Концепція підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до навчання учнів з інвалідністю: стан дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до навчання учнів з інвалідністю: стан дослідження

Щерба Наталія Сергіївна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри міжкультурної комунікації та

прикладної лінгвістики

Житомирського державного університету

імені Івана Франка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

16 грудня 2009 року Україна ратифікувала Конвенцію про права осіб з інвалідністю [3]. Стаття 24 цього документу гарантує їхнє право на якісну освіту на підставі рівних можливостей. Згідно зі Статтею 9 Конституції України цей міжнародний документ є частиною національного законодавства [4]. 15 серпня 2011 року Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» [3]. За п. 4 цього документу, на підставі заяви батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами, висновку психолого-медико-педагогічної консультації (зараз Інклюзивно-ресурсного центру) та за підтримки відповідного органу управління освітою керівник загальноосвітнього навчального закладу має організувати клас з інклюзивним навчанням і забезпечити навчальний процес кваліфікованими педагогічними працівниками [6] (тобто вчителями-предметниками). Виконання даної освітньо-нормативної вимоги можливе, якщо вітчизняні ЗВО формуватимуть у майбутніх учителів готовність працювати з дітьми з особливими освітніми потребами і, зокрема, з інвалідністю.

Вирішення вказаної проблеми у підготовці майбутнього вчителя іноземної мови дещо наблизилось у 2013-2019, коли 14 вітчизняних ЗВО, що приєднались до спільного проєкту МОН України та Британської Ради «Шкільний вчитель нового покоління» [7], ввели в навчальний процес змістовий модуль «Catering for Special Educational Needs» (Навчання осіб з особливими освітніми потребами) у межах викладання дисципліни «Методика навчання англійської мови». За Програмою модуль складається з 9 практичних занять і передбачає вивчення таких тем, як: 1) поняття «особливі освітні потреби» та існуючі упередження; 2) медична та соціальна моделі у розумінні особливих освітніх потреб; 3) навчальні труднощі та категорії осіб з особливими освітніми потребами; 4) принцип диференціації: диференціація за завданням, за його виконанням і оцінюванням, за організацією змісту навчання; 5) поняття «інклюзивний клас»; стратегії вчителя, що роблять вивчення англійської мови доступним для всіх; 6-9) практичні рекомендації для створення інклюзивного класу для учнів: з особливими поведінковими, соціальними та емоційними; сенсорними та фізичними; пізнавальними та навчальними потребами; а також обдарованих і талановитих учнів [10].

Наведений план модуля має рекомендований характер і не регламентує вибір інформаційних джерел. Тому, готуючись до занять, викладачі мають використовувати будь-які доступні їм українські та зарубіжні наукові дослідження, методичні розробки та освітньо-нормативні документи. Крім того, подекуди практикується скорочення тривалості модуля до 7 занять.

В окремих ВНЗ викладаються курси підготовки вчителів до навчання учнів з особливими освітніми потребами. Ці курси базуються на фундаментальних дослідженнях викладачів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

інклюзивний учень освітній вчитель

Проблематика підготовки майбутніх і працюючих педагогів до навчання дітей і молоді з особливими освітніми потребами широко висвітлена в низці наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. Проведений аналіз дозволив нам класифікувати їх за наступними блоками:

підготовка (майбутнього) викладача ЗВО до навчання студентів з особливими освітніми потребами (О.О. Кравченко, А.І. Войтовська, 2016);

підготовка (майбутнього) вчителя до навчання учнів з особливими освітніми потребами (О.І. Безлюдний, 2019; С.П. Міронова, 2016; О.С. Казачінер, 2018; І.А. Малишевська, 2018; Г.О. Першко, 2011; Г. Константінова, 2018; М. Чайковський, 2012) і, зокрема, за кордоном (З.Г. Керимова, 2003; І.Н. Ха-фізулліна, 2008; Ю.В. Шуміловська, 2011; С.Н. Чуракова, 2003; С.Л. Зване (S.L. Zwane), М.М. Малале (M.M. Malale), 2018; Л.П. Блентон (L.P. Blanton), М.К. Пугач (M.C. Pugach), Л. Флоріан (L. Florian), 2011; В. Соріано (V. Soriano), 2014); Ф.Д. Махло (F.D. Mahlo), 2011; Д. Дональд (D. Donald), С. Лазарус (S. Lazarus), П. Лолвана (P. Lolwana), 2002; С. Багрі (S. Bagree), І. Льюїс (І. Lewis), 2013; T. Huynh, 2017);

підготовка майбутнього вчителя початкових класів до роботи з учнями з особливими освітніми потребами (К.С. Волкова, 2017; І.І. Демченко, 2016; О.Є. Гордійчук, 2016; С. Пенькова, 2018; О.Є. Гордійчук, 2016; З.М. Шевців, 2017; Л.В. Шкарбан, 2018);

підготовка майбутнього вихователя дошкільного закладу до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (Т. Лесіна, 2018; О.М. Кас'яненко, 2018);

підготовка (майбутнього) вчителя - дефектолога до навчання учнів з особливими освітніми потребами (О.П. Кірцхалія, 2014; О.В. Мартинчук, 2019);

підготовка (майбутнього) вчителя англійської мови (як рідної) до навчання учнів з особливими освітніми потребами за кордоном (Е.Е. Ортіз (A.A. Ortiz), Ф.М. Робертсон (Ph.M. Robertson), 2018; Ф.М. Робертсон (Ph.M. Robertson), 2016).

Як можна помітити, проведений аналіз не виявив наукових досліджень, що б висвітлювали концептуальні засади підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до навчання учнів з особливими освітніми потребами.

Метою статті є аналіз наукових досліджень, присвячених підготовці майбутніх учителів до навчання дітей і молоді з особливими освітніми потребами та виокремлення ключових концептуальних положень, що могли б використовуватись для організації відповідної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови.

Виклад основного матеріалу дослідження. Результати проведеного аналізу педагогічних концепцій, виявлених у науковій та освітньо-нормативній літературі, були систематизовані відповідно до компонентної структури педагогічної концепції, запропонованої Є.В. Яковлевим і Н.О. Яковлевою. Услід за авторами, ми розуміємо поняття «педагогічна концепція» як «складну, цілеспрямовану, динамічну систему фундаментальних знань про педагогічний феномен, що повно і всебічно розкривають його сутність, особливості, а також технологію оперування з ним в умовах сучасного суспільства» [8, с. 9-10]. Вона може виступати як ідея, що спрямовує наукову роботу, та як форма представлення її результатів. Оскільки в даному випадку нами аналізуються результати педагогічних досліджень, то й педагогічна концепція розуміється як єдність наступних компонентів:

загальні положення;

понятійно-категоріальний апарат;

теоретико-методологічні основи;

ядро (концептуальна ідея);

змістове та смислове наповнення;

педагогічні умови ефективного функціонування і розвитку явища, верифікація [8, с. 16].

Зважаючи на обмеження обсягу даної публікації, ми зосередимось, насамперед, на її ядрі, тобто концептуальній ідеї. Проведений аналіз вітчизняних дисертаційних досліджень, присвячених підготовці майбутніх фахівців до роботи з дітьми та молоддю з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії, виявив низку концептуальних ідей.

Так у дисертаційному дослідженні О.С. Казачінер провідною ідеєю розвитку інклюзивної компетентності вчителів філологічних дисциплін вважається опанування ними знаннями, вміннями і практичними навичками навчання філологічних дисциплін дітей з особливими освітніми потребами разом з дітьми з типовим розвитком в умовах закладу загальної середньої освіти [2, с. 5]. І.І. Демченко у своєму дослідженні переконує, що підготовка майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти зумовлюється спеціальною організацією навчально-виховного процесу у вищій школі з урахуванням інклюзивного та корекційного компонентів його змісту з належним цілеспрямуванням, достатньою освітньою концептуалізацією, відповідною поетапною організацією, максимальним процесуально- змістовим забезпеченням та якісним моніторингом результативності [1, с. 7]. В дисертаційному дослідженні З.М. Шевців провідну ідею професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі ЗНЗ визначено як складний і багатоаспектний компонент цілісної професійної підготовки фахівця ВПНЗ, підпорядкований єдиній меті, що постає на середовищному, акмеологічному, аксіологічному, діяльнісному, системному, компетентнісному й особистісно зорієнтованому методологічних підходах. Вона розкривається в наступних положеннях:

підготовка має відбуватися в умовах спеціально створеного соціокультурного освітнього середовища ВПНЗ;

її методологія має базуватись на взаємодії та взаємозв'язку середовищного, системного, аксіологічного, акмеологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходів;

освітньодидактичних принципів навчання та нових досягнень у галузі педагогічних наук;

формування соціально-педагогічної компетентності має здійснюватися в контексті професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи спеціальності «Початкова освіта» та функціонувати в її складі [9, с. 13-14].

У дисертації І.А. Малишевської головною конептуальною ідеєю формування професійної компетентності майбутніх психолого-педагогічних фахівців для інклюзивної освіти в закладах вищої педагогічної освіти є впровадження в освітній процес курикулуму відповідної підготовки. Він має забезпечувати інтеграцію інклюзивно зорієнтованого змісту навчання, спрямованого на формування високого рівня сформованості професійної компетентності за рахунок методологічного узгодження педагогічних умов її теоретичної і практичної складових. До компонентів системи підготовки фахівців автор відносить: концептуальний, цільовий, змістовий і процесуальний, єдність і цілісність яких дозволяє прогнозувати, визначати і коригувати особистісну професійно зорієнтовану траєкторію фахової підготовки кожного випускника за весь період навчання [5, с. 10].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Узагальнення розглянутих концептуальних ідей дозволяє нам зробити висновки про підготовку вчителя іноземної мови до навчання учнів з особливими освітніми потребами. На нашу думку, при її організації мають враховуватись наступні положення:

Підготовка повинна забезпечити формування у студентів не лише знань і вмінь навчати іноземної мови учнів з особливими освітніми потребами та оцінювати їх результати в інклюзивному навчальному середовищі. Майбутнім учителям необхідно прививати гуманістичні цінності, що позитивно вплинуть на їхні бажання працювати з дітьми з особливими освітніми потребами.

Студентам необхідно давати можливість отримати початковий практичний досвід вирішення проблемних педагогічних ситуацій (наприклад, у ході використання симуляцій, проєктних і кейсових завдань). Тому структурними компонентами відповідної підготовки мають стати: мотиваційний, змістовий, організаційний та контрольно-оцінний.

Майбутні вчителі мають оволодівати не лише стратегіями адаптації (навчального середовища, навчальних підходів, методів, форм і засобів) та в окремих випадках - стратегіями модифікації навчального процесу, але й корекційним компонентом освіти (наприклад, укладати та застосовувати додаткові фонетичні, каліграфічні, орфоепічні, орфографічні вправи залежно від особливих освітніх потреб учнів).

Деякі з зазначених вище концептуальних положень розглянуті нами детальніше в публікації [11]. Водночас подальшого вивчення вимагають: змістове та смислове наповнення підготовки, педагогічні умови її ефективного функціонування і розвитку, а також верифікація її результатів.

Список джерел

1. Демченко І.І. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти; 13.00.03 корекційна педагогіка / Ірина Іванівна Демченко. Умань, 2016. 45 с.

2. Казачінер О.С. Теоретичні і методичні засади розвитку інклюзивної компетентності вчителів філологічних дисциплін у системі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти / Олена Семенівна Казачінер. Хмельницький, 2018. 43 с.

3. Конвенція про права осіб з інвалідністю [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_g71#Text.

4. Конституція України [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1 %80# Text.

5. Малишевська І.А. Теоретико-методичні основи підготовки фахівців психолого-педагогічного профілю до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища: дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти / Ірина Анатоліївна Малишевська. Умань, 2018. 542 с.

6. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/872-2011-%D0%BF#Text.

7. Проєкт «Шкільний вчитель нового покоління» [Електронний ресурс]. URL: http://www.britishcouncil.org.ua/teach/projects/presett.

8. Яковлев Е.В., Яковлева Н.О. Педагогическая концепция: методологические аспекты построения / Е.В. Яковлев, Н.О. Яковлева. М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС. 2006. 239 с.

9. Шевців З.М. Теорія і методика професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі загальноосвітнього навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти / Зоя Михайлівна Шевців. 2017. 47 с.

10. Core Curriculum. English Language Teaching Methodology. Bachelor's Level. Supplementary Materials. Modules 5 and 6. British Council. 2018. 57 p.

11. Shcherba N.S., Zablotska O.S. The conceptual idea of would-be English teachers' preparation to practice-oriented instruction of learners with disability // Вісник ЖДУ імені Івана Франка. 2019. № 3(98). С. 43-49.

References

1. Demchenko, І.І. (2016/. Teoretychni і metodychni zasady pidgotovky maibutniogo vchytelia pochatkovykh klasiv dо profesiinoi diyal'nosti v umovakh inkliuzyvnoi osvity. [Theoretical and methodological bases of training primary school would-be teachers for professional activities in inclusive educational setting]. Uman'.

2. Kazachiner, О.S. (2018). Teoretychni ta metodychni zasady rozvytky inkliuzyvnoi kompetentnosti vchyteliv filologichnykh dystsyplin u systemi pisliadyplomnoi osvity. [Theoretical and methodological bases of developing phylological courses teachers' inclusive competence in the postgraduate education system]. Khmel'nyts'kyi. Konventsiia pro prava osib z invalidnistiu. [Convention on the Rights of Persons with Disabilities]. Коnstytutsiia Ukrainy. [Constitution of Ukraine].

3. Malyshevs'ka, І.А. (2018). Teoretyko- metodychni osnovy pidgotovky fakhivtsiv psykhologo-pedagogichnogo profiliu do roboty v umovakh inkliuzyvnogo osvitniogo seredovyshcha. [Theoretical and methodological bases of training specialists of psychological and pedagogical field for work in inclusive educational environment]. Uman'.

4. Postanova Kabinety ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Poriadku organizatsii inkliuzyvnogo navchannia u zagal'noosvitnikh navchal'nykh zakladakh». [Decree of Cabinet of Ministers of Ukraine «On ratification of organization procedure of inclusive instruction in secondary educational institutions»].

5. Proyekt «Shkil'nyi vchytel' novogo pokolinnia». [«New Generation School Teacher» Project].

6. Yakovliev, Ye.V., Yakovlieva, N.О. (2006). Piedagogicheskaya kontseptiya: mietodologicheskiye aspiekty postroyeniya. [Pedagogical conception: methodological aspects of design].

7. Shevtsiv, Z.M. (2017). Teoriia і metodyka profesiynoi pidgotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do roboty v inkliuzyvnomu seredovyshchi zagal'noosvitniogo navchalnogo zakladu. [Theory and methods of professional would-be primary school teacher training for work in inclusive environment of secondary comprehensive educational institution].

8. Core Curriculum. English Language Teaching Methodology. Bachelor's Level. Supplementary Materials. Modules 5 and 6. (2018). British Council..

9. Shcherba, N.S., Zablotska, O.S. (2019). Kontseptual'na ideya pidhotovky maybutnikh vykladachiv anhliys'koyi movy do praktyko-oriyentovanoho navchannya uchniv z obmezhenymy mozhlyvostyamy. [The conceptual idea of would-be English teachers' preparation to practice-oriented instruction of learners with disability].

Размещено на Allbest.ru