Проблема формування медіаграмотності майбутніх перекладачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра романо-германських мов і перекладу

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Проблема формування медіаграмотності майбутніх перекладачів

Вікторія Володимирівна Дьоміна

доктор педагогічних наук, доцент

У науково-методичній статті доведено, що в контексті підготовки молоді до взаємодії зі складним інформаційним світом особливого значення набуває залучення здобувачів вищої освіти до медіакультури. Визначено, що ці процеси особливо важливі для професійної підготовки перекладачів, адже саме вони є представниками сучасної української культури у світі. Проблема формування медіаграмотності майбутніх перекладачів в статті актуалізовано в декількох площинах: соціокультурній, науково-педагогічній та емпіричній. Розглянуто медіаосвіту як складову професійної підготовки майбутніх перекладачів: представлене авторське бачення її мети, завдань, функцій впровадження в систему вищої освіти в Україні. Наведено результати проведеного із студентами гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності філологія (англійська) опитування, яке демонструє недостатність сформованості у майбутніх перекладачів медіаграмотності за всіма досліджуваними показниками: інформаційним, мотиваційним та технологічним.

Ключові слова: медіаграмотність, медіаосвіта, медіакультура, майбутні перекладачі, засоби масової комунікації, засоби масової інформації.

Проблема формирования медиаграмотности будущих переводчиков

Виктория Демина, доктор педагогических наук, доцент, доцент кафедры романогерманских языков и перевода, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины

В статье доказано, что в контексте подготовки молодежи к взаимодействию со сложным информационным миром особое значение приобретает привлечение соискателей высшего образования в медиакультуру. Определено, что эти процессы особенно важны для профессиональной подготовки переводчиков, ведь именно они являются представителями современной украинской культуры в мире. Проблема формирования медиаграмотности будущих переводчиков в статье актуализирован в нескольких плоскостях: социокультурной, научно-педагогической и эмпирической. Медиаобразование рассмотрено как составляющая профессиональной подготовки будущих переводчиков: представлено авторское видение ее целей, задач, функций внедрения в систему высшего образования в Украине. Приведены результаты проведенного со студентами гуманитарно-педагогического факультета, специальности английская філологія, опроса, которые демонстрируют недостаточность сформированности у будущих переводчиков медиаграмотности по всем исследуемым показателям: информационным, мотивационным и технологическим.

Ключевые слова: медиаграмотность, медиаобразование, медиакультура, будущие переводчики, средства массовой коммуникации, средства массовой информации.

The issue of forming media literacy of future translators

Victoriia Demina, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Romano- Germanic Languages and Translation, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

The globalization of the modern information world has led to the adoption of media culture in virtually all areas of human life - manufacturing, the public sphere, education, communication, and the arts. Media connections are formed between all social structures, countries, different communities. It is through mass communication that the process of rooting values and behaviors that dominate society at a certain time takes place.

In the proposed article, the author argues that at the present stage particular importance is gained by the involvement of an individual in the media culture in the context of preparing young people to interact with the complex information world. It is determined that these processes are important for the professional training of translators, because very often they are representatives of contemporary Ukrainian culture in the world. It is proved that the training of modern specialists requires from them mastering of a whole range of competences - from traditional language to modern information ones. This is justified by the fact that future translation specialists must have up-to-date information technologies in order to ensure high-level translation activities.

The modern standards of higher professional pedagogical education mark that the graduating students of pedagogical educational establishments must be aware of the methods of search, treatment and use of information; be able her to interpret and adapt addressees in accordance with queries. The marked intercommunications of media education and professional preparation of future translator are examined as important constituents of his/her professional competence.

Analytical activity of a future translator in relation to mediatext provides for: finding out of conformities to law of construction of mediatext on the whole; immersion in logic of the authorial thinking; reconstruction of conception to the author of a mediatext; determination of the own point of view in relation to a concrete work of mediaculture.

Theoretical preparation of future translators in the context of tasks of media education necessarily includes different questions in relation to co-operation of medias of the world in the society, theory and history of mediaculture. An informative supply in industry of theory and history of media education will form the ground not only for successful communicative practice in industry of medias, but also for creation of the own programs of educational orientation medias in the future process of independent pedagogical work at school.

The specificity of professional training of future translators in pedagogical institutions of higher learning predetermines the special attention to the development of professional knowledge and abilities that teachers need for perfecting their own pedagogical culture. Such professional knowledge and abilities can be marked by such indexes: motivational (reasons of media educational activity; aspiring to perfecting one's own knowledge of media); informative (a level of being informed; pedagogical knowledge of the media industry); methodical (methodical abilities in the sphere of mediaeducation); activity (quality of medias of educational activity); creativity (a level of the creative elements in media educational activity).

Translator that received media education in an institution of higher learning will be able: to encourage students, develop a desire to formulate the problem questions concerning media; use in teaching the research methodology aimed at the organization of independent search of information in media by students for substantiating certain questions; help students to develop skills in relation to the use of various sources of media information; organize discussions in the process of students' learning to listen tolerantly and tactfully to others and to express their own opinion.

Development of pedagogical terms of application of media education in the process of professional training of future translators at the initial stage requires the study of the real practice of intercommunication of modern student youth and mediaculture.

Key words: media literacy, media education, mediaculture, interaction, future translators, education, value orientations.

Вступ

Медіатизований простір становить якому нові технології мультимедіа та засоби середовище життєдіяльності сучасної людини, у масової комунікації включені в усі сфери професійного і громадського суспільного життя. Ознаками розвитку в Україні мультимедійного суспільства є домінування високоефективних технологій отримання, збереження, обробки, аналізу, поширення та використання інформації у світоглядній, духовній, естетичній, побутовій, виробничій та інших сферах діяльності. Під впливом цих умов відчутних змін зазнає і професійна діяльність перекладачів, адже все частіше для забезпечення перекладацької діяльності на високому професійному рівні фахівці мають володіти сучасними мультимедійними технологіями. Відповідно, невідкладним завданням сучасних закладів вищої освіти України є впровадження в освітній процес основ медіаосвіти з метою формування медіа-грамотності перекладачів у процесі їхньої фахової підготовки, а також оволодіння ними цілим набором компетентностей - від традиційної мовної до новітньої інформаційної.

Теоретичні основи медіаосвіти досліджують В. Іванов, Т. Іванов, О. Волошенюк, Л. Кульчинська О. Федоров (2013), які у своїй роботі представили основні погляди на зміст дефініцій «медіаосвіта» та «медіаграмотність», а також ґрунтовно проаналізували основні моделі медіаосвіти та медіаграмотності. Розвиток медіадидактики аналізує Г. Онкович (2008), особливості медіаосвіти у вищій школі з'ясовують Ю. Казаков (2007), О. Лілік (2020), Т. Козак (2015) та інші. Теорію та практику освіти в контекстах використання аудіовізуальних технологій аналізує В. Дивак (2012), особливості інформаційно- психологічної підготовки здобувачів освіти аналізують Л. Астахова, Т. Харлампьєва (2009) та інші. Узагальнено досвід формування інформаційної компетентності перекладачів у роботах С. Амеліна (2014), Р. Тарасенко (2015) та інших.

У Законах України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні» (2015), Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (2016) підкреслюється вагомість підвищення стану медіаграмотності здобувачів освіти в умовах сучасного інформаційного суспільства. Як демонструють представлені вище позиції, розпочаті нами раніше дослідження окремих аспектів впровадження засобів медіакомунікації в освіті (Дьоміна, Аракелян (2017); Дьоміна (2019)) та подальший контент-аналіз наукових праць дослідників медіаосвіти у вищій школі, проблеми формування медіаграмотності майбутніх перекладачів активно розробляються та потребують системних емпіричних перевірок.

Метою статті є оприлюднення окремих результатів емпіричного дослідження сформованості медіаграмотності майбутніх перекладачів.

медіаграмотність перекладач

Результати

Для з'ясування стану медіаграмотності у майбутніх перекладачів було використано такі методи дослідження, як: аналіз і порівняння даних наукової та навчально-методичної літератури, періодичних видань, нормативно- правових актів; а також аналіз і узагальнення результатів опитуваня, бесід з викладачами і студентами та спостереження за навчальними заняттями.

Медіаосвіта як складова професійної підготовки майбутніх перекладачів. Сучасна вища освіта не може розвиватися та функціонувати поза використанням засобів масової інформації та інформаційних технологій. Дослідники у галузі соціології засобів масової інформації (ЗМІ) доводять, що на початку ХХІ століття відбулася остаточна переорієнтація студентської аудиторії на аудіовізуальну інформацію. Проте вітчизняна теорія і практика освіти виявилася непідготовленою до шквалу інформації, яка подається через мас-медіа. Заперечення, демонстративне непомічання викладачем сучасних медіаматеріалів, як правило, призводить до загострення проблеми негармонійного сприйняття студентами навчального матеріалу. Тому назріла гостра необхідність у переорієнтації сучасної вищої освіти на формування здобувача освіти як підготовленого сприймача різноманітної медіаінформації, естетично грамотну особистість, яка могла б протистояти руйнівним, деформуючим процесам глобальної інформатизації (Казаков, 2007). Саме тому сучасні стандарти професійної освіти перекладачів передбачають, що випускники закладів вищої освіти повинні володіти методами пошуку, обробки та використання інформації, вміти її інтерпретувати, адаптувати відповідно до запитів адресатів. Зазначені взаємозв'язки медіаосвіти та професійної підготовки майбутнього перекладача слід розглядати як важливі складові його професійної компетентності (Дьоміна, 2017).

На нашу думку, медіаграмотність майбутнього перекладача передбачає: поінформованість у питаннях медійних трактувань різних проблем розвитку сучасного глобалізованого суспільства, зокрема соціокультурних аспектів становлення кожної особистості, знання впливу контактів з медіа на спосіб життя людини, її міжособистісні стосунки та цінності, що набуває особливої важливості відповідно до мети та завдань професійної діяльності перекладача; розвиток чутливості до тенденцій у медійному світі з урахуванням появи нових інформаційних технологій, поширення інформаційної мережі інтернет, посилення манупулятивного впливу різноманітних засобів масової комунікації на сучасну людину; використання базових концепцій медіаосвіти для аналізу медіатекстів; аналіз можливого впливу медіатекстів на поведінку, особливо молоді. Перекладач, який набув високого рівня медіаграмотності у закладі вищої освіти, має вміти: використовувати дослідницьку методику, спрямовану на організацію самостійного пошуку медіа інформації для вирішення тих чи інших питань; постійно розвивати здатності щодо використання різноманітних джерел медіаінформації; організовувати дискусії, у процесі яких зможе навчитися толерантно слухати інших та тактовно висловлювати власну думку.

Саме тому пріоритетною метою використання засобів масової комунікації у системі вищої освіти визначаємо: формування умінь здобувачів освіти орієнтуватися в інформаційному просторі, здатностей до швидкої адаптації до швидко змінюваних умов життя та засобів позитивного саморозвитку особистості.

Основні завдання медіаосвіти як компоненту професійної освіти майбутніх перекладачів полягають у наступному: навчити розуміти медіатексти, усвідомлювати наслідки їх впливу на психічні стани, протистояти маніпулятивному впливу засобів масової комунікації; оволодівати багатоманітними засобами спілкування на підставі розвиненої медіакультури; сформувати навички самостійного критичного оцінювання інформаційного потоку; створювати власні медіатексти мовою різних засобів масової інформації; підготувати молоде покоління до життя у сучасних інформаційних умовах.

Наукові психолого-педагогічні рефлексії з проблем медіаосвіти, формування медіакультури студентської молоді дозволяють виділити наступні функції медіаосвіти як складової професійної підготовки майбутнього перекладача:

інформаційна; просвітницька; функції соціалізуюча і адаптаційна; ціннісно-орієнтаційна та культурно- дозвільна.

У освітньому процесі закладів вищої освіти, на нашу думку, можуть бути реалізовані різні моделі медіаосвіти:

- освітньо-інформаційні (вивчення історії та загальної теорії, мови медіакультури, яке спирається на семіотичну, культурологічну, соціокультурну, естетичну теорії медіаосвіти);

- етико-виховні моделі (аналіз філософських, моральних, релігійних проблем на матеріалі медіа, який спирається на ідеологічну, екологічну, етичну, релігійну, протекціоністську тощо);

- практико-утилітарні моделі (емпіричне вивчення та застосування медіатехніки, що ґрунтується на теорії «споживання та задоволення» та практичній теорії медіаосвіти);

- естетичні моделі (спираються на естетичну, культурологічну, художню теорії медіаосвіти та зорієнтовані, насамперед, на розвиток художнього смаку і аналіз кращих творів медіакультури);

- соціокультурні моделі (соціокультурний розвиток здобувачів освіти щодо зорової пам'яті, уяви, сприйняття, інтерпретації, аналізу, самостійного критичного мислення по відношенню до медіатекстів будь-яких видів та жанрів).

За умови врахування конкретних завдань і цілей закладу вищої освіти та варіативності існуючих підходів до медіаосвіти обирається та модель, за допомогою якої можливо максимально задовольнити потреби здобувачів освіти у професійному становленні за допомогою засобів масової комунікації. Ураховуючи особливості кожної із зазначених моделей та специфіку навчально-виховного процесу у закладів вищої освіти України особливу увагу привертає саме соціокультурна модель, однак за умови використання елементів освітньо-інформаційної та естетичної моделей. До такого припущення доходимо шляхом аналізу процесів сприйняття особистістю повідомлень засобів масової комунікації, які опосередковані наявністю в людині сформованих протягом усього попереднього життя стереотипів. Відповідно, медіаосвіта студенської молоді має враховувати механізми стереотипізації уявлень про явища та предмети, що оточують людину. Соціальна обумовленість механізму стереотипізації уявлень особистості дозволяє звернути особливу увагу на соціальне підґрунтя формування стосунків молоді із засобами масової комунікації.

Сформованість медіаграмотності у здобувачів вищої освіти рефлексується сучасними дослідниками відповідно до трьох рівнів (Казаков, 2007, с. 116):

- високий рівень сформованості медіаграмотності визначається глибиною розуміння сутності медіатексту: здатністю особи до аналізу, порівняння, оцінки цінності медіатексту, реферування, узагальнення, дедукції, індукції, синтезу;

- середній рівень медіа грамотності передбачає наявність у здобувача освіти комплексу виражених жанрових, тематичних, емоційних, інтелектуальних, психологічних, творчих, етичних, естетичних мотивів роботи з медіапродукцією;

- для низького рівня розвитку медіаграмотності характерна: тематична

залежність, відсутність проникливості, високої імпульсивності у прийнятті рішень та нерозуміння багатозначності медіатекстів внаслідок чого неточність у сприйнятті медіаповідомлення.

Результати опитування майбутніх перекладачів щодо сформованості у них медіаграмотності. Впровадження засобів медіаосвіти у процес професійної підготовки майбутніх перекладачів передбачає вивчення стану сформованості у здобувачів освіти медіаграмотності. З цією метою нами було проведено емпіричне дослідження із 36 студентами 2 курсу гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності філологія (англійська) Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ).

З групою студентів було проведено опитування, яке містило три блоки: інформаційний (з'ясовувалася поінформованість у питаннях медіакультури, обізнаності щодо впливу контактів медіа на спосіб життя особи, формування її цінностей, посилення маніпулятивного впливу різних ЗМК на сучасну людину тощо); мотиваційний (з'ясовувалися мотиви й частота контактів з медіатекстами, розвиток чутливості до тенденцій у медійному світі з урахуванням появи нових інформаційних технологій, поширення мережі інтернет, а також професійні інтереси у застосуванні медіапродукції у роботі перекладача); технологічний (здатності працювати із медіатекстами, використання ключових концепцій медіаосвіти для аналізу медіатекстів тощо).

Аналіз відповідей інформаційного блоку опитування зафіксував переважно середній та низький рівень теоретичних знань у медіагалузі. Зазначимо, що переважно ці знання складаються із стихійно-побутових уявлень студентів про ЗМК. Відповідно, завдяки різноманітним каналам масової комунікації (насамперед, телебачення, інтернет) провідним джерелом таких уявлень виступає щоденне споживання інформації. На думку більшості опитуваних (57 %), ЗМК повинні виконувати тільки розважальну функцію. Респонденти також відзначили наявність великої кількості недостовірної інформації, що транслюється ЗМК, особливо мережею інтернет та телебаченням. На запитання «Що ви передбачаєте обрати як предмет аналізу повідомлень ЗМК?» відповіді респондентів розподілено таким чином: фактичний та життєвий матеріал - 65 %; проблематика програм та моральні цінності - по 42 %; форма подання матеріалу - 11, 5 %. Але за даними опитування жоден студент на вбачає необхідності у вивченні ЗМК як самостійного об'єкту.

Аналіз мотиваційного блоку опитування виявив, що характер контактів студентів з медіатекстами є амбівалентним, адже високий рівень контактів перекладачів з медіа (95 %) не означає високого рівня медіаграмотності в цілому. Проте низький рівень контактів з медіа може, на думку Р. Тарасенко, не лише позначати «прагнення швидко уникнути повідомлень, що являють складність, звузити контакти з медіатекстами до мінімальної кількості, щоб захищати себе від необхідності витрачати додаткові розумові зусилля» (2015, с. 28), але й підвищену вибірковість індивіда. Окрім цього, з'ясовано, що абсолютна більшість респондентів (98 %) мають намір використовувати у майбутній професійній діяльності засоби масової комунікації.

Аналіз відповідей технологічного блоку опитування виявив, що всі респонденти є активними споживачами інтернету, але з них лише 28 % визнали, що у повній мірі володіють навичками аналізу інформації та уникнення маніпуляції. Для організації перекладацької діяльності 65 % віддають перевагу інтернет- ресурсам, а 75 % використовують змішані засоби отримання інформації. Щодо конкретних ЗМК відповіді розподілено таким чином: преса - 87 %; телебачення - 61 %; кіно - 58 %; радіо - 15 %. Щодо інших ЗМК, які планують використовувати майбутні перекладачі, то найчастіше називався інтернет (65 %). При цьому 75 % опитуваних планують використовувати у професійній діяльності відразу декілька ЗМК.

Висновки

Проблема формування медіаграмотності майбутніх перекладачів актуалізується в декількох площинах: соціокультурній, адже у контексті підготовки молоді до взаємодії зі глобалізованим інформаційним світом особливого значення набуває залучення здобувачів вищої освіти до медіакультури. Зокрема, сучасні стандарти вищої професійної педагогічної освіти визначають, що випускники закладів вищої освіти із спеціалізації «переклад» повинні володіти методами пошуку, обробки та використання інформації, вміти її інтерпретувати, адаптувати адресатів відповідно до запитів. Аналітична діяльність майбутнього перекладача щодо медіатексту передбачає: з'ясування відповідності закону побудови медіатексту в цілому, занурення в логіку авторського мислення, реконструкцію концепції автору медіатексту, визначення власної точки зору відповідно до конкретної роботи медіакультури. Теоретична підготовка майбутніх перекладачів у контексті завдань медіаосвіти обов'язково включає охоплення різних питань стосовно співпраці засобів масової інформації світу та суспільства, теорії та історії медіакультури. Таким чином, медіаосвіта відіграє ключову роль у професійній підготовці сучасних перекладачів, адже є складовою процесу набуття майбутнім фахівцем високого професійного рівня та забезпечує якісне представництво сучасної української культури у світі. Науково-педагогічна площина рефлексії досліджуваного явища демонструє брак теоретичного обґрунтування змісту та структури медіаосвіти, методів, засобів і форм виховання медіакультури, що дозволяє дослідникам констатувати недостатню розробленість даної проблеми та формулювати потребу комплексного підходу до пошуку ресурсів та механізмів формування медіакультури майбутніх перекладачів. Емпірична площина аналізу проблеми, представлена у статті результатами проведеного із студентами опитування, демонструє недостатність сформованості у майбутніх перекладачів медіаграмотності за всіма досліджуваними показниками: інформаційним, мотиваційним та технологічним.

Перспективами подальших розвідок розглядаємо дослідження кореляційних взаємозв'язків якісної медіаосвіти у закладі вищої освіти та рівня професійної підготовки майбутніх перекладачів. Окрім цього, важливим завданням розглядаємо розробку педагогічних термінів теорії медіаосвіти майбутнього перекладача.

Література

Амеліна С. М. Тенденції формування інформаційної компетентності перекладачів в університетах США в умовах глобалізації. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія» 2014. 199 (2), 16-25.

Астахова Л. В., Харлампьева Т. В. Критическое мышление как средство обеспечения информационнопсихологической безопасности личности: Монография / Под научн. ред. Л. В. Астаховой. Москва: РАН, 2009. 136 с.

Дивак В. В. Підготовка майбутніх фахівців з педагогіки вищої школи засобами медіаосвітніх технологій Інформаційні технології і засоби навчання. 2012. № 6 (32).

Дьоміна В. В. Білінгвізм майбутнього перекладача - вимога сучасної європейської вищої освіти Науковий журнал Хортицької національної академії. Scientific Journal of Khortytsia National Academy. (Серія: Педагогіка. Соціальна робота): наук. журн. / [редкол.: В. В. Нечипоренко (голов. ред.) та ін..]. Запоріжжя: Вид-во комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально- реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, 2019. Вип. 1(1)., С. 90-95.

Дьоміна В. В., Аракелян А. А. Формування медіаграмотності майбутніх учителів початкових класів. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки», 2017. № 8 С. 38-42.

Іванов В., Волошенюк О., Кульчинська Л., Федоров О. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник. За науковою редакцією В. В. Різуна. Вид. 2-ге, стереотип., Київ: Акад. укр. преси. Центр Вільної Преси, 2013. 352 с.

Казаков Ю. М. Педагогічні умови застосування медіаосвіти в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Луганськ, 2007. 21 с.

Козак Т. Розвиток критичного мислення майбутніх учителів як невід'ємної складової їх медіаосвіти Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи. Збірник статей Третьої міжнародної науково-методичної конференції Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2015. С. 250-257.

Лілік О. Формування медіаграмотності майбутніх учителів української мови і літератури: практичні аспекти Актуальні питання гуманітарних наук. Вип 27, том 6, 2020. С. 106-109. DOI:

https://doi.org/10.24919/2308-4863.6/27.204652

Онкович Г. В. Медіаосвіта як інтелектуально-комунікативна мережа Вища освіта України. 2008. № 3. Д. 1. Тем. вип. Наука і вища освіта в Україні: міра взаємодії. 212 с. С. 130-137.

Тарасенко Р. О. Формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів для аграрної галузі: теорія і практика. Монографія. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2015. 394 с.

References

Amelina, S. M. (2014). Tendentsii formuvannia informatsiinoi kompetentnosti perekladachiv v universytetakh SShA v umovakh hlobalizatsii. [Tendencies of Formation of Information Competence of Translators at US Universities in Globalization]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursivipryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia «Pedahohika. Psykholohiia. Filosofiia» [Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. The series «Pedagogy. Psychology. Philosophy»]. 199 (2), 16-25 (ukr).

Astahova, L. V. & Harlamp'eva, T. V. (2009). Kriticheskoe myshlenie kak sredstvo obespecheniya informacionno- psihologicheskoj bezopasnosti lichnosti [Critical thinking as a means of ensuring information and psychological security of a person]: Monografiya / Pod nauchn. red. L. V. Astahovoj. Moscow: RAN. (rus).

Demina, V. V. & Arakelyan, A. A. (2017). Formuvannia mediahramotnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [Formation of media literacy of future primary school teachers]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky». [Bulletin of Cherkasy University. Pedagogical Sciences Series], 8, 38-42. (ukr).

Domina V. V. (2019). Bilinhvizm maibutnoho perekladacha - vymoha suchasnoi yevropeiskoi vyshchoi osvity [The bilingualism of future translator as a requirement of modern European higher education] Scientific Journal of Khortytsia National Academy. (Series: Pedagogy. Social Work): scientific journal / [editorial board: V. Nechyporenko (chief editor) and others]. Zaporizhzhia: Publishing house of the Municipal Institution of Higher Education - Khortytsia National Educational Rehabilitation Academyll of Zaporizhzhia Regional Council, 2020. Iss. 1(2). 90-95. (ukr).

Dyvak, V. V. (2012). Pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv z pedahohiky vyshchoi shkoly zasobamy mediaosvitnikh tekhnolohii [Training of future specialists in higher school pedagogy by means of media educational technologies] Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. [Information Technologies and Teaching Aids]. № 6 (32). (ukr).

Ivanov, V., Ivanov, T. & Voloshenyuk, O. (2012). Mediaosvita ta media hramotnist [Media education and media literacy: a brief review (Tutorial)]. Kyiv. PMO, 58. (ukr).

Kazakov, Yu. M. (2007) Pedahohichni umovy zastosuvannia mediaosvity v protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnikh vchyteliv [Pedagogical conditions for the use of media education in the process of vocational training of translators]. synopsis of Ph D thesis. Luhansk. (ukr).

Kozak, T. (2015). Rozvytok krytychnoho myslennia maibutnikh uchyteliv yak nevid'iemnoi skladovoi yikh mediaosvity [Development of critical thinking of future teachers as an integral part of their media education] Praktychna mediahramotnist: mizhnarodnyi dosvid ta ukrainski perspektyvy. [Practical media literacy: international experience and Ukrainian perspectives] Zbirnyk statei Tretoi mizhnarodnoi naukovo- metodychnoi konferentsii Kyiv: Tsentr Vilnoi Presy, Akademiia ukrainskoi presy. 250-257. (ukr).

Lilik, Olha (2020). Formuvannia mediahramotnosti maibutnikh uchyteliv ukrainskoi movy i literatury: praktychni aspekty [Formation of media literacy in future teachers of Ukrainian language and literature: practical aspects] Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. [Current Issues of the Humanities] Vyp 27, tom 6. 106-109. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.6/27.204652 (ukr).

Onkovych, H. V. (2008). Mediaosvita yak intelektualno-komunikatyvna merezha [Media education as an intellectual and communicative network] Vyshcha osvita Ukrainy. [Higher Education of Ukraine] № 3. D. 1. Tem. vyp. Nauka i vyshcha osvita v Ukraini: mira vzaiemodii. 130-137. (ukr).

Tarasenko, R. O. (2015). Формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів для аграрної галузі: теорія і практика [Forming the information competence of future translators for the agricultural sector: theory and practice]. Monograph. Kyiv: COMPRINT Central Securities Commission. (ukr).

Размещено на Allbest.ru