Вивчення досвіду США в сфері інклюзивної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення досвіду США в сфері інклюзивної освіти

Кучай Тетяна Петрівна -

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки і психології, Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

інклюзивна освіта сша

Розвиток руху за впровадження інклюзивної освіти в США почався в другій половині ХХ століття. Очевидно, що за такий відносно короткий проміжок часу, країна зробила величезний крок у напрямку інклюзивної освіти, подолавши бар'єри свідомості та довівши переваги такої освіти. За цей час відбувся перехід від механічного поєднання в одному класі дітей з інвалідністю та дітей із звичайним розвитком до створення оптимального навчального середовища для дітей з вадами, яке передбачає їхню повноцінну участь у житті колективу [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інклюзивних тенденцій в освіті США досліджували науковці Дж. Дей (G. Dei), Е. Джеймс (I. James), С. Джеймс-Вілсон (S. JamesWilson), Дж. Зайн (J. Zine), Л. Каруманчері (L. Karumanchery), Т. Сердіованні (T Ser- giovanni) та Х. Зінн (H. Zinn), Т. Скртік (Т. Skrtic), М. Ейнскоу (M. Ainscow), К. Бос (C. Bos), А. Ґартнер (A. Gartner), Д. Ліпскі (D. Lipsky), Дж. Шумм (J. Schumm) та інші.

Мета статті - дослідити досвід США в сфері інклюзивної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розглянемо розвиток інклюзивної освіти, на прикладі, США. США є країною з розвиненою системою інклюзивної освіти. Питання про інтеграцію дітей-інвалідів було піднято на Конгресі США в 1973 р. і був закріплений законодавчо. Основна мета закону полягає в інтеграції - навчання дітей-інвалідів у загальноосвітніх школах з наданням в міру необхідності додаткової допомоги. З 80-х р. XX століття розробляється програма «Інклюжн», яка діє і в даний час. Основна мета якої створити всі умови для дітей з обмеженими можливостями, щоб вони могли користуватися послугами, як і звичайна людина. Кожна установа повинна пристосовуватися до всіх дітей, незалежно від їх соціальних, емоційних, психологічних або інших особливостей. Тим самим враховуються індивідуальні потреби учнів на етапі планування освітнього процесу. Його розробка здійснюється за наступними критеріями: реалістичність, рівень досягнення, можливість оцінки, активність. Індивідуальний підхід поширюється і на робоче місце, де враховуються також потреби і заходи обмежень. Потрібно відзначити, що в США не відмовляються від спеціалізованих шкіл [2].

У Сполучених Штатах якщо не половина, то, відсотків 45 усіх шкіл із спеціалізованими класами мають цільні інклюзивні програми. Це виглядає так: дітей, у яких є великі прогалини в розвитку, садять в окрему кімнату, розбиту на невеликі кабінки, де вони отримують індивідуальну освіту один на один з тьютором. Програми для кожного з таких дітей створюються персонально, на підставі тесту, який проводиться на початку навчального року. Це роблять педагоги таких спеціалізованих кімнат спільно з тьютором.

Коли створюються ці індивідуальні навчальні плани, шляхом тестування або проби визначається, чи може та чи інша дитина знаходитися в загальній кімнаті з типовими дітьми. Ми беремо дитину в клас і з'ясовуємо, наприклад, що без втоми, криків, плачу і образ вона може протриматися в класі приблизно 10 хвилин. І ми почнемо з того, що будемо брати її в загальний клас кожен день на 10 хвилин. Якщо ми бачимо прогрес, то поступово будемо збільшувати час її перебування з іншими дітьми. Якщо дитина- аутист, скажімо, добре малює, але слабка у всіх інших областях, то ми будемо брати його в загальний клас тільки на уроки малювання.

У рамках інклюзивного підходу в США кожна школа чи установа ще на етапі планування своєї діяльності, освітніх програм враховує очікувані можливі потреби всіх учнів з їх індивідуальними потребами, розробляючи так званий Індивідуальний план освіти. Важливим принципом державної політики щодо інвалідів є здатність інваліда користуватися послугами організації або сервісу з тією ж простотою, як і звичайна людина. У разі необхідності студентам надаються перекладачі, які володіють мовою жестів, індивідуальні помічники, що полегшують процес запису лекційного матеріалу, соціальні педагоги та психологи для індивідуального консультування [3].

Сучасна політика США, що проводиться в області спеціальної освіти, полягає в пропозиції злиття масової і спеціальної освіти. Пропонується три основні підходи цього злиття:«Основний напрямок»,

«Ініціатива масової освіти», «Включення». Ці підходи викликають жваву дискусію і суперечки в галузі спеціальної освіти.

«Основний напрямок» припускає розміщення дітей з відхиленнями у розвитку в класи масових шкіл. необхідність цього обумовлюється тим, що оскільки ці діти, врешті-решт, виявляються в суспільстві, то їх слід направляти в школу, щоб сприяти включенню в соціальну і навчальну діяльність. Для багатьох учнів, особливо з серйозними недоліками, розміщення в установи цього напрямку може перетворитися на серйозну невдачу.

«Ініціатива масової освіти» (ІМО) - цей підхід запропонований відділом спеціальної освіти при департаменті освіти США. ІМО слід далі, ніж концепція «основного напряму», пропонуючи фундаментальні зміни умов освіти учнів з відхиленнями у розвитку. Деякі дефектологи і керівники масової освіти схвалюють ІМО, в той час як інші дефектологи і вчителі масових шкіл вважають, що необхідний додатковий досвід і дослідження, щоб зрозуміти можливості впливу ІМО на учнів з відхиленнями.

Модель «включення» полягає в тому, щоб включати в загальноосвітній процес за місцем проживання всіх дітей, незалежно від типу порушення і ступеня його виявлення. Для кожної такої дитини командою фахівців створюється індивідуальна програма навчання, відповідно до якої відбувається оцінювання успіхів учня. Дослідження показують, що в процесі втілення в життя моделей інтеграції виникають проблеми пов'язані, перш за все, з високими вимогами до компетенції вчителя, який повинен вміти навчати як звичайних дітей, так і дітей з найрізноманітнішими відхиленнями у розвитку [4].

У США функціонує налагоджена система освіти, яка забезпечує рівні можливості для всіх людей. Причому дана система охоплює всі сфери життєдіяльності населення, сприяє максимально можливій інтеграції людини з особливими потребами в суспільство, а також забезпечує його прийняття суспільством. Важливу роль при здійсненні соціальної роботи грає комплексний підхід і участь цілого ряду фахівців з різних галузей знань в розробці адаптаційних і реабілітаційних програм. Для зміни у громадян ставлення до інвалідів в США проводилася продумана і розроблена психологами та іншими фахівцями кампанія в засобах масової інформації, велику роль в цьому зіграли і релігійні організації. Таким чином інваліди отримали доступ до всіх сфер життєдіяльності суспільства, змінилося сприйняття їх здоровими людьми. По всій країні поширені громадські організації та клуби для інвалідів, а також різні фонди. Хотілося б відзначити, що в США саме спеціалізовані фонди і організації здійснюють значну частину послуг, належних людині з обмеженими можливостями по закону, і відповідають за фінансові кошти, надані муніципалітетом [5].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

В США для дітей з різними особливостями застосовується індивідуальний підхід до вибору і реалізації освітньої програми. Для кожної такої дитини існує так званий ІП (індивідуальний план). Критерії цього плану прості: реалістичність, рівень досягнення, активність і можливість оцінки.

Важливим фактором є і те, що вчителі в США щороку проходять підвищення кваліфікації і щороку проходять курс по роботі з тими чи іншими дітьми. Наприклад, в певний рік вони повинні освоїти принципи роботи з дітьми-аутистами, наступний рік їх вчать, як працювати і спілкуватися з дітьми з синдромом Дауна і так далі ... І це не просто курси для галочки, коли втомлені після роботи вчителя повинні слухати нецікаву і непрактичну лекцію або виконувати завдання в Інтернеті, це безцінний досвід роботи з тими чи іншими дітьми. Тому американські вчителі знають, як працювати з проблемними дітьми та впроваджують цей досвід в освітній процес США [6].

Список джерел

1. Інклюзивна освіта в США https://naiu.org.ua/inklyuzivna-osvita-v-ssha/

2. Васильева П. В. Инклюзивное образование в США // Молодой ученый. - 2018. - № 2. - С. 94-96.

3. Инклюзивное образование в США https://videouroki.net/razrabotki/inkliuzivnoie- obrazovaniie-v-ssha.html

4. Международный опыт в области инклюзивного образования: США http://www.edu- open.ru/Portals/0/Documents/international/USA.pdf

5. Ардзинба В. А. Инклюзивное образование инвалидов в Соединенных Штатах Америки // Электронный журнал «Психологическая наука и образование». - 2о10. - № 5. - С. 23-29.

6. Инклюзивное образование в США и главная ошибка российской системы образования https://zenyandex.ru/media/fiveofive/inkliuzivnoe- obrazovanie-v-ssha-i-glavnaia-oshibka-rossiiskoi- sistemy-obrazovaniia-5c2ddfbf8c276f00aa0e6d35

REFERENCES

1. inklyuzivnaosvftav SSHA https://naiu.org.ua/inklyuzivna-osvita-v-ssha/

2. Vasil'yeva, P. V. (2018). Inklyuzivnoye obrazovaniye v SSHA. [Inclusive education in the United States].

3. Inklyuzivnoye obrazovaniye v SSHA https://videouroki.net/razrabotki/inkliuzivnoie- obrazovaniie-v-ssha.html

4. Mezhdunarodnyy opyt v oblasti inklyuzivnogo obrazovaniya:SSHAhttp://www.edu-open.ru/Portals/O/Documents/international/USA.pdf

5. Ardzinba, V. A. (2010). Inklyuzivnoye obrazovaniye invalidov v Soyedinennykh Shtatakh Ameriki. [Inclusive education for people with disabilities in the United States of America].

6. Inklyuzivnoye obrazovaniye v SSHA i glavnaya oshibka rossiyskoy sistemy obrazovaniya https://zen.yandex.ru/media/fiveofive/inkliuzivnoe- obrazovanie-v-ssha-i-glavnaia-oshibka-rossiiskoi- sistemy-obrazovaniia-5c2ddfbf8c276f00aa0e6d35

Размещено на Allbest.ru