Інтегративний підхід при вивченні математики в НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегративний підхід при вивченні математики в НУШ

Наталія Костенко

студентка ІІ курсу

другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент

Вдовенко В.В.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

інноваційний школа освіта знання

Виклики, які ставить сучасне суспільство перед школою, вимагають докорінної модернізації як всієї системи освіти в цілому, так і її початкової ланки зокрема. Інноваційний підхід до реформування початкової школи, насамперед, базується на переході від освіти знання до освіти компетентностей, на зміщенні акцентів із накопичення знань до уміння інтегрувати їх і використовувати в житті. Критично мислити, оцінювати, аналізувати - це ті вміння, котрі дають змогу діяти в конкретних життєвих ситуаціях. Ключовою фігурою освітньої реформи залишається вчитель. Саме тому сучасний педагог повинен бути готовим до сьогоднішніх викликів, адекватно реагувати на зміни в освітньому середовищі, бути готовим до сприйняття і впровадження нових методів викладання предметів, аби досягти спільної мети і реконструювати початкову освіту разом. Застосування інтегративного підходу при вивченні математики є актуальним інструментарієм досягнення визначених освітньою програмою обов'язкових результатів навчання. Інтегруючи навчальні предмети в межах певної теми чи уроку, вчитель отримує змогу надати дітям тривимірну картину сприйняття, глибше розкрити можливості застосування отриманих в школі знань. Особливо важливим є введення інтегрування знань в початковій школі, адже молодші школярі ще нерозчленовано сприймають світ, без опори на різні дисципліни. Саме тому проблема використання інтегративного підходу при викладанні математики в Новій українській школі є надзвичайно актуальною і своєчасною.

Мета статті - розкрити сутність і принципи інтеграції, дослідити можливості інтеграції при вивченні математичної дисципліни в початковій школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Підвалини інтегрованого навчання було закладено ще американським педагогом Ральфом Тайлером. Учений розглядав інтеграцію предметних областей як «горизонтальні відносини навчальних програм», що є важливими для організації шкільного навчання. На основі ґрунтовної експериментальної роботи було встановлено, що учні добре навчаються в тих закладах освіти, що наповнюють навчальний план не лише окремими предметами, але й інтегрованими курсами з вивчення загальних тем, які пов'язані з навчальними дисциплінами. Пізніше інтегроване навчання пропагували такі відомі закордонні педагоги, як Бенджамін Блум, Сьюзен Ковалік та ін. Сандра Матісон та Меліса Фрімен у праці «Логіка міждисциплінарних досліджень» дійшли висновку, що інтегроване навчання необхідне для набуття молодшими школярами таких важливих життєвих навичок, як уміння працювати в команді й розв'язувати проблеми [8, 133].

Психологічні основи процесу інтеграції в системі шкільного навчання розкриті в дослідженнях Л. Виготського, В. Давидова, В. Зінченка, О. Носенко та ін. Сутність інтеграції як цілісного впливу на становлення особистості, її форми і види розкриті в працях Н. Антонова, Дж. Гіббоне, С. Гончаренка, М. Вашуленка, С. Загв'язінського, Г. Костюка та ін. Особливості інтегративного підходу в школі досліджували такі вчені, як О. Беляєв, Л. Варзацька, В. Паламарчук, О. Савченко. Дидактичні можливості інтеграційних занять багатокомплектного змісту початкової освіти досліджували такі вчені як Н. Бібік, В. Тименко, В. Ільченко та інші. Саме завдяки ним інтеграція сьогодні розглядається як дієвий метод переходу від навчання заради навчання до застосування знань у житті, досліджуються види і методи міжпредметної інтеграції, розробляються інтегровані уроки.

Виклад основного матеріалу

Впровадження інтегративного навчання наразі знаходиться на стадії становлення. Не існує документу, котрий чітко прописує, як і коли треба застосовувати метод інтеграції, які дисципліни краще поєднувати між собою, недостатньо розроблено практичні методики застосування інтегративного підходу при викладанні тих чи інших предметів, особливо у початковій школі.

Існує декілька близьких за змістом трактувань поняття «інтегроване навчання». На нашу думку, найбільш точно це поняття сформульовано Валентиною Шпак: «Інтеграція - це процес узаємодії, об'єднання, узаємовпливу, узаємопроникнення, узаємозближення, відновлення єдності двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, яка набуває нових властивостей і взаємозв'язків між оновленими елементами системи». Таке сприйняття інтеграції в межах системного підходу цілком правомірно відображається на її проекції у сферу початкової освіти [8, 134].

Інтеграція навчальних предметів базується на таких основних принципах:

Учень опирається на знання з багатьох предметів.

Дисципліни взаємопов'язані.

Однорідні предмети зближується.

Знаходяться та розвиваються загальні риси для ряду предметів.

Інтеграція, як об'єднання різнорідних раніше частин в єдине ціле на основі встановлення міжпредметних зв'язків між частинами, представляє собою інтегративний підхід. М. Пак уважає, що інтегративний підхід є методологічним підходом зі своєрідною «призмою бачення» всього освітнього процесу. Інтегративний підхід забезпечує доцільне об'єднання і синтез компонентів змісту навчання внутрішньо предметного та міжпредметного характеру, їх узагальнення на рівні фактів, понять, теорій, ідей, формування цілісної системи узагальнених знань, способів і видів діяльності [2, 86].

Міжпредметні зв'язки бувають горизонтальними і вертикальними. Горизонтальний міжпредметний зв'язок здійснюється тоді, коли інтегровані предмети вивчаються відірвано в часі (наприклад, впродовж тижня, місця). Вертикальний зв'язок можна спостерігати, якщо інтегровані предмети вивчаються в близьких часових межах (впродовж одного уроку, одного дня). Тобто якщо вчитель весь урок вивчає одну тему, залучаючи з інших відомості, способи дій на основі сформованих в учнів умінь і навичок, форму подання навчального матеріалу тощо, то він використовує вертикальний тематизм [3].

Впровадження інтегративного підходу при вивченні математики означає формування в учнів вміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, уміти будувати математичну модель та досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати та досягати математичної грамотності.

Наразі освітнім закладам пропонуються дві освітні програми, розроблені відповідно до нового Закону України «Про освіту» [5] та Державного стандарту початкової освіти [4] - типова освітня програма під керівництвом О.Я. Савченко [6] та типова освітня програма під керівництвом Р.Б. Шияна [7]. Педагогічна рада має право самостійно обирати одну з двох програм, за яким буде працювати навчальний заклад.

Дані освітні програми мають однаково визначені змістові лінії, але різняться рівнями інтеграції освітніх галузей до начальних предметів та очікуваними результатами навчання.

Так, у програмі О.Я. Савченко чітко прописані принципи, за якими вона побудована, наявний перелік ключових компетентностей та наскрізних умінь; наявна інформація про контроль та оцінювання успішності учнів.

Розглядаючи типові освітні програми з точки зору математичної дисципліни, ми бачимо, що Р.Б. Шиян пропонує проводити три години власне математики протягом тижня і одну годину - математики у контексті предмету «Я досліджую світ», тобто, використовуючи саме інтегративний підхід [7]. З іншого боку, у програмі О.Я. Савченко такого розподілу немає. Інтегровані уроки проводяться під час тематичних тижнів, тематичних занять таким чином, щоб сумарна кількість годин, виділених на певну дисципліну, була незмінною. О.Я. Савченко не конкретизує, в поєднанні з якими предметами слід проводити інтегровані заняття з математики, що дає можливість вчителю проявляти творчість та ініціативу [6].

Типові навчальні програми Р.Б. Шияна та О.Я. Савченко схожі за своєю кінцевою метою, змістовими лініями та завданнями, адже обидві були створені відповідно до Державного стандарту, але все ж таки мають суттєві відмінності. Розглянемо їх на прикладі математичної галузі.

О.Я. Савченко у своїй програмі сформулювала мету вивчення математики як «різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, ...», що визначає саме інтегративний підхід у вивченні даної галузі. Математика розглядається як універсальна мова, володіння якою необхідне в повсякденному житті для пізнання закономірностей навколишнього світу, розвитку логічного мислення, вміння будувати математичну модель, оцінювати і застосовувати дані для розв'язання задач. За О.Я. Савченко, математичний досвід застосовується у вивченні інших освітніх галузей - природничої, технологічної, інформатичної, мистецької тощо. Учні здобувають уміння використовувати математичні методи для пізнання дійсності, виконання міжпредметних проектів тощо [6].

Освітня програма Р.Б. Шияна спрямована на формування компетентностей, обґрунтовує мету вивчення математики відповідно до Державного стандарту: «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти і закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв'язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем» [7].

Це також свідчить про інтегративний підхід до вивчення галузі, і означає, що математичні знання повинні виходити за межі класної кімнати і згадуватися не тільки під час уроків, а і в життєвих ситуаціях. Адже школа - це не тільки сухе отримання інформації та обчислення виразів. Це також підготовка до дорослого життя, набуття тих умінь і компетентностей, котрі необхідні при пошуку роботи та вирішенні життєвих проблем. Тому шкільна освіта сьогодні націлена на формування предметного мислення, яке означає здатність створювати математичні моделі, уміння аналізувати, а також інтерпретувати результати аналізу.

Під час інтегрованих уроків з математичної та мовно-літературної освітніх галузей можна читати або складати математичні казки та оповідання, вчити вірші, прислів'я і приказки про математичні символи та з їх використанням. Наприклад, при вивченні в першому класі цифри «2» можна прочитати та обговорити зміст наступних прислів'їв: «За двома зайцями поженешся - жодного не зловиш», «Як дві краплі води», «Два чоботи пара» тощо.

Вивчаючи математику в інтеграції з галуззю «Я досліджую світ», учні можуть виконувати досліди, під час яких вони набувають умінь вимірювати час і температуру. Дітям можна запропонувати дослід із використанням метрової палиці та сонячної тіні, спостерігаючи за пересуванням якої можна визначати час. Із використанням математики на уроках здоров'язбережувальної дисципліни діти створюють розпорядок дня, вчаться вимірювати власні зріст і вагу.

На уроках технологій чудово застосовуються знання з геометрії. Для виготовлення поробок дітям необхідно вміти вимірювати довжину, ширину і висоту об'єктів, іноді їх масу та об'єм. Учні отримують знання про розмір і форму, обчислюють величини та вчаться позначати їх на письмі.

Розглянемо інтегративний підхід у навчанні на прикладі математики та образотворчого мистецтва. Вчителі використовують різноманітні форми роботи - бесіди, конференції, долучаються до інтерактивних та нестандартних методів проведення уроків. Це дає змогу підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу та викликати у дітей інтерес до уроку.

Для дітей початкової школи проводять інтегровані заняття з математики та образотворчого мистецтва у формі творчої гри, використовуючи розмальовки, кубики Лего, різнокольорові картки та геометричні фігури. Наприклад, дітям видаються окремі аркуші, на кожному з яких намальована фігура тварини або людини, поділена на сегменти. У кожному сегменті є математичний приклад, який треба обчислити. Отримавши відповідь, учні шукають, якому кольору вона відповідає у таблиці кольорів. Кожній цифрі має відповідати певний колір: 1 - червоний, 2 - жовтий, 3 - зелений тощо. Поступово можна ускладнювати завдання: зменшувати час, виділений на його виконання, збільшувати кількість сегментів і кольорів, ускладнювати математичні вирази. Така форма роботи розвиває в учнях навички обчислення, читання, мислення, а також сприйняття кольорів, знайомить з різними тваринами та їх окрасом.

Також, на уроках математики важливу роль слід приділяти вивченню геометричного матеріалу. Викладачі проводять інтегровані уроки з математики та образотворчого мистецтва, успішно поєднуючи навчальний матеріал. Таким чином, математична тема «Вимірювання відрізків та площі» органічно поєднується з уроками образотворчого мистецтва при виготовленні іграшкових меблів. Створення макетів будинків на уроках праці неможливе без використання математичних знань і навичок, таких понять, як «симетрія», «масштаб», «пропорції» тощо. На основі геометричних фігур, таких як куб, конус, паралелепіпед діти можуть виготовляти різноманітні іграшки, обчислювати їх площу та закріплювати знання з математичної дисципліни.

Розглянемо підручник з математики для першого класу Нової української школи, виданий у 2018 році авторами В.Г. Бевз, Д.В. Васильєвою [1].

Із самих перших уроків підручник створено так, аби математику можна було викладати інтегровано з різноманітними освітніми галузями. В підручнику можна зустріти детальні малюнки та фотографії Єгипетських пірамід, Сонця і космосу в контексті теми «Так починалася математика». Зображення різноманітних тварин і рослин, ігри «Знайди зайве» в поєднанні з арифметичними та геометричними завданнями для першокласників, використання віршів українських авторів, народних прислів'їв та приказок при поясненні математичних термінів, демонструє тісний зв'язок математики й навколишнього світу.

Особливої уваги заслуговує інтеграція між математичною та інформатичною галузями. Проводячи такі інтегровані уроки, вчитель має величезний простір для творчості, адже ці дисципліни дуже тісно пов'язані між собою. На таких уроках діти можуть будувати на комп'ютері математичні моделі задач, які відповідають їх віку і розвитку.

Розглянемо фрагмент інтегрованого уроку з математики та інформатики для другого класу. Для виконання завдання учні використовують знання з математики - додавання і віднімання двоцифрових чисел та інформатики - робота у графічному редакторі Скретч.

Робота у групах: Кожна група отримує лист із завданням, вирішивши їх ви зможете намалювати квітку за ознаками. Коли група закінчить виконувати завдання, може переходити до роботи за комп'ютером.

Тестові завдання

Ознаки:

Форма пелюсток: Обчислити вираз 18-7=

а) 4 - п'ятикутні;

б) 12 - квадратні;

в) 11 - круглі;

г) 9 - трикутні;

Кількість пелюсток: Обчислити вираз 43-34=

а) 6;

б) 14;

в) 7;

г) 9;

Колір пелюсток Обчислити вираз 13+76=

а) 100 - червоні;

б) 89 - рожеві;

в) 98 - жовті;

г) 63 - сині;

Колір серединки: Обчислити вираз 15+17=

а) 31 - жовтий;

б) 32 - синій;

в) 30 - зелений;

г) 45 - білий;

Обличчя в серединці квітки: Обчислити вираз 80-34=

а) 46 - усміхнене;

б) 47 - здивоване;

в) 43 - сумне;

г) 45 - зле;

Робота в графічному редакторі Скретч: за отриманими ознаками діти малюють квітку.

Методична порада: для того, щоб пелюстки квітки були однакового розміру, можна перший кружечок намалювати окремо (інструмент Овал+Shift), а потім за допомогою інструмента Обрати і дублювати намалювати всі шість пелюсток. Далі, використавши інструмент Заповнити кольором, отримаємо бажане зображення.

Ознаки квітки: шість круглих рожевих пелюсток, синя серединка із усміхненим обличчям.

Висновки

Інтегративний підхід у навчанні, зокрема у вивченні математики, сприяє формуванню цілісної картини навколишнього світу, розвитку системного мислення, гнучкості розуму і різнобічного сприйняття. Тема інтеграції у початковій освіті невичерпна, дає учителеві змогу творчо підходити до викладання, виходити за рамки суто теоретичного навчання, поєднувати дисципліни та створювати моделі реальних ситуацій, з якими діти можуть зіштовхнутися у подальшому житті.

Бібліографія

1. Бевз Г.В. Математика: Підручник для 1 класу загальноосвіт. навч. закл. / В.Г. Бевз, Д.В. Васильєва - К.: Освіта, 2018. - 128 с.

2. Божко Н. Інтегративний підхід до навчання в контексті реформування системи освіти / Н. Божко // Молодь і ринок. - 2018. - № 7. - С. 84-89.

3. Большакова І., Пристінська М. Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи (Частина 2) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://osvitanova.com.ua/posts/860-intehrovane-navchannia-tematychnyi-i-diialnisnyi-pidkhody-chastyna-2.

4. Державний стандарт початкової освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/59891.

5. Закон України про освіту від 05.09.2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

6. Типова освітня програма під керівництвом О.Я. Савченко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/school/program/program-1-4/60407.

7. Типова освітня програма під керівництвом Р.Б. Шияна [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/school/program/program-1-4/60408/.

8. Шпак В.П. Тенденції інтегрованого навчання учнів початкової школи в контексті реформаційних змін / В.П. Шпак // Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 2018. - № 3. - С. 132-138.

Размещено на Allbest.ru