Сучасні форми, методи й засоби підготовки майбутнього вчителя нової української школи до розвитку креативних здібностей молодших школярів

Ключові слова: розвиток креативних здібностей, учні початкової ланки, майбутні вчителі початкових класів, мотивація до розвитку, методи та прийоми фахової підготовки.

майбутній учитель початкова школа креативний освітній

СОВРЕМЕННЫЕ ФОРМЫ, МЕТОДЫ И СРЕДСТВА ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ НОВОЙ УКРАИНСКОЙ ШКОЛЫ К РАЗВИТИЮ КРЕАТИВНЫХ СПОСОБНОСТЕЙ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ

Людмила Королёва,

кандидат педагогических наук, старший преподаватель кафедры педагогики и теории методик, Хортицкая национальная академия, Запорожье, Украина

Статья посвящена проблеме подготовки будущих учителей к развитию креативных способностей учащихся начальной школы. Проанализированы отечественный и зарубежный опыт начального образования и современное состояние профессиональной подготовки будущих специалистов начального звена в Украине, европейских государствах, Великобритании. Определены противоречия, которые тормозят процесс подготовки будущих учителей. Раскрыто мотивационные основы подготовки будущих учителей к развитию креативных способностей учащихся младших классов. Доказано, что значительный потенциал имеет креативно ориентированная парадигма обучения будущих учителей начальных классов.

Ключевые слова: развитие креативных способностей учащихся начального звена, будущие учителя начальных классов, мотивация будущих учителей к развитию креативных способностей учащихся начальной школы, методы и приемы подготовки будущих учителей.

Вступ. Актуальність теми дослідження зумовлена докорінними освітніми трансформаціями, результатом яких має стати конкурентна та визнана Європою і світом національна система освіти. Пріоритетним напрямом якісного оновлення вищої педагогічної освіти є її переорієнтація на підготовку творчого вчителя-пошукача зі сформованим цілісним мисленням, світоглядом компетентного, здатного нестандартно й інноваційно діяти у професійних ситуаціях на засадах педагогіки життєтворчості. Адекватною відповіддю на виклики сьогодення й точкою біфуркації стратегії розвитку шкільної освіти розглядаємо Концепцію «Нова українська школа» (2016 р.) і Державний стандарт початкової освіти (2018 р.), нововведення у змісті яких зорієнтовано на створення привабливої та комфортної школи для учнів, їхніх батьків і вчителів засобами педагогіки партнерства, де кожен із суб'єктів освітнього процесу здобуде максимальні можливості для реалізації власних здібностей, свобод й цінностей. У Законі України «Про освіту» (2017 р.) також підкреслено, що всебічний розвиток дитини, її талантів та творчих здібностей є метою сучасної освіти. Утвердження інноваційних підходів до організації вищої педагогічної освіти поступово привело до необхідності оновити теоретико-методичнихі засади підготовки майбутніх учителів початкової школи, для яких одним із пріоритетних професійно значущих завдань є розвиток креативних здібностей кожного школяра. З іншого боку, цими нормативними актами підтверджено перспективний характер вектора креативно орієнтованої підготовки майбутніх учителів, здатних до якісного розв'язання професійних ситуацій і завдань.

Аналіз сучасних досліджень у педагогіці, психології, філософії, соціології засвідчив, що в них закладено теоретичну основу вивчення проблеми розвитку креативних здібностей особистості. Вивчені такі її аспекти, як: розвиток креативності та креативних здібностей особистості (І. Біла та В. Моляко (20І5), В. Роменець (2001), А. Павленко (2017), С. Сисоєва (2006) та ін.); концептуальні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів (Л. Бондар (2013), Н. Бібік (2015), О. Савченко (1997)); теорії креативності в дослідженнях зарубіжних науковців (Ф. Баррон (1963), Дж. Гілфорд (1986), А. Маслоу (1966), С. Меднік (1962), Е. Торренс (1988) та ін.); розвиток творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку (Д. Богоявленська (2002), Т. Воробйова (2014) та ін.). Ситуацію в сучасній українській школі ускладнює наявність суперечності між декларуванням значущості розширення у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів досвіду щодо розвитку креативних здібностей в учнів молодшої шкільної ланки та дефіцитом науково-методичного забезпечення цього процесу. Зокрема, йдеться про брак ефективних форм, методів і засобів формування відповідної готовності у студентів спеціальності 013 «Початкова освіта».

Метою статті є розкриття мотиваційних засад, шляхів і засобів вирішення комплексної проблеми фахової підготовки майбутніх учителів до розвитку креативних здібностей учнів молодших класів.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативних здібностей молодших школярів, порівняльний аналіз основних методичних підходів до розвитку креативних здібностей учнів в освітній діяльності початкової школи, екстраполяція інноваційних методів, технік, технологій, прийомів, які спонукають до розвитку креативної професійної компетенції майбутніх учителів початкової ланки освіти.

Сутність концепту «креативність» у ракурсі сучасної освітньої парадигми. Сучасна початкова освіта відповідно до запитів суспільства, Закону «Про освіту», Концепції «Нова українська школа» функціонуватиме за умов її ідеологічних змін: дитина в новій школі є найбільшою цінністю; освітню практику побудовано на засадах педагогіки духовності, де кожен учасник навчально-виховного процесу отримує максимальні можливості для реалізації творчого потенціалу з урахуванням їхніх прав, свобод, потреб та інтересів; школа, як осередок партнерства є ефективною, комфортною, привабливою й відкритою. Такі зміни актуалізують стратегічне надзавдання сьогодення - зміну існуючої розбалансованої парадигми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на компетентнісну парадигму цінностей.

Концепт «креативність» вчені розглядають з різних позицій, зокрема, як: здібність, що відображає глибинну можливість людей створювати оригінальні цінності, приймати нестандартні рішення (Моляко, Біла, Ваганова 2015); фундамент творчої особистості (Сисоєва, 2006); інтелектуальну активність особистості (Богоявленська, 2002); етап натхненної творчості, процес деталізації творчого продукту та надання йому предметної форми (Маслоу, 1966); процес переконструювання елементів у нових комбінаціях, які відповідають вимогам корисності (Mednick, 1962); здатність привносити щось нове в досвід (Barron, 1963).

Є. Ільїн (2011) встановив, що змістове ядро креативності особистості утворюють креативні здібності, які є особливим видом загальних здібностей і виражаються в здатності людини породжувати незвичайні ідеї, оригінальні рішення, відхилятися від традиційних схем мислення. Креативні здібності виражаються також у здійсненні успішної творчої діяльності, спрямуванні індивідом всіх зусиль на оптимізацію педагогічного процесу, знаходженні необмеженої кількості шляхів розв'язання проблем (Поляков, 2011); спроможності до генерування великого числа ідей, здатності відповідати на подразники нестандартно (Guilford, 1986); оригінальності, спроможності, валідності (Barron, 1963); чутливості до проблем, дефіциту знань, їхньої агармонійності, невідповідності, усвідомленні цих проблем, пошуку їхнього вирішення, формулюванні гіпотез, перевірках і уточненнях результатів вирішення проблеми (Torrance, 1988); натхненні (Роменець, 2001); володінні прийомами творчості (Воробйова, 2014); поєднанні в собі багатовимірної й багаторівневої структури різних властивостей особистості: культурно-морального розвитку, мотивації, самооцінки та рівня домагань, толерантності (Сильверсан, Аболіна, 2010); продуктивному використанні творчих педагогічних задач та розв'язуванні педагогічних ситуацій (Павленко, 2017; Павленко, Піскунова, 1999) тощо.

Отже, аналіз наукових здобутків представників психолого-педагогічної науки доводить: підготовка майбутніх учителів початкової школи до розвитку креативних здібностей учнів має відбуватися за умови ціннісно-смислової переорієнтації освітнього процесу на засадах життєтворчості, створення інноваційно орієнтованого середовища, в якому переважають цінності креативності. Пріоритетними індикаторами креативно-інноваційного середовища є віра в неповторні власні можливості кожної людини, що породжує в ній почуття впевненості та особистісної значущості; побудова суб'єкт- суб'єктної діалогічної взаємодії із забезпеченням рівності сутнісних позицій учасників спілкування; планомірна й систематична орієнтація на максимальне вираження інтелектуальних здібностей кожного студента, заохочуючи та стимулюючи їхні успіхи й творчу наполегливість; розвиток дивергентного мислення; активізація процесу генерування великої кількості ідей, варіантів вирішення педагогічних завдань нестандартними, унікальними прийомами й методами; забезпечення особистісної синтезувальної рефлексії майбутніх учителів початкових класів, яка видозмінює шкалу їхніх цінностей тощо.

Школа педагогічної майстерності «Кав'ярня креативності»: поліаспектне вирішення проблеми підготовки майбутніх вчителів молодших класів. Сутність поставленої та досліджуваної нами проблеми полягає в якісному оновленні процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів шляхом створення в закладі вищої освіти активного творчого середовища, головним ядром якого є партнерське співробітництво між його суб'єктами. Відповідно, у фокусі науково-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів молодших класів нами рефлексовано три складові:

1) створення креативного освітнього середовища. Воно дасть змогу у повній мірі реалізувати особистісно орієнтований підхід, вплинути на емоційну сферу здобувачів освіти, а також сприятиме їхній профісійній «ідентифікації»;

2) націленість на творче наповнення методичного забезпечення; 3) здійснення педагогічного та психологічного супроводу як головної умови професійного підходу.

Теоретико-методичні здобутки вітчизняних та зарубіжних дослідників, власні педагогічні спостереження й багаторічний досвід дозволив нам запропонувати інноваційну форму організації фахового навчання, як школа педагогічної майстерності «Кав'ярня креативності».

Позааудиторна активність здобувачів освіти в рамках цієї школи є вагомим ресурсом подальшого фахового становлення майбутніх вчителів.

Основною метою цієї школи є надання консалтингової адресної допомоги майбутнім педагогам, розширення можливостей для організації творчої діяльності в аудиторній, позааудиторній роботі та педагогічній практиці. Результатом такого консалтингу має стати набуття майбутніми педагогами молодшої шкільної ланки нових професійно значущих знань та досвіду, розкриття потенційних можливостей для професійного становлення й творчої самореалізації, усвідомлення шляхів розкриття й реалізації креативності у професійному житті. Різновидом такої цілеспрямованої роботи є запрошення до співпраці висококваліфікованих досвідчених фахівців як менторів та тьютерів, які б сприяли зростанню спільного особистісного й творчого потенціалу учасників школи педагогічної майстерності «Кав'ярня креативності» з метою одержання ними максимально високого результату.

Протягом 2018-2019 н.р. на базі Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) нами була організована школа педагогічної майстерності для студентів 1-4 курсів кваліфікаційного рівня «бакалавр» та 1,2 курсів рівня «магістр» (Корольова, 2019). До складу групи тьюторів нами були запрошені фахівці початкової освіти з тривалим педагогічним стажем роботи з молодшими школярами, а саме: І. Козич (доцент Запорізького національного університету), Т. Соловйова (доцент Запорізького національного університету), М. Дяченко (професор Класичного приватного університету, м. Запоріжжя), Т. Сущенко (професор Класичного приватного університету, м. Запоріжжя), М. Вайновська (заступник директора з навчально-виховної роботи ЗЗСО «Світоч», м. Вільнянськ), Л. Космакова (учитель-методист Запорізького класичного ліцею), Н. Золотухіна, учитель-методист Запорізького класичного ліцею).

У процесі роботи «Кав'ярні креативності» між тьюторами та майбутніми учителями розвивалася творча взаємодія з пошуку шляхів подолання професійних перешкод, проблем, відповідей на дискусійні питання; внесення позитивних змін у професійно-діяльнісну сферу; ознайомлення з напрямами діяльності педагогів-новаторів кінця ХХ - початку ХХІ століття; упровадження елементів «еврики» (нестандартної ідеї) та засобів збагачення професійної уяви і розширення творчого ресурсного потенціалу тощо.

Особливу увагу в роботі школи педагогічної майстерності приділяли науковим доробкам провідних учених України: І. Зязюна, В. Кременя, В. Андрущенка та інших. Так, на основі їхніх доробок нами була організована низка педагогічних круглих столів, дискусій за актуальними темами: «Нові підходи до підготовки вчителя», «Педагогічна майстерність як технологія педагогічної дії», «Неперервна освіта: концептуальні засади, моделі, зміст та форми», «Вчитель ХХІ століття», «Інспірування пристрасті, можливості й креативності у викладанні та навчанні», «Оптимізація креативності викладачів і студентів в умовах педагогічної освіти».

Для школи педагогічної майстерності «Кав'ярня креативності» було розроблено та проведено низку науково-методичних зустрічей і творчих брифінгів з урахуванням інтересів та побажань його учасників, зокрема на такі теми: «Професійний образ фахівця початкової освіти з девиргентним мисленням», «Учитель-інноватор Нової української школи», «Чи можливо в умовах сучасної школи розвити креативність дитини?», «Значущість місії кретивного педагога початкової ланки Нової української школи», «Детермінація творчого розвитку учня засобами креативності його педагога», «Особистісна значущість креативних якостей для життєтворення учителя», «Умови творчо-оптимальної взаємодії «вчитель-учень-батьки», «Креативні аспекти міжособистісної взаємодії в професійному середовищі закладу освіти», «Морально-аксіологічні аспекти креативності особистості».

Особливу увагу було приділено науковим пошукам зарубіжних дослідників та педагогів- інноваторів з використанням засобів web-ресурсів. Так, було організовано відвідування відкритих онлайн лекцій. Зокрема, лекції А. Мілера та М. Бодена (Великобританія) на такі теми, як: «Креативність як нейронаукова таємниця», «Креативність у мистецтві, креативність у науці» та ін. На онлайн лекціях дослідили проблему сутності креативності як професійно важливої якості майбутніх учителів початкових класів, розкрили сучасні підходи до феномену креативності, шляхи формування креативних здібностей особистості з урахуванням особливостей інформаційного простору, визначили основні якості творчої особистості в контексті освітньої роботи зі студентською молоддю.

Мотивацію майбутніх фахівців початкових класів до участі у школі педагогічної майстреності забезпечували спеціально підібрані форми та методи організації освітнього процесу:

- проектування програми власного професійного креативного становлення та фіксування результатів самодіагностики, а також проведення самоаналізу початкового рівня творчого потенціалу шляхом ведення «Щоденника креативного саморозвитку»;

- творче поєднання змістовного тексту й ілюстративного матеріалу у процесі виготовлення інтелект-карти «Творча особистість сучасного вчителя Нової української школи» з використанням програми MS PowerPoint;

- забезпечення цілісності бачення студентами педагогічного майбутнього, емоційно-образне проникнення до творчої педагогічної діяльності та моментів самотворчості шляхом ведення творчого портфоліо вчителя початкових класів. Така форма реєстрації індивідуальних досягнень фахівця початкової освіти у процесі професійного становлення, окрім зазначеного, сприяє виробленню об'єктивних критеріїв для самоаналізу та оцінювання себе як суб'єкта педагогічної діяльності;

- формування гнучкості й оригінальності мислення, умінь творчої співпраці та співробітництва, критичного мислення майбутніх фахівців шляхом використання методу кроссенсу, який ґрунтується на діяльнісному підході. Ідея належить письменнику, педагогу й математику С. Федіну та доктору педагогічних наук, філософу й художнику В. Бусленку (2002). За їхнім ствердженням, кроссенс («перетин смислів») - асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле з дев'яти квадратиків. Ресурсний потенціал кроссенсу полягає у спрямуванні мислення особи на багатоаспектну оцінку досліджуваного явища або процесу, з урахуванням особливостей її візуального мислення.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, модернізація сучасної вищої освіти потребує поліаспектного вирішення проблеми підготовки майбутнього вчителя нової української школи до розвитку креативних здібностей молодших школярів із використанням широкого освітнього спектру сучасних засобів і методів, який постійно збагачується. На підставі результатів теоретико-емпіричної пошукової роботи нами було виділено такі ефективні засоби професійної підготовки: використання в освітньому процесі методу кроссенсу, що сприяє формуванню оригінальності та гнучкості мислення, умінь творчої співпраці та співробітництва; інтелект-карт та творчих портфоліо, що забезпечуює цілісність процесів творчої життєпобудови, емоційно-образного усвідомлення майбутньої фахової діяльності; запровадження практико орієнтованих креативно-інноваційних форм і методів викладання (диспути, мікродослідження, творчі дискусії, сінквейни, діаманти, колоквіуми, творчі проекти, проблемно-моделюючі заняття); за допомогою відповідних web-ресурсів та хмарного сервісу Google складання «стрічки часу», «дерева рішень», «хмари слів»; опорні програми для ведення спостереження за своєю професійною діяльністю з подальшим аналізом отриманих результатів; відеозаписи уроків із їх якісним аналізом / самоаналізом і обговоренням; широкий спектр ігрових прийомів, в яких майбутній фахівець виконує певну роль і бере участь у вирішенні змодельованої проблемної ситуації, груповому аналізі дій; ведення записів у щоденнику професійних творчих досягнень, що стають предметом подальшої рефлексії й осмислення тощо.

Нашу подальшу роботу розглядаємо за напрямом пошуку шляхів розвитку креативності у майбутніх учителів початкової освіти засобами мультимедійних технологій.

Література

Бібік Н. М. Переваги і ризики запровадження компетентнісного підходу в шкільній освіті. Український педагогічний журнал. 2015. № 1. С. 47-58.

Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей Москва : «Академия», 2002. 320 с.

Бондар Л. Розвиток творчих здібностей молодших школярів в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2013. Вип. 123(1). С. 124-128.

Борисов В. В., Лупінович С. М., Борисова С. В. Стратегії розвитку критичного мислення учнів початкової школи на уроках «Я у світі» Науковий журнал Хортицької національної академії. Scientific Journal of Khortytsia National Academy. (Серія: Педагогіка. Соціальна робота) : наук. журн. / [редкол. : В. В. Нечипоренко (голов. ред.) та ін..]. Запоріжжя : Вид-во комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, 2019. Вип. 1(1). C. 49-59

Бусленко В., Федин С. Кроссенс. Наука и жизнь. Москва : 2002. № 12. С. 2-3.

Воробйова Т. В. Формування креативних здібностей молодших школярів у процесі розв'язування навчальних задач, автор. дис. канд. наук. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2014, 22 с.

Державний стандарт початкової загальної освіти від 21.02.2018 № 87. URL :

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-п (дата звернення: 06.06.2020).

Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности. Санкт Петербург : Питер, 2011. 560 с.

Концепція Нової української школи (2016). URL : nus.org.ua (дата звернення: 26.05.2020).

Корольова Л. М. Підготовка майбутніх учителів до розвитку креативних здібностей учнів у навчально- виховній діяльності початкової школи : дис. канд. пед. наук. Класичний приватний університет. Запоріжжя. 2019. 277 с.

Моляко В. О., Біла І. М., Ваганова Н. А. Організація творчого сприймання на різних вікових рівнях : методичні рекомендації; за ред. В. О. Моляко. Київ : Педагогічна думка, 2015. 57 с.

Павленко А., Піскунова І. Педагогічні задачі у вимірі творчості. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Київ-Запоріжжя, 1999. С. 65-69.

Павленко А. Розвиток освітніх особистісних результатів учнів сучасної початкової школи: компетентності і парадигми . Молодь і ринок. 2017. №2. С. 13-17.

Поляков С. Э. Феноменология психических репрезентаций Санкт-Петербург : Питер, 2011. 688 с.

Роменець В. А. Психологія творчості : навч. посібник [2-ге вид.]. Київ : Либідь, 2001. 288 с.

Савченко О. Я. Дидактика початкової школи Київ : Абрис, 1997. 376 с.

Сильверсан А. В., Аболина Н. С. Методика психодиагностики уровня творческости, 2010. URL : http://psyjournals.ru/exp_collection/issue/34788_full.shtml

Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : Підручник. Київ : Міленіум, 2006. 344 с.

Barron, F. X. Scientific Creativity. New York: John Wiley and Sons. 1963.

Guilford J. P. Creative talents: Their nature, uses and development. Buffalo, N. Y. Bearly Limited, 1986.

Maslow Abraham Harold The Psychology of Science : A Reconnaissance, New York: Harper & Row, 1966.

Mednick Sarnoff The associative basis of creativity. Psychological Review. (May 1962). 69 (3): 220 232. DOI:10.1037/h0048850.

Torrance E. P. The Nature of Creativity as Manifest in its Testing The Nature of Creativity / Sternberg R.J. (Ed.). Cambridge : Cambridge Univ. Press. 1988. P. 32-75.

MODERN FORMS, METHODS AND MEANS OF TRAINING FUTURE TEACHERS OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL FOR THE DEVELOPMENT OF CREATIVE ABILITIES IN PRIMARY-SCHOOL PUPILS

Lyudmila Koroliova,

Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer at Department of Theory and Methods of Learning, Khortytsia National Educational and Rehabilitation Academy, Zaporizhzhia, Ukraine

The study is devoted to the problem of training future teachers for the development of creative abilities of pupils during the educational activities in primary school.

It is determined that the crucial professional modernization of higher education, the transition to the newest activity paradigm of the pedagogical process guide towards radical redefining of existing ideological strategies and confirmation of new ideological strategies for the training of a new generation of teachers for primary school. They are professionals capable of finding and mastering new knowledge, with the purpose of generating new ideas and initiatives to implement them for improving both their own social status and welfare, and the development of society and the Ukrainian state as a whole.

The conceptual foundations of the training of future teachers for the development of creative abilities of pupils of primary schools, as well as the role of this profession in the context of historical development of education are revealed. The contradictions that impede the training of future teachers are outlined. The domestic and foreign experience of primary-school education and the current state of professional training of future specialists of the initial level in Ukraine, European countries and Great Britain are analyzed; the tasks and perspectives of solving the issues of future teachers training for the development of pupils' creative abilities in educational activities during the process of their professional training are determined.

It is proved that the significant potential in solving the above tasks can be found in a creative-oriented paradigm of teaching of future primary-school teachers: the significant strengthening of their professional training, the creation and the construction of a platform on which the interpersonal subject-subject interaction of the teacher and the student will be developed on the principles of «creative development».

The analysis of scholarly publications on the subject of the research shows that the readiness of future specialists to develop the creative abilities of pupils in the educational activity of primary school is an important element of the professional formation and professional ascent of future primary-school teachers to the heights of his/her mastery and competence; it is one of the parameters of his/her professional readiness, which significantly influences the effectiveness of the pedagogical process and the results of the specialist's activity.

Key words: development of creative abilities of pupils in primary school, future primary-school teachers, motivation of future teachers for the development of creative abilities of primary-school pupils, structural and functional model, methods and techniques of future primary-school teachers training.

Размещено на Allbest.ru