Розвиток креативності школярів на уроках музичного мистецтва шляхом застосування інтерактивних методів навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток креативності школярів на уроках музичного мистецтва шляхом застосування інтерактивних методів навчання

Олена Борисенко

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Колоскова Ж. В.

Постановка проблеми

Реформування системи освіти України вимагає підготовки спеціалістів, здатних до виховання креативних особистостей, які будуть самостійно приймати рішення, встановлювати гнучкі стосунки та адаптуватися до стрімких змін у суспільстві. Тому вимоги часу скеровують вчителів на відмову від авторитарного стилю викладання на користь демократичного, а також сприяють запровадженню нових педагогічних технологій, серед яких особливе місце займає технологія інтерактивного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми розвитку креативності присвячено праці таких науковців, як Дж. Гілфорд, А. Маслоу, В. Моляко, О. Морозов, С. Сисоєва, Е. Торренс (вивчення основ креативності), В. Євдокімова (дослідження креативності як фактору гуманізації освіти), В. Павленко (вивчення розвитку креативності молодших школярів).

Мета нашого дослідження - розвиток креативності школярів на уроках музичного мистецтва із застосуванням інтерактивних методів навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вивчення поняття «креативність» протягом останніх десятиліть не знайшло однозначного розуміння в працях дослідників. Зокрема, психологи Д. Харрингтон та Ф. Баррон стверджують, що креативність - це рівень творчої обдарованості особистості, здатної до пошуку нових підходів у ході розв'язання проблемної ситуації та створення нових творчих продуктів [12, с. 331]. М. Холодна розуміє креативність як «дивергентне мислення, тобто готовність людини продуктивно мислити та пропонувати велику кількість цікавих ідей у незалежних для діяльності умовах [14, с. 142] Основними ознаками креативності, на думку психологів Д. Гілфорда та Е. Торренса, є оригінальність, семантична гнучкість та здатність до загостреного сприйняття недоліків [11, с. 128]. О. Яковлєва розглядає поняття креативності як прояв людиною своєї індивідуальності в процесі взаємодії з іншою людиною [15, с. 47].

На думку В. Павленко, креативність - це властивість особистості, яка виявляється під час творчого процесу як здатність створювати різноманітний продукт та сприятливі шляхи його запровадження, здатність знаходити рішення у нестандартних ситуаціях; властивість, яка реалізується лише у сприятливих умовах середовища на високому рівні у різних галузях людської діяльності [10, с. 17].

Формування в учнів репродуктивної діяльності, що є орієнтиром для школи, часто є причиною невміння застосувати засвоєні шкільні знання під час розв'язання проблемних ситуацій. Тому розвиток креативності учня набуває особливого значення на сучасному етапі життя суспільства, що підкріплено і на законодавчому рівні. Наприклад, основним завданням Національної стратегії є забезпечення моральнодуховного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності [8, с. 4].

Згідно Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті, система освіти має забезпечувати формування у дітей і молоді сучасного світогляду, творчих здібностей і здатності до самоосвіти та самореалізації особистості [7, с. 6].

Провідним завданням сучасного виховання, що закладене в основи «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», стало створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого- педагогічний супровід, а серед вимог до створення виховного простору - розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу та самореалізацію людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності [6, с. 18].

Зазначимо, що розвиток креативності в кожному віковому періоді має певні особливості. Наприклад, у молодшому шкільному віці визначальними є чинники організації навчально-пізнавальної діяльності, зокрема, особливості мікросередовища. Протягом цього періоду втілюється можливість розвитку дитини як активного суб'єкта, що пізнає оточуюче середовище та самого себе. У молодшому шкільному віці важливим є рівень звершень, здійснених дитиною. Тому набуття вмінь вчитися, дружити, бути впевненим у власних здібностях є необхідним для того, щоб школяр відчув радість пізнання, став організованим та набув самоконтролю. Вважається, що саме період молодшого шкільного віку є найбільш цінним для розвитку креативності, оскільки саме тоді відбувається закладення основних позицій, що будуть у подальшому визначати творчий успіх дорослої людини. Навчання творчо діяти для школяра аналогічне навчанню читати, писати та рахувати. На думку В. Павленко, розвитку креативності особистості в процесі навчання сприяють притаманні молодшим школярам властивості, а саме: допитливість, відкритість до усього нового, емоційність, яскрава уява, образність мислення та активне ставлення до оточуючої дійсності [10, с. 31].

Розвиток креативності молодших школярів на заняттях з музичного мистецтва відбувається в процесі їх залучення до різноманітних форм спілкування засобами співу, пластичного інтонування, слухання музики, знайомства з шумовими чи дитячими музичними інструментами. Згідно результатів досліджень А. Крініциної, виокремлення взаємозв'язку між психологічними особливостями віку та видами діяльності буде сприяти творчому розвитку особистості. Так у 1-му класі переважання образного мислення буде сприяти розвитку особистості в процесі занять танцями, участі у театральних виставах, колективно- хороводних видах діяльності; у 2-му класі активна робота уяви, становлення рефлексії та потреба бачити результати власної праці будуть сприяти розвитку особистості в процесі малювання, ліплення, конструювання; у 3-му класі розвиток аналітичного мислення буде сприяти розвитку особистості шляхом вивчення національної творчості та співставлення культур різних народів; у 4-му класі розвиток здатності до перетворення себе та світу буде сприяти розвитку особистості учня в процесі занять самостійною творчою діяльністю [4, с.248-249].

Готовність учнів молодшого віку до пошуку нового знаходять своє відображення та реалізацію у освітніх технологіях, серед яких:

технологія розвивального навчання

технологія творчої самореалізації особистості

проектна технологія

інтерактивна технологія. креативність урок музичний

Зміст структури креативності у сучасній психолого-педагогічній літературі не є однозначним. Зокрема Т. Воробйова визначає у складі креативності учнів початкової школи такі компоненти, як: продуктивна уява, креативне мислення, (поєднання елементів творчого й критичного мислення), інформаційна грамотність [1, с.4] В. Павленко презентує структуру креативності, компоненти якої здатні до розвитку в процесі навчання: креативне мислення, креативна уява, креативна грамотність [10, с. 33]. Н. Нікешина пропонує структуру розвитку креативності молодших школярів як взаємозв'язок трьох компонентів (мотиваційно- ціннісного, діяльнісного, творчого) [9, с.66]. Також важливими є умови, за яких розвиток креативності є більш сприятливим. За Дж. Гілфорд, для розвитку креативності необхідним є:

створення сприятливої атмосфери;

уникнення критики дитини;

допомога у формулюванні оригінальної ідеї;

наявність особистого прикладу креативного підходу до вирішення певної проблеми;

забезпечення можливості використання нових ідей на практиці;

сприяння вільному розвитку мислення;

розвиток цікавості дитини через знайомство з новими об'єктами [2, c. 4].

На думку Н. Нікешиної, розвитку креативності у молодших школярів на уроках музичного мистецтва сприятимуть наступні педагогічні умови:

готовність вчителя втілювати ідеї виховання та розвитку особистості засобами педагогіки мистецтва;

створення творчого середовища на уроці музики;

синтез усіх видів мистецтв на уроці;

сприйняття вчителем особистості учня як суб'єкта діяльності [9, c. 116].

На нашу думку, створення сприятливої атмосфери та налагодження добрих стосунків між вчителем та учнем є неодмінною умовою творчого розвитку дитини в умовах навчального заняття. Важливим фактором, що буде впливати на процес комунікації, є організація взаємодії (діалогу) між індивідами, що спілкуються, а саме інтерактивної функції комунікації (обмін діями). Інтерактивний ( в перекладі з англійської «interact», де «inter» - взаємний, «act» - діяти ) - здатний до діалогу.

Мета інтерактивної моделі навчання - створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень усвідомить свою успішність. Це є можливим за умови постійної активної взаємодії усіх учнів між собою та організації навчального процесу таким чином, що усі його суб'єкти (і вчитель, і учні) є рівноправними членами. Така форма організації пізнавальної діяльності передбачає розвиток вмінь формулювання власної точки зору та доказового міркування, що сприятиме усвідомленню учнем себе як окремої особистості, а також вміння знаходити спільне вирішення проблеми після її обговорення та аналізу, що сприятиме розвитку навички соціалізації дитини [3, с.11].

Інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи наприкінці ХХ століття. Цьому сприяли результати досліджень, проведених Національним тренінговим центром у 80-х р., які були відображені у схемі «Піраміда навчання». За нею, найменший відсоток засвоєння інформації формується в умовах пасивного навчання (лекція, читання), а найбільший - інтерактивного (у дискусійних групах, засобами практики через дію чи негайного застосування отриманих знань) [13, с-8-9]. За твердженням сучасних російських психологів, ефективність запам'ятовування старшого учня може оцінюватися, залежно від наступних критеріїв: під час читання очима - 10%, слухання - 26% , розгляду - 30%, слухання та розгляду - 50%, обговорення - 70%, опори на власний досвід - 80%, обговорення та одночасне опрацювання - 90%, навчання інших - 95% [5, с.76].

Останніми роками з розвитком педагогічної науки в контексті гуманізації парадигми освіти в українських навчальних закладах активно застосовуються методи активізації навчально-пізнавального процесу, зокрема, інтерактивні методи навчання.

Розглянемо у якості прикладу декілька вищезазначених методів:

Використання інтерактивних технологій не тільки сприяє творчому розвитку молодших школярів, урізноманітнює форми проведення уроку, але й дозволяє вчителю побачити індивідуальні здібності деяких учнів з нового ракурсу. Згідно практичного досвіду вчителів музичного мистецтва, навіть пасивні учні працюють з великим бажанням, у них спостерігаються значні позитивні зрушення в розвитку навичок оригінального мислення та творчого підходу до вирішення поставленої проблеми.

Висновки

Таким чином, застосування інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва у початковій школі не тільки підвищить ефективність навчальних занять, а й сприятиме розвитку інтелектуальної активності, мовлення, уяви, креативності учня, а також допоможе йому усвідомити зв'язок мистецтва з оточуючим світом, засвоїти його конкретні деталі та сформувати навички.

Бібліографія

Воробйова Т.В. Формування креативних здібностей молодших школярів у процесі розв'язання навчальних завдань: автореф. .. .канд.. пед.. наук: 13.00.09 / Т.В.Воробйова. - Тернопіль, 2014. - І9 с.

Гатанов Ю.Б. Курс розвитку творчого мислення: Перший рік,навчання (для дітей 6-10 років) (За методикою Дж Гілфорда і Дж.Рензулли) / Ю.Б. Гатанов. - СПб: ДП «Іматон», 1996. - 84 с.]

Інтерактивні технології навчання у початкових класах/ Авт.- упор. І.І. Дівакова - Тернопіль: Мандрівець, 2012. - 180 с.

Криницына А.В. Представления о саморазвитии младших школьников в концепциях научных школ педагогов искусства [Текст] / А.В. Криницына // Научные школы педагогики искусства в современном образовании. Сборник статей по материалам I Международного научно-практического форума, 6 ноября 2012 г. / Л.В. Школяр, М.А. Лазарев и др. - М.: ИХО РАО, 2012. - С. 247-249.

Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологи /Г.Ю.Ксензова: Учебно-методическое пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2000. - 224 с.

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх

навчальних закладів України» від 31.10.2011 №1243 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://

о8УІЇа.иа/1едІ8Іаіїоп/8ег_о8у/24565.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті / К.: Шкільний всесвіт. - 2001 - 25 с.

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року : [Електронний ресурс. Доступ: https://pon.org.ua/novyny/2446-nacionalna-strategiya-rozvitku-osviti-v-ukrayini.html

Никешина Н.И. Развитие креативности младших школьников на уроках музыки посредством педагогики искусства / Наталья Ивановна Никешина // Дис. на соиск. степени канд. пед. наук по спец.: 13.00.01 - Общ. педагогика, история педагогики и образования: Воронеж, 2015 - 212 с.

Павленко В.В. Розвиток креативності молодших школярів: [монографія] / за ред. проф. О.Є. Антонової. - Житомир, 2017. - 158 с.

Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: підручник / Світлана Олександрівна Сисоєва. - К.: Мілені. - 2006. - 344 с.

Степанов С. С. Популярная психологическая энциклопедия / Степанов Сергей Сергеевич: - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 672 с.

Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. - метод. посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред.. О.І. Пометун. - К.: Видавництво А.С.К., 2004 - 192 с.

Холодная М.А. Психология интеллекта:парадоксы исследований [Текст] / М.А. Холодная. - Спб: Питер бук, 2002. - 264 с.

Яковлева Е.Л. Развитие творческого потенциала личности как цель образования / Е.Л. Яковлева // Вопросы психологии. - 1996. - № 3.- С.28-47.

Размещено на Allbest.ru