Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії: поняттєво-термінологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії: поняттєво-термінологічний аспект

Богяну Катерина Олександрівна - аспірантка кафедри методики музичного виховання, співу та хорового диригування Криворізького державного педагогічного університету

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Сьогодні в складних соціально - економічних умовах та умовах пандемії, у яких знаходиться світове суспільство, особливо гостро звучать ідеї гуманізму, загальнолюдських соціокультурних цінностей, якими є: толерантність, емпатія, співчуття, розуміння тощо. Саме такого гуманного ставлення потребують люди з особливими освітніми потребами, що потребують посиленої уваги й допомоги в здобутті освіти. Тому, українською державою ставляться вимоги до вітчизняної освіти щодо підготовки вчителів, які можуть працювати з особами, що потребують освітньої інклюзії і що відображено в законодавчих документах, як: Закон України «Про загальну середню освіту» (2010), Закон України «Про освіту» (2017), концепція «Національна стратегія розвитку інклюзивної освіти на 2020-2030 роки» (2019).

Особливі вимоги висуваються й до мистецької освіти, яка в умовах педагогічного університету готує вчителя, спроможного стати для людей, що мають освітні потреби основним провідником гуманістичних цінностей вищого зразка. Професійна підготовка майбутніх учителів до освітньої інклюзії дедалі частіше сприймається як життєво важливий і не від'ємний компонент в освіті, оскільки у світі збільшується кількість дітей та молодих людей, які мають особливі освітні потреби.

Разом з тим, впровадження змісту, форм, методів засобів підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії в систему навчальних закладів є сьогодні є ще складним, що пояснюється наявністю бар'єрів в закладах вищої музично-педагогічної освіти, а саме: відсутністю системного уявлення проблеми інклюзії і шляхів її вирішення в різних освітніх структурах; не розробленістю теоретико-методологічної бази такої підготовки; недостатнім рівнем компетентності педагогічних працівників вищих навчальних закладів в межах означеної проблеми; необґрунтованістю змістово-складової частини освіти і навчально- методичного забезпечення; відсутністю технологічної бази для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Кожне із зазначених питань потребує теоретичної розробки та практичного впровадження в процес підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії.

Відповідно, особливої вагомості набуває важливість обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату проблеми професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

професійна підготовка учитель інклюзія

У вітчизняній та зарубіжній педагогіці накопичений значний досвід у визначенні досліджуваних нами понять. Концептуальні основи теорії готовності вчителя до професійної діяльності ґрунтовно розкрито в працях таких вітчизняних учених, як: І. Гавриш, О. Дубасенюк, В. Клопов, В. Осадчий, Н. Ничкало, О. Пєхота, С. Сисоєва, Г. Троцко та ін. Проблеми професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті компетентнісного підходу розглянуто в дослідженнях таких науковців: А. Козир, Н. Овчаренко, Т. Ткаченко, В. Черкасов та ін. Питання інклюзивної освіти висвітлено в дослідженнях: А. Колупаєвої, С. Сексенбаєва, З. Шевців та ін.

Однак, необхідно відмітити, що в науковій літературі недостатньо розглянуто питання щодо визначення термінологічно-понятійного апарату проблеми професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії, тому окреслення і тлумачення сутності базових понять означеної підготовки потребує додаткового розгляду.

Метою статті є - обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату проблеми професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії.

Методи дослідження. Для досягнення мети в роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз, пошуково-бібліографічний для визначення сутності ключових понять дослідження; порівняння для виявлення спільних і відмінних ознак в поняттях; узагальнення для окреслення авторського розуміння складових поняттєво-термінологічного апарату.

Виклад основного матеріалу дослідження

Теоретико-методологічною основою проблеми професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії є визначення понятійно-термінологічного апарату, до якого першочергово ми відносимо такі поняття, як: «інклюзія», «освітня інклюзія», «професійна підготовка», «професійна підготовленість», «професійно-педагогічна компетентність», «готовність учителя музичного мистецтва», «готовність учителя музичного мистецтва до освітньої інклюзії».

Термін «inclusion», у перекладі з англійської мови, розглядається як включення, приєднання [11, с. 360]. У освітній сфері явище інклюзії розглядається як забезпечення рівності прав людей на освіту і, відповідно, включення в загальний навчальний процес усіх осіб, які бажають отримати освіту, однак мають певні проблеми із її здобуттям.

У контексті нашого дослідження важливим є визначення поняття «освітня інклюзія», сутність якого, на думку З. Шевців, полягає в ідеї спільного навчання здорових дітей та інвалідів і у впровадженні оновленого змісту, форм, методів, засобів та технологій навчання школярів загальноосвітньої школи [22, с. 71]. Однак, ми вважаємо, що спільним навчанням повинно бути охоплено не тільки діти інваліди, але й інші категорії осіб, які мають особливі освітні потреби. Такого навчання потребують особи, які: за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад; проживають у селах і селищах; проживають у зоні збройного конфлікту, на тимчасово окупованій території України або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження; знаходяться в надзвичайних ситуаціях природного або техногенного характеру; мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу; є іноземцями або особами без громадянства [14].

С. Сексенбаєва зазначає, що «освітня інклюзія» - процес розвитку загальної освіти, який має на увазі доступність освіти для всіх, в плані пристосування до різних потреб усіх дітей, що забезпечує доступ до освіти для дітей з особливими потребами [18, с. 138]. Аналізуючи ці визначення, ми приєднались до думки А. Колупаєвої, що «освітня інклюзія - це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей [10, с. 15-21].

Для розуміння сутності поняття «готовність учителя до освітньої інклюзії» розглянемо поняття «професійна підготовка». В основі поняття «професійна підготовка», вважає Н. Ничкало, лежить орієнтація на особистісний розвиток і творчу самореалізацію кожного громадянина України, формування поколінь, які навчаються впродовж життя, розвивають цінності громадянського суспільства, сприяють консолідації української нації та її інтеграції в європейський та світовий простір [15, с. 15]. Учена розглядає професійну підготовку людини як особистісне досягнення, яке, разом з тим, є і соціальною цінністю.

Щодо професійної підготовки вчителя, то, на доцільну думку В. Безлюдної, «професійна підготовка майбутнього вчителя» це система організаційно-педагогічних заходів, зорієнтована на особистісний розвиток студента, метою й кінцевим результатом якої є формування готовності студентів до виконання майбутньої професійної діяльності [1, с.178-185.]. Дослідниця також виокремлює саме важливість особистісного розвитку в професійній діяльності. В. Осадчий в окреслені означеного поняття спрямовує свою увагу на сучасні гуманістичні тенденції, а саме, що «професійна підготовка» майбутнього вчителя це процес набуття особистістю суб'єктивного досвіду професійно- педагогічної діяльності, що надає можливість системно й цілісно діяти на основі гуманістичних ціннісних орієнтацій, закладених у сучасних освітніх концепціях [13, с. 16].

Виявляючи сутність поняття «професійна підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва», Т. Ткаченко акцентує увагу не тільки на особистісних, але й на професійних якостях, і зазначає, що «це навчально-виховна діяльність, яка є цілеспрямованою на забезпечення студентів необхідними загально-педагогічними та спеціальними знаннями, уміннями та навичками, формування в них важливих професійних особистісних якостей і здібностей» [20, с. 13]. З позицій компетентнісного підходу розглядає «професійну підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва» Н. Овчаренко. Учена доходить логічного висновку, що така підготовка є цілісний освітній процес, спрямований на забезпечення їх готовності до музично-педагогічної діяльності, що передбачає опанування студентами системою музично-педагогічних компетенцій [20, с. 45].

Професійну підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії ми розглядаємо як освітній процес, спрямований на формування готовності студентів до надання в майбутній професійній діяльності системи освітніх послуг особам, які мають особливі освітні потреби що передбачає опанування ними інклюзивно зорієнтованими музично-педагогічними знаннями, уміннями та особистісними якостями.

Останнім часом у наукових педагогічних дослідженнях зустрічається поняття «професійна підготовленість вчителя», яке має різні потрактування, однак і сьогодні воно ще точно не визначено. Так, згідно наукової думки А. Шикун «підготовленість» - це комплекс знань, навичок, умінь і професійних якостей [24]. Автор акцентує увагу на сформованості комплексу професійних знань і вмінь. С. Вершловський доречно зазначає, що «професійна підготовленість» містить у собі теоретичну та практичну підготовку, а також озброєність методикою науково-педагогічного дослідження. [2, с. 272.]. Відповідно, учений вбачає, що професійна підготовленість включає і найвищий рівень теоретичної підготовки - дослідницьку.

Зазначимо, що сучасні дослідники розглядають категорію «професійної підготовленості» (С. Вершловський, О. Дубасенюк) з тотожним до нього поняттям - «професійно-педагогічна компетентність» (О. Дубасенюк, С. Сисоєва, Г. Троцько). Наразі, згідно влучної думки С. Сисоєвої «професійно-педагогічна компетентність», визначається як інтегральна професійно -особистісна характеристика вчителя або викладача, рівень сформованості якої свідчить про змогу реалізовувати професійні функції в аспекті кількох предметних задумів розв'язувати професійні завдання відповідно до визначених державою освітніх стандартів, проявляючи індивідуальний стиль і демонструючи особистісні якості [19, с. 187].

Науковець О. Дубасенюк визначає «професійно- педагогічну компетентність» як сукупність вмінь майбутнього вчителя з характерним засобом структурувати наукові та практичні знання з метою ефективного вирішення професійних завдань [5, с. 71]. Сутність такого поняття, як доречно зазначає О. Дубасенюк, лежить в основі поняття «професійної підготовленості». Учений підготовленість розглядає через призму «практичної підготовленості», і зазначає, що це сформованість у вчителя готовності діяти в конкретній педагогічній ситуації, застосовуючи відповідні обставинам засоби, методи, прийоми виховної діяльності [6, с. 7].

На нашу думку, професійна підготовленість майбутнього вчителя музичного мистецтва це шлях до готовності вчителя здійснювати професійну діяльність на засадах компетентнісного підходу.

Щодо поняття «готовність», то дослідницею І. Гавриш виокремлено три етапи розв'язання проблеми готовності людини до певних форм реагування [3, с. 254] :

I етап (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) - готовність ототожнювалась з феноменом настанови та розглядалась як психічний стан суб'єкта, що спричиняє діяльність певного характеру (Д. Узнадзе та інші);

II етап (середина ХХ ст.) - зазначений феномен (настанова) розглядалась як якісний показник саморегуляції поведінки людини (Г. Оллпорт та інші);

III етап (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) - готовність вивчається у контексті теорії діяльності взагалі та професійної діяльності зокрема (М. Дьяченко, А. Кандибович у 1976 р.)

Значна кількість учених пов'язує поняття «готовність» з особистісним станом людини. Так, Г. Троцко розглядає «готовність» майбутніх учителів, як цілісне, складне, особистісне утворення, що забезпечує належний рівень педагогічної діяльності й охоплює професійно-педагогічні погляди і переконання, професійну спрямованість психічних процесів, професійні знання, уміння долати труднощі, оцінювати наслідки своєї праці, професійно самоудосконалюватися [21, с. 15]. І. Дичківська розуміє під готовністю вчителя характерний особистісний стан, який завбачає присутність у вчителя мотиваційно -ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами й засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості та рефлексії; основними компонентами структури готовності до інноваційної педагогічної діяльності є мотиваційний; когнітивний; креативний; рефлексивний [4, с. 155]. О. Дубасенюк тлумачить поняття «готовність вчителя» як особистісне утворення, яке опосередковує залежність між ефективністю діяльності педагога та його спрямованістю на вдосконалення; основними компонентами структури готовності до інноваційної педагогічної діяльності є цільовий, мотиваційний, когнітивний (змістовий), діяльнісно-практичний та оцінно-результативний компоненти [6].

Існують й інші погляди на означене поняття. Зокрема, визначаючи поняття «готовність учителя» О. Пєхота конкретизує її, як структурне утворення, яке забезпечує необхідними внутрішніми умовами для успішної індивідуалізації педагогічної освіти та професійного саморозвитку [16]; Р. Клопов - як ступінь вже сформованих професійно -педагогічних знань, умінь, навичок та особистісних якостей майбутніх фахівців [8, с. 14]; Л. Дудорова - як наслідок дії і закономірного результату спеціальної педагогічної підготовки, освіти й самоосвіти [7, с. 124].

Нам близька позиція Т. Ткаченко, що «готовність до професійно-педагогічної діяльності» є результатом підготовки, яка дає підстави свідчити про те, що майбутній фахівець здатний на високому рівні виконувати свої професійні функції та обов'язки [20, с.13]. На наш погляд, «готовність учителя музичного мистецтва» є професійно- особистісним утворенням, результатом його професійної підготовки і здобуття професійної компетентності, що надають змогу відповідно до вимог освітньої програми здійснювати музично- педагогічну діяльність.

Тож, «готовність учителя музичного мистецтва до освітньої інклюзії» вважаємо професійно- особистісним утворенням, результатом здобуття компетентності в сфері інклюзивної музично- педагогічної освіти та професійної підготовки до інклюзивної музичної діяльності в закладах загальної середньої освіти.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

За результатами теоретичного дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії було окреслено поняттєво-термінологічний апарат, який включає поняття, як: «освітня інклюзія», «професійна підготовка», «професійна підготовленість», «професійно-педагогічна компетентність», «готовність учителя музичного мистецтва», «готовність учителя музичного мистецтва до освітньої інклюзії». Професійну підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії в дослідженні розглянуто як освітній процес, спрямований на формування готовності студентів до надання в майбутній професійній діяльності системи освітніх послуг особам, які мають особливі освітні потреби що передбачає опанування ними інклюзивно зорієнтованими музично-педагогічними знаннями, уміннями та особистісними якостями. Готовність учителя музичного мистецтва до освітньої інклюзії» визначено як професійно-особистісне утворення, результат здобуття компетентності в сфері інклюзивної музично-педагогічної освіти й підготовки до інклюзивної музичної діяльності в закладі загальної середньої освіти.

Проведене дослідження створює основу для подальшого обгрунтування структури готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії, що буде відображено в наших подальших публікаціях.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Безлюдна В. Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов у системі вищої освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журн. Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка № 4. Суми, 2016. С. 178-185.

2. Социологические проблемы педагогического образования: сб. науч. тр. / под ред. С.Г. Вершловского. Ленинград : Науч.-исслед. ин-т общего образования взрослых Акад. пед. наук СССР, 1975. 77 с.

3. Гавриш І.В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2006. 579 с.

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навч. пос. Київ : Академвидав, 2004. 352 с.

5. Дубасенюк О.А. Основи теорії і практики професійної виховної діяльності педагога. Житомир : Житомир. держ. пед. ін-т, 1994. 187 с.

6. Дубасенюк О.А., Семенюк Т. В., Антонова О. Є. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності : монографія. Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. 193 с.

7. Дудорова Л.Ю. Формування готовності майбутніх учителів до організації туристичної діяльності школярів. Теоретичний та науково-методичний часопис «Вища освіта України» : Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. 2012. № 3(46). С. 123-129.

8. Клопов Р.В. Теорія і практика професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Вінниця, 2013. С. 14.

9. Козир А.В. Компетентність як необхідний компонент професійної майстерності викладачів мистецьких спеціальностей. URL: www.culturalstudies.in.ua/knigi_7.php

10. Колупаєва А. Інклюзивна освіта в теорії і практиці діяльності школи. Київ: Директор школи, 2011. №7. С. 15-21.

11. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. Москва : Русский язык, 1989. 484 с.

12. Овчаренко Н.А. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності : дис. ... д- ра пед. наук. : 13.00.04. Київ, 2016. 547 с.

13. Осадчий В.В. Система інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2013. 44 с.

14. Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах : наказ Міністерства освіти і науки від 10.07.2019 р. №955. Київ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16. (дата звернення 08.08.2020)

15. Ничкало Н.Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія. Неперервна професійна освіта : теорія і практика. Київ, 2001. Вип. 1. С. 9-22.

16. Пехота О.М. Индивидуализация профессионально -педагогической подготовки учителя : дис. . д-ра пед. наук : 13.00.04. Киев, 1997. 430 с.

17. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики : монографія / за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 504 с.

18. Сексенбаєва С. Инклюзивно-музыкальное образование по технологии М. Монтессори. Актуальные проблемы теории и практики инклюзивного образования. Уральск, 2016. с. 138-141.

19. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження : наук. видання НАПН України. Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих, МОН. Маріупольський держ. гуманітарний ун-т. Київ : Видавничий Дім «ЕКМО», 2012. С. 187

20. Ткаченко Т.В. Теоретико-методичні основи формування вокальнозвукової культури майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2010. С. 13.

21. Троцко Г.В. Теоретичні та методичні основи підготовки студентів до виховної діяльності у вишцх педагогічних навчальних закладах : автореф. дис. . д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 1997. С. 15.

22. Шевців З.М. Основи інклюзивної педагогіки: підручник. Київ : «Центр учбової літератури», 2016. С. 71.

23. Шикун А.Ф., Шикун А. А., Скотников М. В. Професійно-психологічна підготовленість до діяльності як психологічна проблема : підручник. Київ, 2007. 489 с.

24. Черкасов В.Ф. Становлення і розвиток музично- педагогічної освіти в Україні (1962-1991 рр.) : монографія. Кіровоград : «Імекс-ЛТД», 2008. 376 с.

REFERENCES

1. Bezliudna, V. (2016) Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u systemi vyshchoi osvity. [Vocational training of future foreign languages teachers in the system of higher education]. Sumy.

2. Vershlovskiy, S.H. (1975) Sotsyolohycheskye problemі pedahohycheskoho obrazovanyia: sb. nauch. tr. [Sociological problems of Pedagogical education]. Lenynhrad.

3. Havrysh, I.V. (2006) Teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do innovatsiinoi profesiinoi diialnosti [Theoretical and methodological fundamentals of formation of future teachers readiness for innovative professional activity]. Kharkiv.

4. Dychkivska, I.M. (2004) innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [Innovative pedagogical technologies]. Kyiv.

5. Dubaseniuk, O.A. (1994) Osnovy teorii i praktyky profesiinoi vykhovnoi diialnosti pedahoha. [Fundamentals of theory and practice of teacher's professional educational activity]. Zhytomyr.

6. Dubaseniuk, O.A., Semeniuk, T.V., Antonova, O.Ye. (2003) Profesiina pidhotovka maibutnoho vchytelia do pedahohichnoi diialnosti [Vocational training of future teacher for pedagogical activity]. Zhytomyr.

7. Dudorova, L.Yu. 2012 () Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do orhanizatsii turystychnoi diialnosti shkoliariv. [Formation of readiness of future teachers for organization schoolchildren's tourist activities].

8. Klopov, R.V. (2013) Teoriia i praktyka profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia i sportu iz zastosuvanniam informatsiinykh tekhnolohii [Theory and practice of vocational training of future specialists in physical education and sports with the use of information technologies]. Vinnytsia.

9. Kozyr, A.V. Kompetentnist yak neobkhidnyi komponent profesiinoi maisternosti vykladachiv mystetskykh spetsialnostei. [Competence as necessary component of professional skills of teachers of art specialties].

10. Kolupaieva, A. (2011) Inkliuzyvna osvita v teorii i praktytsi diialnosti shkoly. [Inclusive education in the theory and practice of school activities]. Kyiv.

11. Miuller, V.K. (1989) Anhlo-russkyi slovar. [English- Russian dictionary]. Moskva.

12. Ovcharenko, N.A. (2016) Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do vokalno-pedahohichnoi diialnosti [Theoretical and methodological principles of vocational training of future music teachers for vocal and pedagogical activities]. Kyiv.

13. Osadchyi, V.V. (2013) Systema informatsiino- tekhnolohichnoho zabezpechennia profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv v umovakh pedahohichnoho universytetu [The system of information and technological support of future teachers vocational training in conditions of Pedagogical University]. Kyiv.

14. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro indyvidualnu formu navchannia v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh [Order MES of Ukraine «On Approval of the Regulations on the Individual Form of Education in General Educational Institutions»]. Kyiv.

15. Nychkalo, N.H. (2001) Neperervna profesiina osvita yak filosofska ta pedahohichna katehoriia. [Continuous professional education as a philosophical and pedagogical category]. Kyiv.

16. Pekhota, O.M. (1997) Individualizatsyia professyonalno-pedahohycheskoi podhotovky uchytelia [Individualization of professional and pedagogical training of a teacher] Kiev.

17. Dubaseniuk, O.A. (2009) Profesiina pedahohichna osvita: innovatsiini tekhnolohii ta metodyky [Professional pedagogical education: innovative technologies and methodologies]. Zhytomyr.

18. Seksenbaieva, S. (2016) Inklyuzivno-muzykalnoye obrazovaniye po tekhnologii M. Montessori. [Inclusive music education according to M. Montessori technology]. Uralsk.

19. Sysoieva, S.O., Sokolova, I.V. (2012) Problemy neperervnoi profesiinoi osvity: tezaurus naukovoho doslidzhennia [Problems of continuous professional education: a thesaurus of scientific research]. Kyiv.

20. Tkachenko T.V. (2010) Teoretyko-metodychni osnovy formuvannia vokalnozvukovoi kultury maibutnoho vchytelia

muzyky u protsesi profesiinoi pidhotovky [Theoretical and methodological fundamentals of formation of vocal-sound culture of future music teacher in the process of vocational training]. Kyiv.

21. Trotsko, H.V. (1997) Teoretychni ta metodychni osnovy pidhotovky studentiv do vykhovnoi diialnosti u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [Theoretical and methodical fundamentals of training students for educational activity in higher pedagogical educational institutions]. Kyiv.

22. Shevtsiv, Z.M. (2016) Osnovy inkliuzyvnoi pedahohiky [Fundamentals of inclusive pedagogy]. Kyiv.

23. Shykun, A.F., Shykun, A.A., Skotnykov, M.V. (2007) Profesiino-psykholohichna pidhotovlenist do diialnosti yak psykholohichna problema [Professional and psychological readiness for activity as a psychological problem]. Kyiv.

24. Cherkasov, V.F. (2008) Stanovlennia i rozvytok muzychno-pedahohichnoi osvity v Ukraini (1962--1991 rr.) [Formation and development of music and pedagogical education in Ukraine (1962-1991)]. Kirovohrad.

Размещено на Allbest.ru