Формування природознавчої компетентності молодших школярів у процесі фенологічних спостережень

У статті розглядається формування природознавчої компетентності молодших школярів у процесі фенологічних спостережень. Визначено основні принципи та напрямки організації фенологічних спостережень в процесі ознайомлення дітей з природним довкіллям.

Ключові слова: природознавча компетентність, фенологічні спостереження, молодший школяр.

Проблеми взаємовідносин людини та природи мають сьогодні глобальні масштаби та потребують від людства глибоких змін, переосмислення існуючих поглядів на природу та перебудову системи цінностей. Адже пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань навколишньої природи та її зв'язками.

Таким чином, аналіз різноманітних підходів у системі освіти дає змогу визначити зміст та методичне забезпечення початкової ланки. Нормативні документи, що регламентують зміст початкової освіти, ґрунтуються на засадах компетентнісного підходу і вимагають чіткого визначення результативної складової всіх компонентів освіти, зокрема змісту та умов формування природознавчої компетентності учнів початкових класів[1; 3].

Сучасні науковці наголошують, що пізнання природи - різнобічний розвиток та виховання дитини. Семантичним особливостям, формам впровадження понять «компетентність», «компетенція» присвячено роботи Т. Байбари, Н. Бібік, О. Савченко, Л. Хоружа. Компетентнісний підхід має відображатися у змісті програм, підручників та методичних матеріалів для початкової ланки, є формування уявлень про речі, явища природи в процесі фенологічних спостережень.

З точки зору розкриття поняття «природознавча компетентність» Конвенція сучасного природознавства проголошує основні пріоритети взаємодії людини і природи як універсальної, унікальної цінності, розвиток науково-природничої картини світу, що базується на формуванні певного типу світогляду, що визначає місце і діяльність людини у природі. А також полягає у формуванні в учнів засобами навчальних предметів системи природничих знань та спроможності використовувати ці знання в соціалізації та творчої самореалізації особистості та формування екологічного мислення й поведінки учня [3].

В свою чергу, Державний стандарт освіти визначає предметну природознавчу компетентність як особистісне утворення,що характеризує здатність учня розв'язати доступні соціально й особистісно значущі практичні та пізнавальні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи в сфері відносин «людина - природа». Отже, предметна природознавча компетентність являє собою освоєний у процесі ознайомлення з довкіллям досвід діяльності, що формується на основі сукупності уявлень, знань, умінь, ставлень та оцінних суджень до предметів та явищ природного оточення [2].

Зміст освітніх завдань початкової освіти дає змогу визначити формування предметної природознавчої компетентності. При цьому, важливою умовою накопичення досвіду діяльності є оптимальна організація фенологічних (сезонних) спостережень за природою, яка передбачає набуття уявлень про неповторність компонентів природи. Важливе значення у процесі формування природознавчої компетентності є фенологічний принцип. Термін фенологія походить від слів fenos (сезон) logos (наука), тобто наука про сезонні зміни в природі [5,с.80]. Фенологічні спостереження базуються на вивченні сезонних змін у живій та неживій природі. Особливостями фенологічних спостережень є:

• базування на вивчення сезонних змін в живій та неживій природі;

• проведення відповідно до пір року;

• сприйняття природи різними органами чуття;

• розуміння взаємозв'язків у природі.

Досвід фенологічних спостережень передбачає оволодіння дитиною системою навичок набуття знань, естетичного досвіду, балансу естетичних вражень, необхідних для подальшого духовного розвитку. Діти початкового віку мають розвинутий пізнавальний інтерес, зокрема до довкілля. Саме в цьому віці вони сприймають світ в цілому, що сприяє формуванню системних знань та становить основу екологічного світогляду.

Змістові лінії освітньої галузі «Природознавство» за Новим Державним стандартом початкової школи передбачають активізацію дослідницької діяльності пошукових завдань,які передбачають розв'язання освітніх та виховних завдань, а саме: уточнення і поглиблення знань про рослин, тварин і природні явища відповідно до принципу сезонності; формування знань про життєво необхідні умови для людини, тварин і рослин (живлення, зростання, розвиток); формування елементарних уявлень про причинно-наслідкові зв'язки в межах різноманітних природних комплексів;ознайомлення з природними чинниками, що впливають на здоров'я людини та на предмети живої та неживої природи в довкіллі [2].

Педагоги виділяють такі основні напрямки організації фенологічних спостережень дітей в процесі ознайомлення з природним довкіллям:

• застосування системи самостійних робіт;

• використання інтелектуальних карт;

• використання нових форм й різноманітних дидактичних та наочно-технічних засобів, які забезпечують активність пізнання;

• розвиток спостережливості під час екскурсій та ведення календаря природи.

У процесі фенологічних спостережень створюються яскраві реалістичні уявлення про природу, зв'язки в ній і деякі закономірності. Як говорив В. О. Сухомлинський правильно організоване спостереження: «не тільки метод вивчення матеріалу, але й метод розумового розвитку, виховання розуму» [5,с. 82]. природознавчий фенологічний освітній

Фенологічні спостереження мають на меті ознайомлення дітей з процесом змін або перетворенням предметів і явищ. Цей тип спостереження є більш складним, вимагає розвиненої спостережливості, розумових процесів (аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення), встановлення причин змін і перетворень у предметах чи явищах. У своїй педагогічній спадщині В. О. Сухомлинський використовував фенологічні спостереження, які він називав як логічний тип « уроків мислення» серед природи, які були спрямовані на формування системи наукових знань про закономірності розвитку природи і розвитку пізнавальних здібностей дітей («Живе і неживе», «Неживе пов'язане з живим», «Все в природі змінюється»).

Такі спостереження мають на меті формування певних уявлень про зміни, що відбуваються в природі за відповідний проміжок часу (пори року) що складає відносно завершені знання про явища природи. У структурі фенологічного спостереження, виділяють:

- об'єкт спостереження;

- результат спостереження має бути зафіксованим у певній формі;

- мотивація спостереження та її планування.

На думку Є. Кулькіної, включення дитини до активних видів діяльності в процесі фенологічних спостережень, спонукає до пізнавальної та соціальної активності; виховує позитивне ставлення до довкілля. Використання елементів проблемного навчання під час спостережень за сезонними змінами дозволяють успішно впливати на мотиваційну сферу, а отже, і на формування мотивів екологічно доцільної поведінки [4, с. 12]. Мотивація є найбільш складною структурою особистості дитини, що впливає на формування природознавчої компетенції, але тільки вона забезпечує здатність надавати особистісного смислу подіям і власній діяльності дитини у довкіллі, сприяє виробленню особистісних життєвих цілей і ціннісних орієнтацій [5, с. 83].

Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке призводить до формування уміння спостерігати, підпорядковане конкретно - визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. Адже ведення спостережень - складний процес, що ввібрав в себе знання різних природничих галузей , які мають прикладне та еколого - просвітницьке значення в житті людини. Систематичне ведення спостережень за природою та сезонний принцип навчання складає зміст природознавства в початковій школі.

У навчальному процесі початкової школи спостереження можуть виконувати дві основні функції: демонстративно-ілюстративну (для закріплення сформованих знань, умінь і навичок) та дослідницьку (як засіб здобуття нових знань). Спостереження - це обов'язкова ланка у пізнанні природи. Тому при цьому, бажано використовувати різноманітні форми і прийоми організації спостережень. Ця різноманітність викликана необхідністю врахування вікових можливостей дітей та специфіки природничого матеріалу. Адже доречний вибір найбільш ефективної у кожному конкретному випадку форми роботи під час фенологічних спостережень спирається на знання класифікації форм ознайомлення дітей з природою [4, с. 22].

В практиці ознайомлення з фенологічними змінами у природі мають місце: уроки - спостереження за живими об'єктами, уроки-спостереження за змінами погоди, заняття узагальнююча бесіда, сюжетно-дидактичні ігри, колективна праця в природі.

Отже, формування і розвиток у молодших школярів умінь проводити спостереження є цілеспрямованим процесом, який починається з наслідування дій вчителя та входить у систему навчально-виховної роботи і передбачає поступове ускладнення знань для самостійної роботи.

В процесі організації фенологічних спостережень використовуються різноманітні методи та прийоми, які реалізуються у відповідних формах навчально-виховної діяльності учнів. Тому проведення фенологічних спостережень вимагає вмілого керівництва. На думку Л. Фесюкової, важливо не тільки правильно визначати програмні завдання, визначити пізнавальну і виховну мету, а й важливими є компактне проведення його. Одне спостереження повинне йти за іншим без великих проміжків у часі. У цьому випадку зміст кожного наступного спостереження, спирається на попередні, зміцнює, уточнює і доповнює єдину систему знань про об'єкт [4, с. 15].

Розуміння основних принципів організації фенологічних спостережень у початковій школі позитивно впливає на способи керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів, закладають основу досвіду взаємодії з природними довкіллям. Сезонний принцип структурування матеріалу найкраще впливає на становлення особистості в цілому, оскільки сприяє розвитку мислення, мовлення, емоційної сфери. Адже, постійне спілкування з природою і взаємодія з нею стають істотною стороною виховного процесу, - писав В. Сухомлинський у праці «Школа і природа» [5,с. 84].

Бібліографія

1. Бібік Н. Компетентність і компетенції в результаті початкової освіти / Н.М. Бібік // Початкова школа. - 2010. - №9 - С. 2-4.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.aov.ua/education/average

3. Концепція екологічної освіти / - Рішення колегії Міністерства освіти і науки України N 13/6-19 від 20.12.2001-К.: - 8 с. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.edu.kiev.ua/

4. Методика ознайомлення дітей з природою: Хрестоматія / [наук. ред. та упоряд. Н.М. Горопаха]. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. - 432с.

5. Семашкіна Г. Пропедевтика формування природничої компетентності молодших школярів / Г. Семашкіна // Наука і освіта. - 2013. - №5. - С. 80 - 84.

Размещено на Allbest.ru