Погляд науково-педагогічних працівників на особливості формування в умовах пандемії Covid-19 здоров'язбережувальної компетенції у бакалаврів гуманітарно-педагогічних факультетів

Анотація

В статті авторами подано дані опитування науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України щодо визначення сучасного стану сформованості здоров'язбережувальної компетенції у майбутніх бакалаврів гуманітарно-педагогічних факультетів, яке відбувається в умовах пандемії COVID-19. За результатами опитування визначено, що близько 30% респондентів задоволені повністю ступенем фізичного здоров'я та фізичної підготовленості, яку демонструють студенти; також приблизно 30% учасників дослідження задоволені рівнем теоретичних відомостей і наявних практичних умінь та навичок щодо використання педагогічних технологій з метою формування здоров'язбережувальної компетенції бакалаврів гуманітарно-педагогічних спеціальностей з урахуванням особливостей їх майбутньої професійної діяльності; близько 50% учасників дослідження вважають ефективним реалізацію дистанційної форми навчання та проведення on-line консультацій, але підкреслюють, що необхідно здійснювати пошук форм та методів навчання, які б мотивували їх до активної пошукової самостійної діяльності, вчили б висловлювати та доводити власну обґрунтовану думку.

Ключові слова: здоров'язбережувальна компетенція, бакалаври, заклад вищої освіти, освітній процес, педагогічні технології, пандемія COVID-19.

Annotation

O.V. Otroshko, O.V. Yudenko, S.Yu. Putrov. The view of scientific and pedagogical workers on the peculiarities of the formation of health-preserving competence in the conditions of the COVID-19 pandemic among bachelors of humanities and pedagogical faculties. The view of scientific and pedagogical workers on the peculiarities of the formation of health-preserving competence among bachelors of humanities and pedagogical faculties in the conditions of the COVID-19 pandemic. The relevance of the research topic is due to the fact that the last few years of education, and in the humanities and pedagogy in particular, due to the need to implement this process remotely and in mixed form due to the global pandemic associated with COVID-19. This causes certain objective difficulties (high-quality Internet connection for the implementation of distance learning; operational interaction of all participants in the educational process on the platforms Moodle, E-Learn, etc.) and ambiguous attitude to the quality of competencies formed by students and researchers. pedagogical staff of higher education institutions. Purpose: to determine the current state of the formed health-preserving competence with the use of pedagogical technologies in bachelors of humanities and pedagogy in the pandemic COVID-19 (according to a survey of research and teaching staff of the Free Economic Zone of Ukraine). The results of the survey show that only about 30% of the surveyed participants are completely satisfied with the level of physical health and physical fitness of future bachelors; about 50% of respondents consider it effective to conduct on-line classes and consultations for students in order to form a healthpreserving competence with the use of pedagogical technologies; no more than 30% of teachers are completely satisfied with the level of health-preserving competence, taking into account the peculiarities of their future professional activity in future bachelors of humanities and pedagogy.

Key word's: health competence, bachelors, higher education institution, educational process, pedagogical technologies, pandemic COVID-19.

Виклад основного матеріалу

Актуальність роботи полягає в тому, що останні кілька років весь світ живе в доволі складних і обмежених умовах життєдіяльності через всесвітню пандемію COVID-19, яка вплинула на всі верстви населення в різних країнах без виключення. Ця небезпечна для життя і здоров'я людини хвороба, внесла значні корективи в особливості вирішення професійних завдань фахівцями в різних галузях, в тому ж числі і у здобутті вищої освіти на базі закладів вищої освіти різної форми власності. В залежності від зони ризику для здоров'я людини керівництвом країни були виділені такі рівні небезпеки як «червоний» (максимально жорсткі обмеження щодо пересування транспортом і перебування у місцях масового збору великої осіб, в тому ж числі і в університетах), «помаранчевий» та «жовтий» (є обмеження, більш жорстокі наразі діють для невакцинованих осіб; є можливість застосовувати як дистанційну, так і змішану форму навчання - частково очно (практичні, семінарські заняття), лекції - в on-line форматі через платформи Moodle, E- Learn, Zoom тощо).

На початку пандемії такі різкі зміни умов життєдіяльності в світі в цілому були значним стресовим фактором для 50-85% мешканців нашої планети в різному віці за статистичними даними. Це було обумовлено загальною невизначеністю ситуації, що виникла через нову хворобу, яка стрімко поширювалась і мала важкі наслідки для здоров'я людини (і мала значний відсоток летальності); не відомо було на який час обмежуватиметься звичайна життєдіяльність людини (необхідність купувати їжу, ліки через Інтерент тощо) - надалі в світі багато операцій стали здійснювати в on-line форматі. Не виключенням стало і здобуття вищої освіти в університетах, які використовували для цього максимальним чином всі здобутки сучасності, зокрема платформи дистанційного навчання стали максимально актуальними та ефективними.

Отже, визначення думки щодо особливостей формування в умовах пандемії COVID-19 у бакалаврів гуманітарно-педагогічних факультетів професійних компетенцій (здоров'язбережувальної в тому числі) із використанням різних технологій і форм навчання є актуальним питанням як для освітян, так і для самих здобувачів вищої освіти.

Мета дослідження

охарактеризувати сучасний стан сформованості здоров'язбережувальної компетенції із використанням педагогічних технологій у бакалаврів гуманітарно-педагогічних факультетів в умовах пандемії COVID-19 (за результатами опитування науково-педагогічних працівників ЗВО України).

Завдання дослідження

1) визначити особливості освітнього процесу в ЗВО України, який відбувається в умовах пандемії COVID-19 та яким чином це відбивається на формування компетенцій майбутніх фахівців гуманітарно-педагогічних факультетів; 2) представити результати опитування НПП ЗВО України щодо визначення стану сформованості здоров'язбережувальної компетенції із використанням педагогічних технологій у бакалаврів гуманітарно-педагогічних факультетів в умовах пандемії COVID-19.

Зв'язок роботи із науковими планами.. Дослідження є складовою науково-дослідної теми гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України «Теоретико-методичні основи формування професійних компетенцій у здобувачів вищої освіти гуманітарно-педагогічного факультету природоохоронних та аграрних вищих навчальних закладах» (державний реєстраційний номер 0115U003561).

Результати власних досліджень

Зазначимо, що питанням здоров'язбереження студентської молоді присвячено дисертаційні дослідження вітчизняних докторів наук таких як: Н. О. Бєлікова (теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до здоров'язбережувальної діяльності; 2012) [4]; Н. Н. Завидівська (теоретико-методичні засади фундаменталізації фізкультурно-оздоровчої освіти студентів у процесі здоров'язбережувального навчання; 2013) [11]; Д. Г. Оленєв (методичні засади формування здоров'язбережувальної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів; 2020) [13], а також в дисертаціях кандидатів наук, наприклад, Д. Є. Вороніна (формування здоров'язберігаючої компетентності студентів ВНЗ засобами фізичного виховання; 2006) [] та ін.

Загальні теоретико-методологічні засади нашого дослідження, які розкривають особливості формування здоров'язбережувальної компетенції особистості в умовах сучасного освітнього середовища розкрито в монографіях Н. О. Бєлікової [3]; П. Б. Джуринського [8]; Б. Т. Долинського [10]; у навчальних та навчально-методичних посібниках Н. А. Башавець [2]; П. Б. Джуринського [9]; О. Д. Дубогай, А. М. Ткачука, С. Д. Костікової, А. О. Єфімова [14] та ін.

Окремі аспекти формування здоров'язбережувальної компетенції майбутнього фахівця в умовах освітнього середовища досліджували Н. А. Башавець - як основу його культури в цілому (2013) []; О. Р. Волошин досліджував проблему збереження здоров'я учнів в освіті в умовах модернізації сучасної освіти [5]; В. П. Горащук охарактеризував ефективні педагогічні умови та особливості формування культури здоров'я студентів педагогічного університету, визначив підходи, принципи, форми та методи найбільш актуальні для реалізації означеного процесу в умовах ЗВО України [7]; Н. Завидівська досліджувала особливості інтегративного навчання здоров'язбереження у системі фізичного виховання в сучасних ЗВО [12]. Питання класифікації здоров'язбережувальних технологій розкрито О. Богініч, Н. Денисенко, О. Івахно, В. Оржеховська; О. Байер, Н. Букрєєва та Н. Семенова ґрунтовно охарактеризували авторські розробки здоров'язбережувальних технологій.

На констатувальному етапі дослідження нами було отримано дані щодо сформованості здоров'язбережувальної компетентності майбутніх бакалаврів в освітньому середовищі університету в ході опитування здійсненного серед науково-педагогічні працівників (далі - НПП) гуманітарно-педагогічних факультетів закладів вищої освіти (далі - ЗВО) України, а саме: 70 осіб - є НПП Інституту людини КНУ імені Бориса Грінченка; 82 особи - є НПП НУБІП України; 51 НПП представники ПДПУ імені В. Г. Короленка; 16 осіб - є НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Опитування в умовах карантинних обмежень через COVID-19 проведено за допомогою використання платформи Google Форм в яких було розміщено анкету розроблену О. В. Отрошко (2020).

а) Чи задовольняє фахівців ЗВО гуманітарно- б) Чи задовольняє фахівців ЗВО гуманітарно-педагогічних факультетів рівень здоров'я педагогічних факультетів рівень фізичної майбутніх бакалаврів підготовленості майбутніх бакалаврів

Рис. 1 Результати опитування щодо того наскільки НПП гуманітарно-педагогічних факультетів задоволені рівнем здоров'я і фізичної підготовленості студентів І-ІІ курсів

Відповіді на питання «Чи задоволенні Ви рівнем здоров'я майбутніх фахівців гуманітарних спеціальностей в освітньому середовищі університету (на бакалаврському рівні)?» (див. рис. 1 а) засвідчили, що серед НПП опитаних нами ЗВО України є задоволеними рівнем здоров'я здобувачів вищої освіти 50% опитаних КНУ імені Бориса Грінченка, 43,9% респондентів НУБІП України, 49,02% НПП ПДПУ імені В. Г. Короленка та 12,5% респондентів ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Зазначили також, що є абсолютно незадоволеними станом здоров'я студентів тільки 5,71% респондентів КНУ імені Бориса Грінченка; 7,з2% НПП НУБІП України, 9,8% НПП ПДПУ імені В. Г. Короленка та 31,25% респондентів ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Достатня кількість опитаних НПП вказали на те, що їх частково задовольняє рівень здоров'я здобувачів вищої освіти, а саме: 38,57% опитаних КНУ імені Бориса Грінченка, 42,68% респондентів НУБІП України, 27,45% НПП ПДПУ імені В. Г. Короленка та 50% опитаних НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Інші учасники опитування вказали на те, що їм важко визначитися із відповіддю на це питання.

На питання «Чи задоволені Ви рівнем фізичної підготовленості, яку демонструють майбутніх фахівців гуманітарних спеціальностей І-ІІ курсу в освітньому середовищі університету під час занять фізичною культурою і спортом?» нами отримано розподіл відповідей, який представлено на рис. 1 б. дані опитування засвідчили, що повністю задоволенні ним 47,14% респондентів КНУ імені Бориса Грінченка, 42,68% опитаних НПП НУБІП України, 49,02% НПП ПДПУ імені В. Г. Короленка та 12,5% опитаних ПХДПУ імені Григорія Сковороди. При цьому є абсолютно не задоволеними рівнем фізичної підготовленості лише 5,71% КНУ імені Бориса Грінченка, 8,54% респондентів НУБІП України, 9,8% респондентів ПДПУ імені В.Г. Короленка і 25% опитаних ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Зазначили, що частково задоволені рівнем фізичної підготовленості 38,57% опитаних КНУ імені Бориса Грінченка, 41,46%НУБІП України, 27,45% оптаних ПДПУ імені В. Г. Короленка та 43,75% НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Всі інші учасники опитування вказали на те, що їм важко визначитися із відповіддю на це запитання.

На рис. 2 а представлено розподіл відповідей НПП щодо того наскільки вони задоволені рівнем теоретичних відомостей, які демонструють майбутні фахівці гуманітарно-педагогічних факультетів І-ІІ курсу в освітньому середовищі ЗВО щодо застосування педагогічних технології збереження та відновлення здоров'я.

Отже, позитивні відповіді на це питання надали позитивні відповіді 45,71% студентів КНУ імені Бориса Грінченка 37,8% респондентів НУБІП України; 47,06% студентів ПДПУ імені В. Г. Короленка; 12,5% опитаних ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Зазначили, що їм важко було відповісти на питання 15,71 студентів КНУ імені Бориса Грінченка; 17,07% респондентів НУБІП України; 7,84% студентів ПДПУ імені В. Г. Короленка; 25% опитаних ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Частково задоволені 35,71% студентів КНУ імені Бориса Грінченка 45,12% респондентів НУБІП України; 37,25% студентів ПДПУ імені В. Г. Короленка; 62,5% опитаних ПХДПУ імені Григорія Сковороди. При цьому науково- педагогічні працівники підкреслюють думку про те, що необхідно систематично здійснювати пошук технологій, форм та методів навчання, які б мотивували здобувачів вищої освіти в сучасному освітньому середовищі університетів до

а) Чи задовольняє Вас рівень теоретичних відомостей, які б) Чи задовольняє Вас рівень практичних умінь та демонструють майбутні фахівці гуманітарно-педагогічних навичок, які демонструють здобувачі вищої освіти І-ІІ факультетів в освітньому середовищі ЗВО щодо курсу щодо застосування технології застосування педагогічних технології збереження здоров'я збереження та відновлення здоров'я

Рис. 2 Дані щодо задоволення рівнем теоретичних відомостей та практичних навичок і умінь, які демонструють майбутні фахівці гуманітарно-педагогічних факультетів у застосуванні педагогічних технології збереження та відновлення здоров'я

Далі представлено ступінь задоволеності НПП щодо рівня практичних умінь та навичок, які демонструють здобувачі вищої освіти І-ІІ курсу щодо застосування технології збереження здоров'я (див. рис. 2 б): абсолютно задоволені 45,71% респондентів КНУ імені Бориса Грінченка, 32,93% учасників дослідження НУБІП України, 47,06% опитаних ПДПУ імені В.Г. Короленка, 12,5% НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Також графічно відображено, що частково згодні із поданим твердженням 32,86% опитаних КНУ імені Бориса Грінченка, 37,8% респондентів НУБІП України, 29,41% учасників дослідження ПДПУ імені В. Г. Короленка та 43,75% опитаних ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Лише 2,86% опитаних КНУ імені Бориса Грінченка та2,44% респондентів НУБІП України повністю не згодні з поданим твердженням. Розподіл відповідей на питання опитувальника «Чи вважаєте Ви, що майбутні бакалаври І-ІІ курсів гуманітарних спеціальностей в освітньому середовищі університету демонструють в достатній мірі здоров'язбережувальну компетентність, яка сприятиме збереженню здоров'я фахівця в умовах сучасного ринку праці та ефективному вирішенню спеціальних професійних завдань?» засвідчує, про те, що: вважають її достатньо сформованою 48,57% опитаних КНУ імені Бориса Грінченка, 37,8% НПП НУБІП України, 45,1% НПП ПДПУ імені В. Г. Короленка та 6,25% НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Вказали на те, що частково згодні з цією думкою 25,71% опитаних КНУ імені Бориса Грінченка, 42,68% НПП НУБІП України, 25,49% респондентів ПДПУ імені В. Г. Короленка і 56,25% НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Важко було відповісти на питання 20% респондентів КНУ імені Бориса Грінченка, 12,2% НПП НУБІП України, 21,57% респондентів ПДПУ імені В. Г. Короленка та 37,5% НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди.

Таблиця 1

Розподіл відповідей опитувальника для НПП ЗВО України (%)

В таблиці 1 представлено розподіл відповідей НПП, які відображують їх ставлення щодо ефективності проведення on-line консультацій (див. табл. 1). Отже, 50% НПП КНУ імені Бориса Грінченка, 43,9% НПП НУБІП України, 45,1% опитаних НПП ПДПУ імені В.Г. Короленка і 37,5% респондентів ПХДПУ імені Григорія Сковороди погодилися із тим, що on-line консультацій є ефективним засобом навчання під час якого майбутні фахівці гуманітарних спеціальностей І-ІІ курсу демонструють індивідуальний рівень здоров'язбережувальної компетентності, яка спрямована на підвищення рівня фізичного здоров'я, з урахуванням особливостей професійної діяльності фахівців в умовах сучасного ринку праці. Ідентичними є відповіді НПП відносно їх думки про те, наскільки ефективним є проведення on-line консультацій, під час яких студенти демонструють індивідуальний рівень компетентностей, які сприяють покращенню фізичної підготовленості, збереженню фізичної та розумової працездатності з урахуванням особливостей майбутньої професії.

Розподіл відповідей на питання «Чи вважаєте Ви, що майбутні фахівці гуманітарних спеціальностей І-ІІ курсу в освітньому середовищі університету демонструють достатній рівень компетенцій щодо використання педагогічних технологій з метою збереження та відновлення здоров'я спеціаліста в умовах сучасного ринку праці в процесі вирішення спеціально спрямованих професійних завдань?» засвідчив, що вважають абсолютно достатнім рівень означених компетенцій 45,71% респондентів КНУ імені Бориса Грінченка, 39,02% опитаних НПП НУБІП України, 45,1% учасників дослідження ПДПУ імені В. Г. Короленка та 18,75% НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Зазначили, що частково погоджуються із цією думкою 21,43% НПП КНУ імені Бориса Грінченка, 32,93% респондентів НУБІП України, 23,53% НПП ПДПУ імені В. Г. Короленка і 50% опитаних ПХДПУ імені Григорія Сковороди (див. рис. 3 а).

Надані респондентами відповіді на питання «Чи задовольняє Вас рівень компетенцій, які демонструють майбутніх фахівців гуманітарно-педагогічних факультетів І-ІІ курсу в освітньому середовищі університету щодо застосування педагогічних технологій відновлення та збереження здоров'я з урахуванням особливостей професійної діяльності?» засвідчили, що задоволені означеними компетенціями 44,29% НПП КНУ імені Бориса Грінченка 32,93% респондентів НУБІП України, 45,1% опитаних ПДПУ імені В. Г. Короленка і 18,75% опитаних ПХДПУ імені Григорія Сковороди. Також визначено, що частково погоджуються з цим твердженням 28,57% НПП КНУ імені Бориса Грінченка, 26,83% респондентів НУБІП України, 7,84% опитаних ПДПУ імені В. Г. Короленка і 56,25% НПП ПХДПУ імені Григорія Сковороди (див. рис. 3 б).

а) задоволеність НПП щодо демонстрації рівня б) задоволеність НПП рівнем компетенцій, які компетенцій використання педагогічних технологій з демонструють майбутніх фахівців гуманітарно- метою збереження та відновлення здоров'я спеціаліста в педагогічних факультетів щодо застосування умовах сучасного ринку праці в процесі вирішення педагогічних технологій відновлення та збереження спеціально спрямованих професійних завдань здоров'я з урахуванням особливостей професійної діяльності

Рис. 3 Розподіл відповідей науково-педагогічних працівників ЗВО України на констатувальному етапі дослідження (%)

Висновки

Отримані дані на констатувальному етапі дослідження свідчать про те, що сучасний стан застосування бакалаврами гуманітарно-педагогічних спеціальностей педагогічних технологій у формуванні здоров'язбережувальної компетентності в освітньому середовищі університету на думку НПП є задовільним в умовах COVID-19, а саме: близько 50% всіх опитаних НПП вважають ефективними використання on-line консультацій; в цілому близько 40% респондентів повністю задоволені рівнем компетенцій використання педагогічних технологій з метою збереження та відновлення здоров'я спеціаліста в умовах сучасного ринку праці в процесі вирішення спеціально спрямованих професійних завдань, а також застосування педагогічних технологій відновлення та збереження здоров'я з урахуванням особливостей професійної діяльності; в середньому тільки понад 30% респондентів повністю задоволені рівнем теоретичних відомостей та наявних практичних умінь і навичок щодо застосування педагогічних технологій з метою збереження здоров'я; і близько 33% опитаних НПП вказали на те, що повністю задоволені рівнем фізичного здоров'я та фізичної підготовленості здобувачів вищої освіти.

Перспективи подальших досліджень Отримані дані свідчать про те, що в умовах загальносвітового погіршення стану фізичного здоров'я населення через захворювання COVID-19 і виникнення супутніх ускладнень після перенесеного захворювання існує негайна необхідність інформування населення в цілому, зокрема і здобувачів вищої освіти гуманітарно-педагогічних спеціальностей, про особливості використання різноманітних технологій збереження (і педагогічних в тому ж числі). Наразі нами здійснюється робота щодо створення навчально-методичних розробок, які дозволять розширити теоретичні відомостей майбутніх бакалаврів з означених нами вище питань формування здоров'язбережувальної компетентності.

Література