Особливості розв'язування арифметичної задачі молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення на етапі аналізу тексту
Корекція навчальної діяльності молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення. Методика навчання розв’язування арифметичних задач у початковій школі. Формування словесно-логічного мислення в учнів спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з ТПМ.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.05.2022 |
Размер файла | 27,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Особливості розв'язування арифметичної задачі молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення на етапі аналізу тексту
Л.І. Лісова
Постановка проблеми
Важливу роль у курсі математики початкової школи відіграють арифметичні задачі. Вони, з одного боку, складають специфічний розділ програми, зміст якого учні мають засвоїти, з другого - виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів.
Процес розв'язування арифметичних задач сприяє формуванню таких розумових дій як аналіз і синтез, конкретизація і абстрагування, порівняння, узагальнення тощо.
Аналіз - це операція мисленнєвого або реального розподілу (речі, властивості, процеси або відношення між предметами) на складові частини або вибору з цілого частини, що виконується в процесі пізнання або предметно-практичної діяльності людини [4].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості мислиннєвих процесів у молодших школярів з типовим розвитком були предметом вивчення: А. Валлон, С. Жуйкова, Є. Кабанової-Меллер, Н. Менчинської, О. Скрипченко, Н. Шадракова та інших.
А. Валлон, І. Ломпшер, Т. Лисянська зауважують, що розвиток аналізу передує синтезу, а тому у молодших школярів він формується швидше. [4].
Н. Менчинська звертає увагу на те, що у частини учнів з типовим розвитком другого класу і в більшості учнів четвертого класу аналіз стає системним. [2].
Розвиток процесів мислення у молодших школярів з порушеннями мовлення вивчали: Н. Гаврилова, С. Конопляста, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенко та інші.
Дослідження І. Власенко показали, що словесно-логічногічне мислення в учнів спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (надалі ТПМ) пов'язане з системним недорозвитком у них мовлення, а не з порушенням власне мислення [2].
В. Тарасун досліджено рівень загального, вербального та невербального інтелекту школярів із складною дислалією, ринолалією, дизартрією. Нею встановлено, що лише у незначної частини учнів з порушенням мовленнєвого розвитку (надалі ПМР) спостерігається зниження рівня загального інтелектуального розвитку, що спричиняє виникнення загальної неуспішності. У школярів із парціальною неуспішністю труднощі в навчанні викликані недорозвиненням окремих операцій вербального або невербального інтелекту. Нею було також виявлено, що недостатня сформованість лінгвістичних та математичних здібностей в учнів з ПМР може бути викликана недорозвиненням, незрілістю у них основних видів синтетичних структур, а саме: симультанних та сукцесивних видів синтетичної діяльності [6].
Є. Соботович звертає увагу на те, що у дітей з моторною алалією велика роль належить вибірковому недорозвиненню окремих розумових операцій [5].
Труднощі у процесі засвоєння арифметичних задач учнями з ТПМ обумовленні недорозвиненням у них базових психічних процесів пізнавальної діяльності (Н. Гаврилова, Л. Томме та інші), симультанних та сукцесивних синтезів (В. Тарасун). Також визначено, що рівень засвоєння арифметичних задач дітьми з ТПМ (Н. Гаврилова, В. Тарасун) переважно репродуктивний у рідких випадках може бути репродуктивно-продуктивним, а окремі школярі з ТПМ засвоюють їх лише на рівні впізнавань (пасивно-репродуктивному) [6].
Таким чином, не було вивчено у якого відсотка молодших школярів з ТПМ не достатньо сформовані операції аналізу, що впливає на якість навчального процесу.
У попередніх працях нами було проведено експериментальне дослідження з виявлення труднощів, що зустрічаються у молодших школярів з ТПМ при розв'язуванні арифметичних задач. Це дозволило підтвердити припущення, що у молодших школярів з ТПМ зустрічаються труднощі на усіх етапах роботи над арифметичною задачею. Диференціювали типи труднощів на кожному етапі роботи над арифметичною задачею і вони не перебувають у прямій залежності від логопедичного діагнозу.
Мета нашого дослідження з'ясувати, які типи труднощів зустрічаються у молодших школярів з ТПМ при аналізі тексту арифметичної задачі.
словесний логічний арифметика діти порушення мова
Виклад основного матеріалу
У дослідженні брали участь молодші школярі з загальним недорозвитком мовлення ІІ-ІІІ рівня при первино збереженому інтелекті, в загальній кількості 221 учень Кам'янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру, Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів „Довіра“, Васильківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів, Мізоцької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів, а також на базі загальноосвітніх шкіл №2, 7, 16 м. Кам'янець-Подільського, де навчаються учні молодших класів з ТПМ на інклюзивному навчанні. У 1 класі обстежено 53 учня, у 2 класі - 58 учнів, у 3 класі - 60 учнів і 50 учнів 4-го класу.
В результаті аналізу матеріалів дослідження ми визначили відсоток молодших школярів з ТПМ у яких зустрічалися труднощі в процесі аналізу змісту арифметичної задачі, а саме: труднощі вибору суттєвих складових задачі та зосередження на несуттєвих ознаках арифметичної задачі (табл. 1).
Таблиця 1
Відсоткове співвідношення помилок які допускали молодші школярі з ТПМ при аналізі змісту арифметичної задачі, (у%)
Тип труднощів при аналізі змісту арифметичної задачі |
Характер помилок при аналізі змісту арифметичної задачі |
Відсоток дітей якими допускались помилки при аналізі змісту арифметичної задачі |
||||
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
|||
Труднощі вибору суттєвих складових задачі |
неправильне виділення числових даних записаних цифрою |
32,5 |
38,0 |
33,8 |
18,2 |
|
неправильне виділення слова, що визначало алгоритм розв'язання задачі |
36,5 |
47,7 |
28,3 |
8,9 |
||
неправильне виділення числових даних, які записані словом |
43,1 |
40,0 |
28,2 |
6,8 |
||
Зосередження на несуттєвих ознаках арифметичної задачі |
відволікання на несуттєві дані тексту арифметичної задачі |
64,5 |
71,9 |
48,8 |
32,0 |
Нами було визначено, що труднощі вибору суттєвих складових задачі супроводжувались наступними помилками: неправильне виділення числових даних записаних цифрою, неправильне виділення слова, що визначало алгоритм розв'язання задачі, неправильне виділення числових даних, які записані словом. Зокрема, нами було визначено 32,5% учнів з ТПМ 1-го класу які аналізуючи зміст задачі неправильно виділяли числові дані записані цифрою, 38,0% - 2-го класу, 33,8% - 3-го класу і 18,2% школярів 4-го класу. 36,5% учнів з ТПМ 1-го класу неправильно виділяли слова, що визначали алгоритм розв'язання задачі, в 2 класі - 47,7%, у 3 класі - 28,3% і 8,9% - 4-го класу. Неправильно виділяли числові дані, які записані словом 43,1% молодших школярів з ТПМ 1-го класу, 40,0% - 2-го класу, 28,2% - 3-го класу і 6,8% школярів з ТПМ 4-го класу.
Наступний тип труднощів який ми простежували при аналізі тексту арифметичної задачі молодшими школярами з ТПМ це - зосередження на несуттєвих ознаках арифметичної задачі, що проявлялось у вигляді наступної помилки: відволікання на несуттєві дані тексту арифметичної задачі. Зокрема, 64,5% учнів з ТПМ 1-го класу, 71,9% - 2-го класу, 48,8% - 3-го класу і 32,0% школярів 4-го класу мали такого типу помилки.
В результаті підсумкового аналізу матеріалів дослідження нами було визначено рівні сформованості навички аналізу тексту арифметичної задачі молодшими школярами з ТПМ (табл. 2).
Таблиця 2
Рівні сформованості навички аналізу змісту арифметичної задачі молодшими школярами з ТПМ
Тип труднощів при аналізі змісту арифметичної задачі |
Клас |
Рівень сформованості |
Достатній 0 |
|||
Дуже низький 7-9 |
Низький 4-6 |
Середній 1-3 |
||||
Труднощі вибору суттєвих складових задачі |
1 |
11,2 |
34,0 |
34,8 |
20,0 |
|
2 |
7,5 |
28,1 |
40,7 |
23,7 |
||
3 |
0 |
22,6 |
45,3 |
32,1 |
||
4 |
0 |
10,5 |
38,2 |
51,3 |
||
Зосередження на несуттєвих ознаках арифметичної задачі |
1 |
4,6 |
32,8 |
28,1 |
34,5 |
|
2 |
10,2 |
26,5 |
28,6 |
34,7 |
||
3 |
5,2 |
22,8 |
30,3 |
41,7 |
||
4 |
0 |
2,3 |
16,5 |
81,2 |
Ми визначили, що труднощі вибору суттєвих складових задачі мали 11,2% учнів 1 класу з дуже низьким рівнем сформованості, 34,0% - низьким , 34,8% - середнім і 20,0% дітей мали достатній рівень розвитку читання арифметичної задачі. У 2 класі 7,5% дітей мали дуже низький рівень сформованості, 28,1% - низький, 40,7% - середній, а 23,7% склали учні з достатнім рівнем розвитку. В 3 класі учнів з дуже низьким рівнем сформованості виявлено не було, 22,6% - з низьким, 45,3% - середнім і 32,1% учні з достатнім рівнем розвитку. У дітей четвертого класу дуже низького рівня сформованості не спостерігалось, 10,5% - з низьким, середнім - у 38,2% і достатній рівень розвитку ми простежили у 51,3%.
Зосереджувалися на несуттєвих ознаках арифметичної задачі 4,6% молодших школярів 1-го класу і мали дуже низький рівень сформованості, 32,8% - низький, 28,1% - середній і 34,5% достатній рівень. У молодших школярів 2 класу 10,2% мали дуже низький рівень сформованості, 26,5% - низький, 28,6% - середній, а 34,7% склали учні з достатнім рівнем розвитку. В 3 класі у 5,2% учнів спостерігали дуже низький рівень сформованості, 22,8% - низький, 30,3% - середній, 41,7% склали учні з достатнім рівнем розвитку. У учнів четвертого класу дуже низького рівня сформованості виявлено не було. Низький рівень сформованості спостерігався у 2,3% дітей, середній у 16,5% і достатній рівень розвитку ми простежили у 81,2% школярів з ТПМ.
Висновки
Отже, за результатами аналізу матеріалів дослідження нами встановлено типи труднощів (труднощі вибору суттєвих складових задачі, зосередження на несуттєвих ознаках арифметичної задачі) на етапі аналізу тексту арифметичної задачі молодими школярами з ТПМ. Виділено характерні помилки (неправильне виділення числових даних записаних цифрою; неправильне виділення слова, що визначало алгоритм розв'язання задачі; неправильне виділення числових даних, які записані словом; відволікання на несуттєві дані тексту арифметичної задачі) під час аналізу тексту задачі. Та в результаті підсумкового аналізу матеріалів дослідження було визначено рівні сформованості навички аналізу тексту арифметичної задачі у молодших школярів з ТПМ.
Таким чином, з вище викладеного матеріалу ми бачимо, що залишився доволі великий відсоток молодших школярів з ТПМ до кінця початкової школи, які ще потребують значної допомоги в процесі роботи над аналізом тексту арифметичної задачі.
Бібліографія
1. Калмикова Л. Психолінгвістичні і лінгвометодичні підходи до змісту мовленнєвих навичок і вмінь // Початкова школа. - 2003. - №5. - С 5-7.
2. Лісова Л.І. Корекція навчальної діяльності молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення: Монографія / Л.І. Лісова - Кам'янець-Подільський: ТОВ "Друк-Сервіс" 2015. - 224 с.
3. Скворцова С.О. Методика навчання розв'язування сюжетних задач у початковій школі: навч.-метод. посіб. для студентів у 2-х ч. Ч. І. Методика формування в молодших школярів загального уміння розв'язувати сюжетні задачі / С.О. Скворцова. - О.: Абрикос-Компанія, 2011. - 268 с.
4. Тарасун В.В. Логодидактика / В.В. Тарасун: навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2004. - 348 с.
5. Тарасун В.В., Гаврилова Н.С. Особливості навчання математики молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку / Н.С. Гаврилова, В.В. Тарасун: навчальний посібник. - Камянець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2007. - 268 с.
6. Томме Л.Є. Исследования готовности детей с тяжелыми нарушениями речи к обучению математики // Дефектология. - 2007. - №5 С. 33-41.
References
1. Kalmykova L. Psykholinhvistychni i linhvometodychni pidkhody do zmistu movlennievykh navychok i vmin // Pochatkova shkola. - 2003. - №5. - S 5-7.
2. Lisova L.I. Korektsiia navchalnoi diialnosti molodshykh shkoliariv z tiazhkymy porushenniamy movlennia: Monohrafiia / L.I. Lisova - Kamianets-Podilskyi: TOV "Druk-Servis" 2015. - 224 s.
3. Skvortsova S.O. Metodyka navchannia rozviazuvannia siuzhetnykh zadach u pochatkovii shkoli: navch.-metod. posib. dlia studentiv u 2-kh ch. Ch. I. Metodyka formuvannia v molodshykh shkoliariv zahalnoho uminnia rozviazuvaty siuzhetni zadachi / S.O. Skvortsova. - O.: Abrykos-Kompaniia, 2011. - 268 s.
4. Tarasun V.V. Lohodydaktyka / V.V. Tarasun: navchalnyi posibnyk dlia vyshchykh navchalnykh zakladiv. - K.: Vydavnytstvo Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova, 2004. - 348 s.
5. Tarasun V.V., Havrylova N.S. Osoblyvosti navchannia matematyky molodshykh shkoliariv z porushenniamy movlennievoho rozvytku / N.S. Havrylova, V.V. Tarasun: navchalnyi posibnyk. - Kamianets-Podilskyi: PP Moshynskyi V.S., 2007. - 268 s.
6. Tomme L.Ie. Yssledovanyia hotovnosty detei s tiazhelыmy narushenyiamy rechy k obuchenyiu matematyky // Defektolohyia. - 2007. - №5 S. 33-41.
Размещено на allbest.ru
Подобные документы
Формування писемного мовлення у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення. Становлення логопедичної допомоги дітям України. Особливості письмового мовлення. Готовність дітей з тяжкими порушеннями до оволодіння самостійним писемним мовленням.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 13.07.2009Нетрадиційні уроки як одна з форм підвищення пізнавального інтересу. Головні ознаки нетрадиційного уроку. Особливості предмету "Я у світі". Вплив нетрадиційних уроків на дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Активізація аналітичного мислення учнів.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 03.03.2016Історія становлення логопедичної допомоги дітям Україні. Проблема мовленнєвого розвитку молодших школярів з тяжкими вадами мовлення. Передумови формування писемного мовлення. Готовність до оволодіння писемним мовленням засобами спеціальних форм навчання.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 07.07.2009Сутність, особливості процесу розв’язування простих математичних задач в початковій школі. Психологічні особливості розвитку математичного мислення молодших школярів. Методика роботи над простими задачами на розкриття конкретного змісту арифметичних дій.
дипломная работа [257,2 K], добавлен 20.10.2009Зміст і операційний склад умінь учнів 2 класу розв‘язувати текстові задачі, засади їх формування, шляхи вдосконалення та експериментальна перевірка. Рівні та особливості навчальної діяльності учнів початкової школи під час розв’язування складених задач.
дипломная работа [366,1 K], добавлен 29.09.2009Етапи розв'язування складеної задачі. Ознайомлення із змістом та аналіз задачі. Складання плану, добір запитання до умови. Графічне зображення повного аналізу і плану розв'язування. Формування у молодших школярів уміння застосовувати прийоми перевірки.
реферат [18,3 K], добавлен 16.11.2009Особливості розвитку мислення в дітей молодшого шкільного віку. Практика розв’язання проблеми розвитку мислення молодших школярів під час роботи над українським текстом. Розробка власних підходів щодо розвитку логічного мислення молодших школярів.
дипломная работа [149,0 K], добавлен 15.07.2009Проблема формування умінь розв’язувати задачі у теорії та практиці. Математичні задачі у математиці початкової школи як педагогічний засіб. Психолого-педагогічні передумови використання задач. Методичні підходи та розробки використання складених задач.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 12.11.2009Закономірності розвитку дітей з мовленнєвими вадами. Виявлення та характеристика проявів адаптованості дітей, що мають вади мовлення, до шкільного навчання. Дослідження даної проблеми експериментальним шляхом, формування та аналіз отриманих результатів.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 19.07.2010Теореми та ознаки подільності натуральних чисел. Обґрунтування вимог до математичної підготовки учнів, розробка методики викладу теми "Подільність чисел". Приклади розв’язування вправ, а також задачі без розв’язання для самостійного розв’язування.
курсовая работа [239,2 K], добавлен 02.09.2011