Особливості професійної підготовки майбутніх вчителів хореографії в системі педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості професійної підготовки майбутніх вчителів хореографії в системі педагогічної освіти

Олена Балануца

Олена Балануца (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету) Науковий керівник - доцент, заслужений працівник культури України Босий. В.С.

Хореографічна грамотність, що є сукупністю психічних та фізичних навичок та умінь - це не щось вторинне, не додаток до наших знань, а життєва необхідність.

Проблема реформування підготовки сучасного педагога-хореографа зумовлена зміною підходів і технологій навчання у вищій педагогічній школі, які мають зосереджуватися передусім на формуванні професійно значущих якостей випускників, розширенні їх мистецького світогляду, вихованні загальної хореографічної культури. Професійна майстерність майбутнього вчителя хореографії представляє собою поєднання загально-педагогічних здібностей із мистецтвом відтворення танцювальних умінь та навичок, а, отже, потребує комплексної, довготривалої підготовки в системі педагогічної освіти.

Професійна хореографічна підготовка фахівців-хореографів у системі педагогічної освіти здійснюється за навчальним планом, укладеним відповідно до державних стандартів та з урахуванням нормативних актів, рекомендацій Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України. На основі навчальних планів щорічно формуються робочі навчальні плани на рік. Вони складаються по курсах і семестрах, з чітким розподілом годин, відведених на вивчення дисципліни, видами занять, тижневим навантаженням.

Комплексний характер професійної підготовки майбутнього учителя хореографа передбачає вивчення студентами цілого спектру спеціальних курсів, спрямованих на формування основних якостей як педагога-балетмейстера, так і хореографа-виконавця. Основними серед профільних дисциплін є: «Теорія і методика класичного танцю», «Теорія і методика народно-сценічного/бального танцю», «Теорія і методика історико-побутового танцю», «Історія хореографічного мистецтва», «Мистецтво балетмейстера», «Підготовка концертних номерів», «Методика роботи з дитячим хореографічним колективом». Крім того, навчальним планом передбачено викладання спецкурсів та спецпрактикумів, тематика яких щорічно визначається профільною кафедрою і висвітлює актуальні проблеми розвитку хореографічного мистецтва, інноваційні методики викладання хореографії, творчий досвід авторських танцювальних шкіл.

Структура хореографічної підготовки в системі педагогічної освіти передбачає різноманітні форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Серед них найбільш використовуваними є лекція, практичне і лабораторне заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів, консультації, реферати, курсові роботи, а також різні види педагогічних практик [1].

Особистість вчителя-творця, а саме такого рівня має досягти кожний педагог мистецтва, завжди індивідуально-неповторна. О. Лосєв зазначав, що художня творчість є цілісно інтелігентною діяльністю, розуміючи за цим висловом єдність трьох ступенів (стадій) інтелігентності - свідомості (пізнання), почуття і прагнення (волі) [4].

Надзвичайну складність діяльності вчителя хореографії можна порівняти зі «... спробою створити щось з нічого. З одвічним прагненням виконати нездійсненне. З вичавлювання з себе чогось, з намагання творити, але невідомо, що творити. А виходить порожнеча, застигла матерія, або невивчена. Шукання натхнення в кожній частинці буття, а у результаті, буття стає нероздільною субстанцією, цілісність якої спотворює будь-яку спробу створити щось з нічого» [5].

Ще складнішою вона стає при впровадженні інтегративної освіти, що детермінує необхідність не просто значного професійного зростання, а й широкої художньої ерудиції і високої педагогічної майстерності, формування готовності до перманентних змін, безперервної освіти і самоосвіти [3].

Щоб присвятити себе складній і багатогранній професії - учителя хореографії-балетмейстера, людина повинна вже від природи володіти, хоч би в самій зачатковій формі, відповідними природними даними і здібностями необхідними для повноцінної творчості.

Ці здібності можна умовно розділити на три групи.

У першу групу ми включимо такі, які, будучи загальними умовами для творчості в будь-якому мистецтві, ніяк істотно не змінюються залежно від того, на який саме вид мистецтва вони направлені: літературу, музику, живопис, театр, хореографію і т.д.

Крім того, є здібності, які хоч і є загальними для всіх видів мистецтва, але характер використання їх в значній мірі залежить від специфіки даного виду мистецтва. Такі здібності ми віднесемо до другої групи, третю групу складають здібності пов'язані з необхідністю для вчителя хореографії-балетмейстера, хоч би потенційно, бути також і танцівником і, отже, володіти відомим мінімумом виконавських якостей [7].

Балетмейстер має право почати роботу над хореографічним твором тільки в тому випадку, якщо він відчуває незбориму потребу сказати щось своє з приводу тієї дійсності, яка в цьому творі відбилася. Щирість, глибина і змістовність цього вислову у поєднанні з даруванням і майстерністю можуть забезпечити створення повноцінного твору [8].

А ця умова вимагає дотримання у свою чергу цілого ряду інших. Вона нездійсненна без наявності у вчителя хореографії-балетмейстера, як і у всякого митця, моральних принципів, естетичних смаків, кругозору, знань, уяви, фантазії. Всезагальна потреба в хореографічному мистецтві, як і у мистецтві взагалі випливає, за словами німецького філософа Г.Гегеля, з розумного прагнення людини духовно освоїти внутрішній і зовнішній світи, уявивши їх як предмет, в якому вона впізнає власне «Я» [1].

Очевидно, і з цим можна погодитись, що це передусім уважність, спостережливість, допитливість, різнобічні знання, глибокий аналіз кожної ситуації. Нарешті художньо-творче мислення, без якого неможливе навіть найпростіше; цілковите усвідомлення того, що відбувається.

Підсумовуючи, зазначимо, що професійна підготовка майбутніх учителів-хореографів у системі педагогічної освіти потребує системного, цілеспрямованого підходу. Обов'язковими вимогами до будь-якої форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів є: відповідність змісту навчальної програми та логіці вивчення дисципліни; дотримання мети та завдань реалізації навчальної, виховної та розвивальної функцій освіти у процесі опанування знань; формування у студентів здатності до самостійної роботи, розвитку їх особистісних якостей. Комплексна професійна підготовка майбутніх учителів-хореографів передбачає не лише формування спеціальних знань, практичних умінь та навичок хореографічної роботи, але й створює можливості для подальшого засвоєння та удосконалення ними технічної та виконавської майстерності, розвитку загально-педагогічних і професійно-практичних здібностей, без яких неможлива майбутня викладацька діяльність.

Отже, нам потрібне постійне і регулярне психологічне та фізичне тренування. Бо на будь-якому етапі життя (не обов'язково це трапляється вже на рівні професійне діяльності) ми, занедбавши свого часу таке тренування виявляємось не готовими до грамотної діяльності, поведінки, оцінювання тієї чи іншої ситуації, не розуміємо оточуючих і самих себе. Хореографічна грамотність, що є сукупністю психічних та фізичних навичок та умінь - це не щось вторинне, не додаток до наших знань, а життєва необхідність.

Література

студент навчальний хореограф

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: підруч. [для студ., асп. та мол. викл. вузів] / Анатолій Миколайович Алексюк. - К.: Либідь, 1998. - 558 с.

2. Гулыга А. В. Гегель. М., 1994.

3. Колгатіна Л. С. Управління самостійною роботою студентів в умовах нових інформаційних технологій. // Сучасні освітні технології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 190-й річниці університету. - Х., ХДПУ. - 2001.

4. Лосев А. Ф. Диалектика художественной формы, М. - 1927.

5. Малахов О. Inanity © Copyright Email: omalakhov@acceur.com Date: 18 Jul 2003.

6. Навчально-методична хореографічна практика: програма для студентів вищих педагогічних навчальних закладів зі спеціальності 6.010103 «Педагогіка і методика середньої освіти. Хореографія» / Укл. Т. О. Благова. - Полтава, ПДПУ, 2008. - 16 с.

7. Похиленко В. Ф. Розвиток здібностей вчителя хореографії до художньо-естетичної діяльності. Кіровоград, 2006. - 42 с.

8. Фокін М. Проти течії. Л-М, 1962.

Размещено на Allbest.ru