Особливості викладання німецької мови людям старшого покоління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості викладання німецької мови людям старшого покоління

Світлана Трішкіна

(студентка ІІ курсу другого(магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов) Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Хоменко Т. А.

Актуальність теми. З початком ери технічного прогресу перед людством постало питання щодо саморозвитку та самовдосконалення шляхом освіти. На сьогоднішній день існує багато методик, практик, інновацій у галузі педагогіки, але і дотепер докорінно невідомо, за яким алгоритмом проектувати заняття з іноземної мови для студентів старшого покоління. За відсутності достатнього об'єму інформації на вітчизняному науково-дослідницькому просторі, дослідження цього питання набуває своєї актуальності.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблемам навчання осіб літнього віку присвятили свої роботи такі вчені-педагоги та психологи як Пол Бальтез, Анетта Брендт, Елізабет Фейгл-Богенрайтер, Джон Медіна. Для грунтовного дослідження поставленої проблеми варто також звернути увагу на доробок науковців у галузі психології, біології та нейролінгвістики, що стосуються особливостей психічних процесів в організмі людини похилого віку та звернутися до праць таких авторів, як Ульріх Фляйшман, Ульман Лінденбергер та Йонес Лотфі. Також слід зазначити, що програма Університетів Третього Віку затверджена на державному рівні, тому доречно опрацювати офіційні документи законодавства Верховної Ради України для отримання цілісної картини теперішнього стану впровадження цієї програми у життя.

Метою статті є дослідження стану проблеми навчання літніх людей та особливостей викладання німецької мови людям старшого покоління.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ми вчимося протягом всього нашого життя. З кожним днем ми дізнаємося щось нове. А чи існують обмеження для навчання, такі як стать, походження, соціальний статус, вік? Так було раніше, але в сучасному суспільстві всі ці рамки були стерті. Особливу увагу ми хочемо звернути на категорію віку, а саме на аудиторію старшого покоління. Чи мають змогу люди похилого віку здобувати знання, подібно до молоді та чи варто їм взагалі навчатися? Таку можливість надає Університет третього покоління, відносно нещодавно відкритий у нашому місті. Подібні заклади освіти все частіше можна зустріти в різних містах України: Суми, Львів, Черкаси, Чернігів, Київ, Полтава, Прикарпаття та інші. Подібний напрямок освіти Україна запозичила закордоном, де цим вже давно нікого не здивуєш (Німеччина, Данія, Японія, Фінляндія, Швеці я, Франція, Польща, Велика Британія, Австралія та багато інших країн).

Користуючись цьогорічною можливістю долучитися до цієї програми, було вирішено присвятити наукову працю дослідженню специфіки навчання людей літнього віку німецькій мові, зважаючи на те, що подібний вид навчання відносно новий в нашому місті.

Головна задача вчителя - створити сприятливі умови навчання для своїх учнів. Для досягнення цієї мети вчителю потрібно бути обізнаним не тільки в галузі мови, а й в галузі педагогіки, психології та соціології. Педагогічні виші дають чудову базу знань щодо психології школярів, знання мови та особливостей методики проведення занять. Втім немає такого курсу, яких пояснить, як працювати з людьми старшого покоління. Виходячи з тези, що за умови попиту будуть наявні й можливості, фахівці в Європі та світі вже давно розвивають напрям навчання осіб літнього віку, втім для України цей концепт все ще залишається новим. Тому за появи необхідності виникла потреба у розширенні знань в цій галузі, об'єднуючи досвід вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Викладаючи іноземну мову літнім людям, потрібно зважати на низку факторів для досягнення максимальної результативності та комфорту навчального процесу. Одним із важливіших факторів успішного навчання є мотивація. На сьогодні вчені виокремлюють два види мотивації: власна (свідома мотивація, що залежить від самого індивіда) та зовнішня (мотивація виникає через вплив зовнішніх факторів). У процесі вивчення іноземної мови, як і у процесі вивчення будь-якого іншого предмету, мотивація є найголовнішим фактором навчання. Порівнюючи рівень мотивації учнів загальноосвітньої школи різних вікових періодів (молодші, середні, старші класи) та студентів літнього віку, останніх можна співставити з учнями старших класів. Аргументом цієї тези є те, що учні молодших та середніх класів здебільшого вивчають іноземну мову через необхідність, як це пояснюють їм батьки та вчителі, а надалі вже від викладача залежить чи збереже учень інтерес до вивчення мови в подальшому. Спільною рисою учнів старших класів та студентів старшого покоління є усвідомленість та вмотивованість їх навчання тому, що вони розуміють, навіщо вони її вивчають та роблять це з власного бажання. Наступним за значущістю у рейтингу факторів йде інтерес. Неабияк важливо підтримувати у студентів достатній рівень зацікавленості у навчальному предметі, особливо коли мова йдеться про осіб поважного віку. Найчастіше літні люди вивчають іноземну мову через особисті та сімейні причини - багато з них подорожують за кордон, у багатьох закордоном сім'ї. Для них важливо здобути та в подальшому вдосконалювати свої навички поведінки у буденних ситуаціях, розуміти культуру та менталітет мешканців іншої країни та використовувати іноземну мову для досягнення цього розуміння. Ці причини зумовлюють потребу у детальному плануванні занять з цією віковою групою, особливо у доборі комунікативних ситуацій для обговорення (наприклад розмова по телефону, листування через електронну пошту, діалог при зустрічі, у магазині, у транспорті тощо).

Ще одним стимулом до навчання в осіб поважного віку є інтелектуальний стимул. Вивчення іноземних мов сприятливо впливає на роботу мозку, покращуючи швидкість реакції, пам'ять, асоціативне мислення. Вчені наголошують на користі вивчення іноземної мови аргументуючи це позитивним впливом на мозок в цілому, оскільки у процесі навчання використовуються всі ділянки кори головного мозку. Результатами своїх великомасштабних досліджень, психолог та професор з Канади Елен Бялісток разом із колегами доводить, що білінгвізм та знання декількох мов підтримують мозок у формі та затримують появу хвороби Альцгеймера приблизно на п'ять років. Також варто зазначити, що вивчення мови у похилому віці затримує деменцію та виконує функцію так званого «пізнавального резерву». Одним із проявів цього фактору навчання та одною із причин відвідування мовних курсів є конкуренція. Навчання в групі приносить не лише емоційне задоволення від соціалізації, але й дає змогу продемонструвати як свої знання з іноземної мови, так і обізнаність в інших галузях, таких як соціум, політика, культура, мистецтво тощо. Конкуренція стимулює студентів до більшої продуктивності через бажання показати та довести собі та іншим, що вони можуть зробити набагато більше, ніж від них очікують.

Так само як і мовні курси для школярів, факультативи з іноземних мов для представників «срібного» покоління є швидше місцем для соціалізації та взаємодії з однодумцями.

Виходячи з фізичних та психічних особливостей представників старшого покоління, варто окремо звернути увагу на підбір підручників та завдань для навчання. Оптимальний варіант - короткі уроки з послідовною структурою, детальним описом завдань рідною мовою та поясненнями до них. Такий вибір пояснюється особливостями уваги та швидкості мисленнєвих процесів - по-перше, навіть організм та особливо мозок школярів та молодших студентів потребує зміну виду діяльності після 20 хвилин виконання однотипних завдань, кращий вихід із такої ситуації - коротка перерва; по-друге, студенти старшого покоління сприймають інформацію не так швидко, як молоде покоління - спочатку вони повинні все ретельно обдумати, перевірити свої думки кілька разів, тому час від часу потрібно узагальнювати та повторювати пройдений матеріал [7, с.75-103].

Серед вікових факторів, які суттєво впливають на планування та проведення занять, а також шляхів їх вирішення, виокремлюють наступні [2]:

процес обробки інформації сповільнюється, тому не бажано використовувати на уроках завдання, які потрібно виконати за певний проміжок часу [1, с.52-61], [8, с. 193-201];

процес запам'ятовування інформації триває довше, тому не варто пояснивши новий матеріал одразу переходити до його застосування на практиці, натомість необхідно впевнитись, що викладений матеріал був зрозумілий та максимально спростити текст пояснення цього матеріалу, а також не варто за один урок навантажувати учнів великою кількістю нової інформації, вистачить однієї теми або одного граматичного правила[4, с.77];

погіршення слуху студентів призводить до потреби збільшення гучності власного голосу для покращення сприймання нової інформації[6, с.365-370];

зменшення якості вибіркового сприймання на слух - людям похилого віку важче концентрувати увагу на потрібній інформації, яка подається з фоновим шумом і відрізняти потрібні та важливі звуки від непотрібних, тому під час виконання завдань для розвитку діалогічного мовлення, аудіювання та інших видів вправ, що потребують аудіо-супровід варто обирати записи без фонового шуму, або озвучувати все самому викладачу;

погіршення зору - зазвичай можна компенсувати окулярами, але також у цьому віці слабшає контрастне сприйняття кольорів, тому більш доцільні для використання під час занять не старі зелені та коричневі дошки з крейдою, а сучасні білі дошки з маркерами [5, с.77]. Головне, щоб і в класі, і в підручнику слова і тексти були написані великим шрифтом, який легко побачити;

У наш час стає все складніше відмовитися від сучасних методів навчання. Принципи, які зазвичай використовуються в сучасному викладанні іноземної мови, не доцільні для занять зі старшими учнями. До такиих відносяться: викладання німецька віковий

Прогресивний монолінгвізм

Відмова від перекладів

Винесення граматичних тем на самостійне опрацювання учнями

Самостійне навчання

Орієнтація на дії та результат

На заняттях з вивчення іноземної мови люди похилого віку потребують детального і зрозумілого пояснення граматичних правил та перекладу незрозумілих та складних для перекладу слів. Представники дослідної групи є вихідцями вітчизняної навчальної системи, яка до цього моменту зазнала значних змін. Методи роботи на уроці у наш час дуже відрізняються від методів роботи тодішніх педагогів, отже вони є новими та незнайомими цій категорії студентів, а все незнайоме здебільшого викликає у людини страх та невпевненість. Тому не варто одразу переходити до інтерактивних методів навчання або методів, що базуються на довготривалому обговоренні проблемного питання чи ситуації.

Наступним кроком до створення сприятливого середовища на уроках іноземної мови є використання наочності. Проте краще обрати велику картину замість колажів з багатьма невеликими картинками. Деякі колажі із зображень призводять до сенсорного перевантаження.

В Україні недостатньо розвинена матеріальна база для навчання літніх людей. По-перше, немає підручників, посібників чи зошитів із завданнями та рекомендаціями щодо навчального процесу. Відповідно виникає проблемна ситуація - з моменту коли студенти починають вивчати методику викладання своїх фахових предметів, вони спираються на готову, затверджену Міністерством освіти програму, яка до того ж кожного року оновлюється та удосконалюється. Спираючись на вже готові вимоги та потреби учнів школи вони проектують плани уроків та позакласних закладів відповідно до поставленої мети та в ході навчального процесу змінюють її відповідно до результатів діяльності цих учнів. Що ж стосується навчальної групи 50+, то відповідно до наказу міністерства соціальної політики України, що набув чинності 25.08.2011[9], студенти-викладачі не мають чітких орієнтирів щодо викладання. Для літніх людей немає спеціалізованих підручників, тому викладачі власноруч планують подальших хід занять, беручи за основу наявну матеріальну базу, а саме підручники та посібники для школярів та студентів. Варто також зазначити, що теми, точніше кажучи їх наповнення, які вивчають школярі та студенти, значно відрізняються від того, що хочуть вивчати літні люди. Їм не цікаво, як школярі проводять свій вільний час, граючи в ігри чи відпочиваючи з друзями, їм не важливо, як отримати можливість здобуття вищої освіти за кордоном чи програми обміну студентами. Найцікавішою для них є тема «Подорожі», але й у цьому випадку матеріал теми не зовсім відповідає потребам пенсіонерів. Вони ліпше відвідають музеї та виставки, ніж просто прогулюватимуться містом.

По-друге, відсутня професійна підготовка викладачів, які проводять заняття. Навчання націлене не стільки на засвоєнні знань, скільки на соціалізацію людей старшого покоління та сам процес навчання. Немає чітких критеріїв щодо знань та навичок, які мають засвоїти учні, то ж процес оцінювання з одного боку значно ускладнюється, але з іншого боку цей процес поліпшується, адже потрібен лише фідбек від студентів цієї категорії щоб зрозуміти чи правильно проходять уроки.

По-третє, в деяких навчальних закладах не передбачено надання окремого приміщення тільки для даної групи осіб, тому вони змушені займати аудиторії вільні від студентів молодшого покоління. Це звісно не є великою проблемою, але особи старшого покоління відчувають дискомфорт через відсутність виділеного спеціально для їх потреб приміщення.

Що до методів проведення навчання осіб третього віку та характеру завдань, то міністерство соціальної політики України пропонує наступні види роботи: мозковий штурм, вивчення випадків, дебати, дискусії, індивідуальні вправи, навчання в парах, доповідь, розповіді історій, розв'язання проблеми, практичне оволодіння навичками, конференція, гра та демонстрація/показ [9]. Не можна не погодитись, що всі перераховані методи є дієвими та заслуговують на місце в арсеналі викладача іноземної мови, але лише декілька з них доцільні для використання на уроках з літніми людьми. Причинами неможливості використання цих методів наступні:

Мозковий штурм, конференцію та дискусію неможливо проводити у групі з низьким рівнем знання мови. Ці методи доречні для використання у старшій школі з учнями, що засвоїли рівень знання мови А2- В1, але й для них це буде дещо складним завданням;

Індивідуальні вправи не особливо доцільні через відсутність можливості перевірити їх протягом пари тому що по-перше, студентів у навчальній групі багато і по-друге, потрібно постійно контролювати виконання всіх вправ студентами та в разі чого встигнути попередити або виправити помилку.

Гра - своєрідний метод навчання іноземної мови через те, що ігри добираються відповідно віковим та розумовим здібностям учнів, а дібрати гру для дорослої людини з початковим рівнем знань

Що ж стосується країн Європи, конкретно Німеччини, то Beatrice Baglioni Greilberger, Catherine Castellani, Isabella Wachter стверджують, що люди похилого віку щоденно контактують з такими темами, як сім'я, їжа та напої, святкові ситуації, подорожі, історії з минулого, спогади та культура. І навпаки, вони навряд чи знаходяться в тісному зв'язку із засобами масової інформації, правильним харчуванням та спортом. Вони вважають, що це може також відображати оцінку людей похилого віку в нашому суспільстві . З одного боку, покоління 50+ сьогодні більш активніше, ніж у минулому, з іншого - менш довірливе (наприклад, у спілкуванні з "новими" медіа) [3; с.41-42].

Наочність. Найбільш важливим є зрозуміла та чітка схема. Під девізом "менше не значить гірше" можна вибрати більший розмір шрифту, але зменшити кількість вправ на одній сторінці. Загалом, менше уроків слід включити до книги, щоб мотивація збереглася мотивація успішно виконаної роботи. Також було згадано про можливість запропонувати додаткові книги з додатковою інформацією. Зображення повинні бути великими і кольоровими, але не з занадто великою кількістю деталей, оскільки вони не особливо підходять для цієї цільової групи[3; с.43].

Граматика та лексика. Чітка і лаконічна граматика в контексті комунікативних вправ настільки ж важлива, як і регулярне повторення нових структур речення. Також бажаними є таблиці з дієсловами та їх прийменниками. Нову лексику слід повторювати і закріплювати у вправах, творчих завданнях письмово та усно. Для всіх видів роботи бажаними є прості та зрозумілі завдання. На додаток до згаданих вище, можна згадати такі теми: історія, мистецтво, архітектура, музика, візити в театр, кіно, біографії відомих людей, здоров'я, домашня робота, сад, здоровий образ життя, застосування нових медіа (Skype, бронювання подорожей ...), географія, культурні відмінності (міміка, жести), подорожі, актуальні новини. Варто уникати таких тем, як «будинки для пенсіонерів» та вікові хвороби з етичних міркувань[3; с.43-44].

Висновки

Під час роботи з групою студентів поважного віку варто зважати не тільки на вимоги до проведення занять, прописані законодавством, але й на психічні та фізіологічні особливостей цієї категорії людей. Проектуючи майбутній урок варто спиратися на думку, що ці студенти сприймають матеріал не так як школярі та підбирати завдання, матеріал та види діяльності відповідно до їх потреб, інтересів та бажання.

Бібліографія

Baltes P. B., Ulman Lindenberger U., Staudinger U. M. Die zwei Gesichter der Intelligenz im Alter. // Spektrum der Wissenschaft. -- 1995. -- №10. -- S. 52-61.

Berndt A. Sprachenlernen im Alter. Eine empirische Studie zur Fremdsprachengeragogik/ А. Berndt. -- Munchen: iudicium Verlag, 2003. -- 254 S.

Elisabeth Feigl-Bogenreiter (Hg.) MEHRSPRACHIG statt EINSILBIG. Sprachen lernen bis ins hohe Alter.// VOV Verband Osterreichischer Volkshochschulen. Edition Sprachen. -- 2013. -- №6. -- S. 59.

Fleischmann, Ulrich M. Gedachtnis und Alter. //Huber Verlag. -- 1989. -- №77. -- 419 S.

Lindenberger, Ulman „Was ist kognitives Altern? Begriffsbestimmung und Forschungstrends“. // Staudinger, Ursula M. & Hafner, Heinz (Hrsg.) Was ist Alter(n)? Berlin & Heidelberg, Springer Verlag. -- 2013. -- S. 69-82.

Lotfi, Yones “Quality of life improvement in hearing-impaired elderly people after wearing a hearing aid” // Arch Iranian Med. -- 2009. -- №12 (4). -- S.365-370.

Medina J. Gehirn und Erfolg. 12 Regeln fur Schule, Beruf und Alltag/ J. Medina. -- Heidelberg: Spektrum Akademischer Verlag, 2009. -- 338 S.

Wartenburger, I., Kuhn, E., Sassenberg, U., Foth, M., Franz, E.A., van der Meer, E. „On the relationship between fluid intelligence, gesture production, and brain structure” // Intelligence. -- 2010. -- №38. -- S. 193-201.

Наказ від 25.08.2011 № 326 «Про впровадження соціально-педагогічної послуги "Університет третього віку". - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0326739-1.

Размещено на Allbest.ru