До вивчення творів Тараса Шевченка на уроках літературного читання у початковій школі

шевченко урок літературного читання початкова школа

Тараса Григоровича Шевченко справедливо можна вважати творцем української дитячої літератури.

Тарас Шевченко не написав жодного твору спеціально для дітей. Проте вже з другої половини ХІХ століття більшість поезій Тараса Шевченка використовувалась у дитячому читанні як важливий виховний матеріал, як зразки поетичної творчості. Поезія Тараса Шевченка стала невід'ємною частиною літератур и для дітей. Значна частина віршів та уривків з творів Шевченка, що увійшли у видання для дітей, належить до пейзажної лірики. У цих творах та уривках мало дії, здебільшого вони мають описовий характер. Але ці описи сповнені глибокого почуття, ліризму. Значення таких творів полягає ще й у тому, що вони привча ють дітей спостерігати, помічати багатство барв навколишнього світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової та методичної літератури засвідчив увагу вчених до різних аспектів опрацювання вірша: психологічні основи становлення й розвитку мовлення обґрунтовані в працях О. О. Леонтьева, М. І. Жинкіна, а процес сприймання художніх творів, зокрема вірша Л. С. Виготським, Б. С. Мейлахом, П. Я. Якобсоном.

Методичні дослідження визначають такі напрями: навчання читання вірша (О. В. Джежелей, М. С. Бібко); традиційні та інноваційні прийоми роботи з віршем (А. Богуш, Л. Варзацька, Л. В. Живицька, О. Савченко).

Мета статті. Проаналізувати програмові вимоги до вивчення віршів Тараса Григоровича Шевченка на уроках літературного читання у початковій школі. Розглянути методи і прийоми, які спрямовані на опрацювання вірша як жанру.

Виклад основного матеріалу

Поезія Тараса Шевченка доступна для дітей за своєю тематикою й художніми якостями, тому й стала невід'ємною частиною літератури для дітей.

Пейзажні твори Т. Шевченка сповнені глибокого почуття, радісні, світлі, оптимістичні. Пейзаж як різновид літературного опису відтворює не лише зовнішній вигляд місцевості, явища, але також і звуки, рухи, запахи. Описи природи надають творам більшої художньої виразності, захоплюють читача своєю красою і величчю.

Навіть заголовки віршів Т. Шевченка викликають зорові картини: «Садок вишневий коло хати...», «Світає...», «Зацвіла в долині червона калина», «Зоре моя вечірняя». А назви поезій «Вітер з гаєм розмовляє», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Вітер віє-повіває» передають звукові картини. Природа у Шевченка і ошатно красиво й милозвучна.

Так, у маленькій поезії «Тече вода з-під явора» змальована квітуча, барвиста природа: червона калина пишається, явір молодіє. У картинах природи виражено настрій людини спостережливої і чутливої до краси:

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Поет створює зорові образи (червона калина, біленька хатина), передає радісний настрій дівчини, співзвучний природі в час її розквіту. Сучасна дитина, якій прищеплюють навики до малювання, побачить в поезії живі образи калини, явора, верболозів. Ритмомелодійне звучання вірша впливає на чуттєве сприйняття і викликає емоційний відгук в душі юного читача. Відтак, на основі неусвідомленого переживання краси форми твору виробляється чутливість до звуків, ритму, мелодійності, характеру звучання вірша.

Пейзажна та автобіографічна лірика Т. Шевченка ще при житті письменника увійшла в шкільні читанки і з літератури про дітей стала літературою для дітей. Талановитим живописцем є поет у таких віршах, як «Дивлюсь - аж світає» (з поеми «Сон»), «І досі сниться.», «Тече вода край города», «Вітер з гаєм розмовляє.», «По діброві вітер віє», «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати», «Заповіт» та інші. Поетичні пейзажі Шевченка доступні дітям завдяки своїй графічності, бо дитяча уява сильніша за уяву дорослих людей. І майже до кожного віршового рядка може намалювати картину [8].

Процес сприймання і розуміння художнього твору складний. І зорове, і слухове сприймання картин- образів розвиває естетичну свідомість дитини, вміння створювати прекрасне.

Чудовим пейзажним малюнком розпочинається вірш «Минають дні, минають ночі». Яскраво можна уявити картину осінньої природи, побачити пожовкле листя, почути його шелест. За допомогою метафор «гаснуть очі», «заснули думи», «серце спить» Т. Шевченко засуджує байдужість до людського життя. Перебуваючи далеко від рідної домівки, в засланні, поет постійно згадував рідний край, йому часто снилася мила серцю Україна.

І досі сниться: під горою

Між вербами та над водою

Біленька хаточка.

У вірші постає зорова картина життя щасливої української родини. Дія відбувається біля «біленької хатиночки», що дає відчуття захищеності, затишку, спокою. Красу людських почуттів поет показує в єдності з красою природи. Розповідаючи про прочитане, діти мають відтворити словами те, що «бачили», «чули», «переживали». Така розповідь називається усним малюванням. Під час усного малювання потрібно розповідати про те, що вам уявлялося і що ви «побачили» і «відчули».

У вірші «По діброві вітер виє» (поема «Тополя») доля самотньої тополі серед поля порівнюється з долею сиротини, яка гине на чужині. У другому уривку - «Дивлюся, аж світає» - поет змальовує чудову і радісну картину чарівної української природи. Однак спостерігаючи її, поет сумує, його душа рветься з жалю, коли він думає про тяжку долю покріпаченого селянства, про знущання над ним поміщиків- кріпосників. На фоні природи юний читач бачить, що кріпосники «латану свитину з каліки знімають, з шкурою знімають», «розпинають вдову за подушне», «єдиного сина в військо віддають», - і цим досягає сильного впливу на читача, на його почуття.

Таблиця №1 Твори Тараса Шевченка є в чинних підручниках для читання в 2 - 4-му класах. Зокрема, в авторських читанках О. Я. Савченко пропонуються для ознайомлення й вивчення такі поезії (Таблиця №1) [4; 5; 6; 7; 8; 9]

Переважна частина програмових творів подається не відокремлено, а тематично, у відповідних розділах: «Тарас Григорович Шевченко - великий народний поет і художник» (ІІ клас), «Тарас Шевченко: сторінки життя і творчості» (ІІІ клас), «Видатні українські письменники. Тарас Шевченко» (IV клас). Крім того, проведення відповідних уроків планується на традиційні Шевченківські свята [4; 5; 6].

Вивчення Кобзаревої спадщини починається у другому класі уривком із поеми «Сон» (1844) «Світає, край неба палає...». Цей твір увійшов до дитячого читання як окремий пейзажний вірш. Мистецькою окрасою твору став персоніфікований образ української природи.

Програмою з читання для четвертого класу передбачено вивчення ще одного фрагменту балади «Причинна» (власне, її початку, який часто сприймається як цілком самостійний твір) - «Реве та стогне Дніпр широкий.». Тут автор відтворює зовсім іншу, надзвичайно драматичну картину, що викликає й почуття жаху від грізної стихії, й захоплення її величчю. Непереборна, руйнівна сила персоніфікованих явищ природи (могутнього Дніпра й сердитого вітру) передається за допомогою яскравих дієслів-присудків реве, стогне, завива, підійма. Читач немовби опиняється в епіцентрі жахливої катастрофи [2].

Другокласники також вивчають уривок поеми «Гайдамаки» (1839 - 1841) «Встала й весна, чорну землю сонну розбудила.». Персоніфікована весна розбудила сонну землю після зимового сну, прикрасила її рястом і барвінком. Цей фрагмент насичений яскравими зоровими (чорна земля, прикрашена квітками) і слуховими (спів жайворонка й соловейка) образами [2].

Учні четвертого класу вивчають поезії «Садок вишневий коло хати.», «Реве та стогне Дніпр широкий.», «Вітер з гаєм розмовляє.» [2].

Поезія «Вітер з гаєм розмовляє.» (1841) дуже трагічна. В основі побудови твору - драматичне зіставлення двох невеселих доль: самотнього човна, що втратив «рибалоньку», і безпритульного, нікому не потрібного «сиротини».

У вірші «Садок вишневий коло хати.» (1847) зображено життя українського села на тлі чарівної природи.

Отже, тема української природи посідає важливе місце в Кобзаревому творчому доробку, що ввійшов у дитяче читання. Письменник не тільки захоплювався неперевершеною красою рідного краю, а й послідовно проголошував важливу ідею: люди, які живуть серед такої краси, заслуговують на гарне життя.

Проведений аналіз показав, що в початкових класах надається перевага пейзажним текстам Т. Шевченка, оскільки поезії такого спрямування якнайкраще сприймаються молодшими школярами.

Твори пейзажної лірики потребують своєрідного підходу до їх вивчення. Зумовлено це тим, що вірші такого типу невеликі за розміром і передаються в них не події з життя людей, а почуття, пов'язані із змалюванням явищ природи, переживань. Така поезія сприяє емоційному пізнанню дійсності. Звідси стає зрозумілою вимога методики - читанням ліричних віршів вводити дітей у світ художніх образів через почуття, а далі вести від почуттів до думок, до висновків. Сучасний підхід до методики опрацювання ліричного вірша наголошує на умовах, за яких можливе повноцінне сприймання молодшими школярами пейзажної лірики:

а) активного збагачення словникового запасу учнів, розвитку їхньої поетичної спостережливості;

б) наявності в них настроєності на сприймання;

в) формування поетичного слуху, асоціативної і творчої уяви;

г) уміння аналізувати образно-емоційний зміст твору;

ґ) давати естетичну оцінку поезії та відображеній у ній дійсності;

д) активізації творчої думки учнів.

Забезпечення цих умов та знання вчителем особливостей сприймання лірики молодшими школярами веде до формування в них повноцінного естетичного сприймання пейзажної лірики [1].

В опрацюванні віршів після вступної бесіди, тематика якої полягає у поєднанні творчості та біографії поета; ознайомлення з текстом застосовується кількаразове повторне читання, аналіз головної думки і художнього її втілення.

Робота над віршами, зокрема Т. Г. Шевченка, передбачає використання специфічних прийомів роботи над ними. Творчості поета притаманні яскрава образність, своєрідна синтаксична будова речень, лаконічне змалювання образів. Вчитель повинен бути особливо уважним: він повинен пояснити не тільки окремі слова, але також дати тлумачення смислу деяких речень. Вчитель має пояснити, що авторські переживання передаються в змалюванні картин природи [3].

Невід'ємною частиною уроків літературного читання є формування у молодших школярів ключових та предметних компетентностей: читацької, комунікативної, інформаційної, уміння вчитися. Під час навчання на цих уроках учні ознайомлюються з творами видатних класиків української літератури.

Ефективними методичними прийомами під час опрацювання віршів Т. Шевченка є використання інтерактивних технологій навчання. Таких, як:

Інтерактивні вправи 2 клас 1. «Асоціативний кущ».

Тема. Т.Шевченко «Світає.», «Встала й весна.». Етап уроку - поглиблений аналіз тексту. На дошці записано ключове слово - «Весна».

Завдання. Назвати слова та словосполучення, що спадають на думку, із заданої теми.

Коли всі слова та словосполучення будуть записані, учні складають речення з ними. Складені речення вводять у зв'язне висловлювання, встановлюючи, де це можливо, зв'язки між поняттями.

- Ви склали твір про весну, описали її чарівність і неповторність. А тепер прослухайте, як описує весну Тарас Шевченко у вірші «Встала й весна...». Порівняйте своє висловлювання зі словами поета. (Учні слухають вірш).

- Якою побачив поет весну?

- Що є спільного у ваших висловлюваннях і вірші?

2. «Криголам».

Цю вправу можна використати під час вивчення напам'ять вірша Т. Шевченка «Вранці».

1. Вчитель читає напам'ять вірш, супроводжуючи читання показом малюнків.

2. Учні повторюють за вчителем вірш з опорою на малюнки.

3. Учні колективно, без учителя, повторюють вірш з опорою на малюнки.

4. Окремі учні декламують вірш з опорою на малюнки [10].

3. «Віднови вірш».

Групова робота

Тема. Т.Шевченко «Світає...», «Встала й весна...».

Під час вивчення напам'ять вірша доцільно провести творчу роботу «Віднови вірш». Кожна група (до 4-5 учнів) одержує «розсипану» строфу (рядки подано на окремих аркушах) і за завданням учителя відновлює вірш, розмістивши рядки в певному порядку відповідно до його змісту на магнітній дошці або записавши їх на папері. Доповідає лідер. Потім проводиться виразне читання вірша.

ІІгрупа

Степи, лани мріють, Верби зеленіють. Між ярами над ставами Тихесенько вітер віє,

І група