Екстралінгвістичне обумовлення становлення і розвитку німецької термінології сфери "Екологія" та способи її перекладу українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екстралінгвістичне обумовлення становлення і розвитку німецької термінології сфери «Екологія» та способи її перекладу українською мовою

Олена Ващук

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, професор Білоус О.М.

Глобалізація та розвиток міжнародних відносин є поштовхом для збагачення сучасної лінгвістики новими лексичними одиницями.

Стаття присвячена лінгвістичному аналізу німецької екологічної термінології. Ця тема в даний час має дуже важливе значення через проблеми навколишнього середовища та екологічної кризи у зв'язку із впливом технологічного розвитку на виникнення і загострення соціально-екологічних проблем сучасного суспільства.

Екологія як наука займається відносинами організмів один до одного, а також їх навколишнім середовищем. Майже всі наукові дисципліни по-різному мають відношення до галузі екології. Зокрема, природничі науки і технології пов'язані з питаннями екології. Постійно зростаючі антропогенні впливи з негативним ефектом на екосистему потребують переосмислення, а також дії, які будуть направлені на збереження та відновлення існуючих екосистем, велика кількість літературних статей з екологічних питань все більше поглиблюються в цю проблематику. Це також особливо сприяє сучасним інформаційно- комунікаційним технологіям. Кількість нових технічних термінів, а також, відповідно, кількість нових слів, здається нескінченною, тим більше, що кордони між стандартною, спеціалізованою і розмовною мовою не можуть бути встановлені точно [18, с.5].

Дослідженнями екологічної термінології в німецькій мові серед українських науковців займалися: Лариса Ритікова упорядкувала молоду терміносистему біотехнології та загальних тенденцій її розвитку в англійській мові, Мар'яна Соломаха опрацьовала антонімію в парадигматичних відношеннях англомовної термінології сфери охорони довкілля, Олеся Бондар описала полісемію та омонімію в німецькій терміносистемі екології, Станіслава Овсейчик проаналізувала семантичну структуру екологічної термінолексики української мови, а також розробила класифікацію екологічних термінів за тематичними групами; серед зарубіжних науковців: Лавінія Геллер займалась особливостями створення термінів і проблемами їх прекладу, Вільгельм Трампе розробив основи екологічної лінгвістики, Ейнар Хауген досліджував загальнотеоретичні питання, пов'язані з вивченням мови як елемента системи співіснування людини, суспільства і природи, та інші.

Актуальність дослідження зумовлюється наявністю стійко зростаючого інтересу до вивчення лінгвістичних особливостей термінологічної лексики; недостатньою вивченістю термінології екології; необхідністю комплексного опису, аналізу та впорядкування названої галузі спеціальної лексики.

Об'єктом дослідження є німецька термінологія сфери «Екологія».

Предметом дослідження виступають структурні, семантичні особливості екологічної лексики.

Матеріалом дослідження послужила вибірка німецьких термінів на екологічну тематику загальним обсягом 2200 термінологічних одиниць (всі приклади наведені у статті з нашої вибірки), яку було укладено за допомогою суцільного перегляду науково-популярних статей з журналів [19], [20] а також одно- та двомовних словників екологічної лексики, таких як: [14], [16].

Метою цієї роботи є дослідження особливостей виникнення та становлення німецької екологічної термінології, формально-структурний і семантичний аналіз складових її термінів.

Відповідно до поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: зіставлення вибірки німецьких екологічних термінів для наступного аналізу; виявлення екстралінгвістичних факторів, які впливають на становлення даної терміносистеми та тих, що визначають їх специфіку; вивчення формально-структурних особливостей німецьких термінів у сфері «Екологія»; виділення певних тематичних груп, на які можна розділити лексику, яку ми вивчаємо; виявлення способів та джерел поповнення німецької термінології сфери «Екологія»; дослідження семантичних процесів в термінології.

Результати дослідження. Термінологія, будучи однією з основ будь-якої науково-технічної галузі, служить засобом передачі знань, суті нових відкриттів, отримання інформації. Її дослідження стає важливим завданням для вирішення проблем систематизації та уніфікації термінологічних одиниць окремих областей науки і техніки.

Термін - номінативне слово або словосполучення, яке застосовується для найменування загальних понять [12, с.15].

Терміносистеми - це впорядкована множина термінів із зафіксованими відносинами між ними, що відображають відносини між названними цими термінами поняттями. Системність лексики є одним з центральних питань лінгвістики, яке проявляється в сукупності елементів, пов'язаних внутрішніми відносинами [12, с.16].

Систематизація понять - це розташування понять відповідно до структури даної галузі знань. Відомо, що систематизація понять дозволяє розкрити істотні зв'язки і відносини між поняттями, встановити місце кожного поняття в системі [15, с.34].

Погляд на лексику як на систему сформувався в так звану теорію семантичного поля, лексико- семантичних і тематичних груп. Семантичне поле - це угруповання слів, що є близькі за значенням. Слова входять до певного поля незалежно від зовнішньої форми. Перші угруповання мають назву лексико- семантичнимі, а другі - тематичні поля [4, с.22].

Лексико-семантична група - це сукупність слів, що відносяться до однієї і тієї ж частини мови, об'єднаних внутрішньомовними зв'язками на основі взаємообумовлених і взаємопов'язаних елементів значення [7, с.157].

Тематична група - це об'єднання слів у межах певної теми, які грунтуються не на лексико-семантичних зв'язках, а на класифікації самих предметів і явищ. Підставою для виділення тематичної групи є сукупність предметів або явищ зовнішнього світу, об'єднаних за певною ознакою і виражених різними словами. Однак, для тематичної трупи характерно і наявність мовних відносин між її членами, які проявляються в словотворчих, мотиваційних та інших властивостях лексичних одиниць [7, с. 162].

В результаті дослідження німецької екологічної термінології, ми виділили такі тематичні групи термінів:

екологічні фактори навколишнього середовища (абіотичні, біотичні і антропогенні):

Абіотичними називають екологічні фактори прояву властивостей неживої природи: das Licht - світло, die Temperatur - температура;

Біотичними факторами називають організми живої природи: die Pflanze - рослина;

Антропогенними факторами є вплив людини: der Kahlschlag - суцільна вирубка лісу [16, с.67];

очисні споруди: die Abfallentsorgungsanlage - пристрій для ліквідації сміття;

відходи і технологія їх видалення: der Abfall - відходи;

організації, діяльність яких пов'язана з охороною навколишнього

середовища: der Abfalluberwachungsdienst - служба спостереження за своєчасним і безпечним видаленням відходів, die Arbeitsgemeinschaft deutscher Beauftragter fur Naturschutz und Landschaftspflege - об'єднання німецьких інспекторів з охорони природи і ландшафтів;

правові аспекти екології: die Abfallabgabe - плата за викид відходів;

охорона грунтів, природних ландшафтів водних ресурсів і повітряного басейну: die Bodenatmung - надходження кисню в грунт, аерація грунтів;

терміни, що не увійшли ні в одну тематичну групу: der Abbau unter Sauerstoff - розкладання з доступом кисню.

Виходячи з цілей нашого дослідження, ми простежили зв'язок термінології екології з іншими науками, і прийшли до висновку, що екологія тісно пов'язана з біологією, фізикою, математикою, хімією, географі єю і з багатьма іншими предметними областями.

Таким чином, при формуванні екології були залучені терміни з наступних галузей знань [13, с.63]: Фізика: die alpha - Strahlung - альфа - випромінювання; Географія: die Geozonose - геоциноз; Хімія: die Saure - кислота; Медицина: die Allergie - алергія; Математика: der Koeffizient - коефіцієнт; Біологія: die Biologie - біологія; Юриспруденція: das Recht - право; Агрохімія: die Landwirtschaft - сільське господарство.

Термінологія будь-якої сфери діяльності підпорядковується всім закономірностям і правилами, що діють в системі загальновживаної мови.

Дослідження фактичного матеріалу підмови екології дало змогу виділити наступні способи термінотворення:

морфолого-синтаксичний спосіб (словоскладання, термінологічні сполучення, абревіатура, суффіксація).

семантичний спосіб (термінологізація, запозичення, неологізми) [17, с.58].

Кількість слів у нашій вибірці становить 2200 термінологічних одиниць, серед них складні терміни - 1003 (46,1%); термінологічні сполучення - 572 (25,7%); фразові термінологічні сполучення - 148 (6,6%); абревіатури - 99 (4,5%); похідні терміни - 340 (15,3%); прості терміни - 38 (1,7%).

Складні терміни являють собою особливий структурний тип термінів, який утворює термінологічну одиницю злиттям, з'єднанням, зрощенням двох і більше самостійних морфем (коренів, основ, слів) [6, с.267]. Аналіз фактичного матеріалу показав, що для створення складних термінів найпродуктивнішими є такі структурні моделі:

іменник + іменник виражає відносини певного предмета до іншого: Natur + Schutz = der Naturschutz - охорона природи;

прикметник + іменник виражає якісну ознаку: hoch + Wasserabflussmenge = die Hochwasserabflussmenge - паводковий стік;

прийменник + іменник найчастіше не спираються ні на які словосполучення: uber + Wachung = die Uberwachung - моніторинг, контроль.

Словоскладання в термінотворенні є більш продуктивним, адже за допомогою складних термінів можна точніше висловити складне поняття, складні терміни більш зручні, ніж словосполучення, тому, що вони цільні. Основну частку складних екологічних термінів у нашому дослідженні складають двокомпонентні складні терміни. Наприклад:

die Luftverschmutzung - забруднення повітря; die Umweltbelastung - негативний вплив на навколишнє середовище; die Rauchwolken - димові хмари.

Найбільш продуктивними є такі терміноутворюючі компоненти: Abfall - сміття, відходи (63 одиниці), Umwelt - навколишнє середовище (45 одиниць); Abwasser - стічні води (30 одиниць), Klima - клімат (26 одиниць).

Хоча основну питому вагу в загальній кількості складних термінів німецької екологічної термінології припадає на двокомпонентні терміни, в даній термінології мають місце також і трикомпонентні терміни: die Emmissionsminderungsanlage - система зниження викидів; та чотирьохкомпонентні терміни: die Bundesartenschutzverordnung - федеральна постанова про охорону видів.

Як видно з наведених прикладів, в українській мові еквівалентом таких термінів, утворених за допомогою словоскладання з декількох складових елементів, є найчастіше термінологічні сполучення, які більш характерні саме для української термінології.

Термінологічне словосполучення - це смислове і граматичне об'єднання двох (або декількох) повнозначних слів, що служить найменуванням спеціального професійного поняття [ 1, с. 215 ]. За своєю структурою термінологічні словосполучення досліджуваної вибірки можна розділити на наступні типи:

«прикметник + іменник»: ultraviolette Strahlung - ультрафіолетове випромінювання;

«дієприкметник І + іменник»: zunehmende Durren - посуха, що збільшується;

«іменник + іменник»: die Rettung der Natur - охорона навколишнього середовища [1, с. 218].

Похідні терміни в німецькій мові складаються з однієї або декількох значущих частин, так званих морфем. Коренева морфема, як правило, становить основу похідного терміна разом зі словотворними морфемами, або афіксами, суфіксами і префіксами [14, с. 48].

Ми виділили наступні способи утворення термінів: префіксальний; суфіксальний; префіксально- суфіксальний.

До суфіксів, що володіють середньою словотворчою здатністю відносяться: -ent, -tion. Наприклад: der Konsument - консумент; die Radiation - радіація.

У німецькій екологічній термінології суфікс -ung позначає процеси, що відбуваються в природі: die Erwarmung - потепління; die Anderung - зміна.

Екологічні терміни, які висловлюють причини забруднення, утворені за допомогою суфіксів -id: der Bakterizid - бактерицид; der Pestizid - пестицид.

Останнім часом створюються ефективні технології переробки і знешкодження відходів. У зв'язку з цим ми можемо зустріти похідні терміни з префіксами nach, wieder - зі значенням «повторної дії»: die Wiederaufbereitung - повернення в виробничий цикл залишків реактивних речовин; die Nachreinigung - глибоке доочищення.

В екологічній термінології набули поширення тільки два префікса: ab- die Abwasser - стічні води; ge- der Gewasser - води, водойми.

Під простими термінами прийнято розуміти однослівні терміни, основа яких збігається з коренем [9, с.57]: das Klima - клімат, die Luft - повітря, der Mull - сміття.

Абревіатура - складноскорочені слова, похідне слово, що виникає внаслідок абревіації - утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття [10, с.175]. Найбільш продуктивним видом термінологічних абревіатур в німецькій підмові екології виявилася ініціальна абревіація: IAW - internationale Arbeitsgemeinschaft der Wasserwerkheim Rheineinzugsgebiet - міжнародне об'єднання водопостачальних підприємств в басейні Рейну.

Другим за продуктивністю виявилися скорочення-контамінації, коли скорочена форма утворюється шляхом збереження цілого ряду приголосних букв [11, с.70]: AbwVwv - Abwasserverwaltungsvorschrift - інструкція по порядку відведення та очищення стічних вод.

Під запозиченням ми розуміємо елемент іншої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови в іншу [5, с. 5]. Проаналізувавши нашу вибірку, ми змоги виділити три основні типи запозичень:

1) Пряме запозичення, де запозичується матеріальна форма слова і його значення: die Okologie (від грец. oekos - житло, logos - вчення) - екологія; 2) Калькування, коли передається семантична структура терміна: Rote Listen - калька «червона книга», тобто перекладне запозичення, що відтворює значення іноземного слова; 3) Змішане запозичення, при якому одна частина лексеми запозичується, а друга перекладається або існує в мові: die Datengenerierung - генерація даних [21, с. 117].

Досліджувана термінологія містить значну кількість термінів, запозичених з грецької мови та латини. Це пояснюється тим, що екологія тісно пов'язана з біологією, географією, чиї терміни мають ті ж самі корені. Наприклад: die Atmosphare - атмосфера (від грецького atmos - випаровування, пар і sphaira - куля).

Неологізми, тобто слова, що виникли для позначення нового явища чи предмета. Основну масу неологізмів в німецькій екологічній термінології складають іменники, тому що нові слова найчастіше є назвами нових реалій - предметів і понять [21, с.161]. Наведемо приклади: die Umweltindustrie - екологічно чисті технології; die Umwelttechnik - екотехнології; die Okoheizung - еко-опалення.

Елемент Oko на сьогоднішній день дуже поширений і використовується для характеристики нових товарів, предметів споживання, побутової техніки і т.д. Як заявка на екологічну чистоту вказується: die Oko- Turnschuhe - взуття, зроблене з екологічно чистого матеріалу.

Зупинимося на деяких особливостях перекладу німецької екологічної термінології. В результаті аналізу досліджуваної вибірки нам вдалося визначити наступні прийоми перекладу термінів: транслітерація, транскрибування, калькування.

Транслітерація - передача буквами мови перекладу слів вихідної мови. Цей спосіб не розкриває значення слова. Без відповідного пояснення воно виявляється незрозумілим. Наприклад: der Greenpeace - грінпіс (організація із захисту природи) [2, с.25]. екологічний термінологія переклад

Транскрипція - передача слова вихідні' мови за допомогою фонем мови перекладу. Наприклад: okologische Pyramide - екологічна піраміда [2, с.25].

Калькування - це передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу [2, с.26]. Наприклад: der Ozonloch - озонова діра.

При перекладі складних іменників (композит) потрібно пам'ятати, що основним є останнє слово, а перше - визначальне до нього. Основне слово завжди перекладається іменником (Abfallborse - біржа відходів), а визначальне слово може перекладатися прикметником (Abfalllauge - відпрацьований луг), іменником в родовому відмінку (Abfalldeklarierung - декларування відходів), або ж групою слів (Abfallmanagement - управління процесом утилізації) [3, с.40].

Якщо в словнику немає будь-якого складного іменника, то потрібно знайти значення його складових частин, а потім по ним вивести значення всього іменника. Наприклад: Die Abwasserbodenbehandlung (Abwasser - стічні води, Boden - грунт, Behandlung - обробка, догляд) - обробка стічних вод.

Висновки

Отже, у німецькій екологічній термінології виділяються наступні структурні типи термінів: прості, похідні, складні терміни, термінологічні поєднання, фразові термінологічні сполучення. Переважають наступні способи утворення термінів: словоскладання і синтаксичний спосіб утворення термінів. Основну масу складних термінів становлять двокомпонентні композити. Одним із способів термінотворення в області німецької екологічної термінології є абревіація. Найбільш продуктивними видами скорочень є ініціальні абревіатури. На підставі позамовних зв'язків німецькі екологічні терміни об'єднуються в тематичні групи. Джерелом поповнення німецької екологічної термінології є запозичення і неологізми. У складі німецької екологічної термінології можна виділити слова повністю запозичені з латинської чи грецької мов або побудовані з греко-латинських елементів, а також запозичені з французької та англійської мов.

Бібліографія

Авербух, К. Я. Общая теория термина / К. Я. Авербух. Иваново, 2008. 252 с

Білоус О.М. Науково-технічний переклад. Курс лекцій та практичних. Навчальний посібник для студентів перекладацьких відділень. Кіровоград, РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. 1о0 с.

Боднар О. М. Терміни композити в німецькій термінології екології / О. М. Боднар // Науковий вісник Волинського національного університету ім. ЛесіУкраїнки. Серія: Філологічнінауки (мовознавство). Луцьк: Волинськийнац. ун-тім. Лесі Українки, 2010. No9. С. 339-343.

Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке / Земфира Надировна Вердиева. М.: Высшая школа, 2013. 120 с.

Кияк, Т. Р. Запозичення та інтернаціоналізми у фахових мовах [Електронний ресурс] / Т. Р. Кияк. URL:: http://eprints.zu.edu.ua/ 1068/1/06ktpifm.pdf.

Корунець І. В. Вступ до перекладознавства : навч. посіб. : для студ. переклад. і філол. ф-тів/ін-тів / І. В. Корунець ; М-во освіти і науки України. Вінниця : Нова кн., 2008. 510 с.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник для студентів філологічних спеціальностей вузів / Михайло Петрович Кочерган. К.: ВІД Академія, 2010. 288 с.

Мінаков В.В. Екологічна лексика як об'єкт перекладу/ В.В. Мінаков, Ю. В. Загора// Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2016. Вип. 267. С. 214-220

Руденко Н. С. Екологічна лексика як об'єкт перекладу : теоретичний та методологічний аспекти / Н. С. Руденко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2011. №16(227), Ч. І. С. 56-60.

Сергеева Т.С. Аббревиатура в системе лексических сокращений /Т.С.Сергеева // Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов: Грамота, 2013. №6. С. 174-179

Солтис М. Скорочення у межах словотвору німецької мови/Мар'яна Солтис. Іноземна філологія, 2008. Вип. 120. С. 68-73.

Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология: Вопросы теории. Либроком, 2012. 248 с.

Balsiger P., Defila R., Giulio A. Di: Okologie und Interdisziplinaritat - eine Beziehung mit Zukunft?: Wissenschaftsforschung zur Verbesserung der fachubergreifenden Zusammenarbeit, 2013. 200 S.

Geologie. Okologie, Umweltschutz und Bilanzierte Naturnutzung: Deutsch-Ukrainisches, Ukrainisch-Deutsches Worterbuch fur Geologie. Okologie, Umweltschutz und Bilanzierte Naturnutzung / уклад.: Л. Г. Сорока. Івано-Франківськ: Фоліант, 2018. 150 с.

Lavinia Heller: Frank & Timme GmbH: Translationswissenschaftliche Begriffsbildung und das Problem der performativen Unauffalligkeit von Translation. Berlin, 2013. 200 S.

Matthias Schaefer Akademischer Verlag: Worterbuch der Okologie 5. neu bearbeitete und erweiterte Auflage Spektrum, Heidelberg, 2012. 331 S.

Nord Ch. Textanalyse und Ubersetzen: Theoretische Grundlagen, Mehode und didaktische Anwendung einer ubersetzungsrelevanten Textanalyse. 4., uberarbeitete Auflage. Tubingen: Julius Groos Verlag, 2009. 283 S.

Okologie: Worterbuch-Zweite stark erweiterte Auflage / Karl-Heinz Ohrbach Wileyvch, 2010. 492 S.

Okologie & Landbau: Fachzeitschrift, oekom verlag GmbH Munchen. 2019. №03.

Okologie & Landbau: Fachzeitschrift, oekom verlag GmbH Munchen. 2019. №04.

Wilhelm Trampe: Springer-Verlag: Okologische Linguistik: Grundlagen einer okologischen Wissenschafts- und Sprachtheorie, 2013. 226 S.

Размещено на Allbest.ru