Реалізація краєзнавчого принципу на уроках природознавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація краєзнавчого принципу на уроках природознавства

Віра Набока, студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології; Мартін А.М., кандидат педагогічних наук, доцент

Зародження основ краєзнавства у нашій країні пов'язано з іменами багатьох вчених, педагогів та психологів минулого, зокрема, це пов'язано з іменем Я. Коменського. Саме Я. Коменський вважав пізнання навколишнього життя першоосновою навчання. І на основі цього у своїй праці «Світ у картинках» сформулював краєзнавчий принцип. Пізніше окремі аспекти виховного впливу краєзнавства досліджували Д. Локк, М. Ломоносов, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці. На важливе значення краєзнавства у вихованні дітей вказували українські вчені й педагоги М. Галущинський, В. Геринович, О. Духнович, А. Макаренко, С. Рудницький, С. Русова, К. Ушинський, І. Ющишин.

Великого значення надав краєзнавству В.О. Сухомлинський. В його працях, численних статтях є думки про педагогічні функції краєзнавчого матеріалу і дослідництва дітей. Він прагнув, щоб усі роки дитинства навколишній світ, природа постійно живили свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями та уявленнями, щоб закони мислення діти усвідомлювали як струнку будову, архітектура якої підказана ще більш струнким витвором - природою. Серед цих законів в наш час особливе значення набуває екологічне мислення. Його формування передбачено з використанням краєзнавчого підходу[3].

Серед напрямів розроблення проблеми організації краєзнавчої роботи у школі слід виділити такі: етапи і структура роботи над краєзнавчими дослідженнями (Ю. Бардилєва, О. Корнєєв, М. Костриця, В. Обозний та ін.); методика організації краєзнавчої роботи у школі (Н. Білик, М. Борисов, О. Бугайова, М. Вострикова, О. Галактіонова, Л. Гомля, В. Жадан, І. Коломієць, Л. Кушнір, В. Петренко, Б. Пічугін, В. Покотило, І. Прус, Ю. Федченко та ін.); форми краєзнавчої роботи (С. Бондаренко, Л. Гайда, Л. Зубко, С. Китиченко, О. Клюєва, С. Корзун, А. Корчак, Н. Крюкова, В. Портретна, М. Швець та ін.); історія розвитку шкільного краєзнавства в різні історичні періоди ( В. Бугрій, Л. Войтова та ін.); національно-патріотичне, екологічне та естетичне значення краєзнавчої роботи (М. Варшавська, М. Гаврюшин, Л. Золотніцька, Л. Ковальова, Є. Копилець та ін.); організація краєзнавчої роботи в початковій школі (Т. Зибінська, І. Іванова, М. Кузьма-Качур та ін.); методологія краєзнавства (О. Топузов та ін.).

Серед загальних та специфічних принципів навчання природознавству слід виділити краєзнавчий принцип. Його значення полягає у тому що, сюди належить широке залучення краєзнавчого матеріалу: вивчення природи, праці людей у тієї місцевості, де живе учень, якого навчають краєзнавчій роботі. Цей принцип дозволяє впливати на духовний розвиток молодших школярів; вивчати природу внаслідок безперервного спілкування та єднання з нею. Також краєзнавчий принцип дозволяє реалізувати такі дидактичні принципи, як перехід від близького до далекого, від невідомого до відомого.

Проблема використання краєзнавчого матеріалу в початковій ланці освіти набуває особливої уваги як засіб удосконалення навчально-виховного процесу в початкових класах, спрямований на формування в учнів краєзнавчих понять. Зміст навчання в початковій школі включає елементи краєзнавства, засвоєння яких створює умови для: інтелектуального, морального, соціального і фізичного розвитку молодших школярів; патріотичного виховання; формування екологічного світогляду учнів.

Всебічний розвиток особистості кожного учня, що визначаються науково обґрунтованими можливостями дітей молодшого шкільного віку, є стратегічною власне педагогічною ціллю учителя. Вона досягається в цілісному навчально-виховному процесі початкової школи, єдністю і взаємозв'язком усіх навчальних предметів та позаурочної і позакласної роботи.

В основу вивчення природи в початкових класах покладено краєзнавчий принцип, здійснення якого передбачає систематичне вивчення свого краю.

Значення краєзнавчої роботи в школі не тільки в тому, що вона сприяє всебічному вивченню природно-економічних і соціальних умов рідного краю і перспектив його розвитку, а й у тому, що дає вчителю можливість вивчити психологічні особливості учнів, виявити їхні інтереси.

Школа має широкі можливості використовувати природне довкілля як природну лабораторію для дослідження рідного краю.

У краєзнавчій діяльності можна виділити два етапи: навчально-освітній і науково-дослідницький. На першому етапі учні набувають певних знань про свій край, оволодівають елементарними вміннями і навичками працювати самостійно. На другому - ведуть науково-дослідницьку роботу. Самостійно або колективно вони досліджують певні явища (наприклад, рослинний та тваринний світ, вплив людини на флору і фауну).

Краєзнавчий матеріал - найкраще унаочнення під час вивчення природознавства. Завдяки його використанню активізується пізнавальна діяльність учнів, виховується любов до рідного краю.

Рідний край, його природний комплекс і компоненти, що його складають, служать уже відомим і зрозумілим зв'язком, до якого вчитель з успіхом може звертатися для пояснень, порівнянь та ілюстрацій під час викладання природознавства, а робота учнів з вивчення краю - засіб безпосереднього пізнання природних явищ.

Викладання із використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння природничих понять. Спираючись на конкретні знання про рідний край, учні розширюють свої уявлення до розуміння загальних закономірностей. Краєзнавство всебічно розвиває світогляд учнів, прищеплює їм навички дивитися на світ очима дослідника. Завдяки краєзнавчим спостереженням відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття ними навичок, необхідних у житті.

Оволодіння краєзнавчим матеріалом не може обмежуватися лише вивченням літературних джерел, це має бути активне дослідження способом спостереження за природними явищами й організація екскурсій і походів, зустрічей з відомими людьми рідного краю.

Подорожі й екскурсії розширюють кругозір, дають можливість краще пізнати історію і географію рідного краю, побачити на власні очі природні явища й об'єкти, пізнати економіку, виховуючи дбайливе ставлення до природи.

Зацікавити учнів краєзнавчими знаннями на уроках природознавства можливо через систему інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Передавати інформацію про свою місцевість, її природні й суспільні особливості можна, як і про інші географічні об'єкти, за допомогою створення комп'ютерних навчальних краєзнавчих програм.

Важливе значення в поширенні краєзнавчої інформації має демонстрація на комп'ютері фотографій та відеороликів з краєвидами місцевої природи й пояснення їх особливостей учителем. Це створює значний емоційний вплив на учнів, розвиває естетичні смаки і водночас дає змогу отримати краєзнавчі знання про природу, населення і господарство свого міста, області.

Використання комп'ютерів під час опрацювання краєзнавчих матеріалів на уроках природознавства в початковій школі, а також у позакласній роботі, підвищує мотивацію навчання, в учнів розвивається пізнавальний інтерес до вивчення цього предмета та здатність до дослідження.

Збагаченню учнів краєзнавчими знаннями сприяють уроки природознавства в 1 - 4 класах, систематичні спостереження за природними явищами і господарською діяльністю населення своєї місцевості, екскурсії в природу і конкретні заняття на місцевості: в лісі, полі, на шкільному подвір'ї.

Зміст курсу природознавства в молодших класах розглядається в плані зміни природних умов за порами року. Програма передбачає елементарні фенологічні і метеорологічні спостереження, екскурсії в природу з краєзнавчим підходом.

Головною умовою, що забезпечує ефективне використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початковій школі є добір змісту матеріалу за сукупністю таких критеріїв як: науковість, доступність, багатофункціональність, емоційна насиченість та особиста значимість. Згідно з ними краєзнавчий матеріал, який вчитель планує використати на уроці, має бути: науково-дослідним, перевіреним за кількома джерелами; доступним для розуміння його молодшими школярами, не переобтяжений зайвою, занадто детальною інформацією; співвідноситись із основним програмовим матеріалом, не затіняючи основного, а навпаки, надаючи йому конкретності та виразності; емоційно-насиченим, спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до рідної природи, праці людей, до всього живого.

Ефективність вивчення природознавства значно зросте, якщо краєзнавчий матеріал використовується систематично та цілеспрямовано, з урахуванням його багатофункціональності. Краєзнавчі відомості, що опрацьовуються, мають бути не уривчасті й розрізані, а впорядковані в певну, логічно-побудовану завершену систему.

Значну допомогу в організації та проведенні різноманітних видів позаурочної роботи може надати краєзнавчий куточок, в якому містяться відомості про природу рідного краю, корисні копалини, водні ресурси, рослинний і тваринний світ, колекції, гербарії тощо.

Краєзнавчий куточок - важливий і необхідний засіб реалізації краєзнавчого принципу в процесі навчання природознавства в початковій школі.

Оформлюється краєзнавчий куточок у класній кімнаті у вигляді тематичних стендів, добірки дидактичних матеріалів, зібрання народознавчих експонатів рідного краю.

Основні тематичні напрями в оформленні краєзнавчого куточка:

- історія рідного міста, села, селища;

- рослинний і тваринний світ (рідкісні, ті, які потребують охорони, занесені до Червоної книги та ін.);

- водні ресурси;

- природоохоронні заходи своєї місцевості;

- звичаї і традиції рідного краю;

- видатні особистості рідного краю та інше.

В оформленні краєзнавчого куточка використовують текстові матеріали, ілюстрації, малюнки, фотографії, історичні предмети побуту; народознавчі і краєзнавчі розвідки.

До підготовки матеріалів та оформлення краєзнавчого куточка залучають учнів класу, батьків, старшокласників.

Матеріали краєзнавчого куточка спрямовані на реалізацію загальних педагогічних цілей: освітніх, розвивальних, виховних.

Організація краєзнавчої роботи в Новій українській школі вимагає врахування, на думку В. Матяш [8], узаємозв'язку краєзнавчого принципу з іншими відомими дидактичними принципами, серед яких слід зазначити такі:

1. Принцип науковості, застосування якого передбачає чітке наукове обґрунтування об'єкта вивчення, уникнення у проведенні краєзнавчої роботи поверховості чи схематизму. Не менш важливими для організації краєзнавчої роботи в Новій українській школі стають глибоке вивчення літератури, установлення міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків. Йдеться про ті методологічні й теоретичні висновки і положення педагогіки, що відображаються в педагогічному краєзнавстві на основі спрямованого під керівництвом учителя спостереження й опису природних явищ і процесів, їх систематизації з подальшим чітким обґрунтуванням отриманих узагальнень, їх співставленням із фактичними даними.

2. Принцип системності і послідовності, що співвідноситься з поставленими в ході краєзнавчої роботи завданнями, а також з особливостями процесів і явищ у природі, що вивчаються. Це, у свою чергу, вимагає розподіленого в часі, регулярного вивчення природи, культури і традицій у регіоні, без чого неможлив о отримати узагальнення чи встановити закономірності перебігу характерних для цього регіону процесів і явищ, а також установити їх узаємозв'язок і взаємозалежність із подібними, але інших регіонах нашої країни. Він випливає як із поставлених перед шкільним краєзнавством завдань, так із особливостей процесів явищ, що вивчають.

3. Принцип доступності пояснюється тим, що накопичення зібраного краєзнавчого матеріалу вможливлює подальше поглиблення уявлення про природні, культурні явища і процеси регіону в цілому. Крім того, конкретні прояви регіональних особливостей сприяють виведенню певних закономірностей.

4. Принцип урахування індивідуальних особливостей молодших школярів зводиться до організації краєзнавчої роботи відповідно до вікових та індивідуальних можливостей учнів, їхніх уподобань, попередньо отриманого досвіду для подальшого всебічного розвитку їхніх загальних і спеціальних здібностей. В умовах Нової української школи основний акцент у змісті колективної та індивідуальної краєзнавчої роботи робиться на оволодіння десятьма ключовими компетенціями, виховання патріотичних почуттів, любові до рідного краю

Відмітною ознакою організації краєзнавчої роботи в Новій Українській школі має стати органічне поєднання дослідництва і творчості, що передбачає урізноманітнення практичної діяльності молодших школярів, зокрема, поєднання пошуку фактів і даних із подальшим аналізом, систематизацією, творчим осмислення та практичним застосуванням.

Отже, використання краєзнавчого матеріалу на уроках природознавства і організації позакласної краєзнавчої роботи в школі сприяють глибшому розумінню навколишнього середовища і виховують повагу і любов до рідного краю.

краєзнавство природознавство дидактичний урок

Бібліографія

1. Кравець Н.В. Краєзнавча робота в контексті навчально-виховної діяльності сучасного закладу освіти: методичний посібник / Н.В. Кравець. - Дубно, 2016. - 156 с.

2. Матяш В.В. Функції та принципи педагогічного краєзнавства

3. Нарочна Л. Методика викладання природознавства: навч. посіб. / Л. Нарочна, Г. Ковальчук, К. Гончарова. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

4. Сухомлинський В.А. Избранные произведения: в 5 т. / В.А. Сухомлинський. - К.: Рад. шк., - 1987. - Т.2. - С.30.

5. Тронько П. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи) / П. Тронько. - К., 2000. - 270 с.

6. Тронько П. Краєзнавство України: здобутки і проблеми / П. Тронько. - Київ: Інститут історії України, 2003. - 125 с.

Размещено на Allbest.ru