Рефлексії мистецтвознавців на прикладі проекту онлайн-архіву виставок Галереї ЛНАМ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛНАМ

Рефлексії мистецтвознавців на прикладі проекту онлайн-архіву виставок Галереї ЛНАМ

Юрій Новачинський,

аспірант ЛНАМ, начальник відділу видавництва та інформації

Анна Єфімова,

кандидат мистецтвознавства, викладача кафедри менеджменту мистецтва, пров. фахівець з виставкової діяльності відділу видавництва та інформації

Анотація

На прикладі конкретного проекту онлайн-архіву виставок галереї ЛНАМ у статті досліджено проблематику сучасної арт-критики в умовах діджиталізації мистецького процесу.

Об'єктом дослідження є галерея ЛНАМ та її репрезентація в онлайн середовищі. Також проаналізовано веб-сторінки закладів вищої освіти України, виявлено особливості функціонування виставкового простору та специфіку відображення результатів його діяльності в режимі онлайн.

Наукова новизна. У статті подано аналіз присутності у віртуальному середовищі мистецьких інституцій, проаналізовано формати онлайн-архівів, наголошено на проблемах, пов'язаних зі сприйняття мистецького контенту онлайн. Подано аналіз специфіки відображення контенту мистецького спрямування на веб-сто - рінках закладів вищої освіти, проаналізовано основні форми репрезентації такого контенту. Наголошено на проблематиці вивчення особливостей художньої комунікації в мережі Інтернет, зокрема в контексті сприйняття контенту, форм та способів подачі, що в сучасних реаліях залишається маловивченим в українському дискурсі.

Створення у 2015 році виставкового простору у Львівській національній академії мистецтв, який став осередком для демонстрації мистецьких пошуків та експериментів молоді позитивно сприяло не лише якості навчального процесу, але й стимулювало студентів до позанавчальних творчих пошуків. У статті подано аналіз проектів, що відбулись на базі виставкового простору галереї ЛНАМ протягом 5 років його динамічної діяльності (2015-2019 рр.). Закцентовано увагу на основних функціях виставкового простору в межах закладу вищої освіти, серед яких: демонстрація творчих дебютів здобувачів, промоція досягнень у міському середовищі, верифікація унікальності мистецького висловлювання, ретрансляція актуальних тем та фіксація визнання фаховості здобутків молодих митців. Наголошено на важливості мистецтвознавчої оцінки проектів, що реалізуються, як важливої складової реалізації вказаних функцій.

Результати. Запропоновано формат створення онлайн архіву виставкових проектів простору, що має на меті здійснити промоцію професійного мистецтва молодої генерації львівської школи на всеукраїнському рівні, сприяти розширенню аудиторії споживачів культурного продукту простору. Визначено структуру (основні та допоміжні елементи контенту) відображення інформації на сайті та проаналізовано основні форми та методи популяризації запропонованого проекту серед широких кіл аудиторій.

Ключові слова: онлайн-архів, арт-критика, рефлексії, ЗВО, веб-сайт, відгуки мистецтвознавців, контент, галерея ЛНАМ, Український культурний фонд.

Abstract

Novachynkyi Y., Yefimova A. Reflections of art critics on the example of the project of the online archive of exhibitions of the Gallery LNAA.

The problems of modern art criticism in the conditions of digitalization of the artistic process are investigated in the article on the example of a specific project of the online archive of exhibitions of the Gallery LNAA. The object of research is the Gallery LNAA and its online representation. The web pages of higher education institutions of Ukraine, the functions of the exhibition space, the methods of displaying the results of exhibitions are also analyzed. Scientific novelty. The article analyzes the presence of art institutions in the virtual environment, analyzes the formats of online archives, emphasizes the problems associated with the perception of art content online. An analysis of the specifics of displaying artistic content on the web pages of higher education institutions is presented, the main forms of content representation are analyzed. Emphasis is placed on the study of the peculiarities of artistic communication on the Internet, in particular in the context of perception of content, forms and methods of presentation, which in modern realities remains little studied in the Ukrainian discourse. The creation of an exhibition space in 2015 at the Lviv National Academy of Arts, which became a center for the demonstration of artistic pursuits and experiments of young people, positively contributed not only to the quality of the educational process, but also stimulated students to extracurricular creative pursuits. The article presents an analysis of projects that took place on the basis of the exhibition space of the Gallery LNAA during 5 years of its dynamic activity (2015-2019). Emphasis is placed on the main functions of the exhibition space within the higher education institution, including: demonstration of applicants; achievements, promotion of achievements to the wider audience, verification of the uniqueness of artistic expression, retransmission of current topics and recognition of professional achievements of young artists. Emphasis is placed on the importance of art evaluation of implemented projects as an important component of the implementation of these functions.

The Results. The format of creating an online archive of exhibition projects of the space is proposed, which aims to promote the professional art of the young generation of Lviv school at the national level, to expand the audience of consumers of cultural products of the space. The structure (main and auxiliary elements of the content) of displaying information on the site is determined and the main forms of popularization of the proposed project and fundraising for its implementation are analyzed.

Keywords: online archive, art criticism, reflections, institution of higher education, website, reviews of art critics, content, Gallery LNAA, Ukrainian Cultural Foundation.

Основна частина

Постановка проблеми. Сьогодні в Україні функціонує порівняно невелика кількість галерей, діяльність яких викликає інтерес у фахової спільноти, що спостерігає за динамікою таких виставкових просторів. Однак часто виникає потреба повторно переосмислити певну подію мистецького життя, що відбулася раніше. В такому випадку формат каталогу виставок є найбільш зручним інструментом своєрідного нагадування про конкретний проект чи творчі практики того чи іншого художника. Інтенсивна віртуалізація повсякденного життя зумовила перенесення архівних матеріалів у онлайн простір, що дозволяє охопити значно більшу аудиторію та забезпечити постійний доступ до інформації. Відповідно для арт-просторів дедалі важливішою стає їх «присутність» онлайн та створення якісних мультимедійних збірок. Серед показових прикладів таких онлайн-архівів мистецьких інституцій слід відзначити наступні: Національний художній музей України, арт-центр Павла Гудімова «Я Галерея», категорії новин на порталі про сучасне мистецтво України «Мітец» (за художниками та інституціями) та ін.

Звичайно, найціннішим досвідом для будь-якого глядача є знайомство з оригінальним твором мистецтва, проте відвідати всі галереї практично неможливо. Натомість, сприйняття творів художників із різних країн світу, що представлені у вільному доступі в мережі Інтернет, з одного боку, не завжди дозволяє оцінити реальний розмір, колір, фактуру творчої роботи, з іншого боку - дає можливість сформувати загальну картину сучасних тенденцій у галузі мистецької освіти в міжнародному контексті, виявити нові техніки та арт - матеріали, проаналізувати та, якщо необхідно, скоригувати власну педагогічно-мистецьку діяльність. [9]

Відтак, у контексті пропонованого проекту онлайн-архіву виставок, комунікація здійснюватиметься не безпосередньо митцем чи групою митців, які втілювали проект, а від імені інституції, що зумовлює необхідність відмежування менеджменту галереї від ідеї проекту та об'єктивний виклад даних, що подаються для рецензування. Найпростішим методом є збереження оригінальних текстів учасників виставки та їх доповнення виключно біографічними даними та візуальним матеріалом. Відповідальністю галереї є забезпечення мультимедійності представлених даних, що створить необхідні умови для проведення оцінювання в онлайн режимі. У результаті запуску онлайн версії каталогу, його заплановано доповнити рефлексіями та рецензіями (не менше п'ятдесяти) від митців, лідерів суспільної думки, мистецтвознавців, фахівців з публічних комунікацій та інших зацікавлених осіб. Водночас така експертиза конкретного виставкового проекту в онлайн режимі може стати доволі складним завданням для мистецтвознавців. Особливості проведення такої оцінки, визначення її переваг та уникнення помилок, що виникатимуть у процесі, є маловисвітленою темою в науковому дискурсі і заслуговує уваги в сучасних реаліях.

Аналіз досліджень і публікацій. За останнє десятиріччя суттєво змінилися склад, структура та характер взаємовідносин суб'єктів системи художньої комунікації, тому важливою проблемою сучасних досліджень є питання особливостей художньої комунікації в Інтернет-середовищі, яке залишається мало вивченим українськими дослідниками. [5, с. 96] Вже існує чимало досліджень, що звертаються до діджиталізації сучасної культури, однак усі вони лише частково розкривають проблему репрезентації сучасних практик мистецтва в он-лайн-просторі. Зокрема, А. Шелестова досліджує офіційний веб-сайту ЗВО як ключовий компонент інформаційно-комунікаційного середовища на основі виявлення та вивчення нових вимог до наповнення веб-сайтів вишів [11]. Також існує значна кількість досліджень, орієнтована на вивчення взаємодії сучасної комунікаційної сфери зі сферою культури та мистецтва. Зокрема, це питання висвітлено у працях В. Бореєва, А. Коваленко, О. Берегової, Л. Лазаревої та ін. [8, с. 41]. Натомість, у фокусі дослідження Михайльчука В.В. філософсько-кульутрологічний аналіз інноваційних інтерактивних форм роботи сучасної мистецької галереї в контексті світоглядно-стильових особливостей актуального мистецтва та специфіки його функціонування в Україні. [7, с. 272]. Відтак, зауважимо, що матеріли цих авторів стали важливими для розробки основних позицій поставленої проблеми, проте, можемо стверджувати, що в українському дискурсі не знаходимо комплесного дослідження щодо специфіки онлайн-репрезентацій дільяності галерей та експертної оцінки арт-проектів, що і визначає актуальність даної теми, особливо з огляду на стрімку діджиталізацію усіх сфер суспільного життя.

Виклад основного матеріалу. Мистецька освіта, сутність якої, на думку академіка І. Зязюна, полягає у поєднанні інтелекту і почуттів, в сучасних умовах має бути складовою естетичного розвитку особистості, разом з формуванням творчості та культури методологічного мислення, стимулюванням пізнавальної й творчої активності у різних видах життєдіяльності людини. [4] Створення у 2015 році виставкового простору у Львівській національній академії мистецтв, який став осередком для демонстрації мистецьких пошуків та експериментів молоді позитивно вплинуло не лише на підвищення якості навчального процесу, але й стимулювало студентів до позанавчальних творчих пошуків. Вироблення індивідуальної авторської манери молодого митця вимагає практики та апробації результатів. Відтак, публічна демонстрації його роздумів, рефлексій та світосприйняття, виражена у творчості є одним з важливих інструментів досягнення мети.

Сучасна художня галерея, що є складним культурним і соціальним організмом, який достатньо чутливо реагує на всі напрями культурного життя країни, мусить володіти колосальною систематизованою інформацією щодо світових культурних процесів та напрямів актуального мистецтва. [7, с. 281]. Специфіка галереї ЛНАМ зумовлює ще більш гострі рефлексії від студентів та випускників навчального закладу, які, однак часто не реалізуються через недостатньо вмотивованість молодих митців для підготовки заявки чи потенційні фінансові або технічні ризики, які можуть виникати при реалізації задуманого.

Однак за п'ять років діяльності у галереї Львівської національної академії мистецтв було реалізовано близько ста арт-проектів найрізноманітнішого характеру. Серед них збірні виставки, що репрезентували діяльність усіх освітніх програм ЛНАМ, персональні проекти студентів та випускників; колективні молодіжні, концептуальні творчі проекти; виставки, що демонстрували зріз діяльності окремих кафедр; а також спільні, міжвузівські проекти всеукраїнського та міжнародного рівня. Окрім виставок тут відбуваються й інші мистецькі акції: перформанси, музичні концерти, поетичні вечори, театральні вистави, кінопокази, лекції, презентації, конференції, фешн-шоу тощо. Активна виставкова діяльність відіграє важливу роль у формуванні позитивного іміджу ЗВО, популяризує його на регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях. Із кожним роком тут реалізовуються проекти, все більше орієнтовані на комунікацію, відкритий діалог, вихід у незвичні формати та залучення нових кіл аудиторій. За час діяльності галереї свої перші персональні виставки реалізували ряд молодих митців, які опісля розвинули свої ідеї в межах інших просторів та проектів. Це Тарас Попович, Петро Грицюк, Ксенія Жижій, Назар Симотюк, Андрій Савчук, Ян Левша, Микола Курилюк, Руслан Лучко, Марина Наумчук, Артур Солецький, Анна Варшавська, Надія Собко та інші.

Підготовка до виставки часто є новим досвідом для учасників, адже вони зустрічаються з великою кількістю перепон для демонстрації своїх робіт у форматі персонального проекту. Процес творення та підготовки першої у своїй художній діяльності виставки часто може нівелювати для митця важливість мистецтвознавчої оцінки його доробку. Публічна апробація своєї творчості виступає стресовим моментом у кар'єрі молодого художника та він часто не акцентує свою увагу на зауваженнях, які можуть виникати від фахівців опісля відкриття виставки або обмежує своє сприйняття лише перцепцією зворотнього зв'язку від митців-педагогів чи мистецтвознавців, яким раніше вже демонстрував твори та в той же час недооцінює рефлексії зовнішніх фахівців галузі.

Водночас, в сучасних реаліях львівського мистецького середовища, критичні висловлювання та поради щодо творчості на відкриттях арт-проектів не є надто поширеним явищем. З одного боку це пов'язано зі специфікою діяльності галереї Львівської національної академії мистецтв. Щорічно Художньою радою затверджуються не більше 12 виставок з 30-40 заявок. Отже, відбір вже зрілих та завершених аплікаційних форм на етапі затвердження відкидає слабші ідеї, однак заявник не отримує критичних зауважень до заявки. Згідно умов відбору, учасник подає не лише опис задуму та фотоматеріал, але й тривимірну візуалізацію задуманого в межах арт-простору. Сам факт реалізації виставкового проекту розглядається спільнотою як визнання його якості Художньою радою ЛНАМ, куди входять завідувачі кафедр, керівництво Академії та працівники галереї.

Найвірнішим індикатором мистецької якості освітнього процесу є «плоди», - насамперед, навчально-творчі роботи учнів, що сукупно з творами митців-педагогів ілюструють ті чи інші художні позиції [12, с. 319]. Галерейний простір, який репрезентує діяльність студентів та випускників Львівської національної академії мистецтв не лише демонструє ці здобутки, але виконує і ряд інших функцій. Серед них: промоція досягнень молодої генерації художників у міському середовищі, верифікація унікальності мистецького висловлювання, ретрансляція актуальних тем та фіксація визнання фаховості здобутків молодих митців. Наявність мистецтвознавчої оцінки проектів, що реалізуються є важливою складовою комунікації навчального закладу, який позиціонує себе як лідера на ринку мистецької освіти в Україні. Раніше практика відображення цих напрацювань найчастіше проявлялась у виданні каталогів чи друкованих часописів (для прикладу журнал «Мистецький ужинок» 2008 року Львівської національної академії мистецтв містить детальний аналіз представлених дипломних робіт). [6]

Сайти навчальних закладів, що здійснюють підготовку митців мають свої особливості. Згідно даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти підготовку митців здійснюють більше 35 навчальних закладів України. Провівши аналіз офіційних веб-сторінок закладів вищої освіти України можна виокремити наступні спільні ознаки: 1) найбільш цілісним є відображення інформації щодо результатів навчання та висвітлення навчальної та позанавчальної активностей на сторінках спеціалізованих мистецьких закладів, серед яких: Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, Львівська національна академія мистецтв, Харківська державна академія дизайну, Закарпатська академія мистецтв, Київська національна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Це зумовлено розумінням особливостей репрезентації навчального процесу і результатів навчання студентів мистецьких спеціальностей, а також важливість цих спеціальностей у структурі закладів вищої освіти; 2) необхідність внутрішнього контролю за якістю візуальних матеріалів та наявністю супровідних даних щодо авторства, керівників проекту тощо, що є очевидною прогалиною у більшості закладів та потребує вирішення, адже ігнорування важливих для мистецтвознавців даних перетворює твори мистецтва на фотофони та нівелює внесок митця та колективу педагогів; 3) на веб-сторінках повністю відсутні критичні статті чи публікації, що стосуються проблематики освітнього процесу, а поодинокі матеріали у фахових виданнях закладів є недостатніми для формування дискусійного середовища. [8, с. 42]

Можемо стверджувати, що офіційний веб-сайт є ключовим компонентом інформаційно-комунікаційного середовища Львівської національної академії мистецтв. Оновлений у 2016 році, він поступово наповнюється різноманітним контентом, що стосується не лише навчального процесу, але і демонструє здобутки викладачів, студентів тощо. Його доповнення мистецтвознавчими рефлексіями щодо проектів, що відбуваються у стінах ЛНАМ є закономірним розвитком комунікаційної політики академії.

Зазначимо, що інформаційна діяльність може здійснюватися за допомогою багатьох інструментів, заходів і засобів, а саме: інформування про ЗВО через ЗМІ (радіо, телебачення, друковані, електронні та інтернет-ЗМІ); розробка та тиражування інформаційно-рекламних проспектів, запрошень до навчання; проведення днів відкритих дверей; організація роботи із профорієнтування; залучення можливостей соціальних мереж; просування та постійне оновлення офіційного веб-сайту ЗВО; рекомендації друзів, знайомих; збірники для абітурієнтів; інтернет-портали на зразок оsvita. com.ua, перелік ЗВО на офіційному вебсайті Міністерства освіти та науки України чи на порталі vstup.info. З усіх перелічених способів інформування найоптимальнішим вважається офіційний веб-сайт ЗВО. Радіо- й телереклама, дні відкритих дверей, друковані оголошення або запрошення не в змозі забезпечити стале та якомога ширше охоплення потенційної аудиторії, оскільки сучасна молодь здебільшого користується Інтернет-ресурсами. Щодо соціальних мереж, тут є ризик надання неточної інформації. Цей інструмент підходить більше для міжособистісного неформального спілкування та збору необхідної інформації, вражень від тих, хто вже став студентом ЗВО. [11, с. 44]

В рамках проекту «Комунікаційна кампанія галереї ЛНАМ», поданого на конкурс Українського культурного фонду у січні 2020 року від Львівської національної академії мистецтв передбачається реалізація розширеної версії онлайн каталогу за результатами п'ятирічної діяльності арт-простору. У процесі роботи над проектом, було прийнято рішення відмовитись від ідеї онлайн-версії, яка буде повністю дублювати друкований варіант. Основною метою стало створення в межах існуючої онлайн-платформи ЛНАМ місця для рефлексій мистецтвознавців, дизайнерів, художників, випускників ЛНАМ та фахівців з публічних комунікацій. «Подолати вакуум критики», змотивувати усіх учасників культурного життя до рефлексій, залучити позаакадемічну спільноту не лише до відвідування заходів, що відбуваються у стінах галереї Львівської національної академії мистецтв, але й до їх оцінки з позиції свого професійного досвіду - це основні інформаційні повідомлення, які заплановано використовувати для написання таких рефлексій. Враховуючи технічні можливості офіційного сайту ЛНАМ https://lnam.edu.ua/ та переваги, які надає віртуальний простір, було вирішено закцентувати на наступних цілях проекту:

1. Здійснити промоцію професійного мистецтва молодої генерації львівської школи на всеукраїнському рівні в межах віртуального каталогу.

2. Формування нових аудиторій галереї ЛНАМ як потужного та динамічного мистецького осередку на мапі Львова і України за умови забезпечення вільного доступну до результатів на офіційних веб-платформах.

3. Реалізація у вільному доступі інтерактивної он-лайн-версії каталогу, розміщеної на офіційному сайті ЛНАМ, яка міститиме розширені фотозвіти усіх проектів, фотографії творчих робіт, що виконані опісля реалізації виставкового проекту, фахові огляди мистецтвознавців та фахівців галузі, біографічні дані та контактну інформацію щодо митців.

4. Проведення онлайн презентацій каталогу та його онлайн версії.

5. Підвищення рівня обізнаності суспільства щодо актуальних культурно-мистецьких процесів та залучення нових аудиторій споживачів культурного продукту до простору галереї ЛНАМ шляхом різноманітних онлайн-активностей на мистецьку тематику.

Визначившись з онлайн форматом презентації рецензій проектів, що відбулись, важливим став вибір експертів, які будуть залучені до цього процесу. «Зважаючи на своєрідну специфіку мистецької галереї, ця інституція перебуває в полі зору різних суспільно-гуманітарних наук - історії, економіки, соціології, культурології, мистецтвознавства тощо» [3, с. 122]. Різноманітність подій, що відбувались у стінах галереї ЛНАМ, зумовлює необхідність доповнення мистецтвознавців іншими фахівцями з дотичних галузей. Мистецькі дебюти молоді мають важливе значення для відомих галеристів, які в змозі оцінити не лише якість виконання робіт, але й їх затребуваність в реаліях українського арт-середовища, а комплексні проекти, що демонструють розробку авторської методики навчання в першу чергу мають отримати оцінку від фахівців-педагогів. Промоційні проекти, до яких можна віднести колективні виставки як зрізи актуального стану Академії можуть, окрім оцінки мистецтвознавців, доповнюватись рефлексіями випускників та фахівців з публічних комунікацій. Таким чином плануємо забезпечити широкий діапазон думок щодо діяльності простору, вийти за межі академічного середовища та отримати змогу крізь призму галереї продемонструвати актуальний стан та основні тенденції розвитку Академії в цілому.

Очікуваним результатом має стати створення онлайн-ретроспективи проектів, що відбулись за період 2015-2019 років, яка міститиме не лише узагальнену інформацію про виставку у вигляді біографічних даних митця, опису проекту, що відбувся, та детального фотозвіту. Передбачається доповнення контентом, що створювався засобами масової інформації у вигляді відеосюжетів з експозицією виставки, що дозволить пригадати його та сформувати більш цілісне сприйняття. Окрім того, важливими є досягнення митців опісля реалізації виставки. Враховуючи специфіку простору репрезентації молодих митців, які за п'ять років діяльності мали змогу значно розширити діапазон мистецьких практик, що використовують у творчості, додатково вважаємо за необхідне розміщення фотоконтенту, що відображатиме їх творчі роботи окрім тих, що були представлені на виставці. Таке доповненням є доречним лише для персональних проектів. Окрім того, архів буде містити активні посилання на соціальні мережі чи акаунти, які можна використовувати як форму для зв'язку з митцем, так і для більш повнішого вивчення його творчості чи її онлайн репрезентації. При відборі цього контенту адміністратори сайту виконуватимуть роль фільтру, що відповідає за якість та об'єктивність інформації, повноту даних, їх структурованість тощо.

Висновки. Охарактеризований вище проект запланований до реалізації у 2020 році в рамках заходів до 5-річчя галереї ЛНАМ, як експериментального простору для студентів та випускників Львівської національної академії мистецтв та є вкрай актуальним в сучасних умовах інтенсивної діджиталізації суспільного життя. Окрім того, цей онлайн-архів є важливою складовою комплексного грантового проекту, поданого на конкурс в Український культурний фонд в межах програми «Мережі й аудиторії». Його повноцінна реалізація є стратегічно важливою для розвитку як самого арт-простору, так і ЗВО в цілому. Наявність мистецтвознавчої оцінки проектів, що відбуваються у галереї ЛНАМ є також актуальною для усіх стейкхолдерів: викладачів, адміністрації, організаторів та авторів виставок. Започаткування практики не лише фіксації подій, що відбувались, у форматі онлайн архіву, але й рефлексій на проект сприятиме зростанню зацікавленості до діяльності простору, публічному обговоренню мистецьких висловлювань та формуванню діалогу поміж художником та мистецтвознавцем.

Література

виставковий онлайн архів мистецький

1. Бариш-Тищенко І.А., Кушнарьова М.Б., Грищенко О.А., Гончаренко Н.К., Вдовенко О.В., Дем'ян В.В. Аналіз стану і тенденцій розвитку образотворчого (візуального) мистецтва, фотомистецтва та галерейної справи в Україні. Українські культурні дослідження. 2012. URL: http://culturalstudies. in.ua/2012-10.php (дата звернення 25.04.2019)

2. Вишеславський Г. Нові ініціативи у художньому житті Львова наприкінці ХХ століття. Fine Art. 2008. №2. С. 42-45.

3. Домащук Х. Арт-галерея як предмет суспільно-гуманітарного знання. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 32. С. 121-129.

4. Значення естетичних знань для мистецької освіти в Україні. Освіта.иА: веб-сайт. URL: https:// osvita.ua/vnz/reports/culture/11247/

5. Лазарева Л. Моделі художньої комунікації у сучасному інформаційному просторі. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. №1, 2011: Веб-сайт. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/Vdakk/2011_2/29.pdf

6. Мистецький ужинок: інформаційний щорічник Львівської національної академії мистецтв / гол. редактор: А. Бокотей, відп. секретар: Р. Яців. 2009. №1. С.

7. Михальчук В. Інтерактивні форми діяльності художньої галереї в Україні в контексті contemporary art. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2014. Вип. 33. С. 272-282: Веб-сайт. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apitphk_2014_33_35 (дата звернення 28.07.2019)

8. Новачинський Ю. Спеціалізовані онлайн-плат - форми в контексті розвитку мистецького процесу в цифрову добу. Художня культура. Актуальні проблеми: веб-сайт. URL: http://hudkult.mari.kiev.ua/article/ view/186124/187082 (дата звернення: 18.12.19).

9. Сліпіч Ю. Форми міжнародної співпраці мистецьких навчальних закладів. Педагогічний альманах. 2016. Вип. 32. С. 143-149: веб-сайт. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2016_32_25 (дата звернення: 10.11.2019)

10. Художня критика і українські арт-критики. KyivGallery: веб-сайт. URL: https://kyiv.gallery/statii/ hudozhnia-krytyka-i-ukrainski-art-krytyky (дата звернення 30.11.2019)

11. Шелестова А. Веб-сайт ВНЗ як ключовий компонент інформаційно-комунікаційного середовища: формування контету. Науково-технічна інформація. 2015. №4. С. 43-49: Веб-сайт. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/NTI_2015_4_10 (дата звернення: 10.04.19).

12. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ - середини ХХ ст.: структурування, методологія, художні позиції. Львів: Українські технології, 2005. 528 с., іл.

References

1. Barish-Tishenko, І. А., Kushnareva, М. B. i^naliz stanu i tendency rozvitku obrazotvorchogo(vizualnogo) mistectva, fotomistectva ta galereinoi spravi v Ukraine [The Analysis of the state and trends in the development of fine (visual) art, photography and gallery art in Ukraine]. Web-site.URL: http:// culturalstudies.in.ua/2012-10.php

2. Vysheslavskyi, H. (2008). Novi initsiatyvy u khudozhnomu zhytti Lvova naprykintsi KhKh stolittia. [New initiatives in the artistic life of Lviv at the end of the twentieth century.] Fine Art. 2, 42-45. [In Ukrainian]

3. Domashchuk, Kh. (2017). Art-halereia yak predmet suspilno-humanitarnoho znannia. [Art gallery as a subject of social and humanitarian knowledge] Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv. 32, 121-129. [In Ukrainian]

4. Znachennia estetychnykh znan dlia mystetskoi osvity v Ukraini. [Osvita.UA: web-site]. URL: https:// osvita.ua/vnz/reports/culture/11247/

5. Lazarieva, L. (2011). Modeli khudozhnoi komunikatsii u suchasnomu informatsiinomu prostori [Models of artistic communication in the modern information space]. Visnyk KhDADM. 1, website. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Vdakk/2011_2/29.pdf (access date: 4.06.2019) [In Ukrainian]

6. Mystetskyi uzhynok: informatsiinyi shchorichnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv [Art Harvest: Information Yearbook of the Lviv National Academy of Arts] (2009). (Eds: A. Bokotei, vidp. sekretar: R. Yatsiv). 1. [In Ukrainian]

7. Mykhalchuk, V. (2014). Interaktyvni formy diialnosti khudozhnoi halerei v Ukraini v konteksti contemporary art [Interactive forms of art gallery activity in Ukraine in the context of contemporary art]. Aktualni problemy istorii, teorii ta praktyky khudozhnoi kultury. 33, 272-282: Web-site. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apitphk_2014_33_35 (access date: 28.07.2019)

8. Novachynskyi, Yu. Spetsializovani onlain-platformy v konteksti rozvytku mystetskoho protsesu v tsyfrovu dobu. [Online Social Art Platforms Within the Context of Evolution of Art Process in Ukraine in the Digital age: An Attempt of Classification]. Khudozhnia kultura. Aktualni problemy: web-site.URL: http:// hudkult.mari.kiev.ua/article/view/186124/187082 (access date: 18.12.2019) [In Ukrainian]

9. Slipich, Yu. (2016). Formy mizhnarodnoi spivpratsi mystetskykh navchalnykh zakladiv [Forms of international cooperation of artistic institutions] Pedahohichnyi almanakh. 32, 143-149. Web-site. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2016_32_25 (access date: 10.11.2019) [In Ukrainian]

10. Khudozhnia krytyka i ukrainski art-krytyky [Art criticism and Ukrainian art critics]. KyivGallery: web-site. URL: https://kyiv.gallery/statii/hudozhnia - krytyka-i-ukrainski-art-krytyky

11. Shelestova A.M. Veb-sait VNZ yak kliuchovyi component infor-matsiino-komunikatsiinoho seredovyshcha: formuvannia kontentu. [University website as a key component of the information and communication environment: content formation]. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? C-21COM=2&I21DBN=UJRN&P21D BN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD = 1&Image_ file_name=PDF/NTI_2015_4_10.pdf

12. Shmahalo, R. (2005). Mystetska osvita v Ukraini seredyny XIX-seredyny XX st.:strukturuvannia, metodolohiia, khudozhni pozytsii. [The Art education in the Ukraine in the middle of the XIX-middle of the XX century: structuring, methodology, artistic positions]. Lviv: Ukrainski tekhnolohii, 528, il. [In Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru