Міждисциплінарна інтеграція в професійній підготовці майбутніх учителів української мови й літератури: рівні і шляхи реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міждисциплінарна інтеграція в професійній підготовці майбутніх учителів української мови й літератури: рівні і шляхи реалізації

Лілік Ольга Олександрівна - доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. В умовах активного реформування систем середньої і вищої освіти відповідно до європейських стандартів постає необхідність пошуку оптимальних шляхів підвищення ефективності освітнього процесу, зокрема і в контексті підготовки майбутніх учителів, які мають стати тими "агентами змін", які будуть реалізовувати на практиці всі положення, задекларовані в державних документах, що визначають основні напрями модернізації української освітньої системи на сучасному етапі. Як результат, посилюється увага до змістових і процесуальних компонентів професійної освіти майбутніх учителів загалом і вчителів української мови і літератури зокрема. Одним із шляхів інтенсифікації освітнього процесу в закладах вищої освіти є міждисциплінарна інтеграція, яка має забезпечити системність і ґрунтовність набутих компетенцій. Це набуває особливого значення в умовах Нової української школи, одним із завдань якої є формування особистості, здатної ефективно розв'язувати навчальні і професійні завдання на основі застосування сформованих компетентностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема обґрунтування методологічно-теоретичних засад міждисциплінарної інтеграції упродовж останніх десятиліть перебуває в центрі уваги дослідників, зокрема О. Джулик визначає системологічні аспекти інтеграції [2]); І. Зязюн схарактеризував інтеграційні процеси у вищій освіті [3]); С. Гончаренко, І. Козловська здійснили методологічне обґрунтування проблем інтеграції [1]). Науковці вивчають також шляхи реалізації міждисциплінарної інтеграції в професійній підготовці фахівців різних галузей. Проте аналіз наукової літератури дав підстави для висновку, що теоретичне обґрунтування міждисциплінарної інтеграції в професійній підготовці майбутніх учителів-словесників та шляхи її реалізації не набули системного відображення в сучасних педагогічних дослідженнях. освітній учитель державний

Метою статті є характеристика рівнів і шляхів реалізації міждисциплінарної інтеграції в професійній підготовці майбутніх учителів української мови й літератури.

Виклад основного матеріалу дослідження. Згідно з філософським словником, "інтеграція" (з лат. integration - відновлення, наповнення, від inter - цілий) - це поєднання, взаємозв'язок елементів у єдине ціле; процес наближення і зв'язку наук, що відбувається разом з процесами диференціації; взаємодоповнення окремих диференційованих частин і функцій системи, організму в єдине ціле, що передбачає ускладнення і зміцнення зв'язків між ними [8]. У професійній педагогіці інтеграцію розглядають як процес і результат поєднання компонентів змісту освіти для отримання цілісних знань, умінь, навичок студентів за допомогою взаємозв'язку дисциплін, у результаті чого вони набувають нової якості [5, с. 186], а також як діалектично взаємопов'язаний з диференціацією процес взаємопроникнення структурних компонентів (наукової інформації, методології) різних галузей знань, що здійснюється на загальній соцільно-гносеологічній і логіко-методологічній основі та супроводжується зростанням узагальненості і комплексності, ущільненості та організованості знань [7, с. 385]. Це дає підстави для висновку, що в процесі інтеграції елементи утворюють цілісність не на основі їхньої функціональної чи цільової подібності, а за принципом взаємодоповнення, на базі поглиблення наявних і формування нових внутрішніх зв'язків. Отже, міжпредметна інтеграція передбачає конвергенцію, синтез і, як кінцевий результат, емерджентність, яка передбачає появу характеристик, які невластиві для окремих елементів.

У межах нашого дослідження міждисциплінарну інтеграцію розглядаємо як процес і результат поєднання структурних елементів змісту освіти для досягнення вищого рівня цілісності системи знань, умінь і навичок майбутніх учителів української мови й літератури, а також формування в них цілісного наукового світогляду. Така інтеграція передбачає поєднання різних складових професійної освіти, а також керівництво ними для досягнення запланованих результатів.

С. Гончаренко, І. Козловська зазначали, що передумовою для застосування міждисциплінарної інтеграції є систематичне та цілеспрямоване використання міжпредметних зв'язків, яке сприятиме докорінній перебудові освітнього процесу. Дослідники визначили основні типи міждисциплінарних зв'язків: попередні (освітній процес базується на навчальному матеріалі, що вже відомий студентам з попередніх дисциплін), супутні (під час розгляду проблемних питань використовується матеріал із суміжних навчальних предметів) та перспективні (знання, які студенти використовуватимуть, вивчаючи новий навчальний курс у майбутньому) [1, с. 11].

Власну класифікацію інтеграційних зв'язків на основі домінувальної ознаки запропонував Ю. Тюнников, зокрема дослідник виділив такі типи інтеграції: предметна (формування цілісних уявлень про різноманітні сфери об'єктивної дійсності); понятійна (формування багатокомпонентних понять); світоглядна (поєднання сукупності наукових фактів, гіпотез, законів, теорій для формування єдиної картини світу); діяльнісна (сукупність різних видів діяльності, постановка й розв'язання міжпредметних пізнавальних завдань); концептуальна (поєднання світоглядних, теоретичних і практичних елементів, які є основними регуляторами поведінки) [6, с. 21].

Три основні рівні в межах міждисциплінарної інтеграції виділила І. Пастирська, яка основою для ранжування вважає зіставлення змістового і процесуального елементів інтеграції [4, с. 14]. Перший - найвищий - рівень цілісності, результатом якого є формування нової навчальної дисципліни, що характеризується інтегрованістю та має власний предмет вивчення. Основним інтегрувальним фактором на цьому рівні є комплексні науки, а педагогічна інтеграція є перехідним типом інтеграції загальної і професійної освіти. Другим рівнем інтеграції, на думку дослідниці, є рівень дидактичного синтезу, коли інтеграція навчальних дисциплін здійснюється систематично на базі однієї з них. Водночас кожен навчальний предмет, задіяний у цьому процесі, зберігає свій статус та концептуальні основи. Дидактичний синтез характеризує не лише змістову інтеграцію навчальних дисциплін, а й актуалізує процесуальний синтез, що передбачає інтеграцію форм навчання із загальноосвітніх дисциплін [4, с. 15]. Найнижчим рівнем інтеграції загальноосвітніх і професійних дисциплін є рівень міжпредметних зв'язків, характерною ознакою якого є асиміляція інструментарію (технічного і теоретичного). У межах такої інтеграції навчальна й базова дисципліни зберігають суверенітет в освітньому процесі. Її метою є актуалізація знань студентів, їх узагальнення та систематизація [4, с. 16].

Аналіз наукових досліджень дав змогу розглядати міжпредметну інтеграцію в межах професійної підготовки майбутніх учителів української мови й літератури на трьох рівнях, а саме: як інтеграцію змісту (рівень окремих навчальних дисциплін (історико-літературних й теоретико-літературних, педагогічних і методичних) і навчального матеріалу); як інтеграцію способів діяльності (уміння й навички оперувати матеріалом під час навчання, а також подальшої професійної діяльності); як інтеграцію ціннісних ставлень, результатом яких є сформовані компетентності.

У цьому контексті розглянемо основні шляхи реалізації міждисциплінарної інтеграції в межах професійної підготовки майбутніх учителів-словесників. Перший шлях - це інтеграція в межах аудиторних занять (лекційних, практичних, лабораторних тощо). Варто зазначити, що будь-яка навчальна дисципліна вже є інтегрованою системою, компоненти якої є самостійними підсистемами, взаємодія яких утворює цілісну систему знань. На жаль, в умовах стрімкого скорочення кількості годин на викладання окремих навчальних предметів повноцінно висвітлити деякі теми можна лише шляхом реалізації міждисциплінарної інтеграції, проводячи міжпредметні паралелі, вправно залучаючи матеріал різних навчальних курсів та актуалізуючи знання студентів.

Наприклад, у межах курсу "Історія української літератури XVI-XVIII ст." для кращого засвоєння матеріалу з теми "Полемічна література як зародження української публіцистики" студенти мають орієнтуватися в історичній ситуації, що склалася наприкінці XVI - на початку XVII ст. на українських землях (створення Речі Посполитої і перехід українських воєводств під юрисдикцію Польщі, діяльність князя Костянтина Острозького й Острозької академії, розвиток освіти й книгодрукування на українських землях, національно-визвольні рухи під проводом С. Наливайка і

К. Косинського), мистецькому контексті (щодо доби Бароко в Україні, поняття "козацьке бароко", характерних ознак барокової літератури), релігійних аспектах (основні відмінності й суперечності між католиками й православними, причини загострення протистояння в досліджуваний період).

Другим шляхом є інтеграція в межах самостійної роботи студентів, наприклад, у процесі виконання завдань з курсу "Методика навчання української літератури" студенти мали створити за допомогою комп'ютерних програм інфографіку за біографією чи художнім твором українського письменника, а також "стрічку часу" за життєвим і творчим шляхом митця і суспільно-політичними подіями. Персоналію чи твір вони могли обрати самостійно відповідно до шкільної програми з предмета. Виконання таких завдань передбачало актуалізацію знань студентів з курсів "Історія української літератури" і "Вступу до літературознавства", а також у процесі роботи студенти мали звернутися до історичного й мистецького контекстів. Варто зазначити, що подібні завдання передбачали не лише інтеграцію знань, а й способів діяльності, оскільки здобуті навички зі створення навчальних матеріалів за допомогою онлайн-інструментів стануть їм у нагоді під час підготовки уроків і позакласних заходів у межах педагогічної практики.

Третім шляхом для міжпредметної інтеграції є науково-дослідницька діяльність студентів, зокрема й написання курсових і кваліфікаційних робіт, які можуть виконуватися на перетині кількох наукових і навчальних дисциплін. Кваліфікаційна робота з філології має містити методичний додаток із планом-конспектом уроку, системою завдань і вправ з відповідної теми чи методичними рекомендаціями до її вивчення.

Четвертий шлях реалізації міждисциплінарної інтеграції - це участь студентів у додаткових формах організації освітнього процесу - спецсемінарах, тренінгах, воркшопах, майстер-класах, круглих столах, які можуть проводитися в межах грантової діяльності чи бути формою самоосвіти майбутніх учителів-словесників.

П'ятий шлях - це виховна робота на факультеті чи в університеті загалом, що передбачає організацію і проведення заходів, пов'язаних із профілем навчання (Свято вишиванки, День української писемності і мови, День учителя, річниці від дня народження письменників тощо), а також державних свят, знаменних і пам'ятних дат, тижнів факультету, які потребують опрацювання додаткових матеріалів і їх використання.

Узагальнюючи результати наукових досліджень і досвід практичної діяльності, можемо дійти висновку, що організація освітнього процесу на філологічних факультетах педагогічних закладах вищої освіти на інтегрованій основі характеризується такими перевагами:

- зміст такого навчання є інформаційно більш насиченим і спрямованим на формування в студентів-філологів системного й комплексного мислення;

- уможливлює формування альтернативного мислення майбутніх учителів-словесників, що сприятиме об'єктивному оцінюванню навчального матеріалу й пошуку нових шляхів розв'язання навчальних і професійних завдань;

- сприяє розвитку здатності усвідомлювати загальні тенденції й закономірності в різноманітних явищах і процесах;

- стимулює формування діалектичного мислення майбутніх учителів-словесників, яке дає змогу розв'язувати різні проблемні ситуації;

- інтеграція образно-емоційного і логічного компонентів процесу навчання сприяє цілісному сприйняттю світу, оскільки призводить до залучення різних механізмів пізнавальної і науково-дослідницької діяльності;

- інтеграція різнохарактерного змісту інтенсифікує формування ціннісного ставлення студентів-філологів до здобуття освіти, підвищення рівня їхньої мотивації до професійної діяльності.

У результаті дослідження визначено такі особливості застосування міждисциплінарної інтеграції в професійній підготовці майбутніх учителів української мови й літератури:

- послідовність і наступність засвоєної інформації різного характеру, встановлення взаємозв'язків між окремими інформаційними блоками;

- актуалізація наявних знань, можливість їхнього корегування, активний розвиток асоціативних зв'язків у взаємозв'язку з образною (емоційною) сферою особистості майбутнього вчителя;

- поступове зміцнення й поглиблення міжпредметних зв'язків з акцентуванням на світоглядних, психологічних, культурологічних аспектах;

- активізація усіх видів діяльності студентів-філологів, системне застосування проблемного й розвивального навчання;

- комплексне й системне поєднання методів контролю, самоконтролю, діагностики як під час аудиторних занять, так і під час виконання студентами самостійної роботи і науково-дослідних завдань.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

На сучасному етапі розвитку освітньої системи міждисциплінарна інтеграція може стати каталізатором освітнього процесу в закладах вищої освіти, забезпечить комплексну й ґрунтовну підготовку майбутніх учителів української мови й літератури до професійної діяльності, оскільки вона охоплює широке коло питань: від здобуття теоретичних знань і формування практичних умінь і навичок їх застосування до формування особистісного і професійного світогляду.

Визначено основні шляхи реалізації міждисциплінарної інтеграції в професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури: у межах аудиторних занять, самостійної роботи, науково-дослідної діяльності, виховної роботи й додаткових форм організації освітнього процесу (грантових проєктів і самоосвіти).

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі полягають у більш детальному обґрунтуванні окремих рівнів і шляхів міждисциплінарної інтеграції, розробленні навчально-методичного забезпечення для ефективної її реалізації в освітньому процесі.

Список джерел

1. Гончаренко С.У. Теоретичні основи дидактичної інтеграції/ С.У. Гончаренко, І. М. Козловська // Педагогіка і психологія. №2, 1997. С. 9-18.

2. Джулик О. Реалізація нових підходів до професійної освіти шляхом побудови інтегрованих спецкурсів / О. Джулик // Педагогіка і психологія професійної освіти. № 3, 1997. С. 78-82.

3. Зязюн І. А. Філософія педагогічної наукової методології / І. А. Зязюн // Професійна освіта: педагогіка і психологія. № 9, 2007. С. 49-69.

4. Пастирська І. Інтеграція змісту предметів природничого і гуманітарного циклів як загальнопедагогічна проблема (кін. ХХ - поч. ХХІ ст.) : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / І. Я. Пастирська. Ужгород, 2012. 20 с.

5. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики: монографія / [за ред. О.А. Дубасенюк]. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 504 с.

6. Тюнников Ю.С. Существенные признаки и паспортные характеристики интегративного процесса / Ю.С. Тюнников // Интеграционные процессы в педагогической теории и практике. Вып. 2, 2007. С. 19-22.

7. Энциклопедия профессионального образования / [под ред. С.Я. Батышева]. В 3-х томах. Т. 3. М. : "АЛО", 1999. 488 с.

8. Філософський словник / За ред. В. І. Шин- карука. К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. 800 с.

9. REFERENCES

10. Goncharenko, S. U., Kozlovs'ka, I. M. (1997). Teoretychni osnovy dydaktychnoyi integraciyi. [The theoretical basis of didactic integration]. Kiev.

11. Dzhulyk, O. (1997). Realizaciya novyh pidhodiv do profesijnoyi osvity shlyahom pobudovy integrovanyh speczkursiv. [The implementation of new approaches to vocational education by building integrated courses]. Kiev.

12. Zyazyun, I. A. (2007). Filosofiya pedagogichnoyi naukovoyi metodologiyi. [Philosophy of pedagogical scientific methodology]. Kiev.

13. Pasty'rs'ka, I. Ya. (2012). Integraciya zmistu predmetiv pryrodnychogo i gumanitarnogo cykliv yak zagalnopedagogichna problema (kinecz XX--pochatok XXI stolittya). [Integration of content natural and humanities as general pedagogical problem (the end of the twentieth century and the beginning of XXI)] Uzhgorod.

14. Dubasenyuk, О.А. (2009). Profesijna pedagogichna osvita : innovacijni tehnologiyi ta metodyky. [Professional pedagogical education, innovative technologies and techniques]. Zhy'tomy'r.

15. Tyunnykov, Yu. S. (2001). Sushhestvennye pryznaky i pasportnye harakterystyky integratyvnogo processa. Integracyonnye processy v pedagogycheskoj teoryy y praktyke. [Essential characteristics and passport characteristics of the integrative process].

16. Batyshev, S. Ya. (1999). Encyklopedyya professyonalnogo obrazovanyya. [Encyclopedia of professional training]. Moscow.

17. Shynkaruk, V. I. (1986). Filosofskyi slovnyk. [Philosophical dictionary]. Kyiv.

Відомості про автора

ЛІЛІК Ольга Олександрівна - доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка.

Наукові інтереси: професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури, методика навчання української літератури в закладах середньої і вищої освіти.

Information about the author

LILIK Olha Oleksandrivna - Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Language and Literature of Т.Н. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium".

Circle of scientific interests: professional training of future teachers of Ukrainian language and literature, methodic of Ukrainian literature learning in secondary and higher education.

Размещено на Allbest.ru