Громадська діяльність майбутніх викладачів в органах самоврядування закладів вищої освіти як умова формування громадянської культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Громадська діяльність майбутніх викладачів в органах самоврядування закладів вищої освіти як умова формування громадянської культури

Олександр Шинкарьов

(студент другого курсу рівня «магістр» факультету педагогіки та психології)

Постановка проблеми

Соціально-економічні зміни, зумовили перехід до студентоцентрованого навчання у сучасних закладах вищої освіти. Підготовка майбутніх фахівців має бути в першу чергу спрямована на формування особистості, громадянина, здатного до самовизначення та самореалізації, з сформованими громадянськими та професійними якостями, здатними виявляти власну громадянську позицію, виявляти активність. Тому важливого значення набуває діяльність студентських організацій як інструменту розвитку громадянської культури молоді. У сучасних закладах вищої освіти різного рівня акредитації є поширеними органи студентського самоврядування, які займаються питаннями організації наукової, професійної та громадської діяльності. Зазначимо, що формування громадянської культури особистості, що дає можливість усвідомлювати свої права й обов'язки, сприяє розвитку індивідуального досвіду активних і відповідних дій у сучасному суспільстві, сприяє розвитку здатності ефективної взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, сприяє умінню самостійно приймати рішення на основі цінностей громадянського суспільства, справедливості, рівності та верховенства права. Отже, актуальність дослідження зумовлюється потребою сформувати високий рівень громадянської культури студентської молоді, оскільки у більшості відсутня здатність самостійно й відповідально вирішувати життєво важливі ситуації, бути організованим у подоланні труднощів, виявляти активність та ініціативність в досягненні супільних інтересів.

У сучасній науково-педагогічній літературі вивчення проблеми громадянської культури висвітлені у дослідженнях В. Барабаш Б. Безсонова, Н. Дерев'янко, С. Грицая, Ю. Завалевського, В. Костіва, А. Кочеткова, К. Магомедова, Ю. Резника, П. Сергієнка, О. Сухомлинської та інших.

Особливості формування громадянської культури особистості розкиті у дослідженнях В. Болгаріна, І. Зязюна, О. Караман, В. Костів, М. Михальченко, А. Рижанова, О. Савченко.

Так, Т. Гребеник досліджувала управління процесом громадянського виховання студентів вищих навчальних закладів, дослідник В. Шабанов розкрив педагогічні умови успішної громадянської соціалізації студентів.

Окремі аспекти діляьності органів самоврядування розглядаються в працях таких науковців, як О. Безпалько, З. Бондаренко, Л. Варламова, Е. Володова, А. Давидова, О. Касперович, К. Потопа, О. Невержицька Т. Семигіна, Л. Шигапова та ін. Проте, відсутні наукові роботи, щодо громадської діяльності в органах самоврядування закладів вищої освіти як умови формування громадянської культури студентської молоді.

Мета дослідження: висвітлити ефективність залучення студентів до громадської діяльності в органах самоврядування закладів вищої освіти як умови формування громадянської культури.

Необхідність розвитку громадянської культури передбачає формування громадянськості, громадянської свідомості, громадянського самовизначення, відповідальності за власний вибір і діяльність.

В умовах соціокультурного середовища закладу вищої освіти саме через максимальне залучення студентської молоді до студентського самоврядування можна організувати цікаву і значиму діяльність, що буде спрямована на формування громадянської культури громадянських якостей.

Ми враховуємо думку В. Костіва, що громадянська культура особистості визначається як інтегральна системна властивість, що характеризується мірою сформованості суспільно-значущих інтегративних громадянських якостей, генетично заданих і соціально набутих у результаті функціонування механізму внутрішньої ціннісно-нормативної регуляції громадянської поведінки і зовнішніх громадянських ставлень особи в процесі її життєдіяльності та самореалізації [6, с. 273]. З позиції І. Беха, який об'єднав громадянські якості у певний блок,: громадянську свідомість, почуття громадянської гідності, почуття громадянської відповідальності та обов'язку, громадянську мужність, прихильність до державних інтересів, готовність захищати Батьківщину, правосвідомість, громадянську активність, повагу до національних традицій, державний оптимізм [3, с. 4-5].

Слід зазначити, що сучасні науковці, уживаючи терміни «громадська діяльність» до його тлумачення підходять по-різному. У сучасній педагогічній літературі для позначення громадської діяльності використовується інша термінологія: «громадсько-корисна діяльність». Оскільки характер громадської діяльності в умовах демократичного суспільства носить громадсько-корисну спрямованість (інакше діяльність є антигромадською), тому вважається найвдалішим вживання терміну «громадська діяльність». Не тотожні поняття «громадська діяльність» і «соціальна діяльність». громадянська культура самоврядування студент

Як відзначає В. Степаненко, поняття «соціальна діяльність» ширше за поняття «громадська діяльність», оскільки не виключає участь у роботі, за яку отримують заробітну платню, «тоді як громадська діяльність визначає звичайно на практиці діяльну участь людини у різних формах життя колективу і суспільства в цілому, що виходять за межі оплачуваної професійної праці» [11].

Деякі вчені розглядають громадянську активність як необхідну умову, показник і результат соціалізації особистості. Поняття соціалізації І. Кон розуміє як «процес засвоєння людиною цінностей, норм, установок, зразків поведінки,властивих суспільству, соціальної спільності, і відтворення ними соціальних зв'язків і соціального досвіду» [8, с. 310]. Слід зауважити, що саме участь молодих людей у громадській діяльності є значущою як для формування громадянської культури особистості та її соціалізації, оскільки зміни, які відбуваються в процесі спільної діяльності молодих людей передбачають саме формуванню позитивного ставлення до громади та суспільства як цінності.

Отже, під громадською діяльністю студентів розуміємо різноманітну ідейно-політичну, спортивну, культурно-масову та іншу роботу, свідомо, безкорисно і добровільно виконуючу на благо себе, свого колективу та суспільства. налаштовування на командну роботу, на пошук компромісів та спільне управління, зокрема у закладах освіти, участь у громадській діяльності, у тому числі, у студентському самоврядуванні.

Так цінною для нашого дослідження є думка О. Безрука, який самоврядування обгрунтовує як самостійну діяльність громадян, соціальних груп щодо врегулювання суспільних відносин у різних сферах суспільства, створення державних і громадських структур і забезпечення на цій основі життєдіяльності соціальних спільнот [2, с. 363].

Дослідниця А. Іванова вказує, що самоврядування - це самодіяльність, направлена на розробку, прийняття і здійснення рішень. Вивчення ролі самоврядування у студентському колективі показує, що в ролі одного з головних факторів, що стимулюють ріст колективу, виступає усвідомлення суб'єктами своєї відповідальності і самостійності, що можливо лише при певному ступені зрілості колективу в цілому і кожного члена окремо [7].

Узагальнюючи розуміння сутності студентського самоврядування у сучасній науці дослідниками слід вказати, що розглядається як специфічний вид діяльності; метод формування колективу; принцип діяльності громадських організацій і як засіб виховання громадськості; спосіб організації життєдіяльності студентських колективів [13, с. 10].

Відтак, ми розглядаємо студентське самоврядування з позиції специфічного виду діяльності студентської молоді, що спрямована на формування громадянської культури особистості. Відтак, на думку Л. Шеїної, студентське самоврядування істотно сприяє вихованню індивіда, налаштованого на конструктивну співпрацю з представниками різних соціальних інститутів, тобто забезпечує встановлення демократичних відносин між державою та окремою особистістю [12].

Органи студентського самоврядування - це один із видів об'єднання студентів за спільними інтересами, метою яких є вирішення проблем студентства, поліпшення умов навчання та культурного дозвілля студентства тощо. У вищих навчальних закладах також активно функціонують клуби за інтересами, творчі гуртки, наукові товариства, волонтерські групи тощо. Ці види позанавчальної діяльності студентів, що мають різні завдання та напрямки діяльності, своєю метою вбачають творчий, науковий розвиток студентів, сприяння їхньої соціалізації. Так, студенти мають широкі можливості щодо залучення до громадської діяльності. Передусім слід назвати наступні:

- самоврядування в групі;

- участь у студентських і молодіжних громадських акціях;

- участь в органах студентського самоврядування закладу;

- участь у масових міських громадських акціях;

- участь в діяльності студентських і молодіжних громадських об'єднаннях (у т.ч. міжнародних);

- участь у діяльності інших міських, обласних, всеукраїнських і міжнародних громадських організаціях.

Відтак, під громадською діяльністю студентів розуміємо різноманітну політичну, спортивну, культурно-масову та іншу роботу, свідомо, безкорисно і добровільно виконуючу на благо себе, свого колективу та суспільства. налаштовування на командну роботу, на пошук компромісів та спільне управління, зокрема у закладах вищої освіти, у тому числі, у студентському самоврядуванні;

Громадська діяльність має свої специфічні особливості:

а)участь студентів у громадській діяльності добровільна, безкорисна та безоплатна, спрямована на розвиток колективу, суспільства та самої особистості;

б)громадські заходи несуть соціально значущий характер;

в)громадська діяльність надає великі можливості для прояву своєї соціальної активності студентів, їх ініціативності, творчості та відповідальності не тільки перед собою, а й перед своєю державою.

Як результат, правильно організована й раціонально спланована громадська діяльність майбутнього викладача забезпечує найбільш високий рівень виявлення людських якостей студента, його ставлення до суспільної справи, колективного спілкування та підвищення свого соціального статусу.

Основна специфічна особливість громадської діяльності студентів зумовлюється специфікою професійно-педагогічної підготовки майбутнього викладача, що передбачає оволодіння не тільки спеціальними знаннями й уміннями зі свого предмета, а й оволодіння сукупністю професійних компетенцій та особистісних морально-етичних якостей, необхідних для здійснення цілісного навчально-виховного процесу в умовах сучасної вищої школи, що постійно ускладнюються з посиленням вимог суспільства до системи освіти. Беручи участь у громадській діяльності студенти набувають досвіду організації позакласної діяльності школярів, студентів. З огляду на специфіку, громадська діяльність має творчий характер і сприяє виявленню мотивів, почуття обов'язку та необхідності подолання труднощів, що стоять перед суспільством. Залучення студентів до громадської діяльності дає можливість правильно організувати свій час, продуктивно спілкуватись у колективі, приймати рішення зі знанням справи, що приводить до виявлення відповідальності за свої вчинки.

Так, у своїх роботах С. Савченко розглядає зміст позанавчальної діяльності саме як сукупність видів соціального досвіду, який студент здобуває в процесі соціалізації, зазначає, що ефективному процесу соціалізації сприяє функціонування різноманітних видів позанавчальної діяльності, активної участі в них студентської громади [10, с. 197]. Позанавчальна діяльність охоплює не тільки особистий вільний час студентів, а й спілкування з викладачами, однокурсниками, заняття улюбленими справами, вирішення поточних студентських проблем, організацію дозвілля як в межах закладів вищої освіти так і поза ними.

Зазначимо, залучення студентів громадської діяльності, зокрема і до самоврядування формує здатність до спільного вирішення учасниками суспільних відносин їх спільних справ і спільну діяльність щодо реалізації прийнятих рішень, здатність розвивати власну громадську свідомість та активність, самостійність, автономність, творчість. Виходячи з відзначеного, ми можемо зробити висновок, що діяльність студентської молоді в студентському самоврядуванні передбачає формування лідерських та організаторських якостей, дозволяє, через залучення до різних видів громадських проектів, розвивати соціальну активність, громадську відповідальності та свідомості, сприятиме розвитку майбутнього фахівця, дозволяє не тільки себе репрезентувати у студентській громаді закладу вищої освіти,але бути носієм громадянських цінностей та якостей серед студентської молоді.

Самоврядування є ознакою громадянського демократичного суспільства, спосіб захисту інтересів асоційованої меншості, окремих груп людей, засіб організації зворотного зв'язку в системі «народ - влада», а студентське самоврядування - форма організації життєдіяльності студентів, що забезпечує розвиток їх самостійності у прийнятті і реалізації рішень для досягнення суспільно значимих цілей, засіб формування стійкої громадянської позиції молоді

В.Павловський визначає, що діяльність студентів поза навчальними програмами і планами пов'язане з їх вихованням та самоосвітою належить до їх самодіяльності [9, с. 192]. Беручи до уваги той факт, що студенти під час діяльності в органах студентського самоврядування працюють на волонтерських засадах, натхненні спільною ідеєю, не отримуючи матеріальної винагороди, то така діяльність має спільні риси з волонтерським рухом, оскільки волонтерський рух, виступаючи частиною кожного студентського осередку, є внеском зробленим кожним учасником навчально-виховного процесу ВНЗ у виховання і соціальну допомогу на засадах неприбуткової діяльності [9, с. 139].

Науковці надають серйозної уваги волонтерству як ефективній формі студентського самоврядування. Сьогодні в Україні, виділяють три типи студентських волонтерських груп: групи, створені викладачами серед студентів відповідно до плану виховної роботи ВНЗ; групи, що функціонують у рамках спеціальних соціальних структур при навчальному закладі (громадського об'єднання, студентської соціальної служби тощо); групи, створені за ініціативою студентів [1, с. 9-61].

Залучення студентів до такої діяльності забезпечує реалізацію суспільної ролі університетів та сприяє формуванню важливих якостей громадянина: соціальної і моральної відповідальності, політичної грамотності, громадської активності. Волонтерство, як вид громадської діяльності надає студентам можливість розвинути важливі навички і особистісні якості, зокрема, критично мислити, навички вирішення безконфліктно проблем, уміння толерантно здійснювати комунікацію,розвиває повагу до вірувань, поглядів і переконань інших людей.

Серед форм студентського самоврядування вчені називають також різні молодіжних об'єднань, які, на думку Т. Гребеник, розширюють сферу діяльності студентського самоврядування та реалізації молодіжних ініціатив. Таким чином, сучасні молодіжні об'єднання як соціально-педагогічні системи впливають на формування комунікативних і організаторських здібностей, морально-вольових якостей та сприяє інтелектуальному саморозвитку [5, с. 142].

Проте свідчать систематичні спостереження за проявами соціально значущої діяльності студентів, стан їхньої громадської активності явно недостатній. Це має наступні прояви:

- студентів важко організувати на якусь справу;

- незначна кількість студентів приймає участь у громадському житті;

- студенти рідко приймають участь в акціях, які влаштовуються спеціально для них, як керівництвом закладу, так і молодіжними та студентськими організаціями;

- студенти часто на щось нарікають, але вкрай рідко виявляють ініціативу для самостійного вирішення наявних проблем;

- студенти рідко виявляють будь-яку власну соціально значущу ініціативу:виходять на керівництво з якимись пропозиціями чи

організовуються власними силами на якусь справу тощо.

Причому не можна сказати, що студентам байдуже, що відбувається в суспільстві, оскільки це нерідко зачіпає їхні інтереси, а також їхніх близьких, родичів та ін. Відтак, для з'ясування причин незадовільної ситуації у сфері громадської активності студентів, виявлення наявної у них мотивації до цієї діяльності, а також чинників, що впливають на її формування, було проведено спеціальне дослідження Як зазначає Ф. Гоноболін, активна участь у суспільній роботі та громадських організаціях має вагомий вплив на формування здібностей до виховної педагогічної роботи. До того ж, суспільна діяльність виховує низку якостей, важливих у педагогічній роботі: вміння працювати з людьми, впливати на колектив, вести за собою, організовувати різноманітні заходи [4, с. 86].

Висновок

Відтак, для майбутнього кваліфікованого педагога практика роботи у волонтерських групах, органах студентського самоврядування та інших видах позанавчальної діяльності університету є безцінним досвідом у формуванні навичок управління, організації, комунікації, роботі в команді тощо. Отже, що формування громадянської культури базується на таких цінностях:права людини, власна гідність, базові людські свободи, демократична законність, мирне співіснування, ненасильницькі способи вирішення конфліктів, неупереджений, раціональний світогляд, рівність шансів, індивідуальна відповідальність, бережливе ставлення до природи. Студентське самоврядування як активна діяльність студентів, що спрямована на розвиток та виховання цих цінностей, є невід'ємним елементом управління вищим навчальним закладом, вагомим фактором виховання та соціалізації громадянина сучасного суспільства.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Безверха Т. В. Державне управління етнонаціональними відносинами в контексті формування української національної ідеї: автореф. дис...канд. наук з держ. Упр.:

25.0. 01 / Т. В. Безверха. -Д.: ДРІДУ, 2008. - 21 с

2. Безрук О. Політична участь в контексті політичної мобільності / О. Безрук // Гілея [науковий вісник]: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. Вашкевич. - К. : ВІР УАН, 2014. - Вип. 86 (7). - С. 363-366.

3. Бех І. Д. Виховання особистості: [підручник] / І. Д. Бех.- К. : Либідь, 2008. - 848 с

4. Гоноболин Ф. Н. Книга об учителе / Ф. Н. Гоноболин. - М. : Издательство «Просвещение», 1965. - 260 с.

5. Гребенник Т. В. Управління процесами громадського виховання студентів ВНЗ : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.06. - Л., 2011. - 512 с

6. Дерев'янко Н., Костів В. Формування громадянської культури особистості школяра: навч.-метод. посіб. / Н. Дерев'янко, В. Костів; за ред. В. Костіва. - К. : ТОВ «Праймдрук», 2011. - 352 с.

7. Иванова А. Проблемы формирования властвующей элиты в современной Украине / А. Иванова, Л. Манжуловская. // Харьковские чтения - Харьков : ЦЭПП «Радар», 1997.

- С. 127-133.

8. Кон И. С. Социология личности / И. С. Кон. - М. : Воспитание, 1967. - 314 с.

9. Павловский В. В. Ювентология : проект интегративной науки о молодежи / В. В. Павловский - М. : Академ. проект, 2001. - 304 с.

10. Савченко С. В. Науково-теоретичні засади соціалізації студентської молоді в позанавчальній діяльності в умовах регіонального освітнього простору : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.05. - Л., 2004. - 455 с.

11. Степаненко В. Проблеми формування громадянського суспільства в Україні: інститути, практики, цінності / В. Степаненко // Українське суспільство. - К. : ІС НАН України, 2001. - С. 169-183.

12. Шеїна Л. Студентське самоврядування як засіб соціалізації молоді : дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / Л. О. Шеїна; Луганський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Луганськ, 2010.

- 196 с.

13. Шигапова Л. Формирование лидерстких качеств студентов вуза в деятельности органов самоуправления. : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Л. Шигапова. - Казань, 2008. - 22 с.

Размещено на Allbest.ru