Специфіка оволодіння навичками акварельної техніки в загальноосвітній школі
Визначення місця акварельного живопису в навчальному процесі з образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах. Розгляд рівня розвитку образотворчих навичок акварельного живопису в учнів. Аналіз програм і посібників, спрямованих на формування навичок.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.02.2022 |
Размер файла | 23,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Специфіка оволодіння навичками акварельної техніки в загальноосвітній школі
Ольга Дашенко (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету)
Науковий керівник - кандидат мистецтвознавства, доцент Кириченко О. І.
У статті розглядається місце акварельного живопису в навчальному процесі з образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах. Підкреслюється, що акварель - відносно простий у використанні і пластичний для творчості матеріал, і це ідеально підходить дітям. Досліджується прогнозований рівень розвитку образотворчих навичок акварельного живопису в учнів, аналізуються запропоновані програми і посібники, спрямовані на формування цих навичок.
Ключові слова: акварель, техніка акварелі «по-мокрому», Alla Prima, лесування, пластичність акварелі, навички у роботі з аквареллю.
Вступ
Актуальність теми. Акварель як самостійна художня техніка являє собою особливий виразний матеріал, придатний для творчості в усі вікові періоди. Маючи властивості графічного та живописного характеру, акварельні фарби дають змогу створювати різнохарактерні образи в залежності від творчого задуму художника. Можна зазначити, що здебільшого техніку акварелі розглядають як легкий у використанні, розвиваючий матеріал у дошкільній освіті або як виразну техніку з рядом особливостей у спеціалізованих художніх закладах [12]. В зв'язку з цим курс акварелі, запропонований програмами з образотворчого мистецтва для загальноосвітніх шкіл, здебільшого залишається не розкритим у повному обсязі. Учні, які не відвідують додаткових занять з мистецтва чи не навчаються в спеціалізованих художніх навчальних закладах, можуть мати недостатній рівень сформованості навичок роботи з основними художніми матеріалами для досягнення заданих освітніми стандартами компетентностей.
Проблеми акварелі як унікальної техніки неодноразово розглядались багатьма мистецтвознавцями, такими, як П. Ревякін, Т. Лаптєва, Г. Смірнов, А. Унковський. Дослідження виразних особливостей акварелі розкриваються в навчальних посібниках та підручниках, авторами яких є: О. Яшухін, А. Михайлов, М. Волков, О. Горбенко, Г. -Б. Нікодемі. Огляд технічних особливостей акварельних фарб здійснювали С. Галета, Д. Кіплік, А. Назаров, Т. Батталіні, П. Станьєр. Також акварель розглядають у педагогічному аспекті як повноцінний і зручний матеріал для створення художнього образу та розвитку образотворчих навичок дітей, тут можна згадати праці Д. Вінтаєва, Н. Вінтаєвої, В. Малиновського, В. Жердзицького,
В. Чурсіної, О. Шаюнової. Базовими джерелами для даного дослідження стали діючі навчальні програми з образотворчого мистецтва на 2019 рік та підручники таких авторів, як О. Калініченко, Т. Рубля, М. Рєзніченко, В. Власова.
Метою даної статті є виявлення особливостей роботи з акварельними фарбами в загальноосвітній школі на основі методичних матеріалів для вчителів образотворчого мистецтва, які спрямовані на формування необхідних умінь, що запропоновані діючими навчальними програмами.
Виклад основного матеріалу
Проблеми дослідження акварелі здебільшого стосуються неповної спроможності виокремлення її лише як графічної чи живописної техніки [10]. У професійних художніх колах та музейних виставках акварельні роботи можуть виставляти в будь-якому з цих видів образотворчого мистецтва [11, с.9]. Тим не менш, саме цей матеріал і досі залишається незамінним помічником, наприклад, у роботі архітектора. Почавши своє існування як допоміжний засіб, акварель відійшла від послуговування підмальовку до олійного живопису, здобула верхні щаблі графічного мистецтва, «прагнула пізнати саму себе» і стала самостійною пластичною і поліфонічною живописною технікою [1].
Для кращого розуміння поняття «техніка акварелі» вчитель образотворчого мистецтва передусім має усвідомлювати сутність терміну «техніка». Техніку у сфері образотворчого мистецтва тлумачать як «унікальну сукупність способів та прийомів, які застосовує автор для створення художнього образу» [5, с.148]. Цей термін тісно пов'язаний з вибором матеріалу та виду мистецтва. Тому поняття «техніка акварелі» набуває значення «сукупності навичок та прийомів роботи з акварельними фарбами», що в залежності від виду образотворчого мистецтва може поділятись на «техніку акварельного живопису» чи «техніку акварельної графіки». У вузькому значенні поняття «техніка» може означати сукупність матеріалів та інструментів, за допомогою яких виконується певний твір [5, с.149]. За такої умови цей термін є синонімом поняттю «акварель»: акварель як техніка або техніка «акварель» [1; 3].
Неодноразово наголошено, що акварельні фарби посідають важливе місце у початковій творчості дітей [11; 12]. Вони доступні, легкі у використанні, мають розроблений для дітей безпечний склад (медова акварель). Ще в дитячому садку кожна дитина має змогу розвивати наочно-образне мислення і пізнавати кольори за допомогою акварельних фарб. Проте у школі учні можуть пізнати не тільки розвиваючі властивості акварелі, а й навчитись основним навичкам роботи з нею, що дають основу для всебічного вираження власної творчості та створення яскравого та цікавого художнього образу. акварельний живопис навчальний школа
Виокремлюють такі три основних прийоми роботи з аквареллю:
- «по-мокрому» - розчином фарби на вологому папері;
- лесування (лесировка) - нанесення декількох прозорих шарів фарби один на одного;
- Alla Prima - робота по сухій поверхні мазками і заливками кольору, з елементами вливання і нашарування фарби по мірі висихання з метою створення зображення за один прийом [3; 5; 10].
Для навчання техніці акварелі, що здається «простою» з першого погляду, вчитель повинен впевнено і вміло володіти усіма прийомами роботи з цими фарбами. При цьому можна відмітити, що курс акварельного живопису у художньо-педагогічному вузі проходять лише рік [11, с.14], тобто майбутній учитель має скорочену підготовку, але одночасно може поглиблювати знання та покращувати вміння або самостійно, або за рахунок додаткових занять.
У попередні роки навчання образотворчому мистецтву у школі часто відбувалось поверхово. Через нестачу кваліфікованих вчителів з предмету учні не завжди могли отримати повноцінні знання з теорії образотворчого мистецтва та достатньо оволодіти навичками роботи різними живописними та графічними матеріалами. З появою переліку різнопланових підручників ситуація покращилась, але оволодіння технічною базою акварелі зазвичай не відповідало рівню, запропонованому навчальною програмою, увага зосереджувалась на тому, «що» малювати, а не «як».
Якщо в 1 класі діти працюють з художніми матеріалами більш вільно, з метою саморозвитку і пізнання світу, то початкове ознайомлення з технічними відмінностями акварельних фарб переважно відбувається у 2 класі, де у підручнику учень отримує підказки у вигляді фрази «для того, щоб отримати світлі кольори акварельними фарбами, треба більше розводити їх водою» [4, с.98]. Окрім цього, на початку другого року навчання за програмою учні мають чітко відрізняти акварельний живопис від олійного, проте складність ідентифікації на практиці полягає у схожості основних живописних матеріалів школярів - акварелі та гуаші.
Гуаш - споріднений з аквареллю матеріал - є другим живописним матеріалом, найбільш доступним для школярів. Сюжети і теми, запропоновані навчальними програмами, передбачають свідомий вибір техніки в зв'язку з вибором потрібних виразних засобів. Але програми та підручники не завжди розкривають цей аспект у повному обсязі, через що у середній школі часто зустрічаються складнощі у роботі з аквареллю - її використовують як гуаш, а саме - наносячи щільні шари фарби з мінімальним розчином води. Тому зазвичай саме від вчителя образотворчого мистецтва, від його професійної підготовки і постійного контролю за правильним використанням кожної з технік залежить розкриття технологічних особливостей різних фарб.
Починаючи з третього класу, учні поступово освоюють різні графічні та живописні матеріали та вивчають їхні особливості. Таким чином, акварель у 3 класі послуговує здебільшого при створенні безпредметних композицій у техніці «по-мокрому» та у створенні простих силуетних малюнків без фону. В четвертий рік навчання розгляд техніки акварелі поглиблюється: повторюється техніка «по-мокрому» та даються елементи нашарування фарби «по-сухому». Техніка лесування більш змістовно розглядається у 5 класі, на даному етапі важливо постійно наголошувати на прозорості акварельних фарб, досягати вмінь працювати як з легкими розчинами кольору, так і з більш насиченими відтінками. Практика показує, що учні можуть мати недостатній рівень сформованості навичок роботи у техніці акварелі, що зумовлено різними причинами: використання застарілих підручників, недостатня майстерність вчителя у володінні навичками акварелі, неможливість використання акварельного паперу і демонстрації властивостей фарб, нестача часу для розбору прийомів кожної техніки.
Предмет «Образотворче мистецтво» в загальноосвітній школі на сучасному етапі реалізується в освітній галузі «Мистецтво» як окрема дисципліна чи як складова інтегрованого курсу «Мистецтво» за вибором навчального закладу в початковій, середній та старшій школі [6; 7; 8]. Варто зазначити, що введення інтегрованого курсу позитивно впливає на оволодіння виразними особливостями акварельного живопису. Саме засоби роботи у матеріалі, що є доступним для учнів будь-яких класів, тісно пов'язані з безпосереднім процесом творчості і сприймання краси. Акварель визначають як чуттєву і пластичну техніку, здатну до передачі найтонших почуттів й емоцій [10]. За таким принципом можна відмітити, що створення власних асоціативних композицій акварельними фарбами під час прослуховування музичних творів дає тверду основу для розвитку образного мислення і уяви в учнів, а також додає легкості у використанні живописного матеріалу.
Складність здобування навичок роботи з техніками рисунку і живопису полягає і в тому, що образотворче мистецтво як елемент художньої освіти передусім має на меті виховання духовної сфери дітей та розвиток їх естетичних поглядів і емоційно-почуттєвої сфери [6]. Тобто загальноосвітня школа може надати лише поверхневе ознайомлення з теорією та практикою образотворчого мистецтва, а поглиблення знань і навичок роботи з конкретними матеріалами здійснюється в позакласній та позашкільній роботі.
Не дивлячись на це, дослідження діючих навчальних програм показало, що учні в середній школі повинні вміти застосовувати різні живописні техніки і матеріали, а саме - акварель і гуаш, і самостійно добирати способи створення зображення в залежності від мети і сюжету [6, с.23]. Програма інтегрованого курсу «Мистецтво» для 5-9 класів хоча і передбачає володіння різними живописними техніками, на практиці не завжди відповідає дійсності, що зумовлено застарілими програмами початкової школи.
Перспективи зміни положення мистецької освітньої галузі представлено у запроваджених програмах «нової школи» з початком 2019 року, а саме - у початковій освіті. Окрім розширення переліку доступних матеріалів, зображальна діяльність учнів набула більшої експериментальності. Учні мають вільно розпізнавати художні матеріали, якими виконана творча робота, і самостійно обирати потрібні їм з представлених [8].
Майстерне опановування різноманітних матеріалів, в тому числі і акварелі, на рівні спеціалізованих художніх закладів знайшло відображення в окремо розробленій програмі для профільного рівню з предмету «Мистецтво», де художньо-практична складова включає опановування такими живописними техніками зображення, як лесування, гризайль, пуантилізм, сухий пензель, по вологій поверхні, Alla Prima, змішана техніка та використання різних художніх матеріалів (акварель, гуаш, акрил, пастель тощо) для створення зображень [7, с.19]. Таким чином, з переходом у старшу школу учні мають можливість самостійно обрати цікавий для них напрям і вивчати поглиблений курс різних видів та технік мистецтва. Дана програма увійшла в силу з 2018 року і є продуктивним рішенням самоідентифікації учнів у зв'язку з їхніми здібностями та інтересами. Ще однією перевагою програми є запропонована система оцінювання, що спрямована не на недоліки, а на рівень прогресу вмінь - критерієм перевірки результатів є динаміка особистісного розвитку учнів та його ставлення до опанування предмету [7, с.4].
Разом з тим значно збагатилась матеріальна база для підготовки до уроків, а саме - підручники і практичні зошити. Якщо зошити не зовсім відповідають вимогам роботи з аквареллю (відсутність цупкої основи), то підручники таких авторів, як С. Железняк та М. Рєзніченко 2015 року видання є гарним прикладом послідовної методики роботи з різними матеріалами, особливо в порівнянні з широко розповсюдженим підручником О. Калініченко 2012 року видання. Зокрема, нові діючі підручники чітко відмежовують гуаш від акварелі: «Гуашеві фарби також розчиняються водою, але, на відміну від акварельних, вони непрозорі. Їх називають покривними, тому що один колір при накладанні його зверху, перекриває інший» [2; с.92]. Таке пояснення, а також покроковий опис роботи з аквареллю, характеристика різних способів малювання дає змогу школярам впевнено орієнтуватись при виборі потрібного їм матеріалу [2; 9].
Для вирішення проблеми нами було запропоновано ввести так звані уроки «ознайомлення з особливостями матеріалу», присвячені розробленим учителем вправам з технічними прийомами і способами роботи в різних техніках. В початковій школі (1-2 класи) краще зосередитись на самостійному пізнанні дітьми поданих матеріалів, особливо у вигляді гри і створенні сюжетних зображень, асоціативних композицій (вражень від музики, настрою, емоцій тощо). Цікавими для початківців є вправи з аквареллю «по-мокрому» - процес розтікання фарби по вологій поверхні справляє велике емоційне враження і через непередбачуваність результатів дітям подобається спостерігати за цим процесом. Більшу роль слід приділяти кольору і тону: змішуванні відтінків на палітрі та вологому папері, розмивання фарби до світлих кольорів, привчання працювати без білого кольору.
У 3-4 класах доцільно використати акварель як декоративний матеріал у різних розписах, що дасть змогу опанувати іншу сторону акварелі - ведення зображення по сухій поверхні щільним розчином фарби. При цьому будуть показовими вправи на дослідження контрасту «мокрої» і «сухої» акварелі. Важливо постійно підтримувати розуміння особливостей акварельних фарб, наприклад, відсутність білил дає змогу створювати легкі невагомі відтінки, що передуватиме освоєнню лесування. Учні середньої школи мають володіти прийомами «по-мокрому», вміти контролювати співвідношення води і фарби та пізнавати можливості лесувальних особливостей акварелі. Для кращого освоєння особливостями техніки варто ввести уроки, присвячені кожній техніці відповідно до тем практичних робіт, запропонованих програмою, або окремих оглядових уроків живописних та графічних технік. При демонстрації можливостей роботи з акварельними фарбами варто добирати такі методи, як покрокова інструкція вчителя чи демонстрація відеоматеріалів с поясненнями, виконання вправ.
До запропонованих вправ на виокремлення ряду технічних прийомів акварелі можна віднести лесування одного або різних кольорів на одній фігурі, лесувальна сітка з перетином кольорів, створення градієнту шляхом розмивання фарби, створення градієнту відтінків декількох кольорів, виконання однакових завдань різними матеріалами (акварель і гуаш), змішування кольорів по-мокрому.
Для учнів 8-9 класів та старшої школи, які не мають окремого предмету «Образотворче мистецтво», опанування навичками акварелі можна проводити на уроках мистецького циклу у формі наслідування вивчених художніх стилів та технік художників, створенні колективних робіт з імітацією мистецьких пам'яток (наприклад - розвороту книжкового рукопису з мініатюрою аквареллю). Головним чинником у розширенні практичних умінь учнів у загальноосвітній школі залишається вчитель образотворчого мистецтва. Від його художньої майстерності і винахідливості при подачі інформації залежить і рівень сформованості навичок роботи з аквареллю в учнів.
Висновки
Підсумовуючи розглянуті особливості опанування навичок роботи з акварельними фарбами в загальноосвітній школі, можна говорити про тенденцію зростання уваги до оволодіння різними прийомами акварелі на уроках образотворчого мистецтва. Акварельному живопису у шкільному курсі надається велике значення, особливо як засобу розвитку, проте без оволодіння навичками роботи з матеріалом учні не матимуть змоги до вираження своїх творчих ідей у повній мірі. Представлені нові навчальні програми дають змогу для більш вільного планування навчально-методичної роботи для вчителів та надають певної самостійності у виборі для учнів, а постійне оновлення бази підручників демонструє детальні і покрокові інструкції при створенні зображень, підкріплене теоретичною базою. Окрім цього, 488 подані рекомендації можуть покращити розуміння учнями можливостей такого пластичного матеріалу, як акварель, адже живописні характеристики акварелі не поступаються її виразності при створенні графічних зображень. У подальшому необхідно дослідити виразні можливості акварельної техніки у мішаних варіантах, а також її властивості та роль у створенні графічних робіт.
Бібліографія
1. Вінтаєв Д. Ю. Вінтаєва Н. С. Акварель як мобільна техніка дослідження предметно-просторового середовища. Комунальне господарство міст. Серія: Технічні науки та архітектура. 2018. Вип. 142. С. 213-216. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
2. Железняк С. М., Ламонова О. В. Образотворче мистецтво: підруч. для 5 кл. загальносв. навч. закл. Київ: Генеза, 2015. 176 с.: іл. URL: http://files.pidruchnyk.com.ua /uploads/book/Obrazotvorche mystectvo Zheleznjak 5klas.pdf
3. Жердзицький В. Є. Техніка «акварель». Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архітектура. 2007. № 2. С. 40-45. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/had 2007 2 6
4. Калініченко О. В., Сергієнко В. В. Образотворче мистецтво: підруч. для 2 кл. Київ: Видавничий дім «Освіта», 2012. 144 с.
5. Малицька О. В. Образотворче мистецтво з методикою навчання: навч.-мет. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закладів. Бердянськ, 2016. 346 с. URL: https://www.academia.edu/38388845/Образотворче мистецтво з методикою навчання.РПБ
6. Мистецтво 5-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Масол Л. М. та ін.: затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. 2012 р. 42 с. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
7. Мистецтво. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Профільний рівень / Абрамян Т.О. та ін. 2018 р. 37 с. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
8. Типова освітня програма нової школи розроблена під керівництвом О.Я. Савченко (1-2 класи): затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272. 123 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4- klas/nush/2019/10/1 -2-dodatki.pdf
9. Резніченко М.І., Трач С.К. Образотворче мистецтво: підруч. для 4 кл. загальносв. навч. закл. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2015. 144 с.: іл.. URL: https://pidruchnyk.com.ua/666-obrazotvorche-mistectvo-reznchenko-trach-4-klas.html
10. Чурсіна В. І. Техніка акварельного живопису у вирішенні зображувальних задач. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2011. № 10. С. 122-124. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had 2011 10 32
11. Шаюнова О. В. Акварель в системе подготовки художника-педагога: автореф. на соискание уч. степени канд. пед.. наук: 13.00.02. Санкт-Петербург, 2003. 24 с. URL: https://www.dissercat.com/content/akvarel-v-sisteme-podgotovki-khudozhnika-pedagoga
12. Швед М. І. Роль акварельного малярства у розвитку творчих здібностей учнів. Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. 2011. №2. С. 221-225
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
- Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
Роль образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів, зміст та шляхи формування навичок естетичного сприймання творів живопису. Розробка методики естетичного сприймання творів живопису у початкових класах, її практична апробація, ефективність.
дипломная работа [94,6 K], добавлен 27.09.2009 Завдання естетичного виховання молодших школярів. Виявлення та експериментальна перевірка педагогічних умов забезпечення ефективності вдосконалення навичок живопису у процесі виконання натюрморту на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 12.11.2009Навчання образотворчого мистецтва молодших школярів. Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва. Сутність та основні образотворчі засоби живопису. Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису. Методика виконання пейзажу у початкових класах.
дипломная работа [112,8 K], добавлен 20.10.2009Історія пейзажного жанру. Аналіз образотворчих аналогів і джерел. Творча робота над художнім образом, композиційним і колористичним вирішенням. Мета і зміст пейзажного живопису в програмі загальноосвітньої школи. Розробка уроку з образотворчого мистецтва.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 24.11.2013Теоретико-методичні основи формування в учнів граматичних навичок читання та аудіювання на початковому етапі вивчення англійської мови. Методика формування граматичних навичок читання. Підсистеми вправ для формування рецептивних граматичних навичок.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 19.10.2010Суть та педагогічне значення дидактичних ігор, прийоми їх використання на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Розробка експериментальної дидактичної методики та визначення її впливу на результативність образотворчої діяльності учнів.
дипломная работа [119,1 K], добавлен 27.09.2009- Можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі
Розгляд психологічних основ міжпредметних зв'язків на уроках образотворчого мистецтва в школі. Аналіз художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва і літератури дітьми молодшого шкільного віку. Оцінка досвіду учителів з даної проблеми.
курсовая работа [649,7 K], добавлен 09.04.2015 Анімалістичний жанр та його характеристика. Особливості образотворчої діяльності учнів молодшого шкільного віку. Формування у молодших школярів навичок виконання зображень птахів і тварин. Організація та аналіз ефективності експериментального дослідження.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 27.09.2009Методика формування загально-трудових умінь і навичок учнів на заняттях з трудового навчання в загальноосвітній школі. Розробка занять у сфері контролю знань учнів до знань з трудового навчання в процесі викладання розділу "Електротехнічні роботи".
курсовая работа [48,2 K], добавлен 01.02.2011Аналіз творів образотворчого мистецтва, які вивчаються у початковій школі, специфіка використання творів українських митців. Підготовча робота та етапи організації учнів до сприймання нового твору мистецтва. Розвиток уміння сприймати твори мистецтва.
дипломная работа [80,9 K], добавлен 14.07.2009