Використання методів символічної сенектики (метод ТРВЗ) у процесі мовленнєвого розвитку дітей

У статті обґрунтовано важливість та особливості використання у навчально-виховному процесі теорії розв'язання винахідницьких задач як засобу формування мовленнєвих уявлень молодших школярів та використання методів символічної сенектики в процесі мовленнєвого розвитку дітей. На основі аналізу праць науковців визначено завдання названої технології та наведено способи впровадження її в дошкільне виховання та навчання дітей.

Ключові слова: технологія розвитку, теорія розв'язання винахідницьких задач, символічна синектика, мовлення дитини, методи ТРВЗ.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Традиційна система освіти, що має інформаційно-репродуктивний характер, здатна виховати лише людину-виконавця без творчої активності. Тому на зміну традиційним способам навчання дедалі частіше використовуються проблемно-творчі. У дошкільному віці закладаються основи творчої особистості, саме тому постає питання щодо вибору технології, яка б забезпечила успішний розвиток творчості дитини.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розробленням теорії технології ТРВЗ займався Г. С. Альтшуллерт, який наголошував на формуванні креативності та творчості мислення в дітей. Учений запропонував методи, засоби та принципи цієї технології. Послідовником та засновником ТРВЗ у школі та в закладах дошкільної освіти став М. Н. Шустерманов. Систему роботи технології ТРВЗ у дитячому садку та завдання, які використовуються в процесі навчання, вивчав В. Л. Богат. Ґрунтуючись на синектиці, відомий дослідник у цій царині Г. Я. Буш розвивав та комбінував різні види прямої аналогії. З огляду на аналізований матеріал зазначимо, що використання технології ТРВЗ та методів символічної синектики є важливим аспектом у формуванні мовленнєвої компетенції.

Метою статті є аналіз використання методів смислової синектики (технології ТРВЗ) у процесі мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу досліджень

У сучасному світі педагогічні колективи ЗДО шукають нові шляхи подання інформації дитині, саме тому активно впроваджуються в роботу інноваційні технології. Перед вихователями постає проблема вибору методів, форм організації роботи з дітьми, інноваційних технологій, які оптимально відповідають завданням розвитку особистості. Сучасні педагогічні технології в дошкільній освіті спрямовані на реалізацію державних стандартів дошкільної освіти [2].

Оволодіння простими прийомами запам'ятовування, фантазування, придумування розповідей сприяє творчій роботі. Спрямування на розвиток дитячої уяви, навчання виявляти та розв'язувати зовнішні суперечності, бачити світ у взаємозв'язку його складників, знаходити необхідні резерви для розв'язання творчого завдання - це одна з методик (ТРВЗ - теорія розв'язання винахідницьких завдань), яку використовують педагоги дошкільного закладу в процесі навчально-виховної роботи з дітьми. Основоположником цієї технології вважають інженера й письменника-фантаста Г. С. Альтшуллера. Його послідовником є М. Н. Шустерманов, який упровадив ТРВЗ спочатку в роботу школи, а потім і дошкільних навчальних закладів [3, с. 105].

Наукові дослідження засвідчують, що сутність названої методики та її принципові відмінності від інших освітньо-виховних технологій полягають у тому, що вона не є догмою та застарілою методикою.

Так, Г. С. Альтшуллер визначає ТРВЗ-технологію (теорії розв'язання винахідницьких завдань) - як технологію, яка ставить за мету формування сильного мислення в дітей, виховання творчої особистості, підготовленої до розв'язання складних нестандартних завдань у різних галузях людської діяльності [1, с. 16-20].

Дослідник пропонує такі основні завдання своєї методики: «ТРВЗ перетворює вироблення нових технологічних ідей на точну науку, розв'язування винахідницьких завдань (замість пошуків «навпомацки») передбачає систему логічних операцій». ТРВЗ створює принцип, який допоможе знайти вихід із будь-якої ситуації, а реалізація творчих здібностей ґрунтується на використанні різних методів творчого мислення [3, с. 108-115].

Методи ТРВЗ дають змогу побачити психологічні бар'єри, подолати страх перед новим, невідомим та прищепити дитині сприйняття життєвих і навчальних задач не як перешкод, а як задач, які потрібно й можна розв'язувати.

Основне в розвивальному навчанні - дати змогу висловитися, не перебивати, навіть якщо відповідь є неправильною. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи мислення й творчості.

За слушним зауваженням В. Л. Богат, робота з ТРВЗ у дитячому садку передбачає п'ять етапів і визначається такими послідовними завданнями [4, с. 18].

Завдання першого етапу:

- навчити дитину знаходити й розв'язувати суперечності, не боятися негативного в об'єкті та явищі;

- навчання системному підходу, тобто бачення світу у взаємозв'язку його компонентів;

- формування вміння бачити й використовувати навколишні ресурси.

На другому етапі необхідно вчити дошкільників створювати щось нове. На цьому етапі навчання діти за допомогою ТРВЗ «оживляють» предмети та явища, надають одним якостей інших і навпаки, а також відкидають непотрібні та знаходять найкращі варіанти.

Третій етап - розв'язання казкових завдань і придумування казок. Треба навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казок, не змінюючи при цьому сюжету, складати нові казки на основі добре відомих.

Четвертий етап - використання нестандартних оригінальних рішень, спираючись на набуті знання та інтуїцію. Дитина має навчитися знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації.

П'ятий етап ТРВЗ - це проведення бесід із вихованцями на історичну тему. Дітям варто пропонувати прослідковувати історію виникнення книги, олівця, стола, учити логічно обґрунтовувати свої ідеї.

Сьогодні формування мовлення дитини постає як проблема засвоєння та усвідомлення дітьми відповідних мовленнєвих норм, тому, використовуючи елементи ТРВЗ в ігрових і казкових завданнях, педагог спонукає дитину самостійно вибирати тему, матеріал та вид діяльності. За допомогою цієї методики легше навчити дітей міркуванню, висловлюванню власної думки, умінню робити висновки, розглядати проблему з різних сторін, прислуховуватися до думки інших дітей, педагога.

Спираючись на провідну діяльність дошкільнят - гру, дітям пропонуються різні види діяльності: використання різноманітних ігор, вправ, етюдів, творчих завдань. Гра - це незамінний засіб виховання в дитини творчих здібностей, самоаналізу, самооцінки, уміння докладати зусиль. У таких іграх дошкільник має змогу грати зі словами, створює незвичайні слова, загадки, казки, оповідання. За суттю гра і є творчістю.

Ігри стимулюють у дошкільників пізнавальні інтереси, дослідницькі пізнавальні дії, самостійний варіативний пошук шляхів досягнення результату, відкриття нового. Діти охоче грають у гру «Добре - погано» (автори - М. Н. Шустерман і Л. Г. Шуб). Для гри пропонуємо будь-який предмет, явище, що не викликає в дитини стійких емоцій. Ця гра допомагає розвивати активне мовлення дітей, учить міркувати, спираючись на власний досвід або прислухаючись до думки педагога чи інших дітей.

Використання методу контрольних запитань дозволяє за допомогою певних конкретних питань сприяти виконанню завдань. Наприклад: максималізація (збільшення): якщо ми збільшимо Колобка, то він не вміститься у вікно, щоб втекти, і тоді його не з'їсть Лисиця; ми збільшимо птахам крила, щоб вони швидше долетіли в теплі краї. Мініатюризація (зменшення): «Що можна зменшити?» (стиснути, звузити). Якщо ми зменшимо вовка, тоді він не зможе з'їсти поросят. Універсалізація - придумати невластиві об'єктні частини, ознаки, елементи; надати об'єктам незвичного призначення. Ми можемо перетворити Колобка на м'ячик. Оживлення - надати неживому об'єкту ознак живої істоти тощо

Задля активізації творчої думки використовують метод фокальних об'єктів (МФО) або метод каталогу, який допомагає віднайти оригінальні вирішення. Пропонуємо дітям визначити будь-який реальний предмет для його вдосконалення. Довільно обираємо притаманні характеристики-ознаки (властивості) й переносимо на визначений об'єкт. Так утворюється нова, цілком фантастична модель.

Метод синектики передбачає застосування чотирьох прийомів, які ґрунтуються на аналогіях:

- прямій - за формою, за структурою, за функцією, за кольором, за властивостями, за станом, метод гірлянд та асоціацій;

- особистісній - перевтілення, усвідомлена через образ свобода дій, уміння побачити себе очима інших;

- символічній - набуває форми конкретного прийому певного пошуку назви, що характеризує в парадоксальній формі певне поняття;

- фантастичній - завдання виконуються за допомогою фантастичних засобів, фантастичних персонажів (чарівників, чарівної палички).

Розвиваючи та комбінуючи різні види прямої аналогії, Г. Буш запропонував так званий метод гірлянд та асоціацій [5, с. 52-55]. Використовуючи метод гірлянд та асоціацій, можна дізнатися, що найбільше сподобалося чи запам'яталося дітям на святі, на прогулянці, у дитячому садку, у вихідний день. Фантастична аналогія дає змогу відмовитися від стереотипів, піти невідомим раніше шляхом. Вона здатна будь-яку ситуацію перенести в казку, використати чарівництво, тобто уявити, як розв'язали б цю проблему казкові персонажі. Дошкільнята висловлюють незвичні ідеї, якщо запропонувати їм описати, як вони собі уявляють: казковий дитсадок; казкове заняття, прогулянку, обід, фантастичний вихідний, вечір, свято. У таких описах діти інтуїтивно передають свої потаємні думки та бажання.

Подібні ігри сприяють прискоренню процесу розвитку в дошкільників простих логічних структур мислення та мовленнєвої компетенції. Основне вміння, необхідне для розв'язання логічних завдань - це вміння виявляти в об'єктах різноманітні властивості, називати їх, адекватно позначати словом їх відсутність, абстрагувати й утримувати в пам'яті одну, дві або три властивості, узагальнювати об'єкти за однією, двома чи трьома властивостями з урахуванням наявності або відсутності кожної.

Висновки та перспективи подальших досліджень

винахідницький мовленнєвий школяр сенектика

Узагальнюючи вище зазначене можна сказати, що за допомогою використання методик ТРВЗ у діяльності дошкільників здійснюється повноцінний розвиток творчої особистості, розкриваються творчі здібності дитини, розвивається уява та фантазія. Застосовуючи різноманітні ігри, казки, методичні прийоми діти навчаються аналізувати конкретну ситуацію й знаходити нестандартні шляхи її розв'язання. Технологія символічної синектики (технологія ТРВЗ) сприяє зниженню шаблонного мислення, розкриває пластичність думки та привчає до використання незвичних прийомів. Перспективу подальших досліджень убачаємо в застосуванні на практиці названої технології та створення відповідних занять для дітей дошкільного віку.

Бібліографія

1. Альтшуллер Г. С. Как стать гением: жизненная стратегия творческой личности / Г. С. Альтшуллер, И. М. Верткин. - Минск: Беларусь, 1994. - 124 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: за ред. А. М. Богуш; авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. - К.: Видавництво МОН, 2012. - 26 с.

3. Березюк В. С., Рудік О. А. Інноваційні технології в ДНЗ / В. С. Березюк, О. А. Рудік. - Х.: «Основа», 2017. - С. 105-115.

4. Богат В. Л. ТРВЗ: основні положення / В. Л. Богат // Дошкільне виховання. - 2005. - №7. - С. 18.

5. Буш Г. Я. Рождение изобретательских идей /Г. Я. Буш. - Рига: «Лиесма», 1976. - С. 52-55.

Размещено на Allbest.ru