Формування проектувальної компетентності у майбутніх викладачів закладів професійної освіти швейного профілю на засадах тектонічного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування проектувальної компетентності у майбутніх викладачів закладів професійної освіти швейного профілю на засадах тектонічного підходу

Васенок Тетяна Михайлівна - кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри професійної освіти та комп'ютерних технологій Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

ЗІНЧЕНКО Альбіна Валеріївна - кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри професійної освіти та комп'ютерних технологій Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

В умовах сьогодення соціальний і економічний розвиток України потребує подальшого розвитку активності, самостійності й творчих здібностей фахівців. Нагальною стає проблема забезпеченнядержавикваліфікованими, ініціативними робітничими кадрами. На сьогодні перелік необхідних професій для існування соціуму швидко оновлюється і одночасно висуваються нові вимоги до змісту і процесу підготовки фахівців різних галузей, що в свою чергу висуває підвищені вимоги до викладачів закладів професійної освіти. Підготовка компетентного майбутнього викладача закладів професійної освіти пов'язана з необхідністю врахування нових технологій.

Дуальність діяльності майбутнього викладача ЗПО полягає у тому, що він виконує професійні функції, які стосуються, як виробництва, так і професійної освіти. Через функції, що виконує майбутній викладач ЗПО, описує його професійну компетентність І. Каньковський та виділяє такі її складові:проєктувальну,управлінську, дослідницьку, організаційну, інкультураційну та контрольну [1, с. 178].

Актуальною є підготовка майбутніх викладачів ЗПО швейного профілю, що пояснюється дефіцитом компетентних фахівців нової формації у галузі швейного виробництва. Однією з важливих складових професійної компетентності викладача ЗПО швейного профілю є проектувальна компетентність. Однак особливості її формування не стали предметом самостійних наукових досліджень. Викладачі спеціальних дисциплін мають шукати нові підходи до визначення, дослідження, усвідомлення й удосконалення, інколи навіть переорієнтації у освітньому процесі майбутніх викладачів ЗПО швейного профілю.

У розвинених країнах у технології конструювання і проєктуванні швейних виробів все частіше і частіше починають використовувати тектонічний підхід. В той же час система підготовки фахівців швейного профілю в Україні базується на застарілих підходах і, зокрема, не враховує тектонічного. Таким чином виникає суперечність між необхідністю враховувати у професійній підготовці майбутніх викладачів ЗПО передові напрацювання сучасної технології, серед яких тектонічний підхід посідає чільне місце і недостатньою від ображеністю його у освітньому процесі.

Проблемаформуванняпроєктувальної компетентності майбутніх викладачів з урахуванням вимог тектонічного підходу є актуальною, оскільки відповідає потребам роботодавців до компетентності працівників підприємств швейної галузі

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Завдання підготовки молоді до професійної трудової діяльності стояли і стоятимуть перед суспільством завжди.

Дослідженнямпрофесійноїпідготовки майбутніх викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти займалися Н. Алік, В. Безрукова, Т. Дев'ятьярова, Е. Ільїна, Е. Зебра, О. Кириченко, О. Коваленко, О. Марущак, В. Радкевич, Л. Тархан, Е. Ткаченко, Е. Шматко та ін. У дослідженнях розглядалися різні аспекти професійної освіти, вдосконалення професійної підготовки майбутніх викладачів ЗПО.

Формування проєктувальної компетентності у майбутніх фахівців досліджували Ю. Бєлова, Н. Брюханова,В. Докучаєва,С. Ігнатенко, С. Нечіпор, В. Петрук і ін., але у їх працях не відображений тектонічний підхід, тому важливим є обґрунтування системи роботи по формуванню зазначеної компетентності майбутніх викладачів ЗПО швейного профілю на засадах тектонічного підходу.

Вивчення даної проблеми гостро стоїть у підготовці здобувачів професійної освіти за спеціальністю «Професійна освіта. Технологія виробів легкої промисловості».

Розвиток інформаційних технологій у галузі легкої промисловості вимагає нових підходів до вирішення завдань по формуванню проєктувальної компетентності, що можливо досягнути за рахунок використання тектонічного підходу. Поліпшення якості одягу може відбуватися через удосконалення конструкції і методів конструювання одягу [2, с. 6-7]. Проблемами комп'ютерного проєктування одягу, визначення ролі й місця систем автоматизованого проєктування одягу (САПРО) займалися Л. Агошков, М.Артамошина,А.Білевич,О.Булатова, Д.Васильківський,Л.Гладкова,Є.Головчанська, O.Єжова,В.Єщенко, О. Журавльова, Г.Івлева, P.Ієвлева,Л.Коблякова,М.Колосніченко, Г. Кононенко,О.Костюкевич,Л.Лопасова, Мартинова, Г.Параска, О. Поліщук, К.Процик, М.Рахманов, О. Родіонова, В. Романов, С. Стаханова, Щербань та ін. проектувальна компетентність викладач освіта

Системи автоматизованого проєктування одягу базуються на методиках конструювання швейних виробів, розмірних ознаках фігури людини, реалізованому на комп'ютері з використанням алгоритму побудови креслення базової конструкції.

Тому метою статті є характеристика змістових і методичнихособливостейформування проектувальної компетентності майбутніх викладачів закладів ПО швейного профілю на засадах тектонічного підходу.

Методи дослідження

Поставлене завдання виконувалося аналітичним шляхом опрацювання літератури методами системного, порівняльного аналізу для узагальнення та систематизації джерел інформації й досліджень науковців з метою визначення основних понять досліджуваної тематики. Використовувався аналіз документів, зокрема навчальних планів і програм фахових дисциплін.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Зазвичай з метою формування певного аспекту будь якої компетентності розробляють і запроваджують спецкурс відповідного спрямування. На нашу думку, це кардинальний шлях. Більш

Контекстний зміст дисципліни «Проєктування швейних виробів», спрямований на формування доцільнимуважаємошляхформування проектувальної компетентності з використанням тектонічногопідходунаоснові інтертердисциплінарності,комплексності та використання інноваційних освітніх технологій і можливостей, які об'єктивно закладені в навчальних дисциплінах, які є змістовно подібні за своєю інформацією і спрямуванням. Інтердисциплінарність є основою проєктної технології навчання. Особливу роль інтердисциплінарність відіграє у посиленні формування компетентностей майбутніх викладачів ЗПО спрямованих на всі предмети і види діяльності у освітньому процесі.

Проєтувальнакомпетентністьмайбутніх викладачів ЗПО швейного профілю на основі тектонічного підходу розглядається, як інтегративне утворення особистості, що має системну організацію, складну багаторівневу структуру, у якій цілісно взаємодіють і взаємопроникають компоненти освітнього процесу і забезпечує здатність здійснювати проектування швейних виробів з урахуванням вимог тектонічного підходу.

Аналіз змісту підготовки майбутніх викладачів ЗПО, навчальних планів та навчальних програм різних дисциплін уможливив виділення тих, які мають об'єктивно закладені можливості для формування досліджуваної компетентності, а саме нами було виділено дві дисципліни: «Проєктування швейних виробів» і «САПР у швейній галузі».

Ці дві дисципліни нами було обрано, як провідні в підготовці майбутніх викладачів ЗПО, які мають на меті забезпечити теоретичну, практичну і методичну компетентності майбутніх здобувачів освіти закладів ПО. Зазначимо, що зміст дисципліни «Проєктування швейних виробів» є інтегрованим і охоплює основи проектувальної діяльності, матеріалознавство тощо.

Аналіз мети, завдань, змісту дисципліни дозволив визначити, що центральне місце у розв'язанні окресленої у нашому дослідженні проблематики належить модулям «Сучасний процес проектування одягу», «Технологія прийняття проєктного рішення» (табл. 1).

Таблиця 1

проектної компетентності майбутніх викладачів закладів ПО швейного профілю з використанням тектонічного підходу.

Проведений аналіз підтвердив доцільність і обґрунтованість інтердисциплінарного підходу до розв'язання окресленої у дослідженні проблеми. Втім цей підхід потребує виділення системотвірного складникауформуванніпроектувальної компетентності майбутніх викладачів закладів ПО швейного профілю на засадах тектонічного підходу.

Насамперед зазначимо, що проектувальна компетентність майбутнього викладача ЗПО складається із двох аспектів. Перший аспект це - власне технологічна проєктувальна компетентність, яка полягає у здатності правильно проєктувати швейні вироби на основі досягнень сучасної науки. Другий аспект це - педагогічна проєктувальна компетентність, яка полягає у проектуванні навчальних занять, змісту програм тощо. Наше дослідження стосується саме технологічної складової проектувальної компетентності.

Оволодівши даною компетентністю майбутні викладачі будуть здатні навчати її здобувачів освіти в закладах професійної освіти.

Визначимо умови, що сприяють формуванню технологічної проектувальної компетентності на основі тектонічного підходу:

1. Формуванняуздобувачівосвіти зацікавленості новітніми технологіями, зокрема особливостями тектонічного підходу;

2. доопрацювання змісту низки навчальних дисциплін з урахуванням тектонічного підходу;

3. використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Сучасний процес проєктування нових швейних виробів має бути безперервним та його результати максимальношвидковпроваджуватисьу виробництво. З цією метою і було обрано тектонічний підхід у формуванні проектувальної компетентності при виготовленні одягу, що надає виробам належного естетичного рівня, підвищує їхню якість та максимально задовольняє вимоги сучасного споживача. Підвищення рівня якості швейних виробів досягається завдяки використанню принципів тектонічного формоутворення при їх проєктуванні, що дає можливість раціонально здійснювати проєктну діяльність і створювати гармонійні рішення в одязі [1, с. 9]. Процес створення тектонічної форми одягу з точки зору раціональності конструкції вимагає контролю властивостей матеріалів на всіх етапах. Запринципамитектоніки,при художньому проектуванні одягу першочерговим є визначення сфери його функціонального призначення, яке, у свою чергу, обумовлює основні принципи організації просторової форми, а також визначення властивостей матеріалів і пошук конструктивного вирішення обраної об'ємно-просторової форми.

Сучасні конкурентоздатні підприємства модної індустрії активно використовують інноваційні технології проєктування й виготовлення одягу, нові матеріали,упроваджуютьустаткуванняз мікропроцесорним керуванням на всіх етапах виготовлення швейних виробів. Застосування нових технологій, обладнання та матеріалів призводить до змін у характері освітнього процесу майбутніх фахівців швейної галузі. Стрімкий розвиток технологій у сучасному світі вимагає від освіти безперервного оновлення змісту підготовки фахівців з огляду не лише на сучасний, а й на прогнозований стан розвитку галузі, у якій працюватиме випускник закладу освіти. Проблема підготовки кваліфікованих фахівців, які розроблятимуть і запроваджуватимуть інноваційні технології в різних галузях діяльності, зокрема в індустрії моди, є надзвичайно актуальною. [6, с. 76].

Нині інформаційні технології використовуються на різних етапах виготовлення швейного виробу. Під час дизайну одягу, як перший творчий етап проєктування виробів застосовують тектоніку для реалізації художнього проєктування одягу з використаннямрізнихметодівстворення геометричних і пластичних об'ємно-просторових систем із залученням інформаційних технологій, а самевикористанняСАПРО.Основними характеристиками тектонічно досконалого виробу є: досконалість змісту виробу та його форми, взаємозв'язок між ними , а також його естетична досконалість [1, с. 10-11].

К. Пашкевич [1] зазначає, що тектоніка виробу - це єдність його форми, змісту, конструкції і матеріалу. Форма виробу і його конструкція неподільні.

Заклади освіти, в яких відбувається професійна підготовка майбутніх фахівців швейної галузі, велику увагу приділяють можливостям використання інноваційних технологій і автоматизації процесів виготовлення виробів. Але придбання систем автоматизованого проєктування для освітнього процесу є проблематичним через високу вартість. Це негативно впливає на процес формування фахових компетентностей майбутніх фахівців швейної галузі. Доступним залишається традиційний ручний метод проєктування одягу.

Протягом тривалого часу нами розроблялася і перевіряласябезрозрахунковаметодика конструювання жіночого плечового одягу. Останній варіант якої передбачає побудову креслення на 333 найбільшвикористовуємихрозмірозростів.

Перевірка методики конструювання на практиці тривала кілька десятків років і основні етапи розробки та результати впровадження в освітній процес підготовки здобувачів професійної освіти швейного спрямування висвітлювалися у статтях та навчальному посібнику [3].

Нами була здійснена спроба автоматизувати процес проєктування (конструювання) жіночого плечового виробу.В основу булопокладенорозроблену намибезрозрахунковуметодику конструювання наоснові констант.З метою отримання креслення основи жіночого плечового виробу в автоматизованому режимі було розроблено спеціалізовану комп'ютерну програму, призначену для побудови креслення швейних виробів з використаннямбезрозрахунковоїметодики.

Користувачу необхідно обрати потрібний розмір виробу, зріст споживача, множник і натиснути кнопку меню «Побудувати». За короткий час креслення основи жіночого плечового виробу у потрібному масштабі буде побудовано.

Розробка базової конструкції одягу в автоматизованому режимі значно полегшила, спростила та прискорила проєктування швейного виробу. Процес виготовлення швейного одягу почав займати менше часу внаслідок чого залишалося більше часу на творчу частину роботи. Але головним пріоритетом при створенні такої базової конструкції, через яку повністю розкриється зміст швейного виробу, що відповідає вимогам дизайн-проектування одягу і принципу тектонічного формоутворення було формуванняпроектувальноїкомпетентності майбутніх викладачів ЗПО швейного профілю на засадах тектонічного підходу [5].

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Широкевпровадженняінформаційних технологій в освіту і швейне виробництво змінює функції сучасного фахівця швейної галузі легкої промисловості під час проєктування одягу. Формування фахових компетентностей здобувачів професійної освіти в умовах сучасного інформаційно-комунікаційного буму забезпечується впровадженням найсучасніших комп'ютерних технологій. З метою, як найповнішого задоволення вимог споживачів в одязі, підвищення якості виконання швейних виробів, перспективним стає впровадження до освітнього процесу підготовки майбутніх викладачів закладів ПО швейного профілю тектонічного підходу. Вимоги сьогодення до освітян пояснюються тим, що провідні швейні підприємствавжеоснащенісистемами автоматизованого проєктування, а середні та малі підприємства перебувають на стадії впровадження або вибору систем САПР. Отже, більшість майбутніх фахівців галузі працюватимуть на підприємствах, оснащених САПР.

Застосуваннярозробленоїнами безрозрахункової методики конструювання у ручному або автоматизованому режимах під час проєктування одягу з використанням тектонічного підходу сприяло формуванню проектувальної компетентності у майбутніх викладачів закладів професійної освіти.

Матеріал статті не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми і відкриває нові перспективи для подальшої розробки бази методик конструювання одягу різного асортименту і їх автоматизації для використання в освітньому процесі. Подальші дослідження планується провести у напрямі експериментальної перевірки ефективності розробленої методики формування технологічної проектувальної компетентності майбутніх викладачів ЗПО на засадах тектонічного підходу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Каньковський І.Є. Система професійної

підготовкиінженерів-педагогівавтотранспортного

профілю:монографія. /За ред. Н. Г. Ничкало.

Хмельницький : ФОП Цюпак А.А., 2014. 562с.

2. Пашкевич К. Л. Проектування тектонічних форм одягу з урахуванням властивостей тканин: монографія. Київ : НП «НВЦ «Профі», 2015. 36с.

3. Васенок Т. М. Основи конструювання жіночого одягу: навчальний посібник. Глухів : РВВ ГДПУ, 2005. 100 с.

4. Цимбал Т. В. Антропометрична стандартизація проектування одягу: монографія. Київ : КНУТД, 2004. 148с.

5. Ніколаєва Т.В. Тектоніка формоутворення костюма: Навчальний посібник. : Арістей, 2008. 340с.

6. MacBeath, John. Thefutureoftheteachingprofeccion / Belgium (Brussels): EducationInternational, 2012. 111 p.

REFERENCES

1. Kankovskii, Y. E. (2014) Systemaprofesiinosiipidhotovky inzheneriv-pedahohiv avtotransportnohoproiliu: monohrafia [Thesystemofprofessionaltrainingof engineers- teachersofmotortransportprofile: monograph.]. Khmelnytskii.

2. Pashkevych, K. L.(2015)Proektuvannya

tektonichnykhformodyahuzurakhuvannyamvlastyvosteitkanyn: monohrafiia [Designoftectonicformsofclothingtakingintoaccountthepropertiesoftissues: a monograph.]. Kyiv.

3. Vasenok, T. M. (2005) Osnovykonstruiuvanniazhinochohoodiahu [Basicsofdesigningwomen'sclothing]. Hlukhiv.

4. Tsymbal, T. V.(2004)Antropometrychna

standartyzatsiiaproektuvanniaodiahu:monohrafiia

[Anthropometricstandardizationofclothingdesign:a

monograph]. Kyiv.

5. Nikolaieva, T. V. (2008) Tektonikaformoutvorenniakostiuma [Tectonicsofcostumeformation].

6. MacBeath, John. (2012) Thefutureoftheteachingprofeccion.Brussel.

Размещено на Allbest.ru