Особливості організації учнівського колективу у початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості організації учнівського колективу у початковій школі

Діана Мельник

(студентка І курсу першого (бакалаврського) рівнявищоїосвіти факультету педагогіки та психології)

Науковийкерівник - викладач Андросова Н. М.

У статтівисвітленоактуальність та проблематика організаціїучнівськогоколективу, етапистворення, формуванняміжучнівськихвідносин, мікрокліматколективу, форми, методи та прийомироботи з дітьми, УМОВИ успішногорозвиткудитячогоколективу, діяльністьучнівськогоколективу. На основіаналізупрацьпедагогів та психологіввиокремленооптимальніваріантироботи з утворенняучнівськогоколективу у початковійшколі.

Ключові слова: учнівськийколектив, організація, колективнадіяльність, етапирозвиткуколективу, умовиформуванняколективу, діяльність. початкова школа учнівський колектив

Актуальністьпроблеми

У шкільномужиттіучнівськийколективвідіграє велику роль для соціалізації та становленняособистості. Сьогоденнявказує на значніпроблемикомунікаціїміждітьми у реальному житті через тривалеспілкування у віртуальномусередовищі. Такожнагальним є вивчення та впровадженняідейвідомихпедагогівщодозакладанняцінностейгуманноїповедінки, розподілуобов'язків та виборуролі у спілкуванніміжоднолітками й людьми різноговіку. За концепцією НУШ, виділенакомунікативнакомпетентність як один ізпріоритетівосвіти. Проблема формуванняучнівськогоколективудосить актуальна і потребуєдослідження.

Аналіздосліджень і публікацій

На основіаналізудослідженьпрацьпедагогів та психологів А. Макаренка, В. Сухомлинського, С. Шацького, Л. Новікової, щозаймалисьдослідженняморганізації та умов формуванняучнівськогоколективу, з'ясувализмістпоняття «учнівськийколектив», йоговплив на особистість, методи та форми, які є ефективними для колективноїдіяльностіучнів.

Мета статті. Обґрунтування та визначення умов формуванняколективушколярівпочатковихкласів як необхідного компоненту для здійсненняосвітньоїдіяльності у початковійшколізасобамирізнихвидівколективноїдіяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

I етап. Становлення колективу та прийняття його членами одне одного.Об'єднаннядітейперетворюються на групузіспільною метою та завданнями. На цьомуетапіміж членами групиздійснюютьсябезпосередніконтакти, якіґрунтуються на емоційномуприйняттічинеприйняттіодне одного. Важливу роль не першомуетапізгуртуваннядитячоїгрупивідіграєспілкування й педагог.

II етап. Формування колективної солідарності.На цьомуетапівідносиниміж членами групискеровуються характером спільноїдіяльності; спілкуваннястаєвідкритим, зростаєдовіраодне до одного; члени групиздатні до прийняттяспільнихрішень. Групадітейзіспільною метою і завданнямипоступовостаєколективом. На етапіформуванняколективноїсолідарностівідносиниміж членами колективускладаютьсячастіше неформально, щосприяєполіпшеннюякостіїхроботи. Найголовнішимзавданням педагога на даномуетапі є формуваннядружньоїатмосфери у колективі та створення оптимального соціально-психологічногомікроклімату у ньому. Цьомусприяють прояви доброзичливості, оптимістичнесвітосприймання, відкритеспілкування з членами колективу.

III етап. Етап прагнення до групового успіху.Розвитку кожного члена колективусприяєрозвитокусьогоколективу, йогодієздатність. Залежновід характеру колективуйоговплив на кожного з членівможе бути як позитивним, так і негативним. [2]

На сьогодніактуальнимизалишаютьсятвердження А. Макаренка про важливість для формуванняколективу правильно підібраного стилю і тону життєдіяльності, активностіучнів, аджестиль - є внутрішньою духовною силою колективу, щосприяєформуваннюпочуттягідності та уявлень про цінностісвогоколективу, гордості за нього; активність - цеготовністьучасника до впорядкованоїдіяльності; стриманості в рухах, словах, проявіемоцій, а тон - духовне й емоційнезабарвленнядіяльностіучасниківколективу (упевненість у діяльності, оптимістичнийнастрій, бадьорий ритм). [4]

Вагомимичинникамиформуванняучнівськогоколективу є залученнядітей до різнихвидівдіяльності. Зокрема, про значення трудового виховання думки збігаються у А. Макаренка, В. Сухомлинського й С. Шацького. У педагогівпроводятьсяпаралеліміж «духом праці й активною творчоюінтелектуальноюдіяльністю» ([7, с. 436]),міжпрацею, щостаєглибокоюзвичкою, є усвідомленою, приносить радість та способом виявленняособистості й її таланту ([5]).С. Шацький стояв на позиції, щовихованнядітейздійснюється у процесіїхдіяльності. Дитячажиттєдіяльність, на його думку, складається з наступнихелементів: фізичнапраця; діловесамоврядування (соціальнадіяльність); мистецтво (живить естетичніпочуття); гра; розумовадіяльність; охороназдоров'я (самозбереження). Вважав, щопоєднанняусіхвидівдіяльностівизначаєповнотудитячогожиття, забезпечуєвсебічнийрозвитокдітей.

Цікавими для нас є погляди С. Шацького на проблему раціоналізаціїпроцесунавчання, розумноговикористаннякожноїхвилини уроку. Вінвимагав так будувати уроки, щобвсідітибулиактивними, працювали, привчались до самостійноїроботи. Самостійну роботу учнів на уроці за завданнямивчителяназивав одним ізважливихзасобівраціоналізаціїучбових занять.

Дужесучасною є думка С. Шацького про те, щонабуттязнань повинно поєднуватисьізоволодіннямуміннямпрацювати, щосьогоднівиділено як однеізголовнихзавданьновоїукраїнськоїшколи. У зв'язку з цим педагог вивчав проблему розвиткудослідницькихнавичок у дітей. [8]

Актуальними для усвідомлення умов формуванняучнівськогоколективу є погляди А. Макаренка і С. Шацького на ряд закономірностейформуваннядитячогоколективу, а саме: наявністьсамоврядування та чіткийрозподілобов'язків; організаціякорисноїдіяльності в умовахвзаємноїдопомоги і контролю; шефство старших над молодшими, громадська думка, формуваннязвичаїв, рухколективу вперед або система перспективнихліній. Засобомзгуртуваннядитячогоколективу є й формування в ньомутрадицій. Особливо важливісьогодні так звані «традиціїщоденноговжитку» - дотриманняпевних правил поведінки, законівіснування у повсякденномужитті (наприклад, «у нашомукласі не запізнюються», «в нашійгрупідопомагаютьодне одному»). Традиціїколективувиховують у дітейпочуттяобов'язку, честі, гордості за колектив, йогоуспіхи в навчанні та праці.

Міжособистісністосунки в межах класуформуютьсязавдякивпливувчителя. Самевчительзвертаєувагу на недоліки в поведінціокремогоучня, можевиділитикількохучнівкласу для наслідуванняіншими в поведінковій та навчальнійдіяльності,. Стиль взаємостосунків, якісклалисяміжучнями та вчителем, можезалежативідпроявуактивності та власнихпочуттівдитини. Спілкування з учителем неодмінно буде впливати на сформованість не лишепровідноїдіяльності, але і морального аспекту.

Групапсихологівдосліджувалаформуванняколективупротягомперебуванняучнів у 1-4 класахпочатковоїшколи. [1]Спираючись на їхрезультати, нам є цікавим те, що у першому та третьомукласахміжучнямивиникаєкороткочаснеоб'єднання, щоінколипереростає у форму стійкогомікроколективу в межах школи та поза її межами. Такеоб'єднання є відноснонеформальним з певноюкількістювизначених правил. Структура таких групможе бути гнучкою та змінюватися в прискореномутемпі. Вже у віцідітей 10-12 роківтакігрупиотримуютьрисиколективу й займаютьпровідну роль для учня.

Вплив на дитинузісторони ровесника набуваєвагомоїсили. Часто в колективівиділяютьдитинуіз гарною пристосованістю, якійпритаманнийентузіазм, що добре контактує, а також з високимінтелектуальнимпоказником, яка виділяється в успішностінавчальногопроцесу. Саме тут вартозгадатистадіїрозвиткуколективу за А. Макаренком і пригадати принцип паралельноїдії, коли вчительсприяєформуванню активу й стимулює таких дітей до організованоїколективноїініціативи. Помилкою буде, коли діти, якімаютьпротилежніякості, ігноруються, стаютьнепомітними в групі, абоможуть стати об'єктом для висміювання, нав'язування думки, знущань. Як наслідок, діти, що не маютьзмогикористуватисяпопулярністюсередінших, стаютьагресивними й сором'язливими, відчуваютьнайбільшітруднощісередоднолітків та у спілкуванні з ними, їм складно контактувати з рештоюколективу. Саме тут вчителевівартозастосовуватитрадиційніприйомиформуваннядемократичнихстосунків, вводититрадиції у колективі, практикуватизміну складу учнів в органах самоврядування.

На думку дослідників, у третьому та четвертому класахколективвпливає на емоційний стан школяра. Виникненняпочуттясоціальноїсамотності у сформованомуколективіможепризвести до негативізмузісторониоднолітків, погіршеннюставлення до процесунавчання й до себе. В учнів перших та других класівпоняттядружбинабуваєегоцентричного характеру. У третьому та четвертому починаєвстановлюватисьтіснішийвзаємозв'язок з друзями. Така дружба доситьміцна, але все ж є недовготривалою. С амеучнямпочатковоїшколивластивазміназмісту та якостіскаргучнів один на одного. Ученьпершогокласу, на адресуякогопоступаєскарга, частіше не тримаєобрази, через те, щоскарги таких учнівмають форму особливого змісту. Учнінамагаютьсявідповідати правилам і нормам моральноїповедінки, а тому, помітившизначнепорушеннячивідхилення, неодмінноповідомляють про цевчителя. Підкінець другого та третьогокласівзмінюється манера спілкуванняміжучнями і, як наслідок, відбуваєтьсязмінаформулюванняскарг та їхякість. Учнітретьогокласусприйматимутьскаргу на однокласника у негативнійформі, а того, хтоскаржиться, непомітночекаєосудзісторониколективукласу. [1] Це є сучасною проблемою, адже відбувається порушення у системі цінностей родини, школи, рекламованих у засобах інформації ідеалів. Вчителеві важливо стримувати такі реакції шляхом проведення загально-класних зборів, дискусій, де дане явище можна розглядати з різних сторін, стимулювати до аргументування поведінки, аналізу емоції, що виникають в обох учасників ситуації чи конфлікту. Для цьогосучасноюпедагогікою та психологієюпропонуютьсяінтерактивнівправи, антибулінговітренінги та ідеїтимбілдингу.

Підвищеннюзгуртованостіколективупідпорядкована й організаціяколективноїдіяльності. Різноманітнаспільнадіяльністьробитьжиттядитячогоколективуцікавим, сприяєналагодженнюстосунківміжучнями. Продумана організаціядозвіллядітей: колективнівідвідуваннякінотеатру, драматичного театру, організаціяекскурсій, турпоходів, підготовка та проведення свят і вечоріввідпочинку, участь в художнійсамодіяльності й інших заходах, допомагаєоб'єднатидітей у повноціннийколектив. Ефективністьколективноїтворчоїдіяльності, організаціяколективнихтворчих справ як засобузгуртуванняучнів, проявуїхіндивідуальності, формуванняморальних рис особистості доведена багатьманауковцями та практиками. [5]

Відповідаєідеямформуванняколективу й покладена в основу новоїукраїнськоїшколипедагогіка партнерства - система, побудована на гуманістичних і творчихпідходах до розвиткуособистості, методах та прийомахнавчання й виховання, в центріяких є дитина. [3] Такийпідхід у педагогіціпід час навчаннясприяєспонуканню до обміну думками, враженнями; відчуттюжиттєвостіситуацій; веденнювнутрішньогодіалогу; переживаннюситуації «успіху»; формуєздатність до самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Саме за існуваннявідкритих та демократичнихстосунків у колективіучнівможливівільність у спілкуванні та висловленнівласних думок, виявленняповаги до думки інших, активністьусіхшколярів, повага та взаємодія з вчителем й однолітками, яка стимулює, налагоджує, створюєкомфортну атмосферу в колективі.

Висновки та перспективи подальших пошуків

Отже, колектив становить собою певнугрупу людей, створену на основіспільнихцілей, задач; поєднанихінтересами як кожноїлюдини, так і суспільствазагалом. Такагрупакерується принципами співробітництва, що є для неїцінніснимиорієнтирами та нормами поведінки, має три етапирозвитку.

При успішномувикористанніідейвидатнихпедагогів ХХ століття, вивченнісучаснихдослідженьособливостейформуванняколективуможнареалізуватидержавнівимогиКонцепціїновоїукраїнськоїшколи, сприятивсебічному, гармонійномурозвиткудитини, покращитивзаємостосунки в колективіучнів, налагодитидемократичні засади спілкуванняміжвчителем та учнями, міжоднолітками та оточуючими.

Колектив, у якомупануютьповага до праці, рівність, творчий запал, сприяєрозвиткуінтелектуального, духовного та морального потенціалуучнів, формуєуміння правильно підходити до планування, раціональнорозподілятивласний час з йогооптимальнимвикористанням, привчає до відповідальності, самостійності, вчить критичного мислення, роботі у команді, взаємнійпідтримці.

Формування і розвитокспілкуваннямолодшихшколярівможездійснюватися шляхом розвитку у них здатності до комунікації в процесіспеціальнихорганізованих занять, включаючиприйоми і методиактивноїпсихологічноїдії; залученню до виконаннясамостійноїроботи; відповідальності за доручення; участі у колективнихтворчих справах, органах самоврядування.

Умовамиформуванняучнівськогоколективу у початковійшколі є організаціяспільноїдіяльності, організаціяжиттяколективу на демократичних засадах; конструюваннягуманістичних і взаємовідповідальнихвідносинміждітьми, дотриманнятрадицій та норм поведінки; спрямування та корекціявпливудитячоїспільності на особистість; умілепедагогічнерегулюваннямісця кожного учня в системівідносин у колективі; збереження та розширенняреальних прав дитини у шкільномуколективі; забезпеченнясвободивиборудитиноюсвітоглядних, політичних, релігійнихпоглядів, їїнезалежностівідофіційнихшкільнихорієнтирів у ційсфері; бережливе та вибірковеставлення до обговорення в колективінегативнихвчинківучнів; розвитокактивності у процесідіяльності і спілкування; забезпеченняумілогокерівництварозвитком та формуваннямколективуучнівмолодшогошкільноговіку; створеннясприятливогопсихологічногоклімату в класі; функціонуванняорганівсамоврядування; зв'язокдитячогоколективу з іншимиколективами; використаннясучаснихінноваційнихтехнологій в освітньомупроцесі.

Цілеспрямованеформуванняздібностішколярів до спілкування у колективізумовлюєтьсязабезпеченнямпевнихпсихологічних умов і спеціальногокерівництвапроцесом з боку дорослих. Подальшоговивченняпотребує проблема різноманітності та розбіжностіінформаційних та соціальнихвпливів на особистістьдитинимолодшогошкільноговіку, щоскеровуєїїставлення до колективу, їїбажанняабовідмовадотримуватися норм і правил у колективі.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте: монография, цикл статей / Л. И. Божович. - Санкт-Петербург: Питер, 2009. - 400 с. - ISBN978-5-91180-846-4.

2. Довідник з педагогіки і психології :Навч. посіб. для викл., аспірантів та студ. пед. навч. закл. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. -- К.: Нац.пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2001. -- 216с. -- ISBN966-7584-99-2.

3. КонцепціяНовоїукраїнськоїшколи [Електронний ресурс] - Режим доступу: https:// www.kmu.gov.ua /.../ukrainska-shkola- compressed.pd...

4. Макаренко А. С. Педагогические сочинения: в 8 томах. / А. С. Макаренко. / Редкол. М. И. Кондаков (гл. ред.); АПН СССР - Москва: Педагогика, 1983-1986. - Т. 4./ Сост. М. Д. Виноградова, А. А. Фролов. - 1984. - 396 с. - 153 - 207 с.

5. Новикова Л. И. Педагогика воспитания: избранные педагогические труды / Л. И. Новикова. - Москва: Пер Сэ., 2010. - 336 с. - ISBN 978-5-9292-0191-2.

6. Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива (Методика воспитания колллектива) / В. А. Сухомлинский - М.: Молодая гвардия, 1975. - 240 с.

7. Сухомлинський В. О. Методика вихованняколективу/ А. ІКузьмінський, В. Л Омеляненко. Педагогіка: Хрестоматія. -- К.: Знання- Прес -- 2003. --. 700 с.

8. Шацкий С. Т.. Работа для будущего: документальное повествование: книга для учителя / Сост. В. И. Малинин, В. А. Фрадкин. -- М.: «Просвещение». -- 1989. -- 223 с. -- ISBN5-09-001078-1.