Технологія STEM-навчання в системі підготовки майбутніх фахівців до іншомовного спілкування

Синхронізація навчального матеріалу як основи використання технології Stem- навчання забезпечує можливість ефективного виконання комплексу завдань по формуванню у студентів комунікативної компетентності (уміння орієнтуватися в освітньому професійному просторі, самостійно шукати та обробляти отриману інформацію, систематизувати, використовувати технології Stem-навчання для структурування і систематизації знань); іншомовної речової культури (уміння роботи з іншомовними текстами, аналіз і синтез їх змісту, збагачення словесного запасу іноземних слів, підготовка анотацій і резюме іноземною мовою, розвиток навичок іншомовної комунікації); засвоєння професійних знань як інструменту практичних дій (розвиток абстрактного мислення, уміння встановлювати причинно - наслідкові зв'язки, уміння виявляти професійно-практичну значущість знань, розвиток професійних якостей, що забезпечують особистості досягнення професійного успіху в самостійній діяльності).

Зміст технології Stem-навчання спрямовано на:

- усвідомлення категоріального апарату, визначення професійних категорій і понять;

- формування вміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати знання, використовувати їх як інструмент практичної дії в ситуаціях іншомовного спілкування;

- закріплення вмінь використання набутих знань на творчо-продуктивному рівні.

Технологія Stem-навчання регламентує діяльність студентів алгоритмом дій пізнавальної діяльності і реалізується наступними етапами:

- аналіз мікросередовища, у якому відбувається дія, подія, явище;

- переведення фактів, що подані у подієво-рольової ситуації на рівень комунікативних категорій;

- виявлення суперечностей, джерел, розвитку події, що аналізується;

- визначення, під впливом яких педагогічних дій досягаються цілі і результати навчання;

- визначення того, чи досягнута запланована мета;

- визначення теоретичних положень, які були використані у подієво-рольовій ситуації іншомовного спілкування.

Технології Stem-навчання реалізуються на основі комплексного, компетентнісного, змістово-процесуального, технологічного, подієво-ситуаційного і діалогічного підходів до оволодіння студентів іноземною мовою, що забезпечує розвиток у майбутніх фахівців ключових комунікативних компетенцій, креативності, вміння працювати в команді, створювати та реалізувати творчі проекти професійної спрямованості. Використання технології Stem-навчання підготовки майбутніх фахівців до іншомовного спілкування розвиває творчість та винахідливість, компетентність у оволодінні іноземною мовою, сприяє кращій адаптації до професійної діяльності.

Технології Stem-навчання стимулюють формування в особистості цілісного уявлення про комунікативну компетентність, запроваджуючи інтегровані знання та підходи до навчання, виконання навчальних проектів. В Stem-проектах можуть інтегруватися різні навчальні дисципліни: педагогіка вищої школи, іноземна мова, інформатика, технології, програмування тощо.

На початковому етапі нашого дослідження вивчався стан мотивації до вивчення студентами-магістрами ЧНУ імені Богдана Хмельницького іноземної мови. Отримані дані свідчать, що мотивація вивчення іноземної мови студентів в основному має низький та середній рівень прояву. Під час констатувального експерименту була виявлена залежність між рівнем знань, практичних умінь, відношенням до обраної професії і наявністю інтересу до іншомовного спілкування.

За результатами проведеного дослідження серед студентів-магістрів 1-2 курсів можна говорити про те, що формування стійких інтересів до іншомовного спілкування у професійній сфері діяльності вимагає цілеспрямованої і систематичної роботи під час аудиторних занять, підвищення її технологічного аспекту. На питання: Що ускладнює ваше оволодіння іноземною мовою і впливає на рівень готовності до іншомовного спілкування? були отриманні різноманітні відповіді.

Студенти, відповідаючи на запропоновані питання анкети, пояснювали відсутність в них інтересу до вивчення іноземної мови і іншомовного спілкування тим, що більшість з них «не володіють вміннями аналізу, узагальнення», «низьким рівнем іншомовного словарного запасу», «невмінням раціонально мислити, міркувати самостійно і нестандартно». Більшість відмітили, що «навчені діяти за шаблоном, згідно визначеного алгоритму», «необхідно давати максимум знань за мінімуму напруження при їх засвоєнні, не допускати перевантаження на навчальних заняттях». Серед відповідей переважають: «недостатньо навичок спілкування й практичної іншомовної комунікативної діяльності», «не вистачає самостійності та оригінальності думок і дій», «краще на заняттях вчити орієнтуватися в подієво-рольових ситуаціях професійної спрямованості, використовувати в них іноземну мову, закріплювати навички іншомовного спілкування», «потрібно більше підкріплювати теорію практикою, показувати роль іноземної мови в професійному становленні особистості».

Серед опитаних студентів більше третини говорить про необхідність зв'язку теорії і практики, мовленнєвої практики, розвитку комунікативних здібностей і вмінь працювати з різними джерелами іншомовної інформації і комп'ютерних засобів.

Під час дослідження нами вивчався характер мотивів студентів, що визначають їх відношення до вивчення іноземної мови і іншомовного спілкування. Отримані результати систематизовані в табл. 2.

З табл. 2 видно, що провідним мотивом в комунікативній діяльності студентів-магістрантів 1-2 курсів виступає їх прагнення до самоствердження - середній показник становить 31,1 %, при цьому він має значну позитивну динаміку від 26,4 % на 1-му курсі, до 35,8 % на 2-му курсі; бажання більш ґрунтовно вивчити іноземну мову проявили в середньому 14,3 % студенти; інтерес до іншомовного спілкування виявили відповідно 20,0 % студентів; лише 11,0 % студентів зазначають, що їм цікаво використовувати технології Stem-навчання; моральне задоволення від навчальної роботи отримує 4,5 % студентів-магістрантів. В основному у відповідях студентів переважає мотивація примусовості. Як засвідчують зібрані дані, інтерес майбутніх фахівців до вивчення іноземної мови і іншомовного спілкування незначний на всіх курсах навчання.

Таблиця 2 Мотивація студентів-магістрантів в процесі навчальної діяльності (У %)