Формування образотворчої компетентності у молодших учнів зі зниженим зором про українську народну іграшку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування образотворчої компетентності у молодших учнів зі зниженим зором про українську народну іграшку

Світлана Володимирівна Федоренко доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Аліса Вікторівна Дашковська аспірант кафедри офтальмопедагогіки та офтальмопсихології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

У статті відзначається, що важливого значення набуває використання в корекційно-виховній роботі закладів спеціальної освіти для дітей зі зниженим зором народної іграшки, діяльність з якою сприяє усуненню вторинних відхилень, що виникли внаслідок порушення зору.

Представлені зміст та умови формування образотворчої компетентності про українські народні іграшки в учнів початкових класів зі зниженим зором, що залежить від створення оптимального освітнього середовища. При проектуванні освітнього середовища були визначені відповідні організаційні та дидактичні педагогічні умови. Дослідження також передбачало підвищення рівня фахової компетентності педагогів до використання української народної іграшки в корекційній роботі з дітьми, які мають знижений зір.

Ключові слова: народна іграшка, молодші учні, образотворча компетентність, корекційно-виховна робота, зміст, умови, знижений зір, освітнє середовище.

ФОРМИРОВАНИЕ ИЗОБРАЗИТЕЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ У МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ СО СНИЖЕННЫМ ЗРЕНИЕМ ОБ УКРАИНСКОЙ НАРОДНОЙ ИГРУШКЕ

Светлана Федоренко, доктор педагогических наук, профессор, заведующая кафедрой логопедии и логопсихологии Национального педагогического университета имени М. П. Драгоманова

Алиса Дашковская, аспирантка кафедры офтальмопедагогики и офтальмопсихологии Национального педагогического университета имени М. П. Драгоманова

В статье говорится о важности использования в коррекционно-воспитательной работе учреждений специального образования для детей со сниженным зрением народной игрушки, деятельность с которой способствует устранению вторичных отклонений, возникших в результате нарушения зрения.

Представлены содержание и условия формирования изобразительной компетентности об украинских народных игрушках у учащихся начальных классов со сниженным зрением, зависящая от создания оптимальной образовательной среды. При проектировании образовательной среды были определены соответствующие организационные и дидактические педагогические условия. Исследование также предусматривало повышение уровня профессиональной компетентности педагогов по использованию народной игрушки в коррекционной работе с детьми, имеющими сниженное зрение.

Ключевые слова: народная игрушка, младшие ученики, изобразительная компетентность, коррекционно-воспитательная работа, содержание, условия, сниженное зрение, образовательная среда.

FORMATION OF ART COMPETENCE USING THE UKRAINIAN FOLK TOY AMONG YOUNGER SCHOOLCHILDREN WITH LOW VISION

Svitlana Fedorenko, Doctor of Pedagogic Sciences, Professor, Head of the Department of Speech Therapy and Logopsychology of National Pedagogical Dragomanov University

Alisa Dashkovska, Postgraduate Student at the Department of Ophthalmopedagogy and Ophthalmopsychology of National Pedagogical Dragomanov University

The article notes that remedial and compensatory focus of the teaching and education of children with visual impairments is the content of all educational activities in the institutions with special education that is implemented during the formation of competences necessary for their further socialization. An important value acquired by the use of folk toy becomes more important in correctional and educational work of Ukrainian special educational institutions for primary school age children with visual impairments, which helps to eliminate secondary deviation, resulting from the impairment.

It is noted that the low level of activity with a folk toy among elementary schoolchildren with visual impairments is related to the fact that it did not find its proper place in the educational process of special schools for a number of reasons.

The experimental method of art competence formed around Ukrainian folk toys in primary schools for students with low vision, which depends on the creation of optimal educational environment in a special educational institution, is described. In the design of the educational environment, the appropriate organizational and didactic pedagogical conditions for the formation of components (cognitive, activity, emotional) of visual competence about Ukrainian folk toys for pupils with reduced vision were determined.

The proposed experimental methodology, including seminars, workshops, trainings, etc., favoured the increase of teachers' professional competence level in using Ukrainian folk toys in corrective work with children that have monistic sight. An example of the content and organization of several topics of the workshop «Ukrainian Folk Toy», which became the main form of work on the formation of components of artistic competence, is presented.

The effectiveness of the experimental training technique is proved.

Key words: folk toy, primary school students, art competence, correction and educational work, content, conditions, low vision, educational environment.

Вступ

образотворча компетентність учень знижений зір

Предметно-практична діяльність є важливим засобом розвитку пізнавальної діяльності дітей із порушеннями зору. Разом з тим, в тифлологічних дослідженнях відмічається, що порушення зору впливає на розвиток рухів дитини та її просторове орієнтування (Зємцова, 1973; Синьова, 2012 ), тобто на найбільш суттєві елементи предметної діяльності. Таким чином, труднощі формування предметно-практичної діяльності у дітей з порушеннями зору є наслідком порушення зору та визначається дослідниками як вторинне відхилення у їхньому розвитку (Литвак, 2006; Моргуліс, 1984; Синьова, 2012 та ін.).

Враховуючи той факт, що успішність оволодіння предметно-практичною діяльністю залежить від наявності у дітей інтересу до об'єктів та умов розвитку сенсорних дій, що включають виконання практичних дій поряд з інтелектуальними у різних видах практичної діяльності за чітко визначеними етапами педагогічного керівництва (Федоренко, 2016), робота з виготовлення народної іграшки може стати для учнів зі зниженим зором ефективним засобом корекції пізнавальної, ігрової та трудової діяльності. Особливе значення ми приділяємо роботі саме з цим видом іграшок, оскільки вони, поряд із зазначеним вище корекційним, мають ще й виховне значення у процесі розвитку дитини з порушеним зором, а саме: сприяють національному, патріотичному та естетичному вихованню. Але для дитини з порушенням зору (внаслідок зорового дефекту) іграшка не є емоційно привабливою (позбавленакричущо- яскравих кольорів, складної та вибагливої орнаментації тощо, що значно ускладнює процес обстеження та ознайомлення з такими іграшками) і не викликає до себе інтересу. Тому одним із завдань тифлопедагога постає знайомство дитини зі зниженим зором з цим видом іграшок.

У Державному стандарті початкової освіти (2018) подається характеристика ключових компетентностей, які мають бути сформовані в дітей молодшого шкільного віку, серед яких - образотворча компетентність. У рамках свого дослідження у структурі образотворчої компетентності ми виділяємо такі компоненти: когнітивний, діяльнісний та емоційно-ціннісний. Результати проведеного констатувального дослідження (Дашковська, 2018) показали, що у дітей зі зниженим зором молодшого шкільного віку розвиток діяльнісного та емоційно-ціннісного компонентів образотворчої компетентності про українську народну іграшку знаходиться на низькому рівні, натомість у їхніх однолітків без зорових порушень переважає середній рівень. Отже, метою нашого дослідження стала розробка та експериментальна перевірка ефективності змісту та умов формування образотворчої компетентності про українську народну іграшку як засобу корекційно-виховної роботи з учнями молодшого шкільного віку зі зниженим зором.

Методи дослідження

У дослідженні було використано наступні методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння інформації у філософській, спеціальній психолого- педагогічній літературі із проблеми дослідження з метою визначення його теоретико-методологічних засад; а також формувальний експеримент, який передбачав розробку семінарів, майстер-класів, тренінгів, технологій різних видів, метод конкретних ситуацій. Для оцінки достовірності відмінностей між відсотковими частинами визначеного показника у двох вибірках був використаний багатофункціональний критерій Ф* Фішера.

Важливою методологічною основою нашого дослідження є теорія корекційної спрямованості освітнього процесу Л. Виготського (1995). У цьому аспекті В. Синьов (2010) визначає, що «...головна, центральна функція корекційної педагогіки - розробка і застосування таких умов (організаційних, змістовних, технологічних) освіти і виховання, які б враховували специфічні особливості внутрішнього реагування індивіда на педагогічні впливи, і там, де ці впливи у їх звичайному використанні не спрацьовують, модифікувати їх, вирішуючи два взаємопов'язаних завдання - адаптацію педагогічних засобів до своєрідності розвитку об'єктів освітньо-виховного процесу, і водночас корекцію їхнього розвитку для забезпечення сприйняття зовнішніх впливів у максимально можливому неадаптованому спеціальному вигляді. Тільки таким чином можна подолати дивергенцію цих площин не лише ситуативно в тих чи інших педагогічних умовах, а і у процесі пожиттєвого соціально- психологічного саморозвитку особистості» (с. 8).

Побудова експерименту передбачала врахування діагнозу по зору та стану функцій зору досліджуваних, оскільки розвиток будь- якого виду діяльності потребує врахування «аномального фактору», яким і виступає порушення зорового аналізатору у дітей зі зниженим зором. Як підкреслено у дослідженнях Є. Синьової (2012), «важливим фактором, який впливає на своєрідність розвитку дитини, є часовий фактор виникнення порушення зору, тобто вік, в якому воно виникло» (с. 60).

Відповідно до теорії про сутність корекційної спрямованості освітнього процесу (Виготський, 1995), як первинне порушення впливає на вторинні відхилення, так і вторинні відхилення зазнають впливу на первинне порушення. Є. Синьова (2012) визначає, що корекційна робота має розпочинатись якомога раніше та бути спрямованою на усунення недоліків і розвиток пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, фізичних і моторно- рухових якостей, мовлення й особистості дитини в цілому (с. 73). Таким чином, успіх формування образотворчої компетентності про українську народну іграшку в учнів зі зниженим зором молодшого шкільного віку буде залежати від організації корекційної спрямованості зазначеного виду діяльності.

Ефективне впровадження методики формування образотворчої компетентності про українські народні іграшки в учнів початкових класів зі зниженим зором залежить від створення оптимального освітнього середовища.

При проектуванні освітнього середовища були визначені відповідні педагогічні умови щодо формування образотворчої компетентності про українські народні іграшки в учнів зі зниженим зором - організаційні та дидактичні.

До організаційних умов створення освітнього середовища нами було віднесено:

- формування готовності педагогів до впровадження експериментального навчання: ознайомлення з історією, видами, особливостями виготовлення, використання та розповсюдження на території України українських народних іграшок; ознайомлення з новими педагогічними технологіями

корекційно-виховної роботи та оцінювання самостійної практичної діяльності учнів зі зниженим зором;

- підбір достатнього обсягу систематизованої інформації про українську народну іграшку для батьків та учнів;

- підбір українських народних іграшок, доступних для виготовлення учнями початкових класів зі зниженим зором;

- проектування експозиції шкільного музею «Українська народна іграшка» як осередку освітнього середовища.

Реалізація дидактичних умов

передбачала ресурсно-методичне забезпечення експериментальної діяльності, зокрема:

- розробка навчальної програми гуртка «Майстерня української народної іграшки»,

- належне ресурсне забезпечення гуртка та експозиції музею української народної іграшки;

- узгодження календарно-тематичного планування уроків з образотворчого мистецтва та трудового навчання у змістовій лінії «Декоративно-ужиткове мистецтво»;

- визначення переліку практичних завдань із тем уроків, в яких розглядається українська народна іграшка;

- запровадження планування вихователів групи продовженого дня за тематичними тижнями, де однією з тем визначена «Українська народна іграшка».

Для підвищення рівня фахової компетентності вчителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня та керівників гуртків образотворчого мистецтва про українську народну іграшку нами були обрані семінари, майстер-класи та тренінги.

Робота у цьому напрямку була спрямована на:

- отримання педагогами на семінарах достатнього обсягу систематизованої інформації про українську народну іграшку: історія виникнення, види, значення та розповсюдження різних її видів на території України;

- ознайомлення педагогів на тренінгах із новими педагогічними технологіями корекційно-виховної роботи на уроках та позаурочний час;

- ознайомлення педагогів на майстер-класах із різними технологіями виготовлення українських народних іграшок.;

- стимулювання педагогів до саморозвитку і самовдосконалення.

Формування компонентів образотворчої компетентності (когнітивного,

діяльнісного та емоційно-ціннісного) здійснювалось у спеціально організованій діяльності, що включала:

- уроки з образотворчого мистецтва та трудового навчання відповідно до програми;

- спільну пошуково-дослідницьку діяльність батьків і учнів з метою створення експозиції музею «Українська народна іграшка»;

- позаурочну діяльність, що проводилась у гуртку «Майстерня української народної іграшки», під час предметних тижнів групи продовженого дня, екскурсій, участі учнів у виставках творчих робіт, зустрічей з народними майстрами та ін.

Ураховуючи необхідність удосконалення календарно-тематичного планування для кращого розкриття досліджуваної теми методичним об'єднанням вчителів початкових класів, було проведене узгодження планування уроків трудового навчання та образотворчого мистецтва, на яких розглядається тема декоративно-прикладного мистецтва, зокрема «Українська народна іграшка».

Під час узгодження календарнотематичного планування педагоги намагалися не дублювати теми, а розглядати їх поетапно залежно від сформованих уявлень про декоративно-прикладне мистецтво та народну іграшку, а також сформованих умінь і навичок для самостійного виконання практичних робіт.

Для створення освітнього простору шкільного музею, а саме його експозиції

«Українська народна іграшка», була організована спільна пошуково-дослідницька діяльність батьків і учнів, участь у якій сприяла розвитку дослідницьких та творчих здібностей учнів, формуванню у них вміння самостійно планувати свою роботу та презентувати її.

Педагогами були визначені основні напрямки пошуково-дослідницької роботи:

- дослідження історії української народної іграшки на території Одеської області та в Україні;

- збір інформації про використання українських народних іграшок в родині та, по можливості, експонатів родинних народних іграшок;

- збір інформації та експонатів українських народних іграшок, які виготовлялись у різних регіонах України.

Основними завданням проекту було - залучити до пошукової діяльності членів сімей учнів та підготувати матеріали для презентації.

За основу визначення розділів експозиції «Українська народна іграшка» була взята класифікація народних іграшок за основними ознаками, виділеними Л. Герус (2004):

1. Матеріалом - сировиною, з якої виготовленні іграшки.

2. Формою, якою хочуть відобразити народні іграшки в природі чи суспільному житті.

3. Статтю, тобто іграшки, якими переважно граються хлопчики і дівчатка.

За матеріалом іграшки в музеї були розподілені на:

- керамічні іграшки, основною сировиною яких є глина;

- іграшки із природного матеріалу, що виготовлялися з дерева, лози, рогози, кукурудзи, соломи;

- іграшки із тканини і ниток (переважно ляльки);

- іграшки із сиру (баранці, коники та птахи, що виготовлялися з сиру).

За формою іграшки поділялися на:

- дитячі музичні інструменти: самозвучні (тарахкальця), духові (свищики, сопілки);

- трудові іграшки: транспортні

(возики, коники), хатньої обстановки (зразки гончарного посуду), господарські знаряддя («борона», «ярмо», «драбина»);

- фізкультурні іграшки: фуркало, гопкало (м`яч);

- хлопчача зброя: луки зі стрілами, шаблі, револьвери тощо.

- дівочі прикраси з гороху, ягід, дерева та ін.

- обрядові іграшки: різдвяний дідух, солом`яний павук, жайворонок із тіста тощо;

- ляльки: лялька з ниток, лялька-мотанка «Пеленашка», лялька-мотанка «Травниця», вузлова «Лялька-кувадка», лялька-стовбушка, лялька «Утішниця», лялька з кукурудзяного листя та інше.

Розділи експозиції українських народних іграшок змінювались залежно від тем уроків або виховних занять.

Основною формою роботи з формування компонентів образотворчої компетентності про українські народні іграшки в учнів зі зниженим зором був гурток «Майстерня української народної іграшки».

Курс навчання в гуртку був розрахований на два роки навчання, по 2 години на тиждень. При комплектації груп враховувалися вихідні дані сформованості компонентів образотворчої компетентності про українську народну іграшку у учнів. До групи початкового рівня були віднесені учні з низьким рівнем сформованості образотворчої компетентності, а до основного рівня - з середнім та високим рівнем компетентності.

На заняттях гуртка здійснювалась теоретична і практична підготовка учнів зі зниженим зором. При викладанні матеріалу використовувались наступні методи навчання: розповідь, бесіда, пояснення, консультація, експертиза народних іграшок, демонстрація відеофільмів, виконання практичних вправ, копіювання зразків та створення оригінальних виробів.

Усі розділи та теми повторювались на різних рівнях підготовки з метою зростання складності завдань для поглиблення і удосконалення практичних навичок.

Для формування компонентів образотворчої компетентності (когнітивного, діяльнісного та емоційно-ціннісного) про українські народні іграшки в учнів зі зниженим зором була розроблена цілісна система пізнавальних завдань, які реалізувалися як на початковому, так і на основному рівнях із різним ступенем пізнавальної самостійності.

Навчальною програмою гуртка була передбачена міждисциплінарна інтеграція знань із народознавства, історії та образотворчого мистецтва. Заняття в гуртку дозволили суттєво доповнити шкільну програму із трудового навчання та образотворчого мистецтва.

Для реалізації завдань програми з гуртка «Майстерня української народної іграшки» важливе значення відігравали зустрічі з народними майстрами, екскурсії в музеї, на виставки, до художніх навчальних закладів, а також безпосередня участь учнів у шкільних і районних виставках та ярмарках, виготовленні подарунків для дітей закладів дошкільної освіти та учасників бойових дій.

Обов'язковою умовою на початку занять у гуртку було розроблення рутин разом із дітьми, що стосувалися правил безпеки на занятті, які повторювались учнями кожного разу перед проведенням практичної роботи.

Розглянемо для прикладу зміст кількох тем навчальної програми гуртка «Майстерня української народної іграшки».

1. Вступ. Оснащення та правила техніки безпеки. Розробка рутин. Організаційні питання.

Теоретична частина

Ознайомлення із планом роботи на навчальний рік. Розробка рутин, що стосуються правил поведінки в колективі та правил техніки безпеки на занятті.

У групі початкового рівня пропонувалися вже розроблені схеми рутин, які під час заняття доповнювали учні та наочно їх оформлювали.

У групі основного рівня за допомогою евристичної бесіди учні самостійно формулювали рутини та оформлювали їх на аркушах у підгрупах, після чого презентували у групі.

2. Історія української іграшки. Виставка-огляд «Іграшки наших бабусь і дідусів».

Теоретична частина. Ознайомлення з історією виникнення української народної іграшки; регіональними особливостями народних іграшок; значенням українських народних іграшок у житті людини; традиційними техніками виготовлення народних іграшок.

Практична частина

У групі початкового рівня учням пропонувалося прийняти участь у виставці- огляді «Іграшки наших бабусь і дідусів», на виставці аналізували різновиди народних іграшок відповідно до класифікації Л. Герус (2004).

У групі основного рівня учням було запропоновано взяти участь у виставці-огляді шляхом проектної діяльності з подальшою презентацією народної іграшки, якою гралися бабуся або дідусь.

3. Лялька-мотанка - українська народна лялька та оберіг.

Теоретична частина. Ознайомлення з появою перших лялькоподібних фігур у світі: трипільська лялька-мотанка, африканські традиційні ляльки, індіанська кукурудзяна лялька, середземноморські старовинні ляльки, японські традиційні ляльки, грузинська залізна лялька; типами текстильних ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, наречена; обрядово- магічними функціями, якими наділяли ляльку- мотанку в давнину українці.

Практична частина

У групі початкового рівня учням пропонувалося за допомогою евристичної бесіди проаналізувати художні образи різних типів текстильних ляльок: «Пеленешка», «Кувадка», «Берегиня», «Травниця»,

«Нерозлучниця», «Круп'яничка» тощо.

У групі основного рівня учням пропонувалося взяти участь у підгруповому короткочасному проекті «Традиційні ляльки світу» та презентувати його в шкільному музеї.

4. Лялька-мотанка з кукурудзяного листя.

Теоретична частина. Ознайомлення з різними ляльками-мотанками з кукурудзяного листя: зі свіжого, засушеного, крашеного листя, з декором; з підбором матеріалу для виготовлення ляльки-мотанки; технологією виготовлення ляльки-мотанки.

Практична частина

У групі початкового рівня учням був запропонований майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки з кукурудзяного листя.

У групі основного рівня учням пропонувалося проаналізувати запропоновані ляльки, самостійно визначити технологічні процеси для її виготовлення та скласти технологічну карту виробу, продумати декор із запропонованих стрічок і зразків вишивки.

5. Музичні інструменти, забавлянки, прикраси.

Теоретична частина. Ознайомлення із самозвучними (тарахкальця, дзвоники) та духовими (свищики, сопілки, окарина) дитячими музичними інструментами;

яворівською народною іграшкою-забавлянкою; різновидами дівочих прикрас.

Практична частина

У групі початкового рівня учням було запропоновано виготовити із глини дзвоник з самостійним декоруванням.

У групі основного рівня учням було запропоновано виготовити авторський проект за темою, використовуючи будь-яку із засвоєних технік.

Дослідження, спрямоване на

формування компонентів образотворчої компетентності про українську народну іграшку, проводилось на базі спеціальних закладів освіти для дітей з порушеннями зору. Експериментом було охоплено 27 учнів зі зниженим зором експериментальної групи (ЕГ) та 35 осіб зі зниженим зором контрольної групи (КГ).

Розподіл респондентів у контрольну і експериментальну групи відбувався на основі результатів констатувального дослідження як вихідного рівня сформованості компонентів образотворчої компетентності про українську народну іграшку в учнів початкових класів зі зниженим зором.

Після реалізації програми навчального експерименту було проведено повторне діагностування учнів КГ і ЕГ для визначення ефективності корекційно-виховного впливу.

На контрольно-оцінювальному етапі формувального дослідження були використані ті ж серії діагностичних завдань та методика спостереження за учнями у різних видах діяльності, що і під час констатувального експерименту, але пропонувався інший стимульний матеріал.

Емпірично визначений критерій ф* для обох груп досліджуваних (ЕГ та КГ) з кожного порушення зорового аналізатору виявився меншим за його критичне значення, а це, у свою чергу, дозволяє стверджувати, що особливості зорового сприймання є типовими для обох груп, тому даний фактор не впливатиме на результати формувального експерименту.

Слід зазначити, що вихідні характеристики рівнів сформованості образотворчої компетентності про українську народну іграшку в учнів ЕГ і КГ були фактично однакові, про що свідчить значення статистичного критерію ф* (табл. 1).

Таблиця 1

Вихідна характеристика рівнів сформованості образотворчої компетентності про українську народну іграшку в учнів ЕГ і КГ (у%)

Рівні сформованост	Компоненти образотворчої компетентності
	Когнітивний	Діяльнісний	Емоційно-ціннісний
	ЕГ	КГ	ф емп.	ЕГ	КГ	ф емп.	ЕГ	КГ	ф емп.
Високий	22,2	28,6	0,58	14,8	17,1	0,25	18,5	22,9	0,43
Середній	48,1	54,3	0,48	33,3	40	0,14	29,6	20	0,87
Низький	29,7	17,1	1,17	51,9	42,9	0,71	51,9	57,1	0,41

Таблиця 2

Розподіл учнів молодшого шкільного віку за рівнем сформованості образотворчої компетентності про українську народну іграшку до і після експериментального дослідження (у %)

Компоненти	Рівні сформованос компетентності	На початку експеримен	Після експеримент	ф емп.
		ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Когнітивний	високий	22,2	28,6	48,2	31,4	2,02	0,25
	середній	48,2	54,3	44,5	54,3	0,26	0
	низький	29,6	17,1	7,3	14,3	2,22	0,32
Діяльнісний	високий	14,8	17,1	37	20	1,9	0,31
	середній	33,3	40	44,5	45,7	0,88	0,48
	низький	51,9	42,9	18,5	34,3	2,64	0,73
Емоційно-ціннісни	високий	18,5	22,9	48,2	22,9	2,36	0
	середній	29,6	20	33,3	25,7	0,29	0,57
	низький	51,9	57,1	18,5	51,4	2,64	0,85

Порівняльний аналіз результатів

обстеження учнів на початку формувального експерименту та після його проведення показав:

- збільшення кількості учнів, у яких діагностовано високий рівень сформованості образотворчої компетентності (за діяльнісним критерієм) в обох групах: в контрольній групі відсоток збільшився з 17,1% до 20% (ф* = 0,31), а в експериментальній групі цей показник збільшився більше, ніж у два рази з 14,8% на 37%, що підтверджується статистичним критерієм Ф* = 1,9;

- середній рівень, як попереднього компоненту, значно не змінився в обох групах, але позитивна динаміка спостерігалася, так відбулося збільшення учнів в контрольній групі з 40% до 45,7% (ф* = 0,48) та експериментальній - з 33,3% до 44,5% (ф* = 0,88);

- низький рівень сформованості образотворчої компетентності під впливом проведеної корекційно-виховної роботи зменшився в експериментальній групі у 2,8 разів (з 51,9% до 18,5%, ф* = 2,64), натомість у контрольній групі, де не впроваджувалася експериментальна методика, відсоток зменшився лише з 42,9% до 34,35 (ф* = 0,73).

Як показав детальний якісний аналіз, найбільше на позитивну зміну образотворчої компетентності за діяльнісним та емоційно- ціннісним компонентами вплинула участь учнів у створенні експозиції шкільного музею «Українська народна іграшка», використання ігрових технологій у різних видах діяльності учнів початкових класів. Саме рухливі ігри під час перерви, музично-ритмічні ігри, інсценізації самостійно продовжувались учнями і під час їхньої вільної діяльності, яка потребувала лише контролю з боку педагога. Окрім того, учні активно брали участь у виставках дитячих робіт до різних свят, де представляли свої роботи з гуртка «Майстерня української народної іграшки», наприклад: «Свято осені», «До дня захисника України», «Традиції Різдва» тощо.

Отже, проведене дослідження показало, що за умови створення оптимального освітнього середовища, що передбачало врахування експериментальних змісту та умов формування образотворчої компетентності про українські народні іграшки, можна досягти позитивної динаміки в розвитку молодших учнів зі зниженим зором.

Висновки

Недостатнє опрацювання в сучасній тифлопедагогіці проблеми корекції розвитку дітей із порушеннями зору в теоретичному й методичному планах, об'єктивна потреба тифлопедагогічної практики в її розв'язанні зумовили необхідність її розробки.

Робота з виготовлення народної іграшки може стати для учнів зі зниженим зором ефективним засобом корекції пізнавальної, ігрової та трудової діяльності, а також має ще й виховне значення у процесі розвитку цієї категорії дітей.

Державним стандартом початкової освіти передбачено формування в учнів молодшого шкільного віку образотворчої компетентності, а народна іграшка є одним із засобів цього процесу. Тому її було обрано для розв'язання поставлених завдань.

Результати проведеного дослідження з питань формування образотворчої компетентності в учнів початкових класів зі зниженим зором про українську народну іграшку засвідчили, що у дітей зі зниженим зором молодшого шкільного віку діяльнісний та емоційно-ціннісний компоненти образотворчої компетентності про українську народну іграшку знаходиться на низькому рівні, натомість у їхніх однолітків без зорових порушень переважає середній рівень.

Встановлено, що процес формування образотворчої компетентності про українські народні іграшки в учнів початкових класів зі зниженим зором залежить від створення оптимального освітнього середовища. При проектуванні освітнього середовища були визначені відповідні організаційні та дидактичні педагогічні умови.

Організаційні умови: формування готовності педагогів до впровадження експериментального навчання; підбір достатнього обсягу систематизованої інформації про українську народну іграшку для батьків та учнів; підбір українських народних іграшок, доступних для виготовлення учнями початкових класів зі зниженим зором; проектування експозиції шкільного музею «Українська народна іграшка».

Дидактичні умови: розробка навчальної програми гуртка «Майстерня української народної іграшки», належне ресурсне забезпечення гуртка та експозиції музею української народної іграшки; узгодження календарно-тематичного планування уроків з образотворчого мистецтва та трудового навчання у змістовій лінії «Декоративно-ужиткове мистецтво»; визначення переліку практичних завдань із тем уроків, в яких розглядається українська народна іграшка; запровадження планування вихователів групи продовженого дня за тематичними тижнями, де однією з тем визначена «Українська народна іграшка».

Визначений зміст формування

компонентів образотворчої компетентності про народну іграшку, що полягав у розробці тем навчальної програми гуртка «Майстерня української народної іграшки».

Дані, отримані після проведення формувального етапу дослідження, засвідчили ефективність змісту та умов експериментального навчання, що відображається у показниках до початку експерименту та після його завершення.

Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо в розробці педагогічних основ ознайомлення батьків дітей зі зниженим зором із народною іграшкою з метою ефективного її використання в сімейному вихованні.

Література

образотворча компетентність учень знижений зір

1Выготский Л. C. Проблемы дефектологии. Сост., авт. вступ. ст. и бибилиогр. Т. М. Лифанова; авт. коммент. М. А. Степанова. Москва : Просвещение, 1995. 527 с.

2Герус Л. М. Українська народна іграшка. Львів : Афіша, 2004. 262 с.

3Дашковська А. В. Вивчення стану використання народної іграшки в корекційно-виховному процесі початкової школи для учнів зі зниженим зором. Збірник наукових праць Хмельницького інститут соціальних технологій Університету «Україна». Хмельницький : ХІСТ, 2018. № 16. С. 72-75.

4Земцова М. И. Учителю о детях с нарушениями зрения. М. : Просвещение. 1973. 159 с.

5Литвак А. Г. Психология слепых и слабовидящих : учеб. пособие [для студ. высших пед. учеб. заведений]. СПб. : КАРО, 2006. 336 с.

6Моргулис И. С. Организация коррекционно-воспитательного процесса в школе слепых. К. : НИИП УССР, УТОС, 1991. Ч. 1. 112 с.

7Синьов В. М. Методологія та теорія досліджень в галузі дефектології. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Соціально- педагогічна. 2010. Вип. 15. С. 7-9.

8Синьова Є. П. Особливості розвитку і виховання особистості при глибоких порушеннях зору : монографія. Вид-во : Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2012. 441 c.

9Федоренко С. В., Синьова Є. П., Федоренко І. В. Вивчення стану сформованості дій самообслуговування в молодших дошкільників зі зниженим зором. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки): зб. наук. праць. Вип. 7. Т. 1. Кам`янець-Подільський: ПП Медобори, 2016. С. 371-382.

References

1Vygotskij, L. C. (1995). Problemy defektologii [Defectology Problems]. Sost., avt. vstup. st. i bibiliogr.

2T. M. Lifanova; avt. komment. M. A. Stepanova. Moscow : Prosveshhenie (rus).

3Gherus, L. M. (2004). Ukrajinsjka narodna ighrashka [Ukrainian folk toy]. Ljviv: Afisha (ukr).

4Dashkovsjka, A. V. (2018). Vyvchennja stanu vykorystannja narodnoji ighrashky v korekcijno-vykhovnomu procesi pochatkovoji shkoly dlja uchniv zi znyzhenym zorom [The study of the use of folk toys in the correctional and educational process of elementary school for the students with low vision]. Zbirnyk naukovykh pracj Khmeljnycjkogho instytut socialjnykh tekhnologhij Universytetu «Ukrajina». Khmeljnycjkyj: KhIST, 16. 72-75 (ukr).

5Zemcova, M. I. (1973). Uchitelju o detjah s narushenijami zrenija [To Teacher about children with visual impairments]. Moscow : Prosveshhenie (rus).

6Litvak, A. G. (2006). Psihologija slepyh i slabovidjashhih [Psychology of the blind and visually impaired]: ucheb. posobie [dlja stud. vysshih ped. ucheb. zavedenij]. Saint Petersburg : KARO (rus).

7Morgulis. I. S. (1991). Organizacija korrekcionno-vospitatel'nogo processa v shkole slepyh [Organization of the correctional process in schools for the blind]. Kyiv : NIIP USSR, UTOS. Ch. 1 (rus).

8Synjov, V. M. (2010). Metodologhija ta teorija doslidzhenj v ghaluzi defektologhiji [Methodology and theory of research in the field of defectology]. Zbirnyk naukovykh pracj Kam'janecj-Podiljsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni Ivana Oghijenka. Serija: Socialjno-pedaghoghichna. Vyp. 15. 79 (ukr).

9Synjova, Je. P. (2012). Osoblyvosti rozvytku i vykhovannja osobystostipry ghlybokykh porushennjakh zoru: monoghrafija [Peculiarities of development and education of the person with profound visual impairment]. Vyd-vo: Nac. ped. un-t im. M. P. Draghomanova. Kyiv (ukr).

10Fedorenko, S. V. & Synjova, Je. P. & Fedorenko, I. V. (2016). Vyvchennja stanu sformovanosti dij samoobslughovuvannja v molodshykh doshkiljnykiv zi znyzhenym zorom [Study of the state of selfcare actions formation in preschoolers with low vision]. Aktualjni pytannja korekcijnoji osvity (pedaghoghichni nauky): zb. nauk. pracj. Vyp. 7. T. 1. Kam'janecj-Podiljsjkyj: PP Medobory, 371382 (ukr).

Размещено на Allbest.ru