking, itsinternalfeaturesandessentialcharacteristics. Ontheexampleofstilllife, differentlevelsoftasksarehighlighted, theyarefacingthestudentsdesignerswiththepurposeofmasteringthepictorialcomponent. Thisinitialcoursenisintroducedofeducationalprocessfortheprofessionaltraininganddesigner'spersonalrealizationofcreativeabilities.

Scientific novelty consists in the definition and coverage of the main components of imaginativethinking, which allowed to outline the ways and methods of formation thegraphicliteracy in the structure of modern design education.

Practical significance.Thesystemofpictorialan d graphictaskscanbecomethebasisforfurtherimprovementofeducationalprograms "Fundamentalsofartisticgraphics", "Painting". Thematerialsofresearchcanbetakenintoaccountinthestudyofproblemsinthetrainingofstudents-

designersandteachersofartisticandpedagogicaleducationalinstitutions.

Keywords: creative process, imaginative thinking, designer, design education, project culture.

ОБРАЗНОЕ МЫШЛЕНИЕ В СТРУКТУРЕ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ДИЗАЙН-ОБРАЗОВАНИЯ

КРЕДЕНЕЦ Н. Д., СЕМКО А. А.

Львовский колледж индустрии моды Киевского национального университета технологий и дизайна

ШПИРАЛО-ЗАПОТОЧНАЯ Л.Р.

Львовская национальная академия искусств Цель. Определить природу, особенности и составляющие образного мышления в контексте учебных задач по профессиональной подготовке дизайнеров на современном этапе развития отечественного дизайн-образования.

Методика. В исследовании применены следующие методы:аналитический, систематизации и обобщения. Именно такой комплекс взаимосвязанных методов по изучению проблемы обеспечил достоверность и обоснованность результатов исследования.

Результаты. Рассмотрены особенности подготовки дизайнеров в образовательной сфере в контексте освоения ими изобразительной грамотности как важной составляющей комплекса учебных дисциплин в структуре дизайн-образования. Внимание уделено аспектам развития образного мышления, его внутренней сущности. На примере решения декоративного натюрморта, освещаются различные уровни задач, которые ставятся перед студентами-дизайнерами с целью овладения ими изобразительнойсоставляющей.

Проанализирована роль этого начального курса, введенного в учебный процесс, в плане профессиональной подготовки и личностной реализации творческих способностей дизайнеров. Научная новизна заключается в определении и освещении основных составляющих образного мышления, что позволило наметить пути и методы формирования изобразительной грамотности в структуре современного дизайн-образования. Практическая значимость. Система живописнографических задач может быть использована для дальнейшего совершенствования учебных программ "Живопись", "Основы художественной графики". Материалы исследования могут учитываться при изучении смежных проблем по подготовкестудентов-дизайнерови преподавателей художественных и педагогических учебных заведений.

Ключевые слова: творческий процесс, образное мышление, воображение, дизайнер, дизайн- образование, проектная культура.

Вступ

Підготовка висококваліфікованих спеціалістів є одним з пріоритетних напрямів державної політики на сучасному етапі. ХХІ століття поставило перед освітою нові завдання, пов'язані з творчістю, самореалізацією і нові вимоги перед освітянами щодо професійної підготовки й високу відповідальність майбутнього спеціаліста за обраний фах. Сьогодні акцент робиться на тому, щоб знання несли не лише інформацію констатуючого фахового характеру, але й мали аналітично- прагматичний творчий характер у відповідній сфері діяльності [10, с. 106].

Одна з важливих тенденцій нинішнього розвитку дизайн-освіти та проектної культури в цілому - це „відмова від раціональних методів проектування на користь культурологічного підходу, в основі якого - методика художньої творчості" [13, с. 14]. Навчальний процес в освітніх закладах, що спеціалізуються на підготовці дизайнерів, ґрунтується на взаємозв'язку всіх дисциплін, які формують фахівців даної спеціальності. Важлива роль у цьому процесі відводиться образотворчій складовій - рисунку, живопису, елементарним навичкам побудови образу.

Рівень особистісного розвитку та професійної підготовки таких спеціалістів лежить у площині не лише освіти, але й доповнюється такими компонентами як виховання та практика.

Перед педагогами освітнього процесу постає складне завдання- навчити майбутнього дизайнера так, щоб його образотворчі можливості стимулювали творчий процес з врахуванням особливостей у конкретній спеціальності. В контексті глобальних стратегій і динамічних змін така форма підготовки виявляється перспективною, оскільки поглиблює професійні компетентності майбутнього спеціаліста й моделює варіативність творчих підходів і рішень.

Аналіз попередніх досліджень

Окремі аспекти фахової освіти дизайнерів частково висвітлювалися у низці публікацій вітчизняних і зарубіжних учених - зокрема В. Даниленка [3], І. Карімової [5], В. Косіва [7], Ю. Легенького [8], В. Прусака [12], О. Фурси [16], О. Хмельовського [14] та ін. Цінними в контексті дослідження проблеми стали праці теоретиків та практиків мистецтва Р. Арнхейма [1], А. Гільдебранда [2], В. Гофмана [17], П. Клее [6]. Однак саме аспект образного мислення в структурі вітчизняної дизайн-освіти на сьогодні ще не отримав свого належного висвітлення.

Постановка завдання

Система професійної підготовки дизайнерів значною мірою залежить від того, наскільки глибоко вони опановують знання і навички щодо побудови форми, творення художнього образу, використання живописно-графічних засобів. Оволодіння образотворчою складовою, що ґрунтується на певних аспектах образного мислення, невід'ємне від засвоєння технічних особливостей оскільки це цілісний навчальний процес, який аналізується й висвітлюється комплексно.

Результати дослідження

У контексті глобальних процесів і динамічних змін, які спостерігаються сьогодні в культурно- освітній сфері, творчі здібності й аналітичне мислення дозволяє ідентифікувати у фахівця можливості його ефективної самореалізації. Мислення та уява є основою пізнання творчої діяльності особистості, її інтелекту. Як стверджує німецький скульптор і теоретик мистецтва А. фон Гільдебранд: „Художньо обдарована особа відзначається саме тим, що вона відчуває проблеми, закладені в самій речі і приводить до їх вирішення, а також тим, що її мистецький твір дає істинну відповідь на поставлені самою природою питання" [2, с. 87].

Художня творчість, яка формує підвалини дизайнерської професії, характеризується двома способами мислення - образним і раціонально- понятійним, які взаємопов'язані між собою причинно-наслідковимизв'язками.

Розглядаючи образне мислення як єдність суб'єктивного та об'єктивного, можна стверджувати його гносеологічну сутність, що проявляється на рівні вимог і затребуваності освітніх знань новітнього інформаційно-інтелектуального суспільства. Ось чому формування образного мислення у молодого покоління дизайнерів - одне з важливих завдань розвитку вітчизняної художньої освіти та естетичного виховання на сьогоднішньому етапі. Акцептуючи синтез чуттєвих і раціональних компонентів в художньо-переробленому вигляді таке мислення в концептуально-логічній формі відтворює й філософські ідеї свого часу. Аналізуючи внутрішню природу образного мислення можна свідчити про його „відносну незалежність від матеріальних об'єктів, існуючої практики та усталеного чуттєвого досвіду" [13, с. 29].

Мислення в проектній культурі базується на життєвому пізнанні та візуалізується у формі образів і понять, виділяючи окремі сутнісні зв'язки предметів. Уява ж діє при створенні образів предметів та явищ, які художник-дизайнер не сприйняв в реальності, або які взагалі не існували. Таку інтелектуальну діяльність часто пов'язують з відображенням і, значною мірою, з функціями логічного мислення, сприйняттям, інтуїцією, уявою, пізнанням чогось нового тощо. Щодо творчої діяльності студента, то вона відображає дійсність і її перетворення в процесі образного мислення, систематизує й формує набутий упродовж навчання професії досвід.

Невід'ємною складовою творення художнього образу в системі дизайн-освіти є уява. Уява - це інтелектуальний процес творчості, встановлення зв'язків між відомими образами та знаннями [9, с. 83]. Уяву складно відокремити від образного мислення. Вона дає можливість виходити за межі реального, переміщуватись у минуле та майбутнє, в інші світи. Чим багатший і ширший світогляд студента-дизайнера, тим більша можливість правдивої та виразної передачі того чи іншого образу. Поряд з образами, які виникають у процесі пізнання дійсності, створюється низка інших, котрі усвідомлюються уявою, групуються, об'єднуються та вибудовуються в один, найбільш правдивий. Подальша творча діяльність дизайнера пов'язана саме з експлікацією цього образу, його ретельним опрацюванням. Отже, можна свідчити, що в художній творчості уява та мислення мають одні й ті ж корені, хоч різняться за природою. Уява передує відображенню дійсності в образах. Вона створює образи, забезпечує стратегію подальшої образотворчої діяльності.

В структурі дизайн-освіти уява часто виступає психологічною основою творчості, яка народжує нові оригінальні образи та ідеї, доповнює творче мислення і, взаємодіючи з ним, формує основу всієї творчої діяльності. Результатом, продуктом творчої уяви стає художній образ. Споглядаючи ті форми уяви, які тісно пов'язані з творчістю, скерованою на переосмислення дійсності, можна стверджувати, що межа між реалістичним мисленням і уявою не така чітка як видається на перший погляд. Уява стає необхідною, невід'ємною складовою реального мислення. Освітні ініціативи у сфері дизайну ґрунтуються на тому, що збагачення уяви відбувається тільки в процесі загального інтелектуального розвитку. Виховання її під час вивчення загально художніх образотворчих дисциплін - надзвичайно важливе педагогічне завдання, яке тісно пов'язане з вихованням особистості загалом [16, с. 8].

У теоретичних освітніх практиках часто замість терміна „уява" використовують дефініцію «фантазія». За цими визначеннями стоїть різна психологічна реальність. Фантазія не пізнає, не вгадує, оскільки її основа функція - це комбінація. Своїм комбінуванням вона може зашкодити дослідженню та виявленню породженою уявою справжньої істини. Розрізнити їхні функції стає вкрай важко. З цього приводу австрійський мистецтвознавець В. Ґофман сказав таке: «... розширений простір дії уяви підпорядковується масштабам емпіричного світу:витворам фантазії повинна бути властива сила переконливостіможливогосвіту, якийхоч і не існує, але мігбиіснувати» [17, с. 137]. Уява стимулює фантазію, втілюючи задуми художника-дизайнера. У розвитку уяви принциповим постає етап формування стимулюючої фантазії. Попри їх різні сутності, обидві розвиваються за законами вищих психічних функцій від конкретної до довільної, від репродуктивної до творчої [9, с. 84].

Розвиток образного мислення на початкових етапах професійної підготовки дизайнерів проходить в оперуванні образами простих за формою предметів. Матеріальним продуктом образного мислення стає результат творчої діяльності, що відповідає процесу мислення - рисунок, конструкція, декоративна композиція.

Повноцінно ця система розкривається в студіях над натюрмортом. Саме натюрморт дає багатий простір для пошуку й експериментів в ділянці форми, кольору, простору, а також пропонує широкий арсенал технік для досягнення цих цілей. Такий курс передує подальшому плідному засвоєнню навчально-аналітичних основ образного мислення і є достатньою умовою для творення більш складних образів природнього й предметного середовища на наступних етапах освітнього процесу. До того ж сучасні форми мистецтва виводять традиційний жанр натюрморту в „інший вимір мистецької реальності", де „народжується розмова предмета, глядача і простору"[15, с. 74].

Набуті знання про об'єкт на фізичному рівні призводять до відчуття матеріалу, допомагаютьстуденту-дизайнеруотримати впевненістьу власних можливостях.

Розширення меж образного мислення проявляється в розвитку та вмінні розставити акценти, перейти від формального до неформального, вийти на більш широкий рівень сприйняття реальності.

Як справедливо зазначив Рудольф Арнхейм: „зображення ніколи не є точною копією об'єкта, воно його структурний еквівалент,виражений певним образотворчим засобом" [1, с. 137]. Саме структурнаеквівалентністьробить натюрморт оптимальним в якості вивчення графічних засобів і виражальних можливостей технік, а його варіативність та рухливість сприяє вирішенню живописно- пластичних проблем, розвитку образного мислення, уяви та фантазії. Одним з продуктивних напрямів такої апробації в навчальному процесі стає декоративний натюрморт.

Анрі Матісс визначив декоративність як урівноваження усіх пластичних компонентів, відчуття пропорцій, де орнаментальність підсилює декоративність рисунку [11, с. 134].

Декоративний натюрморт - не достовірне зображення натури, а роздуми з приводу даної натури; це відтворення найхарактернішого, відмова від усього випадкового, підпорядкування структури натюрморту вирішенню конкретного завдання [4, с. 52] (рис. 1).

Оскільки поняттю форми в образотворчому мистецтві приділяється першочергове значення, переосмислення її в навчальному процесі пов'язане з прагненням до вираження чуттєвого та розумового світосприйняття довкілля. Неминуче такатрансформація об'єктивної реальності веде до її видозміни та творення нових форм. За словами Анрі Матісса, «все потрібно створювати заново - і об'єкт, і колір» [9, с. 256]. Розвинув цю думку Пабло Пікассо, який сказав, що зображає світ не таким, яким бачить, а таким, яким його мислить [Там же]. Пауль Клее, в свою чергу, вважав, що твір мистецтва це результат нової реальності, в основі якої «формальні елементи» [6, с. 48] (рис. 2).

Образотворчаграмотність, закономірності побудови форми універсальні та єдині для всіх систем, якими б суб'єктивними вони не були. Поняття колірного тону, додаткових кольорів, контрасту, ритму, гармонії, плями та лінії однаково застосовуються на всіх рівнях професійної майстерності. Проте, в структурі професійної підготовки дизайнерів, ступінь живописно-пластичної свободи обмежений конкретними завданнями, які вирішуються в даній постановці, але шлях засвоєння цих завдань особистий і визначається здібностями самого студента та набутим у процесі навчання досвідом.

Засвоєння об'єктивної реальності та закономірностей композиції дає право свідомо оперувати перестановкоюпредметів і деталей, ритмами форм, контрастами, величинами, графічними фактурними засобами тощо.

Рис. 1. Декоративне вирішення натюрморту у творах Анрі Матісса: а - Іспанський натюрморт. 1910. Полотно, олія. Державний Ермітаж. Санкт- Петербург; б - Натюрморт з баклажанами. 1911. Полотно, олія. Приватна колекція.

в

Рис. 2. Натюрморт у професійному мистецтві: а - Пабло Пікассо. Натюрморт з лампою. 1944. Полотно, олія. Центр Жоржа Помпіду. Париж; б - Пабло Пікассо. Натюрморт з фруктами. 1914. Полотно, олія. Музей образотворчого мистецтва. Колумбус; в - Пауль Клее. Натюрморт. 1927. Полотно, олія. Метрополітен-музей. Нью Йорк

аб

Рис. 3. Килимове вирішення натюрморту в навчальному завданні студентів Львівського коледжу індустрії моди КНУТД: а - Мазепа І. Папір, гуаш; б - Майоров Б. Папір, гуаш

Складністьіфілософічність декоративного натюрморту в професійному мистецтві вирізняється від навчального, в якому вирішується обмежене коло завдань. Якщо в творчому декоративному натюрморті акцептується передусім втілена в художній образ світоглядна концепція художника, зафіксована на папері думка, філософія художника, то в навчальному завданні можна свідчити лише про творчий початок, заснований на здібностях студента -дизайнера, якими він користується інтуїтивно.Основне завдання дизайн-освіти на початкових етапах навчання - підтримати студента в його творчих ініціативах, допомогти свідомо користуватися своїм талантом, скерувати його розвиток у той напрям де він найбільш повно себе зреалізує.Використовуючиздібності мислитиконструктивнодизайнери створюють організований світ складних кольорових форм, підходять до завдання творчо, в міру свого досвіду й світогляду [14, с. 44]. У контексті визначення шляхів і методівформуванняпрофесійної компетентності майбутнього дизайнера що сприяють розвитку образного мислення, розрізняютьтакі варіанти декоративного вирішення натюрморту:

• килимове вирішення - орнаментація площини натюрморту, наближення до площинного вирішення простору; усі частини, деталі, лінії натюрморту переплітаються у декоративний візерунок (рис. 3);

• вітражне вирішення - локальні кольорові плями, обов'язково чорний або кольоровий контур. Надзвичайно важлива роль силуету, контуру та характеру плям, пластики самого контуру;

• фактурне вирішення - виявлення зображуваних фактур, матеріалів на папері за допомогою різноманітних способів нанесення забарвлення. При цьому важливо враховувати пропорції та кількість фактурних плям (рис. 4).

Аналіз формальних засобів творення живописно-графічноїструктури декоративного натюрморту дає можливість оцінити значення й можливості кожного окремого варіанту. Зміна параметрів творчих завдань призводить до зміни сприйняття, образного звучання та наповнення. Таке завдання - це простір для фантазії, колірної та просторової уяви. Ритмічне чергування різнокольорових площин, наявність одного й того ж кольору, який виникає на різних просторових планах, властиведекоративно-площинному вирішенню теми.

Рис. 4. Варіанти декоративного вирішення натюрморту в навчальному завданні студентів Львівського коледжу індустрії моди КНУТД: а - Кулеба О. Папір, акварель; б - Гумін І. Папір, гуаш; в - Дмітрієва Т. Папір, гуаш; г - Кулявець Н. Папір, гуаш

Предметивтрачаютьсвою матеріальність і сприймаються як чергування світлих і темних тонів які, доторкаючись й перетинаючись між собою, вибудовують просторову структуру натюрморту.

Характер завдання і метод його ведення виключає традиційну форму передачі простору та об'єму, привчає дизайнера мислити декоративно, проявляти здібності в кольорі, ритмі, рисунку. Вирішуються не лишезавдання переведення об'єму в площинне зображення, але й ритмічне та фактурне опрацювання аркуша. Складність проблеми активізує творчі сили студента, дає поле фантазії в організації простору. Для досягнення таких живописно-пластичних завдань не достатньо лишетворчих здібностей, потрібні образотворчі знання й загальна культура. Зокрема, на такий аспект проблеми наголошував в своїх дослідженнях присвячених дизайн-освіті В. Даниленко, який вважав, що „лише всебічна комплексна підготовка сприятиме студентові в його творчій діяльності" [3, с. 300].

Дизайн сьогодні є складовою проектної культури. Ось чому розвиток образного мислення зметоюоволодіння концептуальними та образно-пластичними способами вирішення творчих завдань є одним з пріоритетних напрямів формування особистості майбутнього дизайнера. Як зазначив Ю. Легенький, природа творчості, як феномена культури „у внутрішній продукуючій силі, волі, активності" [8, с. 73]. Творчий та загальнокультурний фундамент особистості дизайнера, його професійно- світоглядні позиції формуються саме в процесі навчання. З огляду на цей аспект, педагогічніпроблеми дизайн-освіти сьогодні на часі.

Висновки

Методична закономірність та взаємозв'язок логічно поставлених завдань в структурі навчального процесу стимулюють творчий пошук та розширюють професійнікомпетентностістудента-дизайнера. Форми та методи формування професійноїкомпетентностідизайнера йдуть від установки на творчість, виявлення здібностей, усвідомлення свого дарування й можливостейдо особистісноїреалізації.

Якість підготовки фахівців у структурі сучасної дизайн-освіти, як свідчить проведене дослідження, особливо залежить від міцної образотворчої бази й практичних навичок живописно-графічної роботи. Завдання з декоративного натюрморту не тільки розвивають пам'ять, уяву, але й збагачують, закріплюють образотворчу грамотність, сприяють загально художньому розвитку особистості майбутнього дизайнера.

Одним з перспективних напрямів наукового дослідження в структурі вітчизняної дизайн-освіти може стати пошук методів і шляхів активізації образного мислення, що відповідає стратегіям і тенденціям розвитку сучасних освітніх концепцій.

Література

1. АрнхеймР.Искусствоивизуальное

восприятие [пер. с англ.]. Москва : Архитектура- С, 2007. 245 с.

2. Гильдебрандт А. Проблема формы в

изобразительномискусстве.Западное

искусствознание ХХ века. Москва: Академический проект; Традиция, 2005. С. 48133.

3. Даниленко В. Д. Дизайн : підручник. Харків : ХДАДМ, 2003. 320 с.

4. Желодиевская Л. В., Чуканова Е. С. Эмоции графики. Изобразительные и выразительные возможности графических техник : учеб. пособие. Москва : Квадрига, 2009. 96 с.

5. Каримова И. С. Формирование проектно-образного мышления студентов специальности «Дизайн» средствами графики : монография. Благовещенск :Амурский гос. ун-т, 2006. 199 с.

6. Клее П. Педагогические эскизы [пер. с нем. Н. Дружковой] / под ред. Л. Монаковой. Москва : Д. Аронов, 2005. 360 с.

7. Косів В. Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років : монографія. Київ : Родовід, 2019. 480 с.

8. Легенький Ю. Дизайн : культурологія та естетика. Київ : КДУТД, 2000. 272 с.

9. Перепадя В. В. Рисунок. Проблеми творчості в навчальному процесі. Львів : «Палітра друку», 2003. 288 с.

10. Пірен М. І. Маніпулятивні впливи в процесі підготовки та реалізації професійної компетентності фахівця соціокультурної сфери. Креативні технології, підприємництво і менеджмент в організації соціокультурної сфери ХХІ ст.:зб. доп. І міжнарод. наук.-прак. конф., м. Київ, 25-26 трав. 2017 р. Київ : КНУКіМ, 2017. С. 105-106.

11. Прищенко С. В. Кольорознавство : навч. посібник. Київ : «Альтерпрес», 2016. 445 с.

12. Прусак В. Становлення та розвиток дизайн-освіти в Україні (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). ВісникЛьвівськоїнаціональноїакадеміїмистецтв. Львів, 2017. Вип. 31. С. 71 -82.

13. СторИ. Н. Смыслообразованиев графическом дизайне. Метаморфозы зрительных образов :учебноепособиедля вузов. Москва : МГТУ им. А. Н. Косыгина, 2003. 296 с.

14. Хмельовський О. Вступ у дизайн. Основи проектування систем життя : курс лекцій. Луцьк : ЛДТУ, 2002. 208 с.

15. Хрісанфова Д. В., Даниленко В. Я. Напрями візуального мистецтва. Вісник ХДАДМ. № 3. Харків, 2016. С. 72-79.

16. Фурса О. О. Тенденції розвитку дизайн- освіти в Україні (друга половинаХХ - початок ХХІ століття : автореф. дис. ... д-ра. пед. наук 13.00.01. Житомир, 2014. 20 с.

17. Hofman W. Grundlagen der modernen kunst. Fine Einfuhrung in ihre symbolichen Formen. Stuttgart : Alfred KronerVerlag, 2004. 560 p.

18. Sergeieva N. Approachestotheanalisisoftheideologicalandconceptualessentialityofthedesign. Scientific development and achievements. Vol. 3. London. 2018. P. 44-58.

References

1. Arnkheim, R. (2014). Iskusstvo i vizualnoevospriiatie [Art and visual perception]. Moskva : Arkhitektura-S [inRussian].

2. Gildebrandt, A. (2005). Problemaformy v izobrazitelnomiskusstve [The problem of form in art]. Zapadnoeiskusstvoznanie XX veka.Moskva : Akademicheskiiproekt; Traditciia [inRussian].

3. Danylenko, V. D. (2003). Dyzajn [Design]. Kharkiv : KhDADM [inUkrainian].

4. Zhelodievskaia, L. V., Chukanova, E. S. (2009). Emotciigrafiki. Izobrazitelnye i vyrazitelnyevozmozhnostigraficheskikhtekhnik [Emotions graphics. Graphic and expressive possibilities of graphic techniques]. Moskva : Kvadriga [inRussian].

5. Karimova, I. S. (2006). Formirovanieproektno-obraznogomyshleniiastudentovspetcialnosti «Dizain» sredstvamigrafiki [Formation of design-figurative thinking of students of the specialty "Design" by means of graphics]. Blagoveshchensk : Amurskiigos. un-t [inRussian].

6. Klee, P .(2005). Pedagogicheskieeskizy [Pedagogical sketches]. Moskva : D. Aronov [inRussian].

7. Kosiv, V. (2019). Ukrajinsjkaidentychnistj u ghrafichnomudyzajni 1945-1989 rokiv [Ukrainian Identity in Graphic Design 1945-1989]. Kyjiv : Rodovid [inUkrainian].

8. Leghenjkyj, Ju. (2000). Dyzajn : kuljturologhijataestetyka [Design: Culturology and Aesthetics]. Kyjiv : KDUTD [inUkrainian].

9. Perepadja, V. V. (2003). Rysunok. Problemytvorchosti v navchaljnomuprocesi [Drawing. Problems of creativity in the educational process]. Ljviv : «Palitradruku» [inUkrainian].

10. Piren, M. I. (2017). Manipulative influences in the process of preparation and implementation of professional competence of a specialist in the socio-cultural sphere]. Kreatyvnitekhnologhiji, pidpryjemnyctvoimenedzhment v orghanizacijisociokujtumojisfery XXst. - Creative technologies, entrepreneurship and management in the organization of the socio-cultural sphere of the XXI century.Kyjiv :KNUKiM [in Ukrainian].

11. Pryshhenko, S. V. (2016). Koljoroznavstvo [Color studies]. Kyjiv : «Aljterpres» [inUkrainian].

12. Prusak, V. (2017) Stanovlennjatarozvytokdyzajn-osvity v Ukrajini (kinecj XX - pochatok XXI st.) [Formation and development of design education in Ukraine (end of the XX - beginning of

13. the XXI century]. VisnykLjvivsjkojinacionaljnojiakademijimystectv.Ljviv [in Ukrainian].

14. Stor, I. N. (2003). Smysloobrazovanie v

graficheskomdizaine. Metamorfozyzritelnykhobrazov [Formationin graphic design.

Metamorphoses of visual images]. Moskva : MGTU im. A. N. Kosygina [inRussian].

15. Khmeljovsjkyj, O. (2002). Vstup u dyzajn. Osnovyproektuvannjasystemzhyttja[Introduction to the design. Basics of designing life systems]. Lucjk : LDTU [inUkrainian].

16. Khrisanfova, D. V., Danylenko V. Ja. (2916). Naprjamyvizualjnoghomystectva [Directions of visual art]. VisnykKhDADM. № 3. Kharkiv [inUkrainian].

17.

18. Fursa, O. O. (2014). Tendencijirozvytkudyzajn-osvity v Ukrajini (drughapolovynaXX - pochatok XXI stolittja) [Trends in the development of design education in Ukraine (second half of the XX - beginning of the XXI century] avtoref. dys. ... d- ra.ped. nauk - author's abstract dis ... doctor ped Sciences.Zhytomyr [inUkrainian].

19. Hofman, W. (2004). Grundlagen der modernen kunst. FineEinfuhrunginihre symbolichenFormen. Stuttgart : AlfredKronerVerlag [in German].

20. Sergeieva, N. (2018). Approachestotheanalisisoftheideologicalandconceptualessentialityofthedesign. Scientific development and achievements.Vol. 3. London. [inEnglish].

Размещено на Allbest.ru