Впровадження інноваційних технологій в інструментально-виконавську підготовку майбутнього педагога-музиканта

Прогресивні освітні реалії сьогодення та модернізація освітньої системи України. Глобалізація світового освітнього простору. Виявлення умов впровадження інноваційних технологій в інструментально-виконавську підготовку майбутніх педагогів-музикантів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.03.2022
Размер файла 19,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження інноваційних технологій в інструментально-виконавську підготовку майбутнього педагога-музиканта

Ірина Маслянікова

студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Шевченко І.Л.

Актуальність дослідження

Прогресивні освітні реалії сьогодення та модернізація освітньої системи України, зумовлена тенденціями глобалізації європейського та світового освітнього простору з урахуванням національних культурно-історичних традицій, вимагають посилення інформаційно-технологічного рівня знань студентів, озброєння їх комплексом як академічних якісних знань, так і новітніх науковомістких й інформаційних технологій. Основну роль у цих перетвореннях здійснює вища школа, яка має сформувати генерацію нових педагогічних кадрів, конкурентоспроможних, готових до мобільності, оригінального вирішення завдань, швидкого опрацювання великої кількості навчальної інформації. Високі вимоги до якості фахової підготовки педагогів-музикантів зумовлюють необхідність створення та впровадження інноваційних технологій у професійній діяльності студентів мистецьких та музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів.

Розглядаючи інноваційну діяльність як найвищу ступінь педагогічної творчості майбутнього педагога-музиканта, яка забезпечує модернізацію різних ланок загальноосвітньої, музичної освіти і сприяє розвитку сталого інтересу до опанування й впровадження в музично-педагогічну практику інноваційних технологій, ми звертаємо увагу на вагомість даної проблеми в системі сучасної фахової підготовки студентів. Оновлення національної традиційної системи музично-педагогічної освіти полягає перш за все у формуванні різнобічно розвиненої особистості майбутнього педагога-музиканта, здатного не лише демонструвати свої педагогічні здібності, а й презентувати прогресивний стиль педагогічного керівництва найвищого рівня.

Аналіз основних досліджень і публікацій

інноваційний освітній педагог музикант

Дослідження історичного аспекту впровадження інновацій у систему освіти дає змогу зробити висновок, що інноваційний напрям інтегрує в собі різноманітні підходи до здійснення нововведень в освітню сферу, основою яких є філософські, психологічні, психосоціальні, педагогічні розробки та нові досягнення у сфері інформатики. Окрім цього, на думку І. Богданової, мають вплив також сучасні напрями, які створюються в результаті поєднання кількох вже існуючих, наприклад: педагогічна психологія, педагогічна соціологія, педагогічна інформатика [1, с. 33].

Дослідженню проблеми готовності майбутніх педагогів-музикантів до роботи в загальноосвітніх школах в умовах нової освітньої парадигми приділяли увагу науковці різних міжгалузевих професій: висвітлення актуальних питань філософії освіти і філософії педагогічної майстерності здійснювали: В. Андрущенко, І. Бех, І. Зязюн, Б. Кедров, В. Кремінь, О. Лавриненко, В. Луговий, В. Лутай, М. Мамардашвілі, В. Орлов та ін.; розробкою системи загальної психолого-педагогічної та методичної підготовки, вивченню змісту та методів навчання майбутніх учителів займались: А. Алексюк, В. Андрєєв, Ю. Бабанський, В. Бондар, Н. Волкова, В. Дмітрієнко, О. Киричук, А. Колупаєва, Н. Кузьміна, З. Курлянд, А. Мудрик, Н. Ничкало, О. Пєхота, Р. Хмелюк, О. Ярошенко та ін.; дослідженню методологічних та теоретико-методичних засад підготовки майбутніх учителів мистецьких і загальнопедагогічних дисциплін присвятили свої роботи: Е. Абдуллін, Л. Арчажникова, Н. Гузій, Л. Гусейнова, К. Завалко, А. Козир, Л. Масол, Г. Ніколаї, О. Олексюк, О. Отич, Г. Падалка, В. Петрушин, В. Ражніков, Т. Рейзенкінд, О. Ростовський, О. Рудницька, С. Сисоєва, В. Тименко, Т. Танько, М. Ткач, В. Федоришин, О. Шевнюк, Г. Шевченко, В. Шульгіна, О. Щолокова, О. Хижна та ін.

Мета статті - виявлення ефективних умов впровадження інноваційних технологій в інструментально-виконавську підготовку майбутніх педагогів-музикантів.

Виклад основного матеріалу

Предметом педагогічної інноватики є актуально значущі та системно організуючі інноваційні процеси, які стають перспективними для еволюції освіти та позитивно впливають на її розвиток, а також на розвиток більш широкого мультикультурного простору.

Зміст педагогічної інноваційної освіти - складне поняття, оскільки ґрунтується на педагогічних закономірностях, принципах, методах і прийомах навчання, включає світоглядні й морально-етичні норми існуючих суспільних відносин. Зважаючи на це, в загальному плані зміст освіти розуміють як систему наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-етичних ідей, якими повинні оволодіти майбутні педагоги-музиканти в процесі навчальної діяльності. Якість змісту освіти визначається ступенем її відповідності соціальному замовленню - тобто реалізації ідеї всебічного розвитку особистості майбутнього педагога-музиканта, здатного на високому рівні фахової підготовленості компетентнісно забезпечувати навчально-виховний процес у середніх закладах освіти. З огляду на це, на думку В. Кременя, важливою є орієнтація на людину, «фундаментальні цінності, рішуча демократизація освіти - ось ті підвалини, на яких має базуватися освіта третього тисячоліття. Гармонійно розвинена особистість має стати головною метою і змістом усієї системи освіти. Пріоритетним завданням державної політики в освітянському просторі на перше місце має бути поставлена людина» [2, с. 7].

Педагогічна інноватика охоплює актуально значущі та системно організуючі інноваційні процеси, які стають перспективними для еволюції освіти та позитивно впливають на її розвиток, а також на розвиток більш широкого мультикультурного простору.

Поняття «інновація» (англ. «innovation») з'явилося у зарубіжних дослідження у ХІХ столітті та використовувалось під час уведення деяких елементів однієї галузі в іншу. У перекладі з англійської інновація означає оновлення, зміну; привнесення нових ідей; новоутворення як відносно нове явище [3, с. 306]. Інновації, за С. Гончаренко, виражаються в тенденціях нагромадження і видозміни різноманітних ініціатив і нововведень в освітньому просторі, які в сукупності приводять до більш чи менш глобальних змін у сфері освіти і трансформації її змісту і якості. Ініціативи виникають в ході природної еволюції сфери освіти, в пошуку більш перспективних форм і засобів педагогічної діяльності, апробації нових методик і прийомів навчання [4, с. 195].

У сучасній психолого-педагогічній літературі ця дефініція найчастіше тлумачиться як новація, тобто нововведення, оновлення, тощо. Тому не випадково вважається, що «інновація стає однією із найважливіших форм прояву сучасної науково-технічної революції» [5, с. 136]. Основоположниками вихідних понять теорії інновації вважаються німецькі вчені В. Зомбарт, В. Метчерліх та австрійський економіст І. Шумпетер, які застосували ці положення у зв'язку з соціально-економічними і технологічними процесами [6, с. 52].

Інноватика як наука є новою галуззю знань, спеціальних досліджень, що необхідні для більш ефективного вирішення завдань інтенсифікації та прискорення. Наука нововведення стала формуватися у відповідь на вимоги практики.

Аналіз процесів оновлення освітнього простору свідчить, що провідною тенденцією розвитку систем освіти є їх перманентність, тобто безперервне оновлення. Кожне десятиріччя виявляє у системі освіти потребу часткового або повного перегляду її змісту та структури. З цієї позиції принципами оновлення є:

- науковість та історизм під час розгляду явищ природи і суспільства;

- народність та культуровідповідність;

- інноваційність у поєднанні з традиційністю;

- диференціація та інтеграція знань;

- особистісно орієнтований підхід;

- безперервність та варіативність навчання [7, с. 182].

Оволодіння майбутнім педагогом-музикантом високим рівнем професійної підготовки відносно європейських вимог вищої школи передбачає розширення діапазону видів його професійної діяльності, які він має опанувати протягом навчання у ВНЗ. До структури цього педагогічного комплексу входять взаємопов'язані й взаємозалежні суміжні професії, які має уособлювати в собі вчитель музики: дидакта , методиста, психолога, музиканта-педагога і музиканта-виконавця, вихователя-наставника тощо. Підготовка кваліфікованих спеціалістів у нових соціально-економічних умовах розвитку суспільства передбачає також озброєння їх сучасними ефективними мистецькими інноваційними технологіями з урахуванням національних етнопедагогічних традицій та кращих зразків дитячого фольклору.

У процесі інноваційної педагогічної діяльності необхідно враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори, що впливають на зміст освіти. Об'єктивні фактори залежать від реального стану справи та спрямовані на досягнення оптимального результату. Суб'єктивні - складають внутрішні передумови успішної фахової діяльності майбутнього вчителя. До об'єктивних факторів науковці відносять потреби суспільства в перетворенні загальнолюдської природи; науковий розвиток, що супроводжується розвитком нових теоретичних ідей і експериментальними дослідженнями. Важливу роль у розробці змісту освіти відіграють також суб'єктивні чинники: суспільні відносини, що так чи інакше відбиваються в педагогіці; пріоритет тих або інших педагогічних течій у розвитку освіти тощо.

Педагогічні інновації включають в себе умови для утворення нового типу педагогічної діяльності з безперервним оновленням навчально-виховного процесу та послідовним його аналізом. У зв'язку з цим, можна визначити інноваційний процес як динамічну єдність педагогічних нововведень, їх освоєння педагогічною громадою та ефективне використання у практиці навчання і виховання на науковій основі [8, с. 11].

Інноваційні процеси відкривають нові можливості для концептуального та проективного засвоєння фахових знань, які забезпечують:

- високу достовірність прогнозування результатів та керівництво педагогічними процесами;

- аналіз й систематизацію на науковій основі практичного досвіду та його використання;

- комплексне вирішення навчальних та соціально-виховних проблем;

- сприятливі умови для особистісного розвитку;

- зменшення ефекту впливу негативних обставин на особистість;

- вибір найбільш ефективних й розробка інноваційних моделей для вирішення соціально-педагогічних проблем.

У цьому процесі важлива роль належить мистецькій освіті, котра за визначенням О. Рудницької [9, с. 47], є такою освітньою сферою, котра спрямована на самореалізацію особистості, а саме:

- всебічний розвиток здібностей та смаку учнів;

- естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій;

- здатності до спілкування з художніми цінностями у процесі активної спільної творчої діяльності.

Про особливості інноваційної мистецької освіти свідчить «зміна акцентів у співвідношенні типових для освіти діалогічних пар, в яких пріоритетність надається: емоційному розвитку в його взаємозв'язку з розумовим;суб'єктивному чиннику осягнення художнього смислу поряд із засвоєнням об'єктивної інформації про мистецтво; образному мисленню у взаємозв'язку з логічним; підсвідомим процесам «осяяння», які супроводжують усвідомлення образного змісту мистецького твору; задоволенню духовних потреб, а не прагматичному споживанню мистецтва» [9, с. 29].

Вирішення цих завдань можливе лише за умови гуманізації та гуманітаризації освіти, котра передбачає інноваційний підхід до організації освітньої справи, завдяки якому підготовка майбутніх фахівців має забезпечувати створення «максимально сприятливих умов для розкриття й розвитку здібностей дитини, її самовизначення; орієнтацію школи не лише на підготовку дитини до майбутнього життя, але й на забезпечення повноцінності її сьогоденного життя на кожному з вікових етапів» [10, с. 48]. У сучасних освітніх умовах, як зазначив А. Авдієвський, важливо «сконсолідувати наші зусилля на дуже важливому аспекті людської діяльності - музичній освіті, в центрі уваги якої повинно бути формування особистості, гармонійний розвиток підростаючого покоління» [11, с. 5].

Розуміння структури інноваційного освітнього процесу має важливе практичне значення, адже розуміння викладачем власних функцій у педагогічній діяльності дозволяє не лише впроваджувати новітні технології навчання, а й здійснювати взаємозв'язок єдності й цілісності цих технологій у взаємодії виховання, навчання та розвитку. Взаємодіючи з навколишнім світом, що як складна система складається із взаємопроникаючих елементів «біо-соціо-дух», суб'єкт освіти одночасно приймає участь в існуючих компонентах діяльності: предметної (праця), комунікативної (спілкування), розумової (теоретичної). Їхнє гармонічне сполучення в навчальній діяльності забезпечує якісне виконання професійних функцій.

У педагогічних процесах інноваційні технології трансформуються через кваліфікацію викладача, рівень підготовки студентів й умови їхньої взаємодії, які завжди специфічні, особливі й відбиваються в методиках. Методики усвідомлюються й втілюються в досвіді, що є одиничним та неповторним.

Висновки

Педагогічна інноваційна освіта реалізується як професійно-особистісне становлення вчителя в процедурах оволодіння системним загальнокультурним знанням і способами його практичного застосування. Пропагування і підтримка технологій вільного поширення інформації здатні поліпшити і розширити сферу вищої освіти. Цей новий рух, що називають відкритою освітою, у закладах вищої освіти і поза ними починає змінювати методи і способи навчання, спільно використовувати й покращувати освітні ресурси, роблячи їх відкритими та вільнодоступними.

Бібліографія

1. Богданова І.М. Педагогічна інноватика: навч. посібник. / І.М.Богданова. - Одеса: ТЕС, 2000. - С. 5-34.

2. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб. / В. Кремінь, С. Ніколаєнко, М. Степко та ін.; за ред. В. Кременя. - Тернопіль: Богдан, 2004. - 384 с.

3. Сучасний словник іншомовних слів : близько 20 тис. слів і словосполучень/ уклад. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. - К. : Довіра, 2006. - 789 с. - (Словники України).

4. Гончаренко С. Український педагогічний енциклопедичний словник / С. Гончаренко. [Вид. друге, доп. й виправ. - Рівне: Волинські обереги, 2011

5. Лихачев Б.Т. Педагогика: курс лекций /Б.Т. Лихачев. - М. : Прометей, 1996. - 163 с.

6. Історія зарубіжної педагогіки : хрестоматія / Є. І. Коваленко, Н. І. Бєлкіна. - К. : Центр навч. л-ри, 2006. - С. 62- 157.

7. Курлянд З.Н. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін. ; за ред. З.Н. Курлянд. - 3-є вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2007. - 495 с.

8. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. - К. : Академвидав, 2004. - 352 с.

9. Рудницька О. П. Педагогіка. Загальна та мистецька / О. П. Рудницька. - Т. : Навч. кн. - Богдан, 2005. - 360 с.

10. Новое педагогическое мышление [сб. статей]; / под ред. А.В.Петровського. - М.: Педагогика, 1989. - 278, [1] с.

11. Авдієвський А.Т. Мистецька освіта в системі формування педагога ХХІ століття / А.Т. Авдієвський // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова. Сер. 14: Теорія і методика мистецької освіти. - К.: НПУ, 2004. - С. 5-7.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.