Засоби виразності в пояснювальному монолозі вчителя англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Засоби виразності в пояснювальному монолозі вчителя англійської мови

Анастасія Новохатько, (студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Паращук В.Ю.

Постановка проблеми

Підвищення вимоги до професійно-комунікативної компетентності вчителя, який організує педагогічне спілкування на уроці, зумовлює актуальність дослідження вмінь учителя пояснювати, інструктувати, контролювати навчальну діяльність [12, с.16]. Педагогічне спілкування на уроці є професійно-орієнтованим мовленням, однією з умов ефективної актуалізації якого вважається виразність мовлення вчителя, іншими словами поєднання взаємозалежних аспектів, що становлять діалектичну єдність: емоційну насиченість (експресивність) та образність (зображувальність) [2, с.43].

Незважаючи на те, що дослідження мовлення професійної мовної особистості належить до пріоритетних напрямів сучасного мовознавства, особливості виразності в пояснювальному монолозі вчителя англійської мови дотепер не отримало вичерпного висвітлення в науковій літературі.

Мета дослідження полягає в з'ясуванні й описі особливостей засобів виразності в педагогічному поясненні українського вчителя англійської мови на уроці.

Об'єкт дослідження охоплює засоби виразності в пояснювальних висловленнях вчителів англійської мови. Предмет аналізу складають лексичні, граматичні, комунікативні особливості засобів виразності педагогічного пояснення. Матеріалом для дослідження слугувало професійно-орієнтоване мовлення 10 відео уроків вітчизняних учителів англійської мови [12-21].

Аналіз попередніх публікацій. Під науковим кутом зору пояснення тлумачиться як поглиблення знань (з позиції філософії), як набуття сенсу (з позиції герменевтики), як виокремлення етапів засвоєння знань (з позиції педагогіки) [3, с.141]. У лінгвістиці пояснення розглядається як різновид роздуму, функціонально-мисленнєвого типу мовлення, який протиставляється опису й розповіді [3, с.141]. А.І. Кузьминський розглядає «педагогічне пояснення» як вербальний метод навчання, за допомогою якого вчитель розкриває сутність певного явища, закону, процесу. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду учнів [6]. В основі роздуму лежить комунікативний намір встановити причинно-наслідкові зв'язки між явищами дійсності [4, с.12]. Існують маркери пояснення - сполучники причини, перформативні конструкції (це пов'язано з тим що...). Т.Б. Трошева протиставляє пізнавальний і комунікативний компоненти пояснення - акцентування новизни будь-чого й пояснення незрозумілого для учнів судження [11, с. 261]

Основу педагогічного пояснення складає інформаційне ядро, тобто повідомлення нового знання про об'єкт вивчення, надання можливості учням відчути достовірність цього знання, забезпечення його прийняття учнями [7, с. 157]. Склад пояснювального монологу вчителя визначається темою й засобами її розкриття згідно з авторським задумом мовця, в ньому повідомляється об'єктивно-логічна та суб'єктивно-логічна інформація, зумовлена видом навчального матеріалу й його педагогічною інтерпретацією[8, с.324].

В основу об'єктивно-логічної інформації входять такі різновиди навчального матеріалу: поняття, закономірності та факти. Суб'єктивно-логічна інформація базується на відображенні когнітивної діяльності вчителя як автора пояснювального монолога, оскільки в процесі навчання відбувається постійне перекодування наукових понять з поля вивчення предмету в мову зрозумілішу для адресантів, тобто учнів. Відповідно можемо зазначити процес інтерпретації, роз'ясненні сутності пояснюваного матеріалу, яка тлумачиться як «ментальний акт, регульований комунікативними та прагматичними цілями, соціально рольовими та особистісно-психологічними характеристиками суб'єктів взаємодії, ієрархіями цінностей, структурою проблемного поля дослідження» [5, с.64]. Вище зазначені види інформації в складі пояснювального монологу вчителя реалізуються в вигляді об'єктивно-логічної та суб'єктивно-логічної сутності й розкривають різницю між «логікою теорії» та «логікою викладу матеріалу»[5, с.64].

У поясненні, як жанрі професійно-орієнтованого мовлення вчителя іноземної мови функція метатексту - надання монологу вчителя виразності, емоційності для викладу основної інформації вчителем, вважається не менш важливим фактором, ніж самі знання, заплановані для засвоєння учнями [10, с.120].

У пояснювальному монолозі виразність досягається на всіх його етапах. Перш за все, шляхом постановки відповідної мети, яка полягає в бажанні досягти виразності й естетичності пояснювальної мови на основі її логічності аргументованості, і створення такої мови, «яка могла б сподобатися і самому автору ... і адресату (адже адресант прагне виразності для нього), тобто розраховує на позитивну оцінку мови адресантом» [11, 276]. Виходячи з вищезазначеного, результативність пояснення вчителя на рівні “сподобалось” означає емоційно-інтелектуальний стан задоволення під час засвоєння учнями інформації, який сприяє виникненню взаєморозуміння, що актуалізує сприйняття знань за допомогою включення інтелектуальних емоцій тих, хто навчається [7, с.159]. У науковій літературі виразність пояснювального монологу вважається важливим засобом активізації емоційної взаємодії в педагогічному дискурсі, при цьому до актуалізаторів емоційно-інтелектуальних станів учнів під час пояснення відносять [7, с.46]:

на лексико-фразеологічному рівні: лексику, яка номінує емоції або емоційно забарвлену лексику; фразеологічні одиниці, які маркують важливі елементи тексту пояснення та активізують мисленнєву діяльність шляхом створення емоціогенних ситуацій; прикметники, які виражають емоційно-інтелектуальну оцінку різного ступеня інтенсивності;

на синтаксичному (дискурсивному) рівні: емотивні речення; речення, які описують емоційно-інтелектуальні переживання; речення з позначенням спільної дії; риторичні питання; риторичні повтори; градація; інверсія тощо. Сюди також відносимо дискурсивні маркери переходу з одного пункту пояснення до іншого, маркери так званої «прозорої стратегії»(термін Макарова Д.В. 2007), дискурсивні маркери узагальнення, повтору та оцінювання (ієрархізації важливої інформації) тощо.

Отже, на підставі аналізу теоретичної літератури під засобами виразності в педагогічному поясненні вчителя на уроці вважаємо лексико-фразеологічні та дискурсивні (синтаксичні) маркери, які активізують когнітивний та емоційний стани учнів.

Виклад основного матеріалу. Використовуючи метод прагматичного аналізу й контекстуально-інтерпретаційний метод, який охоплює сукупність процедур, спрямованих на виведення смислу, що отримує мовна одиниця в мовленнєвому контексті, нами виокремлено синтаксичні (дискурсивні) та лексико-фразеологічні засоби виразності в професійно-орієнтованому мовленні українських учителів англійської мови під час пояснення (див. рис. 1). Як засвідчили кількісні дані, вітчизняні вчителі англійської мови більше використовують синтаксичні (дискурсивні) засоби, які активізують когнітивний стан учнів:

дискурсивні маркери переходу від одного пункту пояснення до іншого: So, let's...(130 одиниць в матеріалі спостереження), So, please.(120 од.); Well, nowlet's...(115 од.); Ournexttaskis...(90 од.), напр.: <...>So, let'slookattheblackboard (Lesson 2). <...>Well, nowlet'swatchthevideo. (Lesson 6) <...>Ournexttaskistofillinthegaps. Ournexttaskistoreadthetext. Ournexttaskismatchpartsofthesentences.

дискурсивні маркери «прозорої стратегії» (іллокуції): Andnowwearegoingto..(75 од.); Theaimofour... is (25 од.), напр.; <...>Andnowwearegoingtolearnnewwords (Lesson 2).<...>Theaimofourlessonistodiscusstheproverb: YouAreWhatYouEat (Lesson 5).

дискурсивні маркери узагальнення вище сказаного: So, thankyou...(9 одиниць в матеріалі спостереження) Let'smake a conclusion.(5 од.), напр.: So, thankyouforyourgroupworkandcreativity (Lesson 2); <...>Let'smake a conclusion, whatisthepointofviewofemotionalpeopleonthistopic? Whatconclusioncanyoumake? (Lesson 4) (4 од.)

дискурсивні маркери повтору важливої інформації за допомогою однієї й тієї ж синтаксичної конструкції (13-одиниць в матеріалі спостереження): andnowlookat...(13 од.), напр.; andnowlookatthepictures (Lesson 1), andnowlookattheblackboard, andnowlookatourthemeofthelesson, andnowlookatthetitle, howcanyouunderstandit (Lesson 1), andlookatthisquotationabouthappiness (Lesson 1).

дискурсивні маркери ієрархізації інформації, мета яких полягає у приверненні уваги учнів до складнощів розуміння інформації або до її важливості (10 од.), напр.: Thisphraseisquitedifficult. Let'sexplainit (Lesson 9); Andnowshowmethatyouunderstandme.

риторичні питання, за допомогою яких учитель активізує увагу учнів до певного фрагменту пояснення (6 од.), напр: Areyoureadytowork? Don'tyoumindyoutalkaboutit? Canyouopenthebookonpage ... ? Itwasinteresting, wasn'tit? (Lesson 7)

англійський мова виразність пояснення

Рис. 1 - Дискурсивні маркери-актуалізатори когнітивних станів учнів у процесі пояснювального монологу вчителя англійської мови

За нашими спостереженнями, вітчизняні вчителі англійської мови активно використовують маркери переходу та маркери «прозорої стратегії» (іллокуції).

Засоби досягнення виразності пояснювального монологу вчителя можуть також бути представлені прикметниками, які виконують функцію впливу, такі як напр.: awesome, wonderful, great, fascinating та емоційними вигуками, напр.: Welldone! Great job! That's a greatidea! Howwonderfulyouare! Howthoughtfulyouare! Прикметники та емоційні вигуки, завдяки своїй властивості одночасно інформувати та надавати емоційного забарвлення, роблять пояснювальний монолог вчителя більш доступним та цікавим для учнів. Також при формуванні нового уявлення, семантична двоплановість прикметників та емоційних вигуків дає можливість створювати асоціативні ланцюжки, які базуються на вже набутих знаннях учнів. Прикметники та емоційні вигуки допомагають не тільки наглядно, але й образно передавати інформацію для кращого розуміння змісту пояснення [7, с.160].

Як засвідчили кількісні дані, українські вчителі майже не використовують лексико-фразеологічні засоби, адже було нараховано лише 11 - одиниць в матеріалі спостереження.

Висновки

Як засвідчило проведене дослідження, українські вчителі англійської мови у пояснювальних монологах на уроках використовують низку актуалізаторів когнітивних та емоційних станів учнів, які можливо структурувати за комунікативно-мовним статусом цих одиниць на дискурсивні (синтаксичні) та лексико-фразеологічні. До дискурсивних актуалізаторів нами віднесено: маркери переходу від одного пункту пояснення до іншого, маркери «прозорої стратегії», маркери узагальнення вище сказаного, маркери повтору важливої інформації за допомогою однієї й тієї ж синтаксичної конструкції, ієрархізація інформації, або риторичні запитання, базуючись на вже створених учнями варіанта. Найбільш уживаними виявились маркери переходу від одного пункту пояснення до іншого, маркери «прозорої стратегії», маркери узагальнення вище сказаного.

Виходячи з проведених досліджень, виявлено лише поодиноке вживання лексико-фразеологічних засобів виразності, які водночас інформують учнів та надають емоційного забарвлення, на уроках англійської мови вітчизняних вчителів.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в зіставному дослідженні актуалізаторів когнітивних та емоційних станів учнів під час пояснення навчального матеріалу вчителями-носіями та не носіями англійської мови, а також з'ясування й опис фонетичних засобів актуалізації когнітивних і емоційних станів учнів у процесі пояснювального монологу вчителя.

Бібліографія

1. Богомольний Б.Р., Трошева Т.Б. Объяснение. Стилистический энциклопедический словарь руського языка. М.: «Флинта»: Наука, 2003. С. 260-263.

2. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: «Слово», 2005. 717 с.

3. Календр А.А. Объяснение в популярно-медицинскомдискурсе. Известия ВГПУ. 2016. №3 (107). С.140-147.

4. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: теория и практика обучения: учеб. пособие. М.: «Просвещение» 1998. 190 с.

5. Кобозева И.М., Лауфер Н.И. Интерпретирующие речевые акты. Логический анализ языка. Языкречевыхдействий. М.: «Наука» 1994. 189 с.

6. Кузьмінський А.І. Педагогіка у запитаннях та відповідях: навч. посіб. для студ. пед. вузів III-IV рівнів акредитації, 2010. URL: https://westudents.com.ua/knigi/345-pedagogka-u-zapitannyah-vdpovdyah-kuzmnskiy-a.html

7. Макарова Д. В. Выразительностьобъяснительногомонолога учителя каксредствоэмоциональноговзаимодействия в педагогическомдискурсе. Язык и образование. 2007. № 2. С. 157 - 162.

8. Матвеева Т.В. Учебныйсловарь: Русскийязык, культура речи, стилистика, риторика. М.: «Флинта», 2003. 324 с.

9. Михальская А.К. Педагогическаяриторика.Словарь-справочник по методикерусскогоязыка. М.: «Наука», 1997. 261с.

10. Рейковский Я. Экспериментальнаяпсихологияэмоций. М.: «Прогресс», 1979. 392 с.

11. Педагогическая риторика: учеб. пособие / под ред. Н.А. Ипполитовой. М.: «Прометей», 2001. 176 с.

12. Lesson 1 - Відеозапис уроку вчителя англійської мови Жнивіцької С.Н. у 10 класі від 14.11.2014

13. Lesson 2 - Відеозапис уроку вчителя англійської мови Хирів В.І. у 10 класі від 7.09.2016

14. Lesson 3 - Відеозапис бінарного уроку вчителів англійської мови Волкодав В.А. та Приходченко Т.А. у 11 класі від 6.12.2016

15. Lesson 4 - Відеозапис бінарного уроку вчителів англійської мови Олефірова С.А. та Пашко Ю.О. у 11 класі від 2.12.2017

16. Lesson 5 - Відеозапис уроку вчителя англійської мови Мурон Г. у 10 класі від 22.04.2017

17. Lesson 6 - Відеозапис уроку вчителя англійської мови Агеева Н.С. у 11 класі від 14.05.2017

18. Lesson 7 - Відеозапис уроку вчителя англійської мови Кузнецов К.М. у 10 класі від 14.05.2018

19. Lesson 8 - Відеозапис уроку вчителя англійської мови Яструб Л.І. у 10 класі від 10.09.2018

20. Lesson 9 - Відеозапис уроку вчителя англійської мови Ахапкіна М.Е. у 10 класі від 3.10.2015

21. Lesson 10 - Відеозапис уроку вчителя англійської мови Гучіева А.М. у 10 класі від 8.01.2017