Використання мультимедійних технологій у формуванні художньо-творчих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Використання мультимедійних технологій у формуванні художньо-творчих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва

Дарія Ковалець

Дарія Ковалень (студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти мистецького факультету) Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Локарєва Ю.В.

У статті розглядаються особливості професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, формування художньо-творчих умінь за допомогою використання сучасних мультимедійних технологій.

Ключові слова: мультимедійні технології, майбутній учитель музичного мистецтва, художньо-творчі уміння.

Постановка проблеми

В умовах інформатизації освіти пріоритетним напрямком є впровадження сучасних інформаційних технологій, які постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби студентів. Освіта перетворюється на інформаційно насичений простір вільної творчої комунікації, який дозволяє студентам пізнавати й освоювати найширший спектр нових технологій і матеріалів в рамках проектної організації творчого процесу.

Дослідження феномену «мультимедіа» в освіті, зокрема в музично-педагогічній, багатоаспектне. Мультимедіа розглядається, по-перше, як засіб підвищення ефективності навчання на заняттях з музики у загальноосвітніх школах та з фахових дисциплін у спеціальних навчальних закладах; по-друге, як засіб психолого-педагогічного впливу на особистість учнів та студентів в умовах новітніх інформаційних технологій навчання; по-третє, як засіб навчання та інструмент розробки педагогічних програм; по-четверте, як засіб розвитку творчих здібностей та образного мислення студентів на заняттях з фахових дисциплін з використанням мультимедійних технологій тощо [1, 2, 3].

Аналіз досліджень і публікацій

Останнім часом у вітчизняній педагогічній теорії та практиці відбувається активний пошук шляхів удосконалення методів навчання, проводяться інтенсивні дослідження з питань запровадження в навчальний процес мультимедійних технологій, засобів комп'ютерно-орієнтованих систем навчання, що висвітлюється у дослідженнях і публікаціях відомих учених: І. Красильнікова, Л. Масол, О. Науменко, О. Переверзова, Т. Рейзенкінд [4, 5] та ін. Ціла низка педагогічних досліджень присвячена різним аспектам використання мультимедіа: розробка методичних основ проектування, створення та використання мультимедійних навчальних програм та комплексів; використання засобів мультимедіа в процесі навчання майбутніх учителів інформаційним технологіям (Т. Бабенко) [1]; мультимедіа як засіб підвищення ефективності навчання в загальнооосвітній школі (Ю. Єгорова) [2]; мультимедіа як дидактичний засіб вищої школи (Н. Клемешова) [3] тощо.

Мета статті - полягає в аналізі особливостей професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, формуванні художньо-творчих умінь за допомогою використання сучасних мультимедійних технологій у процесі навчання студентів мистецьких спеціальностей.

Виклад основного матеріалу

Вчені відзначають, що мультимедійні технології на сьогодні є найбільш актуальним напрямком використання інформаційно-комп'ютерних технологій у сфері освіти, адже дозволяють підійти до перетворення мультимедіа в потужний засіб освіти, в якому змодельовані всі аспекти навчально-виховного процесу - від методичного до презентаційного. Використання мультимедійних технологій дозволяє підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання, створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, тим самим дозволяючи здійснювати перехід до безперервної освіти, у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв'язують проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації.

У педагогічній літературі існує декілька підходів до розкриття сутності мультимедійних технологій. Термін медіа (від лат. «media» - засіб) використовується як відповідник поняття «засоби масової інформації та комунікації», до яких традиційно відносять друковані видання, пресу, фотографію, звукозапис, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп'ютерні системи, зокрема Інтернет. Під поняттям мультимедіа (англ. «multimedia» від лат. «multum» - багато, «medium» - засоби) розуміється комплекс апаратних і програмових засобів, що надають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі з різними типами інформації (графікою, текстом, звуком, відео), організованими в єдину систему [6]. В освіті мультимедійні технології розглядаються як технічний засіб навчання, що виконує різні функції.

Завдяки можливості зберігати та сумісно використовувати великий обсяг текстового, звукового та візуального матеріалу комп'ютер став потенційно потужним і зручним засобом підтримки та збагачення існуючих навчальних програм, електронних посібників, методичних розробок тощо. Щодо наочності, то, окрім демонстраційної мультимедіа, що має нести виховне та освітнє навантаження, потрібно враховувати й відповідне обладнання, що є необхідним для демонстрації. До такого устаткування можна віднести персональні комп'ютери, великі демонстраційні монітори, проектори, проекційні екрани. Отже, використання мультимедійних технологій наочної демонстрації має на меті підвищити та інтенсифікувати загальний рівень музично-педагогічної освіти, зменшивши навантаження на викладача.

Застосування мультимедійного супроводу істотно покращує сприйняття й осмислення питань, що розглядаються студентами, створює більш комфортні умови для аудиторної роботи студентів та викладачів, формує творчі уміння майбутніх учителів музичного мистецтва. Активізація емоційного впливу на аудиторних заняттях із застосуванням мультимедійних засобів навчання пов'язана з тим, що, по-перше, навчальне середовище створюється з наочним представленням інформації в кольорі; по-друге, використання анімації є одним із ефективних засобів привернення уваги і стимулювання емоційного сприйняття інформації; по-третє, наочне представлення інформації у вигляді фотографій, відео фрагментів змодельованих процесів має більш сильну емоційну дію на людину, ніж традиційні методи, оскільки воно сприяє покращенню розуміння і запам'ятовування фізичних і технологічних процесів (явищ), які демонструються на екрані.

Актуальним є дослідження Л. Масол, яка простежує зміну художньо-естетичних традицій, класичної системи уявлень, необхідних для інтерпретації нового мистецтва й осмислення його основоположних принципів, що характеризують початок процесу поступової трансформації культурологічної, естетичної та художньої парадигми, основними рисами якої є виникнення нових мистецьких феноменів, збагачення арсеналу культурології, естетики і мистецтвознавства новими категоріями й смислами, інтенсивна візуалізація культури (від кіно до дисплею), від мистецтва до медіа-простору. На підтвердження цього відбувається виникнення таких явищ, як синтез мистецтв, нова концепція тривимірності, синтез видів, стилів, жанрів мистецтв.

У результаті виникають такі мистецькі феномени: асамбляж, кольоромузика, інсталяція, перфоманс, хепенінг, інвайронмент, рок-опера, симфо-джаз, відео-кліп, колаж тощо, що вимагають перед музично-педагогічною освітою створення нового технологічного забезпечення, певних змін в методах, формах, засобах освіти, які б гармонійно корелювали з її інтегративним змістом. З огляду на світові тенденції та вітчизняні соціокультурні потреби, маючи на меті ознайомити студентів зі специфікою функціонування сучасних засобів масової інформації та комунікації в соціумі, дослідниця пропонує навчальну програму курсу «Медіакультура», яка спрямована на виховання естетичного сприймання, здатності інтерпретувати медіа-тексти, розвивати художні здібності та критичне мислення, формувати ціннісні орієнтації, інформаційну культуру, створювати умови для творчої самореалізації особистості [4, с. 388].

У процесі професійної підготовки студенти отримують можливість за допомогою мультимедійних технологій виконувати різнофункціональні завдання: поєднувати друкований текст, графічне зображення, рухоме відео, статичні фотографії та аудіозапис, створювати «віртуальну реальність» справжнього спілкування. Завдяки використанню (МТ) студенти мають можливість опрацювати значну кількість нотної та методичної літератури, і як результат - отримати у декілька разів більше якісної інформації порівняно з традиційними методами отримання й обробки наукової та навчальної інформації.

Специфіка професійної підготовки у вищих навчальних педагогічних закладах передбачає синтез різних видів музично-творчої діяльності: на лабораторних заняттях із застосуванням мультимедійних технологій є можливість за допомогою музичного редактора прослуховувати різноманітні музичні твори, виконувати власні музичні імпровізації за заданим ритмічним малюнком, записувати музичні диктанти на слух, аранжувати музичні твори, відтворювати оркестрову повноту звучання, розв'язувати кросворди, тести, виконувати практичні завдання - у результаті в студентів розвивається гармонічний слух, формуються імпровізаційні навички.

Комп'ютер виступає як музичний інструмент, на якому можна виконувати музичні теми, гармонічні послідовності, діатонічні та хроматичні секвенції в різних стилях, жанрах, підбирати акомпанемент до народних пісень та пісень шкільного репертуару, складати музичні та ритмічні диктанти, підбирати другий голос, а також використовувати комп'ютер у композиторській та звукорежисерській діяльності. За допомогою музичного редактора студенти можуть працювати на макеті партитури, моделювати звучання потрібних інструментів, а також робити відповідні записи. У рамках факультативного курсу студенти мають можливість слухати музику українських і зарубіжних композиторів, а також візуально сприймати ілюстрації з портретами композиторів, музичними інструментами, складом оркестрів, вивчати лібрето до опер та проглядати фрагменти балетів, опер, оперет, спектаклів, мюзиклів. Крім того, студенти мають можливість рецензувати відвідані концерти та мистецькі проекти.

Значно активізує практичну діяльність студентів процес аранжування. Будь-яке електронно-звукове втілення нотного тексту завжди уможливлює вибір тих чи тих тембрів, допускаючи можливе змішування їх, поділ клавіатури на декілька різнотембрових мануалів тощо. При цьому не потрібно складати партитуру й детально розписувати партії, достатньо лише вибрати той чи той «напівфабрикат» звучання, закладений у пам'ять комп'ютера. Така робота є набагато легшою порівняно з традиційним аранжуванням. За допомогою музичного комп'ютера студенти мають можливість ілюструвати власні повідомлення, захищати реферати, демонструвати уроки музики. На допомогу майбутньому вчителеві музичного мистецтва рекомендується увести вивчення комп'ютерних програм, призначених для створення власних композицій та комп'ютерного аранжування: «Cubases», «Nuendo 4», «Studio One 2», «Fl Studio 10», «Sound Forge 10» та інші, а також міді- секвенсери, аудіоредактори, віртуальні синтезатори тощо.

Для підвищення творчої мотивації, стимулювання пізнавальної активності студентів під час проведень занять з музично-теоретичних дисциплін із використанням мультимедійних технологій отримуємо можливість застосовувати різні форми навчання: заняття-подорожі, уроки-диспути, лекції-концерти. Вони дозволяють урізноманітнити форми й методи роботи зі студентами, позитивно впливають на основні показники якості одержаних знань (повнота, міцність, усвідомленість, глибина, системність) і сприяють формуванню творчої особистості майбутніх учителів музики.

Використання мультимедійних технологій значно пожвавлює темп заняття, дає можливість у ході його проведення швидко підготувати яскравий номер для лекції-концерту. Разом з тим відбувається поступове засвоєння знань з теорії музики та сольфеджіо, гармонії, поліфонії, аналізу музичних творів, основ композиції, інстументоведення, акомпанементу та імпровізації, історії музики тощо.

У процесі впровадження мультимедійних технологій, уважає О. Науменко, потрібно дотримуватись таких вимог: урахування педагогічних принципів психолого-педагогічної доцільності; цілеспрямоване формування ключових компетенцій студентів, які формуються засобом мультимедійних технологій (формування загальної навчальної компетенції студента, інформаційної, навчально-пізнавальної, комунікативної тощо); наявність професійної компетенції викладача із застосування мультимедійних технологій (володіння програмами на рівні активного користувача - Word, Excel, Power Point, Front Page та ін.) та інформаційної компетенції, яка виражається у здатності розробляти власні навчально-методичні програмні засоби, презентувати оригінальні проекти і впроваджувати їх у свою діяльність [5].

Висновки

мультимедійний студент навчальний

Отже, використання мультимедійних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва сприяє всебічному й гармонійному розвитку особистості, формуванню художньо-творчих здібностей та умінь, фантазії, художньої уяви, сприйняття, креативного мислення, загальних слухових навичок, внутрішнього слуху, ефективному засвоєнню знань з дисциплін фахового спрямування і є продуктивною, високоефективною педагогічною умовою професійного становлення майбутніх учителів музичного мистецтва.

Література

1. Бабенко Т. А. Применение средств мультимедиа в процессе обучения будущих учителей информационным технологиям: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Татьяна Арутюновна Бабенко. - Армавир, 2003. - 201 с.

2. Егорова Ю. Н. Мультимедиа как средство повышения эффективности обучения в общеобразовательной школе: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 - Чебоксары, 2000. - 196 с.

3. Клемешова Н. В. Мультимедиа как дидактическое средство высшей школы: дисс. ... кандидата пед. наук: 13.00.01 / Наталья Валентиновна Клемешова - Калининград, 1999. - 210 с.

4. Масол Л. М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія / Людмила Михайлівна Масол. - К.: Промінь, 2006. - 432 с.

5. Науменко О. М. Деякі аспекти підготовки майбутніх учителів до використання засобів ІКТ в навчальній діяльності [Електронний ресурс] / О. М. Науменко // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2007. - Вип. 4. - Режим доступу до журналу: http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em4/emg.html

6. Новейший философский словарь. - Изд. 3. - Минск: Книжный дом, 2003. - 1280 с.

Размещено на Allbest.ru