Корекційна робота з формування життєвих планів у дітей з порушеннями зору в умовах НРЦ "Кришталик"

Дослідження присвячено розробці та апробації корекційної програми з формування життєвих планів у дітей з особливими освітніми потребами в умовах навчально-реабілітаційного центру. В статті висвітлені методичні та теоретичні засади зазначеної програми. Основна мета створення програми полягала у визначенні основних умов і розробці методики формування життєвих планів в дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в процесі спеціально організованих корекційних занять та перевірці їх ефективності на базі навчально-реабілітаційних центрів і спеціальних загальноосвітніх шкіл. Запропоновано етапи проведення занять з формування життєвих планів та вмінь навчатися впродовж життя у дітей з особливими освітніми потребами, зокрема, з порушеннями зору. Розкрито результати діагностики причин недорозвинення процесу планування у дітей з порушеннями зору. Визначено умови позитивного впливу корекційної програми на формування майбутніх планів у дітей з ООП.

Ключові слова: життєві плани, навчання впродовж життя, порушення зору, особливі освітні потреби, корекційна програма, дорадча служба.

Колодная Н.А. Коррекционная работа по формированию жизненных планов у детей с нарушениями зрения в условиях УРЦ «Кристаллик»

Исследование посвящено разработке и апробации коррекционной программы по формированию жизненных планов у детей с особыми образовательными потребностями (ООП) в условиях учебно - реабилитационного центра. В статье освещены методические и теоретические основы указанной программы. Основная цель создания программы заключалась в определении основных условий и разработке методики формирования жизненных планов у детей с особыми образовательными потребностями в процессе специально организованных коррекционных занятий и проверке их эффективности на базе учебно-реабилитационных центров и специальных общеобразовательных школ. Предложено этапы проведения занятий по формированию жизненных планов и умений учиться на протяжении жизни у детей с особыми образовательными потребностями, в частности, с нарушениями зрения. Раскрыто результаты диагностики причин недоразвития процесса планирования у детей с нарушениями зрения. Определены условия положительного влияния коррекционной программы на формирование будущих планов у детей с нарушениями зрения.

Ключевые слова: жизненные планы, обучения в течение жизни, нарушения зрения, особые образовательные потребности, коррекционная программа, совещательная служба.

Kolodna N.A. Correction for developing skills of setting life goals in children with special educational needs given in training and health treatment center «Crystal»

This research is devoted to the development and approbation of a corrective programme for developing skills of setting life goals in children with special educational needs (hereinafter referred to as SEN). The article outlines the methodological and theoretical principles of the noted Programme. The major objective of the Programme was to determine the social and psychological, as well as correctional and pedagogical conditions, to elaborate a special methodology for developing skills of setting life goals in children with SEN in the course of specially organised correctional trainings and to evaluate their effectiveness in special general education schools. The article suggests the particular stages of conducting classes for developing skills of setting life goals in children with SEN. The authors also reveal the results of assessing the reasons for the underdevelopment of the life goal-setting skills in children with SEN, namely, the violation of the emotional, volitional, and motivational sphere, the lack and weakness of self-control, impulsivity, the weakness of the analysis and comparison with the gained experience, psychological problems associated with the post-traumatic stress. The research highlights the major key-points and stages of correctional trainings; moreover, it acknowledges the conditions in which the correctional Programme will positively impact future goal-setting skills' development in children with SEN. It is indicated that the Programme should be used as a tool for overcoming the post-traumatic stress acquired by children with SEN. In order to achieve this goal, the authors have developed an experimental project for creating a Regional Inclusive Education Advisory Service.

Key words: setting life goals, special educational needs, correction programme, advisory service, lifelong learning, visual impairment.

Наразі одним із пріоритетних завдань Нової української школи є соціалізація осіб з особливими освітніми потребами. З метою подолання наслідків вимушеного виключення із соціальних груп за місцем проживання у наслідок військових дій та для задоволення освітніх потреб учнів з ООП, формування в них життєвих планів має розроблятися індивідуальна навчальна програма, відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня, його індивідуально-психологічних якостей. Тож якісна розробка та впровадження індивідуальної програми розвитку командою супроводу, члени якої володіють технологіями корекційно-педагогічної діяльності в умовах НРЦ, спеціального або інклюзивного освітнього середовища, є фактором подолання стресу та подальшої соціалізації та соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами. Одним із напрямів програми психологічного супроводу має стати корекційна робота з формування життєвих планів та вмінь навчатися впродовж життя у дітей з ОПП з метою їх успішної соціалізації [1].

Розвиток життєвого цілепокладання є необхідною умовою становлення й функціонування людини, зокрема її діяльності, яка лежить в основі формування особистості. Завдання НРЦ «Кришталик» - відновити втрачені в наслідок війни перспективні життєві цілі дитини.

Розвиток дитини з ОПП як особистості, результат і продуктивність будь-якої її діяльності в майбутньому, професійне самовизначення, успішність залежить від ступеня сформованості функції планування [2, с. 241-242; 3, с.19].

Можливість здійснювати усвідомлене життєвих планів залежить від того досвіду, який дитина здобула у житті. Школа може стати ефективним інструментом формування такого позитивного досвіду, тому що ситуація успіху в навчальній діяльності допоможе учням розвитися особистісно у процесі постановки й реалізації навчальної мети. (Ю. Бистрова, А Іваненко, І. Шишменцев) [1; 5; 6].

Результати досліджень низки вчених (Г. Жаренкова, А. Іваненко, Н. Королько, І. Кулагіна, І.Ужченко, І. Шишменцев) засвідчують навіть без стресових ситуацій відносно низький рівень сформованості життєвих планів в дітей з ООП, зокрема, з порушеннями зору, та вказують на неготовність до прийняття запропонованих вчителем в якості прикладу життєвих цілей та перенесення їх у власний план майбутніх дій, до неспроможності самостійної постановки життєвих цілей та їх досягнення в майбутньому, а також про недостатню сформованість мотиваційно-вольової сфери особистості як фундаменту формування життєвих планів (Ю. Бондаренко, Є. Синьова, С. Федоренко) [2; 3].

Окремі аспекти проблеми підготовки дітей з особливими освітніми потребами різних вікових категорій до самостійного планування життєвих цілей в контексті їх морального виховання представлені в наукових працях А. Іваненко, І. Шишменцева, С. Федоренко, Є. Синьової та ін. [2; 5; 6].

На основі досліджень і розробок провідних учених у галузі формування функцій планування у дітей з порушеннями зору (Ю. Бондаренко) було розроблено програму розвитку мотиваційно-вольової сфери дітей із ООП, довільної поведінки та формування життєвих планів [3, с.19-21].

Програма проходила апробацію на базі Рубіжанського навчально-реабілітаційного центру «Кришталик» та буде застосована на практиці в роботі Дорадчих служб регіонального масштабу з інклюзивної освіти. Першу таку службу буде створено нами як експериментальну в 2019-2020 році на базі РНРЦ «Кришталик».

Основна мета створення програми полягала у визначенні соціально-психологічних та корекційно-педагогічних умов і розробці спеціальної методики формування життєвих планів у дітей з порушеннями зору в процесі спеціально організованих корекційних занять та перевірці їх ефективності на базі спеціальних загальноосвітніх шкіл, а надалі в умовах інклюзивного навчання. заняття діти порушення зір

Підходи до розробки програми формування процесу планування ґрунтувалися на наступних теоретичних засадах:

1. Процес формування життєвого цілепокладання полягає у створенні образу майбутнього результату дій, розумінні та прийнятті цього образу як основи послідовних практичних або розумових дій. Цілепокладання визначається як стратегічний вибір в умовах невизначеності з розумінням покрокових тактичних дій (Ю. Бистрова) [1, с. 5].

2. Формування життєвих планів як процесу, що виникає і розвивається у взаємодії певних напрямів психічного та соціального розвитку, вимагає комплексного підходу, який включатиме розвиток емоційного позитивного досвіду, психічних функцій, мотиваційно-вольової сфери дитини, сфери рефлексії, сфери діяльності і відбувається шляхом постанови позитивної майбутньої мети (Ю. Швалб). Ізольований вплив на окремий компонент комплексу не досягне мети [4, с. 117].

3. Прагнення до самоствердження, яке можливо лише при умові відсутності травмуючих зовнішніх обставин і посттравматичного стресу, та орієнтація на майбутню перспективу на основі здобутого позитивного досвіду в житті виступають одним із головних чинників, що спонукають до самозміни, самовизначення шляхом самовдосконалення, адже оптимізація індивідуально-психологічних параметрів підвищує ефективність її функціонування й надає більше шансів у досягненні поставленої мети (Ю. Швалб) [4, с. 29].

4. Одним із шляхів вирішення проблеми ефективності й зменшення часових і фізичних витрат корекційно-розвивального навчання можна вважати включення даної методики у загальну систему психотерапевтичної допомоги у подоланні дитиною посттравматичного стресу.

5. Стосовно поетапного формування розумових дій і провідної ролі навчання в процесі розвитку (Ю. Бондаренко, П. Гальперін, Є. Синьова), основу цілепокладання складають розумові дії - покладання мети теоретичною діяльністю (ціле (формування) утворення) та об'єктивно-предметні дії (ціле (здійснення) реалізація). За виконуваними функціями будь-яка дія може бути розділена на три частини: орієнтувальну, виконавчу й контрольну [2; 3].

6. Психічний розвиток особистості полягає у послідовній зміні окремих форм конкретної діяльності дитини, в ускладненні структури цієї діяльності й у збагаченні психологічних процесів, що розвиваються всередині цієї діяльності. Формування особистості дитини відбувається у властивих віку видах діяльності - ігровій, навчальній та творчій (Ю. Бондаренко, Л. Виготський, Г. Абрамова, В. Мухіна). Недостатній розвиток цілепокладання в дітей з ООП та його значення в діяльності підкреслює необхідність використання корекційних заходів з формування вмінь прийняття (або постановки) та досягнення цілей [3, с.21-25].

7. Навчання й виховання дітей з ООП спрямоване на ранню корекцію й компенсацію вторинних відхилень у їхньому розвиткові.

Програма формування життєвих планів була розроблена з урахуванням вікових та специфічних особливостей досліджуваної категорії дітей.

Оскільки діти з ООП мають вельми різні психологічні особливості, великий акцент у системі роботи приділявся потенційним можливостям кожної дитини, а також здійснювався індивідуальний підхід до навчання дітей.

Паралельно з формуванням цілепокладання зверталася увага на розвиток сфер, які є складовими цього процесу:

I. Перша складова - недостатня сформованість вольової сфери: слабкість вольових процесів знижує можливість формування цілепокладання будь-якої діяльності. Тому особлива увага приділялася корекційним заняттям, спрямованим на розвиток самоконтролю у дітей з ООП

II. Друга складова порушення процесу формування цілепокладання у дітей з ООП - відсутність стійких мотивів діяльності й домінування зовнішньої мотивації до будь-якої діяльності [5, с. 14; 6, с. 11].

ІІІ складова - порушення емоційної сфери дитини, імпульсивність, замкнутість, невпевненість, тривожність, відсутність самоконтролю дій.

Програма формування життєвого цілепокладання включала 4 етапи:

- діагностичний;

- підготовчий - направлений на розвиток самоконтролю й формування життєвого цілепокладання, як прийняття стратегічної кінцевої та вже виокремлених тактичних проміжних цілей (дітям пропонували мету - чого саме потрібно досягти - й указували алгоритм її отримання з указівкою на проміжну мету);

- основний - направлений на формування життєвого цілепокладання як прийняття кінцевої стратегічної мети та самостійне виокремлення проміжних тактичних цілей (дитині указувалась лише загальна кінцева мета, а як до неї дійти та через вирішення яких проміжних цілей, дитині потрібно було вирішувати самій);

- просунутий етап - направлений на формування цілепокладання як процесу самостійного вибору та прийняття мети та виокремлення проміжної мети (завдання виступає як спонукання до дії, але конкретну мету дії дитина повинна визначити самостійно).

Програма передбачала проведення десяти індивідуальних занять з кожною дитиною окремо.

І етап - діагностичний. Для діагностики використовувалась методики дослідження імпульсивності, замкнутості, невпевненості, тривожності, відсутність самоконтролю дій за методиками Т.Потапенко, В. Лосенкова [7, с. 2-10] та методикою З. Карпенко «ДВОР» [8].

Мета діагностики: вимірювання імпульсивності як відносно стійкої особистісної риси. Призначена для застосування в широких вікових межах в цілях професійної спрямованості та цілепокладання у виборі життєвого шляху, а також для дослідження особливостей поведінки людини.

Імпульсивність суб'єкта - це риса особистості, протилежна цілеспрямованості і обумовлює недостатній самоконтроль в спілкуванні і діяльності, невизначеність життєвих цілей, нестійкість орієнтацій та інтересів [7, с. 59; 8, с. 18-21].

Для діагностики особистісних рис дітей з порушеннями зору використовувалися шкали методики «ДВОР».

При інтерпретації результатів дослідження за методикою „ДВОР” ми акцентували увагу на таких шкалах, як: тривожність, імпульсивність, замкнутість (відлюдкуватість), невпевненість, відсутність самоконтролю. Рівнева шкала оцінювання стандартна: 8 - 10 балів - високий рівень вираженості вади; 4 - 7 балів - середній рівень вираженості вади; 1 - 3 бали - низький рівень вираженості вади особистісного розвитку. Узагальнений аналіз отриманих результатів дослідження за методикою „ДВОР” засвідчує, що в учнів з порушеннями зору високий рівень прояву тривожності (51%), замкнутості (51%) і невпевненості (58%) - це пояснюється тим, що ці діти хворобливо переживають власне порушення, мають занижену самооцінку й бояться знаходитися в ситуаціях фрустрації, вибору, ухвалення рішення, планування майбутніх дій. Це підтверджують результати бесід і спостережень (таблиця 1).

Таблиця 1

Ступінь вияву рис особистісного розвитку дітей з порушеннями зору (за методикою З. Карпенко „ДВОР”)